Біблійні алюзії у збірці Богдана Мельничука "На ріках олешківських"
Аналіз біблійної фразеології у книзі поета Богдана Мельничука "На ріках олешківських". Напрями розгортання біблійних алюзій у ліричний збірці: "Олешків - отчий край", "Ріки", "Плачі". Виникнення почуття високого, вічного, святого через біблійні образи.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.04.2019 |
| Размер файла | 25,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Біблійні алюзії у збірці Богдана Мельничука «На ріках олешківських»
Марія Скаб
Анотація
У статті проаналізовано біблійні алюзії в книзі „На ріках олешківських” Богдана Мельничука, що названа за аналогією до одного з найтрагічніших біблійних образів („на ріках вавилонських”): біблійні алюзії у згаданій збірці розгортаються у трьох напрямах: „Олешків (отчий край)”; „Ріки”; „Плачі”. Автор приходить до висновку, що аналізована збірка пронизана численними різноманітними біблійними алюзіями, які викликають у читача почуття високого, вічного, святого.
Ключові слова: Біблія, Святе Письмо, бібліїзми, біблійні фразеологізми, біблійні алюзії.
Мария Скаб. Библейские аллюзии в сборнике Богдана Мельничука „Нареках олешковских”
В статье проанализированы библейские аллюзии в книге „На реках Олешковских” Богдана Мельничука, названная по аналогии с одним из самых трагичных библейских образов („нареках вавилонских”): библейские аллюзии в указанном сборнике разворачиваются в трех направлениях: „Олешков (отчий край)”, „Реки”, „Плачи”. Автор приходит в выводу, что анализированный сборник пронизан многочисленными разнообразными библейскими аллюзиями, которые вызывают у читателя чувство высокого, вечного, святого.
Ключевые слова: Библия, Святое Письмо, библеизмы, библейские фразеологизмы, библейские аллюзии.
Maria Skab. Biblical allusion in the book by Bohdan Mel'nychuk „By the rivers of oleshkiv”
The article deals with biblical allusions in the book by Bohdan Mel'nychuk „By the Rivers of Oleshkiv”, which is named by analogy with one of the most tragic biblical pictures („by the rivers of Babylon”): biblical allusions in the above-mentioned book are spread in three different directions: „Oleshkiv (fatherland)”; „Rivers”; „Weeps”. The author draws a conclusion that, the book under analysis is full of numerous and diverse biblical allusions, which evoke lofty feelings of eternal and sacred.
Key words: the Bible, Holy Scripture, biblical expressions, biblical phraseological units, biblical allusions.
Біблія завжди була джерелом ідей, образів, моральних приписів, саме з Біблії наш народ упродовж століть поповнював фразеологічний запас української мови, збагачуючи її. Українські біблійні фразеологізми вже привертали увагу лінгвістів (див. праці О. Антонів, Н. Бабич, О. Бандури, Г. Бурдіної, Т. Вільчинської, М. Демського, В. Денисюка, В. Забіяки, Л. Запорожець, Г. Клімчук, О. Ковач, А. Ковтун, Л. Коломієць, А. Кравчук, М. Крупи, В. Німчука, В. Політила, Н. Романюк, Н. Сологуб, І. Судук, Г. Тимошик, Л. Ткач, Г. Чуби, Л. Шевченко та ін.), однак ця фразеологічна група як виразник мовної картини світу українців усе ще потребує спеціального дослідження.
Метою нашої статті є аналіз біблійної фразеології (і ширше - біблійних алюзій) у книзі відомого літературознавця та поета Богдана Мельничука „На ріках олешківських” [7], яка вийшла 2007 року і містить чудові ліричні твори. До вибору теми нашого дослідження спонукала як назва самої збірки, так і анотація до неї: „Нова книжка Богдана Мельничука, названа за аналогією до одного з найтрагічніших біблійних образів („на ріках вавилонських”), репрезентує його півстолітній ліричний доробок, більша частина якого до попередніх поетичних збірок автора не входила”. Зауважимо, що біблійні алюзії є дуже природними для самого автора, оскільки ми знаємо його і як дослідника біблійних мотивів та образів у творчості українських письменників Буковини ХІХ - ХХ століть [8] (див. також: [1]).
