Практикум з української мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Державний вищий навчальний заклад

«Криворізький національний університет»

Криворізький педагогічний інститут

Навчальний посібник

Практикум з української мови

С.А. Бузько

Кривий Ріг - 2015

У навчальному посібнику подаються практичні завдання, що сприяють засвоєнню орфографічних та пунктуаційних норм сучасної української літературної мови. Низка вправ будується на основі суцільних зв'язних текстів, аналіз яких забезпечить більш глибоке опанування нормами літературної мови, сприятиме засвоєнню мелодики мови, що має неабияке значення у підготовці вчителя-словесника.

Рецензенти: к. філол. н., доц., докторант кафедри української мови Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара Л. А. Білоконенко;

к. філол. н., доц., докторант кафедри української мови Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ «Криворізький національний університет» Н. М. Шарманова.

Рекомендовано до друку вченою радою Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ «Криворізький національний університет» (протокол № 3 від 08.10.2015 р.)

Змістовий модуль 1. Основні фонетичні, орфоепічні й акцентуаційні норми сучасної української літературної мови.

1. Система голосних звуків української мови.

2. Система приголосних звуків.

3. Орфоепія як розділ мовознавчої науки; поняття про орфоепічні норми.

4. Основні правила вимови голосних.

5. Основні правила вимови приголосних.

6. Особливості вимови груп приголосних.

7. Акцентуаційні норми сучасної української мови.

Практична частина.

1. Подані слова записати фонетичною транскрипцією відповідно до сучасних орфоепічних норм; пояснити, які фонетичні зміни відбуваються:

Боротьба, вогко, просьба, вокзал, стежка, стерегти, дужка, нігті, казка, домігся, чується, на дошці, дьогтю, футбол, смієшся, на річці, зцілити, у тумбочці, одягаєшся, отже, кігті, безшумно, намажся, агентство.

2. Дібрати слова, за допомогою яких можна перевірити написання сумнівних приголосних:

Нігті, просьба, боротьба, мабуть, стежка, молотьба, скибка, низько, бризки, легко, дьогтю, мимохідь, дужка.

3. Прочитати текст відповідно до сучасних орфоепічних норм; виписати й затранскрибувати слова, у яких простежується нечітка вимова голосних звуків:

Осінь. Скрипка.

Простягнула руку до скрипки -

скрипка засміялася хрипко,

вдарила по пальцях смичком,

притоптала плач каблучком.

Я пішла до літа у гості.

Літо ж заховалось за осінь.

І сказала строго зима,

що для мене літа нема...

Підійшла до щастя несміло.

На краєчок лави присіла.

А воно - чуже, весняне -

Навіть не впізнало мене.

Обважніли спокоєм брови.

І не сняться сни кольорові.

І не личать більше мені

кольорові сукні ясні.

Осінь...

(І. Жиленко)

4. Поставити наголос у словах:

Беремо, бовтати, боги, босий, верба, веретено, вітчим, гостей, граблі, дошка, дрова, кидати, колесо, контрактовий, кроїти, кропива, легкий, металургія, ненавидіти, ненависний, ненависть, новий, олень, приятель, ремінь, решето, ринковий, середина, твердий, товпитися, товстий, тонкий, фартух, феномен, черствий, черствіти, щипці, яловичина.

5. Подані слова перекласти українською мовою, порівняти наголоси:

Приятель, страшный, смолчать, малый, загадка, кидать, дрова, колесо, отчим, высоко, веретено, дощечка, одиннадцать, слабый, ступень, товарищество, широко, горошина.

6. Написати твір-мініатюру, епіграфом до якого могли б стати наступні рядки; підкреслити слова, у яких вимова не збігається з написанням:

Осінь

найкращий спосіб

не пити каву

ходити в гості

слухати мушлю маму і пісню

і танцювати з маньяком пізнім

час філософій і філологій

математичної страти

стрибати

коником сірим

серед осілих

і поруділих

білих сніжинок

білих

(О. Хвостова)

Змістовий модуль 2. Загальні питання правопису.

Орфографія як система правил про способи передачі звукового мовлення.

План.

1. Орфографія як наука; основні поняття орфографії: орфограма, орфографічне правило, принципи орфографії.

2. Принципи української орфографії.

3. Співвідношення між звуками і буквами.

4. Значущі частини слова та їх роль у реалізації морфологічного принципу української орфографії.

5. Правопис українських та іншомовних слів (загальні поняття).

6. Уживання великої літери.

7. Правила переносу частин слова.

Практична частина.

1. Запишіть слова у дві колонки: 1) дж, дз позначають один звук; 2) дж, дз позначають два звуки:

Віджити, узгоджено, відзнака, дзеркало, підзарядити, надзвичайний, кукурудза, підзахисний, їжджу, джем, відзвітувати, підживити, дзвонар, надземний, джоуль, дзенькіт, джунглі, посиджу, котедж.

2. Запишіть подані слова в три колонки: 1) букв і звуків порівну; 2) звуків менше, ніж букв; 3) звуків більше, ніж букв:

Рація, праця, рідня, джміль, дзюркіт, авіація, щебет, жолудь, емальований, цятка, пір'їна, розбуджений, дзенькіт, ідея, ячмінь, саджанець, льон, серія, портьєра, епоха, блищати, сьорбати, підземний.

3. Керуючись морфологічним принципом правопису, вставте пропущені букви в споріднених словах:

Багатий - бага...ство, люди - лю...ство, громада - грома...ський, студент - студен...ство, гігант - гіган...ський, турист - турис...ський, молотити - моло...ьба, просити - про...ьба, лічити - лі...ба, пропагандист - пропагандис...ський, ніготь - ні...ті, далекий - дал...ч, великий - вел...ч, стежина - сте...ка, мимо ходити - мимохі...ь.

4. Вставте пропущені літери г чи ґ згідно з орфографічними нормами:

...удзик, ...уси, ...едзь, дзи...а, ...лина, ...рунт, ...римить, ...валт, під...рунтя, ...речка, ...речний, за...рати, ...лянець, зи...за..., а...рус, ...уля, ...анж (вада), ...і...ієна, ...уркіт, ...ава, ...арно, ...анок, ...алка, ...ерцо..., ...азда, ...люкоза, ...раматика, ...рати (іменник), ...ліцерин, ...о...оль-мо...оль, ...армонія, ...армидер, ...ел...отати, ...ніт (у свічці), ...уртовий, ...усінь, ...атунок, фата-мор...ана.

5. Перепишіть, розкриваючи дужки; поясніть уживання великої літери:

1). П(п)рем'єр-міністр України; Ї(ї)ї В(в)исокість К(к)оролева Великої Британії; Г(г)енеральний П(п)рокурор України; В(в)ерховний Г(г)оловнокомандувач З(з)бройних С(с)ил України; П(п)осол Р(р)еспубліки Куба (в офіційному вжитку); В(в)исокі Д(д)оговірні С(с)торони (в офіційних документах); Р(р)ектор університету; Д(д)октор філологічних наук; Л(л)ауреат Д(д)ержавної премії ім. Олеся Гончара; Ш()шевченків стиль; Ш(ш)евченківські традиції; Ш(ш)евченківські читання (пам'яті Т. Шевченка); Д(д)амоклів меч; П(п)рометей; С(с)вятий Д(д)ух; П(п)ерун; Д(д)емон; Р(р)ада Б(б)езпеки ООН; Д(д)ержавна Д(д)ума Росії; Ц(ц)ентральна Америка; Н(н)ародний Р(р)ух України; Ф(ф)едерація Н(н)езалежних П(п)рофспілок України; М(м)іністерство К(к)ультури України; Н(н)аціональний А(а)кадемічний Д(д)раматичний театр ім. Івана Франка; А(а)ндріївський узвіз; П(п)івденно-З(з)ахідна залізниця; З(з)олоті ворота; підростають молоді Л(л)исенки й Б(б)етховени; С(с)Б(б)У(у) (Служба безпеки України).

