Новий німецький правопис у силі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Новий німецький правопис у силі

Тимощук Т.О.

Висвітлено причини змін у німецькому правописі. Визначено розділи, яких торкнулась реформа орфографії сучасної німецької мови. Проведено аналіз нових правил одного з розділів (Написання з великої і малої літери). Запропоновано тести для закріплення знань і самоконтролю.

The reasons for changes in the German spelling have been described. The chapters affected by the reform of Modern German language have been specified. The analysis of new rules of one of the chapters (Writing with capital and small letters) has been made. The tests for the consolidation of knowledge and self-control have been suggested.

Два роки минуло з того часу, як нові правила німецького правопису вступили в силу. І всі, хто вивчає й вдосконалює німецьку мову, хто спілкується з представниками німецькомовних країн в усній та письмовій формі, відчули потребу в ознайомленні з сучасним німецьким правописом. Навчанню іншомовного писемного мовлення останнім часом стали приділяти багато уваги. І не дивно, адже сьогодні постійно збільшується роль письмових форм спілкування в міжнародних і особистих контактах завдяки швидкому розповсюдженню нових інформаційних технологій.

Німецька - це одна з найпоширеніших європейських мов. Уже в середньовіччі переважна більшість європейських мов мала досить усталену систему писемності й певну єдність правопису. Питання про походження німецької мови й досі досліджується. У «розсипаній» між окремими князівствами й містами німецькій мові мали місце розбіжності як фонетичні, так і орфографічні. Яскравим прикладом цього може бути історія видання Йоганнесом Ментелем німецького тексту Біблії, що вийшла в 1461 році в Страсбурзі. Кожне наступне видання все більше втрачало схожість з оригіналом. Аналогічна ситуація трапилась і з перекладеним Мартіном Лютером «Новим Заповітом», що побачив світ у вересні 1522 року у Віттенберзі. Вже 2-ге видання, що вийшло в грудні того ж року у тому самому місті, мало розбіжності у написанні слів, конструкції речень тощо. Тобто, фактичним творцем фіксованого тексту щоразу ставав не автор, а переписувач чи друкар. Це викликало значні ускладнення як у розумінні написаного, так і в спілкуванні.

На початку XVI століття потреба формування єдиної національної мови отримала обґрунтування в університетських колах Гейдельберга, Страсбурга й Базеля. Однак практично до другої половини XIX століття так і не було розв'язано орфографічні проблеми. У більшості шкіл і гімназій існували свої «домашні» правила правопису й пунктуації.

Одним з фундаторів сучасного німецького правопису справедливо вважають учителя німецької мови, пізніше директора гімназії Конрада Дудена (1829-1911), ім'ям якого названо широко відомий нині словник.

Постійно стикаючись у практичній діяльності зі складностями й розмаїттям регіональних орфографій, К. Дуден написав і видав у 1872 році в Лейпцігу невеликий за обсягом посібник «Німецький правопис», який викликав серед викладачів і мовознавців підвищений інтерес. У цьому посібнику автор виклав своє бачення проведення орфографічної реформи й затвердження прийнятного для практичного вживання єдиного німецького правопису. Однак перша Орфографічна конференція, скликана у Берліні в 1876 році, не мала успіху і єдиний стандарт правопису німецької мови не було прийнято. Цього вдалося досягти на другій Орфографічній конференції, що відбулась у 1901 році в Берліні. Єдині правила німецької орфографії, як підсумок цього форуму, було узагальнено в 1902 році в сьомому виданні «Орфографічного словника» К. Дудена. Про складний характер роботи конференції свідчило, зокрема, те, що її рішення дозволяло подвійні форми написання.

За дорученням Німецького союзу книгодрукарів К. Дуден пише й видає в 1903 році «Правопис німецької мови для друкарень», у якому усуває подвійні форми написання понад 50 тисяч слів. До кінця життя Конрад Дуден наполегливо працював над дев'ятим виданням свого твору, в основу якого було покладено «Орфографічний словник» і «Правопис німецької мови для друкарень». У 1915 році книга вперше вийшла з друку під назвою «Дуден. Орфографічний словник німецької мови». Нині «Дуден» відомий у всьому світі як енциклопедія німецької мови.

