Квантитативно-квалітативні одиниці в художньому дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

6

«Філологічні трактати», №1' 2010

Сумський державний університет

Квантитативно-квалітативні одиниці в художньому дискурсі

С.В. Баранова

У сучасній лінгвістиці є актуальною когнітивно-дискурсивна парадигма дослідження мовних та мовленнєвих одиниць. Поняття дискурсу тлумачать по-різному: як когнітивний процес, пов'язаний із формуванням мовленнєвої поведінки; як послідовність взаємозв'язаних висловлювань, об'єднаних спільністю цільового завдання; як засіб бесіди та мислення, які, як і жанри, можуть ставати ритуалізованими; як мовленнєве утворення, одиниця вищого, ніж речення, рівня; як форма мовленнєвого спілкування, яка передбачає взаємозв'язок між мовцем та слухачем, як міжособистісна діяльність; як складна комунікативна подія; як соціолінгвістична структура, яка створюється адресатом у конкретних комунікативних, соціальних та прагматичних ситуаціях; його визначають через текст або текст через нього [1; 2; 3].

Зв'язний текст у сукупності з екстралінгвістичними, соціокультурними, прагматичними, психологічними факторами, узятий в аспекті подій, має мовленнєвий, комунікативний та дискурсивний аспекти. Мовленнєвий аспект дискурсу регулюється правилами міжфразового синтаксису, що включає прономінальну співвіднесеність, узгодження часів, функціональну перспективу, пресупозитивний аспект та ін., котрі допускаючи варіювання, відносно жорстко обумовлені особливостями граматичної будови конкретної мови, характером дискурсивної залежності того чи іншого елемента і правилами побудови певного типу тексту.

Об'єктом статті є кількісно-якісне словосполучення англійської мови (КЯС) [4], її предметом - вивчення особливостей та ролі даних одиниць в художньому дискурсі.

Словосполучення, зокрема квантитативно-квалiтативнi, можуть виступати маркерами дискурсивної зв'язності. Наприклад: Neither the candidates nor their ladies, neither the mysterious disembodied voices, nor the still more incorporeal print, had made the faintest attempt to tell them that. It was better not; for, in the first place, no one knew. And, in the second place, why mention the particular when the general would serve? (J.Galsworthy)

У наведеному прикладi єднальний зв'язок мiж реченнями встановлюється завдяки одиницям in the first place, in the second place. Вони являють собою вставнi словосполучення, що вказують на зв'язок думок, послiдовнiсть викладу. Данi одиницi - це сталi сполучення слiв, якi походять вiд вiльних словосполучень (субстантивних кiлькiсно-якiсних конструкцiй - the first place, the second place), втягнутих у процес лексикалiзацiї як твiрнi одиницi. Транспозицiя КЯС у стале сполучення веде до панування в семантичнiй структурi вислову лише значення порядковостi.

Вільне КЯС може служити засобом приєднувального зв'язку. Наприклад: Seating himself, he signed for his first case to come in. This was a man who asked simply for a certificate - adding, as a kind of afterthought, "Beat knee". Andrew examined him, found him suffering from beat knee, gave him the certificate of incapacity for work.

The second case came in. He also demanded his certificate: nystagmus. The third case: certificate, bronchitis. The fourth case: certificate, beat elbow...

Even so, it was half-past ten when he got through his last case (A.J.Cronin)

Зв'язок мiж самостiйними реченнями може оформлюватися початковою позицiєю повнозначних одиниць: той член речення, який внаслiдок смислових зв'язкiв тяжiє до попереднього речення, опиняється на початку речення [5, с.27]. КЯС можуть займати початкову позицiю в реченнi, а тому виступають засобом зв'язку висловлювань. Наприклад: After several weeks had passed, and things had quited down again, Lester invited Jennie to go with him to South Hyde Park to look for a house. On the first trip they found something which seemed to suit admirably - an old-time home of eleven large rooms, set in a lawn fully two hundred feet square and shaded by trees which had been planted when the city was young (Th.Dreiser).

Функцiя зв'язку речень може реалiзуватися завдяки спiввiднесенню елемента в приєднуваному реченнi з якимся елементом в приєднуючому реченнi або з усiм приєднуючим реченням (корелятивний зв'язок). Сигналом корелятивного зв'язку в текстi виявляється повний кореферентний повтор, який часто здiйснюється за допомогою простого повтору слова чи групи слiв та субституцiй (займенникових, вживання синонiмiв i т.д.) [5, с.24-25; 6, с.18-20].

