Назви ліків та лікарських препаратів у порадниках ХХ століття: семантичний аспект

Олена Карабута

Витоки фармакології (науки про дію хімічних речовин на організм людини і тварини) знаходимо в глибокій давнині, коли люди емпірично з навколишнього середовища (рослин, тварин, тканин, мінеральних та органічних сполук) відбирали речовини, за допомогою яких полегшували страждання поранених і хворих людей, тварин. Таким чином складався багатовіковий досвід лікування.

Лікарську практику та наукову медичну діяльність обслуговує відповідна галузева підмова, необхідним компонентом якої є система медичної лексики.

Назви ліків та лікарських препаратів до ХІХ ст. кваліфікуються як загальномовна номенклатура. Лікарські номінації ХХ ст. кваліфікуються як наукова номенклатура - мова медичної науки і практики, що сформована, і до її лексичного фонду залучаються в основному професійні елементи і лише в поодиноких випадках - різнорідні (діалектні назви лікарських препаратів, просторічні тощо).

У зв'язку з тим, що українська медична номенклатура, а саме назви ліків охоплюють декілька тисяч номенів, нами розглядаються лише назви найбільш поширених і вживаних у сучасній фармакології лікарських препаратів, а серед них ті, які становлять інтерес з погляду походження, семантики й словотвірної структури. Предметом етимологічного й семантичного аналізу є назви форм ліків та лікарських препаратів у лікарських довідниках і порадниках ХХ ст., отже, це нормативні назви ліків, проте з'ясування специфіки вироблення цієї групи лексики вимагає й залучення народних назв лікарських препаратів та матеріалів, пам'яток української писемності.

Здійснений аналіз засвідчує, що спільнослов'янська лексика та народні лікарські номени переважають у народній медичній номенклатурі, для нормативної лексики більшою мірою властиве використання запозичень, зокрема з латинської й грецької мов.

Однак, виявивши у слові латинський чи грецький корінь і суфікс, можна зробити висновок про запозичення номенів. Проте серед слів грецького або латинського походження чимало слів, які не були запозичені безпосередньо українською мовою. Багато грецизмів і латинізмів потрапили до лексичного складу української мови через посередництво французької, німецької, польської або інших європейських мов. Досліджуючи такі одиниці, треба чітко розмежовувати мову-джерело і мову-посередника. Перша може дати відповідь на питання про етимологію слова, інша - вказати на конкретні шляхи проникнення лексеми в українську мову і пояснити деякі з його фонетичних, семантичних і словотвірних особливостей.

Крім того, багато слів, що мають грецькі і латинські корені, не могли бути запозичені через таку просту причину, що ніколи не існували ні в грецькій, ні в латинській мовах. Велика кількість слів, особливо в галузі медицини (номенклатура лікарських препаратів) були штучно створені в новий час на базі давньогрецьких і латинських слів [4, с. 143].

Із-посеред великої кількості запропонованих на сьогодні класифікацій ми вважаємо найбільш прийнятною і зручною класифікацію В. Корпачова [1, с. 3], який виділяє такі групи лікарських засобів: наркотичні і снодійні, місцевоанастезуючі, болезаспокійливі, серцево-судинні, жаропонижуючі, збуджуючі, сечогінні, антисептичні, дезінфікуючі, протималярійні, гормони та їх синтетичні аналоги, вітаміни, антибіотики, препарати для лікування злоякісних утворень, діагностичні, бактерійні препарати та ліки, що розрізняють за їх хімічними якостями.

Ю. Крилов і П. Смирнов поділяють ліки на більш широкі, загальні групи і тому їх класифікація є хоч і простою, однак недосконалою: ліки "від нервів", ліки " від безсоння", знеболювальні, серцеві, гормональні, ліки " від зацукрування організму", ліки "від алергії" [2, с. 54].

Усеохоплюючою є класифікація М. Машковського, який розподіляє всі лікарські засоби на такі фармако-терапевтичні групи: лікарські засоби, що діють головним чином на центральну нервову систему; лікарські засоби, що діють головним чином в області закінчень еферентних нервів; серцево-судинні засоби; сечогінні засоби; засоби, що діють головним чином в області чуттєвих нервових закінчень; засоби, що впливають на процеси обміну в тканинах; протимікробні та протипаразитні (антисептичні) засоби; діагностичні засоби [3, с. 543].

