Особливості розвитку фонетичної системи п'ємонтського діалекту
Встановлення основних характерних відмінностей у системі вокалізму та консонантизму п'ємонтського діалекту по відношенню до італійської мови. Аналіз еволюційного розвитку голосних та приголосних звуків. Виявлення походження основних звуків діалекту.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.04.2019 |
| Размер файла | 26,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ФОНЕТИЧНОЇ СИСТЕМИ П'ЄМОНТСЬКОГО ДІАЛЕКТУ
НЕГОДА М.М.
Актуальність дослідження. П'ємонтський діалект викликає підвищену зацікавленість науковців до розгляду цього діалекту як самостійного варіанту мови у системі північних діалектів Італії, що має свою структуру, а також вирізняється особливостями вимови.
Об'єктом роботи є діалекти північної частини Італії зі своїми фонетичними характеристиками та взаємозв'язки цих діалектів між собою.
Мета статті полягає у виявленні основних відмінностей, які існують у фонетичній системі п'ємонтського діалекту, встановленні еволюційного розвитку голосних та приголосних звуків цього діалекту.
Вимова - це беззаперечно одна з основних складових частин італійської мови де найбільше спостерігається регіональний різновид вимови. Цікаво те, що деякі регіональні характеристики вимови слів можуть не мати географічного розташування що відповідає граматичним регіональним особливостям. Певні особливості вимови стали загальними для регіону більш широкого, ніж діалектна територія, з якої вони походять [1:256].
У фонетичній системі діалекти галло-італіків, до яких відноситься п'ємонтський діалект, мають схожість із французькими та провансальськими діалектами. Для них характерні такі мовні процеси як, наприклад: розвиток голосних переднього ряду, які при вимові округлюються, утворення дифтонгів у відкритому наголошеному складі, і часте випадання ненаголошених голосних.
З фонетичної точки зору, досліджуваний нами діалект відрізняється від літературної мови через набір мовних звуків, якими він володіє. Цей діалект багатий на звуки, які відсутні у мовному стандарті італійської мови. Такі звуки є результатом фонетичних процесів, які відбулися на території поширення діалекту і можуть використовуватись мовцями навіть у розмові італійською літературною мовою [1:239].
вокалізм консонантизм п'ємонтський діалект
Таблиця 1 Звуки п 'ємонтського діалекту, які не притаманні італійській мові
|
ch |
[k] |
В кінці слова |
toch |
|
|
cc |
[tJ] |
В кінці слова |
sbrincc |
|
|
e |
[є] |
У закритому складі |
merca |
|
|
e |
[e] |
У відкритому складі |
lese |
|
|
e |
[є] |
cafe |
||
|
e |
[e] |
fe |
||
|
ё |
[Э] |
сЬёМе |
||
|
f |
[f] |
fassolet |
||
|
gh |
[g] |
В кінці слова |
lagh |
|
|
gg |
[dg] |
В кінці слова |
magg |
|
|
І |
[І] |
Як у слові «ieri» |
cavej |
|
|
j |
Li] |
Заміняє Буквосполучення «gl» |
feuje |
|
|
n |
[4] |
В кінці слова |
can |
|
|
nn |
[n] |
В кінці слова |
ann |
|
|
o |
[u] |
sol |
||
|
0 |
[o] відкрита |
fort |
||
|
0 |
[o] наголошена |
rago |
||
|
s |
[z] |
В кінці слова; Між голосними |
nas |
|
|
ss |
[s] |
В кінці слова; Між голосними |
fossal |
|
|
u |
[u] у франц. мові |
butir |
||
|
v |
[u] |
В кінці слова |
euv |
|
|
z |
[s] |
zanziva |
Розглянемо основні риси п'ємонтського діалекту на рівні вокалізму. Ці риси стосуються архаїчного діалекту, що функціонує у невеликих центрах та селах.