Микола Ільницький, автор передмови до цієї книги, наголошує: „Уже від самої назви нової поетичної збірки Богдана Мельничука „На ріках олешківських” віє широким епічним подихом, чимсь майже біблійним - за аналогією до рік вавилонських” [4, с. 5].
Нагадаємо, що вислови на ріках вавилонських, вавилонський плач [3], вавилонська туга, плач на ріках вавилонських [11; 5] виникли із Біблії, із 137-го псалма [2], у якому розповідається про тугу іудеїв, які знаходилися в Єгипті в полоні й зі сльозами згадували свою батьківщину: „Над річками Вавилонськими, - там ми сиділи та й плакали, коли згадували про Сіона!” (Пс., 137). Широко відомі у нас ці слова завдяки таким рядкам Тараса Шевченка:
На ріках круг Вавилона
Під вербами в полі
Сиділи ми і плакали
В далекій неволі.
У переносному значенні плач па ріках вавилонських - „туга, жаль за чимось, безповоротно втраченим”:
На ріці вавилонській - і я там сидів,
На розбитий орган у розпуці глядів (І. Франко).
М. Ільницький вбачає біблійний контекст і в іншому: у збірці „маємо „календарний цикл” людського життя на землі, визначений філософією світогляду носіїв хліборобської культури: зародження, розквіт, зеніт, згасання. І хоча цей колообіг у поета не замкнений, горизонт відкритий для нових осягнень і відкриттів, усе ж це не змінює загальної концепції, що пам'ятає герой поета, застерігаючи себе й читача знову ж таки біблійним:
Цей світ - не ті світи,
Де можна воловодити,
Іще не встиг прийти,
А треба вже відходити ” [4, с. 5].
І ще на одній алюзії наголошує автор передмови: „Ця особистісна модель вписується в ширшу, історіософську парадигму: біографія ліричного героя Б. Мельничука вписана в біографію його краю, який мислиться в широких часових і просторових вимірах - олешківські ріки, олешківський меридіан, незабудь-трава... Природний у цьому контексті й біблійний архетип „блудного сина”: спершу спокуса пізнати світ, а потім - спрага повернення, передана у „Звертанні до дороги”:
Веди в світи стобарвні і стозвукі,
На паралелі, повні дивноти.
Лиш не забудь через літа розлуки
До отчого порогу привести” [4, с. 5].
Власне, М. Ільницький і дав назву своїй передмові - „Дорога й отчий поріг” [4, с. 5].
Ми ж хочемо дещо по-іншому проінтерпретувати біблійні алюзії у згаданій збірці, які, вбачаємо, розгортаються, відштовхуючись від назви книги, у кількох напрямах: - Олешків (отчий край); - Ріки; - Плачі. Ці вісі тяжіння задані в аналізованій збірці уже першими віршами.
Простежимо першу вісь - Олешків.
Біблійний фразеологізм звучить на ріках вавилонських, автор же замінює означення вавилонських на олешківських, що зумовлює потрібну авторові акцентацію. Олешків - місце народження автора, його отчий край. Ця тема червоною ниткою проходить надалі через всю книгу (олешківські ріки (с. 11, 12), олешківський меридіан (с. 27), олешківські вуйки (с. 105), олешківський сад (с. 108), молоко олешківське роблене (с. 129); отчий дім (с. 63), отчий поріг (с. 65), отча сторона (с. 70), отчий край (с. 153, 160).
Закономірно, що перший цикл книги - „Витоки” починається віршем „Олешків”:
Я родом з міста, де мій пращур мешкав
І привселюдно, а не тайкома
Нарік його безхитрісно: Олешків (с. 9).
У наступному вірші „На городищі” знову возвеличено рідне село:
Полишу всі міські принади,
Впаду у трави долілиць,
Мій золотий Олешківграде,
Моя столице із столиць (с. 10).
Однак поступово у збірці концепт Олешків (отчий край) розростається: це вже і Чернівці, і навіть ціла Україна, мати-Україна (с. 94),
Батьківщина (Істина велика, головна
Під чужим відкрилась небокраєм:
Батьківщина - завше однина,
В Батьківщини
Множини
Немає! (с. 98)).
Третій вірш збірки без назви, але саме він і дав їй заголовок:
Мене колихало не море, не став,
На ріках олешківських я виростав (с. 11).
