Категорії фразеологічних одиниць за наявності у їх складі реалій з огляду на їх лінгвокультурний аспект

Анотація

фразеологічний іспанський мова лінгвокультурний

У статті розглядається фразеологічний пласт іспанської мови з точки зору лінгвокультурних досліджень. На фразеологічному рівні досліджується зв'язок культури і історії народу з його мовою. На основі аналізу мовного матеріалу досліджуються одиниці і реалії, які містять у собі національно-культурний компонент значення.

Ключові слова: фразеологізм, фразеологічна одиниця, національно-культурний компонент, групи, побут, реалія, назви, традиції, історія.

Аннотация

В статье рассматривается фразеологический пласт испанского языка с точки зрения лингвокультурных исследований. На фразеологическом уровне рассматривается связь культуры и истории народа с его языком. На основе анализа языкового материала изучаются единицы и реалии, которые в своем составе имеют национально-культурный компонент значения.

Ключевые слова: фразеологизм, фразеологическая единица, национально-культурный компонент, группы, быт, реалия, названия, традиции, история.

Annotatіon

This article is focused on a study of phraseological layer of a Spanish language from the point of view of linguocultural researches. On the phraseological level connection between culture, history of a nation and its language is studied. On the On a basis of analysis of language material, units and realities, which have a national-cultural component meaning are investigated.

Key words: phraseologist, idiom, national-cultural component, groups, way of life, reality, names, traditions, history.

Актуальність статті зумовлена цікавістю до вивчення сучасною лінгвістикою культурного фактору в мові та її одиницях. Для вивчення культурно-психологічних та історичних особливостей становлення нації, поділ фразеологічних одиниць на групи і подальше дослідження значень фразеологізмів та наявних у них реалій, є дуже важливим.

Метою дослідження є класифікація фразеологізмів за реаліями, які наявні в їх складі і виявлення їх етимологічних особливостей.

Предметом статті є дослідження особливостей утворення фразеологічних одиниць, їх трактування і виявлення лінгвокультурного забарвлення.

Об'єктом статті є фразеологічні одиниці іспанської мови і наявні в їх складі реалії.

Матеріалом дослідження слугували фразеологізми іспанської мови, до складу яких входять різні реалії. Матеріал був отриманий шляхом суцільної вибірки з фразеологічних та тлумачних словників іспанської мови та художніх текстів іспанських письменників [8; 11І6].

Елемент наукової новизни полягає у наведенні кількох класифікацій фразеологічних одиниць, з урахуванням їх лінгвокультурних особливостей.

Об'єктом фразеології як мовознавчої дисципліни є сукупність усіх фразеологізмів мови. Одним із основоположних питань фразеології є питання про основні особливості фразеологізмів у порівнянні з вільними словосполученнями.

Фразеологія пропонує різні типи класифікацій фразеологічного складу мови в залежності від властивостей фразеологічних одиниць та методів їх дослідження. Класифікацію фразеологізмів вчені здійснюють на основі різних ознак. У сучасному мовознавстві відомі кілька типів класифікацій, в основі яких лежать різноманітні критерії. Зазвичай, виокремлюють семантичну, генетичну, функціональну, ідеографічну, експресивно-стилістичну, морфологічну, синтаксичну класифікації та класифікацію фразеологізмів з погляду їх лексичного складу, структури.

Для дослідження лінгвокультурного аспекту фразеології, перш за все потрібно дати визначення лінгвокультурології. Російський історик культури та культуролог В. С. Біблер дає наступне пояснення: “лінгвокультурологія це комплексна наукова дисципліна, що вивчає взаємозв'язок і взаємодію культури і мови в їх функціонуванні і відображає цей процес як цілісну структуру одиниць в єдності їх мовного і культурного змісту” [1:104]. Як частина лінгвістики, лінгвокультурологія є новою галуззю, тому в ході її вивчення виникає багато питань і з'являються все нові питання, не дивно, що увага багатьох науковців прикута саме до вивчення лінгвокультурного аспекту мови. Лінгвістичні дослідження, пов'язані з лінгвокультурологією розкривають питання етносвідомості, мовної філософії, культурних компонентів у семантиці мовних знаків і текстів [2:19].

