Вербалізація категорії кількості в говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя
Особливості вербального вираження кількості в говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя. Аналіз способів і засобів вияву категорії кількості в говірках. Вимірювальні лінгвістичні одиниці, що реалізують семантику неточної квантитативної оцінки.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 05.04.2019 |
| Размер файла | 33,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Вербалізація категорії кількості в говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя
T.В. Щербина
У статті на матеріалі діалектних текстів досліджені особливості вербального вираження кількості в говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя. На відміну від літературної мови, у якій категорія кількості реалізована за допомогою квантитативності й нумеративності, у зв^язних діалектних текстах представлений лише квантитативний її вияв на лексичному, морфологічному, словотвірному, синтаксичному мовних рівнях. У розвідці здійснено аналіз способів і засобів вияву категорії кількості в говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя, описано структуру найменувань із кількісним значенням, указано на їхню продуктивність. Центр функціонально-семантичного поля кількості в аналізованому ареалі становлять лексеми зі значенням точно окресленої кількості (числівники, іменники й прислівники). Особливу увагу звернено на вимірювальні (параметричні) лінгвістичні одиниці, що реалізують семантику неточної квантитативної оцінки, репрезентовану мікрополями неозначено малої, неозначено великої, невизначеної й приблизної кількості.
Ключові слова: категорія кількості, означена кількість, неточна кількість, неозначено мала кількість, неозначено велика кількість, невизначена кількість, приблизна кількість, діалектний текст, говірки середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя.
вербальний кількість говірка лінгвістичний
Т. В. Щербина
Вербализация категории количества в говорах среднеподнепровско-степного пограничья
В статье на материале диалектных текстов исследованы особенности вербального выражения количества в говоре среднеподнепровско-степного пограничья. В отличие от литературного языка, в котором категория количества реализована с помощью квантитативности и нумеративности, в связных диалектных текстах представлено лишь квантитативное ее проявление на лексическом, морфологическом, словообразовательном, синтаксическом языковых уровнях. В разведке осуществлен анализ способов и средств проявления категории количества в говоре среднеподнепровско-степного пограничья, описана структура наименований с количественным значением, исследована их производительность. Центр функционально-семантического поля количества в анализируемом ареале представляют лексемы со значением точно очерченного количества (числительные, существительные и наречия). Особенное внимание обращено на измерительные (параметрические) лингвистические единицы, которые реализуют семантику неточного количества, представленную микрополями неопределенно малого, неопределенно большого, неопределенного и приблизительного количества.
Ключевые слова: категория количества, точное, определённое количество, неточное количество, неопределенно малое количество, неопределенно большое количество, неопределенное количество, приблизительное количество, среднеподнепровско-степное пограничъе.
Т. У. Scherbinа
Verbalization of category of number in the dialects of mid-upper -Dnieper and Steppe border
The peculiarities of verbal expression of number in the dialects of mid-upper -Dnieper and Steppe border based on the dialectic texts are researched in the article. Contrary to the literal languag, where the category of number is relized by means of number and numaration, in coherent dialectic texts only its quantitative expression is perfomed which is based on the lexical, morphological, syntactical and word formative levels. The analysis of methods and means of revealing the category of number in the dialects of mid-upper-Dnieper and Steppe border is researched, the structure of denominations with quantitative meaning is described and their productivity is indicated. The center of functional and semantic field of number in analysed area is lexemes with the meaning of precisely determined number (numerals, nouns and adverbs). Measuring linguistic units that realize semantics of inaccurate number represented by microfields of indefinite small, indefinite large, unfixed and approximate number are paid attention to in the article.
Key words: category of number, definite number, inaccurate number, indefinite small number, indefinite large number, unfixed number, approximate number, dialectic text, dialects of mid-upper- Dnieper and Steppe border.
Постановка проблеми
Одним із виявів буття людини є цілий комплекс кількісних уявлень. Результатом пізнання та осмислення квантитативних характеристик об'єктивної реальності стала диференціація людиною точної (визначеної) та неточної (невизначеної й приблизної) кількості. Зміст категорії квантитативності формувався протягом усієї історії людства й став об'єктом уваги представників різних галузей наук - філософів, логіків, лінгвістів.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Поліаспектна категорія кількості була предметом зацікавлень багатьох учених. У сучасних мовознавчих працях представлено граматичну специфіку вияву кількості (Л. Ж. Норкіна [8], І. В. Слободцова [12]), її семантичні особливості (Ж. Г. Маглакелідзе [7], Т. В. Бобкова [1]), засоби вираження (С. О. Швачко [15], О. Л. Ричкова [9], О. А. Самочорнова [10]), когнітивні, соціолінгвістичні та номінативні аспекти (С. А. Жаботинська [6], О. І. Єгорова [4, 5]), однак здійснені ці дослідження на матеріалі російської, англійської, німецької мов. Особливості функціонування номенів неозначеної квантитативності в українських казках проаналізувала С. В. Шабі [14], в українському поетичному дискурсі - О. Ю. Семененко [11]. Спорадично представлена категорія кількості на діалектному матеріалі, причому звернено увагу здебільшого на специфіку словозміни числівника в українських говірках Північної Буковини (Л. Гажук- Котик [2]), у говірці Північного Приазов'я (І. Ходикіна [13]). Лексико-граматичні розряди, граматичні категорії й парадигматичні характеристики іменних частин мови, зокрема й числівника, у наддунайській говірці на матеріалі діалектних текстів описала М. С. Делюсто [3].