Роль актуалiзатора повного кореферентного повтору в художньому дискурсі часто виконує кiлькiсно-якiсна одиниця. Наприклад: Insensibly he hastened his pace, taut with anticipation, exulting in the realization - this, this was his first case...

He reached 7 Glydar Place, knocked breathlessly upon the door, and was at once admitted to the kitchen, where in the recessed bed, the patient lay. She was a young woman, wife of a steel-puddler named Williams, and as he approached the bedside with a fast-beating heart he felt, overwhelmingly the significance of this, the real starting-point of his life. He was alone, confronted by a case which he must diagnose and treat unaided. All at once, with a quick pang, he was conscious of his nervousness, his inexperience, his complete unpreparedness, for such a task.

While the husband stood by in the cramped, ill-lit stonefloored room, Andrew Manson examined the patient with scrupulous care. There was no doubt about it, she was ill. She complained that her head ached intolerably. Temperature, pulse, tongue, they all spoke of trouble, serious trouble. What was it? Andrew asked himself that question with a strained intensity as he went over her again. His first case (A.J.Cronin).

Когезiя даного текстового фрагмента здiйснюється завдяки простому повтору кiлькiсно-якiсного словосполучення (his first case) та завдяки його субститутам: iменниковим (the patient, a young woman, a case) та займенниковим (she). До того ж основою для вживання лексем "case", "patient" є синонiмiчний зв'язок. Зазначенi iменники кореферентнi з одиницею his first case. Зв'язок мiж ними здiйснюється й засобами прономiналiзацiї (she - her). Оскiльки даний фрагмент дискурсу базується на неодноразовому кореферентному повторi теми, яка виступає в iнтродуктивному реченнi як рематичний елемент, у дискурсі фiгурує один i той самий позамовний об'єкт. Обсяги денотату текстової одиницi в iнтродуктивному реченнi та номiнацiй, що її замiнюють, повнiстю спiвпадають. З одного боку, КЯС вiдiграє важливу роль для дискурсу (його семантичної побудови), а з iншого - контекст впливає на номiнативнi властивостi словосполучення, модифiкуючи його значення: пiд впливом контексту воно набуває значення особи, не властиве йому в iзольованому виглядi.

Кiлькiсно-якiснi одиницi можуть виявлятись i засобом асоцiативного зв'язку в мовному дискурсі. В основу асоцiативного зв'язку покладено вживання слiв та словосполучень з певної тематичної групи. Пор.: The winter passed… As days lengthened, without speaking of it to him, she began on the wilderness that was the garden. Jennie, the maid ,... became Christine's assistant. Manson, crossing the dilapidated bridge, found them down by the stream-bed one March afternoon, starting an assault on the rusty salmon-tins that lay there...

In a few weeks she had grubbed out the weeds and cleared the neglected paths. The bed of the stream was clean, its edges were cut and trimmed. A new rockery, made from loose stones lying about, stood at the foot of the glen. Vaughan's gardener, John Roberts, kept coming over, bringing bulbs and cuttings, offering advice. With real triumph she led Andrew by the arm to view the first daffodil (A.J.Cronin). синтаксичний художній дискурс словосполучення

У наведеному вище уривку текстовi одиницi пов'язанi мiж собою завдяки використанню елементiв однiєї парадигматичної групи (слiв та словосполучень (в тому числi й КЯС) по темi "Весна"): to lengthen (about days), March, to grub out the weeds, the first daffodil та iн.

Показниками корелятивного зв'язку висловлювань в дискурсі виступає пресупозицiя. В лiнгвiстичному розумiннi iмплiкацiя репрезентує вiдомостi, якi входять до iнформацiї висловлювання, але не мають формального експлiцитного вираження, а лише домислюються. Пресупозицiя грунтується на прогнозуваннi семантики слiв, словосполучень, надфразних одиниць i т.д. Кореляцiєю з елементами пресупозицiї опосередковане співвіднесення одиниць, представлених у текстi експліцитно. Пор.: Gerhardt came home during the afternoon, while Bass, Jennie and George were at work. Two of the younger children went to the train to meet him (Th.Dreiser). Iмплiцитнiсть пiдтримується компенсуючою функцiєю контексту. У даному фрагментi за допомогою КЯС автор спирається на ситуативну пресупозицiю читача (в сiм'ї Герхардта було шестеро дiтей. Кількісно-якісним словосполученням two of the younger children позначаються Вiльям та Веронiка). Тому КЯС є засобом вираження не лише експлiцитної, а й iмплiцитної дискурсивної зв'язності.

