Інтерференція у письмовому мовленні бессарабських болгар (на матеріалі учнівських письмових текстів болгарською літературною мовою)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інтерференція у письмовому мовленні бессарабських болгар (на матеріалі учнівських письмових текстів болгарською літературною мовою)

Н.М. Гончар

Гончар Н. М. Інтерференція у письмовому мовленні бессарабських болгар (на матеріалі учнівських письмових текстів болгарською літературною мовою)

У статті проаналізовано учнівські письмові тексти, написані болгарською літературною мовою. Виявлено інтерференційний вплив болгарського діалекту та російської й української мов на болгарську літературну мову. Встановлено загальні закономірності взаємовпливу означених мов на лексичному й граматичному рівнях. Аналіз типових помилок учнів дозволив систематизувати і класифікувати запозичення і факти інтерференції.

Ключові слова: інтерференція, запозичення, діалект, письмовий текст

мова літературний болгарський діалект

Гончар Н.Н. Интерференция в письменных текстах бессарабских болгар (на материале текстов учащихся на болгарском литературном языке)

В статье проанализированы письменные тексты учащихся на литературном болгарском языке. Выявлено интерференционное влияние болгарского диалекта, русского и украинского языков на болгарский литературный язык. Установлено общие закономерности взаимовлияния языков на лексическом и грамматическом уровнях. Анализ типичных ошибок учащихся позволил систематизировать и классифицировать заимствования и факты интерференции.

Ключевые слова: интерференция, заимствования, диалект, письменный текст

Gonchar N. N. Interference in written texts of Bessarabian Bulgarians (based on the written texts of the students in literary Bulgarian language)

The article analyzes the written texts of the students in the literary Bulgarian language. The influence of the interference of the Bulgarian dialect, Russian and Ukrainian languages on the Bulgarian literary language is found. General trends of linguistic influence on the lexical and grammatical levels are established. Analysis of students' typical mistakes allows to organize and classify the borrowings and facts of interference.

Key words: interference, borrowings, dialect, written text.

На території України існує кілька мікроареалів із компактним проживанням представників різних національностей, де в межах одного населеного пункту можуть співіснувати кілька діалектів, споріднених і неспоріднених різноструктурних мов. На території одного з таких ареалів на півдні Одеської області компактно мешкає численна болгарська діаспора. Усі члени досліджуваного мовного континууму -- білінгви і мультилінгви, для котрих рідним є болгарський діалект, що понад 200 років функціонує дистантно від мови метрополії. У сфері шкільного навчання, справочинства і міжособистісного спілкування використовуються російська й українська мови. З 1989 р. болгарська літературна мова введена в інваріативну частину програми шкільного курсу в усіх болгарськомовних населених пунктах Подунав'я.

У ході використання цих мов і діалектів у комунікації відбувається накладання двох-трьох мовних систем, що і спричиняє інтерференцію. Її вивченням в усному мовленні бессарабських болгар займалися [1; 3].

Письмові тексти учнів болгарською літературною мовою не були об'єктом спеціального наукового дослідження, їх вивчення є актуальним як у теоретичному, так і в практичному плані для викладачів болгарської літературної мови та методистів, які працюють над створенням регіональних підручників.

Дослідження виконано відповідно до тематики, передбаченої планом науково- дослідної роботи кафедри загального мовознавства та слов'янських мов Ізмаїльського державного гуманітарного університету за напрямом наукового пошуку «Літературні мови та діалекти українського Подунав'я. Мультилінгвальний атлас межиріччя Дністра та Дунаю».

Мета статті -- виявлення й опис випадків інтерференції в учнівських письмових текстах, написаних болгарською літературною мовою.

Матеріалом для аналізу послужили твори і перекази учнів 10-11 класів Болградської гімназії та Багатянської загальноосвітньої школи.

Міжмовна інтерференція є предметом постійного дослідження у працях учених, що вивчають мовні контакти. Поняття визначається ними як “випадки відхилень від норми певної мови, які з'являються у мові білінгвів у результаті їх знайомства з двоми чи кількома мовами” [2]. Визначення інтерференції дає С. В. Семчинський, який називає це явище “процесом взаємодії систем та їх елементів у мовах, що контактують” [6:31]. Український лінгвіст Ю. О. Жлуктенко під інтерференцією розуміє “всі зміни в структурі мови та в значеннях, властивостях і складі її одиниць, що виникають як наслідок її взаємодії з іншою мовою в ситуації мовного контакту” [4:44].

