До питання про синтаксис часток у середньоарамейській мові

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

До питання про синтаксис часток у середньоарамейській мові

Д.В. Цолін



Синтаксичні функції часток (у семітських мовах до часток належать прийменники, сполучники, прислівники та вигуки) залишаються малодослідженою галуззю арамейської філології. Перш за все це стосується багатофункціональних часток - архаїчних прийменників -,-? і -?, частки -? і вживання маркера прямого додатка (так званої nota accusativi). Переважна більшість граматик як західноарамейських, так і східноарамейських мов обмежуються лише описом основних функцій цих часток, оминаючи їхні численні додаткові значення, що виявляються в давніх арамейських текстах. При перекладі більшість цих ситуативних значень з'ясовуються перекладачами безпосередньо з контексту, без аналізу семантичної природи цих синтаксичних явищ і без належної їхньої систематизації.

Більшість граматик, присвячених різним західноарамейським діалектам, подають лише основні значення часток, майже не розглядаючи “нестандартних” випадків. Це стосується як граматик давньоарамейської (IX-VI ст. до н.е.) та імперської арамейської мов (VI ст. до н.е. - III ст. н.е.), так і середньоарамейської (III-VII ст.)1. У випадку з давньоарамейським періодом автори граматик були обмежені доступним письмовим матеріалом, що містив далеко не всі випадки вживання часток [Muraoka 1998, 85-87]. Спроба більш детального контекстуального аналізу вживання часток зустрічається в граматиках біблійної арамейської мови Ф. Розенталя [Rosenthal 1961, 34-41], Е. Кауча [Kautsch 1884, 126-129], та Г. Бауера [Bauer and Leander 1927, 256-262], проте цей аналіз обмежений невеликим обсягом арамейських текстів у Старому Заповіті.

Що ж стосується середньоарамейської мови, то вона представлена більш численними текстами різного характеру - прозовими, поетичними, магічними, юридичними та господарськими; значну частку цих текстів складають юдейські пам'ятки арамейською мовою. Проте, незважаючи на велику кількість текстів, синтаксис часток виявляється недостатньо дослідженим саме в цьому корпусі: граматики арамейської мови Єрусалимського Талмуду, мідрашів та Палестинських Таргумів [???? 1986, 66-82; Stevenson 1924, 25; Winer 1845, 106-108; Margolis 1910, 34-35] описують, головним чином, лише основні функції часток, не вдаючись до аналізу особливих випадків. Цікаво відзначити, що в згаданій вище граматиці єгипетської арамейської мови Т. Мураоки сказано, що “опис значення прийменників є завданням лексикографії” [Muraoka 1998, 85].

Тож, що стосується власне лексикографії, словники арамейської мови подають досить обмежену інформацію про варіанти вживання часток, зокрема прийменників [Jastrow 1903; Dalman 1901; Sokoloff 1992]. Запропонований аналітичний матеріал має на меті розширити знання про вживання часток у середньоарамейській мові на основі поетичних текстів - саме поетичні твори містять найбільшу кількість “нестандартних” випадків. Таким чином, результати нашого дослідження можуть бути використані для поглиблення лексикографічних статей, присвячених часткам.

Матеріалом для дослідження було обрано арамеомовну юдейську поезію IV-VIII ст., що міститься в Таргумах Каїрської Ґенизи. Ці поетичні тексти не були перекладені з давньоєврейської мови, а є самостійними поетичними творами (так звані пію тім - ??????), що були додані до перекладу арамейською мовою 12-15-го та 20-го розділів біблійної Книги Виходу. Вочевидь, вони були призначені для декламування спеціальним читцем-метургеманом (???????) на свята Песах та Шавуот. Проаналізовано тридцять поетичних творів як докласичного типу віршування (лінійні вірші без рими або з нерегулярною примітивною римою), так і класичного (римовані вірші строфічної будови).

Мова поезії - західноарамейська, подекуди зі слідами впливу східноарамейських діалектів [????? 1966, 7-27] 2; у лексиці докласичної поезії - чимало запозичень з інших мов, зокрема з грецької, латини та перської3. Зустрічаються синтаксичні оказії, що, ймовірно, свідчить про вплив живої розмовної арамейської мови. Твори класичної поезії більш “очищені” від іншомовних слів, проте теж виявляють “відхилення” від граматичних і синтаксичних норм, значна частина яких пов'язана із прагненням штучної підтримки рими: в словосполученнях немає узгодження між підметом і присудком у роді та числі, словосполучення іменник + прикметник та іменник + іменник теж не узгоджені [???? 1974, 37, 44-45, 118-137]. Слова повсякденної лексики не вживаються, часто використовуються двоконсонантні дієслова (як і в біблійній поезії), абстрактні дієслова вживаються із займенниковими суфіксами для надання їм більш “високого” звучання [???? 1985, 41, 47, 57, 67, 97].

Саме тому ці поетичні тексти викликають особливий інтерес з точки зору синтаксису: вони містять деякі особливості та “нестандартні” синтаксичні конструкції, які не зустрічаються в інших непоетичних писемних пам'ятках.

Ми використовуємо скорочене позначення рукописів: жирним шрифтом виділена назва біблійної книги латиницею, номера розділу і латинської букви, що позначає конкретний рукопис; після коми йде арамейська буква, що вказує на відповідний куплет акровірша; цифра через дефіс - номер рядка. Наприклад, Ex 12a, ?-2: номер рукопису (Ex 12a, див. список у посиланні №4), куплет ?, рядок другий. Арамейські тексти наводяться за виданнями М. Кляйна [Klein 1980; Klein 1986]. Список рукописів подається нижче у посиланні4.

