Офіційно-ділові фразеологізми як знакові одиниці соціально-історичної картини світу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Офіційно-ділові фразеологізми як знакові одиниці соціально-історичної картини світу

О.І. Сушко

Постановка проблеми. Мова відображає світ у всій його багатогранності, акумулюючи в собі словесне зображення об'єктивної дійсності, предметів, властивостей, дій у співвідношенні з думками, почуттями та вчинками людини. Тому цілком закономірно, що в центрі лінгвістичних досліджень є процес набуття й переосмислення людиною інформації про навколишній світ, який кожна людина сприймає за допомогою органів чуття, а згодом на цій основі складає систему уявлень про світ, проводить її через власну свідомість та передає результати свого світосприйняття іншим людям за допомогою мови, що й дає можливість розуміти мову як єдиний когнітивно-семантичний простір, який координує сили всіх мов та людські знання про світ.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Мова є носієм духовної мудрості народу, а пізнання її глибинного змісту - пізнанням віковічної колективної багатошарової мудрості, закодованої в словах і фразеологічних одиницях - у їхньому буквальному, переносному, символічному значенні, у звучанні й формі, у мовному зв'язку та їхній трансформації. У цьому сенсі постає необхідність досліджувати мовні одиниць методами етнолінгвістики та лінгвокультурології. Відомо, що фразеологічні засоби мови, звичайно, важко доступні для перекладу, є квінтесенцією її національної специфіки, вираженням національної ментальності. Окремої уваги заслуговує дослідження фразеологізмів із погляду стилістики, адже вони набагато виразніше, ніж окремі слова, постають у різностильових текстах. Для вивчення особливостей функціонування фразеологізмів значну вагу мають праці українських науковців у галузі стилістики (С. Я. Єрмоленко [2], Л. І. Мацько, Д. Пономарів, О. М. Сидоренко, Н. М. Сологуб, В. М. Телія [9] та ін.) й етнолінгвістики (В. В. Жайворонок [3], Н. В. Слухай [6], О. С. Снитко [7] та ін.). Фразеологізми як етноспецифічне вираження мовної картини світу досліджують О. Голубовська [1], В. І. Коваль, В. Л. Пирогов, С. М. Руденко [4], О. О. Селіванова [5], О. І. Сушко [8] та ін.

Картина світу, створена засобами мови, допомагає народу усвідомити його буття, а також збагнути специфіку інших народів. З огляду на це можемо говорити, що картина світу є важливою складовою національно-світоглядної самоідентифікації народу.

Доведено, що мовна картина світу виявляє себе не лише на лексичному рівні, а й на фонетичному (зокрема, у специфіці звуконаслідувальних та звукосимволічних утворень) та граматичному. У цьому дослідженні розглядаємо ще один рівень мови - фразеологічний. Його одиниці, характерні для службових текстів першої половини XX ст., є одним із засобів вияву повноти картини соціального світу, оскільки вони природні носії сконцентрованого вираження народом соціального світосприйняття, однак у сучасних лінгвістичних студіях не були всебічно вивченні.

Метою пропонованої статті є виявлення специфіки соціально-історичної картини світу засобами офіційно-ділової фразеології.

Мета дослідження зумовлює реалізацію таких завдань:

а) подати особливості лише тих документів із практично необмеженого масиву, у яких відсутні обмеження функціонування української мови;

б) забезпечувати, по можливості, високий рівень репрезентації та інформативності використаних службових документів;

в) враховувати повноту, різнобічність картини соціального світу, відображеної в найрізноманітніших документах.

Відомо, що питомі фразеологічні одиниці найбільш яскраво виражають національний спосіб бачення світу, тому перекладні тексти не беремо до уваги, аналізуємо лише складені українською мовою.

Важливою умовою відбору, на наш погляд, є репрезентативність документа. Одним з об'єктивних критеріїв репрезентативності вважаємо надання переваги тому чи іншому документу, що виявляється в його оприлюдненні з ініціативи держави або високої офіційної особи.