Як зазначалося вище, в основу нині діючого німецького правопису покладено рішення другої Орфографічної конференції, з часу проведення якої минуло більше століття. Зміни, що відбулися за цей час у суспільстві, поява нових реалій і потреба їх відображення мовними засобами, розвиток педагогіки і мовознавства вимагали подальшої систематизації, удосконалення правил німецької орфографії з метою їх спрощення і доступності в умовах загальної освіти населення. Розв'язати цю проблему була покликана Віденська Орфографічна конференція, що відбулась у листопаді 1994 року. Представники німецькомовних країн прийняли нове зведення правил німецької орфографії. У липні 1996 року уповноважені ФРН, Австрії і Швейцарії підписали міжурядову угоду про встановлення нових правил німецького правопису, які офіційно було введено в дію з серпня 1998 року. Реформа здійснювалася у всіх німецькомовних країнах і була закінчена до 31 серпня 2005 року. У перехідний період дійсними вважалися як старі, так і нові правила правопису.

Завдяки реформі відбулося спрощення складної орфографії сучасної німецької мови. Так, за даними, наведеними в навчальному посібнику «Вдосконалюй свою німецьку мову», Н. Бориско, О. Петрочук, кількість правил було зменшено майже на половину, але кількість слів, яких торкнулися зміни, становить лише біля двох сотень.[1:4] Реформа торкнулась основних розділів: співвідношення звуків і букв; іншомовних слів; написання слів окремо і разом; написання через дефіс; написання з великої і малої літери; пунктуації й переносу слів. Однак лише в трьох останніх розділах відсутні винятки. Фахівці звертали увагу на те, що і в нових правилах не вдалося позбутися цієї вади. Правопис у німецькій мові здійснюється як відповідно до єдиних правил, так і до окремих винятків із цих правил. Слід зазначити, що реформа правопису не пориває повністю з традиціями, наприклад, німецька мова залишається єдиною в світі, в якій іменники завжди пишуть з великої літери.

Ця особливість орфографії німецької мови завжди викликала інтерес у мовознавців і була предметом дискусій. Які ж зміни внесено в розділ «Написання з великої і малої літери»? На це питання спробуємо відповісти, детально познайомившись з відповідною літературою [1; 2; 3;4].

Написання з великої та малої літери. У сучасній німецькій мові з великої літери пишуть: слова, що стоять на початку речення; ввічливу форму звертання (Hцflichkeitsform); власні імена; усі іменники, а також субстантивовані іменники. Спроби відмовитися від написання в німецькій мові слів з великої літери, насамперед іменників, неодноразово зазнавали невдач. Перевага великої літери для процесу читання вважається, як і раніше, незаперечною. німецький правопис літера двокрапка

Велика літера після двокрапки. За новим правописом не існує різниці між «заявним» і «підсумовуючим» характером речення, що стоїть після двокрапки, нове самостійне речення завжди починатиметься з великої літери: Zufrieden schaute sie in den Garten: Alles wuchs und gedieh.

Якщо після двокрапки йде пряма мова, зберігається нині діюче правило: Zufrieden sagte sie: „Alles wдchst und gedeiht!"

Форма ввічливості (Hцflichkeitsform). Написання особових займенників із великої літери зберігається лише у ввічливій формі звертання Sie -- Ви: Sehr geehrter Herr Schulze, Sie und Ihre Gattin ... .

Особові займенники другої особи однини і множини пишуть за новими правилами з малої літери: Lieber Ralf, wir haben deinen Brief und dein Foto endlich bekommen... .

Власні імена. Власні імена, як і раніше, в основному пишуть з великої літери. Однак слід звернути увагу на три дискусійні випадки:

- сполучення власних імен з прикметниками;

- сталі словосполучення іменників з прикметниками;

- прикметники, утворені від іменників.

Прості власні імена з граматичної точки зору є іменниками й їх пишуть із великої літери відповідно до правил написання німецьких іменників. У сполученнях власних імен із прикметниками, що становлять невід'ємну частину цього імені, прикметники пишуть з великої літери: Der Schiefe Turm von Pisa; der Stille Ozean; die Schweizerischen Bundesbahnen.

Сполучення власних імен з прикметниками часто плутали зі сталими словосполученнями, і прикметники писали також з великої літери. Але сталі словосполучення не бувають власними іменами в прямому розумінні цього слова, а скоріше означають класи осіб, предметів, визначень. Так, раніше траплялося: der WeiЯe Tod та ein weiЯer Fleck auf der Landkarte; die schwarze Messe та die Schwarze Magie. За новим правописом, прикметники у сталих словосполученнях слід писати в основному з малої літери. З великі літери прикметники пишуть тільки в:

а) званнях, титулах Erster Bьrgermeister, Kцnigliche Hoheit;

б) біологічних видах, тобто у назвах тварин і рослин Rauhaarige Alpenrose, Roter Milan;

в) назвах особливих днів календаря Heiliger Abend, WeiЯer Sonntag;

г) назвах історичних подій der Deutsch-Franzцsische Krieg, der Westfдlische Frieden;

д) географічних назвах der Stille Ozean, der Nahe Osten.