Синтаксис прийменників у нашому корпусі здебільшого відображає стандартне їхнє вживання, відоме в інших арамейських пам'ятках цього періоду. Однак при цьому виявляється і змішання функцій деяких прийменників і часток, що було притаманне розмовній арамейській мові. Так, у ролі nota accusativi, окрім частки ??? та прийменника -, іноді вживається прийменник -? та частка -??. Подібним чином для позначення перетворення, переходу в новий стан вживається не лише прийменник -, а й -?; і навпаки, вживається в значенні “серед”, “поміж” (функція прийменника -?). Хоча такі випадки нечисленні, вони свідчать про вплив живої розмовної мови, в якій могли відбуватися подібні трансформації синтаксичних функцій деяких прийменників.

Виявляються і деякі діалектні особливості використання прийменників, за допомогою яких дієслова керують додатком: дієслово ??? (порода G) - покладатися на когось/щось керує додатком за допомогою прийменника ??, хоча може вживатися і з -?, що є характерною рисою палестинських діалектів. Подібним чином прийменник -? іноді заміняє ?? або у керуванні додатком після дієслів ??? та ???. Хоча діалектний характер цієї взаємозаміни не підтверджено, сама її наявність засвідчує вплив розмовної мови на синтаксис арамейської мови літургійної поезії.

Можна відзначити й інші “нестандартні” функції часток: підрядний сполучник ??? коли може вживатися в значенні порівняння; частка -? може вводити пряму мову. Чи мала ця варіативність діалектний характер, чи це був лише вплив просторіччя, на цьому етапі дослідження визначити складно. Однак наші дослідження вказують на необхідність подальшого аналізу синтаксису часток, оскільки опис їхніх значень у відомих словниках арамейської мови не є задовільним.

У нашій статті ми обмежили аналіз лише найбільш “варіативними” прийменниками -, -?, і -?. Ці прийменники найбільш архаїчні, тому спектр їхнього вживання є дуже широким. Також ми включили до статті аналіз часток, що вживаються у функції nota accusativi, оскільки в досліджуваних нами поетичних текстах є деякі особливості їхнього використання.

1. Прийменники -, -? і -? та семантично споріднені з ними частки.

-? - основне значення: в, по (locative), однак може вживатися для вказівки на рух у напрямку чогось, як nota instrumentalis та nota accusativi після деяких дієслів.

-? - locative вказує на місцеперебування предмета у просторі і часі:

??????? ????? - в Трансйорданії (Ex 12c, ?-5);

????? - в [терновому] кущі (Ex 12b, ?-2);

???? ?? - у кожному домі (Ex 12c, ?-2);

?????? - у ковчег, у реченні ?????? ??? ????

- Він покладе їх у ковчег (Ex 12d, ?-4);

?????? - у світі (Ex 12f, ?-2);

?????? - в пустелі (Ex 14b, ?);

???? ?????? ?? ??????? - і Я запалив в них [небесах] зірки (Ex 20a, ?-3); ????? ?????? - у колісницях огняних (Ex 20c ?, ?); ????? - на шостий [рік] (Ex 14e, ?-3); ????? ????? - у третьому місяці (Ex 20c ?, ?); ??????... ?????? - того вечора… того ранку (Ex 20c ?, ?-2); ????? - на узвишшях (Ex 20c ?, ?-4).

Прийменник -? іноді вживається для позначення напрямку руху (у функції, аналогічній ):

??????... ?????? - я був піднесений… до престолів [небесних] (Ex 20c ?, ?);

?????? ???? ???? - як води, що течуть у землю суху (Ex 20c ?, ?).

У значенні серед, поміж когось/чогось: [= мореплавців] (Ex 12f, ?-2). - серед тих, що ходять у море

-? у поєднанні з іменником, дієприкметником, інфінітивом в адвербіальних виразах:

???? - мирно (Ex 12e, ?-6);

??????? - у своїй величі (Ex 14a, ?-1);

?????? - могутньо (Ex 20c ?, ?-2);

?????? - у моєму обов'язку [= виконуючи свій обов'язок] (Ex 20c ?, ?);

???? - милостиво (Ex 20c ?, ?-1);

????? ????? - в земному поросі й попелі (Ex 20c ?, ?-2);

???? - у видінні (Ex 20c ?, ?-1); ????? - при народженні (Ex 20c ?, ?-3).

-? у функції nota instrumentalis:

??????? ??? - сказав у пророцтві [= через пророцтво] (Ex 12c, ?-1);

?????? - засипаний снігом (Ex 12f, ?-2);

???? ???? - та, що ногою топче (Ex 14a, 1?-1);

????? ???? ????? ???? - засмучений їхній розум великою мудрістю (Ex 14a, 2?-1);

????? ????? - рукою простягнутою (Ex 14a, 2?-2);

???????? - перстом своїм (Ex 20c ?, ?-1);

?????? ? - словом (Ex 20a, ?-1).

Із займенниковими суфіксами: ?? - в мені (Ex 12c, -2); ???? - і в ньому [місяці] знамена (Ex 12f, ?-1); ?? - у них (Ex 20c ?, ?-3).

Із займенниковими суфіксами в плеонастичних конструкціях:

???? ?? - в той час (Ex 12e, пролог); ????? ?? - в той день (Ex 20c 3-?,?).

