Роль прецедентних текстів під час когнітивного оброблення публіцистичного тексту
Медіадискурс — явище, яке реалізується в діалектичній єдності мовних, медійних ознак та утворюється в результаті взаємодії політичних, економічних, культурних чинників. Передача фактуальної інформації - одне з основних завдань публіцистичних текстів.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 07.02.2019 |
| Размер файла | 12,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
Характерною рисою сучасних публіцистичних текстів є введення в них претексту в експліцитному / імпліцитному вигляді [7]. Такі введені фрагменти попередніх текстів є прецедентними текстами [4; 7; 9; та ін.], які виконують функцію «інтертекстуального кореляту» [3].
Мета пропонованої статті -- установити роль прецедентних текстів (далі -- ПТ) під час когнітивного оброблення публіцистичного тексту.
Актуальність теми дослідження зумовлена підвищеним інтересом лінгвістів до когнітивних механізмів сприйняття та розуміння тексту, зокрема публіцистичного [1; 2; 8 та ін.].
Публіцистичний текст розглядаємо як продукт медіадискурсу -- явища, яке реалізується в діалектичній єдності мовних і медійних ознак й утворюється в результаті взаємодії політичних, економічних і культурних чинників [10]. Комунікативна настанова текстів зазначеного типу полягає в тому, щоб передати фактуальну інформації та сформувати певне ставлення до неї [5].
Матеріалом дослідження слугували статті українського друкованого (за 2004 р.) та інтернет-видання (за 2013-14 рр.) «Політика і культура» (http://www.pik.com.ua/).
Під час когнітивного оброблення тексту, публіцистичного зокрема, постійно взаємодіють два процеси: 1) аналіз мовних засобів, їх осмислення й розуміння, у результаті чого відбувається поетапне формування уявлення про тему тексту; 2) антиципація, яка полягає в тому, що зі сприйняттям перших слів тексту реципієнт відразу ж прогнозує архітему тексту, яка належить до певної галузі дійсності, а отже, і до безлічі потенційних текстів, ураховуючи цей конкретний текст. Лінія антиципації обернено взаємодіє з лінією осмислення за допомогою механізму коректування. Реципієнт ґрунтується на поверхневій структурі тексту, а процес коректування відбувається на рівні глибинної структури. Саме зміст тексту, виражений на рівні глибинної структури, визначає ментальну модель і регулює перехід до теми тексту [6].
ПТ, наявні в поверхневій структурі тексту, діють як когнітивні стереотипи -- стандартні уявлення, пов'язані з використанням цитат, назв, імен, крилатих виразів, знайомих носіям мови і властивих певному етнокультурному дискурсу.
ПТ, «готові інтелектуально-емоційні блоки, зразки, мірки для зіставлення» [4: 220], постають для реципієнта у вигляді певної моделі ситуації, а отже, потенційно можуть бути застосовані до будь-якої ситуації, у якій має місце подібний стан справ. При цьому інтертекстуальні зв'язки сигналізують про джерело смислу шуканого тексту:
«... Та не судимі будете
Українські суди виконують переважно ритуально-обрядову функцію...» [Політика і культура, 2004, № 17].
Цитата з Біблії, що є ПТ у вищенаведеному прикладі, отримує нове осмислення в журнальній статті, яке стає можливим тільки за умови долучання до когнітивного оброблення тексту всіх попередніх знань реципієнта про текст-джерело.
На підставі трансформованої паремії негативну оцінку та трактування надано фактам, наведеним у публікації під назвою «Уряд знімає передостанню сорочку з держави» [ПіК, 7.05.2013] (стаття про закон, який передбачає зняти заборону на приватизацію, передання в оренду або інші форми відчуження магістральних газопроводів та інших активів і майна «Нафтогазу»). публіцистичний медіадискурс мовний
У нижченаведеному прикладі в поверхневу структуру тексту введено два ПТ, кожен з яких є стимулом, що активізує в концептуальній системі реципієнта запрограмовані автором статті уявлення, пов'язані з крилатим виразом та образом Остапа Бендера (літературного героя «Дванадцяти стільців» Ільфа і Петрова):
«Як фанера над Парижем
Декілька порівняно чесних засобів заощадити на авіаквитках. Щоб розібратися у хитромудрих хащах численних тарифів та сезонних акцій, мандрівнику іноді треба бути кмітливішим навіть за великого комбінатора» [Політика і культура, 2004, № 18].
