Семантика епістемологічної модальності в англійській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Семантика епістемологічної модальності в англійській мові

І.С. Постоленко

У статті розглянуто особливості семантики епістемологічної модальності в англійській мові. Значення епістемологічної модальності ґрунтується на основі доказовості твердження мовця, а також його ставлення до фактів. Автор будує своє дослідження на порівнянні значень дієслів з епістемологічною модальністю, які вживаються в реченнях, зокрема характеризує значення модальних дієслів must, will, would, should, may, а також значення речень, у яких не вживаються модальні дієслова. У статті на підставі аналізу ілюстративного матеріалу доведено, що речення, які не мають у своїй структурі модальних дієслів, здебільшого стверджувальні й семантично більш переконливі, ніж речення з модальними дієсловами. Автор ставить за мету визначити правильну семантику епістемологічної модальності та зазначити важливі фактори, які допомагають розрізнити правильність суджень в епістемологічно модальних реченнях та немодальних реченнях. У статті модальні дієслова, які виражають необхідність та можливість, відповідно представлені як модальний символ вираження необхідності та модальний символ вираження можливості, а за семантикою модальні символи допомагають розкрити зв'язки між словами в реченні. Завдяки деонтичній модальності можна переконатись, що зв'язок між словами в реченні ґрунтується на правилах та законах, тоді як епістемологічна модальність передбачає сприйняття інформації, підтвердженої відомими фактами.

И. С. Постоленко

Семантика эпистемологической модальности в английском языке

В статье рассматриваются особенности семантики эпистемологической модальности в английском языке. Значение эпистемологической модальности базируется на основе доказательности утверждение говорящего, а также его отношении к существующим фактам. Автор строит свое исследование на сравнении значений глаголов с эпистемологической модальности, которые употребляются в предложениях, в частности характеризуются значение модальных глаголов must, will, would, should, may, а также значение предложений, в которых не используются модальные глаголы. В статье доказано, благодаря примерам, что предложения, которые не имеют модальных глаголов, семантически более утвердительны и убедительны, чем предложения с модальными глаголами. Автор ставит целью определить правильную семантику эпистемологической модальности и отметить важные факторы, которые помогают различить правильность суждений в эпистемологически модальных предложениях и немодальных предложениях. В статье модальные глаголы, выражающие необходимость и возможность соответственно представлены как модальный символ выражения необходимости и модальный символ выражения возможности, а по семантике модальные символы помогают раскрыть связь между словами в предложении. Благодаря деонтической модальности можно увидеть, что связь между словами в предложении, базируется на правилах и законах, в то время как эпистемологическая модальность предполагает восприятие информации, которая подтверждается известными фактами.

I. S. Postolenko

Semantics of Epistemic Modality in English

Постановка проблеми

Для сучасного мовознавства характерний надзвичайний інтерес науковців до категорії модальності. Сьогодні модальні зв'язки є об'єктом вивчення багатьох лінгвістів. Категорія модальності - це категорія мови, що містить у собі судження стосовно реальності висловлювання, іншими словами - це суб'єктивне ставлення мовця до свого висловлювання, або відношення змісту висловлювання до реальності. Існує також думка, що немає висловлювань без модальності [1, с. 44].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У наукових роботах, які присвячені проблемам модальності, здебільшого приділяють увагу визначенню та дослідженню зазначеного поняття, а також розглядають різні види модальності. Ґрунтовні дослідження категорії модальності репрезентовано працями Н. В. Скибицької [4], В. М. Ткачук [5], О. М. Ільченко [2] та ін.

Визначення не вивчених частин загальної проблеми. Явище модальності залишається об'єктом дослідження багатьох лінгвістів, і воно завжди є актуальним, адже важко використати будь-які мовні засоби без вираження модальності в них. На нашу думку, більшої уваги заслуговує докладний аналіз типів модальності. У цьому дослідженні ми схарактеризуємо епістемологічну модальність.

Основна мета статті - розглянути особливості та значення епістемологічної модальності в англійській мові.

