Характеристика фонетико-фонологічної структури середньобаварської говірки Закарпаття
Південнонімецьке походження і приналежність говірки Тересвянської долини Закарпаття до середньо-баварської говірки району Бад Ішля Австрії. Звичайне подовження голосних звуків у відкритому складі та в односкладових словах перед слабкими приголосними.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.04.2019 |
| Размер файла | 22,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
[Введите текст]
Размещено на http://www.allbest.ru/
ХАРАКТЕРИСТИКА ФОНЕТИКО-ФОНОЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ СЕРЕДНЬОБАВАРСЬКОЇ ГОВІРКИ ЗАКАРПАТТЯ
Чолос Іван
Ужгородський національний університет
Resume
Der Beitrag ist der Untersuchung der Entwicklung des phonetisch-phono- logischen Systems der bairischen Mundart von Konigsfeld in Transkarpatien, Ukraine gewidmet. Im Laufe der etwa 250-jahrigen Entwicklung in Entfernung vom Ausgangsdialekt hat die untersuchte Mundart eine ganze Reihe eigener Besonderheiten des Vokalsystems ausgearbeitet. Hinsichtlich der Entwicklung des Konsonantensystems ist die Mundart von Konigsfeld konservativer als die von Bad Ischl.
Фонетико-фонологічний аналіз структури середньобаварської австрійської (надалі СБА) говірки Тересвянської долини Закарпаття підтверджує її південнонімецьке походження і приналежність до середньо-баварської говірки району Бад Ішля Австрії, який утворює перехідну зону між середньобаварськими і південнобаварськими діалектами.
Система вокалізму СБА говірки складається з 9 довгих звуків: а:, є:, е:, 0:,
о:, о:, і:, у:, u:, 9 коротких звуків a, є, е, ге, Э, о, і, у, и та 9 дифтонгів ге, 00, ao, ia:, іе:, ua:, ua, uo:, ou.
Подовження голосних в СБА говірці, як і в середньобаварській говірці району Бад Ішля, відбувається:
1. перед спірантами f, s, x, f kri:f "der Griff - ручка"; flo:s "das Schloss - замок"; fpru:x "der Spruch - вислів"; fro:f "der Frosch - жаба".
2. перед африкатами pf та ts: ko:pf "der Kopf - голова"; fo:ts "der Schatz - скарб, багатство ".
3. перед g та q: to:g "der Tag - день"; fle:g "der Fleck - пляма"; re:у "der Regen - дощ ".
4. перед звукосполученнями "спірант+змичний" (st, ft, xt): go:st "der Gast - гість "; lu:ft "die Luft - повітря "; no:xt "die Nacht - ніч ".
5. перед звукосполученнями "носовий+шумний" (nd, nte, qg, qk, mpf і ін.): hu:nd "der Hund - собака"; kro:nte "der Kranz - вінок"; kro:yg "krank - хворий"; ftu:mpf "stumpf - тупий ".
6. перед звукосполученнями "r, l + шумний": du:rfd "der Durst - спрага"; ko:ld "kalt - холодний "; o:rd "der Ort - місце"; so:lte "das Salz - сіль ".
У СБА говірці є наявним і звичайне подовження голосних звуків у відкритому складі та в односкладових словах перед слабкими приголосними: le:va "die Leber - печінка"; vi:da "wieder - знову"; fu:va "der Schuber - засув"; ho:f "der Hof - подвір'я, двір "; gro:s "das Gras - трава"; fu:b "der Schub - поштовх, зсув".
Короткість голосних в аналізованій говірці зберігається:
1. перед сильними приголосними t та p: plot "das Blatt - лист"; sot "satt - ситий".
2. перед t, p, q та m, якщо за ними слідують сонорні закінчення -a, -er, -dr, -зі, - dn, -dm: siya "singen - співати"; buter "die Butter - масло"; satdl "der Sattel - сідло"; kupdl "die Kuppel- купол, ковпак".
