Функції та семантика демінутивів у польському та українському мовленнєвому дискурсі

Функції та семантика демінутивів у польському та українському мовленнєвому дискурсі

старший викладач

Природу демінутивів можна повністю зрозуміти лише за умови врахування всіх граматичних і прагматичних аспектів та взаємодій між ними. Тут слід наголосити на кореляції між семантикою, яка аналізує значення демінутивів поза контекстом, та прагматикою, яка враховує використання та