Структурно-семантичний аспект номінації парфумерно-косметичних товарів (на матеріалі англійської мови)

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 8П.ПГ373.2

Структурно-семантичний аспект номінації парфумерно-косметичних товарів (на матеріалі англійської мови)

Галицька Є.А.

учитель, Київська гімназія №86 «Консул»

Стаття присвячена проблемі номінації парфумерно-косметичних товарів у структурно-семантичному аспекті. Виокремлені назви розмежовано на моно- і по- лілексемні. У межах кожної групи виявлені способи словотворення: зазначено, що скорочення є спільним способом для обох груп. Особливу увагу приділено складним назвам, які проаналізовано у відповідності з виділеними структурними типами та ускладненими моделями. номінація косметичний структурний семантичний

Ключові слова: номінація парфумерно-косметичних товарів, способи словотво-рення, скорочення, структурні типи, ускладені моделі.

Статья посвящена проблеме номинации парфюмерно-косметических товаров в структурно-семантическом аспекте. Выделенные названия разделены на моно- и полилексемные. В пределах каждой группы определены основные способы словообра-зования. Отмечено, что сокращение есть общим способом для обеих групп. Особое внимание обращено на составные названия, которые проанализованы в соответствии с выделенными структурными типами и усложненными моделями.

Ключевые слова: номинация парфюмерно-косметических товаров, способы сло-вообразования, сокращения, структурные типы, усложненные модели.

The article deals with naming the perfume-cosmetic goods in structural-semantic aspect. All the names selected have been divided into mono- andpolylexemic groups. There have been identified basic ways of wordforming within each group. Abbreviation is the common way for both groups. The special attention has been paid to compound names which have been analysed according to strucrural types and complicated models.

Key words: nomination of perfume-cosmetic goods, ways of wordforming, abbreviations, structural types, complicated models.

Постановка проблеми і її зв'язок із важливими науковими та практичними завданнями. Назви парфумерно-косметичних товарів (ПКТ) є складниками величезного номінативного каркасу, який покликаний позначати об'єкти позамовної дійсності. На відміну від детально досліджених топонімів, іхтіонімів, ботанізмів, які вивчалися у різних аспектах, парфумерно-косметичні назви не підпадали під системний аналіз. Послідовне і багаторакурсне дослідження цих назв, виявлення їхньої структурно-семантичної специфіки дозволило б заповнити ту інформаційу лакуну, яка має місце у сфері номінації.

Постановка завдання (цілі статті). Ця розвідка зосереджена на виявленні структурно-семантичних особливостей парфумерно-косметичних назв із залученням методів словотворного і фразового аналізу. Метою дослідження є з'ясування специфіки процесів словотворення парфумерно-косметичних назв з огляду на використані моделі.

Актуальність репрезентованого матеріалу полягає у тому, що парфумерно-кос-метичні назви не були достатньо залученими до сфери лінгвістичних досліджень. Наукова новизна визначається тим, що ці назви вивчаються на двох рівнях (лексичному і фразовому), виходячи з їхнього структурного розмежування на моно- і полі- лексемні, що і зумовлює інтегрований характер дослідження. Об'єктом дослідження є назви парфумерно-косметичних товарів, що супроводжують цю продукцію і слугують її репрезентантами. Предметом дослідження є семантичні особливості парфумерно-косметичних назв з огляду на їхню структурну організацію.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема номінації різноманітних об'єктів постійно привертає увагу лігвістів, що свідчить про її багатогранність і склад-ність. При цьому звертається увага на взаємозв'язок образності та аналітичного способу номінації [Ушакова 2010], підкреслюється значення флористичних номінацій у формуванні етнічного континуума [Кириленко 2003], описується зооморфний код як джерело номінації [Калинина 2010]. Щодо таких утилітарних об'єктів, якими є товари парфумерно-косметичних фірм, то специфіка їхньої номінації розглядалася фрагментарно і несистемно. Зокрема назви ПКТ аналізувалися у сукупності з назвами фірм, послуг, продукції автомобільнобудівних концернів, харчових продуктів, що робило таке дослідження назв занадто різнорідних об'єктів непослідовним [Вінарєва 2003]. Доволі детальний аналіз парфумерної номенклатури був здійснений у вузьких рамках історії виникнення окремих назв, пов'язаних із соціальною діяльністю [Раевская 2005], але суто лінгвістичні особливості парфумерної номенклатури залишилися поза увагою дослідника. Складність і специфіка номінації парфумерних виробів, зокрема, пояснюється труднощами категоризації об'єктів, які зумовлені недостатністю інформації [Ле- вицький 2011]. Не слід забувати, що ПКТ мають складну фізичну природу і впливають на зорові, тактильні, нюхові, смакові рецептори парціально або комбіновано. Так, колір посідає значне місце у номінації ПКТ, особливо засобів, які мають декоративне призначення [Белова 2006, 7]. Але спостерігається брак досліджень, які були б присвячені не окремим групам ПКТ, а інтегрованому вивченню специфіки номінації на тлі основних груп і підгруп, на які розмежовуються різноманітні парфумерно-кометичні вироби.

