Тендерна ідентифікація при перекладі: соціокультурний аспект інтерпретації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тендерна ідентифікація при перекладі: соціокультурний аспект інтерпретації

І.І. Могілей

Постановка проблеми. Розглядаючи переклад як зумовлений суспільною необхідністю процес міжмовної та міжкультурної комунікації, припускаємо, що в такий спосіб створюють вторинний текст (текст перекладу), який являє собою первинний текст (текст оригіналу) в іншому соціальному, культурному, мовному середовищі, адже його метою є усвідомлене перекладачем подолання мовних і культурних перешкод. Сучасні погляди на природу соціокультурного впливу перекладу доводять, що він має бути витлумачений не просто як нова інтерпретація оригіналу, позаяк надає текстові оригіналу нового виміру, рис іншої культурної системи [5, с. 15].

У якості складника різних галузей мовознавства - соціолінгвістики, психолінгвістики, етнолінгвістики, лінгвокультурології - тендерний аспект перебував останні два десятиліття; наразі лінгвістичну гендерологію виокремлюють у самостійний дослідницький масив, орієнтуючись на вивченім категорій гендера із застосуванням лінгвістичного інструментарію, так само як і мовленнєвої поведінки за допомогою гендерних методів [6, с.111]. У цілому, термін «гендер» можна інтерпретувати відразу кількома способами, адже це і біологічна, і соціокультурна стать, так само як статевий диморфізм, статево-рольова диференціація, а також біосоціальні та біокультурні характеристики людської особистості. Оскільки основними рисами твору художнього перекладу є його національна, індивідуальна та гендерна специфіки, вважають, що гендерна відмінність репрезентована в текстах перекладу й виявляє їхнє характерне різноманіття [2, с. 27].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Оскільки сучасні перекладознавчі теорії дедалі частіше звернені до антропоцентрично спрямованих досліджень, що розглядають цілі тексти й культури та використовують герменевтику як мистецтво інтерпретації мовних творів і мовних явищ, то завдяки цим дослідженням відбувається актуалізація гендерного фактора в перекладі. Тендерний підхід до аналізу лінгвістичних феноменів у загальних положеннях спирається на гіпотезу Сепіра-Уорфа (30-і роки XX ст.), що сформувалась у надрах американської етнолінгвістики, згідно з якою структура мови визначає мислення і спосіб пізнання реальності: мова зберігає певну систему цінностей; виражені в ній значення є оцінними і сприяють формуванню колективної філософії, притаманної усім носіям цієї мови. Тендерні студії наразі формують дослідницькі вектори зарубіжних шкіл перекладу (Ш. Саймон, Л. фон Флотоу, Л. Чемберлен), соціокультурним перекладацьким проблемам, зокрема проблематиці перекладацької індивідуальності присвячені студії Р. П. Зорівчак, В. В. Коптілова, О. І. Чередниченка, Л. В. Коломієць, І.Левого, А. Поповича, так само дослідженню когнітивної, дискурсивної, психолінгвістичної парадигм (А. В. Кириліна, О. С. Кубрякова, А. П. Мартинюк, В. М. Телія). Тендерні дослідженім в лінгвістиці спрямовані на вивчення впливу на особливості мовленнєвої поведінки, мовної компетенції, ментального лексикону соціальної статі людини, що визначає розподіл між чоловіком і жінкою соціальних функцій, форм діяльності, специфіка поведінки, культурних норм [6, с. 111]. Дискурсивна онтологія є стимулом сучасних тендерних досліджень у перекладознавстві та їхнім активним чинником, оскільки дискурсивний аналіз розглядають як основу перекладу художніх текстів, у процесі якого перекладач сприймає «картину світу» носія вихідної мови, що сприяє кращому розумінню й точнішому передаванню тексту, призначеного до перекладу.

Метою статті є дослідження категорії тендера в перекладі, процедур встановлення тендерної ідентичності та способів її реконструювання.

