Репрезентація концепту "дорога" в українських та російських прислів’ях і приказках

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Репрезентація концепту «дорога» в українських та російських прислів'ях і приказках

Т. Г. Бондар

У статті розглядаються ознаки концепту ”дорога”, які вербалізуються в текстах українських та російських прислів'їв і приказок. Показано, що концепт ”дорога”--це цілісний концепт, який включає як локативні (такі, що характеризують дорогу як фізичний об'єкт), так й антропоорієнтовані, ”олюднені” ознаки.

The article deals with attributes of the concept “road” which are verbalized in Ukrainian and Russian proverbs and sayings. It is shown that the concept “road” includes both local (which characterize road as a physical object) and anthropoorienting (which are connected with people and their system of evaluations) attributes.

Одним з найдавніших концептів в народній культурі є концепт “дорога”. Адже з часів виникнення людства людина пересувається, подорожує, опановує простір. Тому “путь-дорога виступає передусім як спеціально організована (“прокладена”) територія, яка забезпечує суб'єкту (і/або об'єкту) можливість руху / переміщення” [4: 442].

Дорога в народній культурі служить не лише для переміщення в просторі. Водночас це “ритуально і сакрально значимий локус, що має багатозначну семантику і функції”. Дорога співвідноситься з життєвим шляхом людини, шляхом душі у потойбічний світ. На дорозі при зустрічі подорожнього з іншими істотами (людьми, тваринами, демонами) визначається його доля. Дорога виступає межею між “своїм” і “чужим” простором; це міфологічно “нечисте” місце, що служить для “знешкодження шкідливих і небезпечних об'єктів (комах, хвороб та ін.), для здійснення лікувальних, продукуючих і негативних магічних дій” [3: 124].

Концепт “дорога” та його мовні втілення вже неодноразово привертали увагу дослідників, зокрема, йому присвятили свої роботи Н. Д. Арутюнова, Т. В. Радзієвська, Т. В. Цив'ян, І. О. Седакова, Л. Г. Невська, Т. М. Ніколаєва, Т. Б. Щепанська. Однак повного опису цього концепту не дано.

Метою нашої роботи є виявлення тих ознак концепту “дорога”, які вербалізуються в текстах українських та російських прислів'їв і приказок. Адже прислів'я і приказки--один з найпоширеніших і найдавніших жанрів народної творчості. Вони містять мудрі поради, настанови, цінні спостереження, відображають віковий досвід народу в різних сферах його життєдіяльності тощо. концепт дорога прислів'я

Для нашого аналізу було використано прислів'я і приказки зі збірників В. Даля, М. Номиса, М. Пазяка, В. Бобкової, С. Мишанича, А. Жигулева, В. Бойка, Л Зайцової.

В сучасній українській та російських мовах слово дорога має декілька близьких значень: 1. смуга землі, по якій їздять і ходять; 2. напрямок, шлях пересування; 3. процес пересування, поїздка, подорож [6: 378-379; 5: 1004-1009].

На нашу думку, концепт ”дорога”--це цілісний концепт, який включає як локативні, так і антропоорієнтовані ознаки. Локативні ознаки корелюють з першим значенням слова дорога (`смуга землі, по якій їздять і ходять'), антропоорієнтовані, “олюднені” ознаки концепту “дорога” випливають з другого (`напрямок') і третього (`подорож') значення слова.

Враховуючи пареміологічний матеріал, розглянемо локативні ознаки концепту “дорога”, які характеризують дорогу як фізичний об'єкт і передають мінімум емоційно-оцінних змістів.

На першому місці за частотою згадування в приказках та прислів'ях стоїть така ознака дороги, як кривизна/прямизна. Пряма дорога (пор. Дорога столбом легла, прямо (Д4: 327)) зустрічається не часто. Частіше в прислів'ях та приказках називається дорога, яка повертає, змінює свій напрям (в об'їзд болота, зруйнованого моста тощо). Тому говорять: Что ни путь, то и крюк, Бог дает путь, а дьявол крюк (Д2: 208), На свете три кривобоины: дорога, река да изгородь (Д2: 193), Дорога не проволока, не распрямишь (Д4: 72). У лютому на дорозі з'являються перемети, і подорожні змушені їх об'їжджати. Тому лютневі дороги стають кривими: Февраль - кривые дороги (Ж: 338).