У цьому вірші автор перераховує маленькі і більші річки, які відіграли певну роль у його житті, власне цей вірш започатковує другий напрямок розгортання основної теми - РІКИ (2 вісь):
Отам, де під небом блакитно-ласкавим
Прослалась між травами стрічка Чорняви;
Де річечки Турки розплавлене скло
Розтяло надвоє горбисте село;
Де Прут норовистий, запінений Прут
До брата Дунаю націлив маршрут.
Мене колихало не море, не став,
На ріках олешківських я виростав.
Я плавав на хвилях, пірнав я углиб,
Торкався руками здивованих риб.
Допоки день Божий за Прутом не гас,
Корів та овець на зарінку я пас,
Вбирав дивовижних пташок голоси.
Ну чим не блаженні біблійні часи!
Мене колихало не море, не став,
На ріках олешківських я виростав (с. 12).
Надалі у збірці концепт РІКИ ще не один раз повториться: і у вірші „Пісня про Прут”
Мене колихала, наснагу дала
Цілющого Пруту колиска (с. 26)),
і в поезії „Сивий Пруте, грізний водограю”, де автор зізнається у непрощенні Прутові того, що він не зупинив свій плин, коли мама везла дрова через брід
Якби так, то мама по-сухому
Перейшла б з конем у злий мороз,
Як у морі, морі штормовому,
Шлях здолав колись Ісус Христос (с. 14)).
Як слушно зауважує Т. Салига, „мабуть-таки, Прут - найголовніша з тих олешківських рік, що крізь Покуття струмує до зеленої Буковини” [10, с. 127]. А.Р. Чопик зауважує: „Цілющого Пруту колиска” і „найрідніший, в серці свячений, олешківський меридіан” - ось мікрокосм, що проектує свою шкалу цінностей, свою морально-етичну систему координат й на макрокосм планетарних паралелей і меридіанів” [12, с. 46].
Наступний вірш (теж без назви) знову використовує образ олешківських рік, але образ доповнюється плачами (3 вісь) за забраними на фронт батьками та чоловіками, а далі в інших текстах і за тим, як глумилися зайди над хлопцями з повстанських лав
біблійний алюзія фразеологія мельничук
Сухими плакало сльозами
Моє засмучене село (с. 13),
і за тими, кого повезли в Сибір, причому ці плачі дуже чітко перекликаються із плачами на ріках вавилонських:
На ріках олешківських чорні плачі.
На ріках олешківських квилять сичі.
Все пугу та пугу, все пугу та пугу -
Від сивого замчища й синього лугу.
Від білих хатинок і чорних колиб -
То зойк відчайдушний, то зболений схлип.
Шматують на клапті довкружжя ранкове
І завтрашні сироти, й завтрашні вдови.
Чей чують: із гуркоту і чорноти
Роззявили пащі голодні фронти.
...Десь там і мої невгамовані сльози
Вмивають печальні рекрутські обози... (с. 12).
Ці вісі біблійності підтримують у збірці і вислови про віки
Скошені війни мечем жорстоким,
Там лягли на всі віки вони (с. 78);
Стань, Україно, Україною -
Віднині і навіки стань! (с. 112);
Несли в печаль останньої калини,
А думалось мені, що - у віки... (с. 159);
І Україна в узголів'ї стане
Не на часину, а на всі віки (с. 160);
…бистрошум Великої Ріки,
Що пливе у віки (с. 166);
...А що, коли захоче й залоскоче,
І ти на віки вічні пропадеш?.. (с. 184);
Що неспроста ж бо - поетичне
Назавше, на віки назвуть (с. 187);
Що йдуть і йдуть у вічність учні,
Лишивши школам імена... (с. 188),
а також постійне наголошування на висоті у серці, у мислі
І згоряло дрібне, / І лишалось високе... (с. 69);
Так, найвища вершина Вкраїни -
То Тарасова вічна гора... (с. 138)),
на святості (добро святе (с. 37),
Хай святяться, Василю, твої випадковості! (с. 77)
...на Вкраїні святій - посивілій країні... (с. 102);
пориви святі (с. 137),
всенародні святі притягання (с. 137);
І тоді невмирущою стане Україна свята (с. 195);
святий оберіг (с. 196));
біблійні слова та вирази - лепта
Їхня лепта вийшла пребагата,
Бо ж дівочий факультет філфак (с. 181),
пісня пісень
Спливло на гадку ненароком,
А стало піснею пісень:
Без тебе день здається роком,
З тобою рік летить як день... (с. 46)),
Христовий вік (Отам навіки
Спочив на цвинтарі вояцькому.