КЯС зафiксованi як у ролi проспективних, так i ретроспективних конекторiв в художньому дискурсі. Ретроспекцiя об'єднує рiзноманiтнi форми вiднесення факторiв, подiй, роздумiв, уже ранiше прямо чи непрямо згаданих в даному текстi. Автор твору, повертаючи читача до повiдомлених ранiше фактiв, намагається надати їм якесь значення, привертає до них увагу читача, примушує його утримувати в пам'ятi окремi моменти повiдомлення. Пор.: Andrew simply did not know what to say. He stood staring at Philip's senseless face, recollecting that first cynical remark, uttered in the surgery on the night of his arrival (A.J.Cronin). В наведеному прикладi КЯС that first cynical remark є сигналом ретроспективного зв'язку. Можливiсть виведення пресупозицiї з явного тексту за рахунок зазначеної одиницi дозволяє iмплiцитно вводити закладену в неї iнформацiю, необхiдну для подальшого розгортання iнформативної структури дискурсу.

Проспекцiя - це властивiсть тексту викликати пророкування iнформацiї, експлiцитно вираженої в наступних його частинах. Вона спрямовує читача на пропоноване майбутнє, мобiлiзує його творчий потенцiал, примушує його брати активну участь у розгортаннi думки автора. В першому реченнi згадується наявнiсть кiлькох об'єктiв, подiй, явищ, обставин, причин, якостей людини i т.п., що характеризуються окремо в наступних реченнях. Наприклад: (1) I sometimes think, Harry, that there are only two eras of any importance in the world's history. The first is the appearance of a new medium for art, and the second is the appearance of a new personality for art also (O.Wilde).

(2) Once (it was in Mississippi, in May, in the flood year 1927) there were two convicts. One of them was about twenty-five, tall, lean, flat-stomached, with a sun-burned face and Indian black hair... The second convict was short and plump (W.Faulkner).

(3) The two United States Senators, whenever business called them to Columbus, invariably maintained parlor chambers at the hotel. One of them, Senator Brander, was looked upon by the proprietor as more or less of a permanent guest, because he was not only a resident of the city, but an otherwise homeless bachelor (Th.Dreiser).

(4) It was during this illness that the first real contretemps occurred. Lester's sister Louise, who had been visiting friends in St. Paul, and who had written him that she might stop to see him on her way, decided upon an earlier return than she had originally planned. While Lester was sick at his apartment she arrived in Chicago (Th.Dreiser).

В згаданих вище надфразних єдностях (1-4) формою зв'язку висловлювань виступає проспективна кореляцiя. Факти, наявнiсть яких зазначена в перших реченнях, пояснюються в наступних. В прикладах (1), (2) кiлькiсно-якiснi словосполучення (the second convict, елiптичнi the first (era), the second (era)) є засобом конкретизацiї, уточнення iнформацiї про подiї, об'єкти, якi отримали бiльш широку номiнацiю в iнтродуктивному реченнi (в квантитативних словосполученнях two eras, two convicts). Назва, що виступає як тематичний елемент в iнтродуктивному реченнi, перебуває в стосунках iмплiцитної кореферентностi з кожним наступним реченням. Вона iмплiцитно мiстить в собi смисл кожного з них, їй притаманний бiльший семантичний змiст, нiж всiм наступним реченням, разом взятим.

В прикладах (3), (4) КЯС, вжитi в перших реченнях, є сигналом проспективного зв'язку. У їх складi вживається кiлькiсний числiвник two, який вказує на наявнiсть двох осiб (американських сенаторiв), та порядковий числiвник first, семантика якого сигналiзує про iснування певної лiчильної послiдовностi (послiдовностi подiй). Завдяки їм появi в текстi конкретного повiдомлення передує iнформацiйна пiдготовка: вживання КЯС the two United States Senators готує до появлення в текстi дiйової особи (сенатора Брендера); а словосполучення the first real contretemps вiщує подiї, пов'язанi з непередбаченими ускладненнями у стосунках Дженнi Герхардт та Лестера Кейна.