Виклад основного матеріалу. Значення комунікативних аспектів аналізування сутності й процесу перекладу знаходить вияв у низці сучасних дефініцій перекладацької діяльності, що виокремлюють таку специфіку перекладу, як мовне посередництво. Його розуміють як передавання змісту іншомовного тексту (оригіналу) шляхом створення мовою перекладу інформаційно і комунікативно рівноцінного тексту (М. П. Брандес); як процес і результат передавання інформації (змісту) однією мовою через еквівалентний (адекватний) текст іншою мовою (В. С. Виноградов); як діяльність, що полягає у варіативному перевираженні, перекодуванні тексту однією мовою у текст іншою мовою перекладачем, який докладає творчих зусиль у виборі варіанту залежно від варіативних ресурсів мови, виду і завдань перекладу, типу тексту та під впливом власної індивідуальності (І. С. Алексеева). Здебільшого, ці складні системні положення стосуються специфічних текстів - текстів художньої літератури.

Зміст художнього тексту може бути представлений у якості відображення окремого фрагмента дійсності, поданого в авторському описі у формі ситуації: категорія ситуації виявляється значущою не лише для процессу породження тексту, але й для усвідомлення того, як відбувається його сприйняття. Зазвичай твір потрактовують як певний складний зміст, що виростає із тексту і спирається на нього, щодо чого Р. Барт зазначав: «Твір, що є зрозумілим, усвідомленим і прийнятним у всій повноті своєї символічної природи, і є текст» [1, с. 417]. В аспекті встановлення соціокультурних домінант перекладу художнього тексту слід зазначити, що текст і твір пов'язані як процес і результат, адже твір може бути витлумачений як саме той зміст, що вибудовується перед читачем при сприйманні тексту під впливом власного життєвого досвіду одержувача, культурного середовища, смаку, ідеології.

Наступною важливою рисою художнього тексту є те, яким чином у ньому здатні інтегруватися мовні засоби різних стилів, трансформовані із метою розв'язання естетичних завдань. У тексті художнього твору можуть бути використані одиниці різних рівнів мовної системи різноманітної стильової належності, якщо вони естетично вмотивовані через засоби відтворення змісту та стилю художнього тексту. Реалізацію завдань і положень міжкультурної комунікації в перекладі творів художньої літератури покладено на перекладача, чия особиста участь у забезпеченні подібних процесів залежить від мовної та позамовної компетенції, фонових знань, дискурсивної обізнаності. Перекладач, у якості основної ланки процесів міжкультурної комунікації, створює у своєму власному гносеологічному континуумі модель початкової думки, причому її адекватність залежатиме від численних факторів: від ступеня інформованості перекладача, від часової віддаленості автора тексту, від характеру мислення того, хто перекладає [4, с. 14]. Саме тому основою будь-якого перекладу є інтерпретація тексту перекладачем, тобто дешифрування текстового коду, що включає віднайдення прихованих смислів, які не завжди є усвідомленими автором.

На сучасному етапі розвитку лінгвістики в межах когнітивної транслятології запропоноване ширше тлумачення поняття «переклад», позаяк основу утворення природної мови складає переведення в графічний і звуковий ряд образів сприйняття і людської пам'яті, образів свідомості людини. З цієї точки зору перекладацьку діяльність сприймають як реалізацію і взаємодію когнітивних і мовних структур індивіда (перекладача) [7, с. 237], який інтерпретує смисловий код, мимохіть або з наміром, закладений у початковому тексті. Долучаючись до витлумачення оригінального тексту, перекладач, по суті, взаємодіє з ним, чому мають сприяти такі фактори: соціокультурний контекст, ситуація сприйняття авторського тексту, його семіотична характеристика і структура, а також психотип самого перекладача. Виходячи із цього, слід зазначити, що смисл, закладений автором у власний текст, не завжди відповідає тому смислу, який перекладач у ньому вбачає, позаяк їхні когнітивні сфери й використані ними комунікативні коди різняться. Ці особливі риси текстової інтерпретації примушують розглядати переклад як тлумачення й пояснення, а не просте передавання сповіщення.

У світлі теорій комунікації переклад слід розглядати як комунікативну діяльність, а з погляду теорії тексту - як дискурсивний процес, у якому відбуваються різноманітні мисленнєві дії - читання, усвідомлення, аналіз, вибір перекладацького рішення, критичне осмислення результату. Аналізування художнього тексту в параметрах дискурсу дає можливість стверджувати, що перекладачі працюють у рамках двох культур: культури оригінального тексту і культури тексту перекладу, і породжують новий акт комунікації на основі раніше створеного. З дискурсивної точки зору переклад є спробою пристосувати ідеї і факти вихідного тексту до специфіки іншомовної культури з урахуванням авторської інформації, жанру тексту оригіналу та світогляду, менталітету носіїв мови перекладу.

