Триангуляційний підхід у дослідженні віртуального маніпулятивного дискурсу блогосфери

Размещено на http://www.allbest.ru/

Триангулящйний підхід у дослідженні віртуального маншулятивного дискурсу блогосфери

Постановка проблеми. Вплив Інтернету на мовну свідомість сучасного суспільства й особистості є глибоким і системним. Постійно змінюються та удосконалюються дискурсивні практики в Мережі. Незважаючи на швидкий розвиток інтернет-середовища, сутність поняття віртуальний дискурс, набір властивих йому категорій, методологія дослідження віртуального дискурсу потребують подальшого докладного вивчення, що і зумовлює актуальність нашого дослідження.

Інтернет - нове комунікативне середовище, яке породжує нові види дискурсів, що принципово відрізняються від «неінтернетівських». В Інтернеті традиційні жанри й дискурсивні практики трансформуються й перероджуються в нові підвиди; у формуванні дискурсивних практик Мережі задіяні технологічні особливості віртуального середовища, що не дає змоги одержати адекватні результати дослідження в межах якого-небудь одного методу. Крім того, в інтернет-лінгвістиці змінився сам об'єкт дослідження, що за рахунок глобальності й інтерактивності комунікації становить безліч. Стосовно до «загальної гуманітарної науки» ці об'єкти повинні мати характер «ансамблів» - мас, груп, класів, тобто бути множинами чогось. Об'єкти ці повинні бути - знову-таки, нехай лише з погляду звичайної мови - досить певними, тобто виступати насамперед як «безлічі» [4, с. 19-20]. Так, в Інтернеті в самій назві жанрів уже закладене поняття множини, безлічі - блогосфера - це множина блогів, авторів, постів, коментарів, гіперпосилань тощо. віртуальний дискурс блогосфера концепт

Мета дослідження - обґрунтування триангуляційного підходу до дослідження віртуального дискурсу блогосфери.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Визначення раніше не вивчених частин загальної проблеми або напрямів дослідження. Метод дискурсивного аналізу працює у взаємодії з іншими власне лінгвістичними й загальнонауковими методами. «Те, що робить дослідницьку техніку дискурсивною, - це не метод як такий, а використання методу для досягнення цілей інтерпретативного аналізу певного виду тексту в аспекті розуміння дискурсу та його ролі в конституюванні соціальної реальності. Через те, що багато якісних технік використовується в дискурс-аналітичній онтології й епістемології, вони можуть трактуватися як дискурсивні методи» [10, с. 7]. Про необхідність дослідження дискурсу з використанням кількох підходів писав і Н. Фаркло, який запропонував «триаспектний» підхід до дискурс-аналізу «у тому розумінні, що він спрямований на аналіз текстів у межах дискурсів, локалізуючи їх в історичному й соціальному контексті, у зв'язку з чим ми змушені удатися до вивчення конкретних авторів, відносин і практик, що характеризують предмет дослідження» [9]. Л. Вуд і Р. Крегер зазначали, що завданням дискурс-аналізу є не застосування категорій до мовлення учасників, а «ідентифікація способів, якими учасники самі активно конструюють і використовують категорії у своєму мовленні» [12, с. 29-30].

Ідея «ефективного методу» все частіше підлягає сумніву і замінюється ідеєю про те, що дослідження виграє від використання різних методів і теорій [8, с. 680]. М. Alvesson і S. Deetz указують на те, що багато дослідників знаходять традиційні підходи занадто обмеженими. Замість того, щоб використати той самий метод для інтенсивного вивчення того самого феномена, більш продуктивним є застосування іншого відмінного методу [7].

Таким чином, найбільша результативність дискурс-аналізу можлива в разі застосування ще кількох методів і використанім кількох різних підходів.

Використання в межах одного дослідження різних типів свідчень, залучення даних кількох підходів і використання кількох методів у науці називається триангуляційним підходом (від triangulation -- підхід до вивчення місцеположення предмета з різних позицій) [11, с. 234]. «Усі знання про об'єкт аналізу, отримані в межах триангуляційного підходу, є істинними, доповнюють одне одного і не вимагають додаткової інтерпретації, що веде до еклектики» [5, с. 7].

«Третім шляхом» у лінгвістиці називають комбінування якісних і кількісних незалежних методів, що дає змогу отримати більш достовірні результати на підґрунті застосування кількох методів у межах одного дослідження.

Виклад основного матеріалу. Методика дослідження віртуального маніпулятивного дискурсу блогосфери на основі триангуляційного підходу має когнітивно-прагматичне підґрунтя, оскільки цей вид дискурсу розглядають як конструювання соціальних відносин і управління ними (прагматичний аспект) на основі перетворення ключових ідей окремої людини або мовленнєвої спільноти, регулювання комунікативної діяльності адресатів, впливу на їхню свідомість (когнітивний аспект). «Застосування дискурс-аналітичного підходу дозволяє дослідникам вибудовувати й наповнювати змістом інші теоретичні комплекси, пропонуючи нові ідеї, концепти й виклики» [10, с. 6].