2). П(п)резидент України; Й(й)ого В(в)исокопреосвященство П(п)атріарх К(к)иївський і всієї Руси-України; Г(г)енеральний С(с)екретар ООН; П(п)резидент Н(н)аціональної А(а)кадемії Н(н)аук України (в офіційному вжитку); А(а)кадемік; П(п)олковник міліції; Г(г)ордіїв вузол; А(а)ллах; П(п)ерун; М(м)атір Б(б)ожа; В(в)одяник; новітні Н(н)аполеони; З(з)апорізька С(с)іч; К(к)нязівство М(м)онако; С(с)півдружність Н(н)езалежних Д(д)ержав; М(м)іжнародна А(а)соціація У(у)країністів; І(і)нститут М(м)іжнародних В(в)ідносин К(к)иївського Н(н)аціональноо У(у)ніверситету ім. Тараса Шевченка; Н(н)аціональний Б(б)анк України; К(к)римський П(п)івострів; П(п)ерська З(з)атока; К(к)омета Г(г)аллея; Т(т)уманність А(а)ндромеди; П(п)ечерська Л(л)авра; Г(г)енуезька Ф(ф)ортеця; епоха В(в)ідродження; Д(д)руга С(с)вітова війна; П(п)олтавська битва; В(в)еликий піст; Х(х)ристиянська доба; А(а)кт проголошення незалежності України; Н(н)А(а)Н(н) України (Національна академія наук); Н(н)ова Г(г)вінея (острів).

6. У поданих словах рисками вкажіть усі можливі місця переносу:

Безпідставний, піджак, шия, кукурудза, переклад, білосніжний, алея, ірис, піджива, сиджу, подзвін, підзвіт, агентство, юрист, армія, ювілей, саджанець, заява, безпека, погоджено, розстріл, премія.

7. Напишіть твір-роздум на тему «Риси характеру, які я найбільше ціную в людях»; підкресліть слова, які пишуться за фонетичним принципом правопису.

Правопис голосних.

План.

1. Розрізнення е та и: чергування е з и; правопис неноголошених е та и (загальні правила); правопис ненаголошених е та и в префіксах і в суфіксах.

2. Розрізнення і та и: чергування і з іншими голосними; правопис і та и в основах українських слів; правопис і та и в префіксах і в суфіксах українських слів; правопис і та и в основах іншомовних слів.

3. Розрізнення інших голосних: правопис о та а; о та у; чергування е та о після шиплячих та й.

4. Передача російських власних назв українською мовою.

5. Основні закони милозвучності української мови.

Практична частина.

1. Змінити подані слова так, щоб відбулося чергування е з и; прокоментувати, за яких умов можливе таке чергування:

Стелити, беру, терти, вмерти, простерти, сперти, клену, обдерти.

2. Вставити пропущені букви е чи и в коренях, префіксах та суфіксах поданих слів; де можливо, написання перевірити зміною наголосу:

1) Дал...ч, вел...ч, бр...ніти, п...л...на, п...рина, зб...рати, кл...новий, сп...нити, ос...литися, в...селка, крап...лька, д...ректор, гр...міти, тр...мтіти, дзв...нить, б...р...за, ш...нель, зш...вати, зв...чайний, квіт...нь, кр...ниця, ос...ні, поч...нати, дер...во, тр...вожний, дж...рело, кр...вавий, заст...лати, кам...ня.

2) Мереж...во, мар...во, гл...б...на, довірл...вий, зачин...ний, дон...чка, дощ...к, більш...нький, довж...на, сестр...н, зверн...ння, виховат...ль, шест...ро, скош...ний, мисл...ння, хмар...ше, міл...на, киян...н, лелеч...ня, височ...на, довж...лезний, плет...во, вогн...ще, дал...на, промов...стий, пряд...во, пел...на.

3) С...р...дмістя, пр...горіти, пр...рва, пр...сісти, п...р...дювілейний, пр...зирство, пр...в'ялити, пр...мудрий, пр...земкуватий, пр...звисько, м...ж...гір'я, пр...нісши, пр...красний, пр...красити, пр...звище, пр...милий.

3. До поданих слів дібрати іншу форму чи спільнокореневе слово, які б ілюстрували чергування голосних е та о з і, пояснити причини цього явища:

Берегти, перо, лід, гребти, особа, ніч, застерегти, джміль, явір, вісім, плести, шепіт, віз, вечеря, болото, батьків, поріг, пекти, захід, летіти, сільський, воля, оберіг, бездоріжжя, колір, чесати, захід, брід, горіх, камінь.

4. Вставити пропущені букви і або и в суфіксах поданих слів:

Кам...ння, шумов...ння, глибоч...нь, плеч...стий, ход...ння, легк...сть, тепл...нь, маков...ння, пад...ння, височ...нь, верш...на, тих...ший, гарбуз...ня, служ...ння, збор...ще, ластов...ня, вітч...зна, суш...ня, картопл...ня, пром...ння.

5. Переписати текст, уставивши потрібні літери:

Ж…ли ми в повній гармонії з силами пр…роди. З…мою мерзли, літом смаж…лись на сонці, вос…ни міс…ли грязь, а в…сною нас зал…вало водою, і хто цього не знає, не знає тієї радості і повноти ж…ття. В…сна пл…вла до нас з Десни. Тоді ніхто не чув про перетвор…ння пр…роди, і вода тоді т…кла куди і як попало. Часом Десна розл…валась так пишно, що у воді потопали не тільки ліси й сінокоси. Цілі села тоді потопали, гукаюч… собі порятунку. І тут поч…налась наша слава. Як ми з батьком і дідом рятували людей, корів і коней, про це можн… нап...сати цілу книгу. (О. Довженко)

6. Записати пари слів, уставивши потрібні букви:

1) Вит(и, е)рти - вит(и,е)рати; приб(и,е)ру - приб(и,е)раю; заб(и,е)ру - заб(и,е)рати; ст(и,е)лю - заст(и,е)лаю; зд(и,е)ру - зд(и,е)раю; пов(и,е)рнути - пов(и,е)ртати; вим(и,е)рзнути - вим(и,е)рзати; завм(и,е)рти - завм(и,е)рати - невм(и,е)рущий.

2) Перем(а,о)гти - перем(а,о)гати; ск(а,о)кати - ск(а,о)чити; г(а,о)нити - г(а,о)няти; допом(а,о)гти - допом(а,о)гати; зл(а,о)мити - зл(а,о)мати; сх(а,о)пити - х(а,о)пати; кл(а,о)нити - кл(а,о)нятися; кр(а,о)їти - кр(а,о)яти; к(а,о)тити - к(а,о)чати, пров(а,о)джати - випров(а,о)джувати.

7. Вставити пропущені букви в поданих іншомовних словах, подати коментар:

1) Такс...ст, к...парис, аж...отаж, жалюз..., реж...м, сп...рт, станц...я, г...рлянда, кор...дор, нотар...ус, жур..., поз...ція, л...цензія, ант...лопа, авар...йний, м...гдаль, граф...н, глад...олуси, башк...р, к...нджал, руб...н.

