Семантика найбільш багатозначних англійських аксіономенів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Семантика найбільш багатозначних англійських аксіономенів

Сорока Т.В.

Ізмаїльський державний гуманітарний університет

Summary

The article deals with the study of the nouns denoting value system in its formalized representation on the material of the English language. The polysemantic axionomens containing 16-10 lexical meanings have been taken from modern English lexicographical sources and analyzed by means of the worked out complex methodology. In the process of our research it has been defined that the semantic structure of each axionomen is presented as a separate individual system of lexical meanings which are hierarchically organized under certain rules.

Переорієнтація сучасних наукових досліджень на семантичний ґрунт вважається закономірністю, оскільки на сьогодні незаперечним є положення про примат мовного змісту над формою, про первинність лексичного в слові, про можливість застосування саме семантичного підходу до формалізованого дослідження усіх рівнів мови (праці М. Ф. Алефіренка, А. В. Корольової, А. А. Лучик, М. М. Пещак, О. О. Селіванової, С. І. Терехової, О. В. Тищенка, Т. С. Толчеєвої, М. П. Фабіан, Г. М. Ярун та інших).

Уперше формалізовані основи семантичної класифікації лексики були сформульовані й обґрунтовані науковими співробітниками відділу структурно- математичної лінгвістики Інституту мовознавства ім. О. О Потебні НАН України на чолі з відомим вітчизняним вченим М. М. Пещак [1]. Саме звідси пішли дослідження теоретичної та прикладної лінгвістики на матеріалах лексикографічних джерел, де найвиразніше розмежовуються явища мовлення і мови, а лексичні значення слів визначаються як мовні факти. Цю методику слідом за М. М. Пещак та її учнями поглибила М. П. Фабіан, зокрема при дослідженні етикетної лексики в українській, англійській та угорській мовах [5, с. 19].

Метою статті є розкриття семантичної структури груп аксіономенів Аксіономен (від грецького d^a - "цінність" і латинського - nomen - "ім'я, назва") є робочим терміном, упровадженим у науковий обіг автором для позначення найменування цінності. сучасної англійської мови, які кваліфікуються як ціннісно-обумовлені реєстрові одиниці лексикографічних джерел [6].

Оскільки лексема виступає зовнішнім відображенням слова, то його внутрішній бік представлений семемою, яка є найменшою одиницею лексико- семантичного ярусу і рівнозначною окремому значенню слова. На позначення компонентів змісту семеми використовуються різноманітні терміни: маркер (Дж. Катц, Дж. Фодор), фігура (Л. Ельмслєв), диференційна ознака (І. Арнольд), семантичний множник (Л. М. Васильєв, О. К. Жолковський), семантична ознака (Г. А. Уфімцева), семантичний примітив (Г. Вежбицька) та інші. У нашому дослідженні вводимо термін генералізована сема (ГС), під якою розуміємо семантично-похідну ознаку , яка має скорочено-узагальнений зміст, що виводиться логічним шляхом з вихідної семеми.

Процедура збору фактичного матеріалу і виділення семного складу лексичних значень аксіономенів полягає в таких послідовних етапах: 1) з тлумачних словників англійської мови шляхом суцільної вибірки виписуються іменники, у формулах тлумачення яких містяться експліцитні та імпліцитні вказівки на форми і засоби передачі аксіологічного знання, в результаті чого укладається картотека мовного матеріалу. Зазначимо, що спочатку формується попередній перелік лексем, які виступають конвенційними цінностями англійської спільноти, наприклад: life, truth, love, progress, sovereignty, honour, God, law, beauty. Далі до цього списку слів застосовується метод ступінчастої ідентифікації [3], який «дозволяє визначити лексико-семантичну групу слів як сукупність одиниць, що тлумачаться через одні й ті ж слова-ідентифікатори» [4, с. 107]. Процедура ступінчастої ідентифікації як засіб виявлення вербальних маніфестаторів семантичних компонентів значень полягає в послідовному зведенні слів через типові ідентифікатори (термін Е.В. Кузнецової [2]) до слів з максимально узагальненим характером і проводиться до тих пір, поки в зіставлюваних тлумаченнях не виникне ситуація взаємної ідентифікації, яка сигналізує про те, що подальший розклад значень за допомогою слів тієї ж мови неможливий. Кінцеві ідентифікатори постають як лексико-семантичні одиниці на позначення цінностей, що містять стійкі комплекси семантичних компонентів, які існують в інших аксіономенах; 2) за одержаною в такий спосіб картотекою аналізується кількісний та якісний склад слів на позначення цінностей, а також їхня семантика.

