Назви гарбузових рослин в українських говірках Криму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Назви гарбузових рослин в українських говірках Криму

Т.П. Кукса

У статті здійснено системний опис назв гарбузових рослин в українських говірках Криму. У ній проаналізовано репертуар, структурну організацію флорономенів у межах мікропарадигм. Встановлено лексичну, граматичну та словотвірну варіативність, зумовлену гетерогенністю українських говірок Криму і контактами діалектоносіїв з іншомовним оточенням. Виявлені системні зв'язки компонентів, зумовлені наявністю зон семантичного синкретизму лексем, словотворчими зв'язками; полісемія окремих лексем та семантичні зрушення. Розкрито специфіку поширення і функціонування засвідчених назв. Серед зафіксованих репрезентантів - однослівні назви, атрибутивні та субстантивні словосполучення і пропозитивні структури, що свідчать про незавершеність процесів номінації.

Ключові слова: українські говірки Криму, гетерогенні говірк, лексико-семантична парадигма, диференційна ознака, сільськогосподарська лексика, флорономен, системні зв'язки, полісемія, зона семантичного синкретизму.

Т. П. Кукса

В статье осуществлено системное описание названий тыквенных растений в украинских говорах Крыма. В ней проанализированы репертуар, структурная организация флорономенов в пределах микропарадигм. Установлены лексическая, грамматическая и словообразовательная вариативность, обусловленные гетерогенностью украинских говоров Крыма и контактами диалектоносителей с иноязычным окружением. Виявлены системные связи компонентов, обусловленные наявностъю зон семантического синкретизма лексем, словообразовательными связями; полисемия отдельных лексем и семантические сдвиги. Раскрыта специфика распространения и функционирования засвидетельствованных названий. Среди зафиксированных репрезентантов - однословные названия, атрибутивные и субстантивные словосочетания и препозитивные структуры, свидетельствующие о незавершенности процессов номинации.

Ключевые слова: украинские говоры Крыма, гетерогенные говоры, лексико-семантическая парадигма, дифференционный признак, сельскохозяйственная лексика, флорономен, системные связи, полисемия названий растений, зона семантического синкретизма.

Т. Р. Kuksa

The article represents the systematic description of the pumpkin plants names of the Crimean Ukrainian dialects. It analyzes the repertoire and structural organization of floronomenes within possible microparadigms. Lexical, grammatical and word-forming variety determined by the heterogeneity of the Crimean Ukrainian dialects and contacts of dialect speakers with different language environment has been set. The polysemy of some lexeme and semantic shifts, the component system connection determined by the lexeme semantic syncretism zones and word formative connection have been identified. The specificity of distribution and functioning of the verified names has been revealed. There are one word names, attributive and substantive word combinations and propositional structures among stated representatives that testifies nomination processes incompleteness.

Key words: Crimean Ukrainian dialects, heterogeneous dialects, lexical-semantic paradigms, differential feature, agricultural lexis, floronomen, system connection, plants names polysemy, semantic syncretism zone.

Постановка проблеми

Українські говірки Криму досі не були об'єктом докладного вивчення. Особливість цього діалектного континууму полягає в тому, що він представляє новостворений масив, який сформувався внаслідок заселення території вихідцями з різних діалектів і становить зону контактування генетично неоднакових говорів і говірок: українських, що відрізняються часом і місцем постання, та іншомовних. З огляду на це збирання й системний опис діалектного матеріалу, який би повно відбивав склад лексики українських говірок Криму, зокрема назви гарбузових рослин, є актуальним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Репертуар і лексико-семантичну структуру назв гарбузових рослин у складі городніх культур в українських говірках досліджували І.В. Гороф'янюк [4], Ю. А. Карпенко [6], Г. О. Козачук [7], О. А. Малахівська [3], А. О. Скорофатова [9], Т. М. Тищенко [11], М. М. Ткачук [12] таін. Аналіз наукової літератури засвідчує, що українські говірки Криму ще не були об'єктом спеціальних наукових пошуків. Єдиною сторінкою їхньої лінгвістичної репрезентації став III том Атласу української мови [1]. Однак сільськогосподарська лексика представлена лише на 4 картах [1, ч. 2, к. 110-113], серед яких не репрезентовано назви гарбузових рослин.