2) Мекс...ка, Ч...каго, Мадр...д, Аргент...на, Пам...р, Шексп...р, Т...бет, Ват...кан, Пак...стан, С...рія, Єг...пет, Н...ца, С...дней, К...тай, Антаркт...да, К...пл...нг, Р...га, Р...о-де-Жанейро, З...мбабве, Амер...ка, Корс...ка, С...ц...лія.

8. Переписати, вставляючи пропущені букви а чи о:

Г...рячий, к...р...вай, кр...пива, к...жан, к...лач, б...гатир (велетень, силач), ...брикос, х...зяїн, ...таман, к...зак, б...гатий, б...гатир (багач), зл...мати, к...чан, к...миш, п...ганий, п...ром, допом...гати, б...рсук, п...гон, сл...в'яни, ...птечний, м...настир, к...чати, кр...їти, кр...яти, г...няти, г...нити.

9. Переписати речення, вставляючи пропущені букви:

1. Л...жав піхотин...ць на мокрій з...млі, г...рмати гр...міли дал...ко в імлі, і зір він не бач...в. (Я. Шпорта) 2. Хв...люється ш...рокий лан з...л...ний, волошки, ніби сині зіроньки, бл...щать. (М. Рильський) 3. Камінь кр...шить віт...р і н...года, дуб столітній х...л...ться від них. (А. Малишко) 4. Прол...милась хмара наді мною золотою чашею грози! (Л. Костенко) 5. Я з калини цвіту нал...маю. (Леся Українка) 6. Вітер в гаї наг...нає лозу, л...ма дуба, котить полем пер...к...типоле. (Т. Шевченко) 7. Сонце прог...няє к...л...муть. (М. Рильський)

10. У поданих прізвищах вставити пропущені букви, прокоментувати правопис:

Н...красов, Медв...д...в, Голуб...в, Усп...нський, Перев...рз...в, Іса...в, Тург...н...в, Алекс... ...в, Л...сков, Горд... ...в, Малиш...в, Муромц...в, Губар...в, Нест...ров, Косар...в, Б...стуж...в, Пл...щ...єв, Менд...л... ...в, Міцк...вич, Рощ...н, Ф...л...ппов, Дан...лов.

11. Переписати, знімаючи риску та дотримуючись норм милозвучності:

Наш у/вчитель; там у/в житах; зробив це у/в Львові; у/в хаті було темно; вірю у/в пам'ять; клас з/із тридцяти учнів; ідуть з/із прапорами; сьогодні з/зі мною; він прийшов у/вчора; пішла у/в школу; приїхав у/в місто; батьки і/й діти; похмуро і/й холодно; червоне і/й чорне; звечора і/йде дощ.

12. Словниковий диктант; за потреби значення незрозумілих слів з'ясувати за тлумачним словником або за словником іншомовних слів:

Дефіцит, дивізія, дивіденди, дилетант, директива, делікатес, демісезонний, дисидент, дифірамб, дефект, дезінформація, диверсія, диригент, дискредитація, дискримінація, дирижабль, дилер, інгредієнт, ідентифікувати, індиферентний, інкримінувати, інцидент, компетентний, комплімент, компонент, компрометація, конвенція, конфіденційний, коректувати, коригувати, кримінальний, сепаратизм, семітизм, сентиментальний, територіальний, речитатив, ажіотаж, амортизація.

13. Словниковий диктант-переклад (подані прізвища перекласти українською мовою, дотримуючись орфографічних норм):

Соловьев, Ульянов, Прокофьев, Гагарин, Королев, Пушкин, Алябьев, Никитин, Чичиков, Радищев, Воробьев, Сидоров, Титов, Новиков, Тихомиров, Синельников, Лермонтов, Сергеев, Пешков, Юрьев, Серов, Радищев, Хмелев, Фадеев, Ветров, Плещеев, Асеев, Бондарев, Мещанинов, Озеров, Григорьев, Водопьянов, Ильин, Григорович, Салтыков-Щедрин.

14. Текстуальний диктант (записати текст під диктовку, прокоментувати правопис ненаголошених голосних):

Чуємо деколи, що мова наша не багата нюансами, не така витончена, як, скажімо, французька. Але звідки ж тоді в українських піснях ота естетична чистота, рідкісна милозвучність, звідки таке багатство поетичної символіки й оця мистецька довершеність, музичність образів, що приваблювали багатьох композиторів-класиків? Кажуть, що твір інколи огрублюється в українському перекладі. Може, трапляється й таке, зрештою, ніхто не гарантований від невдач. Але ви прочитайте, скажімо, як Пушкіна переклав Рильський... Прочитайте поеми Гомера, видані українською мовою, і перед вами ці твори постануть аж ніяк не збіднено... Щоб мова тобі повністю відкрилася, маєш бути залюбленим у неї. Отоді з'явиться захоплення рідною мовою, в усій красі вона тобі відкриється, у тій естетичній магії, що справді здатна чарувати. (О. Гончар)

Змістовий модуль 3. Лексична система мови.

Словникове багатство української мови.

Прояв системності лексики.

План.

1. Склад лексики сучасної української літературної мови з погляду її стилістичного вживання. Територіальні та соціальні діалектизми, ставлення до діалектної лексики та культура мовлення.

2. Омоніми, їх групи. Міжмовна омонімія. Багатозначні слова. Використання метафор, метонімії, синекдохи в мовленні.

3. Пароніми, їх функціонування в мовленні.

4. Синоніми в книжному й художньому мовленні.

5. Загальномовні й контекстуальні антоніми.

6. Іншомовна лексика. Інтернаціональна лексика. Явище мовного пуризму.

Практична частина.

1. Прочитайте, випишіть слова обмеженого вживання, за потреби з'ясуйте їх семантику:

Вона вся з гомону полів, лісів і морів отчої землі, мережана сходом і заходом сонця, гаптована сяйвом місяця, зірок і переткана калиною, барвінком і вишневим цвітом. Кожна її ниточка вимочена в Дунаї, криницях і струмках людської звитяги. Вона з голосу тура, мисливських сурем, скрипу дерев'яного рала, крику погонича, стогону вола в борозні… Вона з блиску козацької шаблі і весла невільницького човна, що чалить у бурях на тихі води… Вона вся з тучі й грому, як з води і роси, - така українська мова. (За Б. Харчуком)

2. Знайти в поданих реченнях територіальні діалектизми, визначити, до якої групи належить кожне діалектне слово (лексичні, фонетичні, морфологічні, етнографічні, семантичні діалектизми), витлумачити їх значення:

1. Бумблякевич потрапив до царства кухарського начиння - діряві баняки і горнята, пропалені рондлі, покручені виделки, ложки, хохлі, чорні розбиті пательні (Ю. Винничук).

2. Зненацька побачив довжелезну люфу (Ю. Винничук).

3. В кожного за плечима висіла дубельтівка (Ю. Винничук).

4. Знаходив їм пристанище навіть у заморознику (Ю. Винничук).

5. Лікар притулився спиною до грубки, а кіт сидів у нього на колінах, добрий старий коцур, що час від часу хрипко помуркував (Г. Пагутяк).

6. У цьому домі жив колись господар, чи то пак навіть ґазда (Ю. Винничук).

7. Вони без слів друлили нас у воду (Ю.Винничук).

8. Стояли перед ним і диготіли цілим тілом (Ю. Винничук).

9. Пан без букета?<...> А мешти такой не напуцовані! Нє-є, нині вам ліпше під число шесте не вибиратися, бо там жиють такі господарі, що перше на мешти дивляться, а потім лише на писок (Ю. Винничук).

