Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Концепт "акторська гра" та його реалізація в англійських та німецьких рецензіях

Уляна Ляшенко

Анотації

Описано та проведено контрастивний аналіз категоріальної та польової структур концепту “акторська гра" на матеріалі англійських та німецьких кінорецензій. У змісті концепту “акторська гра" виокремлено когнітивні класифікаційні ознаки. У польовій структурі концепту визначено ядерні та периферійні когнітивні класифікаційні ознаки.

Ключові слова: концепт, концептосфера, номінативне поле, категоріальна структура, польова структура, когнітивна класифікаційна ознака.

Представлено описание и контрастивный анализ категориальной и полевой структур концепта “актёрская игра” на материале английских и немецких кинорецензий. В содержании концепта “актёрская игра” выделены когнитивные классификационные признаки. В полевой структуре концепта определены ядерные и периферийные классификационные признаки.

Ключевые слова: концепт, концептосфера, номинативное поле, категориальная структура, полевая структура, когнитивный класификационный признак.

The article focuses on the description and contrastive analysis of the category and field structures of the concept “acting" as exemplified in the English and German film reviews. The cognitive classificatory criteria are highlighted in the content of the concept “acting”. The core and peripheral cognitive classificatory criteria are determined in the field structure of the concept.

Keywords: concept, sphere of concepts, nominative field, categorical structure, field structure, cognitive classificatory criterion.

акторська гра концепт кінорецензія

Основний зміст роботи

Взаємозв'язок мови і культури починають активно вивчати наприкінці XX ст. у межах трьох напрямів: етнолінгвістики, лінгвокультурології та лінгвокраїнознавства. На перших етапах дослідження національно-культурної специфіки в межах лінгвокраїнознавства досліджували окремі слова і словосполучення (Е.М. Верещагін, В.Г. Костомаров [5], Г.Д. Томахін [24] та інші). З розвитком когнітивної лінгвістики національно-культурний компонент вивчали з позицій концептів та концептосфер (А. Вежбицька [3], [4], В.Н. Телія [22], Е.С. Кубрякова [14] та інші). Предметом подальших досліджень стає культурно значима інформація в так званих “згорнутих текстах" (фразеологізми, крилаті слова, цитати, метафори, кліше тощо) (В.Г. Костомаров, Н.Д. Бурвікова [12]). У межах етнолінгвістики акцент зміщується на виявлення народних стереотипів, які представлені в фольклорній, етнічній картині світу. Нарешті, в межах лінгвокультурології саму мову розглядають як культурний код нації, як інструмент творення, розвитку, зберігання і трансляції культури [27, с.4]. На відміну від етнолінгвістики, лінгвокультурологія вивчає кореспонденцію мови і культури в їхній синхронній взаємодії. Мета цієї дисципліни - вивчення представленої в повсякденному мовленні носіїв мови наївної картини світу, яка має фундамент і кореляції в різних дискурсах і в різних текстах культури [2, с.21].

Саме тексти, на думку В.А. Маслової, є істинними хранителями культури та відображають духовний світ людини. Вони пронизані різноманітними культурними кодами, зберігають інформацію про історію, етнографію, національну психологію, національну поведінку, тобто про все, що складає зміст культури. Дослідниця трактує текст як набір специфічних сигналів, які автоматично викликають у читача етнокультурні асоціації, а правила будови тексту, як зазначає дослідниця, зумовлені контекстом відповідної культури [16, с.86].

Для позначення культурно значимої інформації лінгвісти пропонують різні терміни, найпоширенішими з яких є логоепістема (Е.М. Верещагін, В.Г. Костомаров [6]), концепт Ляшенко У, 2014 (Д.С. Ліхачов [15], Н.Д. Арутюнова [1]), лінгвокультурема (В.В. Воробйов [8]) та міфологема [10, 28]. На думку В.І. Карасика та Г.Г. Слишкіна, логоепістема є, по суті, елементом значення слова і локалізується в мові, лінгвокультурема як одиниця міжрівнева не має визначеної локалізації, тоді як концепт локалізується у свідомості, де відбувається взаємодія мови і культури. Отже, будь-яке лінгвокультурне дослідження є водночас і когнітивним дослідженням [11].