Виклад основного матеріалу. При дослідженні структурно-семантичних осо-бливостей найменувань ПКТ аналіз ознак, які покладені у підгрунтя парфумерно-кос-метичних назв, тісно пов'язаний з питанням вивчення структурних найменувань. У рамках цього дослідження були проаналізовані назви, які були створені провідними світовими парфумерно-косметичними фірмами. Результати дослідження засвідчили, що на рівні структури залучених лексичних одиниць у ЛСГ найменувань об'єктів ПКТ найпростішими є монолексемні. Хоча питома вага кореневих структур у межах проаналізованої ЛСГ незначна, вони складають ядро ЛСГ, є найважливішими і слугують центрами словотвірних гнізд. Це переважно генетичні назви, які є спільними для всіх германських мов (Star; Red; Sun+;Wink; Body; Rush; Flash; Men; Baby). До цієї групи прилягають слова, які є складними за своєю природою, але сприймаються тепер як монолексемні, цільнооформлені (Blackberry; Strawberry; Forever; Today; Tomorrow). З огляду на парфумерні традиції, які генетично пов'язані з країнами Середньомор'я, серед парфумерно-косметичних назв функціонує пласт еліно-ро- манських запозичень, які інтродуковані в англійську мову (Eros; Romance; Illusion; Tropics; Lagоon; Amazon; Spirit; Diamond;Angel; La Mer; Passion; Vanilla). У межах групи монолексемних назв можна виокремити підгрупу похідних утворень, які належать до афіксальних дериватів. При аналізі суфіксальних похідних привертає увагу сильно обмежений суфіксальний інвентар. Він складається із стандартних суфіксів, що переважно зберегли значення, які вони мають у літературній мові. Безумовно, коло значень полісемантичних суфіксів вужче, ніж у літературній мові. Це стосується у першу чергу тих суфіксів, які, паралельно з нейтральним, мають оціночне значення. За нетранспонуючою суфіксальною схемою N^N утворено лише два деривати за однією спільною моделлю: God+ -ess ^ Goddes; Lion+ -ess ^ Lioness. Суфікс -ess входить до групи суфіксів фемінізації. Він термінальний і не використовується для подальшого словотворення [Бортничук 1988, 40]. Усі інші виявлені монолексемні деривати-паконіми утворені за транспонуючи ми схемами. Серед них домінує схема V--N, яка репрезентована моделлю із залученням суфікса -ation, який має аломорфи -tion, -ion, -fication. Це транспонуючий продуктивний суфікс, що утворює іменники від дієслівних основ і передає значення дії, умови дії, процеса, стану, на які указує основа [Бортничук 1988, 32]. За цією моделлю утворено три парфумерно-косметичні назви деривата: Act+ -ion -- Action; Reflect+ -ion -- Reflection; solve+ -tion -- Solution. Схема Adj--N репрезентована однією моделлю із залученням відповідного суфікса. Транспонуючий суфікс -ance утворює іменники від основ прикметників і передає значення «якість, стан»: Elegant+ -ance -- Elegance.