У масштабних лінгвістичних дослідженнях дискурсивно-когнітивний підхід дає змогу розглядати мовні явища з урахуванням когнітивних процесів, покладених в основу мовної діяльності; це дає можливість вийти за межі тексту й долучити до його опису позамовні фактори, розглядати не лише текст, але й дискурс взагалі. Одним із аспектів мовної свідомості є утвердження тендерних стереотипів, оскільки розвиток тендерних досліджень у сучасному суспільстві спрямований на вивчення різноманітних виявів людської життєдіяльності з позицій статі. Наразі формується самостійний науковий напрям - лінгвістична гендерологія, або тендерна лінгвістика, яка вивчає відображення тендера в мовленні та досліджує в цілому комунікативну поведінку чоловіків і жінок. Тендерний підхід став подальшим розвитком антропоорієнтованого вивчення мови й дозволяє точніше враховувати людський чинник у мові.

Згідно з положеннями тендерної лінгвістики, мова уможливлює вивчення механізмів конструювання статевої ідентичності. Аналіз структур мови дає змогу одержувати інформацію щодо того, яку роль відіграє гендер в тій чи тій культурі, які норми психологічної поведінки для чоловіків і жінок зафіксовані в текстах різних типів, як змінюються уявлення про тендерні норми, про психологію статі, які стильові риси можна зарахувати переважно до жіночих або переважно до чоловічих, як осмислюються мужність і жіночність у різних мовах і культурах, як тендерна належність впливає на засвоєння мови, із якими фрагментами і тематичними сферами мовної картини світу вона пов'язана.

У контексті функціонування тендерних ролей і стереотипів людину розглядають не просто як біологічний суб'єкт, а як біосоціокогнітивну систему, тобто досліджують її тендерну ідентифікація, взаємозв'язки статі, соціальних експектацій та мовленнєвої поведінки (Я. Лакофф, О. Есперсен, Ю. Самель, А. В. Кириліна, О. А. Земская, І. В. Китайгородська, Н. Н. Розанова, О. І. Горошко, В. І. Кононенко, А. М. Холод, Т. І. Попова). Один із видів соціальних ролей, тендерні ролі, є сукупністю очікуваних зразків або норм поведінки для чоловіків і жінок. Тендерні стереотипи вивчають у мові як культурно і соціально зумовлені думки про властивості, атрибути та норми поведінки представників обох статей і їх відображення в мові. Тендерна стереотипізація закріплена в мові, тісно пов'язана з оцінними висловленнями, і вона впливає на формування очікувань від представників різних статей поведінки певного типу.

У численних наукових галузях здійснювали спроби об'єктивного встановлення тільки чоловічих і відповідно лише жіночих властивостей і того, як саме вони створюються. Особливо успішною щодо цього виявилася еволюційна теорія статевого диморфізму В. А. Геодакяна (1991) - соціоніка із позицій еволюційної теорії статі, яка, включно з іншими проблемами, визначила ознаки різної норми реакції в чоловіків і жінок, а також дійшла висновку щодо численних властивостей, притаманних обом статям, адже індивідуальні варіації в психиці та поведінці не завжди перебувають у межах дихотомії «чоловіче - жіноче». Сучасні мовні метафори щодо чоловічого й жіночого є, по суті, серією міфологічних бінарних опозицій, за допомогою яких первісна архаїчна свідомість намагалася упорядкувати свій життєвий простір.

У лігвістичній гендерології наявні декілька підходів до ідентифікації тендера, спрямованих на соціальні аспекти мовлення статей у розрізі семантичних відмінностей залежно від визнання й розподілу соціальних владних ролей, на мовленнєву поведінку статей із застосуванням лінгвостатистичних методів, на розгляд тендерної проблематики в когнітивному аспекті. Наразі відбувається розробка проблематики лінгвістичної гендерології, що передбачає вивчення зафіксованих у мові стереотипів фемінності й маскулінності, зіставний аналіз тендерної асиметрії різних мов, дослідження мовленнєвих показників різних статей, їхніх інтенцій, стратегій, типів комунікативних актів, також статистичні експерименти тендерних стилістичних особливостей [6, с. 112].

