Реалізація категорії адресованості в слоганах німецької та української політичної реклами
Вербальні засоби вираження категорії адресованості в німецьких та українських політичних слоганах. Лексичні й граматичні маркери експліцитного та імпліцитного способів вираження адресата та їх роль в реалізації комунікативно-прагматичного змісту слоганів.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 07.05.2019 |
| Размер файла | 27,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Реалізація категорії адресованості в слоганах німецької та української політичної реклами
Ковальова Т.П., к. філол. н., доц.
Житомирський державний університет імені Івана Франка
У статті досліджуються вербальні засоби вираження категорії адресованості в німецьких та українських політичних слоганах. Проаналізовано лексичні й граматичні маркери експліцитного та імпліцитного способів вираження адресата та визначена їх роль в реалізації комунікативно-прагматичного змісту слоганів. У процесі зіставного аналізу способів мовної репрезентації адресата виявлені специфічні особливості досліджуваних національних політичних дискурсів.
Ключові слова: політична реклама, політичний слоган, адресат, адресованість, імпліцитна інформація.
У мовленні як одному з видів комунікативної діяльності людини проявляється як фактор адресанта (його психологічний стан, знання, приналежність до певного соціального прошарку тощо), так і фактор адресата, на якого власне розраховане мовлення. Під терміном «адресат» розуміють «особу/особи, якій/яким автор надсилає своє послання, заздалегідь орієнтуючись на її/їх уявні загальні характерні риси при побудові повідомлення, яке повністю розуміється цією особою/особами і викликає в неї/них фізичну, ментальну чи емоційну реакцію».
Адресованість розглядається дослідниками як суттєва ознака різних одиниць мовлення (М. М. Бахтін, О. П. Воробйова, І. М. Колєгаєва, Г. В. Колшанський). На сучасному етапі розвитку лінгвістики увага науковців зосереджується на вивченні адресованості як категорії дискурсу, що відображає спрямованість останнього на передбачуваного адресата комунікації (О. П. Воробйова). Через призму адресованості аналізується специфіка різних видів дискурсу - художнього [Воробьева 1993], рекламного [Ткачук-Мірошниченко 2001], публіцистичного [Матіюк 2007], офіційного та неофіційного [Карпчук 2005; Красільна 2007].
Як зазначають дослідники політичної комунікації, для “перспективи існування й функціонування політичного дискурсу не є природнім однобічне вираження” [Януш 2010, 82], визначальною ознакою даного виду дискурсу є спрямованість на адресата з метою домогтися перлокутивного ефекту (спонукати аудиторію до суспільно-політичної реакції), а також особлива конфігурація адресата, в ролі якого виступає соціум [Семенюк 2009, 195].
Актуальність статті визначається посиленим інтересом сучасної мовознавчої науки до прагмалінгвістичного дослідження дискурсу, що дозволяє розкрити взаємодію учасників комунікативного акту. Особливої уваги набуває розгляд чинника орієнтації і впливу на слухача як важливої характеристики будови дискурсу. Актуальність теми зумовлена також специфікою адресованості політичного дискурсу та необхідністю вивчення її лінгвістичних аспектів.
Адресованість є однією з найважливіших категорій політичної реклами гібридного жанру політичного й рекламного дискурсу [Дедушкина]. Як комунікативний процес політична реклама здійснюється для адресного впливу на чітко окреслені електоральні групи з метою спонукання їх до певної пост-комунікативної дії (політичного вибору, участі в політичних процесах, тощо) та зрештою з метою керування суспільною думкою та політичною поведінкою [Кривобок 2007, 4; Шовкун 2004].
На практиці ефективна комунікація в політичній рекламі можлива лише за наявності спрямованого адресного зв'язку між політичними силами та виборцями, для встановлення якого здійснюється вивчення суспільної думки, проводиться політико- психологічний аналіз електорату - потреб, мотивацій і преференцій виборців [Лютко 2008]. Якісне визначення цільової аудиторії дозволяє вибрати саме ті види політичної реклами, які зможуть максимально ефективно впливати на адресата.
