Активізація вставлених конструкцій як інноваційний процес у сучасному українському синтаксисі
Аналіз інноваційних процесів у синтаксисі сучасної української мови. Суть концепції Д. Баранника про інтраструктуру та інфраструктуру. Ілюстрація вставлених елементів інфраструктури на прикладах художньої літератури, офіційно-ділових і наукових текстів.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 07.05.2019 |
| Размер файла | 28,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http //www.allbest.ru/
ДВНЗ «Київський університет управління та підприємництва»
Активізація вставлених конструкцій як інноваційний процес у сучасному українському синтаксисі
Бондаренко О.
Сучасний етап лінгвістичної науки характеризується значною кількістю теорій, концепцій, парадигм, які ґрунтуються на багатоаспектному дослідженні мовних одиниць. У центрі пильної уваги українських мовознавців упродовж останніх десятиліть перебувають питання, пов'язані із загальною теорією граматичного ладу мови, усебічним, комплексним вивченням його компонентів. Граматичний лад учені справедливо визнають надзвичайно складним явищем [3, с.1]. Складність розуміння теоретичних засад граматичного ладу мови зумовлена передусім неоднозначним розв'занням проблеми його системно-структурної організації, зокрема наявністю різних концептуальних підходів до аналізу виокремлюваних у ньому граматичних одиниць. При цьому важливо наголосити на тому, що, як зауважував А. Білецький, «кожна наука (а не тільки мовознавство) не може залишатися незмінною, доки нею займаються вчені-дослідники. В цьому полягає відмінність науки від схоластики, бо дослідні горизонти науки постійно розширюються, адже вона збагачується новими фактами, новим їх розумінням, новими теоріями» [2, с.42]. Отже, як зазначає А. За- гнітко, «ми живемо в атмосфері синтаксичного плюралізму, що для науки є нормою.
Сучасне мовознавство прямує (дрейфує) у мовну нескінченність, тому що сама мова - за своїми базовими функціями не що інше, як засіб вираження думки (волі, почуття) і, головне, реальність людської комунікації» [5, с.7].
Мета статті - простежити вплив розмовного синтаксису на письмове мовлення, констатувати процес активізації вставлених конструкцій, дослідити тенденцію розширення стилістичних кордонів категорії вставленості, визначити функції вставлених конструкцій з позиції дворівневого синтаксису, описати зв'язок вставлених компонентів з основним реченням.
До інноваційних теорій у граматичному ладі мови, на нашу думку, належить концепція Д. Баранника про дворівневий синтаксис [1; с.13], в якій I рівень він називає інтраструктурою, а II - інфраструктурою. У синтаксичній організації речення в українській та в інших слов'янських мовах діють два структурних рівні базово-комунікативний та модифікаційно-супровідний, або рівень суб'єктивно-модального та інформативного прирощення. Перший (інтраструктурний) рівень створює граматично та інтонаційно організована єдність компонентів (слів, речень), зв'язаних між собою відношеннями сурядності й підрядності. Це базова (основна) структура речення. Саме засобами базового структурного рівня виражена комунікативна сутність висловлення, визначено базовий логічно-змістовий і граматичний контури речення. Другий (інф- раструктурний) рівень утворюють синтаксично й інтонаційно автономні вербальні структури звертання, слова автора при прямій мові, вставні та вставлені конструкції тощо. Вони „обслуговують” речення, забезпечують йому інформативну повноцінність, орієнтують вислів на адресата. Услід за Д. Баранником базово-комунікативний (основний) рівень називатимемоінтраструктуроюречення, а модифікаційно-супровідний, або рівень суб'єктивно-модального та інформативного прирощення, - інфраструктурою речення [1, с.13]. Уточнюючи подане трактування, вважаємо за доцільне наголосити, що інфраструктура становить комплекс функціонально спеціалізованих автономних синтаксичних форм, які перебувають у базовій структурі (інтраструктурі) речення, еластично переривають його граматичну та інтонаційну лінійність і водночас забезпечують потрібні, зумовлені комунікативним завданням прирощення інформативного, суб'єктивно-модального, експресивного та іншого характеру.