Виклад основного матеріалу. Ще однією особливістю дослідженім фразеологізмів у текстах службових документів з погляду представлення повноти картини соціального світу є визначення історичного періоду, у який творили такі документи. У цьому аспекті однією з найважливіших проблем є обмеження певного проміжку часу, коли укладали ці тексти. У процесі такого вибору беремо до уваги те, що, з одного боку, цей період малодосліджений, а з другого, - охоплює достатній проміжок часу, у який укладачі (творці) текстів службових документів могли б сприймати соціальний світ із різних точок зору.

Період укладання досліджуваних нами текстів водночас порівняно короткий і достатньо насичений різнми соціальними явищами. Це напружений час в історії України, період занепаду й високого піднесення на шляху до державотворення. Саме фразеологізми офіційної сфери є знаковими мовними одиницями на цьому історичному шляху.

Аналіз фразеологізмів, які функціонують у текстах службових документів першої половини XX століття, показав, що вони різняться між собою залежно від конкретного історичного проміжку часу, що й дало змогу виділити такі періоди:

1. Фразеологічні одиниці текстів документів початку XX століття (1900-1916).

2. Фразеологізми документів періоду УНР (1917-1920).

3. Фразеологізми офіційних текстів епохи українізації (1920-1932).

4. Фразеологізми службових документів 1933-1941 рр.

5. Фразеологізми документів періоду Другої світової війни (1941-1945).

6. Фразеологізми текстів документів періоду перебування України в складі інших держав.

Період 1900-1916 рр. насичений історичними подіями, які мали вплив на соціально- політичне життя українців, про що свідчать, зокрема, документи, у яких функціонують фразеологічні одиниці, як-от: розворушити національного духа, здавити національне життя, правний тиран тощо.

Одним із найважливіших періодів розвитку суспільно-політичного життя в Україні вважають період визвольних змагань, який став часом найбільшого виявлення української творчості у сфері політичного, економічного й культурного будівництва. Службові документи зазначеного періоду містять низку фразеологічних одиниць, які увиразнюють соціально-історичну картину світу: товариш секретар, отаман-міністр, громадянське право, духовний суд та інші.

Період українізації теж мав чимало знакових фразеологізмів: цитадель українського націоналізму, пасинок партії, особливо кваліфікована особа тощо.

Найбільш виразний і самобутній характер мають фразеологічні одиниці періоду Другої світової війни, які функціонують у документах, що регламентують діяльність ОУН- УПА й дають змогу виявити систему моральних вимог, способів світосприйняття: самовистарчальність нації, вистарчальна платня, найвище законодавче тіло, моральний намордник та інші. фразеологія мовний фонетичний граматичний

Вагоме місце в моделюванні соціально-історичної картини світу посідають фразеологізми, що функціонують у службовій документації Західної України в першій половині XX століття: приписи регуляміну, допуститися нечесного діла, верифікувати мандати, кидати клеймо тощо.

Відома дослідниця фразеології В. М. Телія зазначає, що мова через систему своїх значень та їхніх асоціацій забарвлює модель світу «в національно-культурні кольори» [9, с. 177]. Ця думка, на наш погляд, певною мірою стосується й текстів службових документів досліджуваного періоду. Вони є насамперед виявом узагальненого уявлення про шляхи державотворення, бо саме в них зосереджено уявлення їх творців про його принципи.

Більшість текстів розрахована на широку аудиторію. А це означає, що їх творці ураховують також уявлення про державотворення й широких верств населення, яке є рушієм цього процесу. Тому офіційні державні документи - своєрідні виразники національної ідеї, а мовні одиниці, зокрема й фразеологізми, є їх виразниками. Тому системне вивчення останніх може бути продуктивним не лише з погляду форми, типології, структури, а й з погляду значення знаковості.

Історико-філологічне тло, на якому творилися досліджувані службові тексти, зумовлює принаймні два етапи дослідницького підходу - підготовчий і основний.