Визначення раніше не вивчених частин загальної проблеми
Сучасні лінгвістичні дослідження переконують у тому, що засоби омовлення кількості детерміновані специфікою позначуваних предметів, типом мислення носіїв мови, інгерентними ознаками конкретної мови. У діалектних текстах відображено ментальність нації, тому вивчити структуру функціонально-семантичного поля кількості можна за умови використання записів зв'язного мовленім діалектоносіїв, що створить підґрунтя для повного й об'єктивного системного опису засвідченого мовного матеріалу. Актуальним є дослідження репрезентації категорії кількості в говірках середньонаддніпрянсько- степового порубіжжя з огляду на специфічність названого ареалу Докладніше див. працю: Щербина Т. В. Ареалогія середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя: монографія / Т. В. Щербина. - Черкаси : Видавець Андрощук П. С., 2009. - 348 с. й на відсутність наукових розвідок, присвячених вивченню цієї проблеми на матеріалі діалектних текстів.
Метою статті є докладний аналіз способів і засобів змістового вираження категорії кількості в говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя. Матеріалом дослідження послугували зв'язні діалектні тексти, записані автором та представлені на електронних і паперових носіях.
Виклад основного матеріалу дослідження
Більшість лінгвістів розглядають кількість як широке поняття, що об'єднує різні складники, серед яких найрелевантніші - число, розмір, множинність. У межах функціонально-семантичного поля кількості виокремлюють мікрополя означеної (точної) й неточної (невизначеної, неозначено великої, неозначено малої й приблизної) кількості. На відміну від літературної мови, у якій категорія кількості реалізована за допомогою квантитативності й нумеративності, у зв'язних діалектних текстах представлений лише квантитативний її вияв, притаманний мовним одиницям морфологічного, лексичного, словотвірного, синтаксичного рівнів.
Аналіз діалектних текстів засвідчив, що в говірках середньонаддніпрянсько- степового порубіжжя центр мікрополя означеної (конкретизованої) кількості репрезентують числівники, що в поєднанні з іменниками вказують на кількісно-предметні чи кількісно-часові характеристики: купили два^нац ':ат ''тис'ач кирпича / та зробили 'хату / Mil'll 7 бу'ло 'с'емдис'ат год / пак па в 'хату піірніпііла (Дбр); 'намиста бу'ло обовйаз'ково двії'падц 'am ' разк ів (Глн); з йі'йі сії id і ти 7 쳥 п 7 виходило (Івойе плат'{Вш); гін) '/іиііли д^рожд'і два ''рази / у чоітир'і ча'са / 'каже / вс'тану гіідобійу (Млн); у 'хату вкіі<)аііут ' ксіта на піройе ''суток (Ств). Значення точно визначеної кількості вербалізують інформанти, називаючи свої метричні дані, пригадуючи дати важливих подій: в()на (Івац 'am ' ''вос 'мого ''году а на пйапінадц 'отого (Свр); це б\)ло в с'ілінадц'ат'ім ''год7 / бо йа всіма ш іс'падц'итого / то паміїсітаііу (Пв); due в 'сорок чи пі верш Чм ''год'і нас ганили (Ус); був 'голод ''сорок 'шостий / ''сорок ''с 'омий год (Ус); у піридц 'am' другому ше й'голоду ни було (Лет).
На окрему увагу заслуговують слова інших лексико-граматичних класів, що становлять периферію конкретизованої кількості. Зокрема, це іменники, що мають значення точно окресленої опредмеченої кількості {десяток, сотня, трійка, п'ятірка): уторгувала [мати пйапісот руУл 'ів / а ''сота 'а хл 'ібина буїіа (Лет); пак ідут ' за молУооііу / запр Угаііут ' 'коней піройку (Лкр); Осіла йім ди'с'аток іісіііец ' / хай йід'ат' / йа ни забагУт 'іііу на ту пйат'орку (Жр). У діалектних текстах засвідчено денумеративи, що позначають якісно-числові характеристики предметів: Единиц'атка / д'іс'атка / де "іпац 'атка / так сорочки называние ' (Жр); іісиігао б іііііли ди'с 'атку Убо три'пац 'атку / то вироУл 'али ііУго піУр'ад 'тоже (Вх); буїіо полонено д'іс'атка і де "іпадц 'атка (Ндл); пил 'уи^ки oyhiti з ди'с 'атка (Рж). Квантитативна семантика притаманна й іншим іменникам, в основі яких - кількісний числівник: то ж був пініте'1 ріічок 'лампочка /ше й еос 'ме'рііка ни бУло (Стц); Уоип син оди'пак / а доУка оУна / йак хто Укаже (Бр); блиУн 'ата і двоУн 'ата це ^разниц 'а /вУни ''разом ни ''рос) 'ац 'а (Бр).