Особлива роль у політичній рекламі відводиться слогану. Слоган виступає носієм ідеологічної інформації, комунікативним засобом, що сприяє встановленню контакта між адресантом та адресатом [Ложева 2011]. Крім того, слоган можна віднести до імперативних жанрів політичної комунікації [Чудинов 2009, 31], в яких на перше місце виходить регулятивна функція мови, що об'єднує ті випадки використання мови, коли мовець безпосередньо прагне вплинути на адресата [Норман 2004, 83].
Мета даної роботи полягає у дослідженні особливостей реалізації категорії адресованості в слоганах німецької та української політичної реклами.
Предметом дослідження виступають експліцитні та імпліцитні засоби вираження адресата слоганів політичної реклами.
Матеріалом дослідження слугували тексти 160 слоганів найбільших політичних партій Німеччини (Соціал-демократичної партії Німеччини (далі - SPD); Християнсько-демократичного союзу (CDU); Християнсько-соціального союзу (CSU); Вільної демократичної партії Німеччини (FDP); Лівої партії (Die Linke); партії Союз90/Зе- лені (Bundnis90/die Grunen)), які використовувались у виборчих кампаніях протягом 2002-2011 років, та 160 слоганів українських політичних партій, що брали участь у президентських виборах 2010 року (Всеукраїнське об'єднання „Батьківщина“ (далі - „Батьківщина“), Партія регіонів (ПР), партії „Фронт Змін“ (ФЗ), „Сильна Україна“ (СУ), „Наша Україна“ (НУ) та Народна партія (НП)).
У дискурсі політичної реклами інформація може бути передана як експліцитно, так і імпліцитно. Під експліцитною інформацією розуміється явний, виражений смисл, який сприймається комунікантами із значень мовних одиниць. Імплікацію розуміють як неявний прихований смисл, який виводиться реципієнтом із значень мовних одиниць під впливом комунікативної ситуації та контексту [Бацевич 2004, 156].
Як показав аналіз, експліцитний спосіб вираження адресата реалізується в 15% слоганів української політичної реклами, відповідний показник для групи німецьких слоганів втричі нижчий і становить 5%. Основним засобом експліцитного вираження адресата виступають прономінальні й дієслівні форми 2-ої особи. Використання даних засобів створює ефект діалогічності спілкування та особистої адресованості інформативного повідомлення, що заохочує адресата до активного сприйняття інформації [Кондратенко 2008, 197].
Характерним для слоганів української політичної реклами є використання «ти- форм» звертання до адресата (7% прикладів), які ґрунтуються на близькій психологічній дистанції й створюють ефект інтимізації - дружнього, невимушеного спілкування, в якому співрозмовник постає в образі приятеля або друга. Засобами вираження адресата виступають:
• прономінальні форми 2-ої особи однини: Україна переможе. Україна - це ти; Батьківщина захистить тебе! («Батьківщина»); Твоя думка - важлива!; Твою думку враховано, проблему буде вирішено! (ПР); Роби, купуй, захищай українське, бо це твоє! (СУ);
• наказові форми дієслова 2-ої особи однини: Захисти Україну!; Не обирай ганьбу, обирай Україну! («Батьківщина»); Цінуй своє, але дбай про спільне; Зміни майбутнє! (ФЗ); Вибери нормальних! (НП).
Експлікація адресата за допомогою даних форм реалізується лише в 2% слоганів німецької політичної реклами: Europa braucht Dich! (CDU/CSU); Damit deine Bank in der Nahe bleibt.(SPD). Натомість слоганам німецької політичної реклами притаманне використання форм ввічливого звертання, які зазвичай вживаються у мовленні в офіційній сфері (4%), наприклад: Deutschland braucht Sie_ (FDP); Ihre Erststimme fur soziale Gerechtigkeit; Die SPD kampft fur Arbeitsplatze. Fur meinen und auch fur Ihren: Fur das soziale Europa. Wahlen Sie_ SPD! (SPD); FDP - Ihre erste Wahl (FDP); Freuen Sie_ sich auf Ihre Beforderung. Mehr Busse und Bahnen (Die Grunen). Використання форм ввічливого звертання свідчить про дотримання адресантом правил мовного етикету, характерних для ситуації офіційного спілкування, а також віддзеркалює наявність певної дистанції між адресантом та адресатом, стосунки між якими носять нейтральний ввічливий характер. Вказані форми не є характерними для слоганів української політичної реклами, їх вживання реалізується лише в одному прикладі: Ваш голос враховано (ПР).
