Конфліктне забарвлення дискурсу сімейного спілкування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Конфліктне забарвлення дискурсу сімейного спілкування

Проценко О.В.

(Суми,Україна)

У статті йдеться про дискурс сімейного спілкування, що може мати конфліктний характер, його особливості та характеристики.

Когнітивно-комунікативну спрямованість сучасної лінгвістики засвідчує проголошення пріоритетної когнітивно-дискурсивної парадигми знань, що розглядає дискурсивну діяльність на базі внутрішніх ментальних процесів [1: 32], об'єднання досліджень прагматичних та ментальних процесів у ході наукових пошуків принципів і механізмів декодування значень мовця як виведення його інтенцій [2: 15], тлумачення прагматики як системи ментальної обробки інформації і звернення до нового напрямку - когнітивної прагматики [3: 141]. Об'єктом дослідження когнітивно-комунікативної парадигми є аналіз дискурсу.

Дискурс є складним багатоплановим феноменом, що знаходиться у центрі уваги сучасної науки, у цілому, і лінгвістики, зокрема: він вивчається філософією, семіотикою, соціальною психологією, теорією штучного інтелекту, етнографією, літературознавством, теорією комунікації, а також різними напрямами лінгвістики: психолінгвістикою, когнітивною лінгвістикою, прагмалінгвістикою, етнолінгвістикою, лінгвокультурологією.

Розуміння дискурсу як конструювання, використання теорій соціального конструктивізму є відмінною рисою нової парадигми, яка згідно з методологією постмодернізму трактує комунікацію як конструктивний фактор поведінки та діяльності людей, а не як звичайний обмінний процес між переробниками інформації. Це акцентує однакову важливість адресанта й адресата для спілкування, їхню активну роль у спільному конструюванні смислів у процесі дискурсивного обміну, їхню спільну діяльність [4: 16].

В той же час М.Фуко підкреслює значеннєву й соціально - історичну складову дискурсу, визначаючи його як спосіб представлення соціальної практики, як вид знання та обмежену кількість тверджень людей про їхню соціальну практику, по відношенню до яких може бути встановлена група умов їхнього існування; дискурс - це фрагмент історії [5: 93].

Конструюючи найрізноманітніші світи, у процесах соціальної взаємодії люди виявляють різні типи активності: соціальна, когнітивна, фізична, психічна.

Єдність мови та людини сприяє перенесенню лінгвістичних досліджень із статики у динамічний аналіз суб'єкта пізнання, мислення та дії. Завдяки аналізу дискурсу, зокрема комунікативному підходу до вивчення мови, який орієнтується на співвідношення мови та соціального боку діяльності мовця, лінгвісти володіють вагомими знаннями про комунікативні особливості людського спілкування у різних видах комунікації та комунікативних ситуаціях, що сприяє виділенню та типізації комунікативних стратегій мовців. Необхідним є також розуміння принципів моделювання носіями мови знань про світ, виділення в їхній картині світу змістовно-інформаційних утворень - когнітивних структур, які безпосередньо впливають на зв'язність комунікативного процесу, даючи змогу прогнозувати мовленнєві ходи на основі контекстного очікування [6: 5].

Мовці вступають в комунікацію в різних сферах життя, тому відповідно до цього була зроблена і класифікація дискурсу А.Д.Бєловою, яка передбачає урахування сфери функціонування [7: 135]. Отже, дискурс буває академічний, бізнес - дискурс, дипломатичний, дискурс перемов, політичний, педагогічний, рекламний, релігійний, риторичний, сімейного спілкування, медичний, юридичний, ергодичний, інтернет - дискурс.

Безпосереднім об'єктом дослідження у даній статті є конфліктність у родинному дискурсі. Предметом дослідження є омовлення конфлікту в дискурсі сімейного спілкування. Мета даної статті полягає в окресленні особливостей вербалізації конфліктного сімейного дискурсу, вивчення якого привертає увагу в наш час, тому саме це зумовлює актуальність роботи.

Відповідно до поставленої мети в даній статті розглядається мовленнєвий статус адресатів, що пов'язані родинними/ сімейними зв'язками, та знаходяться в конфліктних стосунках через певні об'єктивні чи суб'єктивні обставини.

Для аналізу конфліктної мовленнєвої взаємодії першочерговими завданнями є уточнення поняття конфлікту та встановлення релевантності різних його проявів у мовленні для конструювання конфліктного спілкування індивідів [8: 311].