На території регіону П'ємонт спостерігається історично сформована тенденція, в якій голосні звуки за винятком [а] випадають[1:244], наприклад: sposi > [pys] [9:7]; sposa>['\puza]; spose > [pus] [8:49].
Типовим явищем п'ємонтського діалекту є усічення не лише кінцевої голосної, а й приголосної, яка її передує, якщо ця приголосна є або N, або L, наприклад: giovane > giuvu[8:34]; termine > termu [8:73]; ruggine > rusu [8:71] ; loro cantano > a cantu [8:54].
У п'ємонтському діалекті використовується протетична голосна «ё» перед словами, які починаються на s+приголосна, чи групу приголосних і якщо попереднє слово закінчується на приголосну: quatr efnoj [2].
Зустрічається палаталізація [а] у [е], але лише у інфінітиві дієслів першої дієвідміни [3:3], тобто: cantare > canter > cante [8:54].
На відміну від тосканського діалекту, що є основою італійської мови, закрита латинська голосна [Е] зазнала дифтонгізації і перейшла у дифтонг [ЕІ]: bere > beive [8:39]; tela > teila [8:61]; mese > meis [8:41], за винятком коли за нею слідує назальна приголосна [3:3]: catena > cadena [8:39].
Також характерною рисою є історична дифтонгізація наголошених [е] та [о] у відкритому складі [1:243], наприклад: tela > ['te lla] [9:8]; fiore > fur] [8:61].
Якщо за голосними середнього та переднього ряду слідує ненаголошений голосний переднього ряду [і] чи [u], то кінцева голосна [u] переходить в [о] [1:243].
До вимови, характерної на території Паданської рівнини, перейшла з Нарбоннської Галлії вимова [U] замість [U], що змінило і вимову слів, наприклад: scuro > scur [8:37], JUso > Jus [4:32], lume > lum [8:35].
На гірській території звук [U] залишається тільки у словах чоловічого роду crudo > cru [5:110], тоді коли у жіночому роді залишається [U], тому ми маємо cruda > cru(v)a [4:27].
У чистій вимові п'ємонтського діалекту, яким розмовляють у Монферрато, спостерігається продовження цього явища, коли [U] була видозмінена і замінена на [І]: fuso >fis [9:9], lume > lim [3:3].
Серед інших особливостей п'ємонтського діалекту спостерігається існування огублених голосних переднього ряду (які відсутні в італійській мові) [1:243].
Фонетичні зміни на північних територіях Італії мають розглядатися через призму відносин з Галлією та мовного престижу французької мови, який в певний час був поширений на території рівнини ріки По. Що стосується голосних звуків на півночі Італії, то їхня схема може бути представлена майже як постійний блок [6:192]:
Таблиця 2 Фонетика голосних звуків північно-західної частини Італії
|
A |
|||
|
E |
0 |
O |
|
|
I |
U |
U |
Слід зауважити, що особливості консонантизму п'ємонтського діалекту також мають відмінні від літературною мови риси.
Палаталізація груп приголосних + L, яку принесли з собою Лангобарди, які прийшли в Італію з півночі. У північній Італії, на території П'ємонту, Ломбардії, Емілії Романії, цей феномен розвився далі до появи в словах гортанних приголосних [6:213].
Крім того однією з головних особливостей п'ємонтського діалекту можна вважати і назалізацію кінцевих приголосних, особливо це стосується такого звука як: [ц] [1:246-247].
Склади «се», «сі», де у латинській мові [с] може бути велярною [k], у п'ємонтському діалекті вона переходить у альвеолярну африкату [s]: centum>sent.
Проривні приголосні латинської мови [p], [t], [k] стають слабкими чи взагалі зникають: formicam>furmia [2].
Північні діалекти на фонетичному рівні характеризуються соноризацією латинських інтервокальних глухих приголосних. Як приклад, розглянемо випадок, коли у північних діалектах звук [s], що з'явився з палаталізації велярних приголосних перед голосними переднього ряду, переноситься у діалект і змінює слово [1:239], наприклад: citta стає [si'ta] [8:56].
