Сучасні прізвиська жителів Львівщини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тернопільського національного педагогічного університету

імені В. Гнатюка

Сучасні прізвиська жителів Львівщини

Постановка наукової проблеми та її значення. Власні назви людей загалом, а неофіційні найменування осіб зокрема, посідають важливе місце в лексичному складі мови. Адже антропонімія є невичерпним джерелом для вивчення і мови, і культури конкретного народу. Створення власного імені (офіційного та неофіційного) є одним із різновидів кодування історично-культурної інформації, у якому відображено об'єктивне та суб'єктивне, мовне і позамовне. прізвисько лексичний семантичний антропонімійний

Сучасна українська ономастика характеризується значною кількістю вагомих досліджень, присвячених специфіці власних імен (антро- понімів, топонімів, космонімів, теонімів тощо). Антропонімія ставала предметом наукових зацікавлень низки як українських, так і зарубіжних дослідників. Прізвиська Львівщини як складова загальної системи української народно-побутової антропонімії досі не були предметом спеціального наукового аналізу, тому поза увагою дослідників залишилися лексичний потенціал, структурно-семантичні особливості, мотиваційна база неофіційних іменувань Львівщини, не розглянуто мотиви надавання та способи творення прізвиськ у цьому регіоні тощо. Усе це і зумовило актуальність теми дослідження.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Окремим питанням народно-побутової антропонімії присвячено розвідки Г. Бучко [2], М. Ле- сюка [3], Р. Осташа [4] та ін. Неофіційні іменування монографічно дослідили Н. Павликівська (псевдоніми) [5], Н. Фєдотова (прізвиська Луганщини) [8], П. Чучка (прізвиська Закарпаття) [9], Г. Аркушин (прізвиська північно-західної України) [6], Н. Шульська (неофіційні іменування Західного Полісся) [10], О. Антонюк (прізвиська Донеччини) [1].

Виклад основного матеріалу й обґрунтування результатів дослідження. Об'єктом дослідження є сучасні індивідуальні прізвиська жителів Львівщини. Предмет вивчення -- лексико-семантичні та словотвірні особливості індивідуальних прізвиськ. Прізвиська людей становлять особливий клас пропріальної лексики, оскільки виявляють специфіку на рівні виникнення, функціонування і взаємозв'язку з екстралінгвальними й інтерлінгвальними чинниками. Під прізвиськом розуміємо неофіційне йменування, яке дають номінатори особі чи колективові людей за індивідуальними ознаками, а також за спорідненістю і свояцтвом між носієм і членами родини для ідентифікації і конкретизації. Прізвиськам притаманні індивідуальність, конотативне забарвлення і вмотивованість. Одні антропоніми не викликають застережень в інформаторів, це відантропонімні прізвиська (Броньків Іван, Максимець), інші іменування - емоційно та експресивно насичені, які образно характеризують носія, тому інформатори повідомляють їх із певним застереженням. Це такі іменування, як Бик, Грубий, які ми кваліфікуємо як відапелятивні прізвиська. Деякі з аналізованих прізвиськ реально вмотивовані (Грубий, Малий), а частина їх виникла за асоціацією, у зв'язку з певними висловлюваннями особи про той чи інший рід діяльності, з особливими її діями тощо, тобто мотивовані асоціативно, пор. Помідорка (продає на ринку помідори). Тому важливою є інформація, почерпнута від інформаторів.

Індивідуальні прізвиська. На території Львівщини на позначення неофіційних іменувань найчастіше вживають такі терміни: прізвисько, назвисько, кличка, назвище, прозвище, назва по-вуличному, вуличне прізвисько. Самі жителі поділяють неофіційні іменування на індивідуальні та сімейно-родові. До індивідуальних зараховуємо віда- пелятивні та відантропонімні прізвиська. Сімейно-родові іменування відрізняються від індивідуальних прізвиськ тим, що передаються в спадок і не характеризують носія за якимись ознаками.