Як правило, в прислів'ях і приказках відзначено, що бажаним є прямий шлях: Проста дорога найліпша, Простою дорогою найборше зайдеш (П: 237); Прямой путь--самый короткий (Ж: 315); Хадзі простаю сцежкаю, то не заблудзіш (З №1240); Счастье не лошадь: не везет по прямой дорожке (Д2: 270). Про криві шляхи-дороги говорять: По кривой дороге вперёд не видать (Д2: 193); Где виден путь прямой, там не езди по кривой (Бойк: 262), Прямым путем (прямиком) по кривой не ездят (Д2: 193); По кривому шляху поїхав (М,П: 96); Не збочуй з дороги, бо відпокутують ноги (П: 237).

Проте не завжди “шлях навпростець” є кращим і вигіднішим, ніж об'їзна добра дорога: Прямо сорока (ворона) летает (прибавка: да и та на кукан попадает) (ПРН: 399); Навпростець тільки ворони літають, та дома не ночують (М,П: 96); Дорогой пять, а прямо десять (т.е. верст); Проселком (околицей) к ночи, а прямо--дай Бог к свету (Д3: 532); Далеко околицей, да напрямик не попадешь (Ж: 315); Далеко, та легко; а близько, та слизько (Н №11410); Хто дарогу прастуе, той у дому не начуе (З №1235а); Хто круг накладае, той на сваёй падушцы голаў прыкладае (З №1236); Паедзеш напрасцень--прастаіш цэлы дзень (З №1237). У наведених вище прислів'ях і приказках імпліцитно виражається така ознака дороги, як її довжина (пор. Не ездят длинною дорогой, когда ближнюю знают (Бойк: 262); Па доўгай дарозе йшоў, пад абед не падышоў (З №1239).

При виборі маршруту чималу роль відіграє якість дороги, адже Не лошадь едет (везет), а дорога (т.е. гладкая дорога, да сытый конь) (Д1: 227). Доброю вважається рівна, гладка дорога без вибоїн: Дорога--хоть кубарем ступай (гладкая, ровная); Ночь, как день; дорога, как скатерть--садись да катись! (ПРН: 398); Хоч боком котися (рівно, сухо и д.) (Н №11436); По плохой дороге далеко не уедешь (Бойк: 262), хоча Не все дорога скатертью, бывают и перебоинки (Ж: 315). Щоб уникнути неприємностей і несподіванок, люди обирають добре відомий, битий шлях: Для стежки не минай гостинця; Для простої дороги кривого гостинця не минай (гостинець--бита дорога) (П: 236); Старою дорогою легко ходити (П: 237); Па пройдзенай дарозе лёгка ісці (З №1189). Отже, ще однією важливою властивістю дороги є її протореність.

Ширину дороги слід віднести до другорядних ознак, адже Не широтой дорога берет, а тором (Д4: 634), Большая дорога не стоит (т.е. ее торят) (Д: 398). Ця ознака представлена у незначній кількості текстів.

До другої групи ознак ми віднесли антропоорієнтовані ознаки, тобто ознаки, орієнтовані на людину з її системою цінностей й оцінок.

Для подорожі велику роль відіграє правильно обраний напрям руху, маршрут, адже мета людини--досягнути кінцевої точки мандрівки, пункту призначення, доклавши якнайменше зусиль. Щоб не потрапити в біду, дуже важливо знати дорогу, якою будеш їхати: Коли не знаєш дороги, не виїжджай з дому (П: 237); Самая трудная дорога та, которую не знаешь (Бойк: 262); Кто знает дорогу, тот не спотыкается (Бойк: 262). Щоб не блудити, подорожні повинні питати дороги: Не ищут дороги, а спрашивают (ПРН: 398); Хто питає, той не блудить (Н №11421); Хто дарогі пытае, той не блудзе (З №1247а); Хто дороги не знає, най ся людей питає; ... хай у людей питає (П: 37); Дорога на кінці язика (П: 236); Няведама дарога на канцы языка (З №1244а) (пор. Язик на конець світа заведе (Н №11416); На канцы языка Кіеў стаіць (З №1245); Язык і Варшавы дапытае (З №1246:)). Правильний шлях вказують не лише люди (Слушайся добрых людей, на путь наведут (Д3: 543) (1); Худой жених сватается, доброму путь кажет (Д3: 543) (2)), а й вищі сили (Нужный путь бог правит. Бог пути кажет (ПРН: 398) (3); С Богом пойдешь, до благого дойдешь (к добру путь, добрый путь найдешь) (ПРН: 90) (4); Кровь путь кажет (Д3: 543) (5)). До речі, паремії 1-5 вживаються не лише в прямому, а й в переносному значенні, де путь--це життєвий шлях людини.