Пропонуємо таку методику дискурс-аналізу маніпулятивного дискурсу блогосфери. На першому етапі на основі зіставно-типологічного аналізу визначаються дискурсоутворювальні параметри маніпулятивного дискурсу блогосфери будь-якої мови, а саме лінгвокультурологічна історія блогів; концепція адресат -- адресант у блог- комунікації; інтертекстуальність як механізм формування маніпулятивного дискурсу блогів; симулярність дійсності; на другому етапі аналізуємо маніпулятивний дискурс блогосфери: на основі семантичного аналізу розглядаємо закріплення термінів блог, блогосфера в мовній свідомості носіїв досліджуваних мов; із застосуванням дискурс- аналізу досліджують комунікативні практики авторів блогів, прийоми, що застосовують комуніканти блогосфери для здійснення маніпулятивного впливу на мовну свідомість мовленнєвої спільноти, аналізуємо когнітивно-прагматичний потенціал прецедентних текстів; на основі дистрибутивного аналізу крізь призму рівневого підходу аналізуємо прагматику позиціювання в системі гіперпосилань та створення симуляції реальності; за допомогою інтент-аналізу вивчаємо маніпулятивний потенціал іменувань комунікантів блогу (ніків), аналізуємо іллокутивні настанови авторів блогів, контент-аналіз дозволяє дослідити актуальні теми блогів та застосування категорії звертання. Третій етап спрямовано на виявляння репертуару маніпулятивних стратегій і тактик у дискурсі блог- комунікації за допомогою інтент-аналізу. На основі концептуального аналізу виявляємо трансформації концепту (концептів), що впливають на свідомість комунікантів.

Вважаємо за доцільне проаналізувати один із базових концептів блогосфери з позицій його модифікацій у нових комунікативних умовах і його організаційної ролі в дискурсивній практиці блогової спільноти в комплексну методику дискурс-аналізу. Концептуальний аналіз передбачає моделювання й опис концептів як спосіб реконструкції мовної картини світу [3, с. 167]. З огляду на це дослідження концепту в мережевій мовленнєвій спільноті, зокрема і в реалізації його в мовному знакові [6], дасть змогу визначити особливості мовної картини світу цієї спільноти та його модифікації, що можуть мати маніпулятивний характер.

У нашому дослідженні концепт розуміємо як «багатовимірне ментальне утворення, компонентами якого є образно-перцептивний, понятійний і ціннісний складники» [1, с. 26], когнітивний стрижень дискурсивної практики - до нього «можна піднятися дискурсивно (крізь роздуми, поняття) і недискурсивно (крізь образ, символ, участь в усвідомленій діяльності)» [1, с. 23]. Існують різноманітні методики концептуального аналізу, і це цілком обґрунтовано, оскільки всі вони спрямовані «на розробку міждисциплінарного інтегративного підходу до розуміння моделювання свідомості, пізнання, спілкування, діяльності» [2, с. 12]. Детальний аналіз існуючих підходів до дослідження концептів запропоновано в працях І. Голубовської, В. Карасика, 3. Попової та І. Стерніна, Н. Слухай, О. Снітко, Т. Вільчинської. Дослідники дійшли висновків, що концептуальний аналіз ґрунтується на різноманітних методиках: дистрибутивного, контекстуального, компонентного аналізу, етимологічній реконструкції внутрішньої форми знаків, що експлікують концепти, асоціативному експерименті, польовому моделюванні. «Діапазон методів концептуального аналізу сьогодні виявляє тенденцію до конвергенції і злиття, але більшість методів усе ще демонструє креативні можливості авторських теорій» [3, с. 171]. Аналіз наявних методик концептуального аналізу уможливив визначення українськими дослідниками Н. Слухай, О. Снітко та Т. Вільчинською [3] найбільш дієвих: методику аналізу культурних концептів Ю. Степанова; етноцентричну методику А. Вежбицької; методику вивченім культурних домінант (В. Карасик); методику дослідження структури концепту 3. Попової й І. Стерніна; метод логіко-семіотичної рамки (Н. Слухай); дослідження концепту на основі аналізу семантичного простору слова (М. Скаб); концептуальний аналіз на основі ментально- психонетичного комплексу (МПК) (О. Селіванова); метод семантико-аксіологічного поля (Т. Вільчинська). Більшість із цих методик ґрунтується на триангуляційному підході, оскільки передбачає застосування кількох методів дослідження.

Загалом методики концептуального аналізу досить важко чітко систематизувати, навіть з огляду на використання при концептуальному аналізі різних термінів, наприклад: фреймова семантика Ч. Філлмора, теорія метафори й метонімії Дж. Лакоффа і М. Джонсона, сценарії Р. Шенка і Р. Абельсона, когнітивні прототипи Е. Рош і П. Кей тощо.

Ми пропонуємо таку методику дослідження концептів: семантичний аналіз слів, які номінують концепт (за даними лексикографічних джерел); семантичний аналіз слів, які номінують концепт за даними рецептивного експерименту, проведеному в блогосфері будь-якої мови; інтерпретативний аналіз асоціацій сприйняття концепту носіями мови на основі лексикографічних дефініцій; інтерпретативний аналіз асоціацій сприйняття концепту реципієнтами експерименту, проведеного в блогосфері.