Прізвиська, в основі яких лежить онімна лексика. Родичівські прізвиська. Родичівські прізвиська характеризують іменованого опосередковано - через когось із його родичів. Виявлено прізвиська заміжніх жінок (Климчиха, Франичка; Присяжнючка, Репиха, Трі- лиха; Бицьова, Марисі Гатаманова, Здибова Маруська, Мільйонова Стефка, Пундичка, Хрущикова; Дякова, Дячиха, Стельмашка). Помітний відсоток серед досліджуваних одиниць становлять патроніми, матроніми. Патроніми - це іменування за іменем батька: Андрусева Наталка, Галя Міхалова, Кирильова, Маруська Броникова, Михалко Матевків, Михалюнева. Пропатроніми - іменування за дідом: Гриць, Іван Павелків, Михалева Марина, Піскова Марина, Співакова Надя. До матронімів як одного з розрядів родичівських прізвиськ належать іменування за іменем, дівочим прізвищем, прізвиськом матері: Воленин, Мотрунчина Галя, Перколабишина Маринка. Невелику частку складають гінеконіми, що утворюються від імені, дівочого прізвища чи прізвиська дружини: Тусьчин Янтик, Христин Юрко; Рудик Василь, Щур Юрко; Москлишин Іван, Цьотчин Юзько.

Відіменні прізвиська. Поширені у вжитку імена можуть також перетворюватися у прізвиська і ставати індивідуальними назвами окремої особи. На Львівщині побутують такі групи варіантів відіменних прізвиськ: 1) акцентуаційні: Марко - Марко; 2) фонетичні: Лідзя, Микола - Никола, Надзя, Романь; 3) лексичні: Сявко < Ярослав; Віра < Іра; 4) словотвірні: Костя, Ната; Базильо, Іванило, Ярко; Касюра, Марень. Відтопонімні прізвиська. Відтопонімні прізвиська об'єктивують уявлення їх носіїв як жителів певної місцевості, засвідчують явище міграції населення у межах регіону. Виявлено відойконімні прізвиська: Ганя Зборівська, Підбузький, Цапляцкий, Червоноградська та ті, що вказують на місце проживання загалом: Задорожна, Запотоцка, Зафі- гурний, Кутний, Надрічний, Підбережна, Підцерківна. Серед відтопо- німних прізвиськ поширеними є двокомпонентні конструкції на позначення особи: Ганя з Висоцького, Лотко з-за муру, Маринка з берешків, Микола зі Львова - усього 339 іменувань, або 6 %. Відпрізвищеві прізвиська. Це семантичні утворення, що виникли внаслідок: а) усі- чення прізвища з суфіксацією та без неї; б) додавання суфіксів: Гнидик < Гнида, Когутик < Когут; в) відтворення апелятива: Ворона < Воронко, Медвідь <Медвецька; г) лексичних асоціацій: Русак < Заєць, Сорочка < Рубаха. Виразне емоційне забарвлення - це одна з диференційних ознак відпрізвищевих прізвиськ, поширених серед обмеженого кола мовців. Остання група - це прізвиська, утворені від прізвищ чи імен відомих осіб, героїв кінофільмів, літературних творів тощо на основі подібності за зовнішніми ознаками, характером або видом діяльності: Кучма, Хрущов, Кличко, Марадона, Мадонна, Моцарт, Тарзан, Фанто- мас, Квазімодо, Плюшкін, Штірліц.

Відапелятивні прізвиська. Серед відапелятивних прізвиськ переважають прізвиська за зовнішніми ознаками носія: Біла, Вусатий, Короткий, Коротун, Манюня, Рижий, Рябий, Сивий, Червоний, Чорна. Велику частку становлять прізвиська за родом діяльності носія: Бри- гадір, Єгер, Кравець, Лікарка, Лісничий, Майстер, Механік, Монтер, Муляр, Повар. Зафіксовано прізвиська за особливостями мовлення носія: Балакало, Богдан Ґалайчик, Верещен, Галайко, Гук, Калатай- чик, Пікало, Храпливий. Невелику частину складають прізвиська за національною та етнічною ознакою носія: Американ, Бойко, Веньґер, Гуцулка, Мазурка, Молдаван, Німец, Француз.

