Південнослобожанські назви стола та його частин у просторовій і часовій проекції

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 811.161.2'282.2 (477.54Л62)

Південнослобожанські назви стола та його частин у просторовій і часовій проекції

Л.М. Тищенко

Анотація

семантичний назва сема стіл

У статті розглянуто функціонування лексико-семантичної групи південнослобожанських назв стола та його частин у загальноукраїнському контексті. Насамперед визначено, що вивчення лексики південнослобожанських говірок на сьогодні є актуальним і пріоритетним напрямом діалектологічних досліджень, бо досі на терені українських, зокрема й південно-східних говорів, увагу здебільшого було приділено середньонаддніпрянським, степовим та східнослобожанським говіркам. Південь Слобожанщини залишається обділеним увагою діалектологів.

У пропонованій статті представлено відповідники південнослобожанських назв стола та його частин у сусідніх говорах і мовах, що виявило як спільні для різних говірок репрезентанти досліджуваних сем, так і відмінні, ті, якими порівнювані говірки відрізняються, а також їхню динаміку.

Аналіз лексико-семантичної групи південнослобожанських назв стола та його частин на двох хронологічних зрізах (кінець XIX - кінець XX століття) із використанням свідчень різноманітних джерел дозволив простежити динаміку цієї групи лексики впродовж останнього століття і дійти висновку, що частина репрезентантів функціонує стало, без змін, частина номенів зазнала різнотипних змін: семантичних, фонетичних, словотвірних. Виявлено також лексеми, що функціонують на сьогодні, хоч і спорадично, у південнослобожанських говірках, а джерелами сторічної давнини на цій території не були зафіксовані.

Ключові слова: діалектна лексика, репрезентант, сема, структурна організація, динаміка.

Аннотация

В статье рассмотрено функционирование лексико-семантической группы южнослобожанских названий стола и его частей в общеукраинском контексте. Прежде всего определено, что изучение лексики южнослобожанских говоров вообще на сегодня является актуальным и приоритетным направлением диалектологических исследований, так как при изучении украинских, в частности и юго-восточных говоров, внимание преимущественно уделялось средненадднепровским, степным и восточнослобожанским говорам. Юг Слобожанщины до сих пор обделен вниманием диалектологов.

В предложенной статье характеризуются взаимоотношения южнослобожанских названий стола и его частей с соответстующими названиями в соседних говорах и языках, что открыло как общие для разных говоров репрезентанты исследуемых сем, так и отличные, те, которыми отличаются говоры, взятые для сравнения.

Анализ лексико-семантической группы южнослобожанских названий стола и его частей на двух хронологических срезах (конец ХІХ-конец XX века) с использованием данных разнообразных источников позволил отследить динамику этой группы лексики на протяжении последнего столетия и прийти к выводу, что часть репрезентантов функционирует стабильно, без изменений, часть - претерпела различные изменения: семантические, фонетические, словообразовательные. Выявлены также лексемы, которые функционируют на сегодня, хоть и спорадически, в южнослобожанских говорах, но источниками столетней давности на этой территории не были зафиксирован ы.

Ключевые слова: диалектная лексика, репрезентант, сема, структурная организация, динамика.

Annotation

The functioning of the lexical and semantic group of South-slobozhan names of table and its parts is considered in the article in general Ukrainian context. The author states that learning vocabulary of South- slobozhan dialects is important and a priority dialectological research nowadays, because until now the attention was mainly paid to middle-beyond Dnipro-river, steppe and East-slobozhan types of Ukrainian dialects. So South Sloboda Ukraine is deprived of dialectologists ' attention.

The relations of South-slobozhan names of table and its parts is clarified in this article with counterparts in neighboring dialects and languages, and this clarification showes both common representants of studied semas for different dialects and different representants that ones which are comparable within different dialects.