Виклад основного матеріалу дослідження

Епістемологічна модальність ґрунтується на інформації чи доказах, тобто на основі знань та понять. Епістемологія (від грецького episteme - знання) - це філософська концепція, філософське вчення про пізнання [2, с. 173]. Епістемологічна модальність - це різновид лінгвістичної модальності, що виявляє ступінь довіри, судження та оцінку мовця, або переконання, на яких ґрунтуються його судження. Іншими словами, епістемологічна модальність виражає сумніви, здогадки, або впевненість чи переконаність мовця стосовно того предмету чи особи, про яку він говорить [7, с. 21].

Проаналізуємо два реченім, у яких модальні дієслова must і тау розглядаємо як епістемологічну модальність:

John must be rich.

Спостерігаючи за Джоном, ми помітили, що він витратив багато коштів на придбання дорогих речей. Ми можемо бути більше переконаними (як у реченні 1), або менше переконаними (як у реченні 2) у тому, що Джон багатий, беручи до уваги результат нашого спостереження за ним. Отже, дієслова must і тау є епістемологічними модальними дієсловами.

У названих реченнях мовець не знає, чи Джон насправді багатий чи бідний. Епістемологічне використання модальних дієслів актуальне не лише тому, що мовець має певну кількість знань, які дозволили йому зробити висновки, а й тому, що може вибрати або дієслово з сильною епістемологічною модальністю (must), або зі слабкою епістемологічною модальністю (тау) у ситуації, яка наведена вище, коли він бачить, що Джон витрачає багато грошей.

Модальні дієслова в англійській мові виражають різноманітні значення модальності. Модальні дієслова поділяють на дві основні категорії: епістемологічна модальність та коренева (деонтична) модальність. Термін «коренева модальність» використовується для вираження дозволу чи здатності, що є протилежним сутності поняття епістемологічна модальність [3, с. 967]. На відміну від кореневої модальності, епістемологічна модальність тісно пов'язана зі ставленням мовця до правди, це ставлення перебуває в площині модальності. М. Перкінз зазначив, що епістемологічна модальність в основному відображує ситуацію відсутності знань, що на перший погляд звучить іронічно, адже термін «епістемологія» означає знання [8, с. 364]. Відсутність знань, точніше, їхня неповнота викликають у мовця різне ставлення до предмета обговорення, наприклад, неоднаковий ступінь упевненості мовця. Він може виражатися різними модальними дієсловами, наприклад:

Мовець 1:

Мовець 2:

Мовець 2 може відреагувати на слова мовця 1, використовуючи різні модальні дієслова, як це подано в аналізованих реченнях вище. Усі модальні дієслова, які використані в них, є епістемологічними, оскільки вони передають упевненість мовця в тому, що людина, яка перебуває за дверима - це Мері. Проте, тут важливо зазначити, що використані дієслова передають різний рівень упевненості мовця. Ступінь упевненості зменшується від першого до останнього речення. Епістемологічне модальне дієслово would передає ступінь найвищої впевненості в тому, що саме Мері перебуває за дверима. Наступним модальним дієсловом за ступенем упевненості є must.

Отже, високий ступінь упевненості виражають слова: must (дуже впевнено, необхідно), will (відносно впевнено), should (напевно, упевнено), тау (цілком можливо, напевно), а низький - could, might (можливо, може бути) [9, с. 261].

Важливо відзначити, що речення, які не мають модальних дієслів, семантично більш переконливі, ніж речення з модальними дієсловами [6, с. 367]. Розглянемо дві ситуації, які можуть допомогти зрозуміти значення такого твердження. Якщо виглянути через вікно й побачити, що на вулиці йде дощ, для переконливої характеристики цього випадку використовується речення, у якому немає модального дієслова (It is raining outside), адже речення з модальним дієсловом буде недоречним (It must be raining outside). І навпаки, перебуваючи в будівлі й побачивши людей, які заходять у неї з мокрими парасольками, доречно буде передати значення побаченого реченням з модальним дієсловом.