Якісна характеристика означеної кількості реалізована в прикметниках: намисто буїіо у пйат' ''ниток / рУбилос'а з due 'o'1 чаїних ''ниток / шоб ни поу)валос'а (Нрб), мужУки хУдили/дис'Уч:ана строчка /дис'апічан'і штсі'ни (Кл); бу)ли кості1 ки крипдашинов і /ше Jmo так повіібиват 7 / ну / одіУнарн'і (Лет); йа діітину в двоєне од'ійало лкітала (Кр); с'Уди 'комната ни 'дуже велика / а с'Уди тр 'охеуіго ї 'пий Утолик був (Жр); властиве квантитативне значенім й прислівникам, основа яких містить означено-кількісний числівник: ну так У то [марі 'а унІеойе збііраіііц 'а / а тУд 'і Уйажеиц ':а (Млн); Утароста пУпереду йде / і пірич 7 кругом Утолу (Мрв); то [хусткауУеойе / а то в оУне полУтенце / то кУ синка (Скл); 'с 'ійалиса кУнопл 'і / ''падеойе розд 'іл 'алис 'а / У лоск ін ' і [мат 'ірка (Г лн).
Семантика точно окресленої кількості характерна для термінів на позначення мір ваги, довжини, часу, які в мовленні діалектоносіїв функціонують як самостійно (йа вс 'іУда рУбила У вашу / Уце оУ паково / шо h 'imp а кшійачойі вУди / шо h 'imp а хУлоднойі вУди (Кл); Увал 'ба тиждип ' гУлалас 'а (Мрв); піреба шоб ''сутки вУно стУйало солУдало (Млн)), так і в поєднанні з числівниками (кУма пУвин:а полопіпо два 'метри брат' (Лкр); гУл'али по ''тижн'у і по дв'і тУд'іл'і (Івн); у нас зшУл'і бУло півтора гиУтара / а кУли д 'ід уміірав / то пиритісав на нас ''земл 'у / та в нас Утало 'dec'am' з полУвинойу гиУтар'ів (Івн); молУда йак заУватайіц 'а /вУна ш 1с'т' нУд'іл' іде в її 'ому це і піку (Тмш); йак рУдит' діітину / ш'іс'т' піід'іл ' вУна ни І/ і()е до кріінщ'і по 'воду (Тмш)) або ж із частками (н 'ів еста Уодит ' ''даже їй іс 'ац ' у в іііку бУло (Пдл)).
Конкретні числові значення в говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя мають слова-історизми на позначення різних мір (у нас кУрова бУла / с 'ім 'фунтів Убили [масла (Дм), де фунт «міра ваги, що дорівнює 409, 5 г» (ВТССУМ, с. 1552)), причому частина цих найменувань у словниках літературної мови представлена з іншою, невимірною семантикою. Наприклад, номен пасмо у Великому тлумачному словникові української мови подано зі значенням «одна з частин, на які поділена кількість ниток» (ВТССУМ, с. 892), лексема мотовильник - «той, хто працює біля мотовила» (ВТССУМ, с. 692), а в говірці с. Лікарівка Олександрійського р-ну Кіровоградської обл. засвідчено використання цих слів як одиниць вимірювання: мУйа сиспіра пУк ійна ''Гал 'а / ц'а бУло ни вУтане / пУка ни напр 'Уде мотУвил 'ник / це 'dec'am' пасм /Уце йак 'ц Чеку Іювиу напр 'Уде /то в Ііеііі вже мотУвил 'ник.
Одним зі складників макрополя кількості є функціонально-семантичне поле неточної кількості. До його структури належать чотири мікрополя кількісної оцінки: неозначено великої (НВК), неозначено малої кількості (НМК), невизначеної й приблизної кількості. Кожне з них має домінанту й периферію. Центральне місце мікрополів НВК й НМК посідають лексичні засоби мовної реалізації цієї категорії, периферію - словотвірні, фразеологічні й синтаксичні засоби; мікрополе невизначеної кількості репрезентують лексичні й синтаксичні засоби, мікрополе приблизної кількості представлено в основному словосполученнями.
Центр мікрополя НВК формує гіперонім «багато» і такі засоби номінації, для яких це значення є єдиним або основним (неозначено-кількісні числівники й прислівники): л'ент багато / хто Зкіл'ки почепиш' (Мрв); та то дл'а осіб і в бЗгац 'ко роботи (Тмш);
'чоботи 'шили / і ми немало йіх пирЗшили (Пдв); чимало мЗлод'аж і йшло на Звайбу (Лб). Кількісні характеристики можуть бути підсилені числівниково- прислівниковими поєднаннями: ^б іл'а в піка 'дуже багато л'ент (Кцв); на Чюсл 7 воііни по сваіібах л 'у'била 'сил 'но небагато г^л 'am (Тмш); мЗтер 'ійа дорога буіла / а однаково Ісил'но небагато спіднЗц'ів нЗсили (Тмш). Значний ступінь вияву кількісної ознаки (якісної, процесуальної) властивий для слів гарно, повно, страшно: на сЗ чок 'вата снірочиц 'а 'гарно товста (Пст); Зрийдеиш ''рано гет ' / на покосах'повно лиЗт 'івок (Вх); намиста бу)ло ''повно (Плв); в ін так страшно ту)жив / і ме^не ж теиу)зайе (Глн). Дещо слабший вияв неозначено великої кількості репрезентовано за допомогою словотвірних засобів (суфікса -еньк-): Зто Зтел 'am ' на капусту / і Уюлсит ' хлібину / з'імойу / то п ібсЗпайут ' гуЗтен 'ко (Креп); муЬісик /то ніс 'т ' гаршнеп 'ко (Мт).