На думку науковців, саме фразеологізми відображають особливе бачення світу загалом та окремих ситуацій [3:45]. Тож запропонований аналіз прагмасемантики фразеологізмів іспанської мови ілюструє здатність досліджуваних фразем у процесі комунікації відображати національну специфіку мови, тобто певні ознаки, що безпосередньо чи опосередковано відображають як інтралінгвістичні,так і екстралінгвістничні особливості, властиві носіям мови [4]. Для розкодування фразеологізму і розуміння його культурної специфіки науковці звертаються до культури та історії і розшифровують наявні у фразеологічних одиницях слова і реалії, які розглядають саме у руслі історичного і культурологічного розвитку народу [5:193]. Таким чином, слова, які складають фразеологізм стали не лише лексичними одиницями, вони почали нести певне культурне навантаження.

На фразеологічному рівні зв'язок історії і культури народу з мовою проявляється особливо яскраво, національна своєрідність фразеологізмів обумовлена особливими умовами культурного і суспільного життя народу носія мови. Особливість фразеології саме в історичному аспекті полягає у тому, що у фразеологічних одиницях зберіглися давні слова, граматичні форми і граматичні конструкції, які вже вийшли із вжитку. Але фразеологізми “законсервували” не лише форму, разом з нею вони зберігли зміст,національні звичаї, вірування, легенди, образне бачення світу [6]. На основі аналізу мовного матеріалу, А. В. Вернер [7] показав, що найбільш продуктивні одиниці, які містять у собі національно-культурний компонент значення є наступні:

1) виробнича діяльність людей;

2) різноманітні реалії життя суспільства: традиції, норов людей, звичаї, забобони, упередження;

3) релігія, фольклор, міфологія;

4) інтернаціональні фразеологізми, пов'язані з висловами історичних особистостей;

5) літеретурні твори, легенди.

Поклавши в основу лінгвокраїнознавчий принцип, Вернер виділив чотири групи фразеологізмів, кожна з яких у свою чергу поділяється на кілька підгруп:

1) фразеологізми, що відображають особливості природно-географічної середи: географія, клімат, пори року, погодні умови, рослинний світ, тваринний світ;

2) фразеологізми, які відображають професійну діяльність людей (ця група є найчисельнішою, до неї також відносяться фразеологічні одиниці, які пов'язані з різними видами спорту);

3) фразеологізми, які позначають історичні події і різноманітні побутові реалії (звичаї, ритуали, вірування) в різні періоди історії і життя народу;

4) фразеологізми, які відображають антропонімічні і топонімічні традиції народу.

У фразеологізмах з національно-культурним компонентом важливе місце приділяється реаліям [8]. В лінгвокультурології реалію ми розглядаємо як явище культури, а самою реалією при цьому може виступати слово чи словосполучення, яке означає ці явища (тобто відбувається змішання культурного явища і одиниці мови) [9]. По наявності реалій у фразеологізмах їх можна класифікувати. У даному дослідженні фразеологізми з огляду на наявні у їх складі реалії були поділені на наступний список груп: фразеологізми, пов'язані з історичними подіями, фразеологізми, пов'язані з традиційними професіями і ремеслами, фразеологізми, пов'язані з предметами і явищами традиційного національного побуту, фразеологізми, пов'язані з концептом бик та атрибутами кориди, фразеологізми, які містять у собі назви тварин і рослин, ономастичні фразеологізми, фразеологізми, які містять у своєму складі явища релігійного характеру та назви з Біблії, фразеологізми з географічними назвами і фразеологізми з колоративним компонентом.

1. Фразеологізми, пов'язані з історичними подіями.

Особливістю фразеологізмів, функціонування яких обумовлене соціально-історичними факторами є відображення історичних подій, пов'язаних зі створенням нації. Із таких ідіом можливо отримати інформацію не лише про власне історичні події та їх характер, але і про їх вплив на людей в цілому. По суті, у фразеологізмах цієї підгрупи можна побачити, як саме народ сприймав ті чи інші історичні події та знайти той яскравий відбиток, який залишила історія на долі людей.