Визначення раніше не вивчених частин загальної проблеми. Фітономени на позначення сільськогосподарських рослин Криму, зокрема назви гарбузових, ще не були об'єктом докладного вивчення. Специфіку нашого дослідження становлять не тільки назви гарбузових рослин, а й обраний регіон, говірки якого сформувалися в результаті переселення й дозаселення Кримського півострова.

Мета статті - з'ясувати склад, особливості системної організації, функціонування назв гарбузових рослин в українських говірках Криму. Об'єктом дослідження стала лексика на позначення гарбузових рослин, зібрана за спеціально укладеною автором програмою в 51 українській говірці Криму впродовж 2004 - 2010 років.

Виклад основного матеріалу дослідження

Встановлено, що родина гарбузових Cucurbitaceae налічує близько 1000 видів харчових, технічних і лікарських рослин. Це однорічні трав'янисті ліани. Плоди - гарбузики з сильно розрослими їстівними і неїстівними плацентами [2, с. 297].

Група назв на позначення гарбузових рослин має складну структурну організацію, вона об'єднує кілька мікрогруп лексем, що репрезентують семи `гарбуз звичайний', `кавун', `диня', `огірок', `горлянка (тиква посудна)', `люффа циліндрична'. Усі компоненти лексико-семантичної групи (ЛСГ) на понятійному рівні об'єднані за особливостями зовнішньої будови рослини: будови стебла, листя, квітів, плода.

Найбільшу мікрогрупу утворюють репрезентанти семеми `гарбуз звичайний, Cucurbita pepo L.'. На її формування вплинули різні диференційні ознаки (ДО) рослини: “форма стебла”, “форма плода”, “колір плода”, “призначення плода”, “смак плода”.

Сему `гарбуз' репрезентують лексеми гар'буз (8.1, 13-15,18, 19, 31, 33.1, 38, 41, 45, 47) і граматичні гарбузи (1, 2, 5-7, 9.1, 10, 20), гарбуза (8.2, 22, 46) та акцентний ''гарбузи (3, 11, 48) варіанти; ка'бак (24, 25, 33.2) і граматичний варіант каба'ки (30);

'тиква (44) та дублети гарбуз // 'тиква (4), гарбузи //'тиква (17), гарбуз // ка'бак (12, 21, 42), ''тиква // ка'бак (9.2, 27), ''тиква // гар'буз (16, 39, 40, 43, 50, 51). Хоча назва гарбуз відома усім опитаним, в окремих говірках (і навіть ідіолектах родин) вона має різну семантику. Для більшості мовців гар'буз -- це плетиста рослина з великими круглими плодами; а кущиста рослина з продовгуватими плодами - це каба'чок. Тож за двома ДО “форма стебла”, і “форма плода” виділяємо опозицію сем `круглий гарбуз із витким стеблом' : `продовгуватий гарбуз із кущистим стеблом' - гар'буз : каба'чок (у більшості говірок). У двох говірках зафіксовано протиставні назви гар'буз // ка'бак круглий : гар'буз //ка'бак д^л 'ін:ий (33), ''тиква //к'руглий гар'буз : каба'ки //кабачки (9.2). Ще у двох говірках за формою плода вирізняють тільки одну назву: ус 7 гарбу'зи к'ругл'і (1, 46). В одній говірці за цією ознакою зафіксовано назву гарбуз д^л'т:ий (42.1), в іншій - кабачки / на ка}банчика Схожий / круг'лен'кий / товс'тен'кий (9.1). У кількох говірках сему `гарбуз із кущистим стеблом' маніфестує лексема патисон (24, 28, 44, 45, 50, 51) та дублет пат 'І'соп // пат 'і'фон (40).