Цікаво, що деякі суб'єкти залежно від ситуації мають право вибору напрямку дороги, а інші--ні. Пор. Беглому одна дорога, а погонщикам сто (Д1: 151); В Вильне семь дорог для жида, да три для поляка (Д1: 473); Одна у журавля дорога: на теплые воды! (Д1: 547); Переднему сто дорог, заднему одна (Д3: 49); Прямику одна дорога, поползню десять (поползень - ребенок, только еще ползающий) (Д3: 297); Бабе дорога от печи до порога (Д1: 473).

Наступною концептуальною ознакою дороги є те, що її прокладає людина: Разумный и в пустыне дорогу найдёт, а глупый и по дороге заблудится (Бойк: 183); померлі прокладають живим шлях в інший світ: Кабы до нас люди не мерли, и мы бы на тот свет дороги не нашли (Д2: 319); Нехай старі мруть та й нам дорогу труть (Бобк: 559). Неживі творіння, предмети теж здатні прокладати дорогу: Денежка дорожку прокладывает! (Д1: 473); Книга подобна воде: дорогу пробьет везде (Ж: 95); Нечистое найдет дорогу, из брюха (Д1: 473); Смерть дорогу знайде (Бобк: 557).

На нашу думку, доцільно виділити таку ознаку дороги, як легкість і зручність подолання маршруту, оскільки людина завжди прагне пройти найоптимальнішим шляхом. Пор. В ино место дорога широка, да назад узка (Д2: 415); В тюрму широка дорога, а из тюрмы тесна (Д4: 451). Нерідко подорожні змушені долати певні перепони на своєму шляху. Нагромадження предметів на дорозі заважає вільному рухові: Понаставляли тут верств, що й розминутися трудно; Оце бісів син поставив стовби по дорозі! (Н №6595). Але перешкодою руху стають також особи, істоти, які переходять дорогу: Як перейде дорогу--щастя не буде, хіба одплюєшся (про попів) (Н №13383); Боіцця, щоб ёму заєць дороги не перебіг (Н №303); Тебе пень да колода, нам путь да дорога! (говорять зайцю, який перебіг дорогу) (Д1: 670); Щоб не трапилось лихо, як хтось перейде дорогу, або стріне: перев'язують пояс на сороцці узлом назад; а коли чоловік іде--кидає під колесо цурупалок, переіджа ёго, и потім, розламавши, шпурляють назад (Н №13420).

Заслуговують на увагу паремії, де концепт “дорога” одночасно представлений ознаками, що випливають з першого і другого значення слова дорога: Где дорога (`смуга землі, по якій їздять і ходять'), там и путь (`напрямок, шлях пересування') (ПРН: 398); Добрая дарога (`смуга землі')--карацейшы шлях (`маршрут') (З №1187).

Найбільшу кількість складають прислів'я та приказки, де дорога виступає як подорож, мандрівка.

Пересування--це завжди щось нове, незвідане, небезпечне і таємниче. Тому в народній культурі однією з найважливіших концептуальних ознак дороги є її складність [5: 352-353].