Наприклад, фразеологізмом, який пов'язаний з історичними подіями у Іспанії є no hay moros en la costa все спокійно, немає небезпеки. --'Para conducir a la chica al colegio, sale (la sirvienta) hasta el porton, pares e decirse “no hay moros en la costa ”, entra nuevamente y arrastra de la mano a Beatriz. ” [10:192]. moros спільна назва людей, які мешкають на півночі Африки. Це слово пішло від латинського “maurus”, що означає “темне обличчя”, ще один варіант походження цього слова пов'язаний з географічною назвою Magreb, яка раніше була більш відома як Mauritania, вірогідно за назвою цього регіону почали називати і населення, яке проживало на його території. А значення фразеологізму пов'язане з тим, що у 8 столітті маври почали завоювання іспанських територій і впродовж довгого часу панували в Іспанії і рухалися в глибину країни, захоплюючи нові і нові землі. Слово берег теж присутнє не випадково, адже маври походили з північних регіонів Африки і дістатися Піренейського півострову могли виключно морським шляхом, тому іспанці помічали загрозу, коли нападники вже висаджувалися на берег.

Інші фразеологізми, які можна віднести до цієї категорії: Poner una pica en Flandes (зробити щось важке, неможливе), tomar las de Villadiego (швидко втекти, накивати п'ятами).

2. Фразеологізми у складі яких присутні назви традиційних професій і ремесл.

Багато професій мають довгу історію і у свідомості народу представники окремих ремесл набули характерних для них якостей. Історично вже склалося так, що для виконання різних видів роботи, людина має бути наділена конкретними вміннями і навичками. Саме зважаючи на якості і характерні особливості робот і ремесл, їх назви склалися у фразеологічні одиниці. Одним із прикладів фразеологізмів з назвою професії є а peon. В іспанській мові слово peon перекладається як різнороб, підмайстер. Але для того щоб зрозуміти функціонування цього слова у фразеологічній одиниці необхідно дослідити його етимологічне походження. Це слово пішло від латинських слів “pes, pedis”, які перекладаються як “нога”. Прийшовши в іспанську мову це слово пов'язувалося з солдатами, які ходили пішки (напротивагу тим, які їздили верхи). Згодом це слово стали пов'язувати з робітниками, які ходили по різних містах і селах та пропонували свою роботу.

До цієї групи також можна віднести фразеологізм ser mas cazador que un galgo (бути успішним). Дослівно цей фразеологізм перекладається “бути кращим мисливцем, ніж хірт”.

3. Фразеологізми, які включають в себе назви предметів і назви явищ традиційного національного побуту.

Фразеологізми, значення яких пов'язане із повсякденним життям іспанців є надзвичайно цікавими для тих, хто вивчає іспанську культуру, адже вони демонструють цілісну картину буття іспанського народу в певний період його життя. Саме через побут, звичаї та повсякденне життя найяскравіше проявляється менталітет нації та її світогляд. Ця група фразеологізмів найближче торкається народу у його щоденній життєдіяльності. Серед цієї групи можна віднайти фразеологізми, які містять у своєму складі різноманітні реалії, ними можуть бути не лише оточуючі предмети, предмети побуту, а і предмети гардеробу. Наприклад у фразеологізмі bravo bonete “No es tonto, es bravo bonete”. [11:31]. Bonete це головний убір, що має чотирикутну форму, найчастіше головні убори такої форми носять представники духовенства або учені. Переклад цього фразеологізму дурень, бовдур. Негативне забарвлення фразеологізму пов'язане зі словом bravo, воно має латинське походження і перекладається як “поганий”, отже від злиття слів, одне з яких є атрибутом освідчених людей, а інше, власне, заперечує позитивні якості першого, дослівно ми отримуємо “поганого вченого”.

До цієї групи також можуть бути включені гастрономічні назви, адже їжа також є елементом щоденного життя і побуту: comer jamon має наступний переклад: плавати, як вареник у маслі; жити як, мед пити.

4. Фразеологізми, пов'язані з концептом бик і атрибутами кориди.

Для іспанців бик не просто тварина, а національний культурний символ, корида, відповідно, ще з ІІ ст. н.е. є невід'ємною частиною своєрідного modo de pensar. Підтверджує цей факт те, що зоосема toro в іспанській мові часто використовується для опису людини і її якостей. Наприклад, для опису рис характеру людини можуть вживатися наступні фразеологізми: mas suelto que toro en prado (свавільний, норовливий), mas corrido que un toro (виверткий, хитрий; злобливий; підозрілий), mas fierro que un toro (жорстокий, лютий). Для позначення поведінки людей можуть вживатися фразеологізми: como los toros (неввічливо, грубо), haber toros y canas (гаряче сперечатися), echar toros (постійно задавати один одному питання зазвичай про студентів перед іспитом), toro bravo (розлютований, готовий до нападу), coger (tomar) a (el) toro por las astas (los cuernos)(узяти бика за роги, діяти рішуче), echarle a uno el toro (присоромити когось).