Класифікація прізвиськ за мотивами номінації. Важливим аспектом дослідження відапелятивних прізвиськ є виявлення мотивів номінації. Учені виділяють три типи номінації: 1) безпосередню; 2) посередню метафоричну; 3) посередню метонімічну [11, с. 210]. У наших матеріалах перший тип безпосередньої номінації репрезентують прізвиська, в яких мотивувальні лексеми стосовно вираженої ними характеристики номінованої особи вжиті в близькому до основного значення. Прізвиська цього типу характеризують носія за фізичними, психічними рисами, за особливостями мовлення, за родом діяльності: Гикавий, Гикало, Горластий, Грубий, Малий; Вар'ят, Тупий; Кравець, Поліцай, Швець. Проте більшість прізвиськ мотивується певними асоціаціями. Випадок із життя носія, зовнішня характеристика особи, риса характеру, дефект мовлення, спосіб поведінки можуть стати мотивом для появи прізвиська. Аналіз досліджуваних прізвиськ дав змогу виділити кілька типів метафоричних перенесень: А. Перенесення за зовнішньою подібністю: Ворона (чорний, як ворона), Жабка (маленька), Ропуха (повна і бридка), Цвях (високий; худий), Шприха (висока і худа жінка). Семантика таких прізвиськ містить пейоративне емоційне забарвлення, вони є образливими для носія. Б. Перенесення за характером, особливостями поведінки, звичками та соціальним становищем носія. До цієї групи належать прізвиська: Американка (багата і працьовита жінка), Князь (багатий), Лис (хитрий), Медвідь (великий і неповороткий), Поштарка (любить переказувати новини), Цап (впертий), Черепашка (повільно ходить). В. Перенесення на основі антонімії: Велика (людина низького зросту), Силач (малий і худий чоловік), Тяжкий (про худорляву, невеликої ваги людину). Використання прізвиськ- антитез - цікаве явище в неофіційній антропонімії.

Крім вказаного типу посередньої метафоричної номінації, виявлено ще один - тип посередньої метонімічної номінації. Метонімізація - код коґнітивних процесів антропонімійної номінації, під час якої форма словесної одиниці переноситься з одного референта на інший на основі асоціації суміжності. Так, наприклад: Булочка (людина випікає і продає булочки), Дах (покриває бляхою дахи), Клепа (чоловік робив клепки), Кульбаба (любить салат із кульбаби), Нутрія (розводить нутрій), Помідорка (продає на ринку помідори). Стосовно прізвиськ Булочка і Клепа: простежуємо зв'язок, при якому денотат є виконавцем дії, а прізвиськом стає назва виробу. Зауважимо, що метонімічні прізвиська часто виражають іронічне ставлення мовця до іменованої особи.

Класифікація прізвиськ за емоційно-експресивним забарвленням. Прізвиська відображають позитивну чи негативну експресивно-емоційну оцінку носія прізвиська оточуючими, тобто є коштуючими іменами. У відапелятивних прізвиськах відбилась творчість народу, його дотепність і образність. Виявлені відапелятивні прізвиська за ступенем експресивності поділяємо на 1) емоційно забарвлені та 2) нейтральні. Емоційно забарвлені - на два підвиди: 1) позитивно забарвлені та 2) негативно забарвлені.

Позитивно забарвлені оніми. Такі прізвиська несуть у собі позитивне емоційне забарвлення і підкреслюють доброту, щирість, темперамент, хоробрість людини. Наприклад, Камінець - чоловік міцної статури. 2. Негативно забарвлені оніми. До цієї групи належать прізвиська, які негативно описують носіїв. Вони можуть висміювати зовнішній вигляд, риси характеру, звички. Так, наприклад, Микола Лисий, Чекіст - чоловік зрадив село. 3. Нейтральні прізвиська. Емоційне забарвлення поняття абсолютно нівелюється (Аптекар, Бригадир, Доктор).