У значенні nota accusativi. Така незвичайна функція прийменника -? цілком очевидна в деяких поетичних текстах. Так, наприклад, у наступному реченні вираз “їсти хліб” вживається двічі - в першому випадку дієслово ?? керує додатком ??? за допомогою прийменника -?, у другому - безпосередньо:

????? /????? ???? ? ??? ??? - Кожен, хто їсть свій хліб [тепер], його як хліб смутку їсть (Ex 20c,? ?). Це дієслово керує додатком без прийменника у більшості випадків5; вживання ж прийменника -? як nota accusativi засвідчено ще двічі в Єрусалимському Талмуді в ідіомі ?? ???? ?????? - коли промовляють [повчання], пережовуй [= засвоюй] його (ТЙ Шавуот VII, 38а,б).

?? ???? - Вона пограбує тебе (Ex 20c ?, ?-1); у відомих нам випадках вживання дієслова ??? прямий додаток вводиться без прийменника -? 6.

Прямий додаток дієслова ?? вдягати несподівано вводиться прийменником -?: ??????... ??? - вдягнуться в діаманти (Ex 20c ?, ?). Зазвичай додаток при цьому дієслові прямий, що не вимагає прийменника взагалі7.

Подібним чином і дієслово ??? давати, яке, як правило, не вимагає прийменника взагалі: ??? ??? ?????? - викуп як вони дадуть? (Ex 20c ?, ?-3)8.

Таким чином, прийменник -? вживається в незвичній для нього функції nota accusativi.

Після дієслова ??? відрікатися, відмовлятися вводить додаток: ????? ? ???? - Його не зречемося (Ex 20c ?, 3?). Таке керування засвідчене й у класичній сирійській мові.

Прийменник -? вживається для керування додатком після деяких дієслів, що зазвичай вживаються з прийменниками ?? або -:

Після дієслова ??? - покладатися, сподіватися, надіятися: ?????? ??? ??? ?????? - на Отця нашого, що в небесах, на Нього покладаємося (Ex 20c ?, 1?). Таке вживання прийменника -? характерне для палестинських діалектів10.

Після дієслова ??? - повертати, винагороджувати: ??????? ?? ???? - і здійсниться над ними пророцтво Його (Ex 14a, 2?-2)11.

Після дієслова ??? - спускати: ?? ????? - Він спустив на них [десять кар] (Ex 12b, ?)12.

Зустрічається й інший випадок нестандартного керування: дієслово ?? у значенні йти за кимось керує додатком за допомогою прийменника ? замість ??? - за, слідом за кимось/чимось13, при цьому в наступному рядку дієслово керує додатком за допомогою прийменника ???: ?????? ??? ??? ?? ???? ?? ???????? ??? - Йдіть за Торою разом, о Ізраїлю, і не йдіть за перелюбом! (Ex 20c ?, ?-1-2).

У значенні заради, через: ????? ??? ??? - Заради Нього ми будемо спалені (Ex 20c ?, 3?); ???? ??? ??? - Горе, бо через неї він втратив розум! (Ex 20c ?, ?-3).

Перебувати в певному стані: ????? ?????? - вона обізнана з пихою (Ex 20c ?, ?-2). Один раз у словосполученні з прикметником ??? “подібний” прийменник -? вказує на об'єкт порівняння: ???? ?????? - подібні до птаха (Ex 14a, ?-1). Як правило, в такій функції вживається прийменник -14.

Також зустрічається особливий випадок дублювання прийменників -? та ???? - всередині чогось: ?????? ?????? ??? ??? - всередині шлюбних покоїв Господа [метафора Храмової гори] (Ex 20c ?, ?-3).

Прийменник -? перед іменником після дієслова позначає набуття нової якості або стану (подібно до прийменника -): ?????? ????? ????? ????? ??? - горе тій, що змінила свій образ на порох і попіл (Ex 20c ?, ?-3-4).

- напрям руху, до когось/чогось.

???? ???? - він підніметься догори (Ex 12d, ?-2);

????? ???? - і він увійде до ковчега (Ex 12e, ?-6);

?????? ???? ? - схилений на північ (Ex 12f, ?-1);

????? - і звернувся до Тамари (Ex 12h, ?-2);

??????? ??? - Вона піднялася до Його святкового балдахіна (Ex 20c ?,);

???? ????? - і підеш додому (Ex 20c ?, ?-2);

???? ??? ??? ???? - адже сходжу я до Бога Живого (Ex 20c ?, ?-2);

????? ????? ???? ??? ???? - вона спонукала до життя, але затьмарила до смерті (Ex 20c ?, ?-1-2);

???? ??? ?? - повернула обличчя до пихи (Ex 20c ?, ?-3);

??? ??? ?????? - і я підніс їх на висоту (Ex 20a, ?-2).

Звертання до когось: ???? ??? ???? ??? - почав волати до Йоеля, сина свого (Ex 20c ?, ?-2); Вічного (Ex 20b, ?).

- він спрямував своє серце у хвалі до Царя розсіяних (Ex 20b,).

Рух до певної точки у часі: ???? - до часу, коли прийде збирач

У значенні серед, поміж: ??? ??? ???? ??? - Він - перший серед місяців року (Ex 12c, ?-4). Зазвичай у цій функції вживається прийменник -? або

Nota dativi:

????? ??? ????? ??? ??? - я обраний для народу святого (Ex 12d, ?-1);

??? ??? ???? ???? - я поверну землі веселощі і радість (Ex 12d, ?-1)

- для освячення місяців (Ex 12f, ?-1);

????? ???? ??? - сказав Іцхак Аврааму (Ex 20c ?, ?-1);

??? ??? ?????? - і скажеш Сарі, матері моїй (Ex 20c ?, ?-1);

???? ???????? ????? ?? - що я зроблю для [виконання] наказу батька (Ex 20c ?, ?-2);

???? ? ????? ??? - горе тій, що для всіх поколінь спричинила [болі і терни] (Ex 20c ?, ?-3);

??? ? ??????? - горе кожному, хто п'є (Ex 20c ?, ?-3);

????? ???? ??? ??? - відкрилася свобода їхнім устам (Ex 20c ?, ?-3).