The analysis of lexical and semantic group of South-slobozhan names of table and its parts in two chronological sections (the end of XIXth-the end of the XXth century) with use of data of various sources allowed to trace the dynamics of this group of vocabulary throughout the last century and concluded that some representants function stable, without any changes (стіл, стільниця, шухляда), and some representants were undergoned with diverse changes: semantic, phonetic, word building. It was also found lexemes that operate nowadays even sporadically in South-slobozhan dialects, and which were not recorded in hysterical sources.

Key words: dialectal vocabulary, represent, seme, structural organization, dynamics.

Постановка проблеми. Одним із найактуальніших завдань українського мовознавства сьогодні є укладання Словника українських говорів і Лексичного атласу української мови. Створення лексикографічних та лінгвогеогафічних праць такого рівня передбачає багатоетапне попереднє вивчення лексики діалектної мови: фіксацію лексем за різноманітними тематичними групами (ТГЛ), з'ясування семантики, системних зв'язків, географії всіх елементів ТГЛ. Лише після формування належної емпіричної бази діалектної лексикографії та лексичної ареалогії стане можливим представлення складу, географії та історії формування лексичної системи української мови.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сьогодні вивчення тематичних груп лексики українських говорів помітно активізувалося. Опис новожитніх говірок став відчутним, чому сприяли завершення роботи над Атласом української мови та реалізація низки індивідуальних дослідницьких програм (праці А. Поповського [9], К. Глуховцевої [3; 4], Л. Фроляк [11], В. Леонової [5], І. Ніколаєнко [7],

І. Магрицької [6], Н. Сіденко [10], О. Верховод [2], Ю. Абрамян [1] та ін.). Проте виконані дослідження стосуються насамперед степових і східнослобожанських говірок. Територія Південної Слобожанщини в діалектному плані залишається ще й досі недостатньо вивченою.

Визначення раніше не вивчених частин загальної проблеми. Актуальність теми пропонованого дослідження зумовлена необхідністю вивчення складу, семантики й географії лексики південнослобожанських говірок, яка досі не була предметом спеціального аналізу, з'ясування тенденцій формування й динаміки лексичних підсистем новожитніх говірок.

Об'єктом дослідження є 107 південнослобожанських говірок, що розташовані в південних (Нововодолазькому, Чугуївському, Великобурлуцькому, Балакліївському, Лозівському, Ізюмському, Барвінківському, Борівському, Близнюківському) районах Харківської обл. та північних (Краснолиманському, Слов'янському, Артемівському, Олександрівському) районах Донецької обл.

Предмет дослідження - лексико-семантична група назв стола та його частин у говірках Південної Слобожанщини, яка належить до стійких шарів діалектної лексики, а тому є надійним джерелом інформації для синхронних і діахронних досліджень.

Метою цієї наукової розвідки є: 1) вивчити структурну організацію лексико-семантичної групи назв стола та його частин у південнослобожанських говірках; 2) з'ясувати зв'язок цієї лексичної групи із відповідниками в суміжних східнослобожанських говірках та інших українських говорах; 3) визначити динаміку досліджуваної південнослобожанської лексики впродовж XX століття, зіставивши сучасні діалектні назви з їхніми відповідниками, зафіксованими в етнографічних і лексикографічних працях кінця XIX - початку XX століття.

Виклад основного матеріалу дослідження. Лексико-семантична група назв стола та його частин об'єднує 4 семи: 1) `стіл - рід меблів у вигляді широкої горизонтальної дошки на кількох ніжках'; 2)`кришка стола, його верхня дошка'; 3) `каркас стола, його ніжки`; 4) `висувна скринька в столі'.

Сема `стіл - рід меблів у вигляді широкої горизонтальної дошки на кількох ніжках' репрезентована лексемою с 'т 'іл та її фонетичним варіантом стоп. Назва cm 'іл широко побутує також у подільських, середньонаддніпрянських говірках (Мартинова, с. 35; Ващенко, с. 9, с. 27), відома в сучасній українській мові (СУМ, IX, с. 712-713); лексема стол поширена в південнослобожанських говірках ще й під впливом російської мови (СРЯ, IV, с. 271).

