Українська кардіологічна термінологія

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська кардіологічна термінологія

Баніт Д.Ю.

Анотація

УДК 8П.Ш.2'373.46

УКРАЇНСЬКА КАРДІОЛОГІЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ

Аннотация

УКРАИНСКАЯ КАРДИОЛОГИЧЕСКАЯ ТЕРМИНОЛОГИЯ

Банит Д.Ю., асп., Институт филологии КНУ имени Тараса Шевченка, г. Киев.

Annotation

UKRAINIAN CARDIAC TERMINOLOGY

Banit D., PhD student, Taras Shevchenko National University of Kyiv.

This article reviews the main aspects of cardiac terms in Ukrainian language, their adaptation to the peculiarities of the Ukrainian language. Thematic groups of cardiac terms are described.

Key words: terms, cardiology, Ukrainian, medical terminology, thematic groups.

Зміст статті

За останні роки значно зросла зацікавленість науковців проблемою медичної термінології.

Як правило, дослідження медичної термінології українські вчені здійснювали лише в певних аспектах. Одним із них є етимологічний - дослідження функціонування греко-латинської терміносистеми та унормування українських варіантів (Г.О. Краковецька [3]); лексики окремих підсистем медичної термінології (О. Б. Петрова [8]). Н.В. Місник досліджувала аналітичні терміни у складі клінічної медицини, структурно-граматичні особливості клінічних термінів та культуру терміновживання в українській мові [4]. Принципи унормування медичної термінології розробляли О.О. Кіцера [2]), М.П. Павловський [7]), Р.І. Стецюк [9]), А. В Ткач [11]).

Термінологія в медичній галузі досягла кардинальних змін у порівнянні з минулими часами, проте, залишається ще багато питань для дискусій як загального плану, так і стосовно вживання окремих термінів і терміносполучень, зокрема доцільності вживання українських номінацій замість латинських або грецьких.

Термінологічний склад мови є динамічною системою, яка зазнає постійних змін шляхом поповнення новими лексичними одиницями або завдяки семантичній трансформації вже існуючої термінолексики. Основними способами збагачення є творення нових слів на основі власних мовних ресурсів, запозичення з інших мов, вторинна номінація.

За час формування української термінології медична термінологія досягла високого рівня розвитку. На зміну латинським термінам в мову вживились українські відповідники (повні або часткові - суфікси, префікси). А терміни іншомовного походження пристосувалися до особливостей мови і стали частиною термінологічної бази української мови.

Переважна більшість медичних термінів є латинськими чи грецькими. Як приклад наведемо деякі, що стосуються конкретно кардіології: атрофія, бактерія, діагноз, кардіограмма, кардіолог, аберантний (відхилений від норми); авальвулярний (позбавлений клапана).

На відміну від латинських і грецьких, українських термінів у мові медиків зустрічається значно менше. І причина зовсім не в тому, що українська мова не здатна передати реалії чи предмети, які називають грецька чи латинська мова. Тут скоріше все будується на практичності. Латино-грецька термінологічна база - це своєрідна "мова-есперанто" для медиків. Це ті універсальні поняття, які дають можливість людям розуміти одне одного незалежно від віку, статі, країни, до якої вони належать. Потрапляючи на конференцію, симпозіум або захист наукової роботи, людина в загальних рисах буде розуміти про що йдеться, навіть якщо вона зовсім не володіє мовою цієї країни. Розглядаючи таке питання, варто задуматись, а чи потрібно взагалі замінювати вже усталені медичні назви українськими варіантами. Безумовно, що частина українських слів у науковій мові повинна бути. Врешті-решт, лексичний склад мови повинен збагачуватись, змінюватись, доповнюватись у залежності від часу та обставин. І спроби науковців у створенні української медичної термінології не були марними. Прикладом такої науково-пошукової роботи є "Російсько-український медичний словничок" Олени Курило до загального вжитку увійшли такі слова, як: гомілка, рухомий нерв, шлуночок, камера серця, ліве передсердя, праве передсердя. Значний вплив на розвиток власне української анатомічної лексики мав словник М.А. Галина "Російсько-український медичний словник", переглянутий і остаточно впорядкований редакційною комісією під головуванням О.В. Корчак-Чепурківського (Київ, 1920 р.). Згодом у 1926 році у Празі М.