Засобом експліцитного вираження адресата виступають лексичні одиниці, що позначають певні цільові групи виборців. Даний прийом експлікації адресата скеровує рекламне звернення на ту частину електорату, підтримку якої очікує адресант, що, в свою чергу, підвищує ефективність агітаційних матеріалів.
Так, у 8% слоганів української політичної реклами адресат експліцитно виражений через номінації таких соціально-демографічних характеристик, як сфера професійної діяльності (Родюча земля - багаті селяни! (ПР); Антикризова стратегія для аграріїв. Рекордний врожай! («Батьківщина»); Звільнимо малий бізнес від податків на п'ять років; Надамо пільги для малого бізнесу (ПР); Дамо свободу підприємцеві! (СУ); Єдине вікно для підприємців. Ми зробили! (НУ); Антикризова стратегія для будівельників. Житло будується!; Антикризова стратегія для шахтарів. Шахти працюють! («Батьківщина»)) та вік: Молоді - освіту та гарантоване працевлаштування!; Дамо молоді впевнений старт (ПР).
Аналогічні сигнали адресованості фігурують лише в 3% німецьких політичних слоганів. Окрім згаданих ознак, диференціації адресата слугують вказівки його ґендерної приналежності: Wir haben die Kraft fur die Zukunft unserer Bauern (CDU/ CSU); Die Steuern fur Beschaftigte undKleinbetriebe senken! (Die Linke); Unsere Jugend braucht Bildung, Arbeit, Zuversicht (FDP); Frauen, nach oben! Aus der Krise hilft nur Grun; Gleicher Lohn fur Frauen!: Mindestlohn gerade jetzt! Fur Frau und Mann, in Ost und West! (Die Linke).
В обох групах досліджуваних слоганів домінує імпліцитний спосіб вираження адресата. У слоганах німецької політичної реклами цей показник є дещо вищим і становить 95%, адресат українських політичних слоганів не отримує прямої вербалізації в 85% прикладів.
Переважання імпліцитної інформації обумовлено як об'єктивними факторами розвитку сучасної мови а саме, загальною тенденцією до конденсації та компресії [Ткачук-Мірошниченко 2001, 6], так і специфічними особливостями дискурсу політичної реклами, в якому імпліцитні способи передачі інформації, як лінгвістичний механізм маніпулювання політичною свідомістю, широко використовуються адресантом для здійснення прихованого впливу на адресата. Слід також відзначити, що імплікація обумовлена рядом специфічних характеристик самих політичних слога- нів, насамперед лаконічністю їх мовної форми, необхідністю надати мовленню оригінального, експресивного та динамічного характеру.
У прихований спосіб адресат політичної реклами може бути представлений засобами, що слугують самовираженню адресанта. Так, адресатно-скерованими є засоби експлікації адресанта через прономінальні форми 1-ої особи множини (12% укр./ 14% нім.), наприклад:
Власна історія. Ми здобули!; Свобода обирати владу. Ми здобули!; Національна гідність. Ми здобули!; 323 мільярди інвестицій. Ми зробили!; Єдине вікно для підприємців. Ми зробили!; Повернули солдат з Іраку. Ми зробили!; Служба в армії один рік. Ми зробили!; У десять разів збільшено допомогу при народженні дитини. Ми зробили!; Вища освіта - без хабара. Ми здобули!; Свобода слова. Ми здобули!; Євро-2012. Ми здобули! (НУ);
Wir haben die Kraft; Wir haben die Kraft fur GUTE Bildung; Wir haben die Kraft fur STARKE Familien; Wir haben die Kraft fur Sicherheit und Freiheit; Wir haben die Kraft fur die Zukunft unserer Bauern; Wir haben die Kraft fur die Sicherheit unseres Landes; Wir haben die Kraft fur Wirtschaft mit Vernunft (CDU/CSU); Wir kampfen fur eine Mindestsicherung, die vor Armut schutzt!; Wir sind fur die Menschen da (Die Linke); Wir wollen mehr (Die Grunen).