Сему `кришка стола, його верхня дошка' в південнослобожанських говірках репрезентують такі назви: кришка (кришка с'толу, кришка стояла, покришка), с 'т 'іл 'ниц 'а (стол'ни<sup>е</sup>ц'а, с'т'іл'^ник, стол'^ниц'а, стіґліпі 'а, стсглешн'а, стс)лешни<sup>е</sup>ц'а, стс)л'ешни<sup>е</sup>ц'а, cm (hi 'ешн 'ік), с 'т 'іл (стол), тілаха (тілахта), 'дошка ((дошка стояла, ^ верхи 'а 'дошка), U 'ада, h 'іко. Спільними для південнослобожанських та східнослобожанських говірок є репрезентанти Ьришка стояла, с'т'іл'ниц'а, с'т'іл (Глуховцева, с. 145). У деяких із обстежених говірок інформанти зазначили, що окремої назви для кришки стола не існує, в інших додали, що реалія (вся конструкція) має одну назву с 'т 'іл або стол. Зазначимо, що в цих говірках може побутувати й окрема лексема на позначення аналізованої семи. Частина репрезентантів аналізованої семи побутує в середньонаддніпрянському та подільському говорах: кришка, с'т'іл'^ниц'а, 'дош(с)ка, 'в'іко на стол'і (Мартинова, с. 35-36). Останній (віко) зафіксовано в поліських говорах на позначення денотата `обід у ситі' (Лисенко, с. 46). За свідченнями писемних пам'яток, у східнослобожанських говірках XIX ст. вико `накривка чого-небудь' (Глуховцева, с. 145), отже, на сучасному етапі спостерігаємо звуження семантики цієї лексеми в слобожанських говірках. Назва кришка `столешниця' побутує в рос. говорах (СРНГ, XV, с. 354).

У гуцульських говірках зафіксовано лексеми плаха `колена дошка' (ГГ, с. 150), ляда `частина ткацького верстата', `скриня (для одягу)', `прилавок', `дверцята при вході на горище чи у погребі' (ГГ, с. 117). У бойківських говірках ляда `скриня для зерна' (Онишкевич, І, с. 424), у західноволинських - `рухомі дверцята, покришка, що прикривають отвір на горище, у льох', тут же плахта `рядно' (Корзонюк, с. 186). Крім того, репрезентант ляда `кришка погреба', `віконниця' зафіксовано в південно-східних полтавських говірках (Сизько, с. 51). Близькими до останнього є полтавські назви ляди, ляд `віконниці, що закривають вікна знадвору' (Ващенко, с. 56). У поліських говорах лядо `кришка, дверцята для закривання погреба', `верхня частина стола', `дверцята, що закривають вхід на горище хати чи сараю' (Лисенко, с. 119), плаха `частина сітки невода', плахта `дощаний щит в рамі крила вітряка; в одному крилі три таких щити' (Лисенко, с. 162), у бойківських говірках плаха `колода, розколена надвоє', плахта `плахта', `рядно', `старе простирадло, що сі траву носит'; `дошка, на якій качають тісто' (Онишкевич, II, с. 79). У рос. говорах ляда, лядка `дверчата на чердак, у підвал або в погріб' (СРДГ, II, с. 126), ляда `відкидні дверцята, що закривають вхід у погріб, на горище' (СРНГ, XVII, с. 262). Як бачимо, південнослобожанська лексика, як і лексика східностепових говірок, також має українсько- російські паралелізми, напр., ляда -- кришка (8, с. 101). На поширення в південнослобожанських говірках репрезентантів стЬлешн 'а, cm ha 'ешн 'ік, очевидно, також вплинула російська мова, у якій столешница верхня дошка, кришка стола, столешник `скатерть (застар., обл.)' (СРЯ, IV, с. 272).