Семантика речення, як відомо, має загальномовний та індивідуальний (особистіс- ний) аспекти. Категорія модифікаційно-супровідного рівня - один з основних засобів формування особистісного аспекту семантики речення.
Коли рівеньо собистісного (інфраструктурного) компонента особливо високий, то тут уже йдеться про модальнезначення. Мовна модальність на рівні синтаксису привертала й продовжує привертати пильну увагу вчених. Це зрозуміло, тому що граматична модальність, будучи ідеєю комунікативної одиниці, передовсім характеризує речення, вона тут виявлена у всій повноті свого змісту. М. Мірченко з цього приводу постулює так „Будь-яке речення виражає модальну семантику, яка зумовлена
1) об'єктивним станом речей у світі й пізнанням такого стану мовцем-оповідачем;
2) суб'єктивним інтерпретуванням події, ситуації, факту дійсності в діапазоні можливості, наміру, вірогідності, необхідності, сумніву, категоричності; 3) настановою, комунікативним наміром мовця, його завданням передати об'єктивну (суб'єктивну) інформацію, дізнатися від адресата щось, спонукати його до чогось чи висловити бажання про щось; 4) емоційністю/нейтральністю, що супроводжує акт комунікації і може виявлятися в реченнєвій структурі” [7, с.221]. Погоджуючись із думкою М. Мірченка, можемо констатувати, що вставлене речення теж має суб'єктивне начало і особливо це стосується художнього і розмовного стилів, напр. Дивись же на мене, сонце, й засмали мою душу, як засмалило тіло, щоб вона була недоступна для комариного жала (Я себе ловлю на думці, що до сонця звертаюсь, як до живої істоти. Невже се значить, що мені бракує товариства людей?) (М.Коцюбинський). Вставлена конструкція - це суб'єктивні міркування в діапазоні здивування, сумніву. Суб'єктивне інтерпретування події, що згодом переходить в емоційне почуття докору спостерігаємо в іншому реченні Ці злигодні довгі, а буде ще гірш, / ці роздуми чорні, ці корчі і крадки, / оці парадокси, дива і загадки. / (Та цур твоїм докорам. Досить. Облиш) (В.Стус).
В останні десятиліття вставлені конструкції стали використовуватися дуже часто, тому процес їхньої активізації теж, на нашу думку, можна віднести до інноваційних явищ. Через дефіцит часу, вплив реклами, виборчих кампаній - а це реалії сьогодення - ми маємо скорочені, «компресовані» [4, с.138] речення, напр. Ні - війні! Крим - Україна! Вибір - киянам!; Завтра зарплата! та ін. Синтаксична компресія та встав- леність - це дві протилежні категорії одного процесу - переходу невідшліфованого усного мовлення в письмове. Нині, на жаль, стирається грань між усним і письмовим мовленням усне все більше проникає в письмове, посилюється вплив розмовного синтаксису на письмове мовлення.