КЯС iнодi виступає актуалiзатором темпоральних вимірів дискурсу. Воно вводить в нього часовi рамки, в яких вiдбуваються описуванi подiї. Час дiї виражається за їх допомогою точно i однозначно. Темпоральнi характеристики передаються звичайно такими структурними типами моделей КЯС, як словосполученнями з порядковими числiвниками (1) та позицiйним варiантом НКС (2). Наприклад:

1) He decided that on the first day from where, without intending to eavesdrop, he watched the woman through the screen of oleander bushes which separated the two lots (W.Faulkner).

(2) I had met her perhaps a dozen times during the last two years, but she had never taken any notice of me, an I had never been to her house (W.S.Maugham).

КЯС у ролi часових адвербiалiй виступають компонентами обставинних речень, що репрезентують просторово-часовий континуум у текстi. Обставиннi речення звичайно не виявляють тих чи iнших рекурентних форм когезiї з навколишнiм контекстом. Темпоральний зв'язок базується на послiдовному приєднаннi речень згiдно з часовою характеристикою [6, с.23]. Наприклад: On the evening of the thirtieth of August, three weeks after Manson had given Mrs.Page his notice and at about the time he had begun, from stark necessity, to entertain the idea of trying for a dispenser's post, he was walking dispiritedly along Chapel Street when he met Denny...

On the sixth of September there took place a full meeting of the Committee of the Aberalaw Medical Aid Society for the purpose of selecting a successor to Doctor Leslie, who had recently resigned in order to take up an appointment on a Malay rubber plantation (A.J.Cronin).

В даному випадку факт наявностi логiчного часового зв'язку в художньому дискурсі пiдтверджується наявнiстю темпоральних маркерiв, позначених словосполученнями з порядковими числiвниками (the thirtieth of August, on the sixth of September). Темпоральнi маркери є лише межами, до яких належать певнi вчинки, думки персонажiв.

З Часом тiсно переплiтається Простiр. КЯС здатне виконувати роль локального маркера в художньому дискурсі. Пор.: On the second floor were bedrooms, baths, and the maid's room (Th.Dreiser). Простiр в художньому вiдображеннi бiльш самостiйний, нiж час, хоча не вiльний вiд присутностi людини. Пiдпорядкованiсть усього викладу метi характеризацiї суб'єкта створює абсолютну антропоцентричнiсть, "людиноспрямованiсть" художнього дискурсу, в центрi якого незалежно вiд конкретної теми, проблеми, сюжету завжди стоїть людина [7, с.27-51].

Авторський дискурс включає певні мовно-виражальні засоби, які виконують естетичну функцію і дають можливість вирізняти мову окремого письменника з-поміж інших, стиль якого залежить від його творчої індивідуальності, його світосприйняття та світовідчуття, ставлення до явищ навколишньої дійсності та їх оцінки. Хоча письменник і використовує загальновживані слова, проте його індивідуальне світосприйняття, психологія мовотворчості зумовлюють появу особливого мовного світу. Кожен письменник мислить певними мовними структурами, що викликають в уяві індивідуальні художні образи.

Художні тексти являють собою вторинну моделюючу систему. У них рефлексія про об'єктивний світ поєднується з вигадкою, стаючи способом передачі авторського ставлення до персонажів і описуваної дійсності. Такі тексти відбивають художню модель світу в системі суб'єктивно-авторських образів. Їм притаманні внутрішній зв'язок і специфічні форми, що передають задум автора [8, с.99].

Авторські оказiональнi утворення вiдзначаються пiдвищеною експресивнiстю як за рахунок незвичностi, свiжостi сприйняття, так i за рахунок особливої концентрацiї смислу. Мета кiлькiсно-якiсної одиницi fifteen-dollar-a-month cottages в наведеному прикладі - виразити ставлення автора в самому широкому розумiннi до певного об'єкта в даній ситуацiї i привернути при цьому максимальну увагу не лише до того, що описується, але часто й до самого себе. Пор.: She could live in the same house with him temporarily; or may they could take one of the fifteen-dollar-a-month cottages that were for rent (Th.Dreiser). Створюючи оказiональнi одиницi та авторські неологізми з використанням найпоширенiших моделей та способiв, автор виявляє свiдому мовотворчiсть, оскiльки для передачi тих же значень вiн мiг би вжити узуальнi синонiми або традицiйнi для даної мови описовi вислови [9, с.140]. Пізнання авторського дискурсу є невід'ємною частиною перекладацького процесу, який передбачає виявлення не лише формальних відмінностей однієї манери письма від іншої, а й проникнення у стиль художніх творів, з'ясування змістової сутності мовної форми в системі авторського дискурсу. Пор.: Вона могла б жити з ним деякий час в тому ж будинку; або б вони може змогли найняти один з тих будиночків, що здаються в аренду за п'ятнадцять доларів на місяць.