Варіативними (фонетичними і словотвірними) найменуваннями-прислівниками в говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя представлено значенім «здебільшого»: вО 'Івала шо бу)ло / ну б'іл'ш Злат'а (Вш); там ''non іл 'б'іл'ше грі}чаннії (Плв); станіт ' тут чи сеисп}ра /чи поЗруга там йЗка /ну Зб іл 'шер 'іЗн 'а (Мрв); нЗсили постЗли 3) іл 'ше Зс 'ого ''рус 'к 7 (Прт) ; кЗли'буде Звайба / на йЗке там 3б 'ілшіс'т' на Р'ізЗво Зходилис' та 6)3лакали (Ус); 'чоботи бу)ли хЗроші / а нам бЗт'інки / на каблуЗку 'б'іл'шин'ко (Блц); с'ір'ак и)еб іл 'того був беиз підЗладки / шаЗки зде^б'іншого / Зб'ін'шос'т' с.уЗпа (Глн); Звита / це поб іл'шинспіво мужЗки нЗсили / ''вал 'анки б ілшинспіво були ''бит 7 (Ол); жіЗки бо ї 'ш і неніво ''бос 7 хоЧіили (Івц); до віЗка І/ 'енти ч іЗл 'алис 'аразносе етн 'і /бол 'шинспіво Зрасн 'і (Кл); тЗд 'і пЗб 'іл 'шероками ''шили (Дбр).
До периферійних засобів вираження НВК належать прикметники, що називають параметри предметів з огляду на їхню квантитативну семантику: у нас с'ілійа вилика була (Нрб); вЗликий плЗток / той шо нЗзад крЗйами (Лкр); Зтавили стовп тЗкий ''сил 'ний (Жр), пак ''сушит ' планіки / то ''новин де ір (Стц); дружко ''р 'іже отЗкий же книш здЗровий /і в ін йЗго ''р 'іже (Кт); встаЗл 'али Злинц 'а с 'уіди /шоб Чиириї 7 буїіи рукЗва (Прг); на каблуіку ни бу)ло/а тЗкий ширЗчен'кий п іЗбор був (Прг); тЗка шоб ''гарно'довга сЗлома буіла (Тшк). Маркування кількісно великої ознаки властиве й для іменника маса: [і 'ент бЗгато бу)ло / йЗк і хоч / [часа / в оЗнойі пйапінадц 'от '/ а в Зругойі \)ес 'от ' / а в пірет 'ойі ше Ібіл'ше / йЗкі в ''кого йе (Ус), а також для давнього числівника тьма з конкретним числовим значенням (десять тисяч), який пізніше став іменником на позначення неозначено великої кількості: т'ма нЗроду Зходилас ' на Звал 'бу (Тр).
Для діалектного мовлення носіїв говірок середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя характерне використання займенників як одного з периферійних засобів вираження НВК. Зокрема, з категорією кількості пов'язані займенники всі, кожний, будь- який, оскільки позначають всю сукупність елементів якогось класу (всі) чи один із елементів цієї сукупності (кожний, будь-який): то Аранче все свЗйе / а темпер у'с 'о куЗл 'айут ' (Дбр); 'бат 'ко заЗрав уіс'і плані ки та оЗв із у Б ілЗрус 'ійу (Пдр); дЗл 'ізла до ''того Зтолика / шарЗнула за'ножку і пЗбилас' ''чисто вс'а пЗсуда (Жр); в ''кажду [хату молЗда йде (Дібр). Семантика невизначено великої кількості притаманна займеннику такий (отакий), який інформанти використовують з метою підсилення: ни готували тЗкого 'зараз бл 'уд 'ів / йак кЗлис ' (Прг); тЗк 7 зав ір 'ухи / шо с ^н 'ігу ''того / ох (Хт); 'жито бу}ло І довге / от: 3 ке (Креп).
Лексичне вираження НВК характерне й для дієслів. Слова цього лексико-граматичного класу номінують не саму кількість, а відображають динаміку кількісних відношень у бік збільшення: прЗход'у зрЗботи /і [мазані '/і с'т 'ірат ' /Чисти \п 'іки ни вЗрила /а то все / все / нарЗбилас'а (Плв); а бЗб ів же наЗходилос'а (Кр); заЗтавили уЬісе стЗли / тЗд'і с 'ідат ' Зб ідат ' (Прт); тЗд 'і бЗгато д 'ітей вЗдили / бороЗводили йіх (Дбр).
