Іллокутивна специфіка номінацій зорових знаків комунікації в англомовному художньому дискурсі

ЛИТВИНОВ О.О.

Київський національний лінгвістичний університет

У статті розглядаються прагматичні аспекти англомовних номінацій невербальних зорових знаків комунікації у світлі теорії мовленнєвих актів, визначається поняття зорового знака як одиниці невербаліки, окреслюється корпус номінацій зорових знаків у сучасній англійській мові, висвітлюються їхні функціональні характеристики в писемному дискурсі. Особливу увагу приділено розгляду функцій і прагматичного потенціалу цих одиниць у художньому дискурсі з урахуванням їхньої іллокутивної специфіки, у результаті чого виділено три основні типи досліджуваних номінацій як базис їхньої функціонально-прагматичної таксономії.

Ключові слова: невербальний знак комунікації, номінація зорового знака комунікації, дискурсивна функція, мовленнєвий акт, іллокутивний потенціал.

номінація англомовний знак зоровий

The article deals with the pragmatic aspects of English-language nonverbal visual sign labels in the light of the Speech Act Theory, defines the notion of the visual sign as a unit of nonverbal communication, outlines the inventory of visual sign denominations in modern English, and highlights their functional characteristics in written discourse. Special emphasis has been laid on analyzing these language units' functions in the contemporary British and American fiction, their illocutionary specifics in discourse taken into account, as a result of which three types of the labels under investigation have been distinguished as a basis of their functional-pragmatic taxonomy.

Key words: nonverbal sign, visual sign label, discursive function, speech act, illocutionary potential.

Сучасна лінгвістика відзначається міждисциплінарним характером і зорієнтована на комплексне, інтегроване дослідження мовних засобів репрезентації невербальних компонентів комунікації, до яких належать, зокрема, невербальні зорові знаки. Зоровий знак комунікації - це “функціонально релевантна одиниця невербаліки”, що відповідає прагматичним цілям і завданням комунікативного акту [8, с. 10-39], реалізується в зоровому каналі зв'язку і слугує для передачі широкого спектру когнітивних, емотивно-оцінних, модальних і функціонально-прагматичних значень у дискурсі. Невербальним зоровим знаком є будь-яка соціально доцільна і функціонально навантажена зорова дія або стан, що є комунікативним сигналом від адресанта до реципієнта і підлягає вербалізації. Сукупність стандартних зорових знаків комунікації, притаманних певному соціуму, формує систему дискурсивних маркерів когніції, емоцій, ставлення, оцінки та впливу у вигляді зорових дій і станів мовців. У писемному дискурсі лінійна послідовність вербалізованих зорових знаків призначена для передачі розмаїтого діапазону когнітивних, емотивно-оцінних, модальних та прагматичних значень у конкретних комунікативних ситуаціях. Функціональна цінність і прагматичний потенціал зорових знаків детермінується їх рекурентним використанням в усному дискурсі та обов'язковій їх вербалізації у писемних дискурсивних практиках, де “невербальний знак усного спілкування отримує лінгвальну форму” [там само, с. 9]. У мові й мовленні онтологічні особливості зорових знаків як складників невербального семіотичного коду втілюються в корпусі різнорівневих номінацій різної структури та змісту, призначених для їх вираження.

Дослідження лінгвістичних аспектів зорових знаків грунтується на синтезі номінативного, структурного, когнітивно-дискурсивного та функціонально-прагматичного підходів, що передбачає їх розгляд у контексті мовних, мовленнєвих, психологічних, фізіологічних, когнітивних і соціальних особливостей комунікації у рамках сучасної антропоцентричної парадигми. Основою вивчення номінацій зорових знаків комунікації слугують праці, присвячені аналізу цього явища в біологічному, психологічному, соціальному і комунікативному аспектах у двох семіотичних планах: 1) невербальному, що представляє їх фізіологічний вияв (І.Н. Горєлов [4], Г.Ю. Крейдлін [5], M. Argyle [13], C. Cadena [14], P. Ekman [15] та ін.), і 2) вербальному, що охоплює мовне позначення невербального семіотичного коду (О.Л. Васильєва [1], А. Вежбицька [2], І.І. Сєрякова [8], Л.В Солощук [10], В.І. Шаховський [11], О.І. Шевченко [12] та ін.). Спостережено спрямованість сучасної лінгвістики на вивчення взаємозв'язків невербальних компонентів комунікації, з'ясування глибинних механізмів передачі невербальної поведінки мовця і прагматичних значень засобами мови, дослідження мовної інтерпретації невербальних знаків, що характеризують людську комунікативну взаємодію.

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю комплексного, інтегрованого вивчення мовних засобів позначення невербальних компонентів комунікації, зокрема зорових знаків, з метою виявлення закономірностей їх дискурсивної реалізації та співвідношень між номінативним, функціональним і прагматичним планами їхнього дискурсивного втілення.

Мета статті полягає у виявленні функціонально-прагматичного потенціалу та іллокутивної специфіки номінацій зорових знаків комунікації у сучасному англомовному художньому дискурсі з позицій теорії мовленнєвих актів.

Завдання статті:

- визначити комунікативну сутність та з'ясувати прагматичні функції номінацій зорових знаків у сучасному англомовному художньому дискурсі;

- розкрити іллокутивну специфіку номінацій зорових знаків у конкретних комунікативних ситуаціях на основі їхніх дискурсивних функцій;

- представити таксономію прагматичних типів досліджуваних номінацій на основі їхньої іллокутивної специфіки;

- виявити фактори прагматичної варіативності досліджуваних номінацій.