Урахування реалізації тендерних особливостей у творчій царині примушує особливим чином поставитися до специфіки креативних експектацій різних статей. На думку психологів, жінкам більш властивий емоційний і вербальний інтелект, здатність до сприйняття, а чоловікам зорово-просторовий інтелект і технічні знання.

Аналіз тендерних конфігурацій при перекладі є важливим складником лігвістичного аналізу та вимагає неабияких зусиль, оскільки перекладач має вирішувати два завдання одночасно - інтерпретувати оригінальний текст та бути провідником до тієї культури, у якій створено цей текст [3, с. 168]. Утім, як про це свідчить думка британської дослідниці А. Лівія (Anna Livia, 2005), якщо різні мови «кодують» тендер різними способами, перекладачам необхідно вигадувати таку систему, яка б змогла містити в собі ці відмінності [8, с. 154]. Згідно із тендерними стереотипами, у комунікативних схемах перекладацької діяльності жінки виявляються схильними до кооперативної бесіди, що знаходить докази в побудові речення: наявність вступних слів, відсутність імперативів; чоловічий тип комунікації є менш гнучким, більш динамічним: випущення вступних слів і звертань, що навіть наявні в оригіналі, хоча в працях жінок-перекладачів вступні слова і звертання превалюють там, де вони відсутні в оригіналі. Вважають також, що чоловічі перекладацькі асоціації є численнішими й поширенішими, ніж жіночі; у перекладі жінка вибудовує речення за уже готовим зразком, цим перекладам притаманні образність сприйняття й мислення, фантазування, гіперболізація, конотації, якщо навіть вони відсутні в оригіналі, лексичний консерватизм, слідування нормі, використання мовленнєвих кліше, книжна і фольклорна лексика.

Проаналізовані тендерні відмінності встановлено в низці перекладів уривків із творів американських письменниць Маргарет Етвуд, Фленнері О'Коннор, Маргарет Мітчелл (переклад наш. - І. М): ці тексти інтерпретовано в термінах дискурсивного аналізу як такі, де оповідачем є автор (у цьому випадку, авторка) і чиєю відмінністю стала наявність емотивно-асоціативного характеру оповіді, що має бути збережений у кожному конкретному перекладі і, до того ж, має набути рис загальної тенденції в перекладі літературних творів авторів-жінок. Наступний приклад демонструє відтворення стилістичних засобів оригіналу (метафори, анафоричного повтору), разом із доданими у перекладі драматично-інтенсивними, сюжетно-структурованими конотаціями та тендерно маркованим персонажем жіночого роду: Time has not stood still. It has washed over me, washed me away, as if I'm nothing more than a woman of sand, left by a careless child too near the water (“The Handmaid's Tale” by Margaret Atwood) // Час не стояв на місці. Час струменів крізь моє тіло, крізь моє єство, час відносив мене своєю хвилею, своїм потоком так, неначе я була просто купою мокрого піску, піщаною скульптурою на березі океану, яку легковажні діти поставили зовсім близько до води (М. Етвуд, «Оповідь служниці»); так само, преференцію використання тендерно маркованої метафори жіночого роду, замість аналогічного тропу в чоловічому роді: And the skin on her face was thin and drawn tight like the skin on an onion and her eyes were gray and sharp like the points of two ice peaks (лід гірських вершин, гірські піки) (“Parkers Back” by Flannery O'Connor) // Її лице, своєю тонкою і неначе натягнутою на вилиці шкірою, нагадувало цибулеву шкаралупу, а очі, сірі, проникливі, світилися, як снігові маківки гірських вершин (Ф. О'Коннор, «Пустка Паркере»); або тендерно зумовлене використання епітетів і метонімій, з метою експлікації контексту оповіді, історії жіночого кохання: The very mystery of him excited her curiosity like a door that had neither lock nor key (“Gone with the Wind” by Margaret Mitchell) //Його утаємниченість викликала її бурхливу цікавість - так не дає спокою замкнена кімната - двері, що не мають ані замка, ані ключів (М. Мітчелл, «Віднесені вітром»).

