Відображення концепту «покарання» (punishment) в англійській та українській мовній свідомості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відображення концепту «покарання» (punishment) в англійській та українській мовній свідомості

Юськів Богдана, старший викладач кафедри іноземних мов

(Львівський державний університет внутрішніх справ)

У статті розглянуто концепт „покарання”, що входить у концептосферу „право” та відображає правову культуру носіїв мови.

Ключові слова: концепт „покарання”, мовна свідомість, правова культура.

The article deals with the concept “punishment” concerning the conceptosphere “law” and reflects legal culture of native speakers.

Key words: punishment, language awareness, legal culture.

На сьогодні виробилася усталена думка, що практично усі гуманітарні дослідження необхідно зосереджувати у руслі інтеграційного процесу на базі лінгвістики. Не винятком є й юридична лінгвістика, яка утворилася на стику лінгвістики та юриспруденціїї й однаковою мірою належить як лінгвістиці, так і юриспруденції. Як зазначає Прадід Ю.Ф., не виникає анінайменшого сумніву в тому. що синтез лінгвістики та юриспруденції в юридичній лінгвістиці сприяє взаємному збагаченню двох наук, розв'язанню однієї з найактуальніших проблем сьогодення - підвищенню ефективності правоохоронної та судової діяльності [6, с.137].

Окрему групу юридичних термінів в англомовному та україномовному середовищах становлять одиниці, що відносяться до концептосфери права і виражають правосвідомість мовців, їх ставлення до закону, права на судовий захист, тощо. До таких термінів належить лексема punishment (покарання). В мовній свідомості обидвох культур є розуміння того, що за скоєні злочини, неблагочинні вчинки людина мусить понести покарання. В англійському словнику New Webster's Dictionary даний термін «покарання» трактується як: punishing or being punished; the suffering given or received. Словник Б. Грінченка пояснює термін кара так: 1) наказаніе; 2) гнивь, немилость [7; 219]. Сучасний словник української мови тлумачить кару, як: 1. Суворе покарання, відплата за що-небудь; // катування; // страта. [Чиста] кара Божа (Господня) -- уживається для вираження сильного незадоволення ким-, чим-небуть; горе, нещастя, напасть. 2. діал. -- Штраф. [6 ; 99]. У В. Даля кара має значення казнь, наказание, строгое взыскание [2; 89]. Отже, на основі наведених визначень можна конструювати концептуальні схеми сприйняття довкілля, а саме: покарання -- компенсація за шкоду, помста, відплата, кривда; покарання -- страх перед відповідальністю; покарання -- поновлення соціальної справедливості тощо.

Первинні форми покарань з часом трансформуються в інші, зберігаючи конкретні понятійні аспекти. В процесі таких трансформацій змінюється система цінностей, і, відповідно, оцінні знаки тих чи інших поступків. Так, наприклад, первинною формою покарання в різних культурах була помста (англ. revenge). В словникy New Webster's Dictionary маємо наступне визначення терміну revenge: “to inflict injury etc. in return for (injury etc.);to avenge (oneself to another person); a desire to inflict injury etc. in return for an injury, etc. suffer [8, 85 ]. У великому тлумачному словнику сучасної української мови помста визначається як відплата кому-небудь за вчинену кривду, заподіяне зло і т. ін. // Бажання відплатити за вчинене зло; готовність мстити [2, 858 ]. В мовній свідомості обидвох народів сама по собі помста визначалася степінню розгніваного почуття. Однак, будучи контрольована громадським суспільством, вона поступово набувала публічного характеру і певних обмежень, що приводило до скорочення кількості злочинів, за які можна були мстити, до встановлення термінів помсти, обмеженню числа месників [4, c.93]. Так, в «Руській правді» згадується про помсту за вбивство, шкоду майна, простий удар рукою чи предметом, крадіжку, тощо.

Давні греки в разі вбивства вчиняли кровну помсту над близькими вбивці. Виникнення судової процедури у цій делікатній сфері було істотним кроком до держаності, підриву неправових дій. Уперше в історії подібний судовий примус запровадив Дракон (близько 620 р. до Р. Х.), у межах законів якого, очевидно, робили різницю між навмисним позбавленням життя (вбивством) і його іншими формами. Однак навіть за часів Дракона звинувачення у вбивстві означало оголошення підсудного поза законом, тоді як за вбивство з необережності присуджували вигнання [3; 540].