У першому реченні немає модального дієслова, мовець у момент мовлення спостерігає за ситуацією, коли іде дощ, і стверджує це на підставі візуальних доказів. У другому випадку, коли в реченні є модальне дієслово, мовець стверджує, що йде дощ, завдяки логічним припущенням, оскільки він побачив, що люди з мокрими парасольками заходять у будівлю. Але його твердження не ґрунтується на прямих доказах. Іншими словами, у реченні без модального дієслова мовець оперує прямими знаннями та доказами, які не потребують перевірки чи доведення. Але в реченні з модальним дієсловом все відбувається навпаки. Речення з епістемологічною модальністю (другий випадок) слугує певним сигналом для мовця щодо ймовірної правильності оцінки ситуації.

Модальні дієслова, які виражають необхідність та можливість, відповідно представлені в мовознавстві як модальний символ вираження необхідності та модальний символ вираження можливості. За семантикою модальні символи допомагають розкрити зв'язки між словами в реченні. Так, наприклад, завдяки деонтичній модальності спостерігаємо, що зв'язок між словами в реченні ґрунтується на правилах та законах, тоді як епістемологічна модальність передбачає сприйняття інформації, яку підтверджують відомі факти. Семантика модального символу вираження необхідності ґрунтується на обмеженні прав, а семантика модального символу вираження можливості передбачає сполучуваність слів у твердженні. Іншими словами, модальні символи вираження необхідності трактуються як універсальні квантифікатори відкритості зв'язків між словами в реченні, а модальні символи вираження можливості є відповідними екзистенціальними квантифікаторами [3, с. 968].

Відповідно до семантичного аналізу, коли визначається семантика епістемологічної модальності, до уваги беруться сполучуваність слів або обмеженість у їх використанні для підтвердження фактів.

Необхідно пояснити вибір різних варіантів з епістемологічною модальністю на прикладах, які допоможуть зрозуміти семантику речень. Наприклад, Майк працює в офісі. Зазвичай він вимикає світло, коли йде з офісу. Коли в його вікні є світло, мовець може припустити, де перебуває Майк, використовуючи непрямі докази, адже самого Майка побачити не можливо, а лише світло у вікні офісу дає можливість мовцю зробити припущення. Отже, він може використати одне з запропонованих речень:

Mike is in his office.

У першому реченні, яке не містить модальності, мовець переконаний, що його твердження правдиве. Друге речення, у якому вжите епістемологічне модальне дієслово must із сильною модальністю, що виражає епістемологічну впевненість, є слабшим за значенням, ніж перше речення, але сильнішим - за третє речення з епістемологічним модальним дієсловом, яке виражає необхідність. Епістемологічне модальне тау, яке виражає можливість, є найслабшим за значенням. Те, що об'єднує всі чотири речення, - це опис твердження мовця, який ґрунтується на прямому факті, що було світло у вікні офісу, де працює Майк. Для епістемологічної модальності характерне маркування ступеня впевненості, необхідності чи можливості мовця стосовно висловлення правдивих припущень запропонованого контенту. Тобто докази, які має мовець, будуть визначати ступінь упевненості, з якою він вірить запропонованим ідеям. Наприклад, у реченні з епістемологічним модальним must мовець достатньо переконаний у тому, що Майк перебуває в офісі. Водночас у реченні з модальним дієсловом should мовець вважає докази слабким індикатором вищезазначеного факту. Таким чином, вибір епістемологічних модальних дієслів залежить від ставлення мовця до запропонованих доказів.

Останнім часом багато лінгвістів та філософів сперечаються з приводу того, що контекст, у якому вжита епістемологічна модальність та контекст, у якому вона виявляється та оцінюється, потрібно розглядати за семантичною інтерпретацію речень з епістемологічною модальністю [4, с. 131]. Епістемологічна модальність в основному сконцентрована на виявленні доказовості твердження. Чим більш суттєвими є докази, тим дієслова з більш сильним епістемологічним значенням будуть вжиті в реченні.

Важливо зазначити, що вибір того, настільки надійними є докази для твердження, перебуває за межами семантичного поля. Це відбувається тому, що речення з епістемологічною модальністю відображають ставлення мовця до оцінки доказів у контексті, у якому вони вжиті [5, с. 276].