Феномен конфлікту існував відколи з'явились перші спільноти людей. У ході історичного розвитку, втім, значно змінилась сутність конфліктів у суспільному житті людини. Певних змін зазнає й ставлення до конфлікту: його сприйняття як безпечно негативного феномену поступається розумінню того, що конфлікт - це нормально; це необов'язково погано; це те, що може бути добре; це те, з чим можна працювати [9: 37].

До конфліктних ситуацій відносять суперечки та сварки, які характеризуються зіткненням протилежно спрямованих точок зору та інтересів тих, хто конфліктує, та знаходять вербальну реалізацію в стратегіях та тактиках їхньої мовної поведінки [4: 237].

Класичним варіантом сценарію розвитку конфліктної мовної ситуації є переростання суперечки в сварку, що відбувається поетапно, вважає Фадєєва [4: 239].

Мова, як відомо, є відображенням психічної діяльності індивіда, що представляє собою поєднання та взаємодію двох основних сфер - раціональної та емоційної. Конфлікт, який першочергово має психічну природу, чудово демонструє цю взаємодію в своїй мовній репрезентації. Зіткнення протилежних точок зору в конфлікті супроводжується сильними емоційними переживаннями його учасників [10: 318]. Суперечка базується більшою мірою на негативних емоціях, які подавляють раціональні процеси. З цієї точки зору, сварка вважається деструктивним видом спілкування й представляється вербально у вигляді дискурсу мовної агресії [11: 287].

Конфліктно-небезпечні ситуації в дискурсі сімейного спілкування знаходять різні вербальні та невербальні форми вираження. Суперечки та сварки, які розпочинаються через певні негативні фактори для одного або одразу для декількох з комунікантів, та які характеризуються тим, що їх предмет раніше не обговорювався, мають більше емоційне забарвлення (приклад № 1 ), ніж ті, в яких предмет конфлікту вже неодноразово призводив до сутичок чи непорозумінь ( приклад № 2 ).

Приклад № 1

Чоловік говорить дружині, що збирається поїхати в місто, де поширена епідемія холери, оскільки він лікар і хоче вивчити причини походження вірусу; про те, що він хоче їхати не один, дружина ще не знає.

"Where is this place?" she asked after a pause.

"Mei-tan-fu? It is on a tributary of the Western River. We should go up the Western River and then by chair."

"Who is we?"

"You and I."

She looked at him quickly. She thought she had heard amiss. But now the smile in his eyes had travelled to his lips. His dark eyes were fixed on her.

"Are you expecting me to come?"

"I thought you'd like to."

…"But surely it is no place for a woman…."

Panic seized her.

"I do not know what you mean. It would be madness for me to go. You know how delicate I am…There is no reason for me to go. I should die." ( W.S.Maugham )

Приклад № 2

Подружжя обговорює причину свого перебування в небезпечному для здоров'я місці. Ця проблема вже піднімалася неодноразово, тому омовлення конфліктної ситуації не характеризується надзвичайно емотивною лексикою.

"Did you really want me to die when you brought me here?"

"If I were you I'd leave well alone, Kitty. I do not think any good will come of talking about what we should do much better to forget."

"But you do not forget; neither do I. I have been thinking a great deal since I came here. Won't you listen to what I have to say?"

"Certainly."

"I treated you very badly. I was unfaithful to you."

He stood stock still. His immobility was strangely terrifying. ( W.S.Maugham)

Коли емоційна напруга сягає свого піку, то учасники конфлікту, що пов'язані родинними зв'язками, можуть звертатися один до одного, використовуючи вульгаризми, що представляють собою «брудну» лексику [3: 132]. Але подані лексичні одиниці не завжди мають негативний підтекст; інколи у такий спосіб людина імпліцитно показує, що співрозмовник насправді є дуже близькою для нього/неї особою, яка не сприйме ці слова буквально.

Сестри не можуть повірити, що у їхнього батька є ще одна дитина - син від іншої жінки.

"First admit it is true. Tell me Dad is really Jean - Claude's -" Jessie could not bring herself to say the word.

"Yes," Sheila said quietly, "it is true."

Now Paula began to cry. "No." She shook her head. "It is some big lie. He is our daddy."

Jessie exploded to her sister. "Don't you understand, you little idiot? He had an affair with Jean - Claude's mother." (E.Segal)

Для омовлення конфліктної ситуації також характерним є той факт, що учасники використовують парадигму присвійних та особових займенників. Якщо конфліктуючі сторони (мова йде про учасників дискурсу сімейного спілкування ) не хочуть вирішувати проблему разом, вони роблять акцент на цьому саме за допомогою займенників.

Чоловік радиться з дружиною, що йому робити з позашлюбним сином.

"What're we gonna do?" Bob asked Sheila

"Not we," she said firmly. "This is your problem."

"What do you expect me to do?" he said, unwilling to understand what she was making crystal clear.

"Send him home, Robert," she said curtly. "Now. Today." (E.Segal)

Сімейні конфліктні стосунки часто вербалізуються в дискурсі за допомогою синтаксичних конструкцій, шляхом відповіді питанням на питання, що не призводить до компромісу, а ще більше ускладнює процес розв'язання проблеми.

Дружина хоче поїхати з чоловіком на полювання, а він не хоче її брати з собою.

"We are going after buff in the morning," he told her.

"I am coming," she said.

"No you are not."

"Oh, yes, I am. Mayn't I, Francis?"

"Why not stay in the camp?"

"Not for anything," she said. (E.Hemingway)

Конфлікти сіблінгів мають своєю особливістю вирішення питання, кого більше люблять, цінують в родині, саме на цьому етапі також характерним виступає питання використання займенників, особливо присвійних для вербалізації конфліктних стосунків дискурсу сімейного спілкування.

Сестри сваряться з братом через батька.

"He is our daddy," Paula shrieked at him. "He is ours !"

Jean-Claude was confused. "What do you mean?" he asked.

"Our daddy is your father, and you want to take him away," she screamed.

"But no -" Jean-Claude protested. (E.Segal)

Омовлення конфліктних ситуацій в дискурсі сімейного спілкування характеризується використанням наказових конструкцій, що наповнені напругою та емоційним тиском, особливо конфлікти молодшого покоління зі старшим, оскільки психологія дитини ще не є стійкою, дитині більш важко стримати себе, особливо в перехідний вік та кризові роки ( 3 роки, 11 років ).

Доньки не хочуть бачити та розмовляти з батьком через те, що він зрадив їхню матір та має позашлюбного сина.

дискурс спілкування конфлікт мовлення

…He knocked.

"Who is it?" Jessie snapped belligerently.

"Me. Your father. I want to talk to you."

"I have no father. Go away."

"Please, Jess, open up. Is Paula there?"

"No," Paula retorted through the door. "Leave us alone!" (E.Segal)

Отже, міжособистісні стосунки у дискурсі сімейного спілкування можуть часто базуватися на підґрунті конфлікту, який виражається вербально або невербально і залежить як від зовнішніх, так і внутрішніх факторів.

Перспективи подальших досліджень можуть ґрунтуватися на вивченні омовлення конфліктного дискурсу сімейного спілкування залежно від соціальних та вікових особливостей комунікантів.

Бібліографія

1. Кубрякова Е.С. Язык и знание: На пути получения знаний о языке: Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира. - М.: Языки славянской культуры, 2004. - 250 с.

2.Sperber D., Wilson D. Pragmatics, Modularity and Mind-reading// Mind and Language. - 2002.- V.17.- No.1-2 - P. 3-23

3.Carston R. Linguistic Meaning, Communicated Meaning and Cognitive Pragmatics // Mind and Language. - 2002.- V.17.- No.1-2 - P. 127-148

4. Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен ( колективна монографія ) / Ред. І.С. Шевченко.- Харків: Константа, 2005.- 356 с.

5.Foucauet M. The Archaeology of Knowledge. - London: Routledge, 1972. - 108 р.

6. Бігарі А.А. Емотивна аргументація у дискурсі сімейного спілкування // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. - К.: Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2000.- С. 30-39

7. Бєлова А.Д. Поняття «стиль», «жанр», «дискурс», «текст» у сучасній лінгвістиці // Іноземна філологія: Зб. наук. пр. КНУ ім. Т.Шевченка.- 2000.- Вип.32.- С. 11-14

8. Фролова І.Є. Вербалізація конфлікту у дискурсі. - Харків: Константа, 2005. - 356 с.

9. Гришина Н.В. Психология конфликта. - Санкт - Петербург: Питер, 2002. - 150 с.

10. Психологический словарь/ Под ред. В.В.Давыдова и др.- М.: Педагогика, 1983. - 448 с.

11. Изард К.Е. Эмоции человека.- М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. - 440 с.

Список ілюстративних джерел

1. Austen J. Pride and Prejudice. - Oxford: Oxford University Press, 1997. - 108 p.

2. Hemingway E. The Fifth Column and the First Forty-Nine Stories. - London: Jonathan Cape Thirty Bedford Square, 1989. - 335 p.

3. Maugham W.S. The Painted Veil. - K.: Знання, 2006. - 288 р.

4. Segal E. Man, Woman and Child. - N.Y.: Harper & Row, Publishers, Inc., 1980. - 576 p.

Размещено на Allbest.ru