Лексичний і семний склад аксіономенного поля сучасної англійської мови представлений 150 лексичними одиницями, яким відповідають 1192 значення. За ступенем полісемії та семантичними особливостями аксіономени досліджуємо в напрямку від найбільш багатозначних до моносемічних.

До складу найбільш багатозначних входять шістнадцятизначні (style, soul), п'ятнадцятизначні (mind, art), чотирнадцятизначні (space, power) та тринадцятизначні аксіономени (culture, wisdom, dream, will, honour, pride), семантичні особливості яких указують на позначення людини як представника колективу, світосприйняття предметів, понять і явищ.

Шістнадцятизначні слова style, soul пов'язані між собою трьома спільними значеннями “quality of", “another word for"", “in phrases"", репрезентуючи індивідуальні риси2 (style: “a quality of individuality""; soul: “a specified quality""), використовуючись як інша назва замість слів stylus- грамофонна голка або God- Бог (style: “another word for stylus""; soul: “another word for God"), набуваючи додаткових відтінків значень: one's style - one's usual way of behaving [власний звичний спосіб поводитися] (відповідає ГС “conduct"", “way (of), manner (of), method"), upon my soul! - an exclamation of surprise [вигук, що виражає здивування, несподіванку, сюрприз] (відповідає ГС “exclamation").

Іменники mind, art мають не лише однакову кількість значень (15), але й об'єднуються чотирма спільними значеннями “in phrases"", “ability, capacity"", “way (of), manner (of), method", “in science"". Так, тісні зв'язки з іншими частинами мови у виразах (“in phrases") сприяють точнішому розкриттю суміжних лексичних значень: to give one's mind - зосереджувати зусилля (відповідає ГС “force(s), strength""'), the art of government - the system of rules or principles governing a particular human activity [система правил або принципів керування окремою людською діяльністю] (відповідає ГС “system").

Вказівка на властивість, що виявляється в умінні здійснювати що-небудь (“ability, capacity") нюансується словниковими тлумаченнями на позначення здібностей до обмірковування та аргументації (mind: “a person's ability to think and reason") або здатності добре робити що-небудь (art: “ability to do something well"). Значення методу, способу виконання справи (“way (of), manner (of), method") виявляється в спроможності людини як аналізувати в думках можливі варіанти дії, висловлення і т. ін. (mind: “personal way of thinking about something""), так і демонструвати власну вправність (art: “method, facility, or knack").

На рівні наукового терміна (“in science"") аксіономен mind в психології есплікується як сукупність свідомих та несвідомих ментальних процесів й дій, а в картезіанському філософському вченні Рене Декарта - як єдність нематеріальних речей (mind: “Psychology. The totality of conscious and unconscious mental processes and activities; nonmaterial things: in the philosophy of Descartes, all things that are not matter), словом art в архаїчному значенні позначалась галузь знань, ученість, ерудиція (art: “Archaic. science, learning, or scholarship"").

До вказаного лексичного значення наближаються чотирнадцятизначні аксіономени space, power, науково-термінологічне визначення яких знайшло відображення, наприклад, в математиці для позначення геометричної множини точок, що керується системою аксіом (space: ""a mathematical concept regarded as a geometric set of points governed by axioms''"), степеня як добутку декількох однакових співмножників (power: ""the product obtained when a number is multiplied by itself a certain number of times""), а в оптиці поняття power тлумачиться як сила збільшення лінзи, дзеркала або призми ("Optics. magnifying ability: a measure of the ability of a lens, mirror, or prism to magnify an image"").

