Оказіональні й узуальні конотативні значення дієслів у мові сучасних засобів масової інформації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оказіональні й узуальні конотативні значення дієслів у мові сучасних ЗМІ

A.C. Стадній

Постановка проблеми. У мові активно функціонують конотативно марковані дієслова, які на фоні нейтральних значень відрізняються сферами використання. Вони взаємодіють з нейтральними дієслівними лексемами в публіцистичному, художньому та розмовному стилях, але саме публіцистичний стиль найбільш активно фіксує мовні інновації й відображає тенденції розвитку сучасної української літературної мови.

Значною мірою експресивність та емоційність притаманні текстам засобів масової інформації. Саме ЗМІ, що виконують дві важливі функції - впливу й повідомлення, на початку XXI століття засвідчують посилення їхньої експресивної функції.

В українському мовознавстві емоційно-експресивні засоби мови мас-медіа досліджували Н. І. Бойко [1], Н. О. Бойченко [2], Н. І. Кочукова [6], О. В. Мироненко [10], О. А. Стишов [12] та інші.

Актуальність наукової розвідки зумовлена, з одного боку, високою частотністю вживання конотативно маркованих дієслів, а з іншого - недостатнім вивченням їх у лінгвістиці.

Мета статті - проаналізувати семантико-функціональні особливості оказіональних і узуальних конотативних значень дієслів. Проблема дієслівних конотативних значень може стати частиною комплексного дослідження, присвяченого питанням унормування та стандартизації словникового складу. дієслово конотативний оказіональний узуальний

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед конотативно маркованих лексем розрізняють оказіональні й узуальні слова, значення яких закріплено словником. Оказіональне значення - це нове емоційно-оцінне значення, яке з'являється в слові в певному контексті на основі індивідуальних асоціацій. Оказіоналізми - це «мовленнєві явища, які виникають під впливом контексту, ситуації мовленнєвого спілкування для здійснення будь-якого актуального комунікативного завдання, головним чином для вираження смислу, а також експресивного відтінку, часто комічного або іронічного характеру, необхідного в конкретному випадку» [7, с. 384]. На думку О. В. Мироненко, оказіональна конотація - «авторські емоційно навантажені мовленнєві новотвори, що відрізняються своєю лексико-семантичною неповторністю та існують в умовах певного контексту» [10, с. 63]. Функціонують різні терміни, які називають оказіоналізм: «індивідуально-авторські неологізми», «індивідуальні слова», «стилістичні чи індивідуально-стилістичні неологізми», «неологізми» та інші. Залежно від природи оказіональності, у мовознавстві виокремлюють два типи оказіональності: 1) лексичну, що ґрунтується на створенні неологізмів або оказіональних слів; 2) власне семантичну, зумовлену зміною в структурі значення слова під впливом контексту та системи образів і сприяє адекватному розумінню слова лише за умов виходу за межі його словникових значень [11, с. 104-105]. Оказіоналізми допомагають виявити семантичний потенціал слова.

Узуальні лексичні одиниці - це слова, значення яких зафіксовані в словниках. Узуальна конотація «вже усталилася в мові, є загальнозрозумілою і загальновживаною, ніби вона стала нормою. Здебільшого це конотація уже формального характеру - традиційна книжна чи пісенна, живомовна» [9, с. 192].