Матеріалом дослідження слугують 2126 номінацій зорових знаків, відібрані методом

суцільної вибірки з 1590 дискурсивних фрагментів 25 художніх творів британських та американських авторів ХХ - ХХІ століття, а також зі словників сучасної англійської мови.

Номінації зорових знаків сучасної англійської мови включають: 1) дієслова зору, більшість із яких мають конверсійні пари з іменниками зору (to look - a look, to stare - a stare, to gaze - a gaze, to glance - a glance, to eye - an eye, to blink - a blink, to see, to watch, to observe, to regard, to leer - a leer, to wink - a wink, to scowl - a scowl, to examine, to frown, to blaze, to glower, to glaze, to squint etc.); 2) словосполучення типу V+a N із дієсловами абстрагованого непрямого значення (to take / have a look, to catch a glimpse); 3) вільні сполучення дієслів зору з прислівниками (to look /gaze /glance quickly / superciliously / angrily etc.); прикметників з іменниками зору (anxious, critical, sharp, watchful, suspicious, envious, hostile, seductive, curious, prying, piercing eyes / look / stare), дієслів із іменниками (to blink, shut, close, open, roll, squint, drop, lower, lift, raise, rest, strain one's eyes; to lay, set one's eyes on, to keep one's eyes open, peeled, skinned, to cast an eye on, run one's eye over, fix one's eye on, take one's eyes off, feast one's eyes on etc.), іменників зору з дієсловами (eyes twinkle, twitch, move etc.), 4) прикметники-бахуврихи (round-eyed, lynx-eyed etc.), 5) усталені вирази (to make eyes at, to keep a watchful eye at, eyes like gimlets etc.), 6) речення різної структури і змісту (her eyes were mostly green, with a lift to the lower lids as if she was hiding a joke).

Комунікативна сутність номінацій зорових знаків у дискурсі полягає в тому, що вони слугують мовними репрезентантами функціональних компонентів універсальної семіотичної невербальної системи, яка поряд із вербальною становить цілеспрямований процес інформаційного обміну і реалізується через візуальну взаємодію комунікантів за допомогою інформативно значущих кінем і реакцій органів зору. Закономірне застосування мовцем зорових знаків у дискурсі засвідчує існування в певній лінгвокультурі стандартного зорового коду, який підлягає вербалізації та систематизації з метою побудови інваріантних і варіантних моделей його реалізації у різних дискурсивних практиках.

У рамках цього дослідження розкрито функціонально-комунікативний і прагматичний потенціал номінацій зорових знаків у конкретних ситуаціях художнього дискурсу термінами теорії мовленнєвих актів (далі - МА). У цьому зв'язку сукупність зорових знаків в усному дискурсі визначена як низка несловесних повідомлень, тобто іллокутивних актів, які утворюють текст, складений “із невербальної тканини зорової експресії” [6, с. 151] із притаманною йому структурою і категоріями. Зоровий іллокутивний акт демонструє комбінацію намірів адресанта, способів їх реалізації, інтенсивності іллокутивної сили повідомлення. Дослідження іллокутивної специфіки номінацій зорових знаків у художньому дискурсі ґрунтується на визнанні комунікативної сутності зорового знака як невербального повідомлення, яке залежно від ступеня функціональної доцільності, інформативності та прагматичної значущості спроможне функціонувати як еквівалент окремого МА завдяки здатності невербальних компонентів комунікації повністю заміщувати вербальні висловлення. У цьому зв'язку, особливу цінність мають автономні номінації зорових знаків, що функціонують незалежно від вербального компонента як повноцінні субститути словесних повідомлень, що дає можливість дослідити їх із позицій теорії МА як такі, що мають значну іллокутивну силу і, відповідно, перлокутивний ефект у дискурсі, тобто являють собою перформативні акти, результатом яких є вплив на адресата, що, у свою чергу, стає глибинним фактором змін у ході дискурсу, оперативним чинником його подальшого розвитку.

Функціональне навантаження досліджуваних номінацій визначено через особливості конкретної ситуації з урахуванням її об'єктивних і суб'єктивних чинників [6, с. 121]. Перші включають характеристики комунікантів із їхніми а) соціальними статусами і ролями, б) психологічними складниками (ментальними й емоційними), в) комунікативними інтенціями, які визначаються потребами та цілями спілкування, г) стратегіями, ґ) тактиками. До других належать об'єктивні умови спілкування, що детермінують тип комунікативної ситуації: а) формальні або неформальні соціальні стосунки, б) конфліктні або неконфліктні взаємовідносини, які зумовлюють загальний комунікативний фон ситуації, в) дотримання комунікантами умов щирості як факторів, що спричиняють виникнення ситуацій правди або неправди і визначають тип комунікативного клімату. Урахування ситуативних чинників дало змогу з'ясувати функціональне навантаження досліджуваних номінацій у дискурсі, оскільки зорова поведінка мовця є одним із інструментів ефективної комунікації за наявності умов успішності комунікативного акту, які включають, зокрема, умови щирості, виконуваності, підготовки, а також дотримання принципу ввічливості і максим якості, кількості. способу та релевантності [там само, c. 121].