Під час когнітивного оброблення публіцистичного тексту прогнозування його теми розпочинається реципієнтом ще на етапі сприйняття заголовку статті. Тому залучення ПТ на рівні заголовку статті (що з погляду архітектоніки тексту є сильною позицією) уже на початковому етапі надає можливість сформувати симультанно кілька потенційних ментальних моделей, які перетинаються між собою й урешті-решт подають рефернційну ситуацію в тому обсязі, який зумовлено апперцепційною базою реципієнта. Наприклад:
«Шляхами Дон Кіхота Король Іспанії відзначив чілійського поета Гонсало Рохаса премією Сервантеса. Розмір нагороди, яка має славу іспанського Нобеля, становить понад 90 тис. євро» [Політика і культура, 2004, № 17].
Як бачимо, ПТ з посиланням на загальновідомі прецедентні імена (у досліджуваних текстах як ПТ фігурують переважно факти, що становлять мінімум історико-філологічних фонових знань) є стимулом, що активізує в свідомості й національно-специфічній картині світу реципієнта певні уявлення, пов'язані з їх попереднім сприйняттям й осмисленням.
Розглянуті й подібні випадки є найпростішими стратегіями побудови публіцистичного тексту, а отже, і його когнітивного оброблення, оскільки апелюють до фреймів концептуальної системи реципієнта, у яких зберігається інформація щодо фактів попередньої або сучасної культури.
За умови введення в поверхневу структуру публіцистичного тексту тільки маркера ПТ (власне ПТ подано в імпліцитному вигляді) реципієнт має звернутися до фрейму зі своєї концептуальної системи та розпакувати весь обсяг знань про згаданий журналістом прецедентний феномен.
Наявність ПТ, уведеного зазначеним способом, сприяє креативній діяльності реципієнта, оскільки претекст, що має вербальну репрезентацію в публіцистичному тексті, є своєрідним логічним антецедентом, на підставі якого реципієнт відтворює ті елементи, які набули семантичної компресії:
«Росія все ж позбудеться іноземних інвестицій... Тоді перемога Путіна перетвориться на піррову перемогу» [ПіК, 31.03.2014].
У вищенаведеному прикладі реципієнтом декодується алюзія «піррова перемога», унаслідок чого перемога В. Путіна оцінюється як така, що коштувала значних витрат, які перевищують користь від неї.
ПТ є знаками попередньої або сучасної культури, а отже, їх використання дозволяє долучити до характеристики описуваної референційної ситуації весь спектр оцінок, пов'язаних з претекстом. Так, у статті під назвою «Леся Оробець -- Kinder, Kttche, Kirche» [ПіК, 28.03.2013] відомим висловом німців про три «К» (діти, кухня, церква), що характеризує призначення жінки, автор статті апелює до сталого гендерного стереотипу, за допомогою якого імпліцитно оцінює шанси цієї кандидатки бути обраною мером Києва.
Для когнітивного оброблення тексту з маркерами імпліцитного ПТ реципієнт потребує певних інтелектуальних зусиль та наявності спеціальних знань. Залежно від обсягу спільного епістемологічного фону продуцента й реципієнта публіцистичного тексту, невдача може спостерігатися на будь-якому з етапів декодування ПТ, уведеного в журнальну статтю імпліцитним способом: 1) розпізнання маркеру ПТ; 2) ідентифікація претексту, на який є посилання в тексті; 3) модифікація попередньої інтерпретації поверхневої структури тексту; 4) активація введеного ПТ.
Аналіз фактичного матеріалу свідчить, що залучені ПТ або їх репрезентанти зазнають трансформацій, за яких ключові слова претексту замінено на слова, пов'язані зі змістом статті, як-от: «І ти, Ганно?» [ПіК, 5.02.2014] -- у публікації під такою назвою йдеться про те, що Ганна Герман підтвердила залежність В. Януковича від В. Путіна; «І тут Олега понесло...» [ПіК, 28.03.2014] -- повідомлення про те, що Олег Царьов подав документи в Центральну виборчу комісію для реєстрації кандидатом у президенти України.
Прецедентними можуть бути не тільки вербальні тексти, але й тексти різних видів мистецтв, наприклад, живопису: «Сплотити опозицію зміг «беркутівський» кийок: нарешті «три богатиря» виступлять разом» [ПіК, 30.11.2013] -- ідеться про представників трьох опозиційних фракцій «Удар», «Батьківщина» та «Свобода».
Під час когнітивного оброблення публіцистичного тексту реципієнт не тільки реконструює ПТ, але й інтерпретує його згідно з індивідуальною концептуальною системою. Звертаючись до ПТ, продуцент розраховує на появу необхідних «запрограмованих» асоціацій (продуцент тексту програмує активізацію саме цих знань реципієнта, бо, конструюючи текст, він передбачає сприйняття фактологічної інформації та її оцінення через певне «вікно», яке відчиняє ПТ). У цьому випадку когнітивне оброблення публіцистичного тексту реципієнтом спирається на принцип апперцепції, за якого нове сприйняття залежить від маси попередніх уявлень у свідомості індивіда. Сучасний масовий реципієнт відрізняється мінімумом історико-філологічних знань, на який і орієнтується продуцент публіцистичного тексту.