Крім того, щоб зафіксувати прагматичний аспект кодування мовцем непрямих доказів, потрібно узяти до уваги той факт, що дієслова з епістемологічною модальністю можуть виражати припущення. Використання епістемологічної модальності для вираження необхідності за допомогою модального дієслова must є індикатором того, що мовець сприймає докази, наведені завдяки епістемологічній модальності вираження необхідності, більш переконливими порівняно з вираженими завдяки модальному дієслову тау зі значенням можливості [5, с. 280]. Мовець, який вживає епістемологічну модальність, використовує докази з більшою точністю, коли говорить про визначений факт, інакше йому немає сенсу використовувати дієслова з епістемологічною модальністю. Іншими словами, це і є умовою використання епістемологічної модальності [10, с. 259].

Висновки

У висновках зазначимо, що семантика епістемологічної модальності в англійській мові визначається в полі семантики модальності, яка ґрунтується на обмеженні того, що відомо або є дійсністю. Використання епістемологічної модальності сигналізує про те, що мовець робить висновки на підставі доказів, які він бачить перед собою. Важливо відзначити, що семантика епістемологічної модальності ґрунтується на двох компонентах: компонент доказовості та епістемологічний компонент. Перший компонент є джерелом інформації або доказовості твердження мовця, тоді як другий компонент відображає ставлення мовця до оцінювання та сприйняття джерела інформації.

У нашому дослідженні ми встановили, що проблема визначення семантики епістемологічної модальності потребує значної уваги та дослідження. Перспективи подальших нових наукових розвідок полягають у вивченні та порівнянні речень з різними типами модальності, порівняння семантики модальних та немодальних речень, та особливостей перекладу речень з різними типами модальності.

Список використаної літератури

1. Балли Ш. Французская стилистика / Шарль Балли. - М. : Иностранная литература, 1961.- 395 с.

2. Ільченко О. М. Етикет англомовного наукового дискурсу: монографія / О. М. Ільченко - К. : ІВЦ "Політехніка", 2002. - 288 с.

3. Меркулов И. П. Эпистемология / И. П. Меркулов. - Т. 1. - Ч. 1. - Гл. 3. - СПб., 2003. - 265 с.

4. Скибицька Н. В. Епістемічна модальність в англійській мові (діахронічний аспект) : автореф. дис. на здобуття ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / Н. В. Скибицька. - К., 2004. - 21с.

5. Ткачук В. М. Категорія суб'єктивної модальності : автореф. дис. на здобуття ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / В. М. Ткачук. -Донецьк, 2002. - 24 с.

6. Butler J. A Minimalist Treatment of Modality / J. Butler: in Lingua 113,2003. -P. 967-996.

7. Egan A., Hawthorne J., and Weatherson, B. Epistemic Modals in Context. In Preyer, G. and Peter, G., (eds), Contextualism in Philosophy : Knowledge, Meaning, and Truth. Oxford : Oxford University Press, 2005. -P. 131-170.

8. Faller M. Semantics and Pragmatics of Evidential in Cuzco Quechua / Martina Faller. Ph. D Thesis, Stanford University, 2002. - 304 p.

9. Giannakidou A. Affective Dependencies, in Linguistics and Philosophy / A. Giannakidou, 2002.-P. 367-42E

10. Nuyts Jan. Epistemic Modality, Language and Conceptualization: A Cognitive-Pragmatic Perspective / Jan Nuyts : John Benjamins Publishing Company, 200 E - 428 p.

11. Perkins M. Modal Expressions in English / M. Perkins. - London : Frances Printer, 1983. - 364 p.

12. Ward G, J. Kaplan, and B. Bimer. Epistemic would, Open Propositions, and Truncated Clefts, To appear in Topics on the Grammar-Pragmatics Interface : Papers in Honor of Jeanette K. Gundel, edited by N. Hedberg and R. Zacharski. Amsterdam : John Benjamins, 2003. - 348 p.

13. Westmoreland R. Information and Intonation in Natural Language Modality / R. Westmoreland. Ph.D Thesis, Indiana University, 1988. - 320 p.

Размещено на Allbest.ru