А. Галин видав "Медичний латинсько-український словник". Основою його термінологічної концепції була побудова термінів на власне українському мовному матеріалі.

Однак необхідно зазначити, що при утворенні похідних термінів власне українські назви не завжди витримують конкуренцію із запозиченими іншомовними відповідниками. Звернімося до "Словника чужослів мови медика" Станіслава Владиславовича Нечаєва [6]. Деякі терміни, що ми знаходимо, цілком зрозумілі і практичні у застосуванні. Зокрема такі, як: видалення (евакуація), випадок (казус), вітамінобрак (авітаміноз), вказівка (інструкція), правило (канон), примірник (екземпляр), прогрівання (діатермія). Більше того, український відповідник зрозуміліший для людей, які не пов'язані з медициною, він відображає сенс явища. Наприклад: спинний (дорсальний), спиночерепний (дорсовентральний), щеплення (інокуляція), процідження (інфільтрація), порожнина (каверна), тепломіра (калорія). Але переважна більшість українських термінів поступається місцем іншомовним. У деяких випадках розміром: безвілля (абулія), дванадцяткозапал (дуоденіт), двоїстість (дуалізм), залозорозтинання (аденотомія), зовнішньопохідний (екзогенний), кровозапрудження (інфаркт), надзахоп (екстаз), печеропрутниця (каверніт), харчоприпис (дієта); а в деяких практичністю застосування, адже для працівників медичної науки і сфери загалом набагато зрозумілішими термінами будуть агонія, аденоїди, аденофіброма, діафрагма, доза, донор, душ, евентрація, екзема, ніж конання, залозники, залозоволокноноопух, перепно, датка, давець, прискалець, винутрення, рофія. На те вони і запозичені слова, що б зберігати свою структуру. Безперечно, вони пристосовуються до мови, але не замінюються цілком і всі. Є терміни, до яких можна і варто добирати українські відповідники, але це далеко не всі слова. Проте, дуже часті випадки, коли запозичене слово починає існувати з українським для позначення одного поняття чи явища.

Розглянемо приклади з "Українсько-російсько-англійського словника з кардіології". Зокрема, у одній з різновидів хвороби абсцес бачимо сполучення запозиченого й українського слів: абсцес легені, абсцес мигдалика, абсцес нирковий. Те саме ми спостерігаємо у термінах: анамнез життя, сімейний, спадковий, професійний фармакологічний.

Дослідження української кардіологічної термінології ми почали з аналізу словників і поділу лексики на групи. Для аналізу ми обрали "Українсько-російсько-англійський словник з кардіології" І.Ф. Заремби, Г.І. Гурської [1] та "Латино-український медичний словник" С. Нечая [5]. Вибір словників для аналізу зумовлений кількома причинами:

1) у практичній чи науковій роботі часто доводиться користуватися російською літературою;

2) у виданнях медичної літератури нерідко зустрічаються терміни англійською мовою. А вибір латино-українського словника зумовлений тим, що окрім російських і англійських відповідників необхідно посилатися на мову, в якій термін існував первинно, а згодом уже почав функціонувати в інших терміносистемах. До того ж, при поділі медичних термінів на такі групи як походження та словотвірні характеристики ми зможемо визначити ці особливості безпосередньо в мові, з якої вони походять.

Для аналізу словотвірних складових нам знадобляться компоненти не лише української мови, а й латино-грецьких термінів. Більша частина медичних термінів існує в нашій мові, поєднуючи в собі особливості двох словотвірних систем (наприклад, термін авітаміноз: латинський префікс а-, що позначає нестачу чого-небудь та відсутність флексії-is, що є українською особливістю цього терміну).