Як периферійний засіб вираження НВК розглядаємо фразеологічні одиниці зі
[ великої необчислюваної кількості просторових і часових характеристик: п іш'ла св Чт 'заоч 1 / шоб і ни 'бачиш ' і/Сго (Лз); ноСки / 'чулки / це спо'кон в Ч^ков і бу'ло (Івн); Лесину йа 'часто й 'густо робила / а типер ни роСл 'у (Лкр); в ін веІі/У/ 'ікареим ден ' при дн Ч / нарСбот 1 ден ' і'ночу (Стц).
Репрезентанти мікрополя неозначено малої кількості так само розподілено на центр і периферію. Щоправда, лексичних засобів вираження НМК, на відміну від НВК, у говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя менше. Зокрема, в аналізованих діалектних текстах не засвідчено займенників, дієслів, фразеологічних одиниць із зазначеною кількісною семантикою, що, ймовірно, пов'язано зі специфікою оповіді, прагненням інформанта привернути увагу слухача, увиразнити, вияскравити головні моменти у своїх спогадах, використовуючи збільшувальні квантитативні оцінки.
Осередок мікрополя НМК формує гіперонім «мало», значення якого представлене неозначено-кількісними числівниками, рідше - прислівниками мало, трохи: 'зараз йак сваСби / так там і Столу 'мало (Блц); Свар 'am ' кантоні 'у з лейасом / там ше й ліі/аса 'мало (Блц); теипер там л 'у)дей гет ' Учило (Хт); ше йак [менше сті/'ран ':а / то н 'ічого (Блц); йак і/икУ/и хл 16 / то лишали нітрохи 'т '/ста / і п/Со 1 завдавали (Нрб); хто багатий / то багато чіСл'али разків / а хто б /(hi 'пішії / то Учеиче бу'ло (Пв). Словотвірні засоби можуть підсилювати семантику неозначено малої кількості: те героїн і / те кс)ноплів шорохи / а те полопана порошки (Дбр); порошки соли /'борошна / і 'салом зСжарит' (Пнч); запарку впйат' зроби / пір'ішки caxcq)//'у (Пгр); натерти /щ)топл 1 / а тС<) 1 uiyh/u іСроше'чки /граУчул 'ку 'соди (Івц); бу'ло все понарошку \/ ісл 'а воі/'ни (Пнк); ^зубц 1 тСк і / ''р 'ізала поіСрошки (Дбр); це ж каблучок 'чуточку так Івипуклий (Івц); б у1 ли ширСт 'ан 1 п/Сточки Сле р'іден'ко в ''кого (Пдр)-
Периферійними засобами вираження НМК є прикметники, квантитативну семантику яких увиразнюють суфікси здрібнілості: бу'ло в нас міі'неп 4<и коровка (Креп); тс/'к і бу'ли кСралики мС.іесин Ч< і (Прг); ни і/иУіи так /кс)лис ' тс/'к і мСн'ін'к'і чарочки бу'ли (Прг), а також іменники крапля, ковток: там /храп і 'у ''того caxcq)// 'у / а то й так ''і/іли ту Свату (Снк); хоч ковток вс)ди писнеш / і знов до молотарки / ох і робили (Сб).
Мікрополе невизначеної кількості в говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя репрезентують іменники, які виражають кількісні відношення поліаспектно та різнонаправлено. Зокрема, засвідчено лексеми, що екстеріоризують невизначену кількість у «чистому» вигляді, безвідносно до квантитативних оцінок: бу)ли тс/'к і гСда / шо в постолах ходили (Снк); Сце у Учене у Учене отСк і гСди (Прт); м Чса'ц Ч там Mil'll 1 ни зашчСтали в стаж (Лб). Семантика невизначеної кількості реалізована й на синтаксичному рівні - словосполученнями, утвореними за моделлю род. відм. ім. + займ.: чщ)воне намисто раСк Чв с ,''т Чки (Стц); йа ходила й на ''хори / й на крилас ''год Чв СтЧки (Стц); ти''пер с)це ''годЧв с,''тЧки ни ч:у (Івн); частинами складного речення: йа вСно І метрів шЧс'т' 'вЧс'ім (Пдв); ра'з'ів три 'зійде або й чОтир1 ии м tuia (Пгр); йак накидали р'Од'ів 0 вещ'літ / 'жатка 'ходе (Івн); Осипл'у ложичків дв'і / скіл'ки м/tni пі'реба (ТБ); це иічОтеїлеіс ' толока 'топтана / простої шла в()на ни^д'іл'і дві / портом в()но засохло (Тшк); йа пінила у ''год їв чОтирнадц'ат' / ни бу'ло йак сОд'іт' (Креп); Чие)ут ' в і і/чан 'а / Чік)е підвід пйатпац ':ат ' (Мрв). Різновидом названої конструкції є іменниково-числівникові сполучення з прийменниками на, з, до: в ін emet'p 'ітчиіі був ''годїв на пйат' (Дбр); met'ке корОтен 'ке / a mete) 1 з на три ''пал 'ц 1 наклОдалос ' /'пасок чи йак (Вх); ''пал 'ц їв на два nenietcem (Івн); намисто б))ло з банками /разочків с':ім (Кнж); в tp 'емки 'метрів зо пйат' /обмотки це трикотажне /caitmІмитрїв з дв'$нац':ат ширОни (Пдв); metiea в 'мене б))ла Met к ітеирка з на чОтир 1 Ід 'ітри (Дм); хУіетц 1 хОдили год до ш іОпадц 'ати биз штОн 'ів (Ндл). Значення приблизності в таких словосполученнях можуть підсилювати службові слова десь, мабуть: полонено met ке 'довге pet били /'метрів dec' з 'dec'am' (Ос); Оце dec' на ''пал'ц 1 два сОрочку 'видно (Рж); при мОн'і це вона dec' із 'м'іс'ац' Умабут прожОла (Жр); сОпали ми / сОпали / пи'д 1л' дві Учабут' там пробули (Жр); тОкий 'вишитийругиОшк /був мат' ''метрів з три (Кн).
