Фразеологічні одиниці у засобах масової інформації (на матеріалі польської та російської мов)

Засоби масової інформації є важливою та впливовою ланкою суспільного життя. Саме вони значною мірою зумовили третю технічну революцію - інформаційну. Сьогодні відбувається бурхливий розвиток інформаційних технологій. Дедалі більший вплив ЗМІ на різні сфери життя визначає спрямованість лінгвістичних розвідок на дослідження мас-медійного дискурсу. Головним завданням мас-медіа є задоволення потреб суспільства в систематичному засвоєнні маркованого фактом актуального соціального контексту, зображення актуальної соціальної реальності, отримання, обробка і передача інформації широкій аудиторії, забезпечення масового, впорядкованого, регулярного та періодичного розповсюдження соціально значимої інформації. Засоби масової інформації - це засоби донесення інформації широкому колу читачів і слухачів, які охоплюють велику аудиторію та діють на постійній основі. До засобів масової інформації належать друковані видання та електронні засоби (телебачення, радіо, Інтернет).

Прагнення до новизни та свіжості, емоційності й експресивності на тлі стандарту - визначальна риса мови ЗМІ. Тому сучасні мас-медіа неможливо уявити без використання фразеологічних одиниць. Метою нашої статті було визначити специфіку функціонування фразеологізмів у газетних та рекламних текстах, а також прослідкувати, які трансформації відбуваються у фразеологічних одиницях при використанні їх у ЗМІ.

Існує думка про наявність у фразеологізмів так званого стилістичного значення. Стилістичні особливості фразеологічної одиниці властиві самій природі фразеологізму незалежно від його приналежності до функціональних стилів, вони існують у фразеологізмі навіть за умови відриву його від контексту, поза них засобів. За допомогою своїх стилістичних властивостей фразеологізми, що використовуються журналістами, надають тексту більш яскраву емоційне забарвлення. Фразеологізми, вміло і точно підібрані автором статті, роблять звичайний текст більш цікавим і таким, що запам'ятовується читачам, образи стають більш яскравими і вражаючими. Таким чином, фразеологізми на сторінках друку виконують експресивну функцію.

Специфіка функціонування фразеологічних одиниць обумовлена і їх мовними властивостями, і особливостями тих мовленнєвих умов, у які вони потрапляють. Крім цього, на функціональні властивості фразеологізмів впливає їх умотивованість або невмотивованість. Фразеологізми, засновані на метафорі, у текстах наділені високим ступенем експресивності, оскільки їх первинний денотат, проявляючись, функціонує поряд зі значенням. Експресія, закладена в семантиці метафоричних фразеологізмів, збагачує висловлювання в смисловому плані, крім цього, образ формує ставлення до описуваного предмета, явища або дії, що створює своєрідний стилістичний ефект. Досить часто в аналізованих текстах фразеологізми піддаються різного роду трансформаціям. Значимість таких одиниць у тексті набагато підвищується.

У лінгвістичній літературі останніх років неодноразово аналізувалося використання фразеологізмів у ЗМІ. Лінгвісти пов'язують використання фразеології в текстах ЗМІ із загальною демократизацією життя у суспільстві і, відповідно, більш вільним ставленням учасників комунікації до вибору мовних засобів, із підвищеною емоційністю сучасної публічної мови, із пошуком нових мовних засобів для покращення виразності текстів тощо. Проте, деякі проблеми використання фразеологізмів у сучасних ЗМІ залишаються не достатньо вивченими [1, с. 110].

Джерелом нашого дослідження стали різноманітні російські періодичні видання такі як "Московский комсомолец", "Новая газета", "Ведомости", "Итоги", "Аргументы и факты", "Известия", "Сегодня", "Коммерсант", "Жизнь", "Новые известия", "Независимая газета", "Труд", "Спорт-экспресс" та ін. Джерельну базу польського матеріалу становлять матеріали польських періодичних видань, таких як "Polityka", "Rzeczpospolita", "Wprost", "Gazeta wyborcza" тощо.

Лінгвістичний аналіз текстів ЗМІ від 90-х років ХХ ст. і до сьогодні дозволяє виділити такі основні особливості використання фразеологізмів у текстах ЗМІ: 1) концентрацію фразеологізмів у невеликому фрагменті тексту та 2) використання фразеологізмів у ролі заголовка. Широке використання ФО у назвах газетних статей є неви- падковим, оскільки саме заголовок повинен нести певну експресію та специфічність з метою приваблення уваги читача. Розглянемо приклади газетних заголовків у сучасних мас-медіа. Так, у статті під назвою "В голодный год" йдеться про те, що в Росії різко зросла вартість продуктів харчування ("Московский комсомолец" від 15.02.2011 р.). Часто можна зустріти назви газетних статей, що містять у собі той чи інший фразеологізм: "Друг познается в беде", "Заклятый враг" тощо.