Nota dativi із займенниковим суфіксом: ? ????? - І він пояснить їм вчення Тори (Ex 12c, ?-4);

??? ? ????? - …що ти збудував для мене, тату (Ex 20c ?, ?-2);

- і дасться тобі знак (Ex 12f, ?-1);

???? ? ?????- щоб була [манна] для них їжею (Ex 20a, ?-2);

???? ? ?? - Чи не Мені ви вклонитесь? (Ex 20a, -4);

? ?? ???? - Чому ви їм вклоняєтеся? (Ex 20a, ?-4);

? ???? ??? - він відповідав і сказав їм (Ex 20c ?, ?-2);

??? ??? ?? ??? - відповідав йому цар Соломон (Ex 20c ?, ?-1);

? ???? - нехай згадається тобі (Ex 20c ?, ?-2);

- він послав вам (Ex 20b, ?).

Nota accusativi вводить прямий додаток (як альтернатива ??); у більшості таких випадків додаток невизначений (окрім двох - Ex 20c ?, 3-? и 4-?):

може товариша свого (Ex 12f,2-?);

?????? ????? ????? ???? - Господь заручив доньку Якова (Ex 20c ?,);

??????? ???? - Я бачив Його престол (Ex 20c ?, 1-);

????? ???? ????

???? - І поцілував Іцхак Авраама, батька свого (Ex 20c ?, ?-1) ?????? ???? - вона відправила мужів (Ex 20c ?, ?-3) ??? ?????? - і мужів вона вбиває (Ex 20c ?, ?-4); ?? ?? ?????? ?????? || ??? ???? ??? || ??? ????? || ??? - Лота вона вигнала, || і Зімрі вбила, || горе тій, яка Самсона згубила || й Авшалома за волосся його повісила (Ex 20c ?, -1-4)

Nota accusativi із займенниковим суфіксом: ?? ?????? ???? ??? - Гнів запалав, і вони каменували його (Ex 20c ?, ?); ?? ????? - і поцілували його (Ex 20c ?,); ?? ??? ????? - вони спостерігали за ним (Ex 20c ?, ?-1).

Особливий випадок з дієсловом ??? в інтенсивній породі (D) у значенні благати, переконувати когось: зазвичай це дієслово керує додатком за допомогою прийменника ? -15, однак зустрічається і -: ? ??? ?????? - благаю я вас (Ex 20c ?, ?-1). Цей випадок підтверджує наші попередні спостереження за почерговим вживанням прийменників -? та у досліджуваних нами текстах.

Вказує на зміну стану:

??? ???? ?????? ????? ?????? - [Перетворити] журбу на радість, і печаль - на день святковий (Ex 12d, -4-5);

????? ??? ??? ???? ??? ????? - Я розділив море словами на дванадцять стежок (Ex 20a, ?-1-2).

Nota genitivi (аналог частки -??): ????? ????????? - карбована робота (букв.: робота карбування) (Ex 20c ?, ?-2).

З прийменником ??? подібний: ???????

- подібний до близнюків (Ex 12h, ?-1)

- подібний до лева (Ex 12h, ?-1); див. аналогічну конструкцію з прийменником.

З предикативними словами у значенні наявності чогось у когось:

???? ? ?? ?????? - Не було у Мене співучасника у діяннях Моїх (Ex 20a1).

-? - порівняння, зіставлення, відповідність: як, згідно з чимось, подібно до чогось/когось.

Згідно з кимось/чимось: ??????? - згідно з його волею (Ex 14a, 2?-1).

Подібно до когось/чогось: ??????? - як напочатку (Ex 14a, ?-4; Ex 14b, ?-3).

У порівняльних зворотах у реченнях з дієслівним предикатом:

Я звів манну [з небес] як дощ (Ex 20a, ?-2);

?????? ???? ???? - як води, що в землю суху течуть (Ex 20c ?, ?);

???? ????? - як молочний соус (Ex 20c ?, ?-2);

?????? - як вартовий (Ex 20c?, ?-4);

??? ??? ????? - так, як їдять хліб смутку (Ex 20c ?, ?).

У порівняльних зворотах у функції іменного предиката:

???? - як той, хто вбиває (Ex 20c ?, ?-2);

???? ????? || ????????? ????? || ????? ???? || ???? ??????? ????? ???? ????? ??? ????? - Її стан - як пальма, її груди - як кисті винограду, || запах її ніздрів - як аромат яблуні, || її голова - мов молодий ячмінь, || її коса - як одяг пурпуровий, || її шия гладенька, немов колона зі слонової кістки (Ex 20c ?, ?-?). Див. також: ???? ????? || ?????? ???? ????? ????? ????? ???? || ?????? ?? ??????? ?????? ???? ?????? ???? ????? ?? ???? ?????? (Ex 20c ?, ?-?).

Прийменники ??? та ???? утворені з поєднання і -? з часткою ???; відрізняються ці прийменники від та -? тільки більш вузьким значенням: ??? - до, напрямок руху, ???? - як, у значенні порівняння. У такому ж порівняльному значенні вживається і прийменник ??? (див. нижче). Цікавим явищем є використання прислівника (як, немов) як аналога прийменника -?. Очевидно, така варіативність стала можливою завдяки спільній етимології цих часток, що містять компонент [k] зі значенням зіставлення.