Іншу особливість, яку ми відмітили щодо літери [s] якщо вона стоїть між голосними, то її вимова не збігається з правилами вимови за стандартом італійської мови, тому що [s] є похідною від [ss] і тому ми маємо: cassa за стандартом вимови ['kassa], що у діалекті стає ['ka:sa],
А [z] є результатом переходу до діалекту [s]: casa ['ka:sa] стає ['ka:za], chiese > ['hjs:ze], naso > ['na:zo] [8:31], і т.д.
За нашими спостереженнями мовці п'ємонтського діалекту не розрізняють подовження приголосних, і тому різниця між вимовою [z] та [zz] є похідним результатом гіперкоррекції у вимові слів [1:263].
На прикладі переходу слова acqua у eva [8:50] у діалекті, бачимо втрату велярної дзвінкої [k], що спричинило і решту змін у слові [7:291].
Буквосполучення [kt], яке історично перейшло в італійську мову як [tt] у п'ємонтському діалекті зупинилося на перехідному етапі [jt]: latte > lajt [4:41].
А буквосполучення [kl] та [gl], переходячи в італійську мову з латині, у п'ємонтському діалекті стали [tj] та [dz] [1:246], наприклад: chiede >['t\a:ma] [8:32]; orecchio >[u'rsdza] [8:72].
Такі звуки як [Т] та [j], що походять від буквосполучення «gl»та «sc» і притаманні стандартному італійському мовленні відсутні у діалекті регіону П'ємонт і замінюються такими звуками як: [lj] та [sj] [1:257], наприклад: figlio > ['fi:ljo]; sciame > ['sja:me] [8:36].
На противагу решті північних діалектів, де піднебінні африкати [dz] та [tj] (які походять від [g], [k] перед голосними переднього ряду) з часом втратили свою палаталізацію і стали [z] та [s], у п'ємонтському діалекті вона зберігається і у сучасному діалектному мовленні.
П 'ємонтський діалект характеризується історичним явищем випадіння приголосних, яке породило іншу характеристику - відсутність у діалекті типового для італійської мови подовження приголосних, яке спостерігається на решті територій Італії. Цим самим, п'ємонтський діалект показує тенденцію до не розпізнавання довготи приголосних звуків, особливо при швидкій їхній вимові та у мовленні менш освіченого населення [1:257]. Як результат такого явища, ті мовці, що намагаються використовувати подовження у вимові приголосних у середині слова, часто забувають робити подовження на межі слів, наприклад: a casa у стандарті італійської літературної мови має бути [ak'ka:sa] у п'ємонтському варіанті звучить як: [a ka:za] [1:262].
На Паданській рівнині діалекти мають здатність до сприйняття слова, що не входить до складу італійської лексики, з частковою його асиміляцією, як наприклад: [admos'fe:ra], ['te:gnika], ['vjs:dnam] і т.д.
А слова, які стали інтернаціоналізмами, наприклад такі як: gangster та smoking часто вимовляються як: ['ganster], ['zmo:kin].
П 'ємонтський діалект, через мовний вплив сусідніх діалектів, краще сприймає і засвоює слова, у яких приголосні стоять в кінці слова, але у цьому випадку кінцеві дзвінкі приголосні приглушуються під час вимови [1:255], наприклад: club>[klup]; nord>[nort]...
На противагу тосканському слову chiama, у північних діалектах з'являється слово ciama [4:21], замість ghianda - gianda [8:71], тобто, спостерігається відмова у використанні літери [h] у таких буквосполученнях як: «ch», «gh» [6:213].