Серед тринадцятизначних аксіономенів виділяються два випадки збігу лексичних значень, одне з яких акцентує увагу на якості ("quality of") як сукупності позитивних характеристик, сформованих на основі культурних надбань суспільства, соціально встановленому способу поведінки в товаристві, освіченості (culture: ""the quality in a person or society that arises from a concern for what is regarded as excellent in arts, manners, letters, etc.""), життєвого досвіду (wisdom: ""the quality of having experience, knowledge""). Друге лексичне значення інтерпретує феномен знання в широкому сенсі (" knowledge") як систематизацію результатів пізнавальної діяльності, накопичених упродовж тривалого періоду (culture: ""all the knowledge shared by a society""; wisdom: ""knowledge that you have gained over a long period").

По три різні аксіономени об'єднуються трьома семантичними ознаками. Так, іменники culture, wisdom, dream перетинаються в семантизації стану, становища, умов ("state (of), condition"") з орієнтацією на високо розвинений ступінь досконалості (culture: " a highly developed state of perfection"), статус мудрості (wisdom: " state of being wise"), абстрагування від реальності в замріяному стані (dream: " a state of mind characterized by abstraction and release from reality").

Крім указаного, аксіономени wisdom, dream в поєднанні з will характеризуються семантикою передачі проявів якої-небудь дії ("act of, action(s)"", що конкретизується як мудрий, розсудливий вчинок (wisdom: " a wise act"), послідовне виникнення в головному мозку під час певних фаз сну неусвідомлених образів (dream: ""a sequence of images that appear involuntarily to the mind of somebody during certain phases of sleep""), вольовий акт обстоювання власного вибору (will: ""the act of asserting one's choice""). Водночас лексичні одиниці dream, will та pride позначають прагнення до здійснення чого-небудь (" wish, desire"), відображенням якого є сильне, палке бажання (dream: " a cherished desire"), обміркований або твердий намір (will: " a deliberate or fixed desire"), сексуальний потяг у самиць за архаїчним лексичним значенням (pride: " Archaic. sexual desire, especially in a female animal"").

Питання про виокремлення людського фактору ("person(s)"") та предметності ("thing(s), object(s)"") в структурі лексичних значень постає в дослідженні аксіономенів culture, dream, honour, pride. В процесі аналізу встановлено, що лише іменник culture означає групу людей, чиї спільні погляди й звички відповідають певному місцю, класу або часу, до яких вони належать (culture: ""a group of people whose shared beliefs and practices identify the particular place, class, or time to which they belong""). Інші досліджувані іменники - dream, honour, pride - вказують на суб'єкт чи об'єкт, що однаково викликають почуття поваги, задоволення (dream. “a person or thing that is as pleasant”; honour: “a person or thing that brings esteem'"; pride: “a person or thing which arouses a feeling of deep pleasure or satisfaction"") або можуть сприйматися як щось нереальне, сон (dream: “a person or thing that is seemingly unreal, as a dream"").

Останні шість пар полісемантичних аксіономенів установлюють відповідні спільності. Так, іменники wisdom та will збігаються за семантикою “ability, capacity", яка виражає здатність приймати рішення та діяти, опираючись на знання, досвід, здоровий глузд, інтуїцію (wisdom: “the ability to make good decisions based on knowledge, experience, common sense, and insight") та вольовий намір (will: “an ability to make decisions and take action based on volition""). Однак до аксіомномена wisdom також наближається слово pride за лексичним значенням “точка зору, погляд, оцінка"" ( “opinion, viewpoint, estimate""), що узагальнюється як квінтесенція народної мудрості (wisdom: “opinion widely held"") й специфікує надмірно високу думка про власну гідність, значущість, почуття переваги над людьми (pride: “a high or inordinate opinion of one's own dignity, importance, merit, or superiority"").