Поетичні рядки з прийменником ???:

??????? ?? ????? - Вони зберуться до Смиренного (Ex 12c, ?-3; Ex 12d, ?-3);

??? ?? ??? ?????? ?? - І вони не наближалися один до одного (Ex 12b, ?-3);

- І Я пошлю тебе до фараона пихатого (Ex 14f, ?-2).

Прийменник ???? зустрічається лише один раз у нашому поетичному корпусі: ????? - як я (Ex 20a, ?-4; Ex 20c ?, ?-1).

Один раз вживається й прийменник ??: ????? ???? ? ?? - немов на крилах орлиних (Ex 20c ?, ?-1).

Засвідчений також випадок вживання прислівника ??? як (етимологічно пов'язаного з ?) у функції порівняльного прийменника: ????? ??? ???? - сяє як світло (Ex 12a, ?). прийменник частка арамейський літургійний

Ці факти свідчать про змішання функцій прийменників, похідних від -?, у живій розмовній мові, що відобразилася в “народній” поезії читців-метургеманів.

Іншим прикладом такого чергування і взаємозаміни функцій прийменників є вживання прийменника ?? - над, на, про, стосовно. У середньоарамейській мові він засвідчений у багатьох текстах, включаючи й наш поетичний корпус. У цій статті ми не розглядаємо всіх його синтаксичних функцій (основні з них представлені в словниках та працях з граматики), а торкнемося лише тих нюансів, що виходять за межі описаних раніше синтаксичних явищ.

У певних випадках прийменник ?? виконує ті ж функції, що й та -?, вказуючи на зміну стану або перетворення: ??? ????? ??? ??? ?? - …що на дванадцять порядків він [поділений] (Ex 12d, 1?).

Також уживається перед непрямим додатком як nota dativі (зазвичай у цій ролі виступає -): ????? ??? ? ???? - Він відкрився Мойсею в кущі [терновому] (Ex 12b, ? -2)16.

Змішання функцій прийменників ?? та -, коли мова йде про напрямок руху та адресата, були відзначені також Ф. Розенталем [Rosenthal 1961, 34] у біблійній арамейській мові (Езра 7:14; Дан. 6:5, 11; 7:13).

Однією з особливостей вживання прийменників у поетичному тексті є емфатичне дублювання споріднених за значенням та етимологічно близьких прийменників. Таке явище засвідчене поки що лише в поетичних текстах.

Так, наприклад, прийменник ????

– всередині та

– всередину (напрямок руху),

утворені шляхом додавання простих прийменників -? та до іменника ??? - спина, тил, внутрішність, вживаються з цими ж простими прийменниками або іншими для підсилення смислу. Наприклад, дублювання прийменників -? та ????: ?????? ??? ??? ?????? - всередині весільних покоїв Господа [метафора Храмової гори] (Ex 20c ?, ?-3). Така комбінація має значення “в самому серці”, “в самій внутрішній частині”.

В іншому випадку ??? поєднується з аналогічно утвореним прийменником ??? ?? - з середини, із нутра також з емфатичною метою: ?? ?? ?? ?? - кімната всередині іншої кімнати (Ex 20c ?, ?-2), тобто в самій внутрішній частині.

Далі - приклади звичайного вживання прийменників ???? та ?????? ???? ???? ????? в середині, посеред: як сніг в середині місяця - якщо буде [світло місяця] як кров пролита в середині місяця Елула (Ex 12f, 21);

- щоб провести крізь тебе синів Своїх улюблених (Ex 114c, -2).

У бік чогось: ?? ??? ???? ????????? - і міняли своє обличчя від одного до іншого [поетичний зворот: міняли свої кольори] (Ex 20c ?, ?);

???? ?? ?? ??? ??? ???? - Я вкину вас всередину вогняної печі (Ex 20c ?, 1?);

???? ?? ?? ???? - Вони були вкинуті всередину вогняної печі (Ex 20c ?, 2?).

- зсередини:

???? ?? ?? ????? ????? - і вони почули заповідь зсередини вогню відкрився Бог-Ревнитель із помешкання [Сво-го] (Ex 12d, пролог);

???? ??? ??? ?? [?]?? ???? - що говорив з Мойсеєм зсередини вогню (Ex 12d, ?-2; Ex 14e, ?-2); [Визвольте життя моє з надр морських]! (Ex 15a).

Іноді вживається паралельно з без додаткових конотацій: - Милість дана нам від смутків та журби і від греків Особливі випадки nota accusativi. Деякі особливості виявляються в нашому поетичному корпусі й у вживанні маркера прямого додатка - nota accusativi.

У цій функції вживаються здебільшого частка йИъ та прийменник (див. попередній параграф); однак у деяких випадках можуть вживатися прийменник -б (див. вище) і частка -г.

У досліджуваних нами поетичних текстах виявляється непослідовність у вживанні nota accusativi, що може стояти як перед визначеним іменником, так і перед невизначеним. Імовірно, це явище було спричинене впливом розмовної мови також. Визначений прямий додаток без nota accusativi. Майже всі наведені нижче приклади мають аналоги з часткою йъ в таргумах17.

бйрйд офъй асвад бгй - Заради того, щоб примножилися чудеса Мої серед них (Ex 12b, и-3); прямий додаток - офъй чудеса Мої (визначено займенниковим суфіксом й-).

бтрйрд сгш щби д[й]ойе л - Все слова свої [місяць] Шват упорядкував, відповідаючи (Ex 12c, л-1; Ex 12d, л-1);

прямий додаток, розташований на початку поетичного рядка, - д[й]ойе л всі слова свої (визначено займенниковим суфіксом йд-).