У сучасній художній літературі постмодернізму яскраво виражена тенденція до використання не тільки вставлених речень, а цілих вставлених текстів роздумів, спогадів, роз'яснень тощо. Зокрема, у творах О. Забужко часто функціонують ускладнені речен- нєві конструкції, напр. Страх передавався у спадок - боятись належало всіх чужих (кожен, хто виявляв до себе зацікавлення, був насправді підісланий КГБ, аби вивідати, про що у вас розмовляється вдома, а потім знову прийдуть ті дяді й посадять татка в тюрму, - особливо підозрілими були ті, хто заводив вільнодумні балачки класі в дев'ятому на міській олімпіаді з літератури познайомилася із окуляристим відмінником із математичної школи - він мав рідкісну для підлітка шкіру - як щойно очищений персик, і, під ненормально товстими окулярами, видно було в профіль, - темні й густі, мов шовк, дівочі вії, а сміючись, напружувався цілим тілом, як то буває з дуже нервовими інтелігентними хлопчиками, котрих не відпускають у двір гратися самих, а виводять на прогулянку на повідочку санчат, замотавши вище носа вовняним кашне, - такі хлопчики завжди в тебе закохувалися, на те не було ради, а втім, вони багато читали і любили обговорювати прочитані книжки, і відмінник з математичної школи, невміло- старомодно, наче протезом, підтримуючи тебе на сковзанках під лікоть - була зима, і всніжені хідники щокрок поблискували підступно визлисґаною чорнотою, - мав необережність згадати „украинского писателя Винниченко - не читала?” - тебе з місця вкинуло в жар оце ж і є те, про що попереджали тато з мамою! - з ленінською хитринкою в очах [головне, що сама відчувала її як ленінську!], з відтяжечкою такою лінивою, мовляв, ну-ну, давай далі, я тебе все'дно навиліт бачу, - відмовила, що - „нет не читала”, і, дочекавшись, аж відмінник видав усе що знав, - і про УНР, і про еміграцію, [слухала вже не сумніваючись, хто перед нею, солодко обмираючи од близької небезпеки], - приморозила його хіба ж так - карбуючи склади, барабанним піонерво- жатським голосом [„Атряд! Рравняйсь! Смір-на!”] освідчивши, що її не цікавлять усякі там емігрантські покидьки, що в час, коли міжнародна обстановка така складна й напружена, і що її завжди обурювала молодь, яка слухає різні радіоголоси, - він вирячився на неї обома парами скляних очей і, здавалось, забув дихати йшов їжачок по лісі, забувсь як дихати і здох, - а щоб знав! Задоволена була з себе як ніколи перший іспит на дорослість - і не послизнулась!).
У наведеному прикладі вставлена конструкція в багато разів більша, ніж головне речення, всередині неї є свої вставні й вставлені слова й речення. Це спогади, роз'яснення, роздуми, міркування. Презентована вставлена конструкція - це потік свідомості авторки. Або візьмемо інший приклад Ленця-не-Ленця з сонячної сторони тролейбуса врешті відчуває, що на неї дивляться, й повертає голову (метеликовий стріп повіками, погляд гострий, як виставлений уперед лікоть дивись, казала Ленця, швидко-швидко закочуючи рукав, дивись, які гострі, хочеш помацати?.. І ось тут теж... - відслоняючи коміра, ще дужче, схарапудженіше витягаючи шию, щоб продемонструвати свої кубістично настроєні ключиці затамований віддих, погляд завмерлий, чужий і трошки зляканий - чи то власною довірливою відвагою, чи твоїми непередбачуваними діями любиш, не любиш, плюнеш, поцілуєш?..)(О. Забужко). Цей вставлений текст - емоційний опис погляду дівчини, він доповнює, конкретизує зміст основної частини.
Вставлені конструкції репрезентують експресивне мовлення [4, с.146], яке зумовлене шаленим темпом життя сучасного суспільства, перенасиченістю інформацією, всюдисущою рекламою, підвищенням ролі афективного в мові.
Отже, вставлені конструкції вносять в речення додаткові повідомлення, зауваження, конкретизують місце, час існування чогось, доповнюють речення чи його член. Це - ситуативно зумовлені уточнення або доповнення змісту лінійного речення чи його складників, тобто актуалізатори семантичного прирощення, одиниці модифікаційно-супровідного рівня - інфраструктури.
Вставлені речення відбивають думку, що не викристалізовується одразу, а формується стрибками, поступовим додаванням, оформлення якого щоразу проходить заново й самостійно, більш або менш механічно. Аналізовані компоненти приєднуються до попереднього мовного цілого або розривають його; властиві вони переважно усно- розповідній або діалогічній мові, не дуже дбало оформлюваній. Тому в художній літературі вони типові переважно для жанрів і стилів, що орієнтовані на відтворення усної мови, а в науково-публіцистичній мові вживаються менше.
За змістом вставлені елементи бувають різноманітні. Це й підкреслення якогось факту, деталі, і роздуми, і спогади, і побіжне зауваження, наприклад Росте „ведмеже вухо” - в просторіччі /(не пам'ятаю, як там по-латині) (Л. Костенко); Кінь істомлений голову сиву /На плече їй поклав (бо пізнав) (Юрій Клен).
