Негативно-оцінне висловлення в сучасній англійській мові: комунікативно-прагматичний та когнітивний аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Негативно-оцінне висловлення в сучасній англійській мові: комунікативно-прагматичний та когнітивний аспекти

Крисанова Т.А. - кандидат філологічних наук,

доцент кафедри практики англійської мови

Волинського національного університету імені Лесі Українки

У статті досліджуються комунікативно-прагматичний та когнітивний аспекти англійського висловлення, яке містить негативну оцінку адресата. Виділяються складові негативної мовної оцінки, ґрунтуючись на ролі мовця та адресата в процесі комунікації. Аналізуються комунікативний, когнітивний та емоційний компоненти негативно-оцінного висловлення.

Ключові слова: негативно-оцінне висловлення, мовець, адресат, комунікативний, когнітивний та емоційний компоненти.

Отрицательно-оценочное высказывание в современном английском языке: коммуникативно-прагматический и когнитивный аспекты.

В статье рассматриваются коммуникативно-прагматический и когнитивный аспекты английского высказывания, содержащего отрицательную оценку адресата. Выделяются составляющие отрицательной языковой оценки, основываясь на роли говорящего и адресата в процессе коммуникации. Анализируются коммуникативный, когнитивный и эмоциональный компоненты отрицательно-оценочного высказывания.

Ключевые слова: отрицательно-оценочное высказывание, говорящий, адресат, коммуникативный, когнитивный и эмоциональный компоненты.

англійський висловлення негативний оцінка

Krysanova T.A. Negative-evaluative utterance in modern English language: communicative- pragmatic and cognitive aspects.

The article reveals communicative-pragmatic and cognitive aspects of an English negative-evaluative utterance. The constituent elements of negative evaluation basing on the role of a speaker and an addressee have been singled out. Communicative, cognitive and emotional components of the English negative-evaluative utterance have been analyzed.

Key words: negative-evaluative utterance, speaker, addressee, communicative, cognitive and emotional components.

Однією з поширених функцій, що реалізуються індивідом в процесі комунікації, є передача оцінного відношення до певних фактів і явищ об'єктивної дійсності. Вивчення оцінних висловлень представляє особливий інтерес на сучасному етапі розвитку лінгвістики, інтерес пояснюється тим, що оцінка, як універсальна лінгвістична категорія, виступає одним з основних компонентів процесу комунікації. Це обумовлює актуальність нашого дослідження. Останніми роками з'являються нові наукові роботи, присвячені визначенню лінгвістичного поняття оцінки ( Вольф О.М., Івін А.А.), виділенню видів оцінки (Арутюнова Н.Д.), проблемі співвідношення оцінки і емоції (Шаховський В.І.),, вивченню особливостей лексичної реалізації оцінки (Пазич Н.В., Фоміна З.Є.), оцінній номінації (Бессонова О.Л.), передачі оцінки в тексті (Гуменюк Н.Г, Дієва І.М.), аналізу прагматичних особливостей оцінних висловлень (Бєляєва І.О., Голубнича О.М.) реалізації оцінного відношення за допомогою паралінгвістичних засобів (Злобіна М.Г., Снегірьова Є.О.), а також когнітивно-прагматичному тлумаченню оцінки в цілому (Бессонова О.Л.). Саме вивчення комунікативно-прагматичних і когнітивних аспектів оцінного висловлення є метою даної статті. Вивчення оцінних висловлень важливе і в соціальному плані, оскільки вербальна реалізація оцінного судження впливає певним чином на учасників комунікації, змінюючи тим самим характер спілкування.

Проте питання про лінгвістичний статус оцінки не знайшло однозначного теоретичного вирішення. У нашому дослідженні оцінка розглядається як оцінне (позитивне або негативне) відношення мовця до адресата повідомлення, в якому реалізується впливова сила мовця на адресата, спрямована на досягнення певного комунікативно-прагматичного результату. Оцінне висловлення відноситься до суб'єктивних процесів. Виносячи оцінну думку, людина класифікує, відбирає, приписує певні значення об'єктам, подіям, людям [5, 315]. Неоднозначним в сучасному мовознавстві є виділення компонентів структури оцінки. Загальновизнаною є наявність таких компонентів як суб'єкт оцінки, її об'єкт, оцінний засіб, підстава оцінки, її характер, модальна рамка, аксиологічний предикат [4, 11, 47]. Виділяють також шкалу оцінки, оцінний стереотип, оцінне мотивування [7, 231], зміст оцінної дії, результат оцінки [3,11].

Для аналізу оцінного висловлення релевантним, на наш погляд, є виділення таких компонентів структури оцінки: суб'єкт негативної оцінки, її об'єкт, оцінний засіб, підстава оцінки, її характер, шкала оцінки, оцінний стереотип. Розглянемо наведені вище компоненти оцінної структури.