Окремі лексико-семантичні парадигми виокремлено за ДО “колір плода”; її утворюють лексеми на позначенім різновидів опозиції сем `білі гарбузи' : `жовті гарбузи' : `зелені гарбузи' - гарбуз 'б ілий : гарбуз 'жовтий : гарбуз звалений (9.2), кабачки 'б елиііе : кабачки 'жолтийе : кабачки )епленийе (45); `рябі гарбузи' : `жовті гарбузи': `оранжеві гарбузи' - гарбуз // ксібак ''р 'абиіі : гарбуз // кабак 'жовтий : гарбуз // кабак (ірап.лсс'виіі (33); `білі гарбузи' : `рябі гарбузи' - кабачки 'б елиііе : кабачки ''р'абин'кійе (24); в одній говірці мовці вирізняють назву лише за однією з ознак - кабачки зелен 'і (46).

За ДО “призначення рослини” виділено лексико-семантичну парадигму на позначення опозиції сем `гарбузи, призначені для їжі' : `гарбузи, призначені на корм худобі'. Її реалізують протиставні назви гарбузи /'кашу 'вар 'от ' : кабаки кормив і (3), гарбуз / шо на 'кашу варити : гарбуз /шо дл 'а худоби (31), гарбуз //ка'бак столовий дл 'а 'каш і : гарбу ) ка'бак кормив і (33), гарбуз // 'тиква столовий : гарбуз // 'тиква кормовий (9.1), каба'ки іів(к}виііе : кабачки кормивше (42.2); у кількох говірках засвідчено тільки одну з назв: гарбуз дл'а 'каш і (13, 34), кабачки 'соуснийе (24). Засвідчено граматичні особливості вживання іменників жіночого роду у формі чоловічого 'тиква кормовий, що, напевне, зумовлено збереженням у свідомості діалектоносіїв граматичних зв'язків із лексемою гарбуз, хоч у мовленні її субституювала російськомовна назва'тиква.

За ДО “смак плода” в одній із говірок зафіксовано назву ка'бак 'сахарний (10). У двох говірках засвідчено назви, засвоєні мовцями з агрономічної лексики 'тиква // ка'бак во'лос'кий (27), кабачки грибо'йедовскийе, кабач'ки б'езогілоднше (42.2).

Серед засвідчених у досліджуваних говірках назв гарбуза номен гар'буз -- тюркізм, що сьогодні є літературною нормою, відомий усім мовцям, у більшості говірок належить до активного шару лексики, як антропонім став відомим з XVI ст., а як фітонім тільки з XVIII ст. [8, с. 107]; успадковану зі слов'янської мови назву ''тиква, що позначала рослину Cucurbita реро, у сучасній літературній мові вживають у вторинному значенні - Legenaria vulgaris; в українських говірках Криму ця лексема з'явилася, на нашу думку, під впливом російської мови, де є номенклатурною назвою на позначення Cucurbita реро. Найменування ка'бак вважають запозиченням із турецької мови: тур. kabak “гарбуз”, споріднене з кабак “тс” [5, т. І, с. 472];

З мікрогрупою найменувань гарбуза пов'язані назви частин рослини. Сему `насіння гарбуза' в досліджуваних говірках репрезентують лексеми на'с'ін^а (33.1), с'ем'е'на (13), атрибутивні назви гарбу'зове на1с 'ін ':а (10, 16), гарбузові зер'н'ата (33.2), гарбузові кабачки у кабачка `насіння кабачка' (46).

На позначення семи `листя і стебла гарбуза' в українських говірках Криму засвідчено лексеми: гарбу'зин^а (9.1), гарбу'зен^а (21, 33, 45), ба'дил^а (13), дублетні назви: гарбу'зин ':а // батоги гарбу'за (9.2), о'гудина // гарбу'зове 'лист 'а (46), бот'ва // 'лис 'т 'а (4) та іменникові словосполучення бот'ва каба'ку (27), ба'дил 'і з гарбу'з 'ів (31).

В одній говірці мовець диференціює назву на позначення вусиків гарбуза ба'ранчики (9.1). На жаль, в інших говірках номенів на позначення цієї реалії не засвідчено, оскільки не велося планового опитування з цього питання.