У третьому дискусійному випадку йдеться про написання утворених від іменників прикметників, що закінчуються на суфікси -isch або -sch. Раніше написання з великої чи малої літери залежало від того, чи існує безпосередній зв'язок особи або події зі словосполученням das Ohmsche Gesetz, оскільки закон був відкритий самим Омом, чи словосполучення лише опосередковано названо на честь особи або події der ohmsche Widerstand, тому що опір, як поняття у фізиці, лише названо на честь Ома.

За новим правописом прикметники на -isch або -sch пишуть лише з малої літери: das schillerische Werk. Для особливого виокремлення іменника, від якого утворено прикметник, можна використати апостроф, і в такому разі прикметник пишемо з великої літери: das Schiller'sche Werk. Це правило формальне і запам'ятати його нескладно: das ohmsche Gesetz, der ohmsche Widerstand, але: das Ohm'sche Gesetz, der Ohm'sche Widerstand.

Написання іменників з великої літери. Написання іменників з великої літери найбільше дискутувалося під час підготовки реформи. Складність в тому, що немає чітких меж між окремими частинами мови. Іменники можуть переходити в інші частини мови. Наприклад, abends вживаємо як прислівник, а dank як прийменник. У свою чергу інші частини мови за допомогою субстантивації можуть мати зовсім нову морфологічну якість, наприклад: das Schцne або das Lesen.

Нові правила німецької орфографії передбачають модифіковане написання іменників з великої літери. На відміну від універсального написання з малої літери, яке б суттєво спростило і полегшило вивчення німецького правопису, модифіковане написання містить лише незначні спрощення. Перевага його полягає в тому, що не порушується звичний принцип графічного зображення і не створюється новий прецедент щодо написання власних імен, які є іменниками й тому пишуться лише з великої літери. На думку деяких експертів, написання іменників з великої літери значно полегшує швидке сприйняття структури речення під час читання.

Метою модифікованого написання іменників з великої літери було передусім спрощення їхньої класифікації, в основу якої покладено формальні критерії, наприклад, вживання з артиклем: der Beste, wir gehen im Dunkeln, aufs Herzlichste тощо.

Відповідно до нових правил, з великої літери пишуть:

а) іменники в сталих словосполученнях (1);

б) визначення часу доби після прислівників gestern, heute, morgen тощо (2);

в) прикметники, що мають числове значення (3);

г) субстантивовані порядкові числівники (4);

д) субстантивовані прикметники найвищого ступеня порівняння (5);

є) субстантивовані прикметники в сталих словосполученнях з дієсловом (6);

є) слова, що означають кольорову гаму або мовну належність (7);

ж) прикметники у парних словосполученнях, що означають істот (8).

Розглянемо детально кожен з цих випадків:

1) Під час написання іменників у сталих словосполученнях слід послідовніше, ніж раніше, дотримуватися основного правила: під час окремого написання слів вживаємо велику літеру. Наводимо найхарактерніші приклади (у дужках подано варіанти написання разом): in Bezug auf, mit Bezug auf; zu Gunsten (zugunsten); zu Lasten (zulasten); Auto fahren, Rad fahren; Schlange stehen, Kopf stehen; Gefahr laufen, Schlittschuh laufen, Eis laufen; in Frage stellen (infrage stellen); auЯer Acht lassen, in Acht nehmen: Angst haben, Angst machen; Recht sprechen, Recht haben.

Іменники, вжиті з дієсловами sein, bleiben та werden, слід писати з малої літери: Angst haben, але mir wird angst; Bange machen, але mir ist bange; Schuld geben, але schuld sein; er geht Pleite, але er ist pleite.

2) Після прислівників vorgestern, gestern, heute, morgen, ьbermorgen визначення часу доби за новими правилами пишуть з великої літери: heute Morgen, gestern Abend.

3) Прикметники, що мають числове значення, раніше писали з малої літери. Однак не завжди можна було визначити, чи дійсно числове значення виражає прикметник. Багато суперечливих випадків написання нефахівцю складно було пояснити.

Так, у словосполученні alles ьbrige прикметник потрібно було писати з малої літери, а у alles Weitere - з великої. Відповідно до нових правил, передбачаємо написання з малої літери тільки чотирьох найчастіше вживаних слів viel, wenig, ein, ander і їх граматичних форм:

Das haben schon viele erlebt. Die wahren Hintergrьnde waren nur wenіgen bekannt. Die meisten haben diesen Film schon einmal gesehen. Die einen kommen, die anderen gehen. Sie hatte noch anderes zu tun. Unter anderem wurde auch ьber finanzielle Angelegenheiten gesprochen. Якщо названі прикметники мають нечислове значення, то їх слід писати з великої літери: Sie strebte ganz Anderes тобто ganz Andersartiges.