10. Я внет-єм (враз) замерла і почула-м, як серце моє б'єсь у грудях (Ю. Винничук).

11. Баба верітку сховали, аби-м не йшла (Г. Пагутяк).

Довідка:

дубельтівка - рушниця з двома дулами, заморозник - холодильник, люфа - дуло, пудло - ящик, рондель - каструлька з довгою ручкою, хохля - черпак, пательня - сковорідка, коцур - кіт, ґазда - господар, друлили - штовхнули, диготіли - тремтіли, мешти - взуття (черевики), такой - такі, напуцовані - начищені, шесте - шосте, жиють - живуть, внет-єм - враз, почула-м - почула, б'єсь - б'ється, верітка - різнокольоровий килим із грубої вовни.

3. Знайдіть у поданих реченнях соціальні діалектизми (жаргонізми), витлумачте їх значення, з'ясуйте, з якою метою вони використовуються в художньому мовленні:

1.- Гей, заткайтеся, мудодзвони!.. - перекриваючи баритоном шум дощу і ревище пивбару, виголошує один із присутніх священиків (Ю.Андрухович. Московіада).

2. - Ну, прича в тебе попсова, але дезик прикольний (С.Ушкалов. БЖД).

3. - Віддай бабло і чеши на своїх ходулях звідси (О.Ульяненко. Серафима).

4. Гроші - то зло. На фіґа нам зло? (І.Карпа. 50 хвилин трави).

5. Я пригадую мемуари численних дисидентів, яких у брєжнєвських психушках глушили сульфазином (Ю.Іздрик. Подвійний Леон).

6. Якщо працюєш із живими бабками, з чорним налом, і за тобою не стоїть контора, <...> ось тоді краще подумати, інакше де-небудь обов'язково влетиш, це вже без варіантів. Скільки разів доводилось бачити, коли нормальні загалом люди хапались за відверто лажові речі, відповідно, горіли разом із рештками фінансового благополуччя і суспільної поваги <...> таке ось первинне нарощування капіталу в умовах посттоталітарного суспільства (С.Жадан. Депеш Мод).

7. Я розумів, що цілком міг народитися в іншій країні, <...> де біля влади стояли б не просто ублюдки, як в моїй країні, а які-небудь поморочені ублюдки, які передавали би владу в спадок своїм дітям (С.Жадан. Депеш Мод).

8. Мене звуть Марина Погрібна, я розумна і красива, як ворона в анекдоті, і шибздонута, як та ж ворона в тому ж таки анекдоті (С.Пиркало. Зелена Маргарита).

4. Користуючись тлумачним словником, поясніть значення повторюваних слів у наведених словосполученнях; з'ясуйте, яке зі значень пряме, яке - переносне:

Колюча шипшина - колюче слово;

Гостра бритва - гострий погляд;

Сухе дерево - суха відповідь - сухий кашель;

Міцна мотузка - міцний організм - міцні переконання ;

Золотий ланцюжок - золота копальня - золоте серце - золота середина;

Чистий аркуш (паперу) - чиста сорочка - чисте мовлення - чисте повітря;

Широке поле - поле діяльності - лексико-семантичне поле;

Сідати за стіл - сідати у в'язницю - сідати на дієту - сонце сідає.

5. Зверніть увагу на слова, вжиті в переносному значенні (підкреслити їх); доберіть такі слсп, щоб ці слова вживалися в прямому значенні:

Дерева сумують; солодкий сон; небо плаче; вітер стогне; осінь золотокоса; море пшениці; срібний голос; радіє земля; йде весна; тепла зустріч; м'який характер; гострий погляд; спокійний ранок; час летить; солодкий сон; на хвилях почуттів; зламати волю; підкрадається втома; грім оплесків; рій думок; позолота першого снігу; згарище пам'яті; крига стосунків; сяючі очі; дзеркало душі; промінь надії; злет фантазії; сумна верба; ключ від серця; серце радіє.

6. Визначити тип переносного значення, з'ясувати, на основі яких ознак відбувається перенесення:

Зразок: Конгрес ухвалив рішення (метонімія, назва заходу перенос. на назву його учасників).

Джунглі міста;

Університет святкує 80-річчя;

Пахощі думок;

Носити хутро;

Читати У. Самчука;

Він скрізь має руку;

У нього замість голови казанок;

Почастувати чаркою;

Столове срібло;

Сонце залило золотом навколишні полонини;

Він - відомий у світі тенор;

Не людина, а кремінь: характер має залізний;

У стаді була тисяча голів;

З туману вигулькнув ніс човна;

Веліло начальство (начальник, керівник);

Місто працює.

7. Погрупувати слова в синонімічні ряди, визначити домінанту кожного синонімічного ряду:

Рухливий, пурга, бахнути, велетенський, жвавий, колосальний, виднітися, бовваніти, хуртовина, зацідити, титанічний, завірюха, ляпнути, моторний, хуга, мріти, цілющий, непосидючий, хльоснути, живлющий, майоріти, заметіль, ударити, гігантський, луснути, метелиця, маячити, верткий, тріснути, стусонути, в'юнкий, рябітися, животворний, віхола, гепнути, буран, лікувальний, лигнути, вертлявий, угріти, ушкварити, оздоровний.

8. Утворіть словосполучення, добираючи потрібні слова з синонімів, поданих у дужках:

Батогом (бахнути, хльоснути, ушкварити);

Ціни ( міцні, сталі, тверді);

Підпис (власноручний, справжній, правдивий);

Майно (спільне, гуртове, загальне);

Гнівом (запалюватися, спалахувати, вибухати (або скипати).

9. До виділених у реченнях слів дібрати антоніми, скласти з ними речення:

Вона бачила його завжди веселим, бадьорим, життєрадісним.

Тут, на чужині, вона [пісня] якось особливо глибоко хвилювала бійців своєю болісною тугою…

Вічна слава, безсмертя чекає борців за волю України, а в забуття кануть ї зрадники.

Хто боязкий, той не рушить, хто відважний, той віз підважить.

Святковий пишний одяг підкреслював її рідкісну красу.

Я гуляю, бенкетую в неділю і в будень.

Найгірше для сліпої людини, коли їй співчувають, жаліють.

Поневолення людини, духовне і національне, було ідейною основою більшовизму.

Не можна виправдовувати брехню, злочини, зраду…

Хома тим часом підкопав свій окоп, який здався йому занадто мілким.

10. Поєднайте слова, добираючи відповідні пароніми з поданих у дужках:

Зовнішній, мальовничий (вигляд, вид);

Визначальний, визначний (принцип, діяч, фактор, письменник);

Виголошення, проголошення (промови, незалежності, рівності, доповіді);

Викривати, розкривати (конфлікт, підлість, зрадника, секрет, ідейний зміст, злочин).

11. До наведених слів та словосполучень або тлумачень понять доберіть іншомовні відповідники, подані в дужках.

1. Міжнародна угода, договір. 2. Посередник у суперечці. 3. Сукупність речей, потрібних акторам. 4. Опис чого-небудь, зведення відомостей про щось. 5. Збіг думок, відсутність заперечень. 6. Посередник в укладанні торгових та біржових угод. 7. Договір, письмова угода сторін. 8. Який не виявляється зовнішньо, прихований. 9. Музичний супровід. 10. Типовий. 11 .Особа, що керує оркестром чи хором. 12. Подвійний, складений із двох частин. 13. Конструктивна, матеріальна частина комп'ютера, обчислювальної техніки (на противагу комп'ютерній програмі)14. Комп'ютерна програма. 15. Згідно з законом, формально. 16. Місцевість, віддалена від центру. 17. Фактично, на ділі. 18. Вступна частина твору. 19. Духовний наставник, учитель у буддизмі. 20. Кореспондентський огляд. 21. Гравець спортивної команди, який атакує противника; нападаючий. 22. Непереборний, паталогічний страх.