Невелику мікрогрупу назв утворюють репрезентанти семи `тиква посудна (Legenaria vulgaris L.)'. У кількох досліджуваних говірках її маніфестують лексеми 'тиква (46), гарбабки (33.1), кара'цуцки (33.2) і синонімічні назви ''тиква// гарбу'зи (45).

Назва кара'цуцки є фонетичним варіантом лексеми кара'куцьки, зафіксована багатьма дослідниками українських говорів [10, с. 148]; номен гар'бабки, на нашу думку, утворено шляхом контамінації слів гарбуз і 'бабки, оскільки рослина належить до родини гарбузових і має округлу форму (“товстенька”, як бабка).

Назву овочевої й технічної рослини люфа циліндрична, Luffa cylindrica L. засвідчено лише в трьох українських говірках Криму: мо'чалка (50) і синонімічні назви кара'кул 'а // мо'чалка (10.2), ку'бишка // лк)чалка (33). Номен мо''чалка утворено шляхом метафоричного перенесення назви предмета побуту, який виготовляють із плодів цієї рослини. Семантика лексем кара'кул 'а і ку'бишка неясна, у говірках української мови їх уживають, відповідно, на позначення сосни гірської Pinus mugo [10, с. 314], картоплі, Selanum tuberosum' [10, с. 386] і глечиків жовтих, Nuphar lutea [10, с. 287].

Одну з найважливіших харчових рослин - диню, Melo sativus Sager, в усіх українських говірках Криму репрезентовано лексемою 'дин 'а (у більшості говірок) і граматичним 'дин 'і (1, 2, 7, 10, 20, 26, 28, 35, 49) та словотвірним 'дин 'ка (40) варіантами, а також лексичними дублетами 'дин 'і // гар'бузи (2). Розширюють мікрогрупу лексеми й атрибутивні словосполучення, що реалізують ДО `форма плода': ка'чанка (27), S'a'iu'n 'дин'і (1), агролексема кол^хозн'іца (27). Важливо відзначити, що використання лексеми гарбузи на позначення дині могло виникнути під впливом татарської мови (пор.: крим.татар, кьарпуз “кавун” < перс, xarhwza, xarbuza “диня” [5, т. III, с. 472]).

Численну мікрогрупу назв родини гарбузових утворюють репрезентанти семи `кавун, Citrullus vulgaris Schrad.'. На її формування вплинули ДО `час достигання плода', `колір плода', `форма плода' та їхнє поєднання `час достигання плода' і `колір плода'.

Загальну назву рослини в досліджуваних говірках представляють номени кавун і арбуз. Найпоширенішою є лексема ка'вун і граматичний варіант каву'ни. У декількох говірках зафіксовано лексему ар'буз і фонетичні ар'бус, гар'буз та акцентно-граматичний варіант 'гарбузи, що, ймовірно, є наслідком впливу на російськомовну лексему ар'буз характерної для української мови тенденції до наявності приставного [г] перед [а] гар'буз. Як зазначають самі інформанти, у материнських (поліських) говірках назв кавуна не знали, бо була відсутня реалія: там каву'на не бу'ло / а тут 'довго не 'йіла / бо во'но во'н'айе (16). У багатьох говірках зафіксовано синонімічні назви, елементами яких є лексеми кавун і арбуз\ ка'вун // 'арбуз (21), ка'вун // 'гарбуз (9.1, 34), ка'вун // ар'бузи (46), ар'буз // ка'вун (4, 45, 51), ''арбуз //ка'вун (24, 40, 41), ''арбузи // ка}вун (13). Можливий вплив також і кримськотатарської мови, де слово кьарпуз має значення “кавун” [5, т. III, с. 472].

Окрему мікропарадигму утворюють репрезентанти опозиції сем `ранній кавун' : `пізній кавун' - арбуз 'ран':ій : арЪуз 'піз'н'ій (27), 'гарбузи ''ран/і : 'гарбузи 'піз'н'і (31). У декількох говірках мовці диференціюють назви кавуна лише за однією з ознак: ар^буз // ксі'вун ''ран ':ій (45), ''арбуз // ксі'вун ''ран ':ійе (4), ка'вун //^гарбуз скороти ілий (9.1), ка'вун'ран ':ій (10).