Поділ на тематичні групи передбачає, що слова будуть розміщені відповідно до їх тематичного спрямування. Ми виокремили кілька найбільших груп і проаналізували склад словника за цим критерієм. Очевидно, поділ досить умовний, оскільки одне слово могло відноситись як до однієї групи, так і до іншої, або не відноситись до запропонованих взагалі. Серед тематичних груп ми можемо виокремити такі основні:

1) Анатомічні терміни. Цю групу складають такі терміни як аберантний відхилений від норми); авальвулярний (позбавлений клапана); анастомоз аортокоронарный і анастомоз артеріовенозний (поєднання двох порожнистих органів, поєднання артерії та вени); батикардія (низьке положення серця); бета-адреноблокатор; бета-блокатор.

2) До групи фізіологічних процесів належать терміни: активність серця плода; ангіотонічний (посилює тонус судин); аномалія Ебштейна (вроджена вада тристулкового клапана серця) біопотенціал серця; ваодилатація; вазоконстрикація (артеріальна) тощо.

3) До групи процесів лікування належать терміни: алопластика; ангіопластика (пластична хірургія на судинах); аерозольтерапія; аероіонотерапія; аеротерапія; амбулаторія; бальнеотерапія.

4) Групу назв хвороб можна сформувати з таких термінів: абсцес (аспіраційний, геморагічний, емболічний, легені, метапневмонічний, метастатичний, мигдалика, нирковий); альтернація серця (порушення скоротливої функції серця); амебіаз; амілоїдоз серця; вада (вроджена, клапана аорти, клапана митрального, клапана серця, клапана тристулкового, набута, позасердцева, серця, серця вроджена серця комбінована);

5) Характерною особливістю української термінології є те, що частина термінів виникла в результаті метафоричного перенесення одного із значень смислової структури слова. Підставою для метафоричного переносу є подібність зовнішнього вигляду об'єкта номінації: гілка, гирло, ритм, картина, тиск, вогнище, пауза, пучки, хвиля, вузол, ніжки, пазуха, стовбур, сумка, цибулина, шлуночок. Наприклад: "Найскладніша діагностика інфарктів, ускладнених блокадою ніжки пучка Гісса". Порівняймо: ніжка - "одна з нижніх кінцівок дитини, пестливе від нога". Підстава для переносу - зовнішня подібність - форма ноги, ніжки дитини.

В.І. Тихоша пропонує власну класифікацію медичних термінів за тематичними групами. Окрема група позначає захворювання і об'єднує кілька семантичних сполучень, кожне з яких має спільний компонент. Наприклад, компонент "серцева хвороба" об'єднує 135 назв серцево-судинних захворювань: ішемічна хвороба серця, серцевий біль, брадикардія, гострий інфаркт міокарда, тахікардія та ін. [10,102]. Таку класифікацію можна застосувати до кардіологічних термінів.

Тематична група поділяється на підгрупи:

1. Номінація за характерною ознакою захворювання: а) за назвами об'єктивних симптомів (наприклад, на основі назви аневризма утворюють: аневризма аорти, аневризма артеріовенозна); б) за назвами патології (патоморфологічних та патофізіологічних проявів): на основі терміну абсцес(наповнена гноєм порожнина в тканинах тіла) утворено найменування хвороби абсцес аспіраційний; в) за назвами "форм перебігу, хвороби (наприклад, за допомогою назви ознаки "гострий" утворено терміноназви хвороб: гострий інфаркт міокарда, гостра серцева недостатність.

2. Терміни. утворені на основі назви об'єкта захворювання (наприклад, на ґрунті анатомічної назви серце утворено назву хвороби амілоїдоз серця, альтернація серця.

3. Назви хвороб утворені в результаті вторинної номінації (наприклад, медичний термін серцевий клапан є результатом асоціативного сприйняття хвороби і предмета, який зустрічається у побуті) або аорта "сидяча верхи".

Наступна лексико-тематична група складається з термінів на позначення симптомів захворювання та синдромів, їх поєднує спільний компонент: "ознака", "характерний прояв хвороби". Сюди входять такі тематичні мікротерміногрупи, як:

1. Назви на позначення суб'єктивних симптомів захворювання: відчуття стискання в грудях, набряк серцевий, серцевий напад, біль у серці.