Схема N--Adj реалізується у трьох моделях із залученням відповідних суфіксів. Високопродуктивний суфікс -al передає узагальнююче значення «такий, що має певний зв'язок (за схожістю, походженням) з тим, на що указує основа» [Бортичук 1988, 53]: Herb+ -al -- Herbal. Багатозначний транспонуючий суфікс -ful сполучається з абстрактними іменниками і передає значення «такий, що має названі якості у повній мірі» [Бортничук 1988, 56], що спостерігається на прикладі Beauty+ -ful -- Beautiful. Якісне значення має транспонуючий суфікс -y [Бортничук 1988, 61], що і реалізується у назві Health+ -y -- Healthy. Схема N--V реалізується в одній моделі, за якою утворено назва Moistruriziny, похідна від інфінітива Moisturize. Трансформу- ючий суфікс -ize може приєднуватися до основ іменників і прикметників, формуючи перехідні і неперехідні дієслова. Приєднуючись до основ іменників, цей суфікс утворює медичну термінологію [Бортничук 1988, 65]. З огляду на це і треба надати перевагу схемі N--V над схемою Adj--N. Відповідна модель описує утворення пако- німа Moisture+ -ize -- Moisturize * Moisturizing. За межами традиційних англійських суфіксальних транспонуючих моделей залишається випадок V--N, Sign+ -ature -- Signature, який є типовим латинізмом. Аналог можна знайти у прикладі Mix+ -ture -- Mixture (медико-фармацептична термінологія). Не зважаючи на те, що суфіксальний інвентар сучасної англійської мови досяг 94 морфемних одиниць [Зятковская 1971, 6], суфіксальні моделі мало залучені до формування парфумерно-косметичних назв. Англійська мова у цілому бідна на префікси. «Утворення іменників за допомогою префіксів не знаходить широкого застосування в англійській мові» [Каращук 1977, 37]. У формуванні парфумерно-косметичних назв роль префіксів ще менш активна. Так, має місце нетранспонуюча схема Adj--Adj, яка реалізується у вигляді моделі Ultra- +sexy -- Ultra-sexy (суфіксоїд ultra- перейшов до розряду префіксів) [Бортничук 1988, 91]. Схема N--N реалізується у вигляді моделі Anti- +cellulite -- Anticellulite. Схема V----V реалізується у вигляді моделі re- +plumping -- replumping. У сучасній англійській мові префікс re- має абсолютну продуктивність і приєднується переважно до перехідних дієслів. Має значення повторного здійснення дії з метою зміни або покращення цієї дії [Бортничук 1988, 82].