Наведений спектр методик дослідження концепту свідчить про тенденцію до аналітичного осмислення в динамічних системах, якою є і блогосфера Мережі, триангуляційного підходу. Його сутність була об'єктивно сформульована Є. Тарасовим. «Наприклад, так звані цінності й антицінності: любов, батьківщина, прогрес, освіта, успіх, здоров 'я, борг, праця, сім 'я, бідність, нестаток можуть бути описані за допомогою дефініцій у тлумачних, філософських, психологічних, соціологічних словниках, літературних есе, у статтях ... у вигляді асоціативних полів з асоціативних словників, за допомогою семантичних полів, графіків, дендограм, конструйованих на основі психосемантичних експериментів, живописних символічних і несимволічних зображень. Ці знакові об'єктивації значень мовленнєвих продуктів, створюваних у процесі спілкування, повинні існувати як доповнювальні один одного, а значення цих об'єктивацій повинні стати для дослідника основою для побудови нових гіпотез у творчій активності, що лежить за межами алгоритмів звичної виконавської діяльності аналітика» [5, с. 8].

Висновки. Триангуляційний підхід до дискурс-аналізу блогосфери, запропонований у дослідженні, дає змогу комбінувати незалежні якісні й кількісні методи, які доповнюють один одного, використовувати різні типи даних, застосовувати ідеї кількох підходів. Триангуляційний підхід органічно властивий методу дискурс-аналізу і відповідає положенням його різних напрямів. Тільки використання комплексного підходу до вивчення нового комунікативного середовища, яким є Інтернет, може дати достовірні результати.

Перспективи подальших досліджень. Запропонована методика дослідження віртуального маніпулятивного дискурсу, з огляду на її універсальність, може бути екстрапольована на вивчення інших видів віртуальних дискурсів, і це буде предметом наших подальших досліджень.

Список використаної літературури

1. Карасик В. И. Языковые ключи / В. И. Карасик. - М. : Гнозис, 2009. - 406 с.

2. Ляпин С. X. Концептология: к становлению похода / С. X. Ляпин. - Архангельск : Изд-во Поморского ун-та, 1997. - Концепты. Вып. 1. - С. 11-35.

3. Слухай Н. В. Когнітологія та концептологія в лінгвістичному висвітленні: навч. посіб. / Н. В. Слухай, О. С. Снітко, Т. П. Вільчинська. - К. Вид.-поліграф, центр “Київський університет”, 2011. - 367 с.

4. Степанов Ю. С. Концепты. Тонкая пленка цивилизации / Ю. С. Степанов. - М. : Языки славянских культур, 2007. - 248 с.

5. Тарасов Е. Ф. Жизнь языка в культуре и социуме / Е. Ф. Тарасов // Жизнь языка в культуре и социуме : [сб. науч. тр.]. - М. : Ин-т языкознан. РАН, 2009. - С. 3-8.

6. ТолчеєваТ. С. Характер співвідношення між концептом та мовним знаком / ТС. Толчеєва // Нова філологія. Збірник наукових праць. - Запоріжжя : ЗЕТУ, 2012. - № 52. - С. 192-194.

7. Alvesson М.Critical theory and postmodern approaches in organizational studies / M. Alvesson, S. Deetz // S R. Clegg, C. Hardy, & W. R. Nord (Eds). Handbook of organization studies. - London : Sage, 1996.-P. 191-217.

8. Clegg S. R. Representations (1996a) / S. R. Clegg // S. R. Clegg, C. Hardy, W. R. Nord (Eds.). Handbook of organization studies. - London : Sage, 2006. - P. 676-708.

9. Fairclough N. Discourse and Social Change / Norman Fairclough. - Cambridge : Polity Press, 1992,-272 p.

10. Phillips N. What Is Discourse Analysis? / N. Phillips, C. Hardy // N. Phillips and C. Hardy Discourse Analysis: Investigating Processes Of Social Construction. - Thousand Oaks, CA : Sage, 2002. - P. 1-18.

11.Stubbs M. Discourse Analysis: The Sociolinguistic Analysis of Natural Language / Michael Stubbs. - Oxford : Blackwell Publisher, 1983. - 270 p.

12.Wood L. A. Doing Discourse Analysis: Methods for Studying Action in Talk and Text / L. A. Wood, R. O. Kroger. - Thousand Oaks, Ca : Sage Publications, 2000. - 256 p.

Анотація

У статті запропоновано й обґрунтовано методику дослідження маніпулятивного віртуального дискурсу блогосфери. Багатовимірний підхід у запропонованому дискурс-аналізі є актуальним, оскільки дозволяє вивчати принципово нове динамічне комунікативне середовище, яке швидко розвивається і породжує нові види дискурсивних практик. Комбінування якісних і кількісних незалежних методів, що дає змогу отримати достовірні результати на підґрунті застосування кількох методів у межах одного дослідження, забезпечує найбільшу результативніст дискурс-аналізу.