О. Г. Ликов вказує на 9 ознак, які розмежовують оказіональні й узуальні слова: 1) належність до мовлення; 2) утворюваність (невідтворюваність); 3) словотвірна похідність; 4) ненормативність; 5) функціональна одноразовість; 6) експресивність; 7) номінативна факультативність; 8) синхронно-діахронна дифузність; 9) індивідуальна належність [8, с. 11]. Чіткої межі між оказіональною й узуальною конотаціями немає, «оскільки кожна конотація, очевидно, у момент виникнення була оказіональною, і залежно від того, наскільки вона була вдалою і вчасною, завоювала мовний простір, оказіональна конотація стала узуальною» [9, с. 193]. Оказіональне слово переходить у розряд узуальних «при достатньо активному використанні мовцями цього слова з його контекстуальним конотативним нашаруванням до того часу, доки нове значення не буде відображене в словнику як значення» [3, с. 136-137]. У системі «оказіональне - узуальне» ступеневу визначеність конотації вивчала В. Л. Іващенко: «1) конотація оказіонального характеру (оказіональна конотація) - виникнення конотативної ознаки як елементарного змісту, 2) конотація оказіонально-узуального характеру (оказіонально-узуальна конотація) - формування конотативного значення, 3) конотація узуально-оказіонального характеру (узуально-оказіональна конотація) - становлення конотативного значення, 4) конотація узуального характеру (узуальна конотація) - закріплення конотативних значень як елементів системи» [5, с. 25]. Оказіональні конотації відображають індивідуальне сприйняття дійсності, досвід, є «мовною характеристикою» [4, с. 386] мовця, їм притаманна новизна, динамічність. В. І. Говердовський виокремив такі етапи розвитку слова: семантичний оказіоналізм (індивідуальний феномен) - конотема (індивідуально-соціальний феномен) - смисл (соціально-індивідуальний феномен) - значення (соціальний феномен) [3, с. 135]. При частому використанні конотація зникає і на її основі виникає нове значення, яке з часом може стати основним.

Виклад основного матеріалу. Серед конотативних значень дієслів можна виокремити: оказіональні: «Цвірінькнула» - а воно у справі. Суддя Кірєєв став на бік інформаційних технологій і почав вивчати мікроблог Тимошенко (УМ, 26.07.2011, 4), цвірінькнути - конотативне значення `написати про щось у мікроблозі' виникло від назви мікроблогу «твіттер», яке походить від англійської «цвірінькати»; За свідченнями очевидців, незважаючи на те, що «людей до Кирила нагнали», їх кількість була вкрай нечисельною -- навіть «наклонувати»у фотошопі буде неможливо (УМ, 28.07.2011, 2), наклонувати- `збільшити кількість когось з метою обману'; Печерський суд вирішив «зачинитися» при розгляді справ Ю. Луценка та Ю. Тимошенко (СВ, 19.07.2011, 1), зачинитися - `не допускати до судового засідання журналістів, інших людей'; «На Європейській змішалося все -- люди, торгівля книжками, хотдогами, насінням, квітами. Тож якщо пудрити обличчя міста, то спершу треба його вмити» - переконував зібрання головний архітектор Черкас (УМ, 17.08.2011, 5), пудрити - `прикрашати щось, приховуючи недоліки'; оказіонально-узуальні: Звісно, «танцювати» доводиться від земельних паїв - їх у них два, всі нині жнивують у Тарасівці (СВ, 22.07.2011, 2) танцювати - `розпочинати якусь роботу'; Не «вистрелив» на СТБ нещодавній прем 'єрний показ шоу «Фермер шукає дружину» (УМ, 05 - 06.08.2011, 17), Соліс, сховавшись за рукавичками, кілька разів таки «вистрілив» зі своєї засідки, але без помітних проблем для Віталія Кличка (УМ, 22.03.2011, 11), вистрелити (вистрілювати) - `несподівано вразити кого-небудь або вдарити'; узуально-оказіональні: Школярам цікавіше й приємніше «посидіти» в соціальних мережах, ніж поспілкуватися наживо... (СВ,

1), посидіти - `поспілкуватися, попрацювати, порозважатися у всесвітній мережі Інтернет'; Усі вони, за даними правоохоронців, «кришували» незаконний вилов креветки і риби (УМ, 21.07.2011, 2), кришувати - `покривати когось, патронувати злочинні дії з корисливою метою'; «Нашоукраїнець» ініціюватиме створення в парламенті слідчої комісії з приводу розправи над патріотами, яким «шиють» підрив пам'ятника Сталіну (УМ,