Характерною рисою розвитку будь-якої мови є те, що вона «рухається» у напрямку скорочення слів. Усічені слова з'явилися в англійській мові серед іменників у XV сторіччі [Marchand 1969, 448]. Причиною наявності тенденції до різного роду скорочень слів у англійській мові є те, що в її словниковому складі значне місце посідають короткі, односкладові та двоскладові слова, а довші сприймаються як чужорідні [Мешков 1976, 155]. Прагнення англійської мови до моносилабізму зазначається і іншими лінгвістами, наприклад, Ш. Баллі: «... англійська мова, що прагне до моносилабізму, перетворює zoological garden у zoo.., popular concerts у pops» [Балли 1955, 133]. Важливою є та обставина, що численні лексичні скорочення не залишаються на периферії словникового складу, а стають надбанням усього мовного колективу, вживаються на позначення предметів реальної дійсності у повсякденному житті. Наявність цього мовного явища у назвах пояснюється об'єктивною закономірністю, пов'язаною із залученням до складу парфумерно-косметичних назв слів з різних ЛСГ, які підпали під процеси скорочення відповідно до тенденції мовного заощадження і створення короткого, але ємного лексичного знака. У дослідженому матеріалі лексичні скорочення являють собою усічені форми, які утворилися як результат апокопи: Bioeffect<biological effect; Liftingbio< Lifting biological; Hydra radiance < hydrante radiance. Специфічним варіантом апокопи є приклад Pure O2 < Pure oxygen, де усічена форма доповнюється цифрою, перетворюючись у хіміч-ну брутто-формулу. При цьому вся парфумерно-косметична назва перетворилася на креолізовану структуру [Бондаренко 2008, 54-55]. У результаті аферезиса утворилися назви: Youth X-tend ёyouth extend; X-treme < extreme. У проаналізованому матеріалі виявлені літерні абревіатури (акроніми): EGF Serum ёepidermal groeth factor serum; [A-F33] < aminofill33. Назви My VIBE Graffiti можуть бути помилково прийняті за абревіатуру, особливо з огляду на капіталізацію. Але насправді це випадки апокопи, оскільки Vibes < vibraphones. Хоча при цьому у парфумерно-косметичній назві від-бувається подальше скорочення VIBEёVibes [vaibz]. До традиційного і широко вживаного акроніма належить форма VIP < very important person, яка формує назву 212VIP men. Скорочення відрізняються від інших способів словотворення тим, що скорочене слово не є єдиним словесним позначенням даного поняття, а існує у мові паралельно з новим словом, від якого воно утворилося. У ЛСГ найменувань об'єктів-ПКТ зустрічаються слова, що утворилися шляхом залучення одночасно двох способів словотво- ру-скорочення і суфіксації. Стосується це двох власних імен, які підпали під процес скорочення, на який наклався процес деривації під впливом пестливо-зменшувального суфікса -y (а також його аломорфів -ie, -ee) [Бортничук 1988,51]: Barbara+ -ie ^ Barbie; Hello Catherine+ -y ^ Hello Kitty. Оскільки однією з ознак димінутива є емоційність, що підкреслює ставлення номінатора до номінативного об'єкта, усічені найменування несуть стилістичне забарвлення ніжності, лагідності, зворушливості, певної поблажливості і доброзичливості.