За ДО `колір плода' вирізнені дублетні назви: ого^н'ок // зе'лений ка'вун// ''гарбуз (9.1), ''р'абийе 'арбузи // кавуни //'чорнийе 'арбузи // каву'ни (45). ДО `форма плода' зумовила опозицію сем `круглий кавун' : `продовгуватий кавун' : `довгий кавун', яку реалізують назви-протиставлення к^ругл'і ка'вуни : продовгу'ват'і ка'вуни : с)[ч 'ін ':/ ка'вуни (33). Час достигання й колір плода спричинили виникнення назв ка'вун ''р 'абий ого'н 'ок, ''ран 'і 'чорн 'і каву'ни (33).

З мікрогрупою назв кавуна пов'язані репрезентанти на позначення частин рослини. Сему `середина розрізаного кавуна' в українських говірках Криму маніфестують лексеми: середина (3, 9.2, 45) і акцентний варіант середина (10.2, 24); серцевина (2, 9.1) і словотвірний варіант с 'ер^д 'еч н 'ік (27); м'йакот ' (21) і фонетичний варіант м'н 'акот ' (4); ба'ран (10.1); душа (14) і акцентний варіант ''душа (28) та синонімічні назви: се'р'одка // вовк (33), середина //м'йакот ' (37).

Репрезентанти семи `огірок, Cucumis sativus L.' утворюють мікрогрупу назв, на формування якої вплинули ДО “час достигання плода” та “походження рослини ”, що стали мотиваційними ознаками для творення номенів.

Сему `огірок, Cucumis sativus L., загальна назва' у більшості українських говірках Криму репрезентують лексема ог і'рок, її фонетичні оги^рок, гу'рок і граматичні варіанти огір'ки, огир'ки, гогір'ки та запозичені з російської мови огу'рец', огур'ц'і, огур'ци, о'гурчики. Засвідчено паралельне вживання лексем огу'рец' // ог ірок, огур'ци // гур'ки, огур'ци // г ірок // гір'ки, огур'ци // огу'р'ец // ог ірки (див: карта). Перший елемент кожного дублета сформувався, напевне, під упливом російської мови, а другий елемент, навпаки, зберігся з материнської говірки. Літературно-нормативна назва огірок є запозиченням з грецької мови; хоч загальноприйнятої етимології немає; тлумачать як “несвоєчасний, передчасний, незрілий” (оскільки огірки їдять зеленими) [5, т. V, с. 153].

ДО “час достигання плодів” релевантна для реалізації опозиції сем `ранній огірок' : `пізній огірок' - ''ран ':і огурец и : )/ із 'н 'і огурец и (45), огур ни ''ран ':ійе : огудин 'п із 'н ':ійе (4). В одній із говірок зафіксовано назву, засвоєну з агрономічної лексики ''н 'еженс 'к і огурец и (3).

Окрему мікрогрупу назв огірка утворюють репрезентанти семи `переспілий огірок, залишений на насіння': жов'т'ак (1, 9.1, 42, 50) і фонетичні варіанти жовт'л'ак{3, 21, 33.2); с'іме'нтк (28) і фонетичні семеігик (51), с'ем'е''н'ак (27) та граматичні семе'н'.ий (37), с'ем'ен:гіки (13); нсіс'ін:ик (33.1); синонімічні назви жовтли^йак 11 с 'ем 'єн ':іки (4), псіс 'ін:ик // сем/іл 'уб (9.1), ксібак // жовпіл 'ак (24), а також атрибутивні псіс 'іи.нії огу'рец ' (10), стсіриіі огу'рец' (10) та іменникові огир'ки на нсіс'ін':а (16), вог ір'ки на с 'іме'на (31) словосполучення. Полімотивований, на думку О. А. Малахівської, номен жовтляк утворено від прикметника жовтий за допомогою суфікса -(л)як за двома мотиваційними ознаками - кольором і стиглістю [3, с. 127]; назви сіменник і насінник мотивовані за ознакою “призначення рослини”; найменування семилюб мовці пов'язують із здатністю до розмноження; номен кабак утворено шляхом семантичної деривації за подібністю форми.