Наступні спільності аксіономенів за однаковими лексичними значеннями простежуються на прикладі іменників: culture та will (СО “attitude(s)"") репрезентують соціальну позицію (culture: “the attitudes that is characteristic of a particular social group or organization"), ставлення до людей (will: “attitude toward somebody else"); dream та will - намір, мету як бажані кінцеві результати цілеспрямованих дій людини (“intention, purpose": dream: “a strongly desired purpose"; will: “purpose often hearty or stubborn"); honour та pride - почуття задоволення від усвідомлення досягнутих успіхів (“pleasure": honour: “great pleasure"; pride: “pleasure taken in one's own or another's success, achievements").

Різноманітних семантичних відтінків у виразах набувають тринадцяти значні аксіономени will, honour (“in phrases""): to show good will - проявити доброзичливість (відповідає ГС “kindness""), to do somebody's will - виконувати чиїсь вказівки (відповідає ГС “instruction, lesson, precept"), to work with a will - працювати з ентузіазмом (відповідає ГС “enthusiasm""), at will - at one's pleasure [собі на втіху] (відповідає ГС “pleasure""), It's a matter of honor - adherence to ethical principles [вірність моральним/етичним принципам] (відповідає ГС “adherence, allegiance").

Семантика дванадцятизначних (liberty, trust, authority), одинадцятизначних (freedom, perfection, dignity, truth, sympathy, memory, comfort, morality) та десятизначних аксіономенів (sovereignty, discipline, knowledge, constitution, care, justice, logic, education, language, mercy, faith) розкриває чесноти й почуття людини, науково-обґрунтовані поняття, властивості об'єктів і явищ реального світу.

До спільних характеристик дванадцятизначних аксіономенів liberty, authority відносимо: здатність отримувати додаткові лексичні значення у виразах (“in phrases"": take the liberty - to be bold enough to do something, sometimes without permission [ бути достатньо сміливим щось зробити, іноді без дозволу] (відповідає ГС “bravery”), accounting authority - розрахункову організацію (відповідає ГС “organization, institution'"); конкретизацію значення в множині (“in plural”: liberties - “a breach of social convention” [порушення соціальної конвенції], authorities - “government" [органи влади, уряд]; уточнення права (“right; privilege''") як офіційно визнаної можливості громадянина щось обирати без примусу й насильства (liberty: “right to choose without being constrained by necessity or force"") або владної форми контролю, заборони дій інших (authority: “right to control, or prohibit the actions of others"").

Збіг двох лексичних значень у аксіономенів trust та authority відбувається завдяки вказівкам на людину (“person(s)""), яка заслуговує на довіру (trust: “a person on whom one relies""), добре знається на чому-небудь (authority: “a person with extensive or specialized knowledge about a subject") та впевненості (“certitude, assurance") в позитивні якості людини, особливо в чесність, правдивість, благородство (trust: “confidence in good qualities, especially fairness, truth, honour"), мотив якої може базуватися на високій майстерності (authority: “confidence resulting from great expertise").

Взаємозв'язок між одинадцятизначними аксіономенами встановлюється п'ятнадцятьма семантичними перетинами лексичних значень. Так, більшість аксіономенів (виняток складає лексема morality) об'єднуються значенням “state (of), condition" на позначення стану, становища, умов перебування людини, наприклад, можливості діяти й жити без створених обмежень й перешкод незаконного характеру (freedom: “a state in which somebody is able to act and live as he or she chooses, without being subject to any undue restraints or restrictions"), наявності досконалих якостей (perfection: “a state in which someone is perfect""), стану гідному поваги, шанування (dignity: “the condition of being worthy of respect, esteem, or honour"), вірності, відданості (truth: “the state of being faithful"), спільності в чомусь (sympathy: “the state of responding in a way similar or corresponding to an action elsewhere""), закріпленості в пам'яті (memory: “the state of being remembered"), фізичного розслаблення (comfort: “conditions in which somebody feels physically relaxed").