Але структурно-семантичні особливості парфумерно-косметичних назв не укла-даються у рамки монолексемних структур (кореневих слів і афіксальних дериватів) і акронімів. Серед проаналізованих назв найрізноманітнішими є складні найменування. Відносна бідність ЛСГ найменувань об'єктів-ПКТ словотворними засобами компенсується продуктивністю складених наіменувань, що забезпечують інтегровану характеристику об'єкта позначення. Однією з характерних рис досліджувальної ЛСГ є суттєве домінування полілексемних лексичних одиниць над монолексемними парфумерно-косметичними назвами. Утворення складних найменувань об'єктів- ПКТ відбувалося, ймовірно, такими чином: спочатку вони з'явилися як вільні слово-сполучення, як природній опис об'єктів - «.більшості лексичних одиниць при їх виникненні передував опис» [Топорцев 1974, 44], а з часом у зв'язку із суспільною потребою, що виникла, перетворилися на найменування, тобто закріпилися саме за цими об'єктами і стали їх індивідуальними позначеннями. Англійська мова має широкі можливості для репрезентації атрибутивності, тому цілком закономірно, що визначення об'єктів за допомогою їхнього опису призвело до виникнення парфумерно- косметичних назв досить різноманітної структури. Більшість функціонуючих назв є сполученням двох або декількох знаменних слів, що виражають одне поняття-указан- ня на об'єкт. Маючи цілісну номінацію, предметну співвіднесеність, смислову ціль- носпрямованість і єдність граматичної функції, парфумерно-косметичні назви типу Hypnotic poison; Ageless bloom; Secret Fantasy відповідають функціональному статусу слова. У цьому випадку можна стверджувати, що «цілісність номінації домінує над структурною дискретністю: виокремлення ознак, що характеризують предмет (який позначається) виявляється підпорядкованим його цілісному призначенню» [Ахмано- ва 1959: 169]. У процесі становлення ЛСГ найменувань об'єктів-ПКТ при залучені до неї побічних основних найменувань цілісність номінації починає домінувати над початковою формальною дискретністю. При цьому домінує семантична єдність всього комплекса, і комплексна конструкція сприймається реципієнтом як цілісна лексична одиниця. Домінування у досліджувальному матеріалі складених найменувань пояснюється наявністю загальної тенденції до аналітизації у сучасній англійській мові, в якій складні поняття виражаються, як правило, шляхом сполучення слів; прагненням у вигляді складеного найменування передати максимум можливих особливостей денотата. Можна вважати, що складені парфумерно-косметичні назви утворені шляхом «квазіпрефіксації» (у широкому розумінні цього слова) до іменника, що позначає об'єкт позамовної реальності (bloom; lily; silk; seduction) субстантивного або ад'єктивного компонента, що виконує диференціальну функцію. Інакше кажучи, назва має структуру N2N або AN. «Квазіпрефіксацію» (не треба плутати з традиційною префіксацією) використовують для найменування процесу, де підкреслюється позиційна властивість елемента, а не його функціональна сутність. У переважній більшості як елемент N так і N2, A є індоєвропейського походження (германського або романські запозичення), але їх сполучення створює нове утворення, що має специфічний характер, який віддзеркалюється у парфумерно-косметичній назві. За синтаксичною структурою складні назви - бінарні, трислівні, рідше чотирьох - і п'ятислівні субстантивні словосполучення. Вони є переважно ядерними, оскільки «являють собою групу слів, що утворюють граматично організовану структуру, в якій один з елементів панує над іншим. Цей елемент всередині даної групи не підпорядкований ніякому іншому елементу і є через це ядром даного сполучення» [Бурлакова 1995, 85]. За напрямом залежності усі ядерні сполучення поділяються на : 1) регресивні, тобто з лівим розташуванням залежних елементів і 2) прогресивні, тобто з розташуванням залежних складників справа від ядра. Аналіз досліджуваного матеріалу продемент- стрував, що переважно майже всі складені парфумерно-косметичні назви є ядерними регресивними словосполученнями. Оскільки ядерні словосполучення передбачають всередині групи стосунки підпорядкування, то всі вони є також підрядними. Підрядні словосполучення завжди двофрагментарні, тобто при сегментації на найменші склад- ники на кожному окремому рівні сегментації у підрядному словосполученні виокремлюються два найменші складники - ядро (head) і ад'юнкт (adjunct) [Бархударов 1966, 47]; за альтернативною класифікацією ядро називають провідним іменником (leading noun), а ад'юнкт - визначальним словом (modifier) [Kruizinga 1932, 178]. Як ядро, так і ад'юнкт більшої частини складних утворень - парфумерно-косметичних назв може бути поширеним (Purifuing tea tree and cucumber; Very irresistible Givenchy), що знаходить своє відображення у різних моделях. Ядро у більшості назв репрезентоване абстрактними, власними або конретними субстантивними іменниками (...Legend; ...Dior, ...Minerals). Ад'юнкт має складний або складно-похідний характер (Very irresistible...; Little black.; Full speed.). Частина ад'юнктів репрезентована похід- ною-суфіксальною основою (Ageless.; Hypnotic.; Calming; Protecting.; Gilded.). Щодо структури складених назв, то вони варіюються за формою ад'юнкта і ядра. У переважній більшості ці утворення є двофрагментарними структурами двох типів.