5. Фразеологізми, які містять у собі назви тварин і рослин.

За допомогою зоофразеологізмів маємо змогу відтворити культурно-ціннісну картину іспанського етносу як у діахронії, так і в синхронії, адже у повсякденному вжитку фразеологізмів має місце постійна актуалізація традицій. Зоофразеологізми можуть використовуватися для вираження емоційно забарвлених реакцій: jni que fuera yo un mono! я? та нізащо!; jque me pique culebra! хай мене чорти візьмуть, якщо я брешу!; la ida del cuervo йди на всі чотири боки / я більше не повернусь. Також деякі фразеологізми можуть бути наділеними спонуканням: jestirale, galgo, que manana vas de caza! досить боки відлежувати!; jvenga la mosca! жени гроші!; ja caballo! по конях!

Іспанські фразеологізми також часто мають у своєму складі назви рослин, це можна побачити у фразеологізмі importar (no valer) un comino. “La democracia les importa un comino. ” [12:254]. Comino кмин, з етимологічної точки зору це дуже цікава лексична одиниця, адже має давні латинські і грецькі коріння. Якщо розглянути функціонування цієї давньої лексичної одиниці у фразеологізмі, то необхідно звернутися до значення цього слова у грецькій мові: ним позначали не лише рослину, воно мало додаткове значення, яке символізувало щось незначне, мінімальне. У даній фразеологічній одиниці слово має саме це трактування і таким чином виникає фразеологізм, який перекладається “не варте й дірки з бублика”, неважливо, байдуже, однаково.

6. Ономастичні фразеологізми.

До ономастичних фразеологізмів належать ті, що мають в своєму складі власні назви. До цієї групи можна віднести не лише імена, а і географічні назви, але така як ця група є дуже чисельною, у класифікації вона займає окреме місце. До ономастичних фразеологізмів відносяться імена і прізвища людей та героїв літератури або кіно [13]. Фразеологізм se porta como un Quijote означає поводитися, як дурень, влазити в чужі справи, дослівно “вести себе як дон Кіхот” Іншим відомим образом іспанської літератури є Сід, герой “Пісні про мого Сіда”. В літературі існує кілька легенд про цього героя, але спільною рисою цих творів є те, що герой у них змальовується хоробрим, кмітливим і відважним воїном, тому фразеологізм ser mas valiente que el Cid має позитивне забарвлення і може перекладатися дослівно “бути хоробрішим за Сіда”.

Також серед фразеологізмів з власними назвами можна виділити велику кількість з відомими і поширеними в Іспанії чоловічими і жіночими іменами. Одним із таких імен є Juan. Якщо проводити паралелі з українською мовою, то відповідником може слугувати ім'я Іван. Обидва ці імені є широковживаними у різних конструкціях і фразеологічних одиницях. Наприклад, фразеологізм buen Juan означає доброго простака, тобто відповідати такій конструкція в українській мові може конструкія “Іван-дурник”. “Importuno es el buen Juan”. Синонімічне до цього значення має фразеологізм Juan de buen alma (простак, наївний, добряк) “Si soy un veridico mulo, un Juan de buen alma que no sabe matar mosquito. ” [14:132]. У цьому прикладі цікавим є те, що значення фразеологізму ще більше підсилюється через наявну конструкцію “no saber matar mosquito ” і мухи не образити.

7. Фразеологізми, які містять в своєму складі явища релігійного характеру та назви з Біблії.

Велика кількість фразеологічних одиниць в іспанській мові має біблійське походження або пов'язана з історією християнства. Це фразеологізми, які, відірвавшись від біблійного тексту, широко вживаються у мовленні, побутовому та літературному. Біблеїзми характерні для мов усіх християнських народів.

Серед Біблійних назв у фразеологічних одиницях часто зустрічається ім'я Христа, як у фразеологізмі сото Dios manda як треба, чинно. “АШ los matrimonios viven como Dios manda, alli los siete pecados se fastidian, porque en cuanto asoman, lea caen encima las siete virtudes. ” “Que no se crea que nosotros somos incapaces de vivir como Dios manda” [15:80] у другомоу прикладі фразеологізм може відповідати українському виразу “як люди”.