Не менш цікавими видаються приклади тендерно мотивованих перекладів (уривків з творів авторів-чоловіків), що містять сюжетне звернення до жіночого характеру, або аналогічно структуровані описи, у котрих між чоловічим і жіночим варіантами перекладу структурних одиниць преференцією є другий: Her romantic mind (розум, інтелект) was like the tiny boxes (ящики, резервуари), one within the other, that come from the puzzling East (дивовижний Схід) (“Peter Pan”, by J. M. Barrie) // Її романтична вдача була чимось на кшталт китайської скриньки: малюсінькі шухлядки неначе виходять одна із одної, нагадуючи про загадковість дивовижного Сходу (Дж. Баррі, «Пітер Пен»); так само, із наданням переваги художнім засобам із тендерними характеристиками жіночого роду: І would have given anything for the power to soothe her frail soul, tormenting itself in its invincible ignorance like a small bird beating about the cruel wires of a cage (“Lord Jim”, by Joseph Conrad) // Усе, що завгодно, зміг би я віддати за розраду її тендітної душі, що так змучилася жити за жорстокими гратами гнітючої таємниці (Дж. Конрад, «Лорд Джім»); або: It was Francoise, motionless and erect, framed in the small doorway of the corridor like the statue of a saint in its niche (“Swann's Way”, by Marcel Proust) //Пряма й незворушна, Франсуаза стояла на порозі, в обрамленні вузької рами, неначе статуя святої у тісній ніші (М. Пруст,«У бік Свана»), гендерний перекладознавчий лінгвістичний

Негативні оцінно-якісні тропи, ужиті стосовно тендерної мотивації, так само можуть бути присутні в контексті й оригіналу, і перекладу: She entered with ungainly struggle like some huge awkward chicken, torn, squawking, out of its coop (“The Adventure of the Three Gables”, by A.Conan Doyle) // Вона з 'явилася у кімнаті, рухаючись недолугими кроками, й була схожа на величезну неповоротку курку, скуйовджену, із переляканим верескливим голосом, неначе ось зараз із курника (А. Конан Дойл, «Пригода у «Трьох шпилях»); або: The Queen turned crimson with fury, and, after glaring at her for a moment like a wild beast, screamed `Off with her head! Off' `Nonsense! ' said Alice, very loudly and decidedly, and the Queen was silent (“Alice in Wonderland”, by Lewis Carroll) //Королева спалахнула від гніву і, не відводячи погляду від Аліси, горлала, немов шалена потвора: «Відрубати їй голову! Відрубати!» «Дурня!» вимовила Аліса, голосно і чітко, і Королева замовкла (Л. Керолл, «Аліса у Країні Чудес»),

На думку відомої дослідниці Л. фон Флотоу (L. Von Flotow, 2001), використання прийомів установлення тендерної ідентичності слугує основою «мікроаналізу» перекладацького ідіолекту. Такий аналіз зосереджений на лінгвістичних засобах відображення (або приховування) «тендерних аспектів тексту», що пов'язані із сутністю культури мови оригіналу. Тендерні дослідження ініціюють ціннісне переосмислення основних форм літературної мови, її звичної «картини світу» в термінах синхронічного і діахронічного зв'язку, який встановлюють у процесі перекладу між автором твору і перекладачем [9, с. 124]. Долучення тендерного складника до перекладацьких студій розкриває нові можливості витлумачення явищ художньої мови перекладу. Відтворення цілісної тендерної ідентичності в цільовому тексті передбачає збереження вихідного співвідношення фемінних і маскулінних характеристик мовної особистості автора, що забезпечує адекватність перекладу в контексті тендерного прочитання. Тендерна ідентичність є вираженням тендерних позицій автора; неврахування тендерного складника при перекладі спричиняє втрату цілісності образу автора в цільовому тексті.

Висновки

Тендерний підхід у перекладознавстві актуалізує особливості сприйняття, інтерпретації й передачі інформації, культурно зумовленої розбіжностями соціалізації статі, її рольової функції в громадянському житті соціуму, для якого характерні специфічні мовні явища. Необхідно зауважити, що стан сучасного суспільства відрізняється від стану, побуту, суспільного ладу минулого, адже сучасна жінка впевнено завойовує позиції, історично закріплені за чоловіками. Сформована наразі тендерна лінгвістична політика має на меті досягти рівності статей у особистих і суспільних правах, тому так активно опрацьовують тендерний підхід до мовних, культурних, соціокультурних явищ сьогодення, а поняття «тендер» розглядають водночас як соціокультурний, дискурсивний і психологічний феномен. Недооцінювання значення гендерного чинника в перекладі часто є причиною відторгнення тексту перекладу культурою його мови, неприйняття її носіями. Нагальна потреба у вирішенні лінгвістичних проблем на шляху до досягненім гендерного паритету, зростання інтересу до проблеми мовної політкоректності визначають актуальність тендерних досліджень. Вивчення передавання гендерно-маркованих художніх образів дозволяє розширити лінгвістичний і перекладацький аналіз художнього твору. Тендерний аспект має значення при відтворенні художнього образу і механізмів його вербалізації, а тендерний фактор у художньому перекладі може перебувати в якості структуротвірного елемента твору і тексту перекладу, впливати на втілення художніх образів і сюжетних ліній.