Усі вставлені елементи умовно можна поділити на
1) ті, що вживаються як додаткове повідомлення - зауваження, наприклад Парубок вийшов умиватися в заболочених чоботях, військових галіфе (подарунок від Федота), чистій полотняній сорочці (Г. Тютюнник);
2) ті, що вказують на місце, час існування чогось або називаютьпрізвище автора після цитування „Пісня і праця - великі дві сили” (І. Франко);Споконвіку їх куток Кононівни (що за річкою) пишався найкращими кіньми (І. Ле);
3) ті, що доповнюють, уточнюють речення чи якийсь його член. Вони не зовсім „вмонтовані” у структуру речення, мають експресивне навантаження / в хвилину цю - із фронту лист. / Син. (Пустун. Екзамени, фокстроти). / З фронту! Рідний! / єдиний зміст - / "Битися, боротись, побороти!...” (М. Рильський); Білясте море (воно наче вкрите на ніч рядном) потягається слабо і в сонній млості ніжно викидає перші хвилі на берег (М. Коцюбинський); Справді, у світлому великому небі - ніколи я не бачив над собою такого неба! - в дальній далечі, у високій високості, де, мабуть, лише реактивні літають, йдуть табуни птиць (О. Гончар).
Нині категорія вставленості розширює свої горизонти і проникає в усі стилі мовлення науковий, офіційно-діловий тощо. У різних стилях мови вставлені конструкції, як елементи інфраструктури речення, дуже виразно виявляють свою неоднорідність (вона настільки очевидна, що визначення вставлених конструкцій, прийнятне для одного стилю, не завжди може бути застосоване до іншого). Зокрема, дуже мало спільних моментів (крім самого факту вставленості) має поняття про вставлені конструкції, сформоване на матеріалі художнього й розмовного стилів, з поняттям про вставлені конструкції наукової мови. „Основний характер ознак вставлених слів і вставлених речень полягає в тому, що вони з'являються в реченні ніби несподівано не тільки для слухача (читача), але й для самої особи, що говорить (пише), інакше кажучи - вони з'являються тоді, коли певна структура речення вже накреслена, здійснюється, але в процесі цього здійснення виникає потреба в доповненні, роз'ясненні, в зауваженні чи в якомусь застереженні з приводу висловленого” [8, с.306]. Дуже важко встановити момент „несподіваності” для такої, наприклад, вставленої конструкції Відомо, що дегідратацією етанолу добувають етилен; до етилену під час нагрівання легко приєднується водень (у присутності каталізатора), в результаті чого утворюється етан („Посібник з хімії”). У науковому стилі на перший план висунуто зовсім інші властивості цього синтаксичного явища. Дуже часто вставлені конструкції, виконуючи в основному реченні функцію його членів, зберігають формальні зв'язки з членами основного речення.
Як елементи інфраструктури речення - носії додаткового значення - вставлені конструкції суттєво відрізняються від звичайних членів речення тим, що, випадаючи - завдяки інтонації й пунктуації - зі складу основного речення, вони переміщають повідомлюване в іншу, відмінну від основної, площину [6, с.157]. У наведеному нижче прикладі перша вставлена конструкція переводить виклад з площини об'єктивного повідомлення в площину суб'єктивної оцінки, наступна вставлена конструкція містить повідомлення другого плану актуальності (тобто другорядну уточнювальну деталь) Основна неточність заперечуваної авторам концепції полягає не в самій характеристиці праіндоєвропейского речення (хоч і в ній фарби занадто згущуються), а в тому, що ця характеристика поширюється на такий пізній період розвитку індоєвропейських мов (фактично вже після розпаду індоєвропейської єдності), якому вона зовсім не відповідає (М. Кочерган).