На основі зібраного матеріалу доведено, що функції зорових сигналів у дискурсі корелюють із фізичними, фізіологічними, психологічними та соціальними характеристиками комунікантів. Установлено, що надлишковий зоровий контакт є знаком домінування, загрози, попередження; недостатній контакт означає неувагу, образу, небажання підтримувати спілкування; ухиляння від зорового контакту, опускання очей може свідчити про сором, покірність, небажання повідомляти правду або про дотримання стратегії збереження обличчя, погляд убік може бути сигналом неправди або приховування інформації тощо [6, с. 181]. З огляду на це виділено п'ять основних функцій номінацій зорових знаків у художньому дискурсі, серед яких:

1) когнітивна (зоровий знак як індикатор думки та когнітивних процесів мовця),

2) характеризаційна (показник особистісних і соціальних характеристик мовця), 3) регулятивна (зоровий знак як засіб регуляції процесу комунікації), 4) емотивна (знак емоцій, емоційного стану, особистого ставлення, почуттів мовця), 5) волюнтативна (покажчик широкого спектру прагматичних інтенцій, стратегій і тактик комуніканта) [там само, с. 122]. На основі поданих вище дискурсивних функцій стало можливим дослідити іллокутивний потенціал номінацій зорових знаків у художньому дискурсі з урахуванням ситуативних факторів [там само, с. 159].

З опертям на поняття інтенції як центрального поняття прагматики визначено, що номінації зорових знаків у художньому дискурсі є за своєю природою інтенційними, оскільки вони певною мірою репрезентують невербальні прояви намірів комуніканта [6, с. 151]. За параметром експлікації інтенції адресанта виділено два типи номінацій зорових знаків: 1) конативні (від лат. conatus - спроба, зусилля, стремління - термін психології на позначення мотиваційних і вольових процесів регуляції поведінки) і 2) нейтральні. Перші походять із волітивної (інтенційної) сфери суб'єкта і, як правило, конвенційні, соціально детерміновані й адресатно- орієнтовані. Вони відображають наміри, цілі, потреби, причини, які породжують конкретні зорові сигнали суб'єкта. Другі - нейтральні - позначають біологічно та фізіологічно зумовлені, зазвичай, рефлекторні зорові реакції, що, як правило, характеризується відсутністю чітких намірів із боку суб'єкта, але здатні виявляти зовнішні та внутрішні чинники, іноді неусвідомлені, які зумовлюють конкретні зорові сигнали. У цьому плані номінації зорових знаків мають особливу інтерпретаційну і практичну цінність у ситуаціях правди / неправди і конфлікту, коли існує можливість адекватно й якомога об'єктивно оцінити ступінь щирості / нещирості або агресії комуніканта. Попри відсутність явної іллокутивної сили або її незначний характер, нейтральні номінації, тим не менше, є достатньо експресивними і здатними викликати в дискурсі дієвий перлокутивний ефект.

Актомовленнєва таксономія номінацій зорових знаків комунікації грунтується на систематизованій класифікації мовленнєвих актів різних дослідників [3, с. 8; 7; 9] і включає три базові прагматичні типи номінацій, а саме: 1) репрезентативні, що супроводжують, підсилюють або заміщують акти твердження стосовно об'єктивного світу, де пропозиція представлена мовцем як істинна або неістинна за умови щирості адресанта; 2) директивні номінації як імперативні акти, серед яких виділено кілька різновидів спонукань, а саме: ін'юнктиви (накази), реквестиви (прохання), квеситиви (питання) і власне (нейтральні) директиви; 3) експресивні номінації як акти відображення розмаїтого спектру психоемоційних якостей і станів суб'єкта, особливостей його ментальної сфери і когнітивних процесів [6, с. 152]. У цій групі, крім власне експресивів, що передають емотивний аспект повідомлення, виділено промісиви (акти обіцянки) і менасиви (погрози) як невербальні зорові компоненти комісивних актів вираження зобов'язання. Крім цього, виділено експозитиви (описи, пояснення, тлумачення) як різновид експресивів, що позначають психоемоційний стан комуніканта на основі припущення, тлумачення, визнання з боку інтерпретатора або адресата. До експресивів також віднесено номінації, що супроводжують вердиктиви як акти відображення суб'єктивної модальності комуніканта, тобто акти оцінки, вироку, схвалення тощо. Зрештою, виділено бехабітиви як етикетні експресиви, зумовлені потребою застосування формул соціального етикету і загальноприйнятної невербальної поведінки. Варто зазначити, що в художньому дискурсі виявлено велику кількість комбінованих номінацій, які характеризуються синкретичною реалізацією кількох прагматичних значень, що дозволило дійти висновку стосовно дифузної природи меж усередині даної таксономії. Нижче розглянуто зазначені типи номінацій.

Репрезентативні номінації за своїм іллокутивним змістом відображають зорові дії та стани мовця, які відповідають його істинним намірам. Вони представляють мовну особистість як щиру або нещиру залежно від ситуації спілкування та використаних стратегій і тактик. Ці номінації за іллокутивним потенціалом, як зазначалося, можуть бути двох типів: нейтральними, що відображають зорове сприйняття і рефлекторні зорові реакції, зазвичай, емотивно нейтральні, і конативними, які позначають прагматично навантажені зорові дії і стани, що певною мірою експлікують інтенцію мовця. Цей тип номінацій відзначається наявністю у своїй поверхневій структурі дієслів зорової перцепції: to see, to recognize, to notice тощо, наприклад:

He turned round and saw someone [...] wearing a long and impenetrable disguise, looking like Pierrot [...] and the anxious husband recognized an antique snuffbox [...]. He placed his left hand [...] with such a brusque and involuntary gesture that the eel-like Pierrot noticed him [18, p. 38].

Підкреслені автономні номінації зорових знаків - незалежні від вербального модуля і вжиті в авторському описі - позначають рефлекторні реакції мовця у вигляді миттєвих зорових дій, результатом яких є зорове сприйняття навколишніх об'єктів, і мають нейтральну іллокутивну силу, оскільки не відображають спеціального наміру суб'єкта зорових дій. Термінами МА за своїм комунікативно-прагматичним призначенням вони відповідають репрезентативам.