Експлікація адресанта за допомогою займенника «ми/wir" надає його образу «колективного» характеру й виступає засобом зближення з адресатом формує довіру аудиторії до суб'єкта політичної реклами, адже в ролі останнього виступає не окрема особа, а певна соціальна група.
Крім того, використання займенника «ми/wir" націлено на об'єднання позицій мовця та адресата, наприклад:
Досить до когось приєднуватися. Ми самі - Європа! (ФЗ); Ющенко забезпечив нам свободу. Решту - ми повинні зробити самі; Ющенко приніс нам економічну свободу. Я - за Ющенка! (НУ);
Fur den Weg aus der Krise: Wir in Europa; Arbeit schutzen und schaffen: Wir in Europa; Fur Schutz durch Gemeinschaft: Wir in Europa; Fur eine Soziale Marktwirtschaft: Wir in Europa; Fur einen starken Euro: Wir in Europa; Fur Freiheit und Sicherheit: Wir in Europa (CDU/CSU).
Аналогічним чином функціонує присвійний займенник «наш/unser", вживання якого наголошує на спільності інтересів, загальному характері проблеми, наприклад: Ющенко захистив наше право обирати владу. Я - за Ющенка! (НУ); Тільки Литвину можна довірити нашу долю!; Тільки Литвин гідний нашої довіри! (НП); Янукович - наш президент! (ПР);
Unser Land kann mehr; Anpacken. Fur unser Land; Fur den Fortbestand unserer Sparkassen. Mehr SPD fur Europa (SPD); Unsere Jugend braucht Bildung, Arbeit, Zuversicht (FDP); Unser Land muss Frieden schaffen, konsequent auf Abrustung und Entwicklungshilfe setzen (Die Linke); Gemeinsam fur unser Land; Wir haben die Kraft fur die Sicherheit unseres Landes (CDU/CSU).
Звернений до адресата заклик до спільних дій виражають також прислівники «разом/gemeinsam": Змінимо майбутнє разом (ФЗ); Разом будемо відстоювати національні інтереси (НП); Gemeinsam fur den Sozialen Fortschritt - in Europa und in Deutschland; Gemeinsam fur ein gutes Leben! (Die Linke).
Специфікою українських політичних слоганів є об'єднання двох учасників комунікації - мовця й адресата шляхом використання дієслівних форм 1-ої особи множини: Будемо з теплом! («Батьківщина»); Змінимо майбутнє разом (ФЗ); Зупинимо розпад держави!; Відродимо демократію; Піднімемо економіку - піднімемо і країну; Змінимо життя на краще! (СУ); Будемо жити в Європі. Я - за Ющенка! (НУ); Разом будемо відстоювати національні інтереси; Знайдемо дорогу до якісного життя (НП).
Використання мовних засобів, що виражають об'єднання позицій адресанта й адресата, має великий маніпулятивний потенціал - конструює дискурс «спільної справи» [Голубева 2009], слугує побудові «ірреальної позитивно-привабливої картини згоди зі світом» [Гулак 2005]. Лінгвістичний механізм маніпуляції базується на колективній природі людської свідомості, фундаментальній потребі людини у приналежності до певної соціальної групи.
Специфічною ознакою слоганів української політичної реклами є вживання про- номінальних і дієслівних форм 1-ої особи однини (13%), наприклад: Ефективна і відповідальна влада - я буду за це боротись!; Інноваційна економіка та прогресивні реформи - я буду за це боротись!; Освічена нація - я буду за це боротись!; Здоровий народ - я буду за це боротись!; Перемога над бідністю та соціальною несправедливістю - я буду за це боротись!; Я вірю в Україну; Я вірю в «Український прорив» («Батьківщина»); Почую кожного! (ПР); Іду на війну з корупцією! (ФЗ).