Важко дома наперед передбачити все, що може трапитися в дорозі: В дорозі всього трапиться (Н №11386); Чоловік знає, коли виїжджає, а не знає, коли вернеться (Н №11375); Знаем, калі выбіраемся з дому, а калі назад--бог ведае (З №1206а:); Де не думаєш ночі ночувати, то там дві заночуєш (Н №5413), тому говорять, що Домашня думка в дорогу не годиться (П: 236); Печным теплом в дорогу не ездят (Д3: 108). Будь-яка подорож містить небезпеку: Едешь в путь - осторожен будь (Ж: 131); Дома рука й нога спить, а в дорозі й голова не дрімає (П: 236); У дарозе не даспіш, не даясі (З №1219); Коли на те піде, то й серед битого шляху поламаєшся (П: 236); І на гладкій дорозі люди ноги ламають (П: 236); Біда як схоче, то на гладкій дорозі здибає (Бобк: 39); І на гладкай дарозе прыпадак можа быць (стацца) (З №1213).

До подорожі ретельно готувалися, брали з собою лише необхідний мінімум речей: В дорогу идти--пятеры лапти сплести (ПРН: 397); Бери в дорогу заевую ось (Д1: 576); Нож в пути товарищ (ПРН: 397); Погана мотузка і та в дорозі знадобиться (П: 237); Сякера і матузок заўсёды прыгадзіцца ў дарозе (З №1218); У дарозе ўсё добра пра запас (З №1217); Едешь в дорогу на день, а сыти бери на неделю (Д4: 377) (адже, Хлеб в пути не тягость (ПРН: 397); Коли хліб на возі, то нема біди в дорозі (П: 237); Одним колесом не поїдеш (М,П: 95)); але пор. У дорозі і голка важка (П: 236); У дарозе і іголка пуд важыць (З №1283б); Авось да как-нибудь не бери с собою в путь (Ж: 315).

Обов'язково в дорозі дбали про худобу, щоб вона могла везти: Сінним конем, солом'яним волом не далеко заїдеш (Бобк: 286); Не давай коню тощать--в дороге не станет (Ж: 55); Не бійся дороги, аби коні були здорові (П: 237); Хто коня годує, той дома ночує (Н №11395); Сытому коню и овраг нипочем, и гора-- ровная дорога (Ж: 55); Сип коневі мішком--не ходитимеш пішком! (Бобк: 286); Гладь коня вівсом, а не батогом! (Бобк: 286). Дорогою треба бути обережним, пам'ятати про сім'ю: В дорозі пам'ятай о небозі (небога--тут жінка) (П: 236); При своїй небозі добре і в дорозі (Н №8896).

Товариш, супутник відіграє в дорозі чи не найголовнішу роль: В дорозі і батько брат (П: 236); У дарозе і бацька таварыш (З №1215); В дороге сын отцу товарищ (Д4: 409), В дороге и ворога назовешь родным отцом (ПРН: 397); Умный товарищ--половина дороги (ПРН: 397); Товариш мовний в дорозі стоїть за віз смарований (П: 237); Тоді дорога спішна, коли розмова потішна (Н №11384); Краще погана дорога, ніж поганий супутник (П: 237); Всякая дорога вдвоём веселей (Бойк: 126); Як ідзём утрох, то адна вярста, а як ідзеш адна, то тры вярсты (З №1277); Одному ехать, и дорога долга (Д1: 473); Ідеш удвох--дорога коротша (М,П: 95). В останніх трьох пареміях йдеться ще й про таку ознаку дороги як її довжина, але мається на увазі не протяжність дороги в просторі, а тривалість мандрівки в часі. Довга дорога означає дальню путь, подорож. Проте не варто поспішати: Кто едет скоро, тому в дороге не споро (Д4: 205); Тихіше їдеш - далі будеш (М,П: 96); Прытка едзеш--голаву звернеш (З №1226).

Подорож--період випробувань, людина пізнається в мандрівках: В игре да в дороге узнают людей (Д2: 7); Познавается (вм. познается) человек в беде да в дороге (Д3: 232); У дарозе пазнаеш прыяцеля (З №1216).

Ще однією важливою концептуальною ознакою дороги є те, що людина набуває досвіду під час подорожі: Печка дрочит (нежит), а дорожка учит (ПРН: 397); Піч тучить, а дорога учить (Н №11388); Дарога мучыць, але вучыць (З №1201); Дарога дзяцей вучыць (З №1202); Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить (Бобк: 277); Хто в дорозі буває, той розуму набуває (М,П: 95); Хто подорожує, той світ видає і розуму здобуває (П: 237).