Репрезентативні номінації зорових знаків у художньому дискурсі здатні передавати значення підтвердження, заперечення, повідомлення, запевнення, пояснення, згоди, незгоди, відмови, натяку тощо. Наприклад, іллокутивне значення підтвердження може бути передано так:

Tess cast a happy yes glance at her escort, then, half smiling, continued walking along the balustrade of red and yellow maples [18, p. 60].

Виділена номінація позначає зорову дію як невербальний акт згоди на пропозицію співрозмовника здійснити прогулянку на озеро й підтвердження цих намірів.

Зоровий іллокутивний акт заперечення ілюструє приклад нижче, у якому зорова номінація позначає невербальний акт відповіді співрозмовникові у формі риторичного питання, яке має іллокутивну силу заперечення:

Old Horwitz turned all the way around to look at me [...]. “How the hell should I know ? He said. “How the hell should I know a stupid thing like that?” [20, p. 83].

Наступна номінація має іллокутивну силу натяку. Промовисті й багатозначні погляди персонажа у бік білявої дівчини, яка йому сподобалась у кав'ярні, є невербальними сигналами натяку на знайомство та налагодження стосунків:

She was sort of cute, the blonde one, and I started giving her the old eye a little bit, but just then the waiter came up [20, p. 70].

У прикладі нижче суто мовою очей, без вербального супроводу, виражено повідомлення з іллокутивною силою репрезентатива зі значенням неможливості або неспроможності пояснення своїх дій через незнання мотивації власної поведінки:

“Why do you offer to pay me for it when I`m your sister? ”

Mrs. Perry looked at her in silence. She did not answer, because she did not know why herself [18, p. 30].

У наступному прикладі зорова номінація позначає “відсутній” погляд персонажа, що супроводжує і певною мірою підсилює його пряму мову, у якій він чітко висловлює відмову співрозмовникові. Цей погляд слугує невербальним компонентом, що підсилює прямий МА “репрезентатив” із конгруентними локутивною та іллокутивною силами висловлення відмови:

He looked up absently and said in a monotone, “I can t help you. Somebody's got to work them, and it's your turn” [21, p. 99].

Серед репрезентативних номінацій зорових знаків виділено експозитивні (описові, пояснювальні) номінації, у яких на першому плані міститься ознака, що експліцитно характеризує або тлумачить зорову дію чи стан мовця. Термінами МА такі номінації, з одного боку, кваліфіковано як експресиви, якщо висвітлена в них ознака стосується емотивної сфери, з другого боку, у випадках, коли висвітлена ознака не має емотивної природи, а стосується раціональної або ментальної сфери суб'єкта, їх віднесено до репрезентативів. Наприклад:

Mr. Gonzalez looked at Ignatius hopefully, but he received no reply [23, p. 130].

Головною змістовою ознакою цієї номінації є сповнений надії погляд персонажа, виражений прислівником hopefully, семантика якого стосується сфери раціонального, що дозволяє визначити дану номінацію як експозитив. У наступному прикладі експозитивна номінація виражена розгорнутою синтаксичною конструкцією у вигляді порівняльного підрядного речення:

“Good night, Mother, ” Freddie said, looking at her as if she were planning to stay up all night, dancing over her good fortune [19, p. 202].

Виділена дескриптивна номінація синкретично передає піднесений емоційний стан дівчини на ім'я Фредді, її позитивні емоції і, з іншого боку, її ментальний стан, раціональні очікування та наміри, висловлені з позиції інтерпретатора в особі автора. Саме названі компоненти раціональної сфери виступають фокусом у семантичній структурі цієї номінації, що дає підстави кваліфікувати її за прагматичним типом як експозитив.

Вердиктивні номінації зорових знаків являють собою позначення невербальних дій вираження суб'єктивної оцінки та ставлення, наприклад:

When a new deliveryman with the right kind of body came into the store, Blanche would turn immediately and give him a frank up-and-down appraisal [21, p. 20].

Виділена номінація на позначення відвертих оцінних поглядів виступає невербальним еквівалентом висловлення з іллокутивним значенням оцінки і кваліфікується як вердиктив.

Директивні номінації зорових знаків позначають невербальні зорові акти спонукання, питання, прохання, вимоги, наказу, поради тощо. Зокрема, іллокутивний акт питання може бути проілюстрований автономною (незалежною від вербального модуля) номінацією нижче:

Her light-green eyes held a desperate question “Why? ” to which he could not know the answer [18, p. 89].

Світло-зелені очі, у яких читається відчайдушне питання “Чому?”, у цьому фрагменті є невербальним сигналом, який повністю заміщує директивний акт запитання і функціонує у дискурсі самостійно, що дозволяє визначити відповідну номінацію як квеситив. У наступному прикладі директивна номінація функціонує у кластері з вербальним компонентом:

He looked up quickly. A note in her voice had caught his attention. “What are you talking about, Monica?” [21, p. 99].

Раптовий погляд на співрозмовника як реакція на попереднє повідомлення передає невизначеність і запитання, що узгоджується з прямим МА квеситивом, яким оформлене вербальне повідомлення мовця. Подібне прагматичне значення спостерігається в такому прикладі:

Blanche closed in on Stevie, half smiling but with eyebrows raised curiously. “What'd he ask you?” [21, p. 135].