Зіставлення репертуару семи `кришка стола, його верхня дошка' на двох хронологічних зрізах (XIX - кінець XX ст.) дозволяє зробити висновки, що незмінною в обстежених говірках зберігається лише назва стільниця [Грінченко, IV, с. 206], більшість зафіксованих наприкінці XX ст. репрезентантів зазнали семантичних змін (кришка (Квітка-Основ'яненко, II, с. 42; Грінченко, II, с. 308), стіл (Баталій, с. 163), стільник (Грінченко, IV, с. 206), шаха (Грінченко, III, с. 192), дошка (Грінченко, І, с. 437), ляда (Грінченко, II, с. 391), віко (Будилович, с. 133; Грінченко, І, с. 237)), частина - семантичних і фонетичних {пок'ришка (Грінченко, III, с. 278), пласта {плахта Грінченко, III, с. 192)), частина - словотвірних {сто^лешн 'а, столешниц 'а, сто[іеши 'ік (Грінченко, IV, с. 206)).

Сема `каркас стола' репрезентована в обстежених говірках такими лексемами: ножки (ношки, ношк'і, н'ішки), обн'іжки (об^н'ішки), кар'кас, 'лапки (*лапк'г'), ''рама Трамка), царга. Спільними для південнослобожанських та східнослобожанських говірок є репрезентанти ношки, 'лапки, рама. Не було зафіксовано в обстежених говірках такі східнослобожанські назви: при<sup>е</sup>ст'іл':а, п'ідстол':а, п'ідстолка, станок (Глуховцева, с. 139). Як репрезентанти семи `ніжки стола' у східнослобожанських говірках відомі назви пе^ире^ипонки, обн'іж':а (пор. з південнослобожанським обн'іжки, об^н'ішки) (Глуховцева, с. 141). Лексеми ст'іл'ниц'а, ст'іл, обкл'іт, покл'іт, станок, ножки, 'н'іжки, об^н'іжки, обн'іж':а, п'ідн'іж':а, корпус, каркас, ''рама функціонують у подільських та середньонаддніпрянських говірках (Мартинова, с. 36). Маніфестант обн'іжки близький до бойківського обніже (столини) `столина', `дошки, що з'єднують “коники”, тобто ніжки стола; дошки навкруг ніжок стола, які утворюють скриню', `поздовжні стінки стола (поперечні дошки разом з ніжками стола - коники)' {столини `спід стола у формі скрині без віка, на яку кладуть “стіл”, тобто дошку, столешницю) (Онишкевич, II, с. 255). У цих же говірках виступає й лексема ношка `ніжка' (Онишкевич, І, с. 495). На поширення лексем ношки, 'лапки в південнослобожанських говірках вплинула і російська мова {нджка (СРЯ, II, с. 507), лапка (СРЯ, II, с. 164)).

Спостереження за динамікою розвитку компонентного складу семи `каркас стола' в південнослобожанських говірках протягом останнього століття дозволяє констатувати, що жодна із записаних на сучасному хронологічному зрізі лексем не збереглася без змін: частина репрезентантів виявляє семантичну трансформацію {лапки (Грінченко, II, с. 344), рама, рамка (Грінченко, IV, с. 5)), назва 'ношки {ніжка (Грінченко, II, с. 566)) змінила фонетичне оформлення, об''н'іжки - словотвірне {обніжжя (Грінченко, III, с. 20)), маніфестанти кар'кас, 'царга у розглянутих писемних джерелах не були виявлені.

наш ':ік, 'йашчи^ек ви^едви^еж¹ний, ^Ійашчи^ечи^ек, ¹йашчи^ечок, ^Ійаш 'ч 'іч 'ок), шух¹л 'ада (шух¹л 'адка,

Сема `висувна скринька в столі' репрезентована лексемами йашчи^ек (*наш 'ч 'ік, 'йаш:ик,

шух'л атка, шуф'л 'ада), п 'ід^тс'толгі на, коро'бок (коробка). Спільними для південнослобожанських та східнослобожанських говірок є репрезентанти йашчи^ек,

'йашчи^ечок, шух'л 'ада. Не були зафіксовані в обстежених говірках такі східнослобожанські назви скрин 'ка, шкатулка, п'ідстол'ник {Глуховцева, с. 142).

