Динамічна стабільність норм англійської літературної мови
Вивчення співвідношення імперативних та диспозитивних характеристик норм літературної мови з актуалізацією домінантної ролі останніх. Обґрунтування твердження про наявність варіативності в рамках мовної норми, матеріалом якої виступають елементи системи.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 13.01.2020 |
Размер файла | 32,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Динамічна стабільність норм англійської літературної мови
Олена Попова (Суми, Україна)
Не зважаючи на різні підходи до вивчення поняття літературної норми, вчені-лінгвісти (як то Горбачевич К.С., Іцкович В.А., Пилинський М.М., Крисін Л.П., Валгіна Н.С., Бялик В.Д., Колоїз Ж.В. та інші) одностайні в тому, що норма - це складне діалектичне утворення.
Предметом дослідження даної статті виступає варіативність структурних елементів англійської мови, що є маркером виходу за межі вимог літературної норми, як один з чинників подальшої кодифікації узуального та оказіонального.
Об'єктом є мовна система як фундаментальний елемент існування національної мовної свідомості та базисна характеристика мовної норми.
Актуальність обраної тематики зумовлена сучасним соціальним, економічним, політичним спрямуванням до глобалізації, високими темпами науково-технічного розвитку суспільства, що вимагає вербалізації, максимального залучення можливостей мовної системи, використання ксенізованих утворень, які базуються на неминучій гетерогенності англійської літературної мови. Тож, завданням даної статті є вивчення аспекту стабільності, консервативності системи та структури мови; дослідження мовного матеріалу, що слугує будівельним елементом оказіональних та узуальних утворень; з'ясування місця мовної системи та норми в суто лінгвальному та антропоцентричному спрямуванні.
Поняття мовної норми можна тлумачити у вузькому та широкому сенсі, у зв'язку з чим вчені виділяють два типи норм: імперативні чи рестриктивні (є суворо обов'язковими, а їх порушення розцінюється як слабке володіння даної мови) та диспозитивні чи перміссивні норми (допускають стилістично відмінні чи нейтральні варіювання, оцінка варіантів у цьому випаду не має категоричного характеру, адже варіанти є дещо “м'якшими”) [2; 3; 7]. Таке розмежування виявляється антропологічно зумовленим, оскільки самі користувачі мови, керуючись певними економічними, політичними, соціальними чинниками, баченнями пануючої лінгвістичної школи, визначають, які саме норми є обов'язковими для дотримання, а які - факультативними чи варіативно відкритими.
Разом з тим, мовні норми не вигадуються вченими, а відбивають закономірні процеси та явища, що відбуваються у мові та підтримуються мовленнєвою практикою [3: 86]. В.А. Іцкович в роботі “Языковая норма” в свою чергу також називає два типи мовних норм (норми, зумовлені системою мови, та норми, зумовлені структурою мови [4]), які вчений виводить, орієнтуючись вже на суто лінгвальну будову. Таке розмежування дає змогу говорити про наявність імперативності та диспозитивності норм, але в рамках мовної системи. “Норми, зумовлені системою мови, - це норми, які визначаються системою конкретної мови, на відміну від інших мов. Ці норми обов'язкові, і їх порушення означає вихід за межі можливостей системи” [1: 167]. Тож, дотримання вимог, які ставить сама мовна система, виступає однією з основних умов, за наявності якої можна вести розмову про існування норм даної мови. “Норми, зумовлені структурою мови, накладають обмеження на можливості системи. Вони також є обов'язковими, але відступ від них не завжди є таким очевидним, як порушення першого типу” [1: 168]. Тому, норми, зумовлені структурою мови, виявляються менш категоричними. Більше того, саме структурні елементи, як складові мовної системи, допускають наявність варіантів за умов залучення когнітивно-синонімічних елементів в межах даної мовної системи і у такий спосіб виявляють “системні можливості мови”, які подаються з посиланням на плин часу і, як результат, виникають паралельні форми.
And I -- I agree with many of the issues that she brings up. But I believe -- I don't -- I don't see her as running for president [15].
As the Republican campaign of running for the presidency begins to come into focus, a lot of attention is going to be paid to what the candidates say [15].
В двох прикладах вжито одну і ту ж конструкцію, в одному і тому ж лексичному значенні, але в дещо відмінних формах (running for president - running for the presidency), коли прирівнюється абстрактне поняття presidency на позначення неживого до конкретного president на позначення живого.
“They are more interested in politics than they are in solving the problems,” Mr. Obama told CNN's Wolf Blitzer in an interview Wednesday [15].