Підготовчий передбачає виявлення масиву фразеологічних одиниць у текстах службових документів і передбачає такі кроки:

- вибір порівняно невеликого історичного періоду в житті народу, багатого на ідеї в царині державотворення;

- формування масиву українськомовних текстів службових документів, які якнайповніше відтворюють процеси державотворення зазначеного періоду;

- добір фразеологічних одиниць офіційно-ділового змісту, передусім таких, що мають характер знаків історичного часу й відповідного державотворчого історичного періоду.

Основний етап має, на нашу думку, виявити картину соціального світу, носієм якої є фразеологізми текстів службових документів, і передбачає такі кроки:

- визначення характеру розподілу відносних частот уживання слів-компонентів фразеологічних одиниць, які є своєрідними державотворчими знаками;

- визначення основних властивостей картини соціального світу, якою вона постає в уявленні народу як носія мови за вагомістю фразеологічних одиниць, які функціонують у текстах службових документів аналізованого періоду.

Висновки

Підсумовуючи сказане, підкреслимо, що залученім до наукового обігу фразеологічного матеріалу з документів, які тривалий час були маловідомими або й узагалі недоступними, і докладне його вивчення не лише сприятиме розвитку сучасної української офіційно-ділової фразеології, а й дасть можливість реконструювати ту суспільно-політичну атмосферу, у якій жили творці й користувачі цих документів в Україні першої половини XX ст.

У перспективі дослідження - подальше виявлення особливостей соціально-історичної картини світу засобами фразеології. Систематизація та лексикографічна інтерпретація офіційно-ділової фразеології української мови значною мірою увиразнює важливі фрагменти мовної картини світу, зокрема в аспекті суспільного буття, ідей державотворення й потреб мовностильового забезпечення державного життя.

Фразеологічний матеріал службових документів першої половини XX ст., а також досвід фразеотворення цього періоду є подальшим підґрунтям надійного державного будівництва на українськомовній основі.

Список використаної літератури

1. Голубовська І. О. Мовна картина світу як об'єкт лінгвістичного вивчення / І. О. Голубовська // Наукова спадщина професора С. В. Семчинського і сучасна філологія : зб. наук, пр. : У 2 ч. - К. : Видавничо-поліграфічний центр ''Київський університет”, 2001. - Ч. 1. - С. 252-258.

2. Єрмоленко С. Я. Нариси з української словесності : стилістика та культура мови / С. Я. Єрмоленко. - К. : Довіра, 1999. - 431 с.

3. Жайворонок В. В. Слово в етнологічному контексті / В. В. Жайворонок // Мовознавство. - 1996. -№ 1.-С. 7-14.

4. Руденко С. М. Екстралінгвістичні причини запозичень деяких родових назв напоїв з англійської мови та їхньої мотивації в мові-джерелі / С. М. Руденко// Науковий вісник Харківського державного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди : Лінгвістичні дослідження. - Харків : Харківський державний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 1997. - С. 209-215.

5. Селіванова О. О. Нариси з української фразеології (психокогнітивний та етнокультурний аспекти) / О. О. Селіванова. - Київ - Черкаси : Брама, 2004. - 276 с.

6. Слухай Н. В. Відображення уявлень про міфопоетичний хронотоп у східнослов'янському мовно-концептуальному просторі / Н. В. Слухай// Слов'янський вісник. Серія ''Філологічні науки”. - Рівне, 2003. - Вип. З - С. 12-17.

7. Снитко Е. С. Язык и этнос / Е. С. Снитко // Университет китайской культуры : Вестник факультета русского языка. - Тайбэй, 2003. - Вып. 6. - С. 29-36.

8. Сушко О.І. Функціонування фразеологічних одиниць у текстах службових документів першої половини XX століття : посібник / О. І. Сушко. - Слов'янськ : 1111 “Канцлер”, 2005. - 96 с.

9. Телия В. Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурный аспекты В. Н. Телия. - М. : Просвещение, 1996. - 348 с.

Анотація

Ключові слова: фразеологізм, офіційно-діловий стиль, картина світу, службовий документ, репрезентативність документа.

Ключевые слова: фразеологизм, официально-деловой стиль, служебный документ, репрезентативность документа.

Key words: phraseological unit, official business identity, world view, an official document, the document representation.