аешйъд аефп д ейфшщ - А він пояснить для них вчення Тори (Ex 12c, 4); прямийдодаток -вчення Тори (визначено артиклем при nomen rectum).

ърйара жора езйа ейзеъ - …і принесе скрижалі вдруге (Ex 12d, е-3), прямий додаток - езйа скрижалі (визначено артиклем).

ейщлйд бйъйд ейбрй - …і збудує дім Свій, і досконалим зробить його (Ex 12d, з-4); прямий додаток - бйъйд дім Свій (визначено займенниковим суфіксом йд-).

Див. також: олбг ард бйд (Ex 12k) брййд ощзд (Ex 12k, д) аъчи блешей л (Ex 12k, л). Визначений прямий додаток, що вводиться за допомогою nota accusativi йъ18.- …і нагадав їм заповіт (Ex 12f, в-2; Ex 12b, в-2). тойд йъ офшч шоа йъвй бй - В мені Піднесений відкриється, щоб відкупити народ Свій (Ex 12d, й-

2) тоа йъ гщтбйге зеу - …за те, що вони рабами зробили народ (Ex 12i, в-2).

?????? ?????? ??? ? ?? ?? ??? - …і промовив Господь всі ці славні слова (Ex 20a, пролог).

????? ?? ????? ґ?? ?? - Чи не Господь вимагатиме звіту від мене на суді? (Ex 20c, ?, 2?).

Nota accusativi також вводить визначений прямий додаток (див. попередній параграф), однак є випадки, коли ця частка стоїть перед невизначеним іменником у ролі прямого додатка:

?????? ???? - вона відправила мужів (Ex 20c ?, ?-3);

??? ?????? - і мужів вона вбиває (Ex 20c ?, ?-4);

??? ???? ??? ???? ???? - Я поверну землі веселощі й радість (Ex 12d, ?-1).

В усіх трьох випадках прямі додатки невизначені: ?????? - мужі (в загальному значенні), ??? - радощі та - радість (перше без артикля, друге - з артиклем, що не має значення визначеності).

Nota accusativi ?? перед невизначеними іменниками не засвідчена в нашому поетичному корпусі.

Частка -? у функції nota accusativi. В одному випадку -? використана в ролі маркера прямого додатка:

?? ??? [?] - Шват благ[ословив] Йосипа праведного (Ex 12h, ?-1).

Зазвичай визначений прямий додаток після дієслова ??? вводиться за допомогою частки ??: благословити когось (див.: TgOnq Бут. Бут. 1:28; 2:3; 9:1; 48:15 та інші).

В іншому випадку та ж частка стоїть перед додатком після дієслова ??? кликати: як правило, в цій функції вживається -?????? ??? - Покличте Єремію (Ex 20c ?, 1-?).

Див. приклади з прийменником для позначення додатка після дієслова ???: покликати когось (див.: TgJon Іс. Нав. 22:1: 4:12, 15).

Таким чином, підводячи підсумок нашого аналізу вживання прийменників і часток в арамейській мові юдейської літургійної поезії IV-VIII ст., можемо зробити такі висновки:

1. У живій розмовній арамейській мові синтаксичні функції простих (архаїчних) прийменників -?, часто змішувалися; відсутність чітких семантичних меж між цими прийменниками виявляється як у керуванні дієслова іменником-додатком за допомогою прийменника (одне і те ж дієслово керує додатком за допомогою різних прийменників), так і в деяких значеннєвих відтінках - локації, напрямку руху, вказівки на адресата. Така варіативність не була детально досліджена стосовно інших діахронічних та діалектних зрізів арамейської мови (за винятком лише біблійної арамейської). Тож наш аналіз, що охоплює лише один сегмент середньоарамейської мови, може стати методологічною основою для подальших лексикографічних досліджень.

2. У поетичному контексті зафіксовані також нечисленні випадки дублювання семантично та етимологічно споріднених прийменників з емфатичною метою (наприклад, -? та ???? у виразі ?????? ?????? ??? ???). Це явище поки що засвідчене лише в поетичних творах, втім наш аналіз обмежений лише кількома випадками і подальше дослідження цього явища на поетичному матеріалі середньоарамейського періоду могло б принести нові відкриття в галузі синтаксису прийменників.

3. Серед унікальних відкриттів синтаксису часток - поодинокі випадки вживання прийменника -? та частки -? у функції маркера прямого додатка (так звана nota accusativi). Вочевидь, таке незвичайне використання теж є результатом впливу живої розмовної мови. Пояснення цього явища може бути дане з точки зору семантики цих часток та їхніх синтаксичних функцій: прийменник -? вводить непрямий додаток після деяких дієслів, тож у розмовній мові функція маркера непрямого додатка могла поширитися і на прямий додаток після дієслів, яким невластиве керування за допомогою цього прийменника. Що ж стосується багатозначної частки -?, то вона могла випадково вживатися у функції, через те що ця частка часто використовується в ролі підмета підрядного означального додатка (…того, хто…; …того, який…;…того, що…).

Всі перелічені вище феномени синтаксису часток були зумовлені інтенсивним впливом живої розмовної арамейської мови на літургійну поезію; а також деякими діалектними особливостями. Проте, якщо наближеність поетичної мови до розмовної в аналізованих нами піютах є визнаним фактом, то діалектний характер цих явищ ще має бути доведений (охоплений нами в дослідженні матеріал ще не дає нам достатніх підстав для визначення характерних рис синтаксису окремих діалектів).