Суб'єктом оцінки у негативно-оцінних висловленнях є мовець, з погляду якого проводиться оцінювання. Він реалізує негативну оцінку на основі наявної в його “картині світу” аксиологічної шкали, своїх відчуттів і переживань, вибираючи для цього відповідні форми вираження. На думку Н.Д. Арутюнової [2, 9], оцінне твердження більше характеризує суб'єкт оцінки, ніж її об'єкт. Одна з особливостей оцінки - її суб'єктивний характер. Суб'єктивний чинник припускає позитивну або негативну кваліфікацію суб'єктом оцінки її об'єкту. Негативно-оцінні висловлення передають суб'єктивне відношення мовця до адресата в діапазоні несхвалення. Оцінна думка - це суб'єктивний образ об'єктивної дійсності, оскільки об'єктивно існуюча інформація переломлюється в свідомості суб'єкта оцінки, співвідноситься з його уявленням про добре/погане, приємне/неприємне і набуває суб'єктивної форми. Здійснюючи негативну оцінку, мовець визначає цінність об'єкту згідно своїх переконань, поглядів, соціальних установок.

У структурі негативно-оцінного висловлення суб'єкт оцінки може мати експліцитну або імпліцитну репрезентацію. Експліцитно виражений суб'єкт оцінки і мовець співпадають. (1) “Why are you crying?”[…] “Oh, for God's sake”, she said, starting for the window and the fire escape, “I hate snoops”. [4, 136]

У ситуаціях, де суб'єкт оцінки представлений імпліцитно, суб'єкт мови не співпадає з суб'єктом оцінки: (2) “He's а fool”, Georgette said. [4, 24]

Об'єкт негативної оцінки в досліджуваних висловленнях представлений як особа або група осіб і є адресатом висловлення. Саме адресат виступає джерелом виникнення у мовця негативних відчуттів і емоцій, на адресата спрямована прагматична сила негативно-оцінного висловлення. Адресат може бути також експліцитно або імпліцитно представлений в структурі оцінного висловлення.

Залежно від орієнтації вираження негативної оцінки на суб'єкт або об'єкт оцінки можна виділити суб'єктно-орієнтовані і об'єктно-орієнтовані негативно-оцінні висловлення. Суб'єктно-орієнтовані висловлення характеризують негативні ознаки і стан мовця. Вони виражають його негативне відношення до об'єкта через опис відчуттів і емоцій негативного плану, що відчуває мовець до адресата. Суб'єктно-орієнтовані висловлення мотивуються безпосередніми відчуттями мовця і відносяться до його внутрішнього світу. На думку Н.Д. Арутюнової [2, 15], подібні висловлення є об'єктивними, оскільки мовець виражає істину, що досягається досвідом. Наприклад: (3) “I hate him, too”, she shivered. [4, 171]

Об'єктно-орієнтовані висловлення виражають негативні якості, властивості адресата. Мовець характеризує негативні ознаки адресата, оцінюючи його як особистість в цілому або по окремим аспектам. Об'єктно-орієнтовані висловлення відображають суб'єктивне уявлення мовця про якості, властиві адресату або приписувані йому самим об'єктом оцінки. Наприклад:(4) “Faught!” said Mr.Bobbe, “puh! Suffragettes? Take them away. They smell. They're unclean. They're obscene”. [1, 108]

Важливим компонентом оцінки у досліджуваних висловленнях є її аспект, що трактується як ознака важлива для суб'єкта у момент оцінювання. Аспект негативної оцінки визначається якостями і діями оцінюваного об'єкту, які і викликають у мовця негативно-оцінне відношення. Питання про аспект оцінки співвідноситься з проблемою загальнооцінних і частковооцінних значень у негативно-оцінних висловленнях. Аксиологічний аспект загальнооцінного судження реалізує негативну оцінку адресата в цілому і включає певний набір ознак, які складають загальну характеристику об'єкта. В результаті загальної оцінки він характеризується як поганий, гідний презирство, осуду, і т.д (приклад 5). Загальна негативна оцінка - це оцінка комплексна, вона складається з декількох часткових оцінок. Група часткових негативних оцінок набагато різноманітніша за групу загальних оцінок. Це можна пояснити тим, що людина в негативному загальному намагається диференціювати негативне часткове, специфічне, особливе, що викликає у неї дискомфорт [4, 102]. Кожен аспект негативного частковооцінного висловлення базується на одній з ознак об'єкта, негативно характеризуючи певні властивості, якості, стани або дії адресата (приклад 6). Наприклад:

(5) You're drunk! And disgusting! [38, 135]

(6) Stanley. Has Clive come down, yet? Pamela (rising). No, the lazy pig.[5,103]