4), шити - `безпідставно звинувачувати'; узуальні: Експерти припускають, що кияни «переїли» вражень від великих подій, стомилися від постійного потоку гостей і подекуди сприймають Серо як черговий клопіт із галасом та сміттям на вулицях (ГУ,

6), переїсти - `пересититися враженнями, подіями, роботою тощо'; ... було створено Всеукраїнський комітет захисту рідної землі. Його завдання - «загнуздати» земельну реформу, спрямувати її на правильний шлях (СВ, 18.08.2011, 1), загнуздати - `проконтролювати певний процес, спрямувати'.

Серед контекстуальних конотативних значень переважають оказіональні конотативні значення дієслів: 3 того часу з'явився лише один альбом «Любов моя». Так, співак не квапиться, а спокійно «настоює» матеріал, додаючи нових фарб, нового звучання (МУ,

7); «Замулилися» фінансові потоки. Про майже катастрофічні червневі зливи на Буковині нагадують досі підтоплені десятки дворів і замулені криниці, очищення яких займе ще не один тиждень (СВ, 23.07.2010, 2); ... 31 грудня дружини зіпсують геть-чисто: змусять до блиску прибрати квартиру, потім години на три «забриють»у наряд по кухні... (ГУ, 14.01.2011, 6); «Надощував» на статтю. Слідчий відділ управління СБУ в Херсонській області порушив кримінальну справу проти директора однієї з дослідних станцій Інституту гідротехніки і меліорації Національної академії аграрних наук (ГУ, 01.02.2011, 10). Оказіональні конотативні значення дієслів породжені контекстом.

Слово змінює своє смислове забарвлення залежно від контексту. У контексті виникає та формується оказіональна конотативна лексема, яка може стати узуальною конотативною лексемою, відбувається розвиток лексичного значення - прогрес, або якщо оказіональне вживання було невдалим, навпаки, -- регрес - зникнення нового значення. О. В. Мироненко вважає, що прогрес відбувається тоді, коли значення зафіксоване словником, і за аналогією з'являються нові лексеми [10, с. 63].

Значення узуальної лексеми з часом кодифікується, а згодом конотативне значення стає одним із переносних вторинних значень полісемантичного слова, наприклад: Восени галасували - запевняли, буцімто робиться все, аби «загнуздати» ціни на гречку, а вийшло так, що останні осідлали владу... (СВ, 22.04.2011, 2); Ті регіони, які потенційно активні, «піднімалися» за рахунок іноземців (МУ, 08.02.2011, 2); Поки що жоден молодий артист не здатний «переплюнути» їх у творчості (Д, 18.03.2009, 8).

Висновки

Отже, нові значення виникають унаслідок переосмислення або переоцінки певних понять, явищ, дій, активізації словотвірних засобів. Синтагматичні відношення (контекстні зв'язки) сприяють виникненню оказіональних образних значень дієслів, підсиленню, послабленню конотації, які відповідають ситуації мовлення. Тому перспективу подальших досліджень можуть становити оказіональні та узуальні конотативних значень дієслів у художньому тексті.

Список використаної літератури

1. Бойко Н. І. Українська експресивна лексика: семантичний, лексикографічний і функціональний аспекти / Н. І. Бойко. - Ніжин : Аспект-Поліграф, 2005. - 552 с.

2. Бойченко Н. О. Стійкі дієслівні сполуки у публіцистичному тексті: типологічні ознаки та експресивний потенціал : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Наталія Олександрівна Бойченко ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2001. - 239 с.

3. Говердовский В. И. Контекст как источник семантических коннотаций/ В. И. Говердовский // Исследование по семантике. Семантика слова и словосочетания : межвуз. науч. сб. / Башк. гос. ун-т им. 40-летия Октября ; отв. ред. Л. М. Васильев и др. - Уфа, 1984. - С. 133-141.