Концепт (з лат. conceptus - поняття) - один із найважливіших та водночас найбільш розмитих через свій міждисциплінарний характер термінів, яким із середини XX ст. активно послуговуються вчені, що досліджують когнітивну лінгвістику. Інтенсивні дослідження в цій галузі демонструють різноманітні підходи до розуміння терміну “концепт” [20, с.3], що призводить до численних неточностей, суперечностей у його трактуванні. Зустрічаються також підходи, які, на наш погляд, дуже вузько тлумачать це поняття. На думку В.П. Нероз - нака, “концептами культури слід вважати концепти, для позначення яких використовуються безеквівалентні лексичні одиниці, тобто ті слова, які в процесі лінгвокультурної трансляції потребують не дослівного, а описового тлумачення” [18, с.85].

В.А. Єфремов виділяє як мінімум шість головних підходів до розуміння природи концепту в сучасній лінгвістичний науці: когнітивний, психолінгвістичний, лінгвістичний, лінгвофілософський, лінгвокультурологічний та лінгвоконцептологічний [9]. У межах когнітивних досліджень під концептом розуміють одиницю ментальних або психічних ресурсів нашої свідомості та тієї інформаційної структури, яка відображає знання і досвід людини [13, с.90]. Психолінгвісти розглядають концепт як базове перцептивно-когнітивно-афективне утворення, яке підлягає закономірностям психічного життя людини і тому відмінне від понять і значень як продуктів наукового опису з позицій лінгвістичної теорії [10, с.39]. Суто лінгвістичний підхід трактує концепт як певний конструкт, що репрезентує асоціативне поле певного імені, проте не дорівнює йому [26, с.314]. Представники лінгво - філософського підходу описують такі світоглядні поняття, як істина, норма знання та інші [2, с.100]. Лінгвокультурологічний підхід трактує концепт як форми втілення культури у свідомості людини, як сукупність усіх уявлень, асоціацій, знань, оцінок та емоцій людини щодо певного явища, що зумовлені так званими “культурними знаннями” [9, с.100].

Спробою об'єднати згадані підходи до концепту, на думку В.А. Єфремова, є виникнення лінгвоконцептології (автор терміну - С.Г. Воркачов [7]), яка розглядає концепт як ментальне утворення, яке акумулює знання людини про певний фрагмент дійсності, як структуру представлення знань, змістовну одиницю колективної свідомості, елемент концептосфери і / або мовної картини світу, як елемент втілення культури у свідомості індивіда [9, с.101].

Зміст концепту можна визначити, лише беручи до уваги його актуальні зв'язки з іншими концептами [25, с.52]. Сукупність концептів, що вступають у системні відношення подібності, відмінності та ієрархії, утворює концептосферу як цілісний і структурований простір [15].

Дослідники виокремлюють індивідуальні, групові та національні концептосфери. Співставлення національних концептосфер дозволяє виявити національну специфіку [21, с.37] та асиметричність концептуалізації схожих явищ у свідомості різних народів.

На думку Н.Н. Буднікової, існує концептуальна, репертуарна (в корпусі текстів), квантитативна і культурна асиметричність у репрезентації об'єкта та його частин. Концептуальна асиметричність присутня, коли один концепт вербалізується різною кількістю лексем у двох мовах. Репертуарну асиметричність знаходимо перш за все в формі лакун, тобто відсутності в текстах лексем, які називають певний концепт. Квантитативну асиметричність можна спостерігати, коли певні лексеми, які вербалізують концепт, зустрічаються частіше, ніж їхні еквіваленти в інших культурах. Культурна асиметричність зумовлена етнокультурними факторами та естетичними, етичними перевагами кожного етносу [2, с.44].