Підкреслена номінація, що означає “зацікавлено підвести брови,” характеризується іллокутивною силою запитання й узгоджується з директивним МА - квеситивом, що дає підстави віднести її до невербальних квеситивів.

Директивний зоровий акт прохання засвідчено у фрагменті нижче, де зв'язана з вербальним компонентом номінація виконує функцію зорового акту прохання про підтримку та сподівання на неї, що експліцитно виражено автором обставиною порівняння as if hoping for support:

Blanche whirled and looked at Isla, as if hoping for support. But Isla said nothing [21, p. 24].

Наступна номінація зорового стану (раптово потемнілі, округлені очі) має іллокутивну силу погрози й узгоджується з прямою мовою персонажа, передаючи наростання напруженості:

“I think you better leave ”. He pointed a finger at her. The eyes came up black and round [21, p. 96].

Іллокутивна сила спонукання і пропозиції спостерігається в такій номінації:

The place mat said the body was still on view in a glass coffin a couple of hundred miles from where they were. Raymond and Ray Jr. looked at each other. “Hey, we gotta see that, ” Raymond said [21, p. 97].

Виділена номінація на позначення зорового контакту означає спонукання або пропозицію виконати спільні дії, що дозволяє кваліфікувати її як директив. Наступна номінація виявляє іллокутивну силу дружньої поради:

“You can't afford to lose a minute. Not you. ” I nodded, because he was looking right at me and all, but I wasn't too sure what he was talking about [20, p. 189].

Підкреслена номінація логічно узгоджується зі змістом пропозиції у прямому мовленні персонажа, який щиро радить співрозмовнику утриматися від певних дій, що експліцитно виражено директивним МА із локутивною силою заборони, і водночас її можна інтерпретувати як невербальний акт спонукання. Отже, є всі підстави визначити дану номінацію як директив.

Експресивні номінації зорових знаків прямо корелюють із виконуваною ними емотивною функцією в дискурсі. Іллокутивна сила таких номінацій полягає у вираженні психоемоційного стану мовця, а також його суб'єктивного ставлення до інших комунікантів та ситуації спілкування. Для передачі емоційного стану, як правило, реалізується така модель: “виразник емоції (очі адресанта як контейнер) + лексичне позначення емоції + адресат емотивної дії / стану”. Зазвичай, емотивні зорові дії супроводжуються конкретною назвою емоції. Наприклад, емоція гніву в описах зорових знаків виражається такими лексемами і сполученнями, як to glare, to look furiously / angrily, a scathing glance, to look ireful, an angry glance, a glance of exasperation та ін., почуття зневаги - to look down with disdain, a contemptuous look, a look of contempt тощо, емоція злоби - eyes (were) black with malice, a malicious look, та ін., емоція огидності - to look with revulsion, a look of distaste тощо, емоція ніжності - a tender glance, eyes full of tenderness, to look gently та ін., емоція здивування - to gaze in amazement, to look in amazement, eyes expressing astonishment тощо. Спостережено значну варіативність лексичного вираження емотивних складників, яка детермінує парадигматичні типи номінацій зорових знаків у дискурсі й не підлягає чіткому моделюванню, оскільки спектр емоційних переживань людини досить широкий, мінливий і часто непередбачуваний. Наведені нижче предикатні номінації зорових знаків позначають зміну відчуттів комуніканта:

She seemed to like that. Her eyes were almost happy. But I talked myself out of words for the moment, and while I was hunting for more [...] the shine went out of her eyes [17, p. 151].

Позитивна емоція радості позначена дескриптивною номінацією eyes almost happy з емотивним компонентом, вираженим якісним прикметником happy. Друга виділена номінація у цьому фрагменті передає певну нейтралізацію цієї емоції, про що переконливо свідчать очі героїні, із яких зникає блиск, притаманний емоції радості й відчуттю щастя.

У наведеному нижче прикладі описано емоцію захоплення, “Four, or thereabouts.” [...]. She glanced with admiration at the young person whose society was two hours more alluring than hers had been; then at her wristwatch [18, p. 8].

Виділена дескриптивна номінація у цьому фрагменті дискурсу виконує синкретично емотивну функцію, позначаючи емоцію захоплення за допомогою лексеми admiration, і когнітивну функцію, адже факт переміщення погляду персонажа на годинник свідчить про динаміку його когнітивних процесів, яка характеризується зміною думки та переключенням уваги. Термінами МА ця складна синтаксична номінація інтегрує в собі дві функції: експресивну (to glance with admiration) і репрезентативну (to glance at the wristwatch). Перша відображає рефлекторну, раптову емоційну реакцію, а значить виконує емотивну функцію, друга виконує когнітивну дискурсивну функцію, що полягає в позначенні динаміки роботи думки, яка супроводжується переміщенням погляду зі співрозмовника на неживий об'єкт у процесі спілкування. Будучи субститутом вербального компонента описуваної ситуації, перша інтегрована номінація зорового знака заміщує потенційно можливі у цьому контексті МА експресив (to glance with admiration = [I admire]) або вердиктив [It is admirable], вербалізація яких стала би можливою за рахунок представлення пропозиції стосовно об'єкта погляду прямою мовою персонажа. Функціональний потенціал та прагматичний тип даної номінації зорового знака встановлено за її внутрішньою формою, тобто провідною рисою, що висувається на передній план і входить до інтенсионалу семантичної структури номінації. Отже, конструкція glanced with admiration at the young person за іллокутивним потенціалом є експресивною і виконує в дискурсі емотивну функцію, водночас конструкція glanced with admiration at the wristwatch - репрезентативна і виконує когнітивну функцію, оскільки через зорову реакцію передає осмислене сприйняття фізичного об'єкта.