Усі досліджувані назви ліків та лікарських препаратів ми розподілили за такими лексико-семантичними групами (ЛСГ), як ”Снодійні та заспокійливі лікарські засоби”, до якої належать наступні назви: Апоневрон (Aponeuron), що складається з лат. префікса а- "від" і грец. neuro "нерв". Отже, це засіб від нервів, тобто заспокійливий; Беллоїд (Belloid) - приймають як снодійний та заспокійливий препарат. В основі лат. bello - "воювати, боротися", це ефективний заспокійливий засіб, що бореться з підвищеною дратівливістю і безсонням; Валідол (Validolum) - заспокійливий засіб, лат. validus - "здоровий, міцний, сильнодіючий"; Кларитин (Claritsn) - лат. claritas - "світлий, ясний" - ліки знімають спазми гладкої мускулатури і відповідно забезпечують світлий настрій, позбавивши від болю; Ультракаїн (Ultracain) - заспокійливе. У структурі слова маємо дві основи: ultra - "за, по той бік" і кокаїн - наркотична речовина; Фризіум (Frisium) - зменшує напругу, дратівливість, збудження, агресивність. Препарат дозволяє досягти повної психічної стабільності. Free від англ. значить "звільнять", "вільний, невимушений" тощо.

До ЛСГ "Болезаспокійливі" належать лексеми Анальгін (Analginum), грец. префікс a- "від" + algos- "біль", отже, це лікарський препарат, що послаблює або усуває біль; Беллалгін (Bellalginum) - лікувальні якості цього препарату схожі з попереднім, про це свідчить друга частина у структурі назви ліків, перша ж - bello - "воювати, боротися". Отже, ліки швидко й ефективно усувають біль; Доло мобілат (Dolo mobilat) - швидкий і дієвий засіб для лікування хворобливих запальних набряків у ділянці суглобів, м'язів, застосовують як болезаспокійливий засіб під час розтягу, удару, вивиху. Dolor - "біль, ломота", mobilis - "швидко реагуючий"; Спазмалгон (Spasmolgon) - засіб угамовує біль, складається слово з двох основ: spasm - спазм, algos - біль; Термо Мобілізин (Termo Mobilizin') - препарат, що застосовується для лікування ревматичних захворювань: terminalis - кінцевий, mobilis - швидко реагуючий тощо.

До ЛСГ "Серцево-судинні лікарські засоби" зараховуємо номени: Аевіт (Aevitum) - в основі лат. aevitas, atis, що означає "життя", "вічність". Цей препарат приймають при трофічних порушеннях тканини, а також при атеросклеротичних змінах судин, отже, використання цих ліків забезпечить здорове життя та відносну "вічність"; Валокордин (Valokordinum) - ефективний серцево-судинний препарат, який приймають як швидкодіючий заспокійливий засіб (vallo - захищати, cordis - серце); Кардіовален (Cardiovalen) - за своїми лікувальними якостями препарат аналогічний до попереднього. У слові змінена структура: спочатку - cordis - серце, потім - vallo - захищати; Плазмол (Plasmolum) - препарат отримують із крові людини, тому семантика слова є досить прозорою - plasma (англ.) - плазма; Пульснорма (Pulsnorma) - засіб, який застосовують для лікування пароксизмальних порушень ритму: pulsation - стук, удар, pulsus - удар, поштовх тощо. семантичний медичний номенклатура лексика

Широкою є ЛСГ "Антисептичні та дезінфікуючі лікарські засобиБаклофен (Baclofen) - в основі слова лат. bacillus - "паличка", тому семантика є досить легко пояснювальною - антибактеріальний засіб; Левомекол (Laevomecolum) - препарат виявляє антимікробну дію. В основі слова лат. laevo = levo - полегшувати; Левоміцетин (Laevomycetinum) - антисептичний засіб, який застосовують при пораненнях (laevo - полегшувати); Сальвін (Salvinum) - препарат виявляє антимікробну, живильну дію, у кінцевому результаті забезпечить хворому швидке одужання - salveo - "бути здоровим"; Фарингосепт (Faringosept) - препарат використовують для профілактики та лікування гострих інфекцій. Це слово має дві основи: pharyngeal (англ.) - "глотка", septic (англ.) - "септичний, мікробний" тощо.

ЛСГ "Шлункові та жовчогінні лікарські препарати" включають лексеми Алмагель (Almagel) - лат. almus означає "живильний'. Отже, це живильні ліки, що застосовуються при виразковій хворобі шлунка; Білігност (Bilignostum) - термін складається з двох основ: перша

- bilis - жовч, друга частина усічена від (dia)gnosis - діагноз. Це засіб для рентгенографії жовчних шляхів та жовчного міхура; Вентер (Venter) застосовується як противиразковий засіб, в основі слова лат. venter - "живіт", "черево"; Гаспиран (Gastripan) - ліки, які використовуються як заспокійливий засіб при болях у шлунку: gaster, tris - "шлунок", pain - "біль"; Но-шпа (No-Spa) - ліки також застосовуються як швидко реагуючий засіб при болях у шлунку: No - "ні", spasm - "спазм;" Фестал (Festal) - назва відповідає англ. festal - "святковий" і призначений для покращення роботи шлунка, що є запорукою відмінного здоров'я і святкового настрою тощо.