Навіки -
В Ісусовому, у Христовім віці (с. 168)) та інші.
Наскрізно біблійними мотивами пронизаний вірш „Було спочатку слово” (пригадаймо, так починається Євангеліє від Івана: „Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово. Воно в Бога було споконвіку. Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього” (Ів., 1: 1-3), де Слово ототожнюється з Ісусом Христом: адже він Син Божий, а значить, і є втіленням Бога на землі. У переносному значенні вислів найчастіше стосується мови, слова, яким надається дуже важливе значення [5, с. 255-256]):
Було спочатку слово. І нині слово родиться.
По-молодому пружиться. Правофлангово зводиться.
Метал іржа згризає. Граніт і мармур кришаться.
А слово не вмирає - оте, що чесно пишеться.
А слово березнево у ріднім полі вруниться.
І в душах озивається. І в дальніх далях луниться.
З ним легше путь верстається. З ним легше в світі дишеться.
Було спочатку слово. І назавжди залишиться (с. 111).
Біблійними висловами автор підсилює основні тенденції людського життя:
І тавро пекуче „перекинчик”
ляже вам прокляттям на чоло
із вірша „Заповіт Євгенії Ярошинської” (с. 143) відразу нагадує нам каїновий знак, яким затаврував Бог братовбивцю („І вмістив Господь знака на Каїні, щоб не вбивав його кожен, хто стріне його” (Бут. 4: 15)). Обігруванням біблійних висловів вавилонське стовпотворіння та власть імущі автор викриває владні структури радянських та порадянських часів:
О, як натхненно все мішали
Майстри нових стовпотворінь! (с. 135);
Немов сіроманці з пущі,
Неначе колись татарва,
Озвалися владоймущі -
Сто п'ятдесят, ще й два (с. 116).
Клич поезії „У вічному плаванні”: Бо сенс життя - супроти рожна перти (с. 139) теж біблійний (Дії, 26: 12-14), біблійні алюзії на створення світу містить заклик до праці:
А ти трудися - не герой, не витязь,
А чоловік, народжений трудитись!
Трудись від понеділка до суботи.
До сьомого трудися дня. І - поту.
Ну, а на сьомий - сил щоб доточити -
Не гріх бодай хоч трохи відпочити (с. 150).
Біблійність підтримується і пророцтвами:
Буде так, брати, як має бути, -
Як Господь наш, як Всевишній дасть:
Пощезають всякі баламути,
Як нечиста сила, як напасть.
Пощезають блазні та іуди,
Всі, хто їй погибель передрік.
Пощезають! А Вкраїна буде!
Буде й завтра, прісно і вовік... (с. 120).
Окремо хочемо сказати про останній вірш збірки „Молитва”, де виразні алюзії не лише на відому „Молитву за Україну”, але й на заповіді Божі, на біблійних фарисеїв, на притчу про сіяча (Матв., 13: 24-30), на окремі біблійні вислови (наприклад, не хлібом єдиним живе людина) тощо:
Боже великий, продовж мені віку -
Мені, маленькому чоловіку.
Продовж не на те, аби їсти і пити,
А щоб Україну любити й любити.
Продовж не на те, щоб убити і красти,
А щоби до неї душею припасти.
Боже великий, продовж мені віку,
Щоби захистити слабого й каліку.
Продовж не на те, щоб чужого жадати,
А щоб і матусю, й вітця спогадати.
Боже великий, продовж мені віку,
Щоби озиватися за недоріку.
Щоби відстояти божественну мову,
Мою українську, мою чорноброву.
Боже великий, продовж мені віку
Аби схаменуть фарисея-базіку.
Щоби не пускав поміж праведні люди
Плевел отрутних брехні і облуди.
Боже великий, продовж мені віку,
Мені, маленькому чоловіку.
Продовж не на те, щоби спати і спати,
А щоб онучат золотих колихати.
В громаду людську повести многолику...
Боже великий, продовж мені віку (с. 199).
Отже, збірка Богдана Мельничука є глибоко продуманою й майстерно вивершеною, пронизаною ніби паралелями та меридіанами різноманітними біблійними алюзіями, які викликають у читача почуття високого, вічного, святого та любові до рідного покутсько-буковинського краю.