Прикметники з вказівним значенням за правилом субстантивованих прикметників слід продовжувати писати тільки з великої літери: Sie sagte das Gleiche. Wir haben Derartiges noch nie erlebt. Merke dir Folgendes: ...

4) Порядкові числівники є власне прикметниками. Раніше, якщо їх вживали як субстантивовані прикметники, треба було розрізняти їхнє значення. Якщо мали на увазі числову послідовність, слід було писати малу літеру, в інших (переносних) значеннях - велику. Це правило стосувалося також прикметників nдchst та letzt: Sie fuhr als erste/ als letzte (тобто zuerst / zuletzt) ins Ziel. Sie fuhr als Erste/ als Letzte (тобто als Siegerin / Verliererin) durchs Ziel.

За новим правописом, відмовились від такої тонкої диференціації за змістом, і відповідно до основного правила субстантивовані порядкові числівники слід писати з великої літери.

5) Як і раніше, з малої літери писатимемо прикметники у найвищому ступені з am, до яких можна поставити запитання wie? Усі граматичні форми ступенів порівняння таких прикметників, як і раніше, слід писати з малої літери: Der Lцwe brьllte laut (lauter, am lautesten). Dieser Turm ist hoch (hцher, am hцchsten). За новими правилами, усі субстантивовані прикметники пишуть з великої літери: Das ist das Beste, was du tun kannst. Es ist das Beste, wenn du jetzt gehst. Er gab wieder einen Witz zum Besten. Wir haben uns aufs Beste unterhalten. Прикметники у найвищому ступені з прийменником aufs мають подвійні форми написання: aufs herzlichste / aufs Herzlichste.

6) Субстантивовані прикметники, які становили складову частину сталого словосполучення з дієсловом, загальне значення якого неможливо було визначити за окремими словами, раніше писали з малої літери. Нові правила передбачають написання тільки з великої літери. Наприклад: das Weite suchen; zum Guten wenden; zum Besten geben; es ist das Richtige, wenn ...; auf dem Trockenen sitzen; im Dunkeln tappen; nicht das Geringste verraten.

Diese Orchideen blьhen im Verborgenen. Die Sportler ьbernachteten im Freien. Wir sind uns im Wesentlichen einig. Daran haben wir nicht im Entferntesten gedacht. Sie hat mir die Sachen des Nдheren erlдutert. Wir haben alles des Langen und Breiten diskutiert.

У словосполученнях, що складаються лише з прийменника і прикметника (тобто, без артикля або прихованого артикля, що злився з прийменником), зберігається написання з малої літери: von nahem (як von nah); seit langem (як seit immer).

7) Субстантивовані прикметники, що означають кольорову гаму або мовну належність, як і всі іменники, пишуть з великої літери: Ihr Franzцsisch hat einen deutschen Akzent. Sie las den Vertrag franzцsisch vor.

Деякі словосполучення з прийменником викликали гостру дискусію з огляду на те, розглядати їх як іменники чи як прикметники. За новими правилами такі слова належать до іменників, і тому, в основному, їх слід писати з великої літери: Die Ampel schaltet auf Rot. Wir liefern das Gerдt in Grau oder Schwarz. In Ostafrika verstдndigt man sich am besten auf Swahili oder auf Englisch.

8) Прикметники у парних словосполученнях, що означають істот, за новими правилами слід писати з великої літери. Такі парні форми граматично не змінюються: Das ist ein Fest fьr Jung und Alt. Vor dem Gesetz sind Arm und Reich gleich. Hoch und Niedrig strцmen herbei. Gleich und Gleich gestellt sich gern.

Познайомившись з новими правилами, можемо зробити висновок, що в цьому розділі відбулися значні спрощення. Ряд спеціальних правил та винятків було вилучено, щоб зміцнити існуючі основні правила. Загалом потрібно сказати, що тепер у цьому розділі будемо писати більше слів з великої, ніж з малої літери.

Для закріплення знань і здійснення контролю i самоконтролю нами розроблена система орфографічних тестів та ключі до них. Нижче наводимо зразки таких тестів:

Тест1. Написання з великої і малої літери.