Варто зупинитися детальніше на одному з ключових концептів концептосфери “кінематографічна діяльність” - концепті “акторська гра”. Згідно з методологією, запропонованою 3.Д. Поповою та І.А. Стерніним, побудова номінативного поля концепту передбачає встановлення і опис сукупності мовних засобів, які номінують сам концепт і його окремі ознаки [21, с.176]. Для цього необхідно спочатку виділити його ключове слово, тобто лексичну одиницю, яка, на думку дослідника, найбільш повно номінує концепт [21, 177]. Оскільки виокремити для кожного концепту ключові слова не завжди можливо, їхні функції можуть виконувати стійкі і фразеологічні словосполучення. У нашому випадку функцію ключового слова виконує стійке словосполучення “акторська гра”.

Ядро номінативного поля концепту “акторська гра" визначаємо аналізом контекстів рецензій у кінокритиці англійською та німецькою мовами. Аналіз текстів рецензій (20 англійських та 20 німецьких рецензій, представлених на сайтах http://www.bfi.org. uk/news - opinion/sight-sound-magazine, http://www.telegraph. co. uk/culture/film/filmreviews/, http://www.kino-zeit. de/, http://www.filmrezension. de) дозволяє віднести до ядра номінативного поля номінації, виражені частотними лексемами (у дужках зазначено кількість номінацій у проаналізованих текстах), найбільш загальними за значенням, вжитими у прямому значенні, стилістично нейтральними і мінімально залежними від контексту): play (24) (to play a star - crossed lover, to play a rather straightforward romantic lead, to play a brutish, to-the-manner-born husband, plays the disappointed inheritor of a once promising future, played by, played with cheery condescension by, played with glassy allure, could easily have fallen prey to playing Richard as priggish or a blank slate.); performance (20) (performance comes across hazily, performance grants popularity transparent performance allows glimpses of the erased character, performance overshadowed by., a full-throttle performance, voice performance, performances give the film its wings, performance remains opaque, all but unreadable, multilayered/moving/excellent/fantastic/ impressive/ outstanding performance, brave and beautiful central performance, “real" and “unreal" performance, unfocused performance.), embody (3), acting/action (3) у англійських та Spiel/spielen (20) (gut/ perfekt gespielt von, bravouroses Spiel, mit Bravour spielen, mit sehr viel verfuhrerischer Unschuldgespielt, uberzogen-diabolisches Spiel, amusante Zwischenspiele, mitspielen, nicht spielen konnen, sehr uberzeugend spielen.) та verkorpern (3) у німецьких рецензіях.

Беручи до уваги яскравість (актуальність) когнітивних ознак концепту “акторська гра”, зумовлену частотністю вживання мовних одиниць для номінації концепту (“закон Шпербера” [21, с.214]), виділяємо в його польовій структурі когнітивні класифікаційні ознаки суб'єкт та об'єкт акторської гри, відтворення образу, поява актора у кадрі/сцені, манера виконання, оцінка акторської гри та шансів на успіх.

Результати аналізу дозволяють віднести до ядерних когнітивних класифікаційних ознак суб'єкт та об'єкт акторської гри. Суб'єкт акторської гри може бути виражений стилістично нейтральними номінаціями актор або виконавець, експресивно забарвленими - як, наприклад, (супер / топ) зірка, а також номінацією, що вказує на жанр ролі, - трагік:

Actor (23) (a movie actor, a childactor, a female actor, young untried actors, non-professional actor, excellent actor, actress (3), struggling Hollywood actors, the best actor Oscar.), Star (12) (a movie star, a superstar, star-studded (film), co-star, improbably handsome movie star, bigger stars, major star.), A-lister/A-list name (2), Player, Serious tragedian у англійських рецензіях та Schauspieler (16) (perfekt einfugender Schauspieler, gute Schauspieler, Lieblingsschauspieler, bekannte Schauspieler, glanzend aufgelegte Schauspieler, hinreifiende Schauspieler, Schauspielerin, Jungschauspielerin, schauspielerisch brilliant.), Darsteller (8) (junge/starke/menschliche Darsteller, Hauptdarsteller, Hauptdarstellerin, hoffnungsvoUe, vielfach ausgezeichnete Jungschauspielerin, Laiendarstellern.), Star (6) (Allstar-Crew, bizarre Starren, enorme Staraufgebot, Twilight-Star, Gaststar.) у німецьких рецензіях.