Оцінювання адресата висловлення здійснюється залежно від певної підстави. Характер оцінки, її прояв визначається підставою негативної оцінки, під якою розуміється те, з погляду чого проводиться оцінювання [6, 27], ті установки, норми, на які спирається суб'єкт при оцінюванні об'єкта. Підставою негативної оцінки об'єкта є певні переваги, доводи, що існують в свідомості мовця і сприяють маніфестації негативної оцінки адресата. Вираження негативної оцінки може бути аргументованим, коли її підстава експліцитно представлена в структурі висловлення (приклад 7), і неаргументованим, коли її підстава представлена імпліцитно (приклад 8). Наприклад:

(7) “Mike was awful. He's terrible when he's tight”. [4, 137]

(8) “No, Soames”, she said. “ You are helpless”. [3, 141]

Реалізація негативної оцінки базується на порівнянні об'єкта оцінки з певною ознакою, що співвідноситься з оцінною шкалою і стереотипами. Поняття шкали оцінок і оцінного стереотипу існують в свідомості мовця і не мають мовленнєвого вираження. Оцінна шкала припускає співвідношення ознак “добре - байдуже - погано”. Однією з особливостей шкали оцінок є її градуйований характер. Шкала є “континуумом, де постійно наростає або знижується ступінь ознаки” [4, 52]. Негативні ознаки можуть рухатися за шкалою у бік наростання або убування, що знаходить своє вираження у висловленні мовця. Градуйований характер негативної оцінки можна представити у вигляді ланцюжка елементів, що виражають наростання негативної ознаки: достатньо поганий - поганий - дуже поганий. В основі структури оцінної шкали лежить поняття норми. Норма регламентує поведінку людини, визначає вибір належної програми цілеспрямованих дій [1, 7]. Ми дотримуємося думки учених, які вважають, що оцінна шкала не любить рівноваги і норма співпадає з позитивної частиною шкали. Таким чином, добре сприймається як норма, а погане - як відхилення від неї. Негативна оцінка сигналізує про аномалію, про порушення певного порядку. Негативно-оцінні висловлення фіксують відхилення від норми і виражають реакцію мовця на невідповідність дій, вчинків, якостей об'єкту оцінки певним нормам і оцінним стереотипам суб'єкта оцінки. Оцінні стереотипи включають власні властивості предметів, створюючи стандартний набір ознак, і стереотипні уявлення про місце об'єкту в ціннісній картині миру [4, 56-61]. Успішність протікання процесу комунікації залежить від уявлень суб'єкта і об'єкта оцінки про норму і оцінні стереотипи.

Мовець і адресат виходять з суб'єктивного сприйняття ситуації реалізації негативної оцінки, ґрунтуючись на власних когнітивних знаннях. Кожен учасник комунікативного акту вирішує певне комунікативне і когнітивне завдання. Мовець, оцінюючи дії, вчинки адресата, на підставі системи цінностей, що існує в його свідомості, вибирає цінність із знаком мінус і продукує емоційну оцінку, яка є суб'єктивною. У свою чергу, адресат розпізнає інтенцію мовця, що є об'єктивною інформацією і аналізує правомірність своєї негативної оцінки, співвідносить це зі своєю системою цінності, Погоджуючись з оцінкою, адресат вибирає цінність із знаком плюс (так, мовець має рацію), заперечуючи оцінку, адресат вибирає цінність із знаком мінус (ні, мовець не має рації).

Мовна реалізація негативно-оцінного висловлення може містити три компоненти: комунікативний, когнітивний і емоційний. Комунікативний компонент полягає в тому, що мовець і адресат знаходяться в прямій і непрямій взаємодії на основі шкали «об'єктивне - суб'єктивне». Взаємодія з боку мовця полягає в тому, щоб реалізувати висловлення і доставити його адресату, завдання якого це висловлення розкодувати. Не дивлячись на те, що мовець і адресат виконують різні функції в процесі комунікації, вони знаходяться в нерозривній взаємодії, здійснюючи вплив один на одного. Тільки узгодженість параметрів мовця і адресата приводить до успішного здійснення комунікації [1, 358].

Негативно-оцінні висловлення відображають негативний емоційний стан мовця, його негативне відношення до адресата, експліцитне або імпліцитне спонукання адресата до зміни того, що викликає у мовця негативні емоції і оцінки. Мовець для досягнення своєї прагматичної мети певною мірою орієнтується на адресата як у відборі мовного матеріалу, так і в побудові висловлення. Виходячи зі своїх знань про адресата, про його соціальну роль, компетентність, можливості сприйняття, ступені зацікавленості в спілкуванні, мовець будує свій висловлення таким чином, щоб досягти певного ефекту. Адресат, сприймаючи повідомлення і інтерпретуючи його, привертає різні іпостасі своєї особистості. Можливість адресата в мовному спілкуванні визначається також тим, що негативно-оцінне висловлення спрямоване саме на нього, а комунікативний намір мовця полягає в тому, щоб спричинити певну прагматичну дію на адресата. Саме реакція адресата свідчить про успішність або неуспішність прагматичної дії.