(Хардвер; реквізит; консенсус; диригент; латентний; бінарний; контракт; конвенція; периферія; софтвер; фобія; гуру; де-факто; пролог; арбітр; дайджест; кадастр; маклер; акомпанемент; стандартний; форвард; де-юре).

12. До поданих запозичених слів доберіть власне українські відповідники:

Абсурд; абсолютний; автентичний; акцент (у слові); альманах; аматор; аналогія; анулювання; апатичний; аромат; атакувати; атеїст; ательє; процент; епатаж; дислокація; дефініція; дефект; депутат; дебош; делегат; декрет; дезертир; директор; дуель; екзамен; екземпляр; елегантний; емігрант; ескіз; епоха; ерудит; біографія; інцидент; інтрига; іронія; купол; лозунг; магазин; оратор.

13. Користуючись словником іншомовних слів, встановіть значення і походження поданих слів; з п'ятьма словами (на вибір) складіть речення:

Акварель, сюїта; юстиція; тріумф; бутан; антракт; адвокатура; адепт; трагедія; тотем; холдинг; тезаурус; крейсер; крейцер; апеляція; апломб; брифінг; приватизація; інтелект; інтелігенція; цинізм; целюліт; фіаско; турне; тунель; тумблер; таймер; спазм; соціум; спагеті; префект; прецедент; престиж.

Самостійна робота

Варіант № 1.

1. Погрупувати слова в синонімічні ряди, визначити домінанту кожного синонімічного ряду:

Ввічливий, потішний, нищення, скаженіти, смішний, сплюндрування, тривожитися, ґречний, кумедний, турбуватися, товаришувати, приязний, приятелювати, спустошення, люб'язний, бентежитися, зруйнування, дружити, чемний, сміховинний, делікатний, розорення, комічний, шаленіти, чудний, лютувати, привітний, непокоїтися, забавний.

2. Утворіть словосполучення, добираючи потрібні слова з синонімів, поданих у дужках:

Страх (неспокійний, турботний, панічний)

Час (тривалий, довголітній, довгочасний);

Хвороба (довготривала, затяжна, довга);

Вигляд (сонний, заспаний, сплячий);

Персонаж (літ-го твору) (кумедний, потішний, комічний);

Біль (гострий, пронизливий, дошкульний).

3. З'ясувати значення паронімів, увівши кожне слово в контекст (речення):

Дивний - дивовижний; житловий - жилий; замерзнути - змерзнути; кампанія - компанія; людний - людяний;

Довідка: Дивний - незрозумілий своїми якостями чи вчинками, кумедний; дивовижний - незвичайний, гідний захоплення; житловий - пристосований для життя людей; жилий - заселений людьми, залюднений; змерзнути - відчути холод; замерзнути - загинути від холоду, перетворитися на кригу, стати твердим від холоду; кампанія - сукупність заходів, спрямованих на виконання певного завдання (посівна кампанія); компанія - група осіб, пов'язаних певними інтересами (телерадіомовна компанія); людний - про місце, де перебуває багато людей; людяний - доброзичливий, чуйний, гуманний.

4. Поєднайте слова, добираючи відповідні пароніми з поданих у дужках:

Винахідливий, винахідницький (учень, талант, студент);

Вирішальний, рішучий (чинник, тон, чоловік, вплив);

Висвітлювати, освітлювати (приміщення, явище, вулицю, суть, тему);

Вихований, виховний (урок, учень).

Самостійна робота

Варіант № 2.

1. Погрупувати слова в синонімічні ряди, визначити домінанту кожного синонімічного ряду:

Майбутній, глум, майдан, ділянка, прийдешній, іронія, площа, плац, злободенний, грядущий, актуальний, назрілий, гордовитість, животрепетний, пихатість, царина, бундючність, галузь, гонористість, насмішка, зарозумілість, глузування, область, гордість.

2. Утворіть словосполучення, добираючи потрібні слова з синонімів, поданих у дужках:

Сльоза (тремтить, бринить, двигтить);

Творчі (завоювання, здобутки, результати);

Теоретично (обізнаний, досвідчений, бувалий);

Виконувати обов'язки (дбайливо, старанно, клопітливо);

Почерк (розбірливий, виразний, чіткий);

Коня (вантажити, в'ючити, грузити).

3. З'ясувати значення паронімів, увівши кожне слово в контекст (речення):

Пам'ятка - пам'ятник; дослідний - дослідницький; дружний - дружній; зумовлювати - обумовлювати; покажчик - показник.

Довідка: Пам'ятка - 1) предмет матеріальної чи духовної культури минулого (історична пам'ятка); 2) річ або об'єкт, що нагадує про когось чи про щось (лишити по собі пам'ятку); пам'ятник - скульптурна споруда на честь когось чи чогось; дослідний - пов'язаний із науковими дослідженнями, призначений для ведення дослідів (дослідна лабораторія); дослідницький - прикметник до іменника дослідник (дослідницький погляд); дружний - який відбувається одночасно, спільно, злагоджено (дружний вигук); дружній - який виражає дружелюбність, прихильність, довіру (дружній потиск руки); зумовлювати - бути причиною чогось, спричиняти або викликати щось; обумовлювати - говорячи, заздалегідь визначати певні умови, ставити в залежність від них; показник - доказ, ознака, свідчення чого-небудь; покажчик - 1) напис або знак, що вказує напрямок руху; 2) довідковий список, доданий до книжки (бібліографічний покажчик).

4. Поєднайте слова, добираючи відповідні пароніми з поданих у дужках:

Відносини, відношення (смислові, дружні);

Відчуття, почуття (слухові, нерухомості, поваги, материнське);

Військовий, воєнний (стан, службовець);

Глибинний, глибокий (шар землі, океан, сніг).

Змістовий модуль 4. Граматичні норми

сучасної української літературної мови.

Нормативне вживання частин мови.

План. орфографічний голосний граматичний мовлення

1. Правопис відмінкових закінчень іменників.

2. Правопис відмінкових закінчень прикметників. Творення ступенів порівняння прикметників. Творення і правопис присвійних прикметників.

3. Відмінювання числівників. Зв'язок числівників з іменниками.

4. Відмінювання і правопис займенників.

5. Особові закінчення дієслів.

6. Правопис прислівників.

7. Граматичні норми вживання службових чатин мови в українському мовленні.

Практична частина

1. Переписати текст, вставивши, де потрібно, пропущені букви; виписати іменники, визначити їх відміну та відмінок:

В...сняний вечір стоїть над гл...боким яром, зарослим чагарником по краях і всюди. Повітря напоєне запахом л...генького диму, що його доносить звідкілясь віт...рець, запахом брун...ок, що поч...нають вкривати д...рева, запахом талого снігу. Од...нокі латки того снігу с...віють у присм...рку, зберігшись десь у гущав...ні, й чути, як тоненько дзюрчить вода з-під них, стікаюч... вниз, до дна, де булькотить цілий потіч...ок. Десь ростуть, проб...ваючись переможно з землі, трави, десь ож...ває корін...я, десь у муках народже...ня лопаються бруньки й мліють гілочки, і щось по землі біжить, шарудить по торішньому листу.