За дериваційними особливостями досліджені прізвиська поділяються на 2 групи: 1) утворені семантичним способом від імен чи апе- лятивів; 2) утворені морфологічним способом. Іменувань, утворених семантичним способом, виявлено 65 %. У сфері творення прізвиськ відбуваються семантичні трансформації. Важко відмежувати прізвиська від апелятивів. Межа між ними на рівні прізвиськової номінації надзвичайно хитка. Межа між власними іменами й апелятивами проходить усередині цих класів і поза ними, в результаті чого апеля- тиви піддаються субстантивації [7, с. 38]. Як лексико-семантичні похідні кваліфікуємо також утворення, що на апелятивному рівні мали афіксальне навантаження, наприклад: прізвиська відіменного походження на зразок Андрійцьо, Ганонько, Касуня, що пройшли стадію трансонімізації: ім'я ^ варіант імені ^ прізвисько, пор. Андрій ^ Андрійцьо (варіант імені) ^ Андрійцьо (прізвисько).

Індивідуальні прізвиська морфологічного способу деривації утворилися за допомогою патронімних, матронімних, андронімних формантів (35 % від загальної кількості прізвиськ). Для творення родичівських прізвиськ найпродуктивнішим виявився суфікс -ів, -ов(а), який функціонує у патронімах: Рудникова Ірка, Славко Ївасів, Фількова Маня; Солярів Степко; Бригадирів Іван; Ганька Ксьондзова. Цей формант використовується також при творенні пропатронімів:

ЙогановаГануська, Славко; Щурів Іван; матронімів: Їмосців; понімів: Мішкова Юлька; адельфонімів: Русланкова Таці - усього 47, 5 %. Суфікс -ин, -ин(а) найчастіше реалізується у патроншах: Воленин, Ма- ляришин Юрко; пропатронімах: Рущин, Юльчин; Петришин Влотко; гінеконімах: Олин Славко, Тусьчин Янтик; матронімах: Когутишина, Перколабишина Маринка; проматронімах: Вольжина Люба (12, 01 % від похідних морфологічного способу творення). Деривати із суфіксами -ук (-'ук, -чук) виявлено серед патронімів: Івасюк, Пронюк; Мос- калюк, Циганчук; матронімів: Воринюк, Мотронюк; пропатронімів: Адасюк, Кирилюк; проматронімів: Борчук,Манюк; гінеконімів: Ганюк, Оленюк (1, 47 %). У неофіційній антропонімії Львівщини засвідчено патроніми на -ич, -ович (-евич): Климович, Миколич; матроніми: На- стич; гінеконіми: Марусич, Мотрич (0,94 %). Окрему групу становлять патроніми: Базиляк, Мисяк і матроніми: Дуняк, Пазяк, утворені за допомогою суфікса -ак (-'ак, -чак) - усього 0, 52 %. Андронімні форманти сполучаються з основами чоловічих імен, прізвищ, прізвиськ, апелятивних характеристик особи. Продуктивними є суфікси -их(а): Крілиха, Лісничиха, Нюниха; -ов(а) / -ев(а): Костьова Льодя, Сомова Стефка; -к(а): Льоничка, Процайка. До непродуктивних ан- дронімних формантів належать: -ул'(а): Богачуля, Кривуля, Ксьон- дзуля; -ун'(а): Казюня, Юзюня; -ан'(а): Біланя; -'а: Романя; -івк(а): Юзівка; -ичк(а): Шуличка.

Висновки

На основі проведеного дослідження можна зробити висновки про те, що серед усієї сукупності індивідуальних прізвиськ Львівщини виокремлюємо відапелятивні й відантропонімні. Лексико-семантичний та структурно-словотвірний аналіз неофіційних іменувань свідчить про те, що досліджуваний матеріал є частиною загальноукраїнського антропоні- мікону. Метою подальших досліджень може бути порівняльна характеристика неофіційної антропонімії Львівщини та інших регіонів.

Список використаної літератури

1. Антонюк О. В. Сучасні прізвиська Донеччини (семантика і структура) : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / О. В. Антонюк. - Донецьк, 2011. - 296 с.