У наступному фрагменті мати приводить хлопця, який хоче навчитися грати на барабанах, до музичної школи, але, дізнавшись, що йому доведеться оволодівати нотною грамотою, він переживає одночасно емоцію відчаю (despair) та стан втоми, які пов'язані між собою:

Alex looked at the practice pad with despair. “Don't I get to play on a drum set? ” he said. “First you'll learn on this. That'll keep you busy for a while.” Then he (the teacher) produced a book of sheet music and added, “And you 're going to learn to read this” [16, p. 33].

У цій самій ситуації кількома секундами пізніше за допомогою складносурядного речення, перша частина якого містить зорову номінацію to look at, автор передає загальне відчуття втоми персонажа, що спричиняє негативні емоції, пов'язані з пережитим ним раніше неприємним досвідом очікування прийому у стоматолога:

Alex looked at Mr. Frick and at the sheet music and a sudden fatigue overtook him: it was similar to what he felt while sitting in his dentist's waiting room, anticipating a cavity [16, p. 33].

Змішані емоції з тенденцією до позитивних переживає персонаж, який під наглядом викладача успішно перекладає з латини складний текст, хоча здається, що він спочатку сам не вірить у свою здатність впоратися з цим:

They seated themselves side by side atMurph's desk, and openedAeneidos by Publius Vergilius Maro. “Where were we last time? ” “Right here, ” said Felix and pointed to each word in turn: [... ] sate sanguine divum, Tros Anchisiade, facilis descensus Averno. ” “Translate please. ” He studied the words for a few seconds, then felt the gooseflesh rise. Felix said, “It is easy to die. ” “More literally, Felix, ” Murph replied with a grimace, but with a smile, too, in the corner of her mouth.

“Kindred by blood to the gods [... ] Trojan son of Anchises [... ] the way down [... ] the way down [... ] from Avernus [... ] is very easy, ” Felix translated, and looked up brightly from the page [22, p. 82].

Номінація studied the words виконує суто когнітивну функцію з нейтральним показником емотивності, водночас looked up brightly позначає раптовий позитивний емоційний стан персонажа, задоволення та радість, що виникають унаслідок успішності власних дій і віддзеркалюються у його сяючих очах. У синтагматиці ці дві зорові номінації позначають різні аспекти стану персонажа, мінливість його емоційного стану. Дотримання формальностей спілкування між учителем і учнем, умов щирості, кооперативних стратегій і принципу ввічливості зумовлює успішність цього дискурсу, емотивний модус якого дає підстави схарактеризувати його як позитивний.

Це справедливо також стосовно іншої зорової номінації у цій самій ситуації трохи згодом:

And then came a smoothness into the boy's brow, for they had reached the part he'd swatted up special to please Miss Murph. He had it by heart from the Dryden translation, found on his own while bookworming at the Galveston Island Public Library [22, p. 83].

Виходячи з контексту, зникнення напруження очей персонажа - це відбиття його емоційного стану, що характеризується послабленням нервової напруги, відчуттям полегшення і задоволення завдяки впевненості в собі та своїх знаннях. Це є свідченням асертивної комунікативної поведінки людини, яка обирає кооперативні стратегії спілкування, націлена на задоволення комунікативних потреб адресата з використанням тактики надання щирої, істинної й якісної відповіді.

У наступному прикладі номінація зорового знака свідчить про переживання змішаних емоцій, у яких синкретично поєднані легке здивування, зацікавлення і підозра. Як відомо, людина переживає багато емоцій, відчуттів та їх відтінків, які часто неможливо точно описати, тому їх вербалізація відбувається через називання однієї або двох базових емоцій, на яких фокусується інтерпретаційна уява спостерігача:

One day Alex arrived downstairs and discovered that Seaton had shaved his head and dyed the remaining stubble bright pink. Alex eyed him suspiciously. “My girlfriend dared me to do it, ” Seaton explained. ”She wanted to see if I loved her enough to do something wild” [16, p. 34].

У цьому випадку емотивна функція зорової номінації полягає в передачі емоційного стану підозри персонажа, що виражено прислівником-модифікатором suspiciously, і емоції зацікавлення та деякого здивування, вираженої спеціальним дієсловом to eye на позначення тривалої зорової дії. Цей неформальний дискурс однолітків характеризується застосуванням кооперативних стратегій та асертивних тактик із вільним і щирим вираженням емоцій.

У прикладі нижче прислівник-модифікатор gleefully передає емоцію радості у складі номінації, що є незалежною від вербального компонента і виконує в тексті субституційну функцію, виразно заміщуючи потенційно можливий у цій ситуації МА “експресив” у ситуації несподіваної зустрічі з людиною, яку мовець радий бачити:

The next day Alex arrived in his lobby [...] and he watched gleefully as the door halted and withdrew, like a curtain. There stood Mr. MacFall, the electrician [16, p. 40].

У наступному прикладі емоція лексично не називається, а виражається через опис виразу очей персонажа, а саме: його яскравий погляд (light in eyes) - світло в очах свідчить про стан творчого піднесення й радості. Ця номінація супроводжує й підсилює вербальне повідомлення, у такий спосіб виконуючи адитивну, емфатичну функцію - вираження позитивного, зокрема радісного емоційного стану мовця:

“Twenty-eight, twenty-eight [...]” Roache faltered, Roache was stumped. But there was a light in Mehmel's eyes. “Twenty-eight, rose to bait, ” he tendered majestically [22, p. 72].