Семантично близькими виявились слова freedom, perfection, dignity, truth, morality за загальною позначкою якісних рис (“quality of"), яка дозволяє інтерпретувати аксіономени за їхньою первинною семантикою, а саме: свобода, воля, вільність (freedom: “the quality or state of being free"), досконалість; бездоганність (perfection: “the quality of being perfect"), позитивні моральні якості, гідність (dignity: “the quality of being morally or spiritually good"), правдивість (truth: “the quality of being true"), моральність; мораль (morality: “the quality of being moral").

Здатність аксіономенів dignity, truth, sympathy, comfort, morality уживатися в множині (“in plural") зафіксована в низці лексичних значень: dignities - “a high position" [ висока посада], truths - “a system of concepts purporting to represent some aspect of the world's existence"" [система понять, ідей, загальних уявлень, що має на

меті пояснити деякий аспект існування світу], sympathies - ""feelings of compassion, favor, support, or loyalty" [почуття жалю, прихильності, підтримка або лояльність], comforts - ""things that contribute to physical ease” [речі, що сприяють фізичному розслабленню], moralities - ""conventional standards of moral conduct” [загальноприйняті стандарти моральної поведінки].

Лексикографічні визначення аксіономенів freedom, sympathy, memory, morality як наукових термінів підпорядковані семантиці "in science” й обґрунтовуються в наступних галузях знань: у філософії словом freedom позначається здатність здійснювати власний вибір та вирішувати без примусу з боку внутрішніх або зовнішніх факторів; автономія, самоврядування; самовизначення ("Philosophy. the ability to exercise choice and make decisions without constraint from within or without; autonomy; self-determination'"), а лексемою morality - систему моральних принципів ("Philosophy. a system of moral principles""); психологічні терміни sympathy й memory використовуються для позначення, в першому випадку, людських стосунків, в яких стан одного суб'єкта створює аналогічну відповідність в іншій особі (ssympathy'.""Psychology. a relationship between persons in which the condition of one induces a parallel or reciprocal condition in another"), а в другому - когнітивних (пізнавальних) процесів пам'яті людини (memory: ""Psychology. the area of cognitive psychology that studies memory processes"").

За лексичними значеннями персональної ("person(s)"") та предметної (""thing(s), object(s"")) орієнтації окремо об'єднуються дві спільності аксіономенів. За першою єдністю, людина може вважатися ідеальною особою (perfection: ""a person considered to be perfect""), мати високе соціальне становище (dignity: ""a person of high rank or title"), допомагати вийти із складної ситуації (comfort: " a person that alleviates a difficult situation""). Аксіономени другої спільності характеризують речі як такі, що здатні досягти найвищого стандарту (perfection: " something that reaches the highest attainable standard"), відповідати реальності (truth: ""the thing that corresponds to reality""), приносити втіху (comfort: ""a thing that gives consolation").

Три лексичні одиниці perfection, truth, memory містять указівку на факт, результат (СО ""fact (of), event""), що констатує довершеність (perfection: ""fact of perfecting"), очевидність (truth: " an obvious fact"), спогад, спомин (memory: " fact of being remembered from the past"").

Між одинадцятизначними аксіономенами sympathy, comfort, truth, morality, memory, dignity, perfection, freedom встановлено випадки попарних семантичних зв'язків за спільним лексичним значенням. Так, слово sympathy пов'язане з іменником comfort ("feeling (of)"", характеризуючи почуття симпатії до кого- небудь (sympathy: " the feelings of somebody who enters into or shares another's feelings") та відчуття полегшення, заспокоєння (comfort: " a feeling of relief").

Аксіономени truth та sympathy збігаються за позначенням вірності (" adherence, allegiance"), підтверджуючи здатність незмінно дотримуватися стандартів, законів (truth: " adherence to a standard or law"), бути відданим групі, справі (sympathy: “allegiance to a group or cause"), а лексичні одиниці truth і morality уособлюють принципи (“principle's)"), що підтверджені практикою (truth: “a proven or verified principle”) або сформульовані як норми моральної поведінки (morality: “principles of behaviour").