У подільських та середньонаддніпрянських говірках поширені лексеми йашчи^ек, шух'л 'аОа, шух'л 'абка, 'йашчи^ечок (Мартинова, с. 37), у гуцульських, закарпатських говірках зафіксовано назву шуфляда (ГГ, с. 222; ДЛАЗ, II, к. 229); лексеми скрипка, шкатулка, шухл'ада репрезентують аналізовану сему у наддністрянських, гуцульських, бойківських говірках (Studia, с. 60).

Зіставлення репертуару семи `висувна скринька в столі' на двох хронологічних зрізах (XIX - кінець XX ст.) дозволяє зробити висновки про стале функціонування репрезентанта шухляда (Грінченко, IV, с. 520) в обстежених говірках протягом останнього століття, частина маніфестантів зазнала словотвірних змін {шух^л'адка (Грінченко, IV, с. 520)), п 'ідс'толина (Грінченко, III, с. 180)), частина - семантичних {ящик (Грінченко, IV, с. 546)), столик (Грінченко, IV, с. 209)), лексеми йашчичок (Грінченко, IV, с. 546), короток {коробка Грінченко, II, с. 285) виявляють семантичну і словотвірну трансформацію.

Висновки та перспективи подальших наукових розвідок

Отже, лексико-семантична група назв стола та його частин у південнослобожанських говірках представлена лексемами, що функціонували тут і протягом останнього століття: 3 з них збереглися без змін, 16 зазнали семантичної трансформації, 9 - словотвірної, 3 - фонетичної, не було зафіксовано в розглянутих джерелах сторічної давнини 2 назви {царга, Каракас). Перспективи подальших наукових розвідок у визначеному напрямі полягають у послідовному дослідженні інших лексико-семантичних та тематичних груп лексики, які функціонують у південнослобожанських говірках, що дозволить розширити емпіричну базу української діалектології.

Список використаної літератури

1. Абрамян Ю. В. Динаміка номінацій традиційного сільського виробництва в українських східнослобожанських говірках : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Ю. В. Абрамян. - Луганськ, 2011. - 20 с.

2. Верховод О. В. Ґенеза українських східнослобожанських говірок на лексичному рівні : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / О. В. Верховод. - Луганськ, 2009. - 23 с.

3. Глуховцева К. Д. Динаміка українських східнослобожанських говірок: дис. ... д-ра філол. наук : 10.02.01 / К. Д. Глуховцева. - К., 2006. - 410 арк. + арк. 411-569 дод.: карт. - Дві кн. одиниці. - Бібліогр. : арк. 369-410.

4. Глуховцева К. Д. Лексика народного побуту українських східнослобожанських говірок : Дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / К. Д. Глуховцева. - К., 1992. - 427 с.

5. Лєснова В. В. Номінація людини та її рис у східнослобожанських українських говірках : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / В. В. Лєснова. - Запоріжжя, 1999. - 21 с.

6. Магрицька І. В. Весільна лексика українських східнослобожанських говірок : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 /1. В. Магрицька. - Запоріжжя, 2000. - 23 с.

7. Ніколаєнко І. О. Структура й ареальна характеристика лексики традиційного ткацтва в українських східнослобожанських говірках : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / І. О. Ніколаєнко. - Запоріжжя, 2000. - 24 с.

8. Омельченко 3. Л. Взаємодія лексики східностепових говорів України з лексикою російської мови / 3. Л.Омельченко // Лексика української мови в її зв'язках з сусідніми слов'янськими і неслов'янськими мовами: Тези доп. - Ужгород, 1982. - С. 100-103.