Для успішного когнітивного оброблення тексту статті, окрім експліцитно поданих відомостей, важливими є потенційно наявні в концептуальній системі реципієнта знання, які активізуються ПТ. Таким чином, до формування ментальної моделі референційної ситуації тексту залучено асоціації, що виникають у свідомості реципієнта статті. Незважаючи на суб'єктивні відмінності між фреймами, що зберігаються в концептуальній системі окремих реципієнтів, та на індивідуальні конотації стосовно цих референтів, результатом когнітивного оброблення розглянутого тексту є виникнення інтегрованого цілісного уявлення про повідомлювану тему.
Отже, ПТ у публіцистичному тексті є інструментом, який спрощує та прискорює процес когнітивного оброблення текстів зазначеного типу, оскільки введені ПТ сприяють перемиканню з фактологічного контексту думки до ментального, що сприяє економії когнітивних операцій і зусиль реципієнта.
Перспективним, на нашу думку, є продовжити дослідження в напрямку встановлення ролі ПТ у процесі когнітивного оброблення публіцистичного тексту на матеріалі різних мов з метою зіставного аналізу отриманих даних.
Література
1. Александрова О.В. Когнитивно-прагматические особенности построения дискурса в средствах массовой информации / О.В. Александрова // Текст и дискурс: традиционный и когнитивно-функциональный аспекты исследования: сб. науч. тр. -- Рязань, 2002. -- С. 80-83.
2. Дейк Т.А. ван. Язык, познание, коммуникация: сб. статей. / пер. с англ. яз. под ред. В.И. Герасимова; вступ. ст. Ю.Н. Караулова, В.В. Петрова. -- Благовещенск: БГК им. И.А. Бодуэна де Куртенэ, 2000. -- 308 с.
3. Жолковский А.К. Блуждающие сны: Из истории русского модернизма / А.К. Жолковский. -- М.: Советский писатель, 1992. -- 432 с.
4. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность / Ю. Н. Караулов. -- 2-е изд., стереотипное. -- М.: Эдиториал УРСС, 2002. -- 264 с.
5. Крапива Ю.В. Дискурсивные особенности публицистического текста / Ю.В. Крапива // Вісник Харків. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. Серія: Філологія. -- 2005. -- № 666. -- С. 133-137.
6. Крапива Ю.В. Механізми когнітивного оброблення публіцистичного тексту (на матеріалі україномовних коротких журнальних статей) / Ю.В. Крапива // Вісник Харків. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. Серія: Філологія. -- 2010. -- № 910. -- Ч.1.- С. 511-515.
7. Крапива Ю.В. Прецедентные тексты в публицистическом дискурсе (на материале украино-, русско- и англоязычных коротких журнальных статей) / Ю.В. Крапива // Слов'янський збірник: збірник наук. праць. -- К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. -- Вип.. 17. -- Ч. 1. -- С. 359-363.
8. Селиванова Е.А. Основы лингвистической теории текста и коммуникации / Е.А. Селиванова -- К.: ЦУЛ, «Фитосоциоцентр», 2002. -- 336 с.
9. Сметанина С.И. Медиа-текст в системе культуры (динамические процессы в языке и стиле журналистики конца ХХ века) / С.И. Сметанина. -- СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2002. -- 383 с.
10. Fowler R. Language in the News. Discourse and Ideology in the Press / R. Fowler. -- London: Rouledge, 1991. -- 265 p.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Загальна характеристика та жанрова специфіка англомовних економічних текстів. Аналіз навчальних економічних текстів і текстів спеціальної економічної комунікації, які використовуються при навчанні студентів, лексичні, граматичні, стилістичні особливості.
статья [29,5 K], добавлен 27.08.2017Визначення та характеристика прецизійної і термінологічної лексики, як провідної особливості науково-публіцистичних текстів. Ознайомлення зі способами перекладу термінів у науково-публіцистичних текстах. Аналіз сутності науково-популярного викладу.
курсовая работа [82,8 K], добавлен 20.03.2019- Основні правила передачі соціально-політичних реалій, використовуючи англомовні публіцистичні тексти
Американізми, які входять до поняття суспільно-політичні реалії. Особливості текстів публіцистичного стилю в українській і англійській мовах. Способи передачі слів-реалій при перекладі текстів: транслітерація, транскрипція, уподібнення, калькування.
курсовая работа [30,6 K], добавлен 03.10.2014 Складові та специфіка стилів мовлення. Структура текстів різних стилів. Аналіз особливостей використання та мети публіцистичного стилю. Огляд його ознак та форм реалізації. Стилістичні засоби, які використовують при складанні текстів наукового стилю.