3. перед декількома приголосними: ''ontvortn "antworten - відповідати"; lindn "die Linde - липа".
Крім випадків довготи і короткості голосних СБА говірка зберегла й ряд інших спільних з середньобаварським діалектом рис. Так, голосні звуки, в тому числі й дифтонги перед носовими m, n і q вимовляються назально. В обох говірках латеральний l викликає округлення попередніх голосних e та i-звуків в ге, 0:, y, у:, напр., gvo:lib "das Gewolbe, der Kaufladen - крамниця, магазин"; tsxltn "der Zelte, flaches Backwerk - печиво "; gyln "gillen, schreien - кричати ".
Типово середньобаварським явищем є збереження голосного звука -i- (так званого Sprossvokal) у кінцевих ненаголошених складах між: rb, rm, rg, lm, lq: fe:rim "die Scherbe - черепок,"; ko:rib "der Korb - кошик"; fa:rima "farben - фарбувати"; fvo:lim "die Schwalbe - ластівка"; be:rig "der Berg - гора"; go:liy "der Galgen - " [порів. Scheutz 1994, 18].
Як і в середньобаварському діалекті, в СБА говірці відбулася редукція початкового та кінцевого ненаголошеного -e-: ksi:xt "das Gesicht - обличчя"; kfe:y "geschehen - відбуватися, траплятися"; ko:te "die Katze - кішка"; fpro:x "die Sprache - мова ", та злиття слабких приголосних з наступним сонорним m, n чи l: lo:m "loben - хвалити"; tse:l "der Zettel - аркуш паперу; етикетка".
Внаслідок зіткнення k- з наступним зімкненим приголосним префікс k-(ge-) відпав взагалі: bli:m "geblieben - той, що залишився"; trua:d "das Getreide - збіжжя, зерно ".
Однак, за понад 200-річний період розвитку в умовах відірваності від вихідної говірки СБА говірка виробила і ряд своїх особливостей. Такими фонетичними особливостями СБА говірки є:
1. перехід середньоверхньонімецьких короткого і довгого а-звуків (а, а:) у відкриті о/о: або закриті o/o:, в той час як в середньо-баварській говірці району Бад Ішля вони перетворилися у відкриті о або о: [Kuhnel 1973, 231]. Так, середньоверхньонімецький короткий а перед усіма приголосними крім l в СБА говірці перейшов у короткий о, напр., rafpl "die Raspel - рашпіль"; krampm "die Krampe - скоба, дверний гачок"; kandl "das Kannel, die Kanne - глечик, чайник". Перед l середньоверхньонімецький короткий а в СБА говірці перетворився на закритий о, напр., olman "almern, auf der Alm arbeiten - пастушити на полонині "; hols "der Hals - шия". Середньоверхньонімецький довгий а: на противагу середньо-баварській говірці Бад Ішля в СБА говірці змінився на закритий о:, напр., so:g "die Sage - пила"; do: "das Dach - дах"; Jpo:t "spat - пізній, пізно ".
Тільки перед сонорними r, m і n середньоверхньонімецький довгий а: перейшов у СБА говірці так само у відкритий довгий о:, напр., JpD:r "der Spar, der Herd - плита, вогнище"; Jc>:ma "schamen, schamen sich - соромитися"; h о:п "der Hahn - півень "; h о:г "das Haar - волосся "; jD:r "das Jahr - рік ".
2. перехід середньоверхньонімецького дифтонга ei в ua:. У більшості баварських діалектів середньоверхньонімецький дифтонг ei перейшов в оа або оі з наголосом на першому голосному, напр., hoas "heifi - гарячий"; goas "die Geifi - коза" [Kuhnel 1973, 229].
Німецька говірка Тересвянської долини цей так званий спадний дифтонг розвинула у висхідний, тобто наголос і складотворний елемент перемістився на другу частину дифтонга: hua:s "heifi - гарячий"; gua:s "die Geifi - коза"; tua:g "der Teig - тісто ".