Старі, традиційні фразеологічні одиниці часто стають об'єктами перетворень і стають більш сучасними. Так, наприклад, у заголовках сучасних газетних текстів зустрічаємо наступні перетворені фразеологічні одиниці: Хождение по ... визам ("АиФ" от 19.04.2001 р.) (від висловлювання хождение по мукам); Разведка газом ("Жизнь" от 15.03.2004 р.) (від фразеологізму разведка боем);Вот тебе, избиратель, и Александров день("Известия" от 30.04.2001 р.) (від фразеологізму вот тебе, бабушка, и Юрьев день) та ін.

Трансформація фразеологічних зворотів відбувається під впливом часу. Заміна одного компоненту іншим несе в собі зміну значення та наповненості змісту тексту. Так, у статті "Кислород дороже денег" (від "Уговор дороже денег") ставиться проблема дефіциту чистого повітря ("Труд" от 17.06.2010 р.). А в статті під назвою "КАМАЗ на скаку остановит" (від "Коня на скаку остановит") йдеться про те, що необхідно робити у випадку дорожньо- транспортної пригоди ("Комсомольская правда" від 16.02.2011 р.). У статті під заголовком "Чиж, который летает сам по себе" йдеться про музичну групу "Чиж", яка здійснювала концертну діяльність у різних містах Росії ("Московский комсомолец" від 19.02.2011 р.). У газеті "Жизнь" (від 15.12.2010 р.) автор статті "Лес попутал" (від бес попутал) говорить про оригінальну ідею нового мера Москви С. Собяніна відправити літніх людей до лісу, де немає ні заторів, ні смогу, де свіже повітря. Із фразеологічними трансформаціями пов'язаний семантичний розвиток окремих слів-компонентів фразеологізму: їх актуалізація, виявлення прихованих семантичних і словотвірних можливостей активізує утворення нових сполучень. Так, сучасний етап розвитку, наш час у російській мові все частіше носить назву времечко. Із цим пов'язано формування таких фразеологізмів як Герои нашего времечка ("Областная газета" від 23.12.2010 р.) (від герой нашего времени); Всему свое времечко ("Областная газета" от 17.04.2002 р.) (від фразеологізму всему свое время).

У той же час у Змі виникають нові, сучасні фразеологізми, часом запозичені з англійської мови. Наприклад, часто можна зустріти фразеологізм гнать волну - це, звичайно ж, не зовсім те саме, що англійський зворот tomakewaves - справити враження. Але дати точне тлумачення цього фразеологізму, якого поки що немає в словниках, нелегко. Можливо, його значення ще і достатньо невизначено. Фразеологізм знаковая фигура - використовується у зМі протягом останніх десяти-п'ятнадцяти років. Це російський еквівалент англійського icon. Останнім часом також використовуються звороти знаковые события - momen- tousevents, знаковые заявления - у залежності від контексту momentous або revealingstatement.

Використання фразеологізмів у польських ЗМІ також в основному характеризується або використанням звороту у фрагменті заголовку газетного тексту, або у видозміненому вигляді безпосередньо в тексті. Серед заголовків можемо зустріти такі фразеологізми, як "Mqdrej gfowie dose dwie stowie", "Nie ma dymu bez ognia", "Im dalej w las" тощо. Що ж стосується фрагментів тексту, то, як і в російській мові, польські фразеологічні звороти підлягають перетворенням. Так, можемо спостерігати 1) скорочення традиційного фразеологізму: Nie mogfem nic zrobie, bo on wciqz rzucaf miktody (від фразеологізму rzucae kfody pod nogi) ("Gazeta wyborcza" від 18.12.2012 р.); Udajq, ze majq takie same poglqdy i chcq przy okazji upiec pieczen (від фразеологізму upiec pieczen przy jednym ogniu) ("Rzeczpospolita" від 18.02.2013 р.); 2) зміна граматичної форми одного з компонентів: To byta wilcza przystuga, ktorej konsekwencje wciqz odczuwamy (замість wilcz austuga) ("Gazeta wyborcza" від 04.11.2011 р.), Jego opor to walka z wiatrakiem (замість walka z wiatrakami) ("Gazeta wyborcza" від 08.02.09 р.).

Розглядаючи питання використання фразеологізмів у рекламному тексті, необхідно уточнити межі фразеології В. Телія вважає, що на сьогодні існує принаймні шість класів фразеологізмів, кожен з яких включає в себе або тільки "ядро" фразеологічного складу - ідіоми, або фразеологічні сполучення, які безпосередньо взаємодіють за своєю структурою з одиницями лексико-семантичної системи мови, або паремії (прислів'я та приказки), що мають водночас і пряме і образне значення. До цього іноді додають мовні штампи та кліше, а також крилаті вислови. Усі ці одиниці об'єднуються за двома ознаками: різнооформленість і відтворюваність [2, с. 69].