Висновки дослідження

Особливістю групи лексики на позначення назв гарбузових є значна лексична, фонетична, граматична і словотвірна варіативність, зумовлена гетерогенністю українських говірок Криму. Системні зв'язки компонентів ЛСГ зумовлені наявністю зон семантичного синкретизму лексем гарбуз `гарбуз звичайний, Cucurbita реро L.', `кавун, Citrullus vulgaris Schrad.'; кабак `гарбуз звичайний, Cucurbita реро L.', `переспілий огірок, залишений на насіння', словотвірними зв'язками ксібак -- кабсічок, гарбуз -- гарбу'зин ':а, нсіс 'ін ':а - нсіс 'ін:ик. Полісемія окремих лексем (бсі<)ил ':а `листя і стебла гарбуза', `листя і стебла кукурудзи', `листя і стебла буряка'; ду'ша `середина розрізаного кавуна', `внутрішній психічний світ людини'; вовк `середина розрізаного кавуна', `хижак родини собачих'; ба}ран `середина розрізаного кавуна', `самець вівці', `дика травоїдна тварина') зумовлює внутрішньотематичні й міжтематичні зв'язки з тематичними групами лексики назв людини та тварин. У номінації гарбузових рослин спостережені семантичні зрушення: назва однієї рослини позначає іншу - ''гарбузи зі значенням `кавун, Citrullus vulgaris Schrad.', гар'бузи зі значенням `диня, Melo sativus Sager', що, очевидно, зумовлено міжмовними контактами.

Перспективи подальших наукових розвідок. Перспективою подальших досліджень вважаємо системне вивчення інших ЛСГ сільськогосподарської лексики.

Список використаної літератури

1. Атлас української мови : у 3 т. - К. : Наук, думка, 1984 - Т. 3: Слобожанщина, Нижня Наддніпрянщина, Причорномор'я і суміжні землі / [НАН України, Наук, тов-во ім. Т. Шевченка в Америці; редкол. : А. М. Залеський, І. Г. Матвіяс (ред. тому)]. - 2001 - 267 с., карт.

2. Вехов В. Н. и др. Культурные растения СССР. - [Отв. ред. Т. А. Работнов] / В. Н. Вехов, И. А. Губанов, Г. Ф. Лебедева. - М. : Мысль, 1978 - 336 с.

3. Говірки Чорнобильської зони : Системний опис / [відп. ред. П. Ю. Гриценко]. - К. : Довіра, 1999. - 271 с.

4. Гороф'янюк І. В. Структурна організація та ареалогія флорономенів центральноподільських говірок : дис. ... кандидата філол. наук : 10.02.01 / Гороф'янюк Інна Валентинівна. - К., 2010. - 214 с.

5. Етимологічний словник української мови : [в 7 т.] / [за ред. О. С. Мельничука]. - К. : Наук, думка, 1982-2012.-Т. 1-6.

6. Карпенко Ю. О. Деякі назви культурних рослин у буковинських говірках І І Наукові записки Чернівецького університету. Серія філологічних наук. - Чернівці, 1958. - Т. 31. - Вип. 7. - С. 105-120.

7. Козачук Г. О. Сільськогосподарська лексика говірок Волині : автореф. дис. на здобуття ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 „Українська мова” / Ганна Олександрівна Козачук. - К., 1971.-20 с.

8. Сабадош І. В. Формування української ботанічної номенклатури / І. В. Сабадош. - Ужгород : Ужгород, держ. ун-т, 1996. - 192 с.

9. Скорофатова О. А. Ономасіологія та лінгвогеографія фітономенів в українських східнослобожанських говірках : [монографія] / О. А. Скорофатова. - Луганськ : Елтон-2, 2009. - 369 с.

10. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / [укл. Ю. Кобів]. - К. : Наук, думка, 2004. - 800 с. - (Словники України).

11. Тищенко Т. М. Подільсько-середньонаддніпрянське суміжжя в світлі ізоглос : дис. ... кандидата філол. наук : 10.02.01 / Тищенко Тетяна Миколаївна. - К., 2003. - 194 с.

12. Ткачук М. М. Ботанічна лексика говірок Чорнобильської зони : дис. ... кандидата філол. наук : 10.02.01 / Ткачук Марина Миколаївна. - К., 2011. - 492 с.

Умовні позначення говірок Криму та їхня діалектна належність

1. Ішунь, Красноперекопський (бойк.),

2. Магазинка, Красноперекопський (волин.),

3. Тургеневе, Джанкойський (српл.),

4. Медведівка, Джанкойський (српл),

5. Воронцовка, Красноперекопський (поділ.),

6. Славне, Роздольненський (поділ.),

7. Комишне, Роздольненський (поділ.),

8. Дніпровка, Джанкойський (1 - полт., 2 - српл.),

9. Слов'янське, Джанкойський (1 - српл., 2 - схпл.),

10. Водопійне, Чорноморський (1 - полт., 2 - срнаддніпр.),

11. Гришине, Первомайський (наддністр.),

12. Калініне, Красногвардійський (срнаддніпр.),

13. Новосільцеве, Джанкойський (схпл.),

14. Чорноморське, Чорноморський (степ.),

15. Панфілове, Первомайський (гуцул.),

16. Олександрівка, Красногвардійський (гуцул.),

17. Петрівка, Красногвардійський (наддністр.),

18. Митрофанівка, Нижньогірський (волин.),

19. Дмитрівка, Совєтський (наддністр.),

20. Оленівка, Чорноморський (полт.),

21. Велике, Сакський (полт.),

22. Лебединка, Совєтський (волин.),

23. Краснофлотське, Совєтський (срнаддніпр.),

24. Калинівка, Ленінський (схпл.),

25. Новомиколаївка, Ленінський (1 - наддністр., 2 - схпл.),

26. Багерове, Ленінський (слобож.),

27. Особини, Ленінський (срнаддніпр.),

28. Молочне, Сакський (слобож.),

29. Шовковичне, Сакський (срнаддніпр.),

30. Мельники, Білогорський (поділ.),

31. Пушкіне, Совєтський (наддністр.),

32. Красногорка, Ленінський (1 - поділ., 2 - слобож.),

33. Ленінське, Ленінський (1 - схпл., 2 -срнаддніпр.),

34. Марфівка, Ленінський (наддністр.),

35. Шкільне, Симферопольський (срнаддністр.),

36. Мазанка, Симферопольский (срнаддністр.),

37. Біла Скеля, Білогорський (поділ.),

38. Василівка, Білогорський (срнаддністр.),

39. Видне, Кіровський (1 - наддністр., 2 - схподіл.),

40. Завітне, Ленінський (схпл.),

41. Миколаївка, Симферопольський (полт.),

42. Багате, Білогірський (1 - поділ., 2 - срнаддніпр.),

43. Грушівка, Судацький (схподіл.),

44. Самохвалове, Бахчисарайський (наддністр.),

45. Веселе, Судацький (слобож.),

46. Красний Мак, Бахчисарайський (српл.),

47. Лучисте, Алуштинська м-рада (схпл.),

48. Кудрине, Бахчисарайський (схпл.),

49. Малий Мак, Алуштинська м-рада (слобож.),

50. Соколине, Бахчисарайський (слобож.),

51. Орлине, Севастопольська м-р (слобож.).

Перелік умовних скорочень

Бойків. - бойківська,

волин. - волинська,

гуцул. - гуцульська,

наддністр. - наддністрянська

поділ. - подільська,

полт. - полтавська,

слобож. - слобожанська,

срнаддніпр. - середньонаддніпрянська,

српл. - середньополіська,

степ. - степова,

схпл. - східнополіська,

схподіл. - східноподільська.

Додаток

Размещено на Allbest.ru