Поступово помства змінюється іншою системою покарань, наприклад, викупом, переданням кривдників в розпорядження потерпілих або родичів, тощо. Покарання за злочини виступає свого роду гарантією виконання законів, безпеки суспільства. Мета каральної діяльності держави починає набувати двоякого характеру: виникає необхідність не допустити правопорушнику надалі наносити шкоду суспільству і разом з тим попереджувати скоєння злочинів. Підтвердженням цього є терміни, що відображають традиційну і найсучаснішу сітку покарань, починаючи від леглих покарань до самих строгих, а саме: fines (шрафи), probation (умовне звільнення, straight probation (безпосередній нагляд), suspended-sentence probation (нагляд за собою, яка має умовний вирок). split sentence (розщеплене покарання, тобто ув»язнення разом із призначеною за тим самим вироком пробацією), shock probation (шоковий нагляд), residential probation (нагляд за місцем проживання); intermediate sanctions - intensive-supervision probation (посилений нагляд), day-reporting centers (центр, у якому злочинці щоденно реєструються), structures fines or day fines (структурований штраф чи щоденний штраф), home confinement (позбавлення волі вдома), electronic monitoring (електронне спостереження), halfway houses (компромісний дім), imprisonment (система в»язниць): supermaximum-security facilities (в»язниця надзвичайно суворого режиму), maximum-security facilities (в»язниця суворого режиму), medium-security facilities (в»язниця з режимом сереньої суворості), minimum-security facilities (в»язниця з режимом мінімальної суворості), life-imprisonment (пожиттєве ув»язнення), death penalty or capital punishment (смертна кара), яка включає чотити методи виконання - lethal injection (впорскування смертельної дози речовини), electrocution (удар електричним струмом), lethal gas (смертельний газ),hanging (повішення), firing squard (підрозділ, який страчує шляхом пострілу). Вимога між злочином і покаранням поклала початок класифікації злочинів за ступенем важкості.

Можна стверджувати, що ступінь покарання залежить від серйозності / несерйозності, важкості / м'якості, моральності / аморальності вчиненого злочину. Дані схеми можна підсилити низкою фразеологізмів, що доповнюють концепт додатковими смислами: to punish justly (карати по-справедливості), to apply state compulsion (застосовувати державний примус), to plead guilty (визнавати свою провину), to be found guilty (бути визнаним винним), to impose fines (присуджувати штрафи), to impose a sentence (виносити вирок), to place on probation (передавати під нагляд), to retain under supervision(залишатися під наглядом), to serve in jail (перебувати срок у в»язниці), to sentence to prison (засудити до в»язниці), to be recalled to court (повторно викликати до суду), to prevent crime (попереджати злочин), to serve in corrective colonies Відбувати срок у виправній колонії).

Отже, типи покарань, що існують в той чи інший період даної культури відображають погляди суспільства на злочин, на межу між дозволеним і забороненим,справедливим і несправедливим, добром і злом, правом і беззаконням в процесі соціокультурного регулування, а також в цілому систему цінностей, на якій будується це регулування.

концепт покарання правосвідомість мова

Література

1. Даль В. И. Пословицы русского народа : в 3-х тт. -- М. : Худ. лит., 1993. -- Т. 1. -- 986 с.; Т. 2. -- 1040 с; Т. 3. -- 1450 с.

2. Великий тлумачний словниксучасної української мови / уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. - 1440с.

3. Історія європейської ментальності / за ред. П. Дінцельбахера; переклав з нім. В. Кам'янець. -- Львів : Літопис, 2004. -- 720 с.

4. Палашевська И. В. Концепт “закон” в английской и русской лингвокультурах: автореф. дис. канд. филол. наук: спец. 10.02.17 - “Сравнительно-историческое и типологическое языознание” / И. В. Палашевская. -- Волгоград, 2007. -- 22 с.

5. Прадід Ю. Юридична лінгвістика як окрема галузь права знань / Ю. Прадід. // Прадід Ю. У царині лінгвістики і права / Ю. Прадід. -- Сімферополь : Еліньо, 2006. -- С. 132-139.

6. Словник української мови : в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні; [гол. ред. І. К. Білодід]. -- К., 1972. -- Т. 4 : І - М - С. -- 1090 с.

7. Словарь української мови / зібрала редакція журнала “Киевская старина”; упорядкував, з додатком власного матеріалу Борис Грінченко у Києві, 1908. Т. 2 : З - Н. -- 1230 с.

8. New Webster's Dictionary and Thesaurus of the English language. Lexicon Publications, Inc. Danbury, 1993. - 1248 Pages.

Размещено на Allbest.ru