У художньому дискурсі виявлено велику кількість комбінованих номінацій зорових знаків, що характеризуються семіотичною різноплановістю, оскільки вони здатні синкретично передавати перцептивне сприйняття, ментальні процеси й емоційні стани людини в певні моменти комунікативного буття. Так, у комбінованій номінації нижче спостережено вияв когнітивного аспекту зорових дій і водночас емоційного стану мовця:

Next day Paul went to Church and Gargoyle to interview Dr. Fagan [...]. Paul eyed him shyly across the table. He was very tall and very old and very well dressed [24, p. 42].

Когнітивний план змісту підкресленої номінації реалізується через зміст пропозиції наступного речення, що описує результат ментальної обробки сприйнятої зором актуальної інформації, водночас дієслівний комплементатор shyly містить емотивний компонент зорової дії, що передає відчуття дискомфорту або ніяковості у присутності оточуючих. У тексті ця номінація виконує прагматичну функцію одночасної передачі когнітивного й емотивного значень зорових дій, а саме: результату зорового сприйняття, здійснення когнітивних операцій з інформацією, отриманою через зоровий канал зв'язку, а також емоційного ставлення до цієї інформації.

Наведені нижче фрагменти демонструють емотивну специфіку зорових знаків комунікації завдяки семантичній об'ємності відповідних номінацій у різних ситуаціях:

Rolly stopped walking and looked at me with vague worried eyes. “Now how can you say that? ” he remonstrated [17, p. 113].

Виділена номінація фіксує тимчасові якості очей мовця в ситуації кримінального розслідування, коли багато фактів залишаються нерозкритими, тому вираз очей віддзеркалює невизначеність і втому, а також емоцію тривоги, страху. Ця дескриптивна номінація, окрім назви зорової дії to look, містить детальнішу інформацію про специфіку зорового стану персонажа (vague, worried eyes - невиразні, відсутні, занепокоєні очі).

He panted through the uncovered half of his mouth [...], looking at me with a gray eye that held triumphant mirth [17, p. 181].

Дескриптивна зорова номінація looking with a gray eye, поширена релятивним підрядним реченням that held triumphant mirth, відбиває емоційний стан прихованої радості комуніканта.

У фрагменті нижче експресив, виражений головним реченням складнопідрядного речення, відображає пригнічений емоційний стан героїні через сльози, що блищать під очима, але без указівки на конкретну негативну емоцію, натомість наявна імпліцитна емоційна складова:

When she crossed from there to the bathroom, carrying clothes in her arms, a tear was shiny beneath each eye [17, p. 88].

В емотивних номінаціях зорових знаків спостережено повний спектр фундаментальних емоцій - позитивних і негативних, що демонструють емоційний стан і особисте ставлення комуніканта в дискурсі. Зібраний матеріал свідчить про численність комбінованих номінацій, що передають розмаїтий спектр емотивних характеристик зорових знаків. Однак, для лінгвістичного аналізу відібрано шість фундаментальних (базових) емоцій, а саме: 1) радість, що супроводжує стани задоволення, піднесення, щастя, 2) здивування (приємне і неприємне), 3) гнів (невдоволення), 4) печаль (відчай, розпач, поганий настрій тощо), 5) зневагу (відразу), 6) страх (тривогу, біль, болісні відчуття). Ці емоції характеризуються різноманітними відтінками й утворюють змішані, складні, політональні емоції й емоційні стани, які поділяються за знаком емотивності на дві групи: позитивні (зі знаком +) і негативні (зі знаком -).

Серед експресивних номінацій виділено етикетні експресиви - бехабітиви (термін Д. Остіна [7, с. 124] із прозорою внутрішньою формою, що чітко вказує на поведінку), які позначають конвенційні, стандартні поведінкові зорові дії комунікантів відповідно до норм соціального етикету. Наприклад:

“Holden, ” Mrs. Spencer said. “How lovely to see you! Come in, dear! Are you frozen to death? ” I think she was glad to see me. She liked me [20, p. 8].

Виділені номінації зі стативним зоровим прототипом to see спільно з емотивними предикатами lovely, glad відображають конвенційні зорові знаки, притаманні представникам англомовного соціуму в ситуаціях привітання, чим засвідчується дотримання мовцями максим ввічливості та релевантності, а також використання кооперативних стратегій у спілкуванні.

Результати аналізу ілюстративного матеріалу засвідчують широкий спектр функціональної і прагматичної варіативності номінацій зорових знаків в англомовному художньому дискурсі. Серед факторів їхньої варіативності виділено: 1) особистісні, що включають вік, здоров'я, професію, емоційний стан, соціальний статус мовця, стратегії і тактики комунікативної поведінки тощо; 2) контекстно-ситуативні, до яких належить конкретна ситуація спілкування, її тип (формальна / неформальна), загальний комунікативний фон, різновид дискурсу, тема, час і місце комунікації. Виявлено, що найбільша прагматична варіативність притаманна номінаціям зорових знаків у неправдивих і конфліктних ситуаціях, де спостережено їх варіювання від репрезентативів до ін'юнктивів і менасивів [6, с. 183].