Представлені в мовленні діалектоносіїв і порівняльні конструкції як + на + знах. відм. ім. (числ.): очк^р'і б))ли товОт'і / тОкі йак на ' палиц' (Плв); йак на два ''пал 'ц 1 / отОкий шнур (Плв); Іл 'енти плОту / шОроку тОку / йак на три ''пал 'ц 1 (ТБ).
Інший різновид словосполучень зі значенням приблизної кількості репрезентують поєднання числівників зі сполучником чи (чи ... чи): 'зараз зОр'іже бОка тОкого / чи свОн 'у чи де 1 (Ос); кипйеОчонойу вОдойу /уз 'Ола Ориг 'іриіч чи де 1 (Лкр); Ок іл 'ки м/tu 1 гОреба п іОбит ' Опарку / шоб полу'чилис'а у ''мене чи пйат чи иі'іс'т' чи с'ім хлібин (Дм); Отавл 'айут ' на стОли чи по дві чи по три чи по чОтир'і миски / і'йіли гуртом (Пл); та пожили два чи три їй іс'ац 1 (Сс); або без службових слів: г^л'али два три дн 1 ''саме 'б 1л 'ше (Пл); Оце met к ітра / а в Уме не деейатиро \)ес 'атиро із met к ітри вОходит ''гарн 'іх (Свр).
Висновки
Специфіку вияву формально-семантичного поля кількості в говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя репрезентує його розподіл на мікрополя означеної (точно окресленої), неточної (невизначеної, неозначено великої, неозначено малої, приблизної кількості). Кожне з них має ядро й периферію. Центр категорії кількості формують лексичні засоби вираження, зокрема числівники (означено-кількісні й неозначено-кількісні), кількісно-означальні прислівники, іменники. Периферійні - прикметники, займенники, дієслова, а також словотвірні, фразеологічні, синтаксичні одиниці. Особливостями вербального вираження категорії кількості в досліджуваному ареалі є переважання гіпероніма «багато», використання в значенні слів з вимірною семантикою тих мовних одиниць, які в літературній мові не мають квантитативних характеристик; функціонування фонетичних і словотвірних варіантів кількісних найменувань. Перспективою подальших досліджень стане вивчення формального аспекту категорії кількості в говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя.
Умовні позначення говірок
ВЯ - Велика Яблунівка, Тш - Ташлик, См - Самгородок, Мк - Макіївка, БМ - Будо- Макіївка, Пст - Пастирське Смілянського р-ну; Лз - Лозоватка, Сг - Сигнаївка, Мт - Матусів, Лб - Лебедин, Кр - Кримки, Жр - Журавка, Сб - Соболівка, Кв - Кавунівка Шполянського р-ну; Кн - Княжа Звенигородського р-ну; Рг - Райгород, Мх - Михайлівка, Рб - Ребедайлівка, Бл - Баландине, Тм - Тимошівка Кам'янського р-ну; Пг - Погорільці, Рз - Розсошинці, Ів - Іванівка, Ст - Стецівка Чигиринського р-ну; Вк - Вікнине, Пч - Пальчик, Яр - Ярошівка, Птр - Петраківка Катеринопільського р-ну; Ос - Острівець, Лд - Ладижинка, Дбр - Доброводи, Дб - Дубова Уманського р-ну Черкаської обл.; Ск - Скаліва, Нр - Нерубайка, Пдв - Підвисоке, Нд - Надлак, Клн - Калинівка, Вш - Вільшанка Новоархангельського р-ну; Прг - Перегонівка Голованівського р-ну; Вх - Вільхове, Сн - Синьки Ульянівського р-ну; Пнк - Пенькіне, Кпт - Капітанівка, Тр - Турія, Тшк - Тишківка, Ос - Оситняжка, Бр - Бурти, Дбр - Дібрівка, Мр - Мартоноша, Лет - Листопадове, Шп - Шпакове, Пч - Панчеве Новомиргородського р-ну; Ус - Успснівка. Пл - Паліївка, Креп - Краснопілка Маловисківського р-ну; Тр - Триліси, Ств - Ставидла. НО - Нова Осота, НВ - Нижчі Верещаки, Івг - Івангород, Сс - Соснівка, Хн - Хайнівка, Свр - Северинівка, Кт - Китайгород Олександрівського р-ну; ТБ - Талова Балка, Гл - Глинськ, Пд - Подорожнє, Бл - Білецьківка Світловодського р-ну; Крс - Красносілля, Івц - Іванківці, Цб - Цибулеве, Дм - Дмитрівка Знам'янського р-ну; Кцв - Куцеволівка, Мл - Млинок, Мр - Мар'ївка, Вшц - Вишневці Онуфріївського р-ну; Кс - Косівка, Лкр - Лікарівка, Ндг - Недогарки, Ол - Олександрівка, Прт - Протопопівка Олександрійського р-ну Кіровоградської обл.; Пв - Павлівка Верхньодніпровського р-ну Дніпропетровської обл.