Експресивна функцiя словосполучення, має два аспекти: а) використання словосполучень, звичних не тiльки для художнього мовлення, але й для розмовного, публiцистичного, наукового i т.п., рiзне їх кiлькiсне спiввiдношення, з'ясування нюансiв смислу, характерних для моделi; б) створення письменниками та поетами на основi мовних моделей незвичних сполучень смислiв, якi мають особливу художню значимiсть [10, с.79]. Пор.: It was not, he told himself, the class of practice he wanted, these three-and-sixpenny consultations and five-shilling visits (A.J.Cronin). Це не той, повторював він собі, вид практики, який він хотів, ці консультації по три фунти шість пенсів та прийом по п'ять шилінгів.

Характерною ознакою мовного дискурсу виступає когерентність, що забезпечує його семантичну цілісність і семантичний розвиток. Кiлькiсно-якiснi словосполучення виступають маркерами рiзних типiв зв'язкiв висловлювань. Вони сприяють актуалiзацiї зв'язностi та цiльностi художнього дискурсу. Перспективою подальшого дослідження може стати вивчення особливостей квантитативно-квалітативних одиниць в різних типах дискурсу.

Список використаних джерел

Бехта І.А. Дискурс наратора в англомовній прозі.--Київ: Грамота, 2004. --304 с.

Серажим К.С. Термін «дискурс» у сучасній лінгвістиці // Філологічні аспекти дослідження дискурсу. Вісник ХНУ. Сер. Філологія. -2001. - № 520, Вип. 33. - С.7-12.

Шевченко І.С. Когнітивно-комунікативна парадигма і аналіз дискурсу: Монографія. Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен. - Харків, 2005. - 338 с.

Кабанова С.В. Вираження кількісно-якісних відношень синтаксичними структурами англійської мови: дис.. … канд. філол. наук. - Харків, 1997. - 170 с. - Машинопис.

Кондаурова Л.Е., Туранский И.И. Новые синтаксические теории. - Горький: ГГПИИЯ, 1984. _ 56 с.

Григорьева В.С., Расторгуева Г.В., Мостовская И.Ю. Проблемы теории и интерпретации текста.-Тамбов: ТГПИ, 1987. - 120 с.

Швачко С.О., Анохіна Т.О., Баранова С.В. та ін. Лінгвокогнітивні аспетки малих текстів. Монографія / За ред. проф С.О. Швачко. - Суми: Вид-во СумДУ, 2008. - 178 с.

Живоглядов А.А. Поэтическая функция английских антропонимов в контексте ключевых понятий филологического анализа текста // Филологические науки. - 2010. - № 1. - С.98 -109.

Ребрий А.В. К вопросу об окказионализмах в современном английском языке // Вiсник Харкiвського унверситету. - 1995. - №384, Т. 2. - С. 139-141.

Долгов Ю.С. Словосочетание как многофункциональная единица языка и речи // Системно-функциональное описание словосочетания и простого предложения.- Л.: ЛГПИ, 1988.- С. 70-80.

Анотація

У статті розглядаються синтаксичні кількісно-якісні одиниці англійської мови в художньому дискурсі. Основну увагу звернено на їх роль у формуванні дискурсивної зв'язності та цільності. Аналізується участь квантитативно-квалітативних словосполучень у корелятивному зв'язку висловлювань та досліджується їх виражальний потенціал у авторському дискурсі.

Ключові слова: кількісно-якісне словосполучення, дискурс, зв'язність, експресивність, кореляція.

В статье рассматриваются синтаксические количественно-качественные единицы английского языка в художественном дискурсе. Основное внимание обращено на их роль в формировании дискурсивной связности и цельности. Анализируется участие квантитативно-квалитативных словосочетаний в коррелятивной связи высказываний и исследуется их выразительный потенциал в авторском дискурсе.

Ключевые слова: количественно-качественное словосочетание, дискурс, связность, экспрессивность, корреляция.

The article deals with syntactic qualitative-quantitative units of English in literary discourse. The attention is paid to their role in discourse cohesion and coherence formation. The participation of quantitative-qualitative word groups in the correlative connection of utterances is analyzed and their expressive potential in the author's discourse is investigated.

Key words: quantitative-qualitative word group, discourse, cohesion, expressiveness, correlation.

Размещено на Allbest.ru