У наукових текстах вставлені конструкції можуть містити повідомлення першочергової ваги - все те, що автор хоче підкреслити, виділити, на що він хоче звернути увагу читача. Позиція такого повідомлення в реченні - його спеціальне виділення - якраз і сприяє цьому Мовні функції утворюють змістову основу мови, мовних первинних чи вторинних значень, які супроводять поняттєві категорійні значення (зокрема, повторюваність дії на основі видової кореляції у слов'янських мовах і відсутність значень виду взагалі, наприклад, у німецькій мові) (М. Мірченко). Вміщення таких важливих повідомлень у дужки, тобто перетворення їх із звичайних конструкцій у вставлені, має для наукових текстів своє особливе значення оскільки такий текст розрахований суто на зорове сприймання, вміщені в дужках конструкції (а їх буває по декілька на одній сторінці) створюють начебто другий - уточнювальний - план повідомлення - іншу площину - площину інфраструктури. Реальнее наповнення цього другого плану повідомлення - інфраструктури речення - залежить від теми й завдань тексту, від індивідуальної стильової манери автора та від цілого ряду інших причин.
Вставлені конструкції в досліджуваних текстах наукового стилю виконують важливе та специфічне завдання розчленування думки на основні відомості й відомості супровідні, другорядні, другопланові чи іноплощинні, які є прирощеннями інформативного характеру, а отже, елементами інфраструктури речення. інноваційний синтаксис науковий текст
Функціонування вставлених конструкцій засвідчене також в офіційно-діловому стилі. Досліджена джерельна база дає змогу вирізнити такі типи цих одиниць
I. Вставлені конструкції, які виконують функцію доповнення, розширення інформації, напр.
а) при написанні заяви
Директорові заводу „Неон” п. Литвинову
Солов'яненко Оксани Іванівни
(мешкаю за адресою вул.Озерна, м.Київ, 17,кв. 192,01000; тел. 611-11-13)
(„Українське ділове мовлення”);
б) протоколу
Порядок денний
1) Про організацію та відкриття фірми „Оранта”у м. Львові. (Доповідач генеральний директор Громов А В.) („Українське ділове мовлення”);
в) договору
За рахунок своїх коштів здійснити оздоблювальні роботи в приміщенні (далі називатиметься кафе) („Українське ділове мовлення”).
II. Вставлені конструкції вживаються як уточнення статей законів, фактів, об'єктів, відомостей про осіб у документах тощо, напр.
а) при створенні запису в трудовій книжці Дата і причина звільнення 13.09.08. Звільнилася за власним бажанням (ст.38. КЗпП України) („Українське ділове мовлення”);
б) при написанні наказу У робочих кресленнях, виготовлених відділом № 7 для механо-складального цеху (об'єкт № 31), було припущено помилку, що призвело до випуску бракованого експериментального зразка ротора ВН-24. Це сталося внаслідок зниження вимог до якості проектів керівництвом відділу № 7 (начальник відділу - Громов І. Т., головний конструктор - Яремчук В. А.) та безвідповідальності керівника бригади складальників Загребельного В.К., який не перевірив креслення („Українське ділове мовлення”);
в) автобіографії У Збройних Силах не служив, оскільки під час навчання в університеті проходив підготовку на війсковій кафедрі (лейтенант запасу)... Дружина Миколайчук (Марченко) Галина Степанівна, 1968р.н., працює вчителькою молодших класів у Київській середній загальноосвітній школі №21 („Українське ділове мовлення”);
г) листа-прохання Прошу направити достроково (з 09 березня 2013 р.) для проходження виробничної практики за спеціальністю секретар-референт учениць групи № Т17 Петренко В. С. та Завірюху С. К. („Українське ділове мовлення”).