До першого структурного типу належать назви, які формально ідентичні іменним словосполученням, що включають до свого складу субстантивний складник (ядро - N) і означення (А) у ролі ад'юнкта, тобто - A+N (Yellow Diamond; Hypnotic Poison). Означення у них обмежує, конкретизує значення означуваного шляхом вказівки на одну з його диференціальних ознак. Переважний розвиток в утворенні складених найменувань ПКТ отримав саме цей тип найменувань - модель A+N та її ускладнені варіанти, яких нараховується 9. За 1-ю моделлю A(Ving)+N із суфіксально-похідним залежним компонентом, що виражений ад'єктивованим дієприкметником теперішнього часу, утворені назви Smouldering Silver; Protecting Pomegranate; Calming Effect; Moisturising Vanilla. Ад'єктивація дієприкметників полягає у поступовому накопиченні у них ад'єктивних значень і набуванні постійної ознаки. У наведених прикладах компонент A(Ving) має значення «такий, що здійснює певну дію» з відтінком «такий, що схильний здійснювати якусь дію». Особливо це чітко прослідкову- ється у назвах, які репрезентують заспокійливі захисні, зволожувальні косметичні (дермальні) засоби. 2-га Модель A(Ved)+N з ад'юнктом, який виражений дієприкметником минулого часу, реалізує смислові відносини між компонентами (Gilded Velvet; Sophisticated Violets) цієї словотворної моделі, які будуються на категоріальному значенні ад'юнкта «якість». Суфікс -ed, формуючи дієприкметник саме у формі минулого часу, надає певне значення «такий, який має те, що виражено словотворною основою» [Каращук 1977, 97]. Модель 3, в якій ад'юнкт сформований присвійним займенником A^+N (Her Secret) прозоро репрезентує приналежність, посесивність. Проведений аналіз матеріалу показує, що складні прикметники, які входять до складу полілексемних парфумерно-косметичних назв, утворені від основ певної семантики. При цьому можна виокремити підгрупу споріднених за структурою моделей: 4 - р A(A+A)+N; 5 - A(A+N)+N; 6 - A(N+A)+N; 7 - A(D+A)+N. Складені прикметники цієї підгрупи моделей характеризуються певними комбінаціями основ: а) двох прикметників, які надають якісну інтегровану характеристику щодо розміру і кольору, зокрема, (Little Black Dress; Little White Dress; Little Red Dress); б) ад'єктивної та субстантивної основ (Secret Fantasy Kiss; Urban Edge Nights); в) субстантивної та ад'єктивної основ (Summer White Sunset); г) адвербіальної та ад'єктивної основ (Very Irresistible

Givenchy), де наявність адвербіального складника має підсилюючий ефект, підкреслює якісну характеристику денотату. Залучення складних прикметників розширює інформаційний діапазон якісної репрезентації денотата. Існування лише моделей, які можна чітко і безпомилково віднести до певного класу (підкласу), заперечувало б іс-нування перехідних форм між ядерними і без'ядерними словосполученнями у межах ЛСГ парфумерно-косметичних назв. Передвісниками існування таких вільних словосполучень слугують деякі перехідні моделі, у складі яких спостерігаються такі вільні словосполучення. 8-а Модель A(Ving)+ N(NconjN) репрезентує наявність без'ядерного словосполучення у складі ядра, яке репрезентоване сполученням двох субстантивних основ (Nourishing Milk and Honey; Hydrating Peach and Cotton). Субстантивні елементи, що з'єднані сполучниками, можуть мінятися місцями, не змінюючи семантики назви. Ад'єктивний складник є спільним для обох субстантивних елементів і поширює свою атрибутивну дію на них обох. Модуль 9 має ще складнішу структуру ядра A(Ving)+N(N2+N1 conjN), яке репрезентоване трьома субстантивними складниками, двоє з яких формують ядерне словосполучення, яке є складником вільного словосполучення із незалежним субстантивним компонентом (Purifying Tea Trea and Cucumber), заміна чергування на Cucumber and Tea Tree не змінює семантики назви.