В приказках та прислів'ях широко представлена опозиція свій / чужий, яка реалізована через протиставлення: дім--дорога (Дома рука и нога спит, в дороге и головушка не дремли (ПРН: 397); Печным теплом в дорогу не ездят (Д3: 108)), город--дорога (Будяк не дурак: на дорозі не росте, а все на городі (Бобк: 257); На битій дорозі трава не росте (Н №3878)), де дорога--це сфера невідомого, чужого.

Отже, до найважливіших концептуальних ознак, які репрезентують концепт “дорога” в прислів'ях та приказках, належать наступні: локативні (кривизна дороги, протиставлена прямизні, протореність, рівність (гладкість)) та антропоорієнтовані (непередбачуваність подій під час подорожі, небезпечність і складність шляху, дальність (довжина) дороги, дорога прокладається людиною; для подорожі необхідно знати маршрут, приготувати набір речей тощо).

Слід зазначити, що концепт “дорога” виступає для репрезентації інших концептів. Так, смерть уявляється як подорож людини в інший світ (пор. На Божій дорозі (помирати) (Н №8229); Смерть-- неминущая дорога (Бобк: 558)).

Аналіз текстів інших традиційних жанрів дає можливість виявити дещо інший набір ознак того ж самого концепту. Так, концепт “дорога” представлений в загадках через набір ознак, які відбивають передусім зовнішні характеристики дороги, приступні безпосередньому сприйняттю. Дорога зображується як фізичний об'єкт, що має довжину, ширину тощо (Вузенька, довгенька, а як устане, то до неба дістане; Выгляну в окошко: лежит долгий Антошка). Образу дороги в загадках властивий низький рівень антропоцентричності: вона існує начебто сама по собі і належить радше природному, ніж людському світові [1].

Таким чином, для отримання цілісного уявлення про зміст концепту необхідно дослідити максимально повний масив текстів різних жанрів.

Література

Жуйкова М., Бондар Т. Стереотип дороги в українських та російських загадках. / Актуальні проблеми менталінгвістики. Науковий збірник. Ч.1.--Черкаси, 2001.--С.162-167.

Зимин В. И., Спирин А. С. Пословицы и поговорки русского народа. Объяснительный словарь.--М., 1996.

Левкиевская Е. Е. Дорога. / Славянские древности. Этнолингвистический словарь. / Под ред. Н. И. Толстого.--Т.2.--М., 1999.--С. 124-129.

Невская Л. Г., Николаева Т. М., Седакова И. А., Цивьян Т. В. Концепт пути в фольклорной модели мира (От Балтии до Балкан) / Славянское языкознание. ХІІ Международный съезд славистов: Доклады российской делегации.--М., 1998.--С. 442-459.

Словарь современного русского литературного языка. В 17-ти томах.--Т.3.--М., 1956.

Словник української мови. В 11-ти томах.--Т.2.--К., 1971.

Топоров В. Н. Путь. / Мифы народов мира: энциклопедия. Т. 2.--М., 1998.--С. 352-353.

Список скорочень

Бобк--Українські прислів'я та приказки: Дожовтневий період. / Упоряд. В. Бобкова, Й. Багмут, А. Багмут.--К., 1963.--791 с.

Бойк--Русские народные пословицы и поговорки. [Сборник. Сост. и вступ. статья В. Бойко].--К, 1979.--264 с.

Д1-Д4--Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка. В 4-х томах. М., 1955.

Ж--Русские пословицы и поговорки. Сост. и авт. вступ. статьи А. М. Жигулев.--М., 1969.--448 с.

З--Прыказкі і прымаўкі. У дзвюх кнігах / рэд. Л. М Зайцова. Кн. 1. Мінск, 1976.--559 с.

М,П--Українські прислів'я та приказки. / Упоряд. С. В. Мишанича, М. М. Пазяка.--К., 1984.--390 с.

Н--Українські приказки, прислів'я і таке інше. / Уклав М. Номис.--К., 1993.--768 с.

П--Прислів'я та приказки: Природа. Господарська діяльність людини / Упоряд. М. М. Пазяк.--К., 1989.--480 с.

ПРН--Даль В. И. Пословицы русского народа. Том 1.--М., 1996.--480с.

Размещено на Allbest.ru