У мовознавстві побутує думка, що інтерференція є неодмінним результатом будь- якого білінгвізму. Вона може спричиняти різні зміни у тих мовах, де відбувається. В мовній свідомості людини окремі риси нерідної мови помилково уподібнюються рисам рідної (або основної) мови, в результаті цього й виникає інтерференція в обох контактуючих мовних системах, як результат сприйняття інших мов через призму рідної [7:61]. На початковому етапі вивчення мови спостерігається інтерференція на всіх її рівнях -- лексико-семантичному, фонетичному, морфологічному і синтаксичному. У процесі засвоєння іншої мови інтерференційний вплив слабшає.

У досліджуваному континуумі в останні десятиліття з'явилася тенденція спілкування батьків (чи хоча б одного з них) з дітьми російською мовою. За радянських часів така ситуація була зумовлена соціальною престижністю російської мови як державної, а зараз, за словами батьків, через російську мову дітям у школі легше буде оволодівати українською. Подібне засвоєння мов на початковому етапі веде до формування субординативного білінгвізму, а у подальшому -- координативного.

Загальноосвітньою школою, на відміну від родинного кола та дошкільних закладів, висунуто зовсім інші вимоги до знання мов, тут учень поставлений у такі умови, коли засвоєння мови пов'язане з практичними цілями -- з виробленням умінь і навичок. С. Л. Рубінштейн пише, що “в молодшому віці спостерігається значна залежність учнів від навчального матеріалу” [5:146], тому і формування мовленнєвих навичок дітей знаходиться у прямій залежності від мови, якою викладено шкільний матеріал.

Спостереження над мовою школярів болгарської національності, які вивчають болгарську літературну мову, свідчать про те, що у процесі планомірного засвоєння української, російської та болгарської мов у школярів вирівнюються знання, і вони поступово опановують фонетичні та граматичні норми цих мов. У процесі шкільного навчання в білінгвів з'являється потреба у вираженні результатів мисленнєвої діяльності російською й українською мовами, оскільки значну частину часу такі мовці говорять нею і всю нову для себе наукову, культурну і публіцистичну інформацію отримують за допомогою російської, розширюють свої соціальні контакти тощо. Тому вона більшою мірою впливає на формування висловлювань літературною болгарською мовою.

Водночас процес спілкування мовами, які опановують у школі, негативно впливає на мовну компетенцію учнів у сфері рідної мови. Навчання російською мовою призводить до втрати школярами мовленнєвих навичок з болгарської мови, оскільки обмежує їх мовленнєву свободу, стимулюючи розвиток лише російськомовного та україномовного типу спілкування. Школярі чітко розмежовують мови та відповідним чином використовують їх, зважаючи на сферу спілкування (на уроках, на зборах тощо).

Аналіз матеріалу свідчить про те, що письмове мовлення учнів знаходиться під психологічним контролем, однак прояви інтерференції все ж зафіксовані.

При написанні текстів літературною болгарською мовою процес мислення, очевидно, частково здійснюється рідним діалектом або російською мовою. Навіть добре володіючи болгарською мовою, комуніканти вживають у мовленні не завжди точні слова, внаслідок семантичних і структурних розбіжностей у лексиці та граматиці російської і болгарської мов. Якщо комуніканту доводиться частіше розмовляти російською або українською мовами, ніж болгарською мовою, то відповідні навички й уміння можуть бути стійкішими від навичок та вмінь, що склалися в мовленні рідною мовою, та відбиватися в писемному мовленні учнів як інтерференційні помилки.

Тексти болгарською літературною мовою, використані для нашої вибірки, дають можливість виділити основні типи інтерференції. Вона спостерігається в мовленні болгар на всіх мовних рівнях -- лексико-семантичному, морфологічному та синтаксичному.

Російсько-болгарська двомовність у регіоні слугує основною умовою появи лексичних запозичень та інтерференційних явищ. Викликає науковий інтерес неусвідомлене використання дітьми запозичень з російської мови -- словосполучень і окремих слів, наприклад: не трябва героите да бъдат обязателно (зам. задължително) известни; авторът създава своя микромир (зам. микросвят), Чорбаджи Марко се страши (зам. се плаши) от последствията, писателят на- хожда (вм. намира), това заметно (зам. забелязваме) в думите им, своите родственники (зам. роднини), почивните дни провеждам (зам. прекарвам) при моите родители.

За нашою вибіркою, виявлено також одиничні запозичення-українізми, як-от: той не мислеше да става политически деяч (зам. деятел), моята стрина прикрашава (зам. ук- расява) елхата, образува се ожеледиця (зам. поледица), поетът неодноразово (зам. многократно) иска да покаже героите. Слід зазначити, що засвоєні з російської та української мов слова у болгарських текстах найчастіше оформлюються за фонетичними або морфологічними нормами болгарської мови.

Цікавими є однотипні запозичення з рідного болгарського діалекту, наприклад: тургат (зам. слагат) различни неща, злото не отпуща (зам. не пуска) душата, в събота доваждам (зам. се връщам) от Болград, Дионисий реши за запази фиданката (зам. издънката), настава (зам. настъпва) есен.