У першу чергу дані форми слугують засобом індивідуалізації адресанта, проте водночас сигналізують про високий ступінь орієнтації на адресата, який залучається до ситуації безпосереднього спілкування, що вимагає його реакції й стимулює до ведення уявного діалогу. Крім того, у прихований спосіб даний прийом реалізує прагматичну інтенцію впливу - ідентифікуючи себе з виборцем, адресант навіює адресатові свою позицію, прагне викликати бажання наслідувати свої дії. Вплив посилюється багаторазовим повтором фрази, що з'єднує слогани певної політичної сили. Так, наприклад, в 11 слоганах партії «Наша Україна» рефреном звучить фраза «Я- за Ющенка!»: З Ющенком пов'язана поява гривні і піднесення економіки. Я - за Ющенка!; Ющенко - за справедливу, сильну Україну. Я - за Ющенка!; Ющенко захистив наше право обирати владу. Я - за Ющенка!; Будемо жити в Європі. Я - за Ющенка!
Сигналом адресованості рекламного повідомлення можуть виступати використані в слоганах власні назви, що позначають політичну партію або політичного лідера. Адресатом таких слоганів є базова аудиторія - прихильники, які готові підтримати певного кандидата/партію в силу своїх політичних, особистіших чи інших вподобань, що ґрунтуються на наявному в підсвідомості стійкому позитивному образі останніх.
Так, до складу 20% слоганів німецької політичної реклами входить назва партії. Найчастіше власна назва фігурує у фразі, що, багаторазово повторюючись, створює лейтмотив рекламної кампанії. Наприклад, в 6 слоганах партії CDU рефреном повторюється фраза «Mehr SPD fur Europa» (Heifie Luft wurde die Linke wahlen. Fur ein Europa, in dem Verantwortung zahlt! Mehr SPD fur Europa: Finanzhaie wurden FDP wahlen. Fur ein Europa, in dem klare Regeln fur alle gelten. Mehr SPD _ fur Europa) та в 5 випадках - фраза «Deshalb SPD «: Weil saubere Energie die Zukunft ist. Deshalb SPD; Weil Arbeitfaire Lohne braucht. Deshalb SPD; Weil gute und kostenlose Bildung ein Recht ist. Deshalb SPD. Аналогічний прийом використовується в 11 слоганах партії Зелених: Wachstum durch Bildung! Aus der Krise hilft nur Grun; Schwarz-Gelb? Nein, danke! Aus der Krise hilft nur Grun; Bio, Baby! Aus der Krise hilft nur Grun.
В українських слоганах (25%) прийомом адресації виступають власні назви, що конкретизують особу кандидата, якого має підтримати адресат. Так, у 13 слоганах партії «Наша Україна» та в 9 слоганах Народної партії фігурують імена лідерів даних політичних сил: Ющенко, як і я, - патріот України! Я - за Ющенка!: З Ющенкам пов'язана поява гривні і піднесення економіки. Я - за Ющенка!: Ющенко - за справедливу, сильну Україну. Я - за Ющенка!: Тільки Литвин об'єднає країну для великої справи!; Тільки Литвин гідний нашої довіри!; Тільки Литвин гідний бути президентом!
Сигналом адресованості слугують також слова, що входять до назви політичної партії й багаторазово відтворюються в слоганах, наприклад: Батьківщина захистить тебе!; Батьківщина переможе!; Партій багато, Батьківщина - одна! (ВО «Батьківщина»), Сильний президент - сильна Україна!; Прийшов час сильних!: Україна буде сильною!: Сильна Україна - обирає кращих! («Сильна Україна»); В ім'я змін!: Зміни майбутнє!; Змінимо майбутнє разом («Фронт Змін»); Україні бути щасливою!: Україні бути вільною!: Україні бути справедливою!: Україні бути сильною! («Наша Україна»).
Крім того, багаторазово повторюючись в усталеному вербальному й невербальному контексті, невласні назви також здатні викликати стійкі асоціації з особою кандидата й адресувати інформаційне звернення його прихильникам. Наприклад, багаторазове використання особових займенників «вона» та «вони» в побудованих на контрасті слоганах ВО «Батьківщина» слугує сигналом спрямованості політичної реклами на адресата, в ролі якого виступають як прихильники, так і політичні опоненти лідера даної партії - Юлії Тимошенко: Вони обіцяють, вона - працює: Вони блокують, вона - працює: Вони заважають, вона - працює: Вони руйнують, вона - працює: Вони зраджують, вона - працює: Вона - працює. Вона - Україна!