2. Бучко Г Є. Народно-побутова антропонімія Бойківщини / Г. Є. Буч- ко, Д. Г Бучко // Linguistica slavica : Ювілейний збірник на пошану І. М. Желєзняк. - К. : Кий, 2002. - С. 3-14.

3. Лесюк М. Прізвиська жителів гуцульських сіл / М. Лесюк // Przezwiska i przydomki w j^zykach slowianskich. Cz. 1. / Pod red. S. Warchola. - Lublin : Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Sklodowskiej, 1998. - S. 227-240.

4. Осташ Р. І. Із життя сучасних українських прізвиськ 1. / Р. І. Осташ // Українська пропріальна лексика. - К. : Кий, 2000. - С. 115-121.

5. Павликівська Н. М. Питання української псевдонімії XX століття / Н. М. Павликівська. - Вінниця : Глобус-прес, 2011. - 386с.

6. Словник прізвиськ північно-західної України : У 3-х т. / Упорядник Г. Л. Аркушин. - Луцьк : РВВ „Вежа” Волин. нац. ун-ту імені Лесі Українки, 2009.

7. Суперанская А. В. Ударение в собственных именах в современном русском языке / А. В. Суперанская. - М. : Наука, 1966. - 206 с.

8. Фєдотова Н. М. Сучасні прізвиська Луганщини: когнітивна прагматика творення тексту оніма: автореф. дис. ... на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. : 10.02.01 „Українська мова” / Н. М. Фєдотова. - Харків, 2008. - 20 с.

9. Чучка П. П. Антропонімія Закарпаття: дис. ... на здобуття наук. ступеня докт. філол. наук : спец.: 10.661 „Мови народів СРСР (українська мова)” / П. П. Чучка. - Ужгород, 1969. - 987 с.

10. Шульська Н. М. Словник прізвиськ жителів межиріччя Стиру та Горині / Н. М. Шульська. - Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2008. - 164 с.

11. Kosyl Cz. Typy motywacyjne przezwisk ludowych / Cz. Kosyl // Onoma- styka w dydaktyce szkolnej i spolecznej. - Szczecin, 1988. - S. 200-222.

Анотація

Мета статті - розглянути сучасні прізвиська жителів Львівської області з урахуванням їх лексико-семантичної бази, емоційно-експресивного забарвлення, асоціативних зв'язків, структури та номінативної природи. У статті розглянуто прізвиська та їх функціонування в антропонімійній мікросистемі на матеріалі неофіційної антропонімії Львівщини. Зроблено спробу їх мотиваційної характеристики. Визначено найпродуктивніші форманти, які беруть участь у творенні прізвиськ.

Ключові слова: антропонім, антропонімікон, прізвисько, прізвище, лексична база, словотвірна структура.

В статье исследованы современные прозвища жителей Львовщины с учетом их лексико-семантической базы, эмоционально-экспрессивной окраски, ассоциативных связей, структуры и номинативной природы. Рассматриваются отапеллятивные прозвища, а также их функционирование в антропонимной микросистеме на материале неофициальной антропонимии Львовщины.

Ключевые слова: антропоним, антропонимикон, прозвище, фамилия, лексическая база, словообразовательная структура.

The article focuses on modern nicknames spread in Lviv region. The purpose of this article is lexical and semantic basis, emotional and expressive colouring, associative relations, structure and nominative nature of the nicknames.

The article deals with the appellative nicknames, their functioning in the an- throponymic microsystem based on unofficial anthroponymy of Lviv region. We attempt to describe their motivative characteristic. In this article modern informal Ukrainian man names derived from formal and informal names of their relatives have been analyzed according to their lexical base and word-forming structure. The most productive word-formation elements, which at present create unofficial male names, have been defined. The main means of identifying man and woman were personal names or name-derived patronyms, suffixal derivatives of father's names or surnames. Lexico-semantic and structural analysis of man nicknames have been carried out in the thesis.

Key words: personal name, patronym, formula of naming, anthroponymy, nickname, surname, propatronym, matronym, promatronym, gyneconym, lexical base, word-forming structure.

Размещено на Allbest.ru