III. Вставлені конструкції, подані як додаткові уваги до тексту, посилання, напр.
а) в оголошеннях Книжки можна придбати у видавництві „Криниця” (вул А. Малишка, 92/4) за готівку чи за безготівковим розрахунком („Українське ділове мовлення”);
б) у договорах У випадку особливих обставин (наприклад, аварії) Продавець зобов'язаний вжити заходів для виконання замовлення Покупця („Українське ділове мовлення”); Закрити свої розрахункові (поточні) рахунки в інших банках та переказати залишки коштів на рахунок, відкритий у Банку („Українське ділове мовлення”); Робота виконується із матеріалів Замовника згідно зі специфікацією на поставлені в перероблення матеріали на кожну партію виробів (Додаток № 2) („Українське ділове мовлення”); У разі повного погашення витрат сторін (див. п. 3.1. договору) складається акт про це, який підписується сторонами й додається до цього договору („Українське ділове мовлення”).
IV Вставлені конструкції як літерні позначення цифр в діловій документації, напр.
а) при написанні гарантійного листа Просимо відпустити за безготівковим розрахунком 26 (двадцять шість) двоядерних комп'ютерів, 2 (два) медіапроектори(„Українське ділове мовлення”);
б) у листах-повідомленнях Повідомляємо, що для будівництва нового корпусу історичного факультету Вам виділено 1 250 900 (один мільйон двісті п'ятдесят тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп., у тому числі на придбання необхідного обладнання - 200 000 (двісті тисяч) грн. („Українське ділове мовлення”);
в) при укладанні договору Прибуток, одержаний у результаті спільної діяльності сторін, за цим договором розподіляється між ними в такому співвідношенні
Фірма - 70 % (сімдесят процентів) прибутку;
Товариство - 30% (тридцять процентів) прибутку („Українське ділове мовлення”).
Отже, вставлені конструкції в діловому стилі вносять в основне речення додаткові уваги, уточнення статей законів, літерні позначення цифр, вказують на посилання тощо, тобто додають відомості супровідні, другопланові, які є прирощеннями інформативного характеру. „Обслуговуючи” речення, вони забезпечують йому інформативну повноцінність. Усе це дає змогу констатувати, що такі вставлені конструкції - одиниці інфраструктурного рівня або рівня інформативного прирощення.
Вставлені слова, словосполучення, речення - виразники об'єктивної модальності, інколи - і суб'єктивної (особливо в розмовному і художньому стилях), репрезентовані різними типами складних і простих речень, словосполученнями,окремими словами, а інколи - цілим текстом.
На відміну від вставних елементів, що виражають тільки суб'єктивне ставлення того, хто говорить, до висловленої ним думки,вставлені речення, словосполучення, слова вносять в базове речення такі додаткові повідомлення чи побіжні асоціативні зауваження, які
1) доповнюють,
2) уточнюють,
3) розвивають зміст висловлення,
4) вказують на якісь деталі чи факти, що не були передбачені в перший момент формування думки.
Ці ситуативно зумовлені доповнення або уточнення змісту лінійногоречення чи його складників - актуалізатори інформативного прирощення,а значить, одиниці модифікаційно-супровідного рівня - інфраструктури.
Вставлені речення (сказав він, мені здається, пам'ятаю, як повідомляють газети і под.) містять безпосередньо виражений предикативний зміст, а у вставлених словах, словосполученнях він представлений імпліцитно. Виходячи з цього, на наш погляд, зв'язок вставлених елементів з лінійним реченням можна визначити як автономну предикативну інкорпорацію. В основі такого зв'язку лежать інформативно-змістові та суб'єктивно-модальні фактори. Забезпечує цей зв'язок структурно- композиційна та просодична організація, в якій проступають контури міжфразових зв'язків.
Категорія вставленості в наш час все більше активізується і набуває подальшого поширення через демократизацію мовлення, реалізацію закону мовної економії, підвищення ролі експресивного, афективного в мові загалом і синтаксисі зокрема.
Список використаної літератури
1. Баранник Д. Х. Два рівні граматичної структури речення / Д. Х. Баранник // Мовознавство. - 1993. - № 6. - С. 13-19.
2. Білецький А. Урок української // Мовознавство у школі. - 2004. - №4. - С.41 - 42.
3. Загнітко А. П. Система і структура морфологічних категорій сучасної української мови (проблеми теорії) Автореф. дис. докт. філол. наук. - К., 1992. - 38 с.