Для лексем memory, morality спільною ознакою є наявність слова-замінника (“another word for") та відповідного слова, яке застосовується в ігровій сфері (“in sport (play)"), які водночас набувають різного семантичного забарвлення: замість лексичної одиниці memory вживається словосполучення computer memory [комп'ютерна пам'ять] (also called computer memory), а в однині цим словом позначається карткова гра - пасьянс, де використовуються 52 карти. Іменник morality - це скорочена назва від morality play, що характеризує повчально- алегоричну драму, поширену в Західній Європі на протязі ХІУ - ХУІ століть, в основі сюжету якої розгортався конфлікт між уособленими чеснотами й вадами.

Значення репутації (“reputation, standing") притаманне аксіономенам dignity, memory, що уточнює, в першому випадку, важливу роль, помітне місце кого- небудь у суспільстві за життя (dignity: “relative standing"), а в другому - після смерті (memory: “the reputation of a person especially after death").

Слова perfection, morality містять указівку на ступінь, міру вияву чого- небудь (“degree (of)"), визначаючи найвищий ступінь досвідченості, майстерності, переваги (perfection: “the highest degree of proficiency, skill, or excellence") та рівень відповідності загальноприйнятим стандартам моральної поведінки (morality: “degree of conformity, to conventional standards of moral conduct"), а аксіономени freedom, comfort перетинаються за значенням легкості (“ease") в характеристиці руху (freedom: “ease of movement") або здорового фізичний стану (comfort: “physical ease").

Шістнадцять семантичних спільностей встановлено у десятизначних аксіономенів. Найчисленнішою серед них є підгрупа з семи лексичних одиниць, об'єднаних значенням системи (““system") як сукупності правил й інструкцій (discipline: “system of rules and regulations"), фундаментальних принципів, згідно з якими здійснюється управління нацією, державою, корпорацією і т.д. (constitution: “the system of fundamental principles according to which a nation, state, corporation, or the like, is governed"), правових законів (justice: “the legal system"), правил аргументування (logic: “a system of reasoning"), освічених людей суспільства (education: “system for educating people in a community or society"), мовних знаків або символів, що розглядаються абстрактно на противагу мовленню (language: “the system of linguistic signs or symbols considered in the abstract (opposed to speech)"), релігійних вірувань (faith: “a system of religious belief").

Серед вищезазначених аксіономенів виділяються такі лексичні одиниці, що об'єднані в межах однієї мікросистеми за фактом приналежності до наукової сфери (“in science"). Так, слова knowledge, constitution виступають філософським та медичним термінами, що позначають логічну обґрунтованість, доведеність (knowledge: “Philosophy. true, justified belief"), сукупність фізичних й психологічних характеристик здорової людини (constitution: "'Medicine, Psychology. the aggregate of a person's physical and psychological characteristics, especially the body's ability to remain healthy"). Аксіономени language, logic, discipline характеризують відповідні навчальні предмети, галузі знань: науку про мову - мовознавство, лінгвістика (language: "linguistics; the study of language""), науку, що досліджує принципи встановлення істинності висновків із набору припущень (logic: 'the science that investigates the principles governing correct or reliable inference""), будь-яку дисципліну, що вивчається у вищому навчальному закладі (discipline: 'a branch of knowledge, typically one studied in higher education""). Лише один аксіономен education має лексичне значення "теорія викладання й навчання"" (the theory of teaching and learning).

Спільною властивістю аксіономенів sovereignty, discipline, knowledge, constitution, care ("state (of), condition"") є позначення стану суверенності (sovereignty: 'state of being sovereign"), покращеної поведінки (discipline: 'the state of improved behaviour"), обізнаності (knowledge: 'the state of knowing"), сформованості (constitution: "the state of being constituted; formation""), турботливості (care: "a state of mind in which one is troubled; worry, anxiety, or concern").