Голосний u викликав зникнення початкового v перед ua:, тому в анлауті слова ua:r "das Ei - яйце"; ua:fD:x "einfach - простий"; ua:ten "der Weizen - пшениця"; ua:zlpuo: "der Waisenbube, das Waisenkind - сирота" вимовляються однаково.
3. перехід так званого умлаута середньоверхньонімецького ei у висхідний дифтонг ia:, ria:f "der Reifen - обруч, коло, шина"; bria:ta "breiter - ширший"; hia:sa "heifier - гарячіший"; klia:na "kleiner - менший".
У висхідний дифтонг ia: перейшли також середньоверхньонімецькі дифтонги ie, tie, uo, якщо за ними слідував носовий m або n: nia:ma "niemer, niemand - ніхто "; dia:n "dienen - служити "; blia:n "bluhen - цвісти ".
Утворення висхідних дифтонгів стало нововведенням СБА говірки і є результатом розвитку в умовах ізоляції від вихідного діалекту, який не знає цього явища [Kuhnel 1973, 230; Стародимова 1984, 8].
Система консонантизму СБА говірки складається із сонорних: носових m, n, q; плавних l, r; шумних: губних b, p, f, v; передньоязикових: d, t; s, z; f, 3; середньоязикових: 9, j; задньоязикових: k, g; x; придихового h та африкат bf, pf, ds, te, tf. говірка подовження закарпаття голосний
СБА говірка, як і баварсько-австрійський діалект розрізняє сильні (fortis) і слабкі (lenis) приголосні. Зімкнені p, t, k є завжди сильними звуками. В анлауті і в ауслауті наголошених складів вони вимовляються з придихом. Особливо сильний придих має k перед голосними: khua "die Kuh - корова"; khostn "der Kasten - ящик, скриня" [порів. Maser 1969, 191]. Слабкі приголосні b, d, g в межах наголошеного складу не переходять в глухі приголосні, вимовляються без придиху і артикулюються як слабкі b, d, g або напівсильні (halbfortis) b, d, g [Стародимова 1984, 7]. Аналогічним чином протиставлені спіранти f-f-v, s-s-z, x- x-9 та відповідні африкати bf-bf-pf, ds-ds-te. При цьому характер приголосного визначається довготою та короткістю попереднього голосного: після довгих голосних і дифтонгів стоять слабкі варіанти приголосних, після коротких - відповідні сильні варіанти: bre:d "das Brett - дошка"; to:g "der Tag - день"; gro:b "das Grab - могила"; o:vm "der Ofen - піч", але bstn "beten - молитися"; kro:fd "die Kraft - сила ", але kriftn "die Krafte - сили ".
Сильними є завжди гемінати: pp, tt, kk: pet "das Bett - ліжко"; glik "das Gluck - щастя"; ripm "die Rippe - ребро"; bitn "bitten - просити". В цьому випадку довгота приголосного визначила збереження короткості попереднього голосного.
Для СБА говірки так само характерним є перехід глухого спіранта x між голосними в глухий щілинний фарингальний звук h: brauha "brauchen - потребувати " ; suaha "suchen - шукати ".
З іншого боку СБА говірка у відношенні розвитку системи консонантизму виявилась більш консервативною. В той час як в середньо-баварській говірці району Бад Ішля відбулася вокалізація сонорного l в ауслауті і перед приголосними в і або y [Scheutz 1994, 17], СБА говірка зберегла l в усіх позиціях: holtn "halten - тримати "; gaeml "der Gaumel, jungster Waldarbeiter - молодий лісоруб-початківець"; fuld "die Schuld- борг".
Особливістю СБА говірки є й збереження сонорного r перед t та te, який в говірці Бад Ішля перейшов у фрикативний x: firta "das Furtuch, die Schurze - фартух"; gortn "der Garten - сад"; fvorte "schwarz - чорний"; kuo:rte "kurz - короткий " та перед n, f, l, де він взагалі випадає: fo:rn "fahren - їхати "; vsrfm "werfen - кидати"; ksrl "der Kerl - хлопець" [порів. Scheutz 1994, 17].