President Obama pulled up to a bucolic community college here in his $1.1 million black armored bus on Tuesday and…[14]
При використанні назв днів тижня в якості обставини часу відповідно до граматики англійської мови зазвичай вживається прийменник on, тим не менш, дане правило, як показує приклад, може ігноруватись.
The Obama administration keeps strangling businesses in red tape… The Obama administration is hanging one regulatory albatross after another around the private sector's neck [13].
Два речення звернені до одного і того ж денотата (businesses чи private sector), наповнені експресією, мають схоже образне значення, оскільки сигніфікативне значення на рівні контенсіонала у випадку лексем to strangle та albatross around neck перетинаються, проте за формою це значення набуває абсолютно різного втілення. Для досягнення такого ефекту у даному контексті адресант вдається до метафоричного вживання лексики із залученням стійких виразів keeps strangling businesses in red tape та hanging one regulatory albatross after another around the private sector's neck, причому в обох випадках спостерігаємо персоніфікацію економічного поняття “малий бізнес”.
На граматичному рівні в рамках варіативності можемо констатувати факт застосування морфологічних чи синтаксичних конструкцій за аналогією (родовий чи присвійний відмінок іменника на позначення неживого world's, що є властивістю синтетичних мов; чергування однини та множини в межах граматичного значення іменника на позначення збірного поняття the U.S. is - our), порушення існуючих граматичних правил, що демонструє наближення до розмовного варіанту мови:
The world's biggest bond investment fund PIMCO announced last month that it was dumping U.S. Treasury bonds. The head of PIMCO, Bill Gross, one of the world's preeminent debt investors, warned that the U.S. is in serious risk of default with our trillion dollar deficits and no end in sight [13].
У висловлюванні Сари Палін, претендента на посаду Президента США в 2012р., іде нівелювання правил вживання граматичної категорії узгодження часів, адже в першому реченні дотримання цих правил продемонстровано, а в другому - проігноровано.
Запропоновані приклади демонструють паралельне вживання варіантних лексико-граматичних форм, кожна з яких є зразком відхилення від вимог граматичних та лексичних норм чи зразком значеннєвого вторинного нашарування, але в будь-якому разі адресант діє в межах можливостей мовної системи.
Пилинький М.М. в аспекті даного питання дає своє схематичне бачення (схем. 1). Лінгвіст тлумачить поняття “норма” ширше за поняття “мовна система”, при цьому ставлячи мовну систему в основі, корені формування норми літературної мови: “Цілком природно, що “система” в такому розумінні повністю входить і в поняття “літературна норма”, бо всі основні, суттєві, “системні” ознаки в першу чергу неминуче будуть відібрані як “правильні і зразкові”” [6: 93].
Схема 1
Размещено на http://www.allbest.ru/
[6: 93].
У такий спосіб досліднику вдається пояснити багатство лінгвістичних явищ (на фонетичному, лексичному, граматичному рівнях), які залишаються в межах літературної (кодифікованої) норми чи норми в широкому сенсі розуміння, сягаючи своїм корінням мовної системи, функціонуючи в рамках даної системи, але при цьому відкритих до варіації, продиктованої екстралінгвістичними та інтерлінгвістичними факторами.
Разом з тим, зважаючи на історичні фактори, сучасну тенденцію до глобалізації, не варто виключати і явища ксенізації, проникнення структурних компонентів однієї мовної системи до іншої, в результаті чого з'являється потреба вести розмову про гетерогенність літературної мови.
I think every program needs to stand the sunshine of righteous scrutiny. Whether it's Social Security, whether it's Medicaid, whether it's Medicare. You've got $115 trillion worth of unfunded liability in those three. They're bankrupt. They're a Ponzi scheme [12].
Слова Medicaid, Medicare демонструють специфіку американського варіанту англійської мови, адже дані лексеми належать до словникового складу саме американської англійської, є термінологією на позначення особливостей системи охорони здоров'я в США (Medicare - a system by which the US government helps to pay for the medical treatment of old people; Medicaid - a system in the US by which the government helps to pay the cost of medical treatment for poor people [11: 1025]). Словосполучення Ponzi scheme на позначення економічного поняття «фінансова піраміда» є вже утворенням від італійського прізвища Ponzi (after Charles Ponzi (1882 - 1949), Italian-born speculator who organized such a scheme [9]). Більше того, за своїм фонетичним складом та орфографією Ponzi scheme є типовим прикладом виходу за межі можливостей системи англійської мови, оскільки буквосполучення “nzi” у кінці прізвища властиве мовам романської групи, а буквосполучення “sch” представляє запозичення з давньогрецької.