Відповідність змісту словосполучень конкретним генералізованим семам підтверджує здатність аксіономенів discipline, knowledge, logic, mercy, faith отримувати додаткові лексичні значення у виразах ("in phrases""): a military discipline - a systematic method to obtain obedience [систематичний метод досягнення покори] (відповідає ГС “way (of), manner (of), method""), without smb's knowledge - потайки від когось (відповідає ГС ""secrecy""), the logic of - the course of action suggested by as a necessary consequence of [ напрям запропонованих дій як оптимальна необхідність] (відповідає ГС ""course""), to temper justice with mercy - змінити гнів на милість (відповідає ГС ""kindness""), to pin one's faith on smb. - [пришпилити (=покладати) надію на когось] (відповідає ГС ""expectation"").

Аксіономени sovereignty, knowledge, constitution, language, faith об'єднуються лексичним значенням ""маса, велика кількість, безліч, більшість"" (" body (of)"), характеризуючи суверенну державу, що складається з однієї або декількох національностей і зазвичай має власну територію з урядом (sovereignty: ""a body of people composed of one or more nationalities usually with its own territory and government"), знання достовірних фактів, набутих протягом часу (knowledge: ""the body of truths or facts accumulated in the course of time""), конституційно- зумовлені фундаментальні принципи, згідно з якими держава або інша організація визнається керованою (constitution: ""a body of fundamental principles according to which a state or other organization is acknowledged to be governed"), сукупності слів й системи їх використання, які є загальними для людей однієї й тієї ж спільноти, нації, географічної території, культурної традиції (language: " a body of words and the systems for their use common to a people who are of the same community or nation, the same geographical area, or the same cultural tradition"), основні положення у віросповіданні якої-небудь релігії faith: ""the body of dogma of a religion"").

Значення активності, діяльності (“act (of), action(s)""), що притаманне аксіономенам constitution, care, education, mercy, деталізується в актах, спрямованих на заснування, установлення чого-небудь (constitution: “the act of constituting or establishing something”), утримання чогось в належному робочому стані (care: “activity involved in maintaining something in good working order'"), надання або набуття знань загального рівня для розвитку здатності до логічного мислення-міркування (education: “the act of imparting or acquiring general knowledge, developing the powers of reasoning and judgment""), вияв доброти, жалості, помилування або не суворе ставлення до когось особливо з боку тієї людини, яка має повноваження карати за провину (mercy: “an act of kindness, compassion; the act of forgiving someone or not treating them severely, especially someone who you have the authority to punish"").

Аксіономени justice, language, faith в межах спільної семантики “person(s)"" супроводжуються формулами тлумачення на позначення в однині юридичної особи, що займає посаду судді Верховного суду Англії (justice: “a judge of the Supreme Court of Judicature""), а в множині - людей, які колективно розглядаються в термінах власної мови (language: “people considered in terms of their speech"") або тих, хто належить до якої-небудь релігії (faith: “people who accept and practice a particular religious belief").

Лексична семантика мовних одиниць constitution, logic, language передає різні способи дії, методи реалізації (СО “way (of), manner (of), method"), які можуть бути спрямовані на утворення речовини, організацію державного устрою, розподіл суверенної влади (constitution: “the way in which a thing is composed; the mode in which a state or society is organized; the manner in which sovereign power is distribute"), логічне аргументування (logic: “a particular method of reasoning or argumentation"), вербальну або невербальну комунікацію (language: “a particular manner of verbal expression; a non-verbal method of expression or communication").

Слово discipline збігається за значеннями “instruction, lesson, precept"" та “training"" з іменником education, але при цьому discipline характеризується як комплекс вказівок, правил (“a branch of instruction") та виховний засіб для забезпечення пристойної поведінки (“training to ensure proper behavior"), а education - інструктаж з питань навчальної дисципліни (“a particular kind of instruction in a subject") та її вивчення (“training in a particular subject").