Література
1. Стародымова Э.Р. Развитие морфологического строя южнонемецкого говора Тересвянской долины Закарпатской области в иноязычном окружении: Дис... канд. филол. наук: 10.02.04. - Ужгород, 1984. - 136 с.
2. Kuhnel H. Die Mundart von Deutsch-Mokra - Konigsfeld. - Stuttgart: Hilfsbund Karpatendeutscher Katholiken-Verlag. - 1979 . - S. 227-235.
3. Maser H. Deutsche Sprachgeschichte. - Tubingen: Max Niemeyer Verlag, 1969. - 243 S.
4. Melika G. Spracherhaltung und Sprachwechsel bei der deutschen Minderheit von Transkarpatien // Sprachinselforschung. - Frankfurt am Main: Peter Lang. Europaischer Verlag der Wissenschaften. - 1994. - S. 289-301.
5. Schabus W. Oberosterreicher in der Ukraine. Kurzcharakteristik der autochthonen Dialekte der vom Salzkammergut aus besiedelten Enklauen Deutsch Mokra und Konigsfeld in Transkarpatien, Ukraine // Probleme der oberdeutschen Dialektologie und Namenkunde. - Wien: Ed. Prasens. - 1999. - S. 199- 222.
6. Scheutz H. Dialekt im Wandel. Beobachtungen und Erfahrungen anlasslich einer Dialekterhebung fur den "Sprachatlas Oberosterreich" // Mitteilungen des Ischler Heimatvereines. - 1994. - Folge 22. - S. 17-19.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Формування комунікативних умінь і навичок вільного володіння всіма засобами літературної мови як одне з основних конкретних завдань сучасної освіти. Проблема взаємодії діалектної та літературної мови, застосування діалектизмів у літературній мові.
реферат [25,2 K], добавлен 14.04.2011Написання подвоєних і неподвоєних приголосних у словах іншомовного походження. Передача звука j та голосних. Апостроф перед я, ю, є, ї. Знак м'якшення після приголосних д, т, з, с, л, н. Відмінювання слів іншомовного походження. Правила правопису прізвищ.
конспект урока [39,6 K], добавлен 10.03.2011Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження, спрощення у групах приголосних, відбиття цих явищ на письмі. Види асиміляції звуків. Подовжені м'які приголосні. Словник Лаврентія Зизанія (1596), "Лексикон" Памви Беринди (1627) та сучасні словники.
методичка [56,7 K], добавлен 21.11.2010Основні історичні чергування приголосних звуків при словозміні і словотворенні. Перше та друге перехідне пом'якшення або палаталізація. Основні історичні чергування голосних: [О] та [Е] з [І], [О] та [Е] з нулем звука, [О] з [Е] після Ж, Ч, Дж та [й].
конспект урока [56,2 K], добавлен 21.11.2010Поняття фонеми у вивченні звуків мови (фонології) - її делімітативна та кульмінативна функції в парадигматиці й синтагматиці, поняття фонологічної системи. Фонологічні школи: концепції фізичної, семіотичної реальності, морфемності та діахронічної ролі.
реферат [25,9 K], добавлен 14.08.2008Проблема реальності фонеми. Функціональний аспект звуків мовлення. Поняття фонеми. Диференційні та інтегральні ознаки фонем. Універсальна система диференціальних ознак. Фонологічні опозиції в системі фонем. Фонематична підсистема мови.
реферат [20,6 K], добавлен 17.01.2007Дослідження закономірностей взаємодії звуків у потоці мовлення. Голосні та приголосні фонеми української мови. Особливості звукових реалізацій фонем, зумовлених комбінаторними та позиційними модифікаціями. Акомодація, асиміляція та редукція голосних.