Тендерна ідентифікація особистості полягає в мовній системі, мовній діяльності й особливостях комунікації. У будь-якому соціумі в процесі досліджування соціально- функціональних стратифікацій мови і через використання тендерної ознаки, мова пов'язана із визначеними стереотипами статевих суспільних ролей, у чому полягає перспектива подальших тендерних розвідок.

Список використаної літератури

1. Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика // Р. Барт. - М. : Изд-во «Прогресс», 1989.-324 с.

2. Гоца Н. М. Тендер у перекладі: історичний розвиток, основні аспекти та особливості вивчення / Н. М. Гоца // Вісник Житомирського держ. унів-ту. - Вип. 45. Філол. науки, 2009. - С. 168 --171.

3. Казакова Т. А. О психологическом аспекте перевода / Т. А. Казакова // Перевод и интерпретация текста. Сб. научи, трудов. - М. : 1988. - С. 14--18.

4. Оболенская Ю. Л. Художественный перевод и межкультурная коммуникация / Ю. Л. Оболенская // Ю. Л. Оболенская. - М. : Высшая школа, 2006. - 330 с.

5. Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія / О. О. Селіванова. - Полтава : Довкілля-К, 2010.-844 с.

6. Соловьева М. Б. Перевод как интерпретация (по Ж. Деррида) / М. Б. Соловьева // Вестник ТвГУ, серия Филология (Лингвистика и межкульт, коммуникация). - Тверь, 2007. - С. 235--238.

7. Livia, Anna. “One man in two is a woman”: Linguistic Approaches to Gender in Literary Texts. - The textbook of Language and Gender / Ed. by J. Holmes and M. Meyerhoff. - Oxford : Blackwell Publishing Ltd., 2005. - P. 144--158.

8. Routledge Encyclopedia of Translation Studies // Ed. by M. Baker and G. Saldanha. - Abingdon: Routledge, 2009. - 662 p.

Анотація

Статтю присвячено проблематиці сучасних гендерних досліджень, розглянутих у соціокультурному аспекті перекладознавчих студій. Проаналізовано категорії гендера в перекладі, гендерні особливості вибору варіанту, психолінгвістичну специфіку гендерних стереотипів та гендерної належності. Лінгвістична гендерологія формується на межі соціо- і психолінгвістики із залученям інших галузей мовознавства і має значний доробок у вивченні феномена гендера - статі людини з огляду на розподіл соціальних функцій, форм діяльності, специфіки поведінки, культурних норм. Гендер створює суспільство як організовану модель соціальних відносин між статями, що визначає їхню роль і місце в суспільстві. Гендер будують шляхом соціалізації, розподілу праці, рольових статусів, прийнятих у суспільстві, а також на підставі свідомості членів спільноти (гендерної ідентифікації). Він є продуктом розвитку культури і соціуму, має ознаки інституційності, ритуалізованості, релятивності й конвенційності. Лінгвістичними принципами категорії гендера в мові й комунікативних ситуаціях є динамічність і змінність. Гендерні дослідження спрямовані на вивчення впливу на особливості мовленнєвої поведінки, мовної компетенції, ментального лексикону соціальної статі (гендера) людини.

Ключові слова: гендер, соціокультурна стать, гендерні стереотипи, дискурсивна онтологія, гендерна ідентичність, гендерні ролі, гендерна лінгвістика, дискурсивний аналіз.

Ключевые слова: гендер, социокультурный пол, гендерные стереотипы, дискурсивная онтология, гендерная личность, гендерные роли, гендерная лингвистика, дискурсивный анализ.

Key words: gender, socio-cultural gender, gender notions, discourse ontology, gender identity, gender parts, gender linguistics, discourse analysis.