Література
1. Антофійчук В. Українське письменство Буковини в дослідженнях Богдана Мельничука / Володимир Антофійчук // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наук. праць. - Слов'янська філологія. - Чернівці : Рута, 2008. - Вип. 394-398. - С. 39-44.
2. Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту. Із мови давньоєврейської та грецької на українську наново перекладена.
3. Дубровина К.Н. Энциклопедический словарь библейских фразеологизмов / К.Н. Дубровина. - М.: Флинта: Наука, 2010. - 808 с.
4. Ільницький М. Дорога й отчий поріг / Микола Ільницький // Мельничук Б. На ріках олешківських: Поезії / Богдан Мельничук. - К.: Академвидав, 2007. - С. 5-6.
5. Коваль А.П. Спочатку було слово: Крилаті вислови біблійного походження в українській мові / А.П. Коваль. - К.: Либідь, 2001. - 312 с.
6. Колоїз Ж.В. Слово Благовісті: словник-довідник фразем біблійного походження / Ж.В. Колоїз, З.П. Бакум. - Кривий Ріг : Вид-во „І.В.І.”, 2002. - 96 с.
7. Мельничук Б. На ріках олешківських: Поезії / Богдан Мельничук. - К.: Академвидав, 2007. - 208 с.
8. Мельничук Б. Трансформація біблійних мотивів та образів у творчості українських письменників Буковини ХІХ-ХХ століть / Богдан Мельничук // Біблія і культура. - Чернівці: Рута, 2000. - Вип. 1. - С. 33-38.
9. Николаюк Н.Г. Библейское слово в нашей речи: Словарь-справочник. - СПб.: ООО „Светлячок”, 1998. - 448 с.
10. Салига Т. „Я родом з міста, що його нема...”: Богданові Мельничуку - 70! // Дзвін. - 2007. - Ч. 2. - С. 127-128.
11. Фразеологізми біблійного походження: короткий словник-довідник / укл. Л.П. Будівська, З.С. Сікорська. - Луганськ: Луганськ-Арт, 2007. - 76 с.
12. Чопик Р. Паралелі й меридіани творчої долі Богдана Мельничука / Ростислав Чопик // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наук. праць. - Слов'янська філологія. - Чернівці: Рута, 2008. - Вип. 394-398. - С. 45-48.
Размещено на allbest.ru
...Подобные документы
Назви кольорів як компонент відтворення мовної моделі світу. Семантико-граматична характеристика кольороназв у поетичних творах Антонича. Лексико-семантичні групи епітетів, їх граматичне вираження у ліриці поета, семантична характеристика метафор.
дипломная работа [178,9 K], добавлен 28.10.2014Лінгвістичні особливості функціонування односкладних особових речень у поезії І. Драча. Безособові односкладні речення та специфіка їх уживання у поетичному мовленні. Особливості уживання номінативних односкладних речень у збірці "Сонце і слово" Драча.
курсовая работа [42,3 K], добавлен 25.04.2011Опис джерел виникнення української фразеології. Аналіз семантичної, морфологічної, структурної, жанрової класифікації фразеологізмів та вивчення їх властивостей (багатозначність, антонімія, синонімія). Розгляд мовних зворотів у творчості Шевченка.
курсовая работа [61,8 K], добавлен 01.03.2010Вивчення основних методів дослідження перської фразеології. Класифікація фразеологічних одиниць. Прислів’я й приказки як складова частина фразеології. Структурно-семантична і граматична характеристика дієслівних фразеологізмів української і перської мов.
курсовая работа [396,5 K], добавлен 30.03.2016Дослідження синтагматики параболізмів, представленої у німецькій мові через сполучуваність слів у фіксованих словниками лексико-синтаксичних варіаціях біблійних притч і їх модифікацій. Структурні моделі їх сполучуваності за лексико-граматичними класами.
статья [191,5 K], добавлен 07.08.2017Поняття концепту в сучасному мовознавстві, його зміст як основної одиниці ментальності. Особливості мовленнєвої концептуалізації понять "багатство" та "бідність" у складі фразеології української мови. Етносемантичне ядро досліджуваного концепту.