Таким чином, відповідно до мети і поставлених завдань, розкрито комунікативну сутність номінацій зорових знаків комунікації у сучасному англомовному художньому дискурсі, визначено п'ять виконуваних ними дискурсивних функцій, виявлено значний прагматичний потенціал цих номінацій як іллокутивних і перформативних актів у світлі МА, а також виявлено фактори їхньої прагматичної варіативності. Доведено, що іллокутивна специфіка досліджуваних номінацій у художньому дискурсі представлена трьома основними функціонально-прагматичними типами, які включають загалом десять підтипів номінацій, а саме: 1) репрезентативи (власне репрезентативи, експозитиви, вердиктиви), 2) директиви (власне директиви, ін'юнктиви, реквестиви, квеситиви), 3) експресиви (власне експресиви, менасиви і бехабітиви). Підтверджено, що зорові знаки як іллокутивні акти спрямовані на досягнення перлокутивного ефекту, що виступає вагомим фактором впливу на подальше розгортання дискурсу. За результатами кількісних підрахунків, у дослідженому корпусі частка репрезентативів складає 62,1 %, експресивів - 24,7 %, директивів - 13,2 %, відносна статистична похибка становить 4,б % [6, с. 183, 246].

Перспективи майбутніх розвідок включають дослідження особливостей втілення перлокутивного ефекту номінацій зорових знаків комунікації в англомовному художньому дискурсі, виявлення їхніх взаємозв'язків із номінаціями інших невербальних знаків у дискурсивній синтагматиці, а також подальший аналіз їхніх семантичних, стилістичних, когнітивних, функціональних, прагматичних і соціокультурних аспектів у світлі сучасних семантико-синтаксичних теорій, когнітивістики, функціональної граматики, дискурсології, лінгвістичної прагматики на основі матеріалу, представленого в різних дискурсивних практиках.

ЛІТЕРАТУРА

1. Васильева Е.Л. Невербальные компоненты коммуникации и речевые акты (на материале современного английского языка) : автореф. дис. ... канд. филол. наук : спец. 10.02.19 “Теория языка” / Е.Л. Васильева. - Минск, 2003. - 21 с.

2. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание / Анна Вежбицкая. - М. : Русские словари, 1996. - 416 с.

3. Гладуш Н.Ф. Прагматичні аспекти висловлення і дискурсу / Надія Федорівна Гладуш. - К.: Вид. центр КИЛУ, 2005. - 200 с.

4. Горелов И.И. Невербальные компоненты коммуникации / Илья Наумович Горелов. - М., 1980. - 104 с.

5. Крейдлин Г.Е. Невербальная семиотика : язык тела и естественный язык / Григорий Ефимович Крейдлин. - М. : Новое литературное обозрение, 2002. - 592 с.

6. Литвинов О.О. Семантико-когнітивні та прагматичні особливості номінативних одиниць на позначення зорової поведінки персонажів (на матеріалі сучасної англомовної художньої прози) : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04 / Олександр Олександрович Литвинов. - Київ, 2012. - 245 с.

7. Остин Дж. Слово как действие / Джон Остин // Новое в зарубежной лингвистике. - М. : Прогресс, 1986. - Вып. 17. - С. 22-129.

8. Серякова И.И. Невербальный знак коммуникации в англоязычных дискурсивных практиках : Монография / Ирина Ивановна Серякова. - К. : Изд. центр КНЛУ, 2012. - 280 с.

9. Сёрль Дж.Р Классификация иллокутивных актов / Джон Р. Сёрль // Новое в зарубежной лингвистике. - М. : Прогресс, 1986. - Вып. 17 : Теория речевых актов. - С. 170-194.

10. Солощук Л.В. Вербальні і невербальні компоненти комунікації в англомовному дискурсі / Людмила Василівна Солощук. - Харків : Константа, 2006. - 300 с.

11. Шаховский В.И. Категоризация эмоций в лексико-семантической системе языка / Виктор Иванович Шаховский. - Воронеж : Изд-во ВГУ, 1987. - 192 с.

12. Шевченко А.И. Прагматическая обусловленность номинаций невербальных компонентов коммуникации в англоязычном художественном тексте : автореф. дис. ... канд. филол. наук : спец. 10.02.04 “Германские языки” / А.И. Шевченко. - Киев, 1987. - 23 с.

13. Argyle M. Gaze and Mutual Gaze / M. Argyle, M. Cook. - Cambridge : Cambridge University Press, 1976. - 151 p.

14. Cadena C. Body Language and Eye Contact : What Your Eyes May Say. - 16.03.2007 [Electronic resource] / Christine Cadena. - Mode of Access : http://www.associatedcontent.com/ article/155816/body_language_and_eye_contact_what.html

15. Ekman P. Emotions Revealed : Recognizing Faces and Feelings to Improve Communication and Personal Life / Paul Ekman. - N.Y. : Holt Paperbacks, 2007. - 320 p.

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

16. Beller T. Seduction Theory / Thomas Beller. - N.Y. : Warner Books, 1996. - 205 p.

17. Hammett D. The Dain Curse / Dashiell Hammett. - N.Y : Dell Publishing Co., 1968. - 189 p.

18. Knight L. Infinite Riches. Virago Modern Classics Short Stories / ed. by Lynn Knight. - L. : Virago Press Ltd., 1993. - 274 p.

19. Krantz J. Till We Meet Again / Judith Krantz. - N.Y. : Bantam Books, 1988. - 580 p.

20. Salinger J.D. The Catcher in the Rye / Jerome David Salinger. - СПб. : Антология, 2003. - 256 с.

21. Schutze J. Preacher's Girl / Jim Schutze. - N.Y. : Avon Books, 1993. - 376 p.

22. Taylor B. Tales Out of School / Benjamin Taylor. - N.Y. : Warner Books, 1997. - 283 p.

23. Toole J.K. A Confederacy of Dunces / John Kennedy Toole. - Avenel, N.J. : Random House Wings Books, 1996. - 462 p.

24. Waugh E. Decline and Fall / Evelyn Waugh. - Random House, 1995. - 170 p.

Размещено на Allbest.ru