курсовая работа [37,4 K], добавлен 22.12.2013Історія формування австралійського варіанту англійської мови. Реалізація голосних і приголосних звуків, інтонаційні особливості. Лексичні відмінності австралійського варіанту від британського англійського стандарту розмовної мови і літературних творів.
курсовая работа [51,2 K], добавлен 05.01.2015Формат існування і національні варіанти німецької мови. Структура та функції форм німецької мови в Австрії. Лексико-семантичні особливості німецької літературної мови Австрії: Граматичні, фонетичні, орфографічні. Особливості фразеології, словотворення.
курсовая работа [70,8 K], добавлен 30.11.2015Походження мови як засобу спілкування. Гіпотеза звуконаслідувального походження мови. Сучасна лінгвістична наука. Зовнішні, внутрішні фактори, що зумовлюють зміни мов. Спорідненість територіальних діалектів. Функціонування мов у різні періоди їх розвитку.
реферат [34,0 K], добавлен 21.07.2009Історія розробки проекту. Його обговорення та оцінка у середовищі лінгвістів. Зміни та доповнення до українського правопису у питомих українських словах. Написання слів іншомовного походження. Розгортання кампанії проти запроектованих нововведень.
реферат [26,2 K], добавлен 01.04.2016Загальна характеристика основних гіпотез виникнення мови, у тому числі теорії божественності її появи. Історичні відомості про проведення "царських експериментів" з визначення природної, "першої правильної" мови. Аналіз походження та джерел Адамової мови.
реферат [27,2 K], добавлен 11.09.2010Імітація, артикуляція звуків, пошук аналогії вимови у рідній мові, фонетична транскрипція, використання фонозапису - основні шляхи навчання англійської мови. Розробка коригуючого комплексу вправ для тренування дикції і розпізнавання іноземних звуків.
курсовая работа [4,6 M], добавлен 09.12.2010Ударение в словах. Допустимые литературной нормой варианты ударения. Род имен существительных. Основные причины появления речевых ошибок. Функциональный стиль, сфера применения, цель, жанр, стилевые черты, лексические и грамматические особенности текстов.
контрольная работа [23,5 K], добавлен 16.03.2014Понятие и особенности обобщающих слов. Обобщающие слова при однородных членах предложения. Правила использования тире, запятой и двоеточия при обобщающих словах. Знаки препинания при сравнительных оборотах. Обороты со сравнительными союзами (частицами).
презентация [895,6 K], добавлен 24.05.2015Роль запозичень в різних мовах і головні фактори, що впливають на неї. Вплив інших мов на англійську та навпаки. Словотворчі елементи іспанського походження. Лексичні особливості мови сучасної преси Іспанії. Варіанти та етапи словотворчого процесу.
контрольная работа [42,9 K], добавлен 10.12.2015Характеристика, походження та типологічна класифікація фразеологізмів з бібліїзмами, їх структурні і семантичні особливості. Фразеологічні одиниці англійській мові з архаїчними компонентами. Взаємозв‘язок між ФО біблійного походження і текстом Біблії.
дипломная работа [82,4 K], добавлен 15.10.2014Зміст слів іншомовного походження із обраного фаху. Відокремлення із величезної кількості слів іншомовного походження терміносистеми економічного змісту дає можливість студентам-економістам працювати з ними під час занять із "Української ділової мови".
методичка [61,2 K], добавлен 08.03.2009Теорії походження звуконаслідувань. Формування звуконаслідувань у мові. Класифікація перських звуконаслідувань за семантичними ознаками. Співвідношення підтипів звуконаслідувань та особливості їх структури. Місце звуконаслідувань у системі частин мови.
курсовая работа [49,9 K], добавлен 09.11.2011Збір та характеристика наукових та народних назв птахів, їх походження за етимологічними словниками. Аналіз та механізми взаємозв’язків між науковими та народними назвами та біологією птахів. Типологія наукових і народних назв за їх етимологією.
курсовая работа [50,6 K], добавлен 20.12.2010