курсовая работа [47,2 K], добавлен 05.11.2013Сутність та значення в мові фразеології. Паремологія як наука про прислів’я та приказки, її місце в фразеології. Методи відтворення прислів’їв та приказок з української мови на англійську. Лексичні одиниці паремій, що мають у своєму складі зоонім.
курсовая работа [32,7 K], добавлен 16.10.2009Теоретичні засади дослідження, етимологія та принципи класифікації фразеологізмів американського варіанту англійської мови, загальна характеристика їх соціальної диференціації. Соціологічний аналіз фразеології американського варіанту англійської мови.
дипломная работа [90,9 K], добавлен 13.09.2010Аналіз етнографічної особливості українського народу. Дослідження етнокультурознавчого аспекту змісту фразеологізмів. Розгляд національної своєрідності у спілкуванні. Українська фразеологія як сукупність вербальних і невербальних засобів спілкування.
курсовая работа [51,0 K], добавлен 08.10.2009Фразеологізми англійської мови, джерела їх виникнення та класифікація. Проблеми перекладу фразеологічних одиниць В. Шекспіра як джерела виникнення англійських фразеологізмів. Аналіз українських та російських перекладів фразеологізмів у трагедії "Гамлет".
дипломная работа [153,7 K], добавлен 14.05.2017Вивчення фразеологізмів біблійного походження, як пласту фразеології: сутність, структура, семантика. Поява біблеїзмів в англійській мові. Порівняльний аналіз співвідношення біблеїзмів в англійській і українській мовах, шляхи їх відтворення при перекладі.
дипломная работа [96,8 K], добавлен 20.06.2010Аналіз повтору як стилістичної фігури, що увиразнює поетичне мовлення Олега Ольжича. Вивчення поезії митця, що насичена повторами різних видів - лексичним, фонетичним, синтаксичним. Функції повтору, який є семантико-стилістичною домінантою у творах поета.
статья [31,7 K], добавлен 17.08.2017Виникнення і первісний розвиток української мови. Наукові праці україномовців про виникнення української мови. Дослідження розвитку писемної української мови: діяльність Кирила і Мефодія. Спільність української мови з іншими слов'янськими мовами.
реферат [29,5 K], добавлен 26.11.2007Становлення мовного впливу як науки. Функції вербальних і невербальних сигналів у спілкуванні. Напрями впливу на супротивника в суперечці. Аналіз концептуального, стратегічного і тактичного законів риторики. Ефективність виступу в різних аудиторіях.
контрольная работа [45,3 K], добавлен 07.10.2013Основні проблеми сучасної англійської фразеології. Підходи до вивчення фразеологічних одиниць, поняття ідіоматичності. Семантична класифікація В.В. Виноградова. Фразеологічні зрощення, єдності та сполучення. Дієслівні та субстативні фразеологізми.
курсовая работа [29,1 K], добавлен 21.07.2012Спортивна фразеологія англійської мови. Семантична структура одиниць фразеологізмів спортивної фразеології та особливості їх переосмислення. Функціонально-стилістичні компоненти конотації. Особливості антонімічних, синонімічних і омонімічних відносин.
реферат [36,3 K], добавлен 11.05.2009Основні положення теорії фразеології. Характеристика фразеологізмів, до складу яких входять колороніми. Психологічні передумови вживання фразеологізмів у мовленні. Психолого-педагогічний експеримент.
дипломная работа [101,6 K], добавлен 10.05.2002Конотативний компонент фразеологічного значення. Категорія національного у сфері фразеології. Концептуальний простір фразеологізмів на позначення негативних емоцій з компонентами-соматизмами. Концепти у фразеологічних одиницях української та перської мов.
курсовая работа [58,5 K], добавлен 09.11.2011Пареміологія як наука, що вивчає, досліджує та пояснює паремії: прислів’я як об’єкт фразеології та його розмежування із приказкою. Функціонально-семантичний аспект: синтаксичні особливості паремій та їх мовна побудова. Тематичні групи прислів’їв.
курсовая работа [57,0 K], добавлен 23.05.2009Символьне навантаження біблійних символем (лінгвокультурологічних одиниць) як універсального засобу ретрансляції світоглядних орієнтирів українців. Гносеологічні підвалини сутності символьного значення бібліонімів, параметри їх граматичного вираження.
статья [24,7 K], добавлен 18.12.2017