Примітки

1. Ми вживаємо класифікацію арамейських мов К. Байєра, згідно з якою староарамейські мови охоплюють період давньоарамейської (IX-VI ст. до н.е.) та імперської арамейської мов (VI ст. до н.е. - III ст. н.е.), а середньоарамейський період - від ІІІ до VII ст. н.е. [Bеyer 1966, 116].

2. Однією з найбільш помітних східноарамейських рис є, наприклад, закінчення ?[-з] для множини іменників і дієприкметників як альтернатива ??[-оn].

3. Приклади іншомовних запозичень у нашому поетичному корпусі: ??? 13 разів (> рб-фсщн = Заступник, стосовно Бога); ????? (> лат. calamus = очерет, паличка для письма); ?????? 2 рази (> рбнизс = пантера, барс); ?????? (> лат. matrona = матрона, пані); ?????? (бндсйбт - бнфпт, = скульптура, образ, ідол); ??????? (ухгклзфпт = сенатор, радник); ???????? (рспуфбгмб = постанова, декрет); ???? (перське: штани; грецьке: убсбвбсб); ?????? (ехгензт = шляхетний); ?????? (> генеуйб = святкування дня народження або відзначення дня смерті); ??????? (> лат. quaestionarius = кат); ???? (злйбуфпт = ароматизоване вино); ?????? (кпумпт = світ); ??????? (> уйгмб, мн. уйгмбфб = напівкруглий диван); ???? (> лат. palatium, Gr. рблбфйпн = палац); ????? (> грецьке гнщмз = думка, ідея).

4. Ex 12a Exodus 12:1, Oxford Bodleian Ms. Heb. e73, folio 29v; MS KK, Plate 174; Ex 12b Exod. 12:1 Cambridge University Library MS T-S NS 186, folio 21v; MS GG, Plate 164; Ex 12c Exod. 12:1 Cambridge University Library MS T-S NS 186, folio 21v; MS GG, Plate 164 (upside down); Ex 12d Exod. 12:2 Cambridge University Library MS T-S NS 186, folio 21r; MS GG, Plate 163; Ex 12e Exodus 12:2 Oxford Bodleian Ms. Heb. e73, folio 29v; MS KK, Plate 174 (down); Ex 12f Exod. 12:2 Cambridge University Library MS T-S H11.51; MS HH, Plates 166, 167; Ex 12g Cambridge University Library MS T-S H11.51; MS HH, Plates 169, folio 4r - 169 5v; Ex 12h Exod. 12:2 Cambridge University Library MS T-S H11.51; MS HH, Plates 169 folio 5v - 171 folio 6v; Ex 12j Exod. 12:2 Cambridge University Library MS T-S H; MS MM, Plate 176; folio 1; Ex 12i Exod. 12:2 Cambridge University Library MS T-S H 12.11; MS JJ, Plate 172, folio 6v; Ex 12k Exod 12:2 Oxford Bodleian Ms. Heb. e73; MS KK, Plate 173, folio 29r; Ex 14a Exodus 14:29 Jerusalem Jewish National & University Library MS 40 577.49; MS PP, Plate 178, folio 3 (2r); Ex 14b Exod. 14:29-31 Jerusalem Jewish National & University Library MS 40 577.49; MS PP, Plate 180-181, folio 5 (3r); Ex 14c Exod. 14:30 Oxford Bodleian Ms. Heb. e25; MS T Plates 113, 114, folio 64v; Ex 14d Exod. 14:30 Oxford Bodleian MS Heb. folio c74v, c75r, MS X, Plates 119, 120; Ex 14e Exod. 14:29 Fragmentary Targum, Paris - Bibliotheque national Hйbr. 110, folios 1-16; Ex 14f Exod. 14 Cambridge University Library MS T-S H 10.78; MS MM Plate 176, folio 2v; Ex 15a Exod. 15:6 Oxford Bodleian Ms Heb. f33; MS G Plate 96, folio 25; Ex 20a Exod. 20:2 Leningrad, Saltykov-Schedrin MS Antonin Ebr. III B 67; MS G, Plate 98, folio 2 - Oxford Bodleian Ms Heb. f33; MS G, Plate 99, folio 26; Ex 20b Exodus 20:1 Leningrad, Saltykov-Schedrin MS Antonin Ebr. III B 67; MS G, Plate 98, folio 2. Рукопис Ex 20c Fragmentary Targum, Paris Hйbr. 110 folio 13a (помилково розміщений після Повтор. 7:10) містить десять поем, присвячених семи з Десяти Божих Заповідей, для позначення яких до Ex 20c додається ще й буква арамейського алфавіту: Ex 20c ? і т. д. Ось список поем: Ex. 20c ? ?????? ??? ????; Ex 20c ? ??? ????; Ex 20c ? ??? ????; Ex 20c ? ? ???? ?; Ex 20c ? ??? ?; Ex 20c ? ????; Ex 20c ? ???; Ex 20c? ???? ?: Ex 20c ? ???? ?; Ex 20c ? ???.

5. У переважній більшості випадків після дієслова ?? прийменник -? не вживається взагалі перед невизначеним прямим додатком (Дан. 7:23; A4.1R.6; ВТ Хаґіґа 15б; TgJon 2 Сам. 9:10; 1 Цар. 21:5; Tg Пр. 27:18); у випадках же визначеності додатка або його заміни займенником використовується частка ??? або -: ???? ???? ????? ? - …і птахи їли їх (ТgOnq Бут. 40:17); …i міль з'їсть його (TgJon Іс. 50:9).

6. Див.: Пешитта Бут. 42:35; а також Мар Бассус 2:32.

7. Див., наприклад: TgOnq Лев. 6:3; 16:4; TgJon 1 Цар. 22:30; Єрем. 46:4; Tg Пс. 68:28.