Виділити якусь чітку закономірність запозичення слів дуже важко. Їх поява пов`язана з генетичною спорідненістю російської та болгарської мов, а також завдяки наявності в мові лакун, які білінгви заповнюють іншомовними лексемами.

Виникненню явищ лексико-семантичної інтерференції у споріднених мовах сприяє міжмовна омонімія. Учні часто несвідомо переносять значення слова однієї мови в іншу, ототожнюють зміст омонімічних лексем. Так, в учнівських письмових роботах семантична інтерференція спостерігається під час використання слів у невластивому для них у болгарській мові значенні, наприклад: навън въздухът е чист (зам. ведър), понякога свободното си време прекарваме в някакво кафе (зам. кафене).

У мовленні болгар багато кальок з російської мови, напр.: в това время, когато аз съм тук (рос. в то время, когда я здесь, зам. болг. докато съм тук), така не трябва да бъде (рос. так не должно быть, зам. болг. така не е редно), в продължение на учебната година (рос. в продолжении учебного года, зам. болг. през учебнато година. Наведені приклади свідчать про те, що болгарські лексеми учні накладають на російські синтаксичні структури, і таким чином у мовленні виникає синтаксична калька.

Меншою мірою підлягає інтерференції граматична структура мов. Інтерференція такого типу виникає внаслідок структурних розбіжностей між контактуючими мовами. У. Вайнрайх зауважує, що граматична інтерференція виникає тоді, коли правила узгодження, вибору або обов'язкової словозміни граматичних одиниць, які входять до системи мови L1, застосовуються до приблизно таких же ланок у мові L2, що призводить до порушення норм мови L2, або тоді, коли правила, обов'язкові з граматичної точки зору для мови L2, не діють через їх відсутність у граматиці мови L1 [2:96]. Найбільш типові відхилення від норм болгарської мови в письмових текстах учнів-болгар спостерігаються у використанні граматичних категорій роду та дієслівного часу.

Типовим виявом граматичної інтерференції в письмових текстах є відхилення від норм у використанні граматичних форм категорії роду, наприклад: всеки вечер (зам. всяка) чака да се върне, винаги пия чай със захара (зам. захарта), в неделя в къщи готвя италиански суп (зам. италианска супа). Подібні помилки спостерігаються тому, що слова 'вечер', 'захар', 'супа', які в російській мові марковані чоловічим родом, у літературній болгарській мові належать до жіночого.

У болгарській мові існують повні і короткі форми присвійних займенників, а в російській -- тільки повні. У досліджуваних письмових роботах учнів за аналогією до російської мови вжито повні форми, наприклад: на мене винаги (зам. винаги ми) е тъжно; в шест часа моята приятелка (зам. приятел- ката ми) идва; неговите творби (зам. твор- бите му) напълнени с любов.

Під впливом болгарських діалектів у письмовому мовленні спостерігається дублювання особових займенників у називному і давальному відмінках, як-от: Аз ми харесва (зам. харесва ми) моя почивен ден, той му се яде сладолед (зам. яде му се).

Типовим виявом інтерференції вважається вживання у болгарській мові особового займенника 'аз'. Для болгарськой літературной мові притаманні односкладні означено- особові речення, напр.: в неделя аз много спя (зам. в неделя спя много); изобщо, аз имам мечта (зам. имам мечта).

У письмових текстах зафіксовано неправильне утворення дієслівних форм минулого часу. У болгарській мові вони виражаються чотирма формами -- аориста, імперфекта, перфекта, плусквамперфекта, а в російській однією формою минулого часу. При утворенні форм дієслів минулого часу білінгви не можуть правильно співвіднести часові відповідники в болгарській мові, наприклад: досега живях (зам. живеех) при баба на село, взе- хме шейните и отидехме (зам. отидохме) на езерото, всеки петък купвах (зам. купувах) билети за село.

У мовленні учнів спостерігається неправильне використання прийменників, як-от.: действието става в (зам. през) 19 век, в (зам. през) почивните дни, според (зам. поради) това възпитание децата приличат, заминавам в къщи на (зам. за) почивните дни, на (зам. по) пътещата се образува поледица, аз се готвя към (зам. за) тези празници, отивам към (зам. при) баба на гости. Учням важко засвоювати цей матеріал, що пояснюється різноманіттям прийменниково-відмінкових конструкцій у російській мові білінгвів, а в болгарській вживаються аналітичні конструкції з іншими прийменниками.

Також під впливом болгарських діалектів спостережено помилкове використання в текстах діалектного прийменника 'у' замість літературного болгарського 'в' або 'при', напр.: отидох у бабини (зам. при баба), сложих у (зам. в) шкафа.