2. Переписати, добираючи потрібні букви з дужок і пояснюючи правопис відмінкових закінчень іменників:

1. Кому не доводилося на своєму віку бути муляр(о, е)м або столяр(о, е)м? 2. Як гончар(о, е)м замішується глина, так і мене замішує життя. 3. У природі відчувається прозоре, кришталеве затишш(я, а) перед першими осінніми бур(а, я)ми. 4. Життя близьке стає життям неблизьким, і тиш(о, е)ю стає колишній грім. 5. Кайдаш(о, е)ві хотілось себе показати багатир(о, е)м. 6. Безмежж(а, я)м лилися тихі рік(и, і). 7. Дядько Самійло не був ні професор(е, о)м, ні ні лікар(е, о)м, ні інженером. Він був косар(о, е)м.

3. Від поданих прикметників утворити, де можливо, просту форму вищого і найвищого ступенів порівняння, виділивши суфікси і прокоментувавши звукові зміни:

Зразок: високий - вищий, найвищий.

Дорогий; короткий; золотий; вузький; біленький; старий; старезний; стрункий; вовчий; високий; гарячий; живий; малесенький; близький; солодкий; свіжий, гнучкий, височенний, паперовий, глухий, старенький, розумний, гарний, сміливий, довгий, довжелезний, багатий, лисий, торговельний, лисячий, Іванів, мерзлий, пташиний, розкішний, морозний, народний, легкий, надійний, весняний, великий, величезний, глибокий, височенький, злющий, німий, золотий, простий, легкий, довгий, Кирилів, звіриний, красивий, майбутній, торішній, спокійний, веселий, товаришів, Марійчин, вишневий, темний, приємний, потойбічний.

4. Від поданих іменників утворити присвійні прикметники, виділити суфікси, прослідкувати за звуковими змінами, які відбуваються в коренях:

Ольга, дочка, свекруха, Марія, невістка, батько, тітка, матуся, Сергій, Маланка, коваль, Кирило, сторож, столяр, Раїса.

Провідміняти словосполучення Ольжин брат, Сергієве обличчя, матусина хустка.

5. Поставити імен. у форму род. відм. одн. й записати у дві колонки: 1) із закінч. -а(-я); 2) із закінч. -у(-ю):

Ясен, жовтень, степ, метр, пісок, ячмінь, відмінок, електрон, Байкал, штурвал , Сибір, Херсон, Париж, грім, сон, прогрес, стіл, садочок, кришталь, дощ, Конотоп, Кривий Ріг, Ірпінь, Буг, хліб, листопад, Алжир, камінь.

6. Записати числівники, знімаючи риски, пояснити правопис:

Шіст(ь)надцять, дев'ят(ь)надцять, п'ят(ь)десят, шіст(ь)десят, п'ят(ь)сот, шіст(ь)сот, дев'ят(ь)сот; (трьох)сотий, (двадцятисеми)тисячний, (двохсотшістдесяти)мільйонний, (сто)тисячний; п'ят(и)десятий, шіст(шести)десятий, сім(семи)десятий, вісім(восьми)десятий.

7. Перекласти українською мовою:

1. Это было в семидесятых годах.

2. Мать с четырехлетним мальчиком переходила улицу.

3. Лагуна отделена от моря двухярусным валом.

8. Поставити дієслова у форму 2-ї особи однини наказового способу, записати у дві колонки - 1) з ь наприкінці, 2) без ь наприкінці.

Сісти; поставити; вдарити; скинути; насипати; глянути; розплавити; відрізати; попередити; передбачити; перевірити; обмазати.

9. Записати речення, від дієслів утворити дієприкметники, поставити їх у потрібному роді, числі, відмінку, визначити спосіб творення:

1. Смереки жалібно стогнали, наскрізь промокнути у темній пущі.

2. Листя, зовсім зчорніти, з тихим шелестом падало додолу.

3. Торувати новий шлях завжди важче, ніж іти вже в'їздити дорогою.

4. Жагучими пахощами дихала земля, розпалити сонцем.

5. Тепла ніч, наповнити степовими пахощами, пропливала над Дніпром.

6. Вже минули село і поїхали понад берегом, обсадити густими старими вербами.

10. Запишіть словосполучення з прислівниками, знімаючи риску; поясніть написання прислівників:

Підтримати по/батьківському, зиркати с/під/лоба, в/перше познайомитися, розбити на/щастя, робити по/людськи, ми всі за/одно, народу видимо/невидимо, в/двоє більший, пронизувати на/скрізь, зійтися на/завжди, сказати до/речі, наголошувати раз/у/раз, зганьбити при/все/людно, босо/ніж по траві, зрозуміти на/далі, розказати як/небудь, на/віщо сумувати, чи/мало вражень, за/надто весело, вставати рано/вранці, поставити з/верху, завернути ліво/руч, іти пліч/о/пліч, працювати по/старому, знати з/давніх/давен, запам'ятати слово/в/слово, зустрітись будь/де, думати по/сучасному, пам'ятати рік/у/рік, літати високо/високо, завітати мимо/їздом, пропасти без/вісти, хтозна/де пропадати, забути на/віки, по/літньому теплий, по/всюди одна, відступати в/бік, прокинутися на/весні, тяжко/важко сиротині, от/от прийде, вчинити не/обачно, працювати за/молоду, приходити в/до/світа, на/в/простець через поле, ділити на/троє, з/роду/віку не знав, вечеря на/швидку/руч, перекручуватися з/боку/на/бік, в/основному зрозуміти більш/менш, краса на/в/круги, мчати що/духу, залишилась сама/самотою, відмовитись на/відріз, заспівав не/аби/як, не/ждано/не/гадано.

11. Перепишіть речення, розкриваючи дужки:

1. Буває мить якогось потрясіння: побачиш світ, як (в) перше у житті.

2. З липи раз (у) раз падали жовті листки і нишкли (при) землі, відходяч(и/і) (на) завжди з життя - як секунди часу.

3. (На) дворі стало зовсім (по) ноч(и/і).

4. (На) жаль, чудес (на) світі не буває.

5. (На )вкруги чорніло зоране поле, а (з )гори, від повного місяця, лилось блакитне холодне сяйво.

6. Він би (в) трич(и/і) доро(щ/жч)е заплатив за цю землю.

7. Він дивився с (під) лоба, якось (по) новому.

8. Надзвичайно здібна дитина навчилась у сільській школі читати й писати (по) українському, (по) польському і (по) німецькому.

9. Він був мен(ь)ший син у батька, і все батьківське добро, (по) українському звичаю, припадало мен(ь)шому синові.

10. Лікар(ь) (по) батьківськ(и/і) погладив дівчину по голові.

11 .(Вранці)рано, в пилипівку, (як) раз у неділю, побігла я за водою.

12. (Не) (сьогодні) завтра до неї прийдуть старости.

13. На синьому небі тільки де (не) де сіріли кущиками хмари та десь далеко (далеко) миготіла раз (у) раз блискавка.

14. Навіть жайворонок співає зовсім (по) нашому, (по) сільському.

12. Складіть речення з такими прислівниками:

По-товариськи, з давніх-давен, насамперед, спідлоба, надвечір, назавжди, вранці-рано, здня на день, нехотя, відколи, напровесні, донедавна, врешті-решт, споконвіку, позаторік, вранці.

Граматичні норми сучасної української літературної мови.

Синтаксис. Пунктуація.

План.

1. Тире в простому реченні.

2. Розділові знаки в простому ускладненоу реченні.

3. Розділові знаки в різних типах складного речення.