До ЛСГ препаратів, що стимулюють і захищають імунну систему людини, належать ліки: Бронхо-мунал (Broncho-munal) - підвищує гуморальний і клітковий імунітет, про це свідчить назва препарату, яка у другій його частині має усічене слово immunity - "імунітет"; Віразол (Virazol) - ефективний противірусний препарат, який захищає імунітет людини, в основі назви англ. virus - "вірус"; Геровітал (Gerovital) - препарат, що покращує, зміцнює імунітет організму людини, сприяє підняттю її настрою. Перша частина слова - gero "мати", "нести", друга - vitalis - "життєвий, здоровий"; Імукін (Imukin) - забезпечує імунорегулятивну дію, в основі слова лат. immunis - "імунний"; Інтерлок (Interlok) - ліки сприяють знищенню життєдіяльності ряду вірусів в організмі, тим самим захищаючи його імунітет: inter - "між", lock (англ.) - "замок", "зачиняти"; Рибомуніл (Ribomunyl) - стимулятор імунітету, слово складне за структурою і це дає можливість визначити значення препарату: 1) рибосоми; 2) імунітет тощо.

Значна за кількістю лікарських препаратів семантична група, яку класифікуємо на основі їх хімічних якостей, тобто це ліки, що містять у своєму складі видимі, очевидні хімічні сполуки: Аргосульфан (Argosulfan) - препарат, який містить у своєму складі срібло і застосовується як антибактеріальний засіб: argentum - "срібло"; Желатинол (Gelatinolum) - хімічний склад цих ліків - розчин харчового желатину; Йодаміл (Iodamidum) - антисептичний препарат йоду; Йодонол (Iodinolum) - призначення препарату аналогічне до попереднього, у складі своєму містить йод; Калімін (Kalymin) - препарат використовують при порушенні опорно-рухової системи, після травм, у своєму складі ліки містять хімічні сполуки калію; Кальціумфолінат (Calciumfolsnat) - активна речовина - кальцієва сіль фолієвої кислоти. Отже, в основі назви препарату дві актині речовини - кальцій і фоліант; Ліпостабіл (Lipostabil) - у складі препарату ліпова кислота, ці ліки покращують показники ліпопротеїдів у крові. До складу цієї лексеми входить компонент stable - "стабільний"; Сульфацил-натрію (Sulfacylum-natrium) - sulphur (англ.) - сірка. Основними хімічними складовими даного лікарського препарату є сірка і натрій; Ферамід - (Ferramidum) препарат виліковує залізодефіцитні анемії різного походження ferramintum - "залізний"; Хлорбутин (Chlorbutinum) - ліки володіють протипухлинною активністю. Назва препарату вказує на його основний склад; Цинкундан (Zincundanum) - препарат має протигрибкову активність, а його назва вказує на основну хімічну сполуку, що переважає у складі ліків тощо.

Семантичний аналіз лікарських препаратів дозволив виокремити ще одну семантичну групу назв ліків, що у своїй структурі містять вказівку на рослинні екстракти: Адонізид (Adonisidum) - препарат виготовлений із трави горицвіту весняного (Adonis - "горицвіт"); Алором (Alorom) - препарат містить сік алое (aloe - "алое"); Ментол (Mentholum) - заспокійливий та болевгамовуючий засіб, який виготовлено із листочків м'яти (menthe - "м ''ята"); Травоген (Travogen) лікувальний крем, до складу якого входять цілющі лікарські трави, що знижують грибкові інфекції шкіри.

Аналіз назви ліків та лікарських препаратів дає змогу зробити такі висновки: в українській мові існує розвинена, добре структурована терміносистема на позначення ліків та лікарських препаратів, яка відповідає сучасним міжнародним науковим стандартам і може служити засобом спілкування фахівців як учених, так і практиків; сучасна термінологія української мови має тематично широко розгалужену систему, яка постійно розвивається і поповнюється завдяки реалізації лексико-семантичних та словотвірних процесів у загальнолітературній мові.

Література

1. Корпачев В.В. Популярно о фармокологии. - К.: Наукова думка, 1989. - 184 с.

2. Крылов Ю.Ф., Смирнов П. А. Путешествие в мир фармокологии. - М.: Знание,1988. - 176 с.

3. Машковский М.Д. Лекарственные средства / Пос. для врачей: В 2-х ч. - Ч. 1. - Вильнюс: Тампа, 1994. - 650 с.

4. Откупщиков Ю.В. К истокам слова: Рассказы о науке этиологии. - М.: Просвещение, 1986. - 176 с.

5. Панько Т.І., Кочан І.М., Марценюк Г.П. Українське термінознавство. - Львів: Світ, 1994. - 216 с.

Анотація

Ключові слова: ліки, лікарські препарати, лексико-семантичні групи, фармакологія, лексика.

Key words: medications, medicinal preparations, lexical and semantic groups, pharmacology, vocabulary.