4. Загнітко А. П. Структурні і семантичні різновиди українських синтаксичних інновацій // Лінгвістичні студії. - Вип. 11. - Донецьк ДонНУ, 2003. - С. 135 - 146.
5. Загнітко А. П. Теорія сучасного синтаксису Монографія. - Донецьк ДонНУ, 2008. - 294 с.
6. Коваль А. П. Науковий стиль сучасної української літературної мови / А. П. Коваль. - К. Вид-во Київ. ун-ту, 1970. - 306 с.
7. Мірченко М. В. Структура синтаксичних категорій Монографія / М. В. Мірчен- ко. - Луцьк Вежа, 2004. - 393 с.
8. Шапиро А. Б. Основырусскойпунктуации / А. Б. Шапиро. - М. Из-во АН СССР, 1955. - 318 с.
Анотація
У статті розглянуто інноваційні процеси у синтаксисі сучасної української мови, зосереджено увагу на концепції Д. Баранника про дворівневий синтаксис (ін- траструктуру та інфраструктуру). На прикладах художньї літератури, офіційно- ділових, наукових текстів проілюстровано вставлені елементи інфраструктури.
Ключові слова інноваційні процеси, дворівневий синтаксис, інтраструктура, інфраструктура, активізація вставлених синтаксичних одиниць.
Статья посвящена инновационным процессам синтаксиса современного украинского языка, сосредоточено внимание на концепции Д.Баранника о двухуровневом синтаксисе (интраструктуре и инфраструктуре). На примерах художественной литературы, официально-деловых, научных текстов проиллюстрированы вставные элементы инфраструктуры.
Ключевые слова инновационные процессы, двухуровневий синтаксис, интра- структура, инфраструктура, активизация вставных синтаксических единиц.
The article deals with innovative processes in modern Ukrainian syntax and focuses on Dmytro Barannyk's concept of two-level syntax (intrastructure and infrastucture). The embedded elements of infrastructure are illustrated with belles-lettres, scientific and official- business texts.
Key words innovative processes, two-level syntax, intrastructure, infrastructure, activation of embedded syntactic units.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Теоретичні основи синтаксису сучасної української мови. З’ясування структурно-семантичних і функціонально-стилістичних особливостей вставних і вставлених частин речення. Дослідження ролі та значення вставних синтаксичних одиниць у публіцистичних текстах.
курсовая работа [51,2 K], добавлен 22.12.2017Загальна характеристика концепції формування єдиної української літературної мови І. Франка. Розгляд конструкцій з дієслівними формами. Аналіз української церковно-полемічної літератури XVI-XVII століть. Сутність поняття "анатомічний фразеологізм".
контрольная работа [45,2 K], добавлен 04.01.2014Основні групи лексики української мови. Розгляд еволюціонування української лексики до розмовно-скороченого жаргонного стилю на прикладах пісень. Порівняння кількості естетичної наповненості та змістовності творів, які належать до різних лексичних груп.
курсовая работа [106,1 K], добавлен 25.12.2014Дослідження особливостей усного та письмового перекладів з німецької мови. Аналіз визначення лексичних трансформацій та оцінка їхнього застосування на прикладах перекладу з творів художньої літератури. Співвідношення між мовами оригіналу та перекладу.
реферат [22,0 K], добавлен 11.05.2015Використання та оформлення цитат. Розділові знаки при цитуванні. Вислови і цитати відомих людей про мову. Функції цитати як одного із засобів організації художнього простору тексту на прикладі твору Л.Н. Большакова "Повернення Григорія Вінського".
курсовая работа [77,1 K], добавлен 29.08.2014Роль мови у суспільному житті. Стильові різновиди української мови. Офіційно-діловий стиль. Етика ділового спілкування. Текстове оформлення, логічна послідовність та граматична форма ділових документів. Вставні слова і словосполучення у діловому мовленні.
реферат [22,7 K], добавлен 29.05.2010Аналіз фонових знань, необхідних перекладачеві для перекладу ділових листів: загальна їх характеристика та особливості ділової кореспонденції. Зміст та стиль ділового листа, відсоткове співвідношення та аналіз граматичних конструкцій при його перекладі.