Виберіть у наступних реченнях правильний варіант написання з великої або з малої літери сумнівних слів:

a) Lieber Leser, dieser Artikel informiert (s/S)ie ьber die wichtigsten Дnderungen der deutschen Rechtschreibung, die (s/S)ie beim (s/S)chreiben von Schriftstьcken heute zu (b/B)eachten haben.

b) Kцnnen wir (i/l)hnen bei der Auswahl (i/l)hrer Kleidungsstьcke behilflich sein?

c) Lieber Harald, fьr (d/D)einen Brief vom vergangenen Donnerstag danke ich (d/D) ir auf diesem Wege herzlich.

d) Schultasche, Bьcher, Hefte und Stifte: (i/l)n den Ferien wollte er nichts dergleichen sehen.

e) Er ist ortskundig und zuverlдssig: (w/W)ir kцnnen (i/l)hn als Stadtfьhrer gut gebrauchen.

f) Die (v/V)erdischen Opern sind ein Genuss fьr alle Musikliebhaber.

g) Die (b/B)raunsche Rцhre wird als Steuer- oder Bildrцhre vielfach verwendet.

h) Die (e/E)insteinsche Relativitдtstheorie war ein bedeutender Fortschritt in der Physik.

i) Sie wird sich (m/M)orgen (m/Mittag um diese Sache kьmmern.

j) Es war (j/J)ung und (a/A)lt auf den Beinen.

k) (g/G)leich und (g/G)leich gesellt sich gern.

l) Er wird wohl (p/P)leite gehen.

m) Der Brief ist in (d/D)eutsch geschrieben.

n) Sie wird das Fach (d/D)eutsch unterrichten.

Тест2. Написання з великої і малої літери.

У наступному тексті всі слова написані з малої літери. Виправте помилки у всіх словах, які потрібно писати з великої літери:

zu fuЯ durch europa (ausschnitt)

jedes substantiv hat sein grammatisches geschlecht, und die verteilung ist ohne sinn und methode. man muss daher bei jedem substantiv das geschlecht eigens mitlernen, eine andere mцglichkeit gibt es nicht. um das fertigzubringen, braucht man ein gedдchtnis wie ein terminkalender. im deutschen hat ein frдulein kein geschlecht, wohl aber ein kьrbis. welch ьbermдЯige hochachtung vor dem kьrbis und welch kaltherzige missachtung der unverheirateten jungen dame sich hier verrдt! ein bаum ist mдnnlich, seine knospen aber sind weiblich und seine blдtter sдchlich; pferde sind geschlechtslos, hunde sind mдnnlich, katzen weiblich; mund, hals, busen, ellenbogen, finger, nдgel, fьsse und rumpf eines menschen sind mдnnlichen geschlechts; was auf dem hals sitzt, ist entweder mдnnlich oder sдchlich, aber das richtet sich nach dem wort, das man dafьr benutzt, und nicht etwa nach dem geschlecht des tragenden individuums, denn in deutschland haben alle frauen entweder einen mдnnlichen „kopf“ oder ein geschlechtsloses „haupt“. [3:31]

Поданий вище уривок тексту належить перу американського письменника Марка Твена.

Тест3. Написання з великої і малої літери.

Напишіть перше слово після двокрапки з великої або малої літери:

1. Beachten Sie bitte: (D/d)as Museum ist in der folgenden Woche geschlossen.

2. Sie wusste nicht mehr, wie viele es waren: (D/d)rei oder vier?

3. Merke dir die Regel: (D/d)ie vier Zahladjektive “viel“, „wenig“, „ein“ und „ander-“ schreibt man immer klein.

4. Welches Kleid nimmst du: (D/d)as weiЯe oder das blaue?

Запропоновані тести можуть бути використані в процесі навчання німецької мови, а саме для вдосконалення навичок писемного мовлення.

У цій статті ми торкнулись лише одного аспекту даної проблеми. Детальний аналіз інших розділів нового німецького правопису та розробка системи орфографічних тестів до них будуть здійснені нами у подальших дослідженнях.

Література

1. N.Borisko, O.Petrotschuk. Verbessere dein Deutsch. Rechtschreidung des modernen Deutschen.- K.: Ленвіт, 2004.- 95с.

2. Міщенко Л.А. Про новий німецький правопис.- Київ: «Освіта», 1997.- 45с.

3. Christian Stang. Die neue Rechtschreibung.- Mьnchen: Humboldt-Taschenbuchverlag Jakobi KG, 1996.- 96S.

4. Klaus Heller. Rechtschreibreform // Sprachreport. Extraausgabe.- Mannheim: Institut fьr deutsche Sprache, Januar 1996.- 10S.

Размещено на Allbest.ru