Позначення якості (“quality of") за значенням суверенітету (“the quality or being sovereign") й справедливості (“the quality of being just") властиве аксіономенам sovereignty, justice. До слова justice наближаються іменники faith та logic, утворюючи попарні єдності. В першій парі слів justice, faith спостерігається збіг лексичних значень, що репрезентують моральну й богословську чесноти (“virtue": justice: “moral virtue"; faith: “theological virtue"). Аксіономени другої пари justice, logic перетинаються в семантиці на позначення принципів (“principle(s)""), згідно з якими справедливе покарання повинно відповідати тяжкості злочину (justice: “the principle that punishment should be proportionate to the offence”), а умовиводи - конкретній ситуації (logic: “the principles of reasoning relevant to a particular situation'").

Семантично близьким до слова logic виступає language, розкриваючи значення комп'ютерних програм (“computer program"") у проектуванні логічних схем, що використовують набір аксіом та правил для відповіді на запити (logic: “the non-arithmetic operations performed by a computer, such as sorting, comparing, and matching, that involve yes-no decisions""), а також у мові програмування високого рівня Кобол, створеної для розв'язання бізнес-задач в комерційній сфері (language: “COBOL - a high-level computer programming language designed for general commercial use").

Семантика лексем discipline та faith виражає релігійні ідеї та уявлення (“in religion""), в зв'язку з чим словом discipline пояснюється церковна єпитимія як накладення на людину стягнення за її гріхи (“chastisement in religious communities""), а аксіономен faith тлумачиться як віра в Бога й відданість йому (faith: “belief in and devotion to God").

Аксіономени care, mercy збігаються за значенням вияву людських почуттів (“feeling (of)""), зокрема стурбованість (care: “an anxious feeling""), жалість, співчуття (mercy: “the feeling that motivates compassion"").

Отже, проведений комплексний аналіз структур аксіономенів із найвищим ступенем полісемії показав, що семантика кожного з них представлена системою значень, які певним чином організовані. При цьому лексичні значення одних слів на позначення цінностей духовної культури вступають у семантичні відношення з іншими, встановлюючи перехід від індивідуального тлумачення до їхнього трактування в межах інших груп аксіономенів.

Перспективи подальших розвідок вбачаємо в поглибленому зіставному вивченні ціннісних парадигм англійського та французького мовних соціумів.

Література

семантичний лексика аксіономен англійський

1. Клименко Н. Ф., Пещак М. М., Савченко І. Ф. Формалізовані основи семантичної класифікації лексики / Н. Ф. Клименко, М. М. Пещак, І. Ф. Савченко. - К. : Наукова думка, 1982. - 251 с.

2. Кузнецова Э. В. Категория типичных идентификаторов как основа для выделения лексико-семантических групп (на материале глаголов русского языка) / Э. В. Кузнецова // Актуальные проблемы лексикологии. - Новосибирск : Новосибирский гос. ун-т, 1971. - С. 110 - 112.

3. Кузнецова Э. В. Ступенчатая идентификация как средство описания семантических связей слов / Э. В. Кузнецова // Вопросы металингвистики. - Л. : Ленинградский гос. ун-т им. А.А.Жданова, 1973. - С. 84 - 95.

4. Попова З. Д., Стернин И. А. Лексическая система языка / З. Д. Попова, И. А. Стернин. - Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1984. - 148 с.

5. Фабіан М. П. Етикетна лексика в українській, англійській та угорській мовах : [монографія] / Мирослава Петрівна Фабіан. - Ужгород : Інформаційно-видавниче агентство “ІВА”, 1998. - 256 с.

6. Oxford English Dictionary / Being a corrected re-issue with an introduction, supplement and bibliography of a new English dictionary on historical principles / Ed. by : J. A. H. Murray : Vol. 1-12. -- Oxford : the Clarendon Press, 1970.

Размещено на Allbest.ru