Формування лінгвістичної англомовної компетентності студентів нефілологічних спеціальностей на основі розвитку їхньої мовної свідомості

Размещено на http://www.allbest.ru/

2

ФОРМУВАННЯ ЛІНГВІСТИЧНОЇ АНГЛОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ НЕФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ НА ОСНОВІ РОЗВИТКУ ЇХНЬОЇ МОВНОЇ СВІДОМОСТІ

Білоножко Н.Є., к. пед. н., асист.,

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, м. Київ

У статті розглядається формування лінгвістичної компетентності студентів немовних спеціальностей на основі розвитку знань про мову як систему, визначаються шляхи розвитку цих знань як умови мобілізації їхньої мовної свідомості. Доведено, що іншомовна комунікативна компетентність включає лінгвістичний, соціолінгвістичний і прагматичний компоненти, кожен з яких ґрунтується на знаннях, навичках і вміннях

Ключові слова: лінгвістична компетентніть, мовна свідомість, система мови, автономія.

В статье рассматривается формирование лингвистической компетентности студентов нефилологических специальностей на основе развития знаний о системе языка, выделяются способы развития этих знаний как условие мобилизации языкового сознания учащихся. Доказано, что иноязычная коммуникативная компетентность включает лингвистический, социолингвистический и прагматический комполненты, каждый из которых базируется на знаниях и умениях.

Ключевые слова: лингвистическая компетентность, языковое сознание, система языка, автономия студента.

The article deals with linguistic competence development of the students who study English for specific purposes, on the basis of language system knowledge in order to encourage their language consciousness growth.

Key words: linguistic competence, linguistic consciousness, language system, autonomy

лінгвістична компетентність мовна свідомість студент

Сформована іншомовна комунікативна компетентність майбутнього спеціаліста є запорукою успішного подолання бар'єра у його подальшій професійній комунікації, а також джерелом взаєморозуміння партнерів по бізнесу та продуктивного співробітництва.

У науковій педагогічній літературі дослідження особливостей оволодіння іноземною мовою як засобом спілкування на нефілологічних спеціальностях за різними предметними спрямуваннями знаходять своє втілення у працях таких науковців як: М. Задорожна, Л. Котлярова, Л. Манякіна, Є. Мірошніченко, О. Петращук, Г Савченко, О. Тарнопольський, І. Угрюмова та ін.

Отримані наукові результати у сучасній вітчизняній методиці навчання іноземним мовам для спеціальних цілей сприяють більш ефективному вирішенню проблеми формування комунікативної конкурентоспроможної особистості на ринку праці. Незаперечним фактом є формування багатогранної особистості у процесі вивчення іноземної мови, Проблема того, як будувати студенту власну мовну індивідуальність відповідно до особистісного змісту професійної діяльності, є такою, що потребує уваги науковців.

Доведено, що іншомовна комунікативна компетентність включає лінгвістичний, соціолінгвістичний і прагматичний компоненти, кожен з яких ґрунтується на знаннях, навичках і вміннях. Але, як вказує С.Ю.Ніколаєва, кожна компетентність як сукупність знань, навичок і вмінь побудована також на поєднанні ставлень, цінностей, емоцій, здібностей, поведінкових компонентів, тобто усього того, що можна мобілізувати для активної дії [Ніколаєва 2013, 84]. Проблема мобілізації студентів до активної дії у Загальноєвропейських рекомендаціях пов'язується з формуванням їхньої мовної і комунікативної свідомості. Сприйнятливість до мови та її використання, включаючи знання і розуміння принципів, за якими мова організовується і вживається, сприяє тому, що новий досвід узагальнюється у вигляді впорядкованої структури і розглядається як спосіб збагачення існуючого досвіду. Тоді нова мова може вивчатись і використовуватись з більшою готовністю [Загальноєвропейські рекомендації, 2003].

Отже, метою статті є розгляд шляхів формування лінгвістичної компетентності студентів нефілологічних спеціальностей на основі розвитку їхньої мовної свідомості.

Здатність студентів свідомо будувати та втілювати свій шлях до досягнення мовної компетентності є важливим фактором їхнього успішного саморозвитку. Один зі способів побудови власної мовної індивідуальності з орієнтацією на майбутню професійну діяльність пов'язаний із формуванням лінгвістичної компетентності студента, тобто отриманням базових знань про мову як систему, оволодіння навичками аналізу мовного матеріалу.

Лінгвістична компетентність складається із лексичних, фонологічних та граматичних знань і вмінь, а отже характеризується складною багатоярусною структурою (В. Борщовецька, Н. Босак, О. Вовк, А. Кириченко, О. Лаврова, В. Осідак, Ю. Семен- чук, І. Сніховська, В. Шмідт).

У Загальноєвропейських рекомендаціях підкреслюється надзвичайна складність мовної системи і вказується на той факт, що викладачі можуть вибирати моделі лінгвістичного опису, які допомагають визначити й класифікувати основні компоненти лінгвістичної компетентності [Загальноєвропейські рекомендації, 2003]. У цьому контексті таке положення має особливе значення, оскільки студенти повинні знати, що їм потрібно вивчати (декларативні знання), тобто знати складові мовної системи, і як їм потрібно це вивчати (процедурні знання), тобто знати навчальні стратегії, щоб досягти бажаного рівня володіння мовою, яку вони вивчають. Студент досягає належного рівня лінгвістичної компетентності, якщо він має уявлення про систему мови, яку він вивчає, і може користуватися нею на практиці [Азимов, 1999, 407]. Знання студентів про мову не повинні бути сумішшю ізольованих фактів, що порушує психологічний принцип у навчанні іноземної мови (ІМ), змістом якого виступає вимога забезпечити цілісність, синтетичність засвоюваних знань. Іншими словами, знання повинні носити системний, цілісний характер. Результатом системного характеру знань є їхня стійкість. Знання про мову як систему сприяє розумінню змісту навчального процесу, що підвищує рівень мотивації студентів.

Отже, знання про одиниці мови, складники мовної системи, з одного боку, допомагають студентам чітко усвідомлювати обсяг мовного матеріалу, яким потрібно оволодіти, щоб досягти певного результату, а з іншого боку, ефективно організувати самостійне навчання. Автономія студента забезпечується методико-стратегічним навчанням, що означає «наявність знання про те, яким шляхом слід іти, вміння йти цим шляхом і здатність іти цим шляхом» [Бим, 2002, 14].

Оскільки, всупаючи до вищого навчального закладу, студенти вже мають певний запас знань про мову як систему, тому логічно розглядати це питання з точки зору розширення / узагальнення знань про мовні явища, що, на нашу думку, може здійснюватися двома шляхами [Білоножко, 2011, 17].

Перший шлях пов'язаний із виконанням завдань на базі узагальнюючих таблиць. Ці таблиці можуть скласти викладачі, а потім, за зразком, і самі студенти, зважаючи на розвиток їхньої автономії у навчанні. Таблиці можуть стосуватися як мовної системи у цілому, так і певного грамматичного, лексичного або фонологічного явища. Прикладом такої роботи є таблиця “Grammar Systems”, яку ми склали для порівняння граматичних систем англійської, української і російської мов. За необхідністю можна створити додаткову колонку - щоб висвітлити особливості мови іноземних студентів.

Таблиця. Instruction: Compare the grammatical systems of the Ukrainian, Russian and English languages: put + (plus) if such grammar phenomenon exists in the language and - (minus) if it doesn't exist. Discuss the results of the task.

GRAMMAR SYSTEMS