До об'єкта акторської гри відносимо номінації, що позначають роль або персонажа: arader (ЗО) (title character, erased character, archetypal Linklater character, decent female character, fan favourite character, space opera character, earthbound character, combination of characters, individual character arcs, main character, lead character's name, superbly drawn characters,.), role (19) (plum roles, “precog" role, qualityfilm roles, relatively minor role, the most intriguing role, to turn out to be perfect for the role, less demonstrative role, perfect role, a role any dolt could have played, thriving role, peachy roles, smaller role, a great supporting role. '), part (6) (an outsized part, to have sb in the part, to get the part, dream part, good parts,. '), protagonist (5) (initially sad protagonist, alluring, humane protagonist, the central protagonist's emotional state, our protagonist.), lead (5) (a rather straightforward romantic lead, two young leads, casting in the leads, leading lady, impressive leads.), figure (2) (father figure, solitary figure.) та Figur (21) (uberzeichnete/bizarreFiguren, eine starkereFigur, Nebenfigur, Hauptfigur, von. gespielte Figur, Titelfigur, Identifikationsfigur, widerspenstige/komplexe Figur, die Figur ist aufierst ambivalent, eine Figur entwickeln.), Protagonist (6) (Protagonistin, grundverschiedene Protagonisten.), Rolle (8) (unvergesslich bemerkenswerte Rollen, Hauptrolle, die Hauptrolle ubernehmen, diese Rolle mit Bravour spielen, eine Nebenrolle spielen, die Rolle ist grofiartig, die Hauptrolle spielen, Kinorolle.), Person (3) (Die Hauptperson, fiktive Person), Character (2), Antiheld (1).

Периферію номінативного поля концепту “акторська гра" становлять когнітивні класифікаційні ознаки відтворення образу, поява актора у кадрі / сцені, манера виконання, оцінка акторської гри та шансів на успіх.

Когнітивна класифікаційна ознака відтворення образу включає когнітивні ознаки зображати, передавати тощо, виражені стилістично нейтральними і індивідуально-авторськими номінаціями: portrayal, to imbue, to impersonate, to convey, to show an inkling of, to bestow sb with, to exude, to be able to unearth sth, to go all out to make sth seem real, give off a transcendent, emerging-from - his shell joy, to be as sleek as a deco ornament, to lend grave suavity to the role of; та transponieren, zeigen, betonen (die Sorglosigkeit vom j-n).

Класифікаційна ознака манера виконання поєднує також когнітивні ознаки міміка та голос:

Манера виконання: to break in the style, den Text auswendig kennen.

Міміка: to smile (4), to goggle, to turn just as pink as the pinstripe suit he's wearing; Mimik und Gestik andern sich muhelos, etw. lasst sich an seiner Mimik/Gestik ablesen, oftmals uberdeutliches Grimassieren reduzieren, Lacheln von jener seltenen Art auf die Leinwand bringen.

Голос: to voice, to deliver speeches, to roar; seine Stimme andert sich muhelos, etw. lasst sich an seiner Betonung ablesen, sprechen, Monologe halten.

Аналіз текстів кінорецензій дозволив виокремити у змісті концепту “акторська гра" також когнітивну класифікаційну ознаку поява актора у кадрі / сцені: to appear (2) (reappear), to swim through ethereal environments; та auf der Leinwand erscheinen (2), im Film vorkommen (2), auf die Buhne treten.