Загалом слід зазначити, що багаторазовий повтор інформації має виражену спрямованість на адресата - використовується як прийом навіювання, що посилює запам'ятовування ключової ідеї та зумовлює більш успішне сприйняття ії як істинної або допустимої [Голубева 2009].
Імпліцитним способом адресат політичних звернень може бути виражений лексичними одиницями, що характеризують об'єкт реклами. Так, завдання адресанта охопити якомога більше коло виборців, не обмежуючи його лише цільовою аудиторією, сприяє використанню номінацій, які позначають сукупність великої кількості осіб, об'єднаних певними рисами. У групі українських слоганів вживання даних номінацій зафіксовано в 32% прикладів, що вдвічі більше, ніж аналогічний показник у групі німецьких слоганів (15%).
Одним із засобів є метонімічне вживання назви країни, що фігурує в 16% слоганів української політичної реклами та в 9% німецьких політичних слоганів, наприклад: Україні бути щасливою! (НУ): Україна переможе. Україна - це ти! («Батьківщина»): Україна - успішна країна! (ПР): Україна буде сильною!: (СУ): Тільки з Литвином Україна здобуде повагу сусідів і гордість онуків! (НП): Україна заслуговує на краще! (ФЗ):
Deutschlands Chancen starken: Deutschland. Erfolgreich. Machen (CDU/CSU): Deutschland kann es besser (FDP): Deutschland bewegt sich (Die Linke). Аналогічними сигналами орієнтованості адресанта на широке коло виборців, виступають номінації «країна^аМ“ (Країну врятує нова індустріалізація (ФЗ): Піднімемо економіку - піднімемо і країну (СУ): Успішна людина - успішна країна! (ПР): Gemeinsam fur unser Land (CDU/CSU): Unser Land kann mehr (SPD)): «люди/
Menschen“ (Треба рахуватися з людьми (НП); Тільки Литвин служитиме людям вірою і правдою! (НП); Naher am Menschen (CDU/CSU); Wir sind fur die Menschen da (Dir Linke)).
У слоганах української політичної реклами адресація звернення реалізується також шляхом вживання номінацій „народ“, „Батьківщина'', „нація”, „національний”: Вірю у прекрасне майбутнє нашого народу (СУ); Час народу (НП); Батьківщина переможе! (БЮТ); Освічена нація - я буду за це боротись! («Батьківщина»); Разом будемо відстоювати національні інтереси (НП).
Слід також зазначити, що вживання даних мовленнєвих засобів відображає той факт, що адресант свідомо будує своє повідомлення відповідно до концептуальної та емоційно-оціночної моделі адресата. Вибір мовленнєвих засобів та побудова дискурсу в цілому враховує соціально-психологічну модель адресата, зокрема, відображає релевантну для нього систему цінностей. Таке оформлення дискурсу сприяє адекватному сприйняттю інформації, а це, в свою чергу, означає, що дискурс виконує своє комунікативне завдання [Карпчук 2005, 3].
Таким чином, встановлено, що в слоганах української та німецької політичної реклами домінує імпліцитний спосіб вираження адресата. Експліцитно виражений адресний зв'язок порівняно частіше реалізується в українських слоганах. Особливого значення для експлікації адресата набувають прономінальні форми, використання яких слугує діалогізації мовлення, заохочення адресата до спілкування й реалізує інтенцію мовця - встановити контакт, зблизитись з адресатом та залучити його на свій бік. В українських слоганах розповсюджені «ти-форми» звертання до адресата, які слугують засобом інтимізації спілкування, в німецьких слоганах домінують «Ви- форми», що свідчить про намагання адресанта дотриматись максими ввічливості та зберегти дистанцію між комунікантами в ситуації офіційного спілкування.
Імпліцитне вираження адресата слоганів реалізується засобами, що представляють адресанта й об'єкт політичної реклами. Спільним для обох груп слоганів є використання займенникових форм 1-ої особи множини, що слугують об'єднанню позицій адресанта й адресата рекламного звернення, створюють колективну ідентичність політичного дискурсу. Сигналами адресованості текстів політичних слоганів виступають власні назви - засоби номінації політичних партій/кандидатів, а також лексичні одиниці, що репрезентують релевантні для виборців ціннісні пріоритети.
Перспектива подальших досліджень полягає в аналізі ціннісної структури німецьких та українських політичних слоганів як відображенні концептуальної системи цінностей адресата.
адресованість український політичний слоган
Список використаних джерел
1. Анопина, О. В. Сигналы адресованности в англоязычных текстах, рекламирующих косметику [Текст] / О. В. Анопина // Актуальні питання романо-германської філології. Дослідження молодих вчених ; відп. ред. Д. І. Квеселевич. - Житомир : Поліграфіка, 1997. - С.116-123.
2. Бацевич, Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики [Текст] / Ф. С. Бацевич. К. : Видавничий центр "Академія", 2004. - 344 с.
3. Воробьева, О. П. Текстовые категории и фактор адресата [Текст] / Ольга Петровна Воробьёва - К. : Вища школа, 1993. - 200 с.
4. Голубева, Т М. Языковая манипуляция в предвыборном дискурсе (на материале американского варианта английского языка) [Текст] : автореф. дис... канд. филол. наук : 10.02.04 / Т М. Голубева ; Нижегородский гос. лингвистический ун-т им. Н. А. Добролюбова. - Нижний Новгород, 2009 22 с.
5. Гулак, Т В. Ціннісні структури сучасного рекламного дискурсу (на матеріалі російської комерційної та політичної реклами) [Текст] : автореф. дис... канд. філол. наук : 10.02.02 / Т В. Гулак ; Харк. нац. пед. ун-т ім. Г С. Сковороди. - Х., 2005. - 20 с.
6. Кондратенко, Н. В. Риторичні засоби мовленнєвого впливу в політичній телерекламі / Н. В. Кондратенко // Освітянські обрії : реалії та перспективи. - К., 2008. - № 1 (4). - С. 196-199.
7. Красільна, О. Адресованість в офіційному та неофіційному дискурсі Текст О. Красільна, Г В. Чуланова // Матеріали науково-теоретичної конференції викладачів, аспірантів, співробітників та студентів гуманітарного факультету 23-27 квітня 2007 року. - Суми : СумДУ, 2007. - Ч.1. - С.4-7.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Текст, категорії тексту у процесі комунікації та їх класифікація, лінгвістичний аналіз категорій тексту, виявлення його специфічних ознак. Особливості реалізації категорії ретроспекції, семантичні типи та функції ретроспекції, засоби мовного вираження.
курсовая работа [43,2 K], добавлен 14.09.2010Огляд теоретичної літератури, присвяченої проблемі модальності. Визначення сутності ймовірності як одного з видів категорії модальності. Способи об'єктивації ймовірності. Характеристика умов реалізації способів вираження ймовірності в німецькій мові.
курсовая работа [54,3 K], добавлен 24.12.2011Категорія модальності як одна з мовних універсалій, модальні слова. Граматичні засоби вираження модальності в іспанській мові. Приклади засобів вираження бажаності та сумніву, зобов’язання і необхідності, гіпотези, припущення, можливості та ймовірності.
курсовая работа [45,9 K], добавлен 24.05.2012Морфологічний рівень категорії заперечення в англійській мові. Способи вираження категорії заперечення. Вживання конструкцій з подвійним запереченням. Аналіз способів репрезентації категорії заперечення на прикладі твору Джерома К. Джерома "Троє в човні".
курсовая работа [86,9 K], добавлен 18.04.2015Вербальний та невербальний способи вираження емоцій. Емотивні суфікси англійської мови. Експресивність як одна з найскладніших лінгвістичних категорій, засоби її вираження. Мовні засоби вираження позитивних та негативних емоцій у творі С. Моема "Театр".
курсовая работа [93,7 K], добавлен 13.11.2016Аналіз випадків вираження спонукання до дії, зафіксованих в текстах англомовних художніх творів. Поняття прагматичного синтаксису. Прагматичні типи речень. Характеристика директивних речень як мовних засобів вираження спонукання до дії в англійській мові.
курсовая работа [53,1 K], добавлен 27.07.2015Німецька реклама та її відтворення у перекладі. Адекватність та еквівалентність перекладу реклами. Способи перекладу німецьких рекламних слоганів. Дослівний переклад реклами, субституція як специфічний засіб перекладу. Парафраза як спосіб перекладу.
курсовая работа [57,7 K], добавлен 21.06.2013Основні засоби вираження внутрішньої модальності в сучасних германських мовах. Модальні дієслова, частки, та слова як спосіб вираження ймовірності. Фразеологізми, питальні речення і інтонація сумніву. Збереження вираження ймовірності при перекладі.
дипломная работа [64,6 K], добавлен 23.12.2011Дослідження лексико-граматичних засобів і механізмів відображення категорії каузативності в сучасній іспанській мові. Основні способи вираження індивідуального прояву учасників комунікації завдяки використанню маркерів причинно-наслідкових зв'язків.
статья [26,7 K], добавлен 29.01.2013Кількість як одна з універсальних характеристик буття. Особливості лексичних та лексико-граматичних засобів вираження значення множинності в сучасній англійській мові. Аналіз семантичних аспектів дослідження множинності. Розгляд форм множини іменників.
курсовая работа [75,4 K], добавлен 13.12.2012Лінгвопрагматичний аналіз іспанськомовного тексту художнього твору Карлоса Руіса Сафона за допомогою актуалізації емотивності. індивідуальні авторські прийоми вираження емотивності в тексті та їх роль у підвищенні прагматичного впливу на адресата.
дипломная работа [112,4 K], добавлен 13.10.2014Поняття граматичної трансформації при перекладі, її сутність і особливості для різних мов, причини виникнення та методика усунення. Різновиди граматичної трансформації, їх характеристика та відмінні риси. Граматичні категорії при перекладі з англійської.
реферат [38,4 K], добавлен 06.05.2009Визначення терміну "інтенсивність". Аналіз основних засобів вираження інтенсивності якісної ознаки прикметника. Морфологічні та лексико-синтаксичні засоби вираження інтенсивності якісної ознаки та їх характеристики. Прикметник з елативним значенням.
магистерская работа [106,3 K], добавлен 21.04.2011Протилежність: форма і зміст. Трактування значення «протилежність» з погляду філології. Критерії та класифікація антонімів. Засоби вираження категорії "протилежність". Загальна характеристика кореневих та афіксальних антонімів. Практичні аспекти вивчення
дипломная работа [47,2 K], добавлен 01.06.2006Артикль як засіб вираження визначеності та невизначеності в англійській мові. Порівняльна типологія вираження визначеності/невизначеності в англійській та українській мовах: вказівні та неозначені займенники, прикметники із значенням визначеності.
курсовая работа [51,4 K], добавлен 09.01.2011Зміст поняття "емотивність", особливості та аналіз відповідної функції мови. Категорія емотивності у співвідношенні вербальної та зображальної складової коміксу. Принципи реалізації категорії емотивності коміксу, використовувані лексичні засоби.
контрольная работа [40,8 K], добавлен 01.11.2014Підрядні речення умови та вживання умовного способу дієслова. Умовний спосіб дієслів у підрядних додаткових реченнях. Форми, що виражають нереальність. Приклади використання форм, для вираження нереальності (на матеріалі творів Артура Конан Дойла).
курсовая работа [43,3 K], добавлен 09.11.2013Основоположні ознаки іронічного смислу та дослідження їх на матеріалі німецької мови. Класифікація іронії, основним критерієм якої є контекст. Засоби творення і прийоми творіння ситуативної насмішки. Характеристика структурно-семантичної конвергенції.
статья [22,6 K], добавлен 31.08.2017Модальність як функціонально-семантична категорія. Концептуальні підходи до визначення поняття модальності у лінгвістиці. Класифікація видів модальності. Засоби вираження модальності при перекладі текстів різних жанрів з англійської мови на українську.
курсовая работа [133,0 K], добавлен 22.12.2010Джерела походження фразеологізмів в українській мові, функції та вживання їх у мовленні. Семантичний аспект фразеологічного вираження. Особливості вираження фразеологічної діяльності у творах Тараса Шевченка. Огляд висловів, які стали афоризмами.
презентация [3,0 M], добавлен 14.05.2014