Умовні позначення джерел
ВТССУМ - Великий тлумачний словник української мови (з додатками і доповненнями) / Уклад, і голов, ред. В. Т. Бусел. - К., Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. - 1728 с.
Список використаної літератури
1. Бобкова Т. В. Структура семантичного поля поняття QUANTITY / Т. В. Бобкова // eprints.zu.edu.ua/4186/l/vip51_5 .pdf.
2. Гажук-Котик Л. Г. Словозміна іменних частин мови в українських говірках Північної Буковини : автореф. дис. ... канд. філол. наук / Л. Г. Котик. - Чернівці, 2009. - 14 с.
3. Делюсто М. С. Граматика говірки у світлі тексту : автореф. дис. ... канд. філол. наук / М. С. Делюсто. - К., 2010. - 20 с.
4. Єгорова О. І. Лінгвокогнітивні аспекти актуалізації невизначеної кількості в англомовному дискурсі: автореф. дис. ... канд. філол. наук / О. І. Єгорова. - Херсон, 2012. - 20 с.
5. Єгорова О. І. Морфемні засоби вираження визначеної / невизначеної кількості / І. Єгорова // Матеріали VII Міжвузівської конференції молодих учених (27-28 квітня 2009 р.). - Донецьк : ДонНУ. - Т. 1. - 2009. - Є. 74-76.
6. Жаботинская С. А. Когнитивные и номинативные аспекты класса числительных : на материале современного английского языка. - М. : ИЯ РАН, 1992. - 216 с.
7. Маглакелидзе Ж. Г. Семантика высказываний с числительными / Ж. Г. Маглакелидзе // Сб. науч. тр. - Моек. пед. инст. иностр. язык. - 1989. - Вып. 339. - С. 32--40.
8. Норкина Л. Ж. Языковые средства выражения качественных характеристик в контексте : автореф. дисс. ... канд. филол. наук. - К., 1984. - 24 с.
9. Рычкова Е. Л. К вопросу о лексико-семантическом выражении количественности в современном русском языке [Текст] / Е. Л. Рычкова. - Казань : Высшая школа, 2003. - С. 25-26.
10. Самочорнова О. А. Логіко-граматична категорія кількості та лексичні засоби її вираження в сучасній англійській мові / О. А. Самочорнова // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2007. - № 56. - Є. 185-188.
11. Семененко О. Ю. Функціонально-семантичне поле неозначеної кількості в українському поетичному дискурсі : автореф. дис. ... канд. філол. наук / О. Ю. Семененко. - Одеса, 2011. - 20 с.
12. Слободцова І. В. Лексико-граматична група слів, яка виражає поняття viel «багато» / wenig «мало» в німецькій мові (діахронічне дослідження) : автореф. дис. ... канд. філол. наук / В. Слободцова. - Одеса, 2001. - 19 с.
13. Ходикіна І. Особливості словозміни числівника у говірці Північного Приазов'я/ І. Ходикіна//Вісник Львівського університету. Серія філологічна.-2012.-Вип. 56.-Ч. 1.-С. 148-143.
14. Шабі С. Номени неконкретизованої квантитативності у структурі лексико- семантичного поля кількості української казки / С. Шабі // Лінгвістичні студії : зб. наук, праць. - Донецьк.-2011,-С. 137-140.
15. Швачко С. О. Семантичне навантаження денумеральних одиниць / С. О. Швачко // Зб. наук, праць : мовні концептуальні картини світу. - К., 2002. - № 7. - С. 522-527.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Морфологічний рівень категорії заперечення в англійській мові. Способи вираження категорії заперечення. Вживання конструкцій з подвійним запереченням. Аналіз способів репрезентації категорії заперечення на прикладі твору Джерома К. Джерома "Троє в човні".
курсовая работа [86,9 K], добавлен 18.04.2015Кількість як одна з універсальних характеристик буття. Особливості лексичних та лексико-граматичних засобів вираження значення множинності в сучасній англійській мові. Аналіз семантичних аспектів дослідження множинності. Розгляд форм множини іменників.
курсовая работа [75,4 K], добавлен 13.12.2012Текст, категорії тексту у процесі комунікації та їх класифікація, лінгвістичний аналіз категорій тексту, виявлення його специфічних ознак. Особливості реалізації категорії ретроспекції, семантичні типи та функції ретроспекції, засоби мовного вираження.