9. Поповський А. М. Південноукраїнські степові говори як особливий діалектний тип /

A. М. Поповський // Лінгвістичні студії : Тематичний зб. наук, праць. - Вип. 1. - Донецьк : ДонДУ, 1994.-С. 176-181.

10. Сіденко Н. П. Географічна апелятивна лексика східностепових говірок Центральної Донеччини : автореф. дис. ... канд. філол. наук. : 10.02.01 /Н. П. Сіденко. - Донецьк, 2003. - 22 с.

11. Фроляк Л. Д. Ботаническая лексика украинских говоров Северного Приазовья : автореф. ... канд. филол. наук : 10.02.02 / Л. Д. Фроляк. - К., 1988. - 19 с.

Список використаних джерел

Багалій - Баталій Д. І. Історія Слобідської України / Д. І. Баталій / Передмова, коментар

B. В. Кравченка. - X. : Основа, 1991. - 256 с.

Будилович - Будилович А. Первобытные славяне в их языке, быте и понятиях по данным лексикальным : Исследования в области лингвистической палеонтологии славян / А. Будилович. - К., - 1882. - Ч. II. - Вып. 1.-262 с.

Ващенко - Ващенко В. С. Лінгвістична географія Наддніпрянщини / В. С. Ващенко. - Дніпропетровськ, 1968. - 158 с.

ГГ - Гуцульські говірки. Короткий словник / Відп. ред. Я. Закревська. - Л., 1997. - 232 с.

Глуховцева - Глуховцева К. Д. Лексика народного побуту українських східнослобожанських говірок : дис. ... канд. філол. наук / К. Д. Глуховцева. - К., 1992. - 427 с.

Грінченко - Грінченко Б. Д. Словарь української мови. - К., 1907-1909. - Т.І-ГУ.

ДЛАЗ - Дзендзелівський И. О. Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської області УРСР : Лексика /ПО. Дзендзелівський. - Ужгород : Вид-во Ужгородського ун-ту, 1958-1993. -Ч. І-ІІГ

Квітка-Основ'яненко - Словник мови творів Г. Квітки-Основ'яненка: У 3 т. / Г. Квітка- Основ'яненко. - X., 1978-1979. - Т. І-ІІІ.

Корзонюк - Корзонюк М. М. Матеріали до словника західноволинських говірок / М. М. Корзонюк // Українська діалектна лексика. - К. : Наук, думка, 1987. - С. 62-267.

Лисенко - Лисенко П. С. Словник поліських говорів / П. С. Лисенко. - К. : Наукова думка, 1972.-260 с.

Мартинова - Мартинова Г. І. Подільсько-середньонаддніпрянська діалектна межа (за даними побутової лексики правобережної Черкащини): дис. ... канд. філол. наук / Г. І. Мартинова. - К., 1993. - 480 с.

Онишкевич - Онишкевич М. И. Словник бойківських говірок / М. И. Онишкевич. - К. : Наук, думка, 1984. - Т. I--II.

Сизько - Сизько А. Г. Словник діалектної лексики говірок сіл південно-східної Полтавщини / А. Г. Сизько. - Д., 1990. - 99 с.

СРНГ - Словарь русских народных говоров. - М.; Л. : Наука, 1965-1989. - Т. І-ХХГУ.

СРЯ- Словарь русского языка: В 4 т. - М. : Наука, 1985-1998. - Т. І-ГУ.

СУМ - Словник української мови: В 11 т. - К. : Наук, думка, 1970-1980. - Т. І-ХІ.

Studia - Studia nad dialektologi^ ukrainsk^ і роЫщ (z materialow b. katedry jgzivkow ruskich UJ) // Opracowal M. Karas). - Krakow, 1975. - 237 s.

Одержано редакцією 11.12.13

Прийнято до публікації 14.12.13

Размещено на Allbest.ru