Варто зауважити, що класифікаційна ознака оцінка акторської гри та шансів на успіх інтегрує низку когнітивних ознак, які стануть предметом детального аналізу в подальшому: to be superb (radiant), to shine, to bring off, has never been finer, the only performance overshadowed by, to do well in drawing out, to steal the film with an electrifying third-act entrance, to combine a full-throttle performance so perfectly with a subtext of neurosis, to have a screen future ahead; та Leistung, einen anderen Darsteller in den Schatten stellen, Eindruck hinterlassen, ubertreiben, das Strahlen auf die Leinwand bringen, gekonnt und unaufdringlich etw. auf den Punkt bringen.

Підсумовуючи результати дослідження категоріальної та польової структури концепту “акторська гра”, слід зазначити, що ядро номінативного поля представлено більшою кількістю номінацій (play, performance, embody, аcting / action) в англійських рецензіях, ніж у німецьких (Spiel /spielen, verkorpern). Ядерними когнітивними класифікаційними ознаками в польовій структурі концепту в обох мовах є суб 'єкт та об 'єкт акторської гри. У структурі ближньої та дальньої периферії спостерігаємо певні відмінності. Ближню периферію концепту, представленого в англійських рецензіях, становлять когнітивні класифікаційні ознаки відтворення образу (12), манера виконання (10) та оцінка акторської гри та шансів на успіх (10), дальня периферія включає ознаку поява актора в кадрі /сцені (3). Ближню периферію концепту, вербалізованого в німецьких рецензіях, становить когнітивна класифікаційна ознака манера виконання (9), а решта ознак належать до дальньої периферії (див. рис.1).

Отже, контрастивний аналіз концепту “акторська гра”, представленого в англійських та німецьких рецензіях, дозволяє дійти висновку про його певну квантитативну та культурну асиметричність. Про це свідчить, по-перше, той факт, що в англійських рецензіях сам концепт та його складові вербалізуються значно частіше (play (24), performance (20) vs Spiel, spielen (20); Actor (23), Star (12) vs Schauspieler (16), Darsteller (8)). По-друге, акторська гра в англійських рецензіях підлягає здебільшого глибшому аналізу (95% проаналізованих рецензій), тоді як у німецьких рецензіях згадується переважно побіжно одним реченням (55%) або взагалі не стає предметом розгляду.

Література

1. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека / Н.Д. Арутюнова. - М.: Языки русской культуры, 1999. - 896 с.

2. Будникова Н.Н. Этнокультурный аспект в выражении сравнительных отношений в языке русского, английского и немецкого песенного фольклора: дис. канд. филол. наук: 10.02.01, 10.02.19/Будникова Н.Н. - Курск, 2009. - 211 с.

3. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков / А. Вежбицкая; пер. с англ.А.Д. Шмелева; под ред. Т.В. Булыгиной. - М.: Языки славянской культуры, 1999. - 780 с.

4. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание / А. Вежбицкая; пер. с англ.; отв. ред. М.А. Кронгауз. - М.: Русские словари, 1996. - 416 с.

5. Верещагин Е.М. Национально-культурная семантика русских фразеологизмов / Е.М. Верещагин, В.Г. Костомаров // Словари и лингвострановедение: сб. статей; под. ред.Е.М. Верещагина. - М.: Рус. яз., 1982. - С.89-98.

6 Верещагин Е.М. Язык и культура: Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного / Е.М. Верещагин, В.Г. Костомаров. - М.: Русский язык, 1990. - 246 с.

7. Воркачев С. Г Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании / С.Г. Воркачев // Филологические науки. - 2001. - № 1. - С.64-72.

8. Воробьев В.В. Лингвокультурология / В.В. Воробьев. - М.: РУДН, 2008. - 336 с.

9. Ефремов В.А. Теория концепта и концептуальное пространство [Электронный ресурс] / В.А. Ефремов // Известия Российского государственного педагогического университета им.А.И. Герцена. - 2009. - № 104. - С.96-106. - Режим доступа: http://cyberleninka.ru/article/n/teoriya-kontsepta-i-kontseptualnoe-prostranstvo.