реферат [18,6 K], добавлен 22.11.2013Теоретичні засади дослідження компресії як лінгвістичного явища при перекладі публіцистичного тексту. Механізм стиснення тексту на синтаксичному рівні. Єдність компресії та декомпресії під час перекладу газетних текстів з англійської мови українською.
курсовая работа [63,8 K], добавлен 21.06.2013Текст як добуток мовотворчого процесу, що володіє завершеністю. Історія формування лінгвістики тексту. Лінгвістичний аналіз художнього тексту. Інформаційна самодостатність як критерій тексту. Матеріальна довжина текстів. Поняття прототипових текстів.
реферат [25,1 K], добавлен 30.01.2010Публіцистичний стиль як один із функціональних стилів мови, його особливості. Специфіка перекладацьких трансформацій (граматичних і лексичних) публіцистичного стилю. Типи трансформацій, що застосовуються при перекладі англійських публіцистичних текстів.
курсовая работа [46,9 K], добавлен 11.10.2011Метод виділення епоніма-терміна. Параметри наукового тексту, як засобу міжкультурної комунікації у сфері науки. Лексичні особливості англійських науково-технічних текстів. Переклад епонімів на прикладі медичних текстів іноземних компаній British Medicine.
курсовая работа [86,0 K], добавлен 17.01.2011Політична промова як об’єкт лінгвістичного вивчення, її загальна характеристика та зміст, структура та елементи, головні вимоги та фактори, що визначають ефективність, відмінні особливості. Лексична та фразеологічна основа текстів політичних промов.
курсовая работа [45,6 K], добавлен 31.01.2014Дослідження авторства і варіативності місця розташування анотацій й текстів-відгуків. Порівняльний аналіз синтаксичних конструкцій, що є типовими для даних текстів. Зв’язок засобів, що використовуються в анотаціях із функціональною навантаженістю текстів.
статья [19,7 K], добавлен 18.08.2017Основні аспекти лінгвістичного тексту, його структура, категорії та складові. Ступінь уніфікації текстів службових документів, що залежить від міри вияву в них постійної та змінної інформації. Оформлення табличних форм, опрацювання повідомлення.
статья [20,8 K], добавлен 24.11.2017Визначення статусу артикля в сучасній англійській мові. Артикль, як службове слово, його роль в граматиці тексту та специфіка функціонування в публіцистичному стилі. Правила вживання означеного, неозначеного артикля з власними назвами та його відсутність.
дипломная работа [110,3 K], добавлен 16.06.2011Дослідження структури та складових англомовних письмових рекламних текстів, аналіз і правила їх написання. Загальні характеристики поняття переклад. Визначення лексико-семантичних особливостей перекладу англомовних туристичних рекламних текстів.
курсовая работа [44,7 K], добавлен 23.07.2009Основні класифікації текстів і методи перекладу. Дослідження термінології в науково технічному стилі. Стилістика-граматичні особливості англійського тексту. Особливості використання інформаційних технологій при перекладі науково-технічних текстів.
курсовая работа [103,8 K], добавлен 29.05.2014Розповсюдження інформації в світовому співтоваристві. Стилістичні особливості науково-технічних текстів. Лексико-граматичні особливості перекладу, синтаксис, граматика і морфологія. Експресивність і образність в науково-технічному стилі англійської мови.
курсовая работа [169,7 K], добавлен 21.05.2014Розгляд фонових знань необхідних для перекладу текстів в галузі психології. Ознайомлення з положеннями перекладу та визначення особливостей перекладу текстів науково-технічної літератури. Систематизація і класифікація труднощів з метою їхнього подолання.
курсовая работа [67,5 K], добавлен 26.02.2012Характеристика основних аспектів перекладу, класифікація стратегій. Вільний, дослівний та літературний (адекватний) переклад. Експлікація (описовий переклад): поняття, особливості. Функціонально-стилістична домінанта перекладу публіцистичних текстів.
курсовая работа [30,0 K], добавлен 02.10.2011Характеристика модальності як текстової категорії. З’ясування специфіки англомовних текстів та їхнього трактування мовою перекладу. Здійснення практичного аналізу передачі модальності при перекладі художніх творів з англійської мови на українську.
курсовая работа [44,4 K], добавлен 30.11.2015Основні характеристики казки та значення цього виду літературного твору. "Морфологія казки" Проппа. Надсинтаксичні рівні одиниць тексту: супрасинтаксичний, комунікативний. Закони компресії тексту. Переклад як складова частина утворення вторинних текстів.
дипломная работа [104,3 K], добавлен 06.12.2015Аналіз мовних засобів реалізації тактик стратегії інформування на матеріалі французьких наукових текстів з міжнародних відносин. Види інформації, які слугують підставою оцінки достовірності висловлювання. Особливість вивчення плану введення в оману.
статья [32,4 K], добавлен 18.08.2017