Когнітивний компонент знаходить свою реалізацію в системі цінностей, яка присутня в свідомості учасників комунікації і може бути відбита за допомогою шкали «цінність - нульова цінність - антицінність». Оцінювання є невід'ємною частиною пізнання, оскільки будь-який акт пізнання виражає відношення суб'єкта до об'єкту. При цьому цінність орієнтована на позитивну оцінку, у той час антицінність - на негативну оцінку. Оцінні висловлення справедливо можна віднести до когнітивних процесів, оскільки під час їх продукування коммунікантами використовується досвід, набутий на сенсорному і перцептивному етапах обробки інформації, вони також є основою, поштовхом для подальших дій учасників комунікації. Специфіка оцінних висловлень в тому, що вони, в більшій мірі ніж інші висловлення, відображають цілі і потреби індивіда, знаходяться в прямій взаємодії з емоційними і мотиваційними процесами.

Продукуючи негативне відношення до адресата, мовець не може абстрагуватися від емоційної сторони своєї особистості, що підтверджує наявність емоційного компоненту в негативно-оцінних висловленнях. Емоції є механізмом репрезентації суб'єктом особистісного змісту явищ у формі оцінки та їх відношення до реалізації потреб та мети індивіда [7,378]. Вираження негативно-оцінного відношення мовця до адресата може досягатися номінацією тих відчуттів і емоцій, які суб'єкт відчуває до об'єкта оцінки, або емотивно-оцінною характеристикою адресата. Виразити негативне оцінне відношення суб'єкта до об'єкта без емоції неможливо. Параметри оцінок і емоцій перетинаються: “приємне” - “добре”/“неприємне” - “погано”. Для виникнення негативної емоції достатньо семантичного неузгодження між прогнозованою ситуацією і інформацією, що поступила із зовнішнього середовища. Негативні емоції пов'язані з негативною оцінкою мовцем певного об'єкту, його якостей, властивостей, вчинків і дій. Емоційний компонент в негативно-оцінних висловленнях виражає певну негативну емоцію, яку відчуває мовець по відношенню до адресата, а оцінний передає факт несхвалення об'єкта мовцем. Наприклад: (9) Sibyl Vane seemed to him to be absurdly melodramatic. Her tears and sobs annoyed him. “I am going”, he said at last, in his calm, clear voice. “I don't wish to be unkind, but I can't see you again. You have disappointed me”. [6, 89]

Мовець негативно оцінюючи дії адресата, відчуває і висловлює по відношенню до нього емоції роздратування і розчарування.

Таким чином, оцінка є наслідком осмислення та відображення дійсності через призму сприйняття її людиною. Для розуміння процесу реалізації негативної оцінки мовцем необхідно враховувати сутність комунікативного, когнітивного й емоційного компонентів. Перспективним для подальшого дослідження є масштабний когнітивно-когнітивний аналіз мовної оцінки в процесі номінації, що сприятиме ефективному та цілісному вивченню пізнавальної діяльності людини як представника національно-культурного співтовариства.

Література

Арутюнова Н.Д. Аксиология в механизмах жизни и языка // Проблемы структурной лингвистики. - М.: Наука, 1984. - С. 5-23.

Арутюнова Н.Д. Фактор адресата // Изв. АН СССР. Сер. лит. и яз. - М., 1981. - Т.40. - № 4. - С. 356-367.

БессоноваО.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивний і тендерний аспекти: Автореф. Дис. … д-ра філол.. наук / Київськ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка. - К.,2003. - 39 с.

Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. - М.: Наука, 1985. - 228 с.

Дружинин В.Н., Ушаков Д.В. Когнитивная психология. - М.: Наука, 2002. -280 стр.

Ивин А.А.Основания логики оценок.- М.:Изд-во Моск. гос. ун-та,1970.- 203 с.

Карасик В.И. Язык социального статуса. - М.: Гнозис, 2002. - 233 стр.

Ніколаєнко Л.С. Пейоративні композитні номінації на позначення емоційного стану людини в англійській та українській мовах. // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки / Філологічні науки. - Луцьк, 2008. - №4. - С.377-380.

Джерела ілюстративного матеріалу

Aldington R. Death of a Hero. - Moscow: Vyssaja Skola, 1985. - 350 p.

Galsworthy J. The Forsyte Saga. To Let. - Moscow: Progress, 1974. - 256 p.

Hemingway E. Fiesta. - М.: Междунаp. отношения, 1981. - 248 с.

Shaffer P. Five Finger Exercise. - Moscow: Raduga, 1984. - P. 33 - 156.

Wilde O. The Picture of Dorian Gray. - Kiev: Dnipro, 1978. - 233 p.

Размещено на Allbest.ru