Нами було розглянуто основні риси п'ємонтського діалекту на фонетичному рівні. В італійській літературній мові не має загальної моделі вимови звуків. Діалекти відрізняються від літературної мови через присутність звуків, якими вони володіють. Фонетичні зміни на території Паданської рівнини розглядаються у порівнянні з мовною системою Галлії та Франції, панування яких було на цих територіях. Таким чином, вивчення звукових відмінностей п'ємонтського діалекту від літературної мови потребує більш детального розгляду.
ЛІТЕРАТУРА
1. Maiden M. Storia linguistica dell'italiano/ Martin Maiden [trad. P. Maturi]. - Bologna: Societa editrice il Mulino, 1998. - 307 p.
2. Lingua piemontese. Wikipedia. [Risorse elettroniche]: Modo di accesso: http://it.wikipedia.org/wiki/Lingua_piemontese.
3. Devoto G I dialeti delle regioni d'ltalia/ Giacomo Devoto, V Giacomelli. - Firenze: Diana, 1972. - 160 p.
4. Pipino M. Vocabolario piemontese/ Maurizio Pipino. - Torino: Reale Stamperia, 1783. - 92 p.
5. Pasquali G. Nuovo dizionario piemontese/ Giovanni Pasquali. - Torino: Liberia editrice di Enrico Moreno, 1869. - 621 p.
6. Devoto G Il linguaggio d'ltalia / Giacomo Devoto. - Milano: BUR SAGGI, 1999. - 406 p.
7. Grassi C. Italiano e dialetti / Sobrero A. // Introduzione all'italiano contemporaneo. La variazione e gli usi. - vol. 2. - 2006. - P. 279-310.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Формування мов на німецькій підставі. Діалекти та їх вплив на літературну мову та культуру народу. Розвиток, поширення та морфологія баварського діалекту. Історичні аспекти формування німецької мови. Відмінності баварського діалекту від літературної мови.
научная работа [107,4 K], добавлен 09.02.2011Неаполітанський діалект в сучасній італійській культурі. Дослідження механізмів і способів утворення побутової лексики неаполітанського діалекту та аналіз особливостей її семантичного забарвлення, що відбувається під дією екстралінгвістичних факторів.
статья [18,8 K], добавлен 07.02.2018Історія формування австралійського варіанту англійської мови. Реалізація голосних і приголосних звуків, інтонаційні особливості. Лексичні відмінності австралійського варіанту від британського англійського стандарту розмовної мови і літературних творів.
курсовая работа [51,2 K], добавлен 05.01.2015Сутність нелітературної лексики та визначення ролі, що відіграє в ній сленг як підгрупа діалекту. Проблеми дефініції сленгу та жаргону. Властивості політичного сленгу та його місце у системі мови. Аналіз проблем перекладу сленгу на українську мову.
курсовая работа [45,1 K], добавлен 16.10.2009Основні історичні чергування приголосних звуків при словозміні і словотворенні. Перше та друге перехідне пом'якшення або палаталізація. Основні історичні чергування голосних: [О] та [Е] з [І], [О] та [Е] з нулем звука, [О] з [Е] після Ж, Ч, Дж та [й].
конспект урока [56,2 K], добавлен 21.11.2010Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження, спрощення у групах приголосних, відбиття цих явищ на письмі. Види асиміляції звуків. Подовжені м'які приголосні. Словник Лаврентія Зизанія (1596), "Лексикон" Памви Беринди (1627) та сучасні словники.
методичка [56,7 K], добавлен 21.11.2010Територіальні відмінності мовних одиниць, поняття літературної мови та діалекту. Класифікація, розвиток та становлення німецьких діалектів, вплив інших мов на розвиток мови. Фонетичні, лексико-семантичні та граматичні особливості німецьких діалектів.
курсовая работа [536,2 K], добавлен 21.11.2010Проблема реальності фонеми. Функціональний аспект звуків мовлення. Поняття фонеми. Диференційні та інтегральні ознаки фонем. Універсальна система диференціальних ознак. Фонологічні опозиції в системі фонем. Фонематична підсистема мови.