У рекламі користувачі легше і швидше сприймають стійкі звороти. Рекламне повідомлення, побудоване на основі стійких зворотів, проходить більш короткий шлях до свідомості людини, їй не доводиться пояснювати смисл фрази. Більша частина фразеологізмів знаходиться в прямому або в пасивному словниковому запасі мовця, він просто розпізнає їх, сприймає як власні і тим самим зменшує критичний супротив нав'язаного рекламою образу товару чи послуги, що пропонується. Як правило, у рекламі, як і в ЗМІ, фразеологізми зустрічаються у двох видах: 1) у буквальному відтворенні й 2) у перетвореному вигляді.

Наприклад, фразеологізм почивать на лаврах в уривку тексту Статистика - вещь упорная, однако,почивать на лаврах в компании Pioneer не любят и не умеют ("Из рук в руки" грудень, 2004); перетворений фразеологічний зворот грядут бизнес-приложения и технологии(від грядут перемены): Не секрет, что грядут высокопроизводительные и потому более требовательные бизнес-приложения и технологии; фразеологізм не остаться за бортом у фрагменті тексту Но как действовать сейчас, чтобы не остаться за бортом этих технологий в будущем? ("Эксперт-Урал" №17, 2008 р.). Дуже розповсюджено використання у рекламних текстах прислів'їв та приказок. Наприклад, Не красна изба углами, а красна пирогами! Уж что- что, а пироги у нас знатные. Кафе "Масленица" ("Выбирай" №15, 2005 г.). В ногах правды нет. Купи машину. Новые автомобили ИЖ("Дело" №8, 2009 г.).

Польські фразеологізми в рекламі також можуть бути модифіковані і перетворені. Такі прийоми використовуються на правах мовної гри, спрямованої зацікавити читача [4, с. 28]. У рекламі часті, насамперед, випадки делексикалізації, тобто оновлення колишніх значень, наприклад Bol gardfa odbiera ci gfos? Wez "Strepsil". Переносне значення фразеологізму: zabrac komus gfos (тобто не дозволити продовження виступу) залишається у тексті співвідносним з буквальним і актуальним завдяки контексту (рекламованим продуктом, тому що таблетки від болю у горлі).

Варто зупинитись на прикладі тексту реклами шампуню проти лупи "Head&Shoulders", в якому використаний цілий ряд фразеологічних зворотів, що мають у своєму складі компонентgtowa, наприклад, suszyc gfowg, rwac wfosy z gfowy, miec (cos) nagfowie. Тут ми можемо побачити взаємодію буквального і переносного значень зворотів.

Іншим прикладом вживання модифікованого фразеологічного звороту є рекламний текст Masz swiat w zasiggu karty. Цей текст виник внаслідок заміни компоненту фразеологізму w zasiggu rgki. Подібним чином відбулася модифікація фразеологізму wziqc cos na rozumy рекламному тексті заспокійливого препарату Wez to na spokoj!

Дослідження показало, що фразеологізми широко використовуються в усіх частинах сучасного тексту ЗМІ: у заголовках, у рекламних та інформаційних блоках.

Особливості фразеологізмів:

* вони відомі більшості людей, тому інформаційні та рекламні тексти, що містять ФО, легко сприймаються мовцями;

• образність фразеологізмів, їх метафоричність має достатній вплив на адресата повідомлення;

• трансформація або модифікація відомих фразеологізмів обов'язково привертає увагу читача чи слухача повідомлення.

Аналіз показав, що прийоми трансформацій по- різному впливають на формування актуального значення фразеологізму. Структурно-семантичний прийом заміни компонентного складу є дієвим стилістичним засобом. Прийом скорочення компонентного складу фразеологізмів рідко зустрічається в газетних текстах. Прийоми трансформацій можуть виступати в газетному тексті комплексно. Це дозволяє "навантажити" текст додатковими смислами, що сприяє успішному вирішенню творчих завдань, які стоять перед журналістом [3, с. 222]. Аналіз фразеологічних одиниць у засобах масової інформації показав, що вони є необхідним будівельним матеріалом для створення експресивності та образності тексту.

Список використаних джерел

1. Ганапольская Е.В. Свободное слово или эзопов язык? // Актуальные проблемы теории коммуникации: Сборник научных трудов. - Спб.: Изд-во СПб ГПУ, 2004. - С. 68-74.

2. Казанцев А.И. Фразеологизмы в рекламных текстах Челябинских СМИ // Вестник челябинского государственного университета, 2009. - С. 108-114.

3. Lewinski P. Retoryka reklamy, Wroclaw 1999. , s. 222.

4. Lusinska A. Reklama a frazeologia. Teksty reklamowe jako zrodto nowych frazeologizmow, Torun 2007.

Размещено на Allbest.ru