4. Иаликова О. Коннотативный аспект семантики слов родного и неродного языка : (можно ли перевести коннотацию?) / О. Иаликова // Мова і культура / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2000. - Вин. 2. - Т. 3. - С. 386-396.

5. Іващенко В. Л. Конотативно-оцінний аспект семантики назв осіб за родом діяльності, місцем проживання та національною належністю: дис. ... канд. філолог, наук : 10.02.01 «Українська мова» / Валентина Людвигівна Іващенко. - К., 1997. - 190 с.

6. Кочукова И. І. Трансформовані словосполуки в мові української преси : на матеріалі укр. преси кінця XX - поч. XXI ст. / И. І. Кочукова. - К. : Пульсари, 2005. - 164 с.

7. Культура русской речи : энцикл. словарь-справ. / [под ред. Л. Иванова]. - М. : Флинта : Наука, 2003. - 840 с.

8. Лыков А. Г. Современная русская лексикология : (рус. окказионал. слово) / А. Г. Лыков. - М. : Высш. шк, 1976. - 119 с.

9. Мацько Л. І. Стилістика української мови / Л. І. Мацько. О. М. Сидоренко. - К. : Вища пік., 2003.-262 с.

10. Мироненко О. В. Часово-просторові показники конотації: оказіонально-узуальні одиниці / О. В. Мироненко // Мандрівець. - 2006. - № 1. - С. 58-64.

11. Натан Л. О природе окказиональности в семантике слова / Л. Натан // Лексическое значение в системе языка и в тексте : сб. науч. тр. / Волгоград, гос. пед. ин-т им. А. Серафимовича. - Волгоград, 1985.-С. 104-112.

12. Стишов О. А. Українська лексика кінця XX століття : (на матеріалі мови засобів масової інформації) / О. А. Стишов. - К. : Вид-во Київ. нац. лінгвістич. ун-ту, 2003. - 388 с.

Анотація

У статті проаналізовано оказіональні й узуальні конотативні значення дієслів мови засобів масової інформації. Встановлено, що в мові мас-медіа активно використовують дієслова з конотативними значеннями, які поділяють на оказіональні й узуальні. Оказіональне значення - це нове емоційно-оцінне значення, яке з'являється у слові в певному контексті, узуальне значення усталилося в мові і стало загальновживаним. Представлено критерії розмежування оказіональних і узуальних значень. З 'ясовано, що чіткої межі між оказіональною й узуальною конотаціями немає. Прослідковано трансформацію конотативних значень дієслів. Серед конотативних значень дієслова виділено оказіональні, оказіонально-узуальні, узуально-оказіональні, узуальні значення.

Саме синтагматичні відношення (контекстні зв'язки) сприяють виникненню оказіональних конотативних значень дієслів. При активному використанні слова оказіональне значення переходить в узуальне, конотативне значення згодом стає одним із переносних вторинних значень полісемантичного слова. Визначено, що в газетних текстах переважають власне семантичні оказіональні значення дієслів.

Ключові слова: конотативне значення, оказіональне значення, узуальне значення, дієслово, контекст.

В статье проанализированы окказиональные и узуальные коннотативные значения глаголов языка средств массовой информации. Установлено, что в языке масс-медиа активно используют глаголы с коннотативными значениями, среди которых выделяют окказиональные и узуальные. Окказиональное значение - это новое эмоционально-оценочное значение, которое появляется в слове в определенном контексте, узуальное значение стало стойким в языке и общеупотребительным. Представлены критерии разграничения окказиональных и узуальных значений. Выяснено, что четкой границы между окказиональными и узуальными коннотациями нет. Прослежена трансформация коннотативных значений глаголов. Среди коннотативных значений глагола выделены окказиональные, окказионально-узуальные, узуально-окказиональные, узуальные значения.

Ключевые слова: коннотативное значение, окказиональное значение, узуальное значение, глагол, контекст.

Key words: connotative meaning, occasional meaning, usual meaning, verb, context.