8. Див.: TgOnq Бут. 4:25; 25:6, 34; з часткою ??? при визначеному іменнику або із займенниковим суфіксом: TgOnq Лев. 10:17; Числ. 7:8; Повтор. 3:18; 9:11.

9. Див.: Дії Пелагія 7.14:- Я зрікаюся тебе!; 7.17: - Зрікаюся від вчиненого мною!

10. З прийменниками -? та -: TgJon 2 Сам. 22:3; Вавилонський Талмуд, Сангедрин 7б; Бава Батра 91б; Єрусалимський Талмуд, Шаббат II, 5б; з прийменником -?: TgJon Иер. 49:4; Мідраш Шир а-Ширім Рабба VII, 2. Якщо дієслово ??? використовується в каузативних (S) породах, перед прямим додатком стоїть частка ??: TgJon Ис. 36:15; 2 Цар. 18:30; Єрем. 29:31. 11 Після дієслова ??? додаток, як правило, вводиться прийменником -: Дан. 2:14; TgPsJon Бут. 23:5; 24:5; в Елефантинських папірусах: ?? ?? ??? (А. 6.15.10).

12. У текстах Кумрану: ??? ??? ???? (4QEnastr b 7:10); ???? ???? (1QapGen 12.8); в таргумах: TgOnq Бут. 7:12; TgPsJ Бут. 12:10; 50:13; Вих. 19:14 (з прийменником ??). Після дієслова ??? з'являється в текстах Елефантинських папірусів: ????? ???? (C. 1.2 R6); однак в іншому місці: ???? ??? ??? ?? (A 3.8 R11).

13. Див.: TgOnq Повтор. 4:3; 6:14; 8:19; 11:28; TgJon Суд. 2:19; 1 Цар. 11:10.

14. Див.: TgJon Єзек. 28:12; 29:3; 31:3; Зах. 11:17; Мідраш Бемідбар Рабба 32; Вавилонський Талмуд, Хуллін 55б.

15. Див.: Вавилонський Талмуд, Берахот 28б: ??????? ????? ??? ???; а також Бава Батра 9б.

16. Прийменник переважає в таких конструкціях в TgOnq Бут. 22:8; 48:3; Вих. 4:1, 5; 5:2; 20:7; однак ??? ???? у Вих. 5:3, а також у мідраші Танхума, Вих. 19: ???? ??? ???.

17. Наприклад, дієслово ??? з nota accusativi ?? перед визначеним додатком (TgNeof, TgOnq, TgPsJon Повтор. 29:5; TgJon Зах. 6:13), в обох випадках арамейській частці ?? відповідає ?? у давньоєврейському тексті; частка ?? вживається перед прямим додатком ?????? у визначеній позиції в TgJon Іс. Нав. 22:5, як і в масоретському тексті; подібним чином і перед іменником ???? (TgNeof, TgOnq, TgPsJon Вих. 32:19; Повтор. 10:5; а також в Tg Пісня Пісень 1:14); частка ?? після дієслова ??? перед додатком ????, див.: TgOnq Повтор. 1:5; перед іменником ????? (TgNeof, TgOnq, TgPsJon Бут. 20:10; 21:26; 22:16; TgOnq Бут. 34:19).

18. Тут ми розглянемо тільки вживання частки ?? перед іменниками.



Література

1. Bauer H. und Leander P. Grammatik des Biblisch-Aramдischen. Halle, 1927.

2. Bеyer K. Der reichsaramдische Einschlag in der дltesen syrischen Literatur // Zeitschrift der Deutschen Morgenlдndischen Gesellschaft. Bd. 116. 1966.

3. Beyer K. Die aramдischen Texte vom Toten Meer. Bd. 1. Gцttingen, 1984; Bd. 2. Gцttingen, 2004.

4. Dalman G. Aramдisch-neuhebrдisches Wцrterbuch zu Targum, Talmud und Midrasch.

5. Frankfurt, 1901.

6. Fassberg S.E. A Grammar of the Palestinian Targum Fragments from the Cairo Genizah.

7. Atlanta, Georgia, 1991.

8. Jastrow M. A Dictionary of the Targum, the Talmud Babli and Yerushalmi, and the Misrashic Literature. London - New York, 1903.

9. Kaufman S.A. The Akkadian Influence on Aramaic. Chicago, 1974.

10. Kautsch E. Grammatik des Biblisch-Aramдischen. Leipzig, 1884.

11. Klein M.L. The Fragment-Targums of the Pentateuch According to their Extant Sources.

12. Vols. I-II. Rome, 1980.

13. Klein M.L. Genizah Manuscripts of Palestinian Targum to the Pentateuch. In 2 volumes.

14. Vol. 1. Cincinnati, 1986.

15. Margolis M. The Aramaic Language of the Babylonian Talmud. Mьnchen, 1910.

16. Muraoka T. A Grammar of Qumran Aramaic. Leuven, 2001.

17. Muraoka T. Classical Syriac. A Basic Grammar with a Chrestomathy. Wiessbaden, 2005. Muraoka T. & Porten B. A Grammar of Egyptian Aramaic. Leiden - New York - Kцln, 1998. Rosental F. A Grammar of Biblical Aramaic. Wiesbaden, 1961.

18. Sokoloff M. A Dictionary of Jewish Palestinian Aramaic of Byzantine Period. Bar-Ilan, Israel, 1992.

19. Stevenson W. B. Grammar of Palestinian Jewish Aramaic. Oxford, 1924.

20. Winer G. Grammar of the Chaldee Language, as Contained in the Bible and the Targums. New York, 1845.

Размещено на allbest.ru

...