До другого структурного типу належать парфумерно-косметичні назви, що утворені за моделлю N2+N1, тобто співпокладанням компонентів субстантивного характера. Субстантивний компонент N1 функціонує як ядро словосполучення, а компонент N2, не втрачаючи своєї субстантивної семантики і природи, функціонує як ад'юнкт. Найпростіша модель репрезентована у назвах доволі широко, віддзеркалюючи різно-манітні (іноді доволі дивні і незбагненні) забаганки номінаторів (Skin Cavian; Miss Dior; Summer Fragrance; Doll Eyеs; City Rush; Ballroom Beauty; Nail Expents; Cherry Blossom; Youth Minerals). Крім найпростішої моделі у дослідженому матеріалі виявлено 8 ускладнених моделей. Три перші характеризуються ускладненим ад'юнктом. Зокрема 1-а модель N2(N+n)+N1 (Lady Gaga Fame) сформована суцільно субстантивними складниками. 2-а Модель N2(A+N)+N1, характеризується наявністю ад'єктивного складника (Full Speed Adrenaline; Full Speed Intense; Black Cat Eyes), тоді як 3-я модель N2(NprepN)+N1 залучає до складу ад'юнкта прийменник (Top to Toe Wash). Наявність прийменників є характерною рисою саме моделей другого структурного типу. Пояснюється це домінуванням субстантивних елементів у складі фразових конструк- тів. Найпростішим варіантом є 4-а модель N1 prep N2 (Garden of Eden; Flower in the Air; Diamonds for Men; Stars in the Sky). Модель 5 демонструє ускладнений варіант NprepN2+N1, який віддзеркалює, зокрема, речовинну природу ПКТ, що репрезентована у парфумерно-косметичні назви (Extract of Skin Caviar). Модель 6 репрезентує варіант ускладненого ядра, яке сформоване співпоклданням двох субстантивних компонентів N2+N1(N+n) (Glycerine Hand and Nails). Як і у випадку моделей першого структурного типу, так і у випадку моделей другого типу мають місце перехідні моделі, які посідають проміжну позицію між ядерними і без'ядерними словосполученнями. Вони репрезентовані варіантами з ускладненим ад'юнктом, 7-а модель N(A+N) conjN (Gold Amber and Tuberose; Sugar Plump and Vanilla), 8-а модель N^+^conjN (Oriental Orchid and Raspberry). Виходячи за межі ядерних структурних моделей словосполучення можуть бути описані моделлю NconjN (Cranberry and Honey; Love and Glamour; Lily and Gardenia; Raspberry and Hibiscus; Apricot and Shea), так само як і моделлю AconjA (Prompt and Pearly).

Висновки та перспективи подальших розвідок. Аналіз парфумерно-косметичних назв на рівні структури лексичних одиниць у межах ЛСГ дозволив виокремити такі типи: монолексемні (кореневі, похідні - афіксальні і скорочення), полілексемні (складені). Питома вага монолексемних назв є доволі значною при домінуванні по- лілексемних утворень. Афіксальні похідні формуються обмеженим набором моделей. Суфіксальні деривати утворюються як за транспонуючими, так і за нетранспонуючи- ми схемами. Скорочення виступає як самостійний спосіб словотвору, так і у сукупності із суфіксацією. Складені назви характеризуються розмаїттям моделей, за якими вони створені, специфічною структурно-семантичною організацією, семантичною гетерогенністю складників. Характерною специфікою складених парфумерно-косметичних назв є можливість варіювання їх компонентів. Серед проаналізованих назв мали місце окремі поодинокі моделі: D+A (Pretty Fabulous); Num+A (One Essential); A+N+A (Black Suede Essential). Але найцікавіша група назв сформована дієслівними конструкціями, які можуть розглядатися як імперативні речення (Slip into...; Slip into... darling; Just Move; Just Play; Push up; Only Imagine; Perceive Dew). Це свідчить про доречність прагматичного аналізу назв, без якого важко забезпечити проникнення до онтологічної сутності мови як засобу спілкування і репрезентації інформації. Вивченню ролі семантичних складників у реалізації прагматичних особливостей парфумерно-косметичних назв і будуть присвячені подальші розвідки.

Список використаних джерел

1. Ахманова О.С. Очерки по общей и русской лексикологии: [учебник] / О.С. Ахма- нова. - М.: Учпедгиз, 1957. - 295с.

2. Бати Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка / Шарль Балли. - М.: Изд-во иностр. лит., 1955. - 416с.