4. Розділові знаки при прямій мові та цитатах.

Практична частина.

1. Переписати речення, розставити розділові знаки:

1. В полях озера талої води. 2. І шум гаїв і шелест нив усе було благословенне. 3. Човен за кілька кроків. 4. Наш батько з тих хто умирали перші; а Гриць Бобренко з тих хто хочуть жить. 5. Цілу ніч надворі виє хуга плаче деренчить в віконнім склі. 6. Мені сподобався і могутній ліс і село і широка піщана вулиця. 7. Він відчував себе ні в сих ні в тих. 8. Вмостившись під брезентом вони їли розкислий набряклий дощовою водою хліб. 9. Отож , у темінь зореву на в'ялу скошену траву його поклали у стодолі. 10 .Тінь сягала аж на дальні вкриті молоденькою зеленню приподільські кручі. 11. Ліворуч на голубій стіні чорніли ковані дубові двері; вгорі високий залізом вкритий дах; праворуч сад криниця стайня і позолочена легка карета. 12. Вода мінеральна лужна. 13. Тонкі брови русяві дрібні кучері на голові тонкий ніс рум'яні губи все дихало молодою парубочою красою. 14. Згадка про рідну землю завжди і в щасті і в горі і в хвилини сумнівів супроводить нас і, мабуть, супроводитиме до кінця наших днів. 15. Всякого птаства як-от деркачів перепілок куликів курочок можна було викосити косою в траві.

2. Переписати речення, доповнивши необхідними розділовими знаками:

1. Хто це там оповитий в туман заховався за сиві каштани? 2. За шпилями вкритими лісом пишно горів вечірній світ сонця. 3. Ліг горілиць на возі заклавши руки під голову і слухав ніч. 4. І я дивлюсь хвилюючись навколо. 5. Ми не просто читали вірші відомого поета а намагаючись запам'ятати без кінця повторювали їх. 6. Вона сиділа замислившись. 7. Бігли не чуючи під собою ніг. 8. Кавказькі гори в млу повиті рясною кровію политі чолом підводяться до хмар. 9. Під час лютих осінніх штормів на Чаїному знаходять собі притулок рибалки. 10. Високо-високо в небі в прозорому надхмар'ї виблискували в променях сонця дніпровські чайки. 11. Під синім склепінням високого неба розкинувся широкий аж до самого обрію степ. 12. Густі непрохідні ліси закривали собою весь простір окрім високих полонин. 13. Остап стояв вагаючись. 14. Розтривожений він до самого ранку не склепив очей. 15. Солов'ї нічні товариші мої у сад злетілись до вікна.

3. Виписати спочатку речення, ускладнені вставними словами чи словосполученнями, потім - вставленими синтаксичними конструкціями, розставити розділові знаки:

1. Здається сама земля горить по обріях тривожним багряним світлом виповнює всю цю вітряну степову ніч. 2. Турбувався не стільки за долю картини і без Катрі обійдеться як за щось зовсім інше. 3. З одного боку ця подія активізувала жителів острова а з іншого спонукала до стриманості й виваженості. 4. Мабуть ніщо так не радує людський зір як зримий результат роботи. 5. Виходить немає нічого неможливого для людини її розуму й сили. 6. Там батько плачучи з дітьми а ми малі були і голі не витерпів лихої долі умер на панщині 7. Може ви чули як пахне земля? 8. Здається буде дощ.

4. Перепишіть текст, доповнюючи його потрібним розділовими знаками:

Світліло небо над долиною і відступила знеможена ніч здаючись на волю дню. Високі могутні вставали гори на заході перетинаючи широкими грудьми шлях чужим вітрам. І гасли і меркли вогні по хатах ніби це вони розчиняючись танули в темряві сіяли бліде світло навколо творили день.

Сріблився набираючись сили день. Вузькі промені світла ковані з білого металу легко проходили крізь двері й бриніли через увесь погріб. Макар бачив як старшина не підводячись пересунувся убік з їхнього шляху обпершись на мить об світло руками. З погляду художника це було ефектне видовище. Білі тремтливі смуги світла не розчиняючи темряву ділили її не розсікаючи на високі від долівки до стелі довгі прямокутники. І постать людини вихоплена з пітьми і її яскраво освітлені руки якими вона відштовхувалася від променів ламаючи їх на скляний дріб'язок.

Смуга світла… Вона то вужчала яскравіючи то блідла розширюючись. Вона була як промінь прожектора який світив через життя через роки у минуле. І Макар бачив те що діялося на вузькій смужці життя обмеженій чорними стінами невідомості…

(П. Гурієнко)

5. Перепишіть речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Підкресліть головні та другорядні члени речення, вкажіть на умови ускладнення речень:

1. Дорога спустилася у вогкий густо затемнений видолинок. 2. З очеретів чутно голос сопілки ніжний кучерявий. 3. Справді десята чи п'ятнадцята машина з міста зупинилася на узбіччі і взяла нас. 4. Луки гори пишні сади все зелене і принишкле. 5. Втомлена вона заснула голову поклавши на камінь. 6. Та серце вірить повне прохолоди дитячим неосіннім холодам. 7. І замкнені царські ворота й стовпи й хрести все пливе наді мною разом із банями церковними різьбленими наличниками вікон тонко й ажурно різаними.

6. Переписати речення, розставивши розділові знаки; встановити тип смислових відношень між предикативними частинами; зробити синтаксичний розбір речень:

1. Не сплять лиш цвіркуни і фонтан та кліпа очима-зорями небо.

2. У кінці лютого морози спали і Косачі почали готуватися до від'їзду в Париж на виставку.

3. Край неба на заході почервонів і незабаром швидко наближаючись звідти посунули важкі громаддя хмар.

4. Скоро хмари з'єднаються десь біля широкого межиріччя і нарешті над землею прошумить довгоочікувана тепла літня злива.

5. Біля школи зібрали всіх десятикласників але тільки двоє знали навіщо.

6. На гору доступитися нелегко зате з гори зручніше боронитись.

7. То хлюпає холодний осінній затяжних дощ то сіється рідка колюча мжичка то клубочиться туман густий важкий вологий.

8. Не тільки злива лила в ту ніч темну майже непроглядну а й блискавки звивистими зміями шмагали потріскані від спеки поля.

9. Погнали на випас худобу а я лежу посеред степу сам-один і тільки сира земля мені рани незагоєні студить.

10. Ти глянула поглядом владним безжалісна музо і серце моє затремтіло і пісня моя залунала а ти владарко горда втішалася піснею бранки і очі твої променіли вогнем переможним і вабив мене той вогонь і про все заставляв забувати.

7. Переписати речення, розставивши розділові знаки; пояснити вживання двокрапки і тире:

1. Тиша була наповнена всякими звуками і дзвінкою піснею жайворонка і дзижчанням польових мух і тихим мелодійним шелестом стиглого жита.

2. Сучасне виростає з минулого а майбутнє із сучасного.

3. І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю і дитинство й розлука й твоя материнська любов.

4. Можновладців прославляє їхнє становище багачів багатство полководців перемоги вбивць жорстокість.

5. За високою скелею перед ним розгорнулась долина з вербами гребля Рось млин над Россю.

6. Усе відбивається в пісні як в морі і рожева зоря й червона кров і темна ненависть і ясна любов.

7. Свіжі живучі осінні квіти різнобарвні айстри гвоздики гарячий як кров королевий цвіт ясніли на городі та в саду.

8. Науці безперечно належить розум а поезії споконвіку душа.