курсовая работа [63,2 K], добавлен 07.11.2011Методологічні засади дослідження стилю у сучасній лінгвістиці. Питання інтерпретації термінів "стиль" та "стилістика", категорія "функціонального стилю". Дослідження стилю художньої літератури в системі функціональних стилів сучасної німецької мови.
курсовая работа [56,4 K], добавлен 22.11.2014Характерні риси сучасної української літературної мови та особливості її використання. Історія становлення української графіки й орфографії, видання "Українського правопису" 1945 р. Походження іноземних слів, що використовуються в літературній мові.
реферат [24,7 K], добавлен 04.07.2009Поняття "термін" у лінгвістичній науці. Джерела поповнення української термінології. Конфікси в афіксальній системі сучасної української мови. Специфіка словотвірної мотивації конфіксальних іменників. Конфіксальні деривати на позначення зоологічних назв.
дипломная работа [118,0 K], добавлен 15.05.2012Правила вживання лапок в афішах. Особливості утворення складносурядних речень. І.П. Котляревський як автор першого твору нової української літератури. Аналіз мотивів трагічної внутрішньої роздвоєності центрального персонажу у творі "Я (Романтика)".
тест [203,3 K], добавлен 04.06.2010Прийоми і методики морфологічного аналізу. Особливості вживання частин мови у професійному мовленні. Правильне вживанням іменників та прикметників у діловому спілкуванні. Використанням дієслівних форм і прийменникових конструкцій у професійних текстах.
реферат [40,9 K], добавлен 28.02.2017Основні синтаксичні конструкції. Стилістика речень зі вставними і вставленими одиницями. Функціонально-стилістичне навантаження складних синтаксичних конструкцій у прозі Оксани Забужко. Однорідні члени у синтаксисі творів. Обірвані та номінативні речення.
курсовая работа [79,6 K], добавлен 11.12.2014Культура мови. Типові відхилення від норми в сучасному українському мовленні на різних рівнях. Уроки зв'язного мовлення у школі. Нестандартні форми роботи на уроках розвитку мовлення. Приклад уроку з української мови "Письмовий твір-опис предмета".
курсовая работа [29,8 K], добавлен 30.04.2009Українська літературна мова як вища форма загальнонародної національної мови, відшліфована майстрами слова, особливості її застосування при укладанні ділових паперів. Правопис та відмінювання прізвищ. Орфоепічні та синтаксичні норми української мови.
контрольная работа [1,1 M], добавлен 17.10.2012Емотивний дискурс у лінгвістично-стилістичному аналізі, типологія емотивних засобів у творі Артура Хейлі "Flight Into Danger". Використання перекладацьких прийомів трансформації в практиці перекладу емотивно забарвлених текстів англійської літератури.
курсовая работа [77,7 K], добавлен 26.05.2014Виникнення і первісний розвиток української мови. Наукові праці україномовців про виникнення української мови. Дослідження розвитку писемної української мови: діяльність Кирила і Мефодія. Спільність української мови з іншими слов'янськими мовами.
реферат [29,5 K], добавлен 26.11.2007Дослідження авторства і варіативності місця розташування анотацій й текстів-відгуків. Порівняльний аналіз синтаксичних конструкцій, що є типовими для даних текстів. Зв’язок засобів, що використовуються в анотаціях із функціональною навантаженістю текстів.
статья [19,7 K], добавлен 18.08.2017Характеристика запозиченої лексики, її місце у складі сучасної української мови. Особливості вивчення пристосування німецькомовних лексичних запозичень до системи мови-рецептора. Характеристика іншомовних запозичень з соціально-політичної сфери.
курсовая работа [139,6 K], добавлен 08.04.2011Активізація навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку як умова ефективності освіти. Інтерактивне навчання як новітній підхід до організації навчального процесу на уроках української мови. Розробка відповідної програми, її ефективність.
курсовая работа [264,6 K], добавлен 17.05.2015