курсовая работа [43,2 K], добавлен 14.09.2010Акцентна система сучасної української мови. Взаємодія переселенських середньонаддніпрянських, східнополіських, частково подільських та південноросійських говірок. Акцентна поведінка іменників, прикметників, займенників, дієслів, прислівників говірок.
реферат [28,9 K], добавлен 04.03.2014Відбиття в етимології народних звичаїв, вірувань, обрядів, традицій українців. Назви та позначення передвесільних, передшлюбних обрядів в українських східнослобожанських говірках. Фраземи родильних обрядів у лексикографічному описі та їх семантика.
курсовая работа [47,7 K], добавлен 12.09.2010Огляд теоретичної літератури, присвяченої проблемі модальності. Визначення сутності ймовірності як одного з видів категорії модальності. Способи об'єктивації ймовірності. Характеристика умов реалізації способів вираження ймовірності в німецькій мові.
курсовая работа [54,3 K], добавлен 24.12.2011Заміна атомарного системним вивченням діалектної лексики. Виділення лексико-семантичних груп як вияв системної організації лексики. Загальні риси українських новостворених південно-слобожанських говірок, інноваційний сегмент побутової лексики у говірках.
реферат [29,8 K], добавлен 20.09.2010Темпоральна характеристика категорії часу, особливості регулювання даної категорії по відношенню до дієслів в українській мові. Форми теперішнього та майбутнього часу. Особливості та можливості використання дієслів минулого та давноминулого часу.
курсовая работа [52,0 K], добавлен 04.12.2014Словосполучення як синтаксична одиниця, що утворюється поєднанням двох або більшої кількості повнозначних слів на основі підрядного зв’язку. Будова і види словосполучень за способами вираження головного слова. Способи зв'язку слів у словосполученні.
реферат [178,3 K], добавлен 01.11.2011Весільна лексика як об’єкт лінгвістичного опису. Назви весільної драми та її етапів у говірках Любешівського району Волинської області. Мотивація деяких монолексем на позначення назв весільної драми. Назви передвесільних і післявесільних етапів обряду.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 09.09.2012Особливості розвитку категорій іменника в індоєвропейській мові-основі, їх морфологічний та синтаксичний характер. Категорії іменника в давніх та сучасних германських мовах. Особливості розвитку категорії роду, числа, відмінка в англійській мові.
курсовая работа [55,8 K], добавлен 14.01.2014Поняття граматичної трансформації при перекладі, її сутність і особливості для різних мов, причини виникнення та методика усунення. Різновиди граматичної трансформації, їх характеристика та відмінні риси. Граматичні категорії при перекладі з англійської.
реферат [38,4 K], добавлен 06.05.2009Фразеологія як лінгвістична дисципліна. Характеристика основних способів перекладу англійської фразеологічної одиниці. Аналіз перекладів текстів, що містять фразеологічні одиниці з компонентом "назва тварини", з використанням різних видів трансформацій.
курсовая работа [44,9 K], добавлен 07.12.2010Дослідження лексико-граматичних засобів і механізмів відображення категорії каузативності в сучасній іспанській мові. Основні способи вираження індивідуального прояву учасників комунікації завдяки використанню маркерів причинно-наслідкових зв'язків.
статья [26,7 K], добавлен 29.01.2013Визначення засобів вираження оцінки на морфологічному рівні. Аналіз лексем, емоційне звучання та оцінка яких досягається засобами словотвору. Дослідження функціональних особливостей демінутивних суфіксів, їх здатності виражати зменшеність і здрібнілість.
статья [56,7 K], добавлен 31.08.2017Місце дієслова в системі частин мови у китайській мові. Формальні особливості організації дієслівної парадигми в китайській мові. Граматичні категорії дієслова. Категорії виду і часу. Аналітична форма справжнього тривалого часу. Минулий миттєвий час.
курсовая работа [50,4 K], добавлен 05.06.2012Поняття аксиології як науки про цінності, дослідження категорії суб’ктивної оцінки. Аналіз лексики творів іспанських авторів доби Золотого Віку. Проблеми особистості в мові, прагматичний ракурс дослідження. Приклади вживання лексики суб’єктивної оцінки.
магистерская работа [101,6 K], добавлен 02.12.2009Порівняльний аналіз категорії виду в англійській та українській мовах. Перспективність досліджень порівняльної аспектології. Зв'язок категорії виду з категорією часу, парадигма часових форм. Значення українських і англійських дієслів доконаного виду.
курсовая работа [31,3 K], добавлен 06.05.2009Аналіз випадків вираження спонукання до дії, зафіксованих в текстах англомовних художніх творів. Поняття прагматичного синтаксису. Прагматичні типи речень. Характеристика директивних речень як мовних засобів вираження спонукання до дії в англійській мові.
курсовая работа [53,1 K], добавлен 27.07.2015Визначення поняття "іронія", її основні онтологічні ознаки. Мовностилістичні засоби вираження іронії в англійській мові: графічні та фонетичні, лексико-семантичні, стилістичні прийоми на синтаксичному рівні. Особливості та способи перекладу текстів.
курсовая работа [49,8 K], добавлен 17.12.2013