8. Розставте розділові знаки в складних безсполучникових реченнях:

1. Дружба - як дзеркало розіб'єш не складеш.

2. У товаристві лад усяк тому рад.

3. Знає кума знає півсела.

4. Гроші - як вода крізь пальці протікають.

5. Не йдуть од хліба йдуть од кия. (Нар. тв.)

6. Оглянувся в порту вже кипить бій. (О. Гончар)

7. Хочещ зробити добро не відкладай його на той світ. (Нар. тв.)

8. Старі люди кажуть два хитрих мудрого не переважать. (Л. Глібов)

9. Там був звичай кожен із гостей садив дерево чи кілька дерев. (М. Рильський)

10. Ось послухай десь за гаєм соловей заплакав враз. (О. Олесь)

9. За поданими структурними схемами складіть складні безсполучникові речення:

1. […]: […]. (пояснення, доповнення)

2. […], […], […]. (одночасність чи послідовність подій)

3. [умова, час] - [наслідок].

4. […] - […]. (зіставлення, протиставлення)

5. […]: [причина].

6. […] - [результат].

ТЕКСТИ ДЛЯ ОРФОГРАФІЧНОГО Й ПУНКТУАЦІЙНОГО АНАЛІЗУ

Історія

Історія однаково сві(д/т)ч(е/и)ть про те що най(не)похит(ь)ніші для сучас(т)ників певної епохи реалії життя можуть зникати зовсім або переживати неймовірні метаморфози дивуюч(і/и) тих хто цікавиться д(е/и)вовижним кал(е/и)йдоскопом історичних подій. Так одні колись нікому (не)відомі міста й країни набувають великого значення й могутності інші ві(д/т)ходять у (не)буття або(ж) втрачають свою колишню вел(е/и)ч(ь) поступово стаюч(і/и) історичним м(е/и)нулим.

Скажімо (на)початку сімнадцятого століття на карті (С/с)віту (не)було такого міста як (Нью)(Й/й)орк що сьогодні є (Ф/ф)фінансовим (Ц/ц)ентром усього світу. Тільки тисяча шіст(ь)сот двадцять шостого року нікому (не)відома тоді (Г/г)о(л/лл)андська к(о/а)мпанія заснувала на те(р/рр)иторії племені (І/і)рокезів маленьке містеч(ь)ко майбут(ь)ній (Нью)(Й/й)орк. Хто тоді знав про нього? А приблизно в той самий час зійшла (на)нівец(ь) військова й торгова могут(ь)ніс(ь)ть В(и/е)неції блискучої володарки морів що мала (не)переможний флот і потужні переповнені золотом банки. Успіх тоді об(е/и)ртався на(в)коло Парижа, Лондона, Амстердама, Від(ь)ня міст що на той час були кожне (по)своєму економічними й культурними центрами. Останні два міста (на)жаль (не)збер(и/е)гли і (до)сьогодні свого тодішнього світового впливу.

У наш час усе т(и/е)че усе змінюється так швидко як ніколи раніше. Однак сучас(т)ники як правило (не)здатні помічати й адекватно оцінювати ці зміни швидкі й (не)м(е/и)нучі. А от згодом істор(е/и)ки майбут(ь)нього все оцінять (по)новому і ро(с/з)кладуть (по)полицях. (За К. Ґудзик)

Батько нашої історії

Нестор прийшов до (К/к)иєво-(П/п)печерської (Л/л)аври сімнадцяти (-)літнім юнаком і (на) завжди залишився тут щоб стати не тільки монахом (-) чорноризцем а й за словами деяких учених батьком (У/у)країнської історії. Сучас(т)ні істор(е/и)ки сходять(ь)ся на тому що він був надзв(и/е)чайно осві(д)ченою людиною зокр(е/и)ма добре знався і на давньо(-) руських і на іноземних літописах які читав в ор(е/и)гіналі й ві(д/т)повідно мовою ор(и/е)гіналу.

Зазв(и/е)чай Нестора часто називають літописцем. Це так він справді вів літопис але мабу(т/д)ь усе(-)таки прав(е/и)льніше наз(е/и)вати його письме(н/нн)иком істор(е/и)ком. І (не) просто першим професійним істориком (Р/р)усі а батьком усієї нашої історії. Як засві(т/д)чують дослідники Нестор дотримувався літописних форм і хронологічного викладу подій але не(з)борне прагне(н/нн)я висловитися ширше й докладніше диктувало йому числе(нн/н)і вставні оповіді в («) (П/п)овісті минулих літ (»). Пригадаймо (на) приклад історію життя й смерті Віщого Олега або розправу княгині Ольги із жителями міста Іскоростень.

Безперечно однією з найбільших заслуг Нестора є те що він звів в одне ціле літописи створе(н/нн)і попередниками творчо опрацював їх і (з) під його невтомного пера вийшла ціліс(т)на тематично заверше(н/нн)а картина яка не тільки дає уявлення про те зві(д/т)ки пішла (Р/р)уська земля і хто в ній най(-)перший почав княж(и/е)ти а й читаєт(ь)ся як справді захоплюючий художній твір на теми нашої історії.

(За М. Слабошпицьким)

Сім п'ятн(и/е)ць на тиждень

Людину яка (не)вміє дотримувати свого слова часто з(ь)мінює погляди й ріше(н/нн)я (не)виконує обіцянок як правило (мало)хто поважає. Про таку людину кажуть що в неї сім п'ятн(и/е)ць на тиждень. Чому саме сім п'ятн(и/е)ць а не пон(е/и)ділків чи вівторків? Щоб відповісти на це запитання пов(е/и)рнімося на кільканадцять століть назад.

У ті часи п'ятн(и/е)ця була останнім днем тиж(д)ня вихідним і базарним. На базарах не лише продавали й купували а й в(и/е)рішували різні важливі питання. Хлібороб скажімо просив коваля щоб той викував йому серп чи косу гончареві замовляв десяток глеч(и/е)ків. Б(а/о)гатий господар який не міг упоратись із своїм господарством знаходив на базарі робочу силу бід(ь)няків які шукали до кого(б) піти (в)найми. Тут у присутності кількох сві(д/т)ків складалася своєрідна ус(т)на угода розірвати яку чи частково змінити можн(а/о) було лише при тих самих сві(д/т)ках і на базарі то(б/п)то в одну з п'ятн(и/е)ць. Про(те) траплялися й порушн(и/е)ки цього звичаю. Вони дуже часто відмовлялися від однієї угоди щоб укласти іншу вигіднішу саме про таких кор(и/е)столюбців і казали що в них сім п'ятн(и/е)ць на тиждень.

(За А. Конельським)

Культура слова

Як відзначають мовознавці одним із показн(е/и)ків людської шляхетності є культура мовлення поняття (не)тільки лінгвістичне але(й) психологічне естетичне та етичне. У б(о/а)гатому мовному арс(е/и)налі було вироблено й закріплено цілу систему словесних вітань «доброго ранку» доброго здоров'я» «добридень» «доброго вечора у вашій хаті» «бувайте здорові» тощо.

Хоч у побут увійшло багато словесних вітань проте люди завжди були обачл(и/е)вими з ними (до)кожного випадку викор(е/и)стовували далеко (не)весь арс(и/е)нал. (З)ранку (в)обід чи (в)вечері уживали лише ті що відповідали певному часові. Це(ж) стосується і кількості осіб їх віку статі навіть соціальної належності. Скажімо коли одинак вітався з гуртом людей неодим(н/нн)о вживав множи(н/нн)у форму «здоровенькі будьте» чи «доброго вам здоров'я».

...