Однією з характерних особливостей синтаксичної побудови речення болгарською мовою є наявність допоміжного дієслова 'съм', якого немає в російській мові і місцевих болгарських діалектах. Наприклад: Всеки поет свързан (зам. е свързан) със своята родина. Роман «Под игото» създаден (зам. е създаден). Нощта прекрасно (зам. е прекрасно) време. Яворов трагичен (зам. е трагичен) поет. Такъв моя (зам. е моят) почивен ден.

У нашій вибірці виявлено й побудову речень за моделлю російської мови з відсутністю дієслівних форм 'има' и 'няма', напр.: на- всякъде много плодове (зам. има плодове) и зеленчуци; остана в гимназията, защото у него в неделя занятия (зам. има занятия); водата замръзва, навсякъде лед (зам. има лед).

В учнівських роботах спостерігаємо використання дієприкметникових конструкцій типу: Той, харчейки сили, за да събуди гордост, не може да изрази.... Гледайки всички хора, Алеко се чувства щастлив. Сравнявайки съдбата на героя съссвоята, писателят намира сходства. З наведених прикладів бачимо, що бессарабські учні калькують російську синтаксичну структуру дієприкметникового звороту, використовуючи болгарські лексеми, тоді як в літературній болгарській мові замість них вживаються складні речення. Використання активних дієприкметників в болгарській мові болгарські вчені кваліфікують як явище неприродне, штучне і радять віддавати перевагу складним реченням.

Інтерференційною помилкою при утворенні складних речень у літературній болгарській мові вважається використання сполучників і сполучних слів для зв`язку простих речень як компонентів складного. Часто зустрічаються випадки вживання сполучника затова замість защото, наприклад: зимното време хората наричат лошо время, затова че (зам. защото) често падат. Так, замість болгарського сполучника че (рос. что) вжито сполучник както (рос. что), напр.: Аз го чух, както отговори на учителя невярно. Ці приклади свідчать, що в умовах активного болгарсько-російського білінгвізму відбувається не завжди усвідомлене накладання синтаксичних норм російської мови на болгарську. Співвідносні за формою сполучники і сполучні слова 'какой' -- 'какъв'; 'потому что - 'затова', 'защото'; 'который' -- 'кой' мають у російській та болгарській мовах різні функціональні характеристики й не завжди становлять собою еквіваленти.

Аналіз мовного матеріалу свідчить, що найпоширенішими видами інтерференції в письмових текстах учнів, які вивчають болгарську літературну мову, є помилки, зумовлені специфікою граматичних категорій болгарської літературної мови, які не знаходять еквівалентів у російській граматиці. Очевидно, граматична і синтаксична інтерференція породжується насамперед структурними відмінностями контактуючих мов. Синтаксичні кальки відзначаються особливо „замаскованим” і прихованим характером, адже вони будуються шляхом дослівного перекладу структур, характерних для іншої мови. Частина інтерференційних явищ склалася під впливом архаїчної системи болгарських діалектів, які функціонують у регіоні.

Вивчення фактів інтерференції у контексті білінгвізму викликає інтерес у викладачів і методистів, які працюють над розробкою регіональних підручників болгарської мови. Досліджувати інтерференцію необхідно в практичному плані роботи при засвоєнні мови в умовах мультилінгвізму для уникнення причин, які її зумовлюють при опануванні болгарської літературної мови.

Література

1. Берестецкая Е. П. Генетические особенности современных болгарских диалектов Украины / Е. П. Берестецкая // Науковий вісник Ізмаїльського державного педагогічного інституту. -- Ізмаїл, 1998. -- Вип. 5. -- 1998. -- С. 53-58.

2. Вайнрайх У. Языковые контакты : состояние и проблемы исследования / У. Вайнрайх ; [пер. с англ]. -- К. : Вища школа, 1979. -- 262 с.

3. Димитриева Л. В. Некоторые явления интерференции в речи местных болгар / Л. В. Димитриева // Збірник наукових праць. -- Ізмаїл, 1995. -- С. 24-29.

4. Жлуктечко Ю. О. Мовні контакти (Проблеми інтерлінгвістики) / Ю. О. Жлуктечко. -- К. : Вид-во Київського ун-ту, 1966. -- 135 с.

5. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. -- В 2 т. Т. 1. -- М. : Педагогика, 1989. -- 485 с.

6. Семчинський С. В. Семантична інтерференція мов / С. В. Семчинський. -- К. : Вища шк., 1974. -- 256 с.

7. Хауген Э. Языковой контакт / Э. Хауген // Новое в лингвистике. -- Вып. 6 : Языковые контакты. -- М. : Прогресс, 1972. -- С. 61-80.

Размещено на Allbest.ru