Тож, всебічно досліджуючи питання мовної норми та її варіантів, необхідно враховувати не лише внутрішньомовні чинники, а й екстралінгвістичні, як то економічний, політичний, культурний рівень розвитку народу, який є носієм даної літературної мови, та інтерлінгвальні, які можуть підштовхнути до варіювань, що виходять за межі системи даної літературної мови. Для підтвердження взаємодії різних чинників при утворенні лексичних одиниць достатньо проаналізувати американські географічні назви, хоча в такому разі мова не іде про варіативність, тим не менш вихід за межі системи англійської мови можна помітити:
Perry's three-day visit takes him to Waterloo today; the State Fair in Des Moines on Monday, in addition to visits to Iowa City and Cedar Rapids, and; stops in Cedar Rapids, Dubuque and Walcott on Tuesday [12].
У плані агітаційного туру кандидата на пост Президента США в 2012 Ріка Перрі подається перелік міст, фонетична, лексична і навіть граматична структура деяких (Des Moines, Dubuque) не збігається з вимогами відповідних рівнів в системі англійської мови, що свідчить про їх належність до лексичної групи варваризмів (Des Moines - city in Iowa, U.S., named for Fr. Riviиre des Moines, the river that flows past it [9]; Dubuque - one of the oldest cities in the state, it was named for Julien Dubuque, the first permanent settler to what is now Dubuque who was a Quebecois pioneer, who arrived in 1785; the region was first explored and claimed for France [10]). Враховуючи історичні умови, за яких формувалась американська англійська, наявність подібних варваризмів виявляється прийнятним і доволі розповсюдженим явищем.
Беручи до уваги усі запропоновані твердження та зважаючи на поліаспектність питання формування та функціонування мовної норми, вважається цілком доцільним переглянути схему взаємозалежності понять “система”, “літературна норма”, “норма”, запропоновану М.М. Пилинським:
Схема 2
Размещено на http://www.allbest.ru/
Таке схематичне зображення виявляється точнішим, адже враховує різношаровість чинників, які спричиняють появу варіантів, що, в свою чергу, надалі претендують на місце в рамках нормативних явищ в межах мовної системи. У поданій схемі мовна система залишається базисом існування будь-якої конкретно узятої мови, а літературна норма, норма, узуальне та оказіональне черпають будівельний матеріал саме з багатства можливостей, закладених в мовній системі. Надалі іде шар “норма” в широкому розумінні сенсу даного терміну, коли можна вести розмову про нормативність некодифікованих елементів за рахунок їх розповсюдженості та вживаності, коли мовна норма утворюється в реальній практиці мовленнєвого спілкування, відпрацьовується та закріплюється в суспільному вживанні як узус [2]. Таке тлумачення дає підстави розділяти шари “норма” та “узуальне” пунктиром, адже вони надто тісно пов'язані один з одним. Тим не менш, ставити знак рівності між даними термінами буде неправильним, адже норма у мові, враховуючи широкий спектр розуміння, зберігає функції “фільтра” [8: 15], відбираючи найпоширеніші, визнані зразки із загальної узуальної практики. Останній шар представляють оказіоналізми, які і є першоджерелом виникнення будь-яких варіативних форм. А вже оказіональне утворюється під впливом найрізноманітніших чинників, які можуть бути породженими як екстралінгвістичними факторами, так і впливом іншої мовної системи, тобто інтерлінгвальними явищами, чи їх сукупністю.
Запропоноване схематичне пояснення дає змогу, з одного боку, оперувати виключно лінгвальними категоріями і показати ланцюговий взаємозв'язок “система” > “літературна норма” > “норма” > “узуальне” > “оказіональне”, з іншого боку, вбачаючи не лише мовні категорії, а й розуміючи когнітивну глибинність зазначених термінів, розглядати їх антропоцентрично, рухаючись у зворотному напрямку: “оказіональне” > “узуальне” > “норма” > “літературна норма” > “система”, - де кожен наступний крок символізує прагнення мовця до правильності мовлення, обмеження, що його накладає потреба життя в суспільстві. За словами Ж.В. Колоїз “норма нейтралізує індивідуальне свавілля в мовленні..., аби утримати мовлення, а разом з ним і мову у відносно стабільній одностайності, що гарантує загальнозрозумілість мовлення та мови” [5: 5]. Останньою ланкою у такому баченні виступає “мовна система”, яка в останню чергу переживає змін чи доповнень, коли варіантні форми чи новоутворення доведуть свою правомірність та значущість, пройшовши усі попередні шари.