реферат [20,6 K], добавлен 17.01.2007Дослідження закономірностей взаємодії звуків у потоці мовлення. Голосні та приголосні фонеми української мови. Особливості звукових реалізацій фонем, зумовлених комбінаторними та позиційними модифікаціями. Акомодація, асиміляція та редукція голосних.
курсовая работа [37,4 K], добавлен 22.12.2013Загальна характеристика основних гіпотез виникнення мови, у тому числі теорії божественності її появи. Історичні відомості про проведення "царських експериментів" з визначення природної, "першої правильної" мови. Аналіз походження та джерел Адамової мови.
реферат [27,2 K], добавлен 11.09.2010Написання подвоєних і неподвоєних приголосних у словах іншомовного походження. Передача звука j та голосних. Апостроф перед я, ю, є, ї. Знак м'якшення після приголосних д, т, з, с, л, н. Відмінювання слів іншомовного походження. Правила правопису прізвищ.
конспект урока [39,6 K], добавлен 10.03.2011Теоретичний аспект використання діалектизмів в художній літературі. Особливості південно-західного діалекту. Стилістичні функції діалектної лексики в художній літературі. Постать Винничука в літературному процесі ХХІ століття. Аналіз львівських говірок.
курсовая работа [64,2 K], добавлен 06.07.2011Дослідження специфіки процесу запозичення українською мовою іншомовної лексики. Історичні зміни в системі італійської мови. Уточнення етимології конкретних тематичних груп італійської лексики з метою виявлення шляхів їх проникнення в українську мову.
курсовая работа [47,7 K], добавлен 29.07.2012Походження мови як засобу спілкування. Гіпотеза звуконаслідувального походження мови. Сучасна лінгвістична наука. Зовнішні, внутрішні фактори, що зумовлюють зміни мов. Спорідненість територіальних діалектів. Функціонування мов у різні періоди їх розвитку.
реферат [34,0 K], добавлен 21.07.2009Імітація, артикуляція звуків, пошук аналогії вимови у рідній мові, фонетична транскрипція, використання фонозапису - основні шляхи навчання англійської мови. Розробка коригуючого комплексу вправ для тренування дикції і розпізнавання іноземних звуків.
курсовая работа [4,6 M], добавлен 09.12.2010Поняття фонеми у вивченні звуків мови (фонології) - її делімітативна та кульмінативна функції в парадигматиці й синтагматиці, поняття фонологічної системи. Фонологічні школи: концепції фізичної, семіотичної реальності, морфемності та діахронічної ролі.
реферат [25,9 K], добавлен 14.08.2008Періоди розвитку прагерманської мови. Місце германського мовознавства у циклі гуманітарних дисциплін. Основні риси фонетичної і граматичної будови гіпотетичної мови. Індоєвропейська мовна сім’я. Риси спорідненості мов. Сучасні й давні германські мови.
презентация [1,4 M], добавлен 31.10.2014Поняття мовленнєвої культури. Жаргон молоді як різновид соціального діалекту. Причина появи студентського жаргону, межі його функціонування. Розповсюджений спосіб творення комп'ютерних жаргонізмів. Роль неформальних, нелітературних елементів у мовленні.
реферат [25,2 K], добавлен 10.12.2015Вивчення історії становлення і розвитку англійської мови в Індії. Дослідження екстралінгвальних факторів, які мали вирішальне значення для формування англомовної картини світу в Індії. Аналіз лексичних та граматичних особливостей досліджуваної мови.
дипломная работа [673,2 K], добавлен 24.11.2010Поняття та різновиди діалектів, а також головні закономірності їх використання в літературній мові. Короткий біографічний нарис життя та творчості відомого українського письменника Г.Ф. Квітки-Основ’яненка. Вияв слобожанського діалекту у творах автора.
контрольная работа [31,8 K], добавлен 06.05.2015