10. За - левская А.А. Психолингвистический подход к проблеме концепта / А.А. Залевская // Методологические проблемы когнитивной лингвистики. - Воронеж: ВГУ, 2001. - С.36-45.

11. Карасик В.И. Лингвокультурный концепт как единица исследования / В.И. Карасик, Г Г. Слышкин // Методологические проблемы когнитивной лингвистики: сб. науч. тр.; под ред. И.А. Стернина. Воронеж: ВГУ, 2001. - С.75-80.

12. Костомаров В.Г. Из наблюдений над русским словоупотреблением конца XX века / В.Г. Костомаров, Н.Д. Бурвикова. - СПб.: Златоуст, 2001. 72 с.

13. Кубрякова Е.С. Концепт // Краткий словарь когнитивных терминов / под общ. ред.Е.С. Кубряковой. - М.: Изд-во МГУ, 1996. - С.90-93.14. Кубрякова Е.С. Начальные этапы становления когнитивизма: лингвистика, психология, когнитивная наука / Е.С. Кубрякова // Вопросы языкознания. - 1994. - № 4. - С.34-47.

15. Лихачев Д.С. Концептосфера русского языка / Д.С. Лихачев // Известия РАН. - М., 1993. - С.3-9. - (Серия языка и литературы; Т.52.; № 1).

16. Маслова В.А. Лингвокультурология: учеб. пос. для студ. вузов / В.А. Маслова. - М. : Академия, 2001. - 208 с.

17. Мигдаль И.Ю. Лингвокультурологические особенности тематического поля кино американского варианта английского языка: в сопоставительном аспекте: дис. канд. филол. наук: 10.02.20/И.Ю. Мигдаль. - Москва, 2005. - 239 с.

18. Нерознак В.П. От концепта к слову: к проблеме филологического концептуализма / В.П. Нерознак // Вопросы филологии и методики преподавания иностранных языков: межвуз. сб. науч. тр. - Омск: Изд - во ОмГПУ, 1998. - С.80-85.

19. Польшина Ю.А. Актуализация национально-культурного компонента в театральной рецензии: на материале Интернет ресурсов США: дис. канд. филол. наук: 10.02.04/Ю.А. Польшина. - Владивосток, 2003. - 216 с.

20. Попова З.Д. Понятие “концепт” в лингвистических исследованиях / З.Д. Попова, И.А. Стернин. - Воронеж: Изд-во ВГУ, 1999. - 35 с.

21. Попова З.Д. Когнитивная лингвистика / З.Д. Попова, И.А. Стернин. М.: АСТ: Восток - Запад, 2007. - 314, [6] с. - (Лингвистика и межкультурная коммуникация. Золотая серия).

22. Телия В.Н. Русская фразеология. Семантический; прагматический и лингвокультурологический аспекты / В.Н. Телия. - М.: “Языки рус. Культуры”, 1996. - 288 с.

23. Тер-Минасова С. Г Язык и межкультурная коммуникация / С.Г. Тер-минасова. - М.: СЛО - BO/SLOVO, 2000. - 262 с.

24. Томахин Г.Д. Лингвистические аспекты лингвострановедения / Г.Д. Томахин // Воп-росы языкознания. - 1986. - № 6. - С.113-118.

25. Хроленко А.Т. Крос - скультурная лингвофольклористика: становление, методология, перспективы / А.Т. Хроленко, М.А. Бобунова, А.М. Бобунов. - Курск: Изд-во Курск. гос. ун-та, 2008а. - 108 с.

26. Черней - ко Л.О. Лингво-философский анализ абстрактного имени / Л.О. Чернейко. - М., 1997. - 320 с.

27. Щербина Н.В. Американский рекламный текст в аспекте взаимодействия языка и культуры: дис. канд. филол. наук: 10.02.04/Н.В. Щербина. - Хабаровск, 2002. - 210 с.

Размещено на Allbest.ru