3. Бархуадаров Л. С. Структура простого предложения современного английского языка: [монография] / Л.С. Бархударов. - М.: Высш. Школа, 1966. - 200с.

4. Белова А.Д. Цветообозначение в современном английском языке // Вісник Хар-ківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - Серія «Романо-герман- ська філологія. Методика викладання іноземних мов». - Харків, 2006. - Вип. 50, №74. - С.3-9.

5. Бондаренко В.В. Невербальні компоненти текстів - англомовних інструкцій до вживання лікарських препаратів / В.В. Бондаренко, А.В. Боцман // Проблеми се-мантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: зб. наук. праць / відп. ред. Н.М. Корбозерова. - К.: Лотос, 2008. - Вип. 14. - С.48-57.

6. Бортничук Е.Н. Словообразование в современном английском языке: [учеб. по- соб.] / Е.Н. Бортничук, И.В. Василенко, Л.П. Пастушенко. - К.: Вища школа, 1988. - 264с.

7. Бурлакова В.В. Основы структуры словосочетания в современном английском языке: [монография] / В.В. Бурлакова. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1975. - 128с.

8. Вінарєва О.В. Особливості морфологічної структури та шляхи утворення англо-мовних торгових назв / О.В. Вінарєва // Проблеми семантики слова, речення та тексту: зб. наук. праць / від. ред. Н.М. Корбозерова. - К.: Вид-во Київськ. нац. лінгв. ун-ту, 2003. - вип. 10. - С.11-19.

9. Зятковская Р.Г. Суффиксальная система современного английского языка: [учебник] / Р.Г. Зятковская. - М.: Высш. школа, 1971. - 185с.

10. Калинина Л.В. Зооморфный код как источник номинации морально-этической оценки (на материале орнитонимов русского диалектного языка) / Л.В. Калинина // Нова філологія: зб. наук. праць / гол. ред. В.М. Манакін. - Запоріжжя: Вид-во ЗНУ, 2010. - №40. - С.151-166.

11. Каращук П.М. Словообразование английского языка: [учебник] / П.М. Каращук. - М.: Высш. школа, 1977. - 303с.

12. Кириленко В.А. Флористическая номинация как один из базовых сегментов этнического континуума / В.А. Кириленко // Актуальні дослідження іноземних мов і літератури [матеріали міжвузівської наукової конференції молодих учених (13-14 лютого 2003 р.) / відп. ред. В.Д. Каліущенко]. - Донецьк: Дон НУ, 2003. - С.125-127.

13. Левицький А.Е. Категоризація і номінація нечітких сутностей та її ознак / Л.Е. Ле- вицький // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. - Серія «Філологія» / гол. ред. А.В. Корольова. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2011. - Т.14, №1. - С.69-76.

14. Мешков О.Д. Словообразование современного английского языка: [монография] / О.Д. Мешков. - М.: Наука, 1976. - 245с.

15. Раевская О.В. Как называются духи, или к вопросу о парфюмерной номенклатуре / О.В. Раевская // Филологические науки / гл. ред. П.А. Николаев. - М.: Изд-во МГУ, 2005. - №6. - С.40-53.

16. Топорцев И.С. Предмет, задачи, материал и методы ономасиологии / И.С. Топор- цев // Проблемы ономасиологии: сб. наук. тр. - Орел: Орловский гос. пед. ин-т, 1974. - Т.21. - С.3-76.

17. Ушаков Н.В. Образность и аналитический способ номинации / Н.В. Ушаков // Иностранные языки в высшей школе: науч. журн. / гл. ред. Я.М. Колкер. - Рязань: Изд-во Рязанского гос. унив-та им. С.А. Есенина, 2010. - вып. 4 (15). - С.74-79.

18. Kruisinga E.A. A Handbook of Present - day English / E.A. Kruisinga. - Groningen, 1932. - 506p.

19. Marchand H. The Categories and Types of Present-day English Word-formation / H. Marchand. - Wiesbaden: Beck, 1960. - 379p.

Размещено на Allbest.ru