Таким чином, ступінь стабільності норм літературної мови - це достатньо невизначена величина, що зумовлюється структурою мови, розмаїттям історичних ситуацій, в яких формується та функціонує дана літературна мова. Стабільність виявляється однією з характеристик норми поряд з тенденцією до диференціації варіантних реалізацій в функціонально-стилістичному та територіальному планах. У такому розумінні нормативність передбачає стабільність літературної норми; зберігає схильність до варіативності мовних засобів, в результаті чого мовна норма не стоїть на перешкоді функціональних та стилістичних відмінностей; не сприяє поглибленню відмінностей між усною та письмовою формами мови. Все це є доказом безперервності нормалізаційних процесів, що торкаються усіх рівнів мовної системи, адже злагодженість та взаємозв'язок структурних компонентів забезпечують гармонійне існування системи, в цілому. Тож, вивчення питання мовної норми потребує дослідження інтралінгвістичних аспектів мови з урахування позамовних факторів.
Бібліографія
літературний мова диспозитивний
1. Бялик В.Д. Генезис лексичних інновацій як результат еволюції мовної норми / В.Д. Бялик // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Мовознавство. - 2007. - С. 167-170.
2. Валгина Н.С. Активные процессы в современном русском языке: Учебное пособие / Н.С. Валгина. - М.: Логос, 2001. - 304 с. Електрона адреса: http://www.hi-edu.ru/e-books/xbook050/01/part-002.htm#i28.
3. Введенская Л.А., Павлова Л.Г. Культура и искусство речи. Современная риторика / Л.А. Введенская, Л.Г. Павлова. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. - 576 с.
4. Ицкович В.А. Языковая норма / В.А. Ицкович. - М.: Просвещение, 1968. - 98 с.
5. Колоїз Ж.В. Антиномія оказіональності / узуальності і мовна норма / Ж.В. Колоїд // Вісник Харківського національного університету зд. В.Н. здари. Серія «Філологія». - 2009. - № 846. - Випуск 56. - С. 3-6.
6. Пилинський М.М. Мовна норма і стиль / М.М. Пилинський. - К.: Наук. Думка, 1976. - 288 с.
7. Плещенко Т.П., Федотова Н.В., Чечет Р.Г. Стилистика и культура речи / Т.П. Плещенко, Н.В. Федотова, Р.Г. Чечет. - Минск: НТООО «ТетраСистемс», 2001. - 544 с.
8. Струганець Л. Динаміка лексичних норм української літературної мови ХХ століття / Л. Струганець. - Тернопіль : Астон, 2002. - 352 с.
9. Етимологічний електронний словник on-line - Режим доступу: http://www.etymonline.com/.
10. English on-line Encyclopedia - Режим доступу: http://www.answers.com/topic/.
11. Longman dictionary of contemporary English / [director Della Summers]. - 4th edition. - Edinburgh: Person Education Limited, 2005. - 1950 p.
12. Page of Rick Perry [Електронний ресурс]. - Режим доступу до сайту: http://www.rickperry.org/ Page of Sarah Palin [Електронний ресурс]. - Режим доступу до сайту: http://www.sarahpac.com/posts/conquering-the-storm.
13. Page of Sarah Palin [Електронний ресурс]. - Режим доступу до сайту: http://www.sarahpac.com/posts/conquering-the-storm.
14. The New York Times [Електронний ресурс]. - Режим доступу до газети: http://www.nytimes.com/.
15. The New York Times Blog [Електронний ресурс]. - Режим доступу до сайту: http://thecaucus.blogs.nytimes.com/2011/04/25/best-political-quotes-of-the-weekend-9/.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Співвідношення частин мови в тексті. Експресивні та смислові відтінки тексту. Морфологічні помилки як ненормативні утворення. Найголовніша ознака літературної мови – її унормованість. Характеристика загальноприйнятих правил - норм літературної мови.
реферат [56,1 K], добавлен 16.11.2010Розвиток української літературної мови давньої і середньої доби. Доба відродження української літературної мови. Розвиток урядової мови в напряму зближення з живою мовою із впливом мови центральноєвропейських канцелярій: латинської, німецької, польської.
реферат [21,1 K], добавлен 14.10.2011Ознайомлення із основними етапами історичного розвитку української літературної мови. Визначення лексичного складу мови у "Щоденнику" Євгена Чикаленка. Вивчення особливостей правопису, введеного автором. Погляди Чикаленка на розвиток літературної мови.
реферат [65,0 K], добавлен 19.04.2012Українська літературна мова як вища форма національної мови. Стилі української мови в професійному спілкуванні. Типізація мовних норм. Поняття та ознаки культури мовлення. Становлення українського правопису і його сучасні проблеми, шляхи їх вирішення.
реферат [25,2 K], добавлен 26.01.2015Поняття літературної мови як однією з форм існування загальнонародної мови, усно-розмовний і книжно-писемний типи мови. Територіальна диференціація мови, співвідношення загальнонародної мови і територіальних діалектів, групових і корпоративних жаргонів.
контрольная работа [46,0 K], добавлен 20.11.2010Характерні риси сучасної української літературної мови та особливості її використання. Історія становлення української графіки й орфографії, видання "Українського правопису" 1945 р. Походження іноземних слів, що використовуються в літературній мові.
реферат [24,7 K], добавлен 04.07.2009Розвиток, історія та основні джерела публіцистичного стилю української літературної мови: сфера використання, основне призначення та мовні засоби. Дослідження специфічних жанрів та підстилів публіцистичного стилю. Вивчення суспільно-політичної лексики.
контрольная работа [24,2 K], добавлен 24.09.2011Місце англійської мови у загальній мовній системі світу. Зв’язок англійської мови з французькою. Заміщення латинської мови англійськими еквівалентами. Становлення англійської мови як національної. Функціонування англійської мови в різних країнах світу.
курсовая работа [51,9 K], добавлен 30.11.2015Основні цілі та завдання навчання практичної граматики англійської мови студентів-філологів, співвідношення комунікативних і когнітивних компонентів у цьому процесі. Трифазова структура мовленнєвої діяльності. Формування мовної особистості студентів.
статья [31,4 K], добавлен 16.12.2010Етапи зародження та розвитку літературної мови, оцінка її ролі та значення в сучасному суспільстві. Опис долі української мови, історія та передумови її пригнічення. Відродження мови з творчістю Котляревського, Квітки-Основ'яненка і Тараса Шевченка.
сочинение [20,4 K], добавлен 25.11.2010Два ступені засвоєння літературної мови: правильність мови (дотримання літературних норм), та мовна майстерність (уміння дібрати зі співіснуючих варіантів найбільш точний у значеннєвому відношенні). Ненормативна та інші види некодифікованої лексики.
контрольная работа [22,9 K], добавлен 13.10.2014Проблема дотримання сталих мовних норм усної і писемної літературної мови в сучасному суспільстві, свідомого, невимушеного, цілеспрямованого, майстерного вживання мовно-виражальних засобів залежно від мети й обставин спілкування між респондентами.
презентация [2,5 M], добавлен 19.06.2017Формування комунікативних умінь і навичок вільного володіння всіма засобами літературної мови як одне з основних конкретних завдань сучасної освіти. Проблема взаємодії діалектної та літературної мови, застосування діалектизмів у літературній мові.
реферат [25,2 K], добавлен 14.04.2011Поняття про мову та культуру, їх функції та особливості. Проблема співвідношення мови та культури. Відмінності мов, зумовлені своєрідністю культури. Вплив культури на форму літературної мови, нормативно-стилістичну систему та мовленнєвий етикет.
курсовая работа [63,7 K], добавлен 13.05.2013Професійні мовнокомунікативні вміння особистості та її мовленнєва поведінка. Оволодіння основними лексичними засобами сучасної української літературної мови і вміння користуватися ними. Фонологічна та орфоепічна компетенції. Поняття мовної норми.
реферат [29,3 K], добавлен 11.11.2013Особливості стилістики сучасної української літературної мови. Стилістика літературної мови і діалектне мовлення. Особливості усного та писемного мовлення. Загальна характеристика лексичної стилістики. Стилістично-нейтральна та розмовна лексика.
курсовая работа [67,4 K], добавлен 20.10.2012Прийоми і методики морфологічного аналізу. Особливості вживання частин мови у професійному мовленні. Правильне вживанням іменників та прикметників у діловому спілкуванні. Використанням дієслівних форм і прийменникових конструкцій у професійних текстах.
реферат [40,9 K], добавлен 28.02.2017Проблема періодизації історії англійської мови. Рання історія Британських островів. Завоювання Британії германцями, скандинавське завоювання. Нормандське завоювання, становлення англійської національної мови. Поширення англійської мови за межі Англії.
реферат [53,5 K], добавлен 16.04.2019Дослідження процесу становлення мовознавства для більш точного розуміння лінгвістичної ситуації у світі. Деривація як провідна традиція мовотворення англійської мови. Способи англійського словотвору. Приклади скорочень та абревіацій англійської мови.
курсовая работа [71,5 K], добавлен 13.04.2015Засіб формування, оформлення та існування думки. Формування української мови. Норми української літературної мови. Стилі сучасної української мови. Ділова українська мова. Найважливіший засіб спілкування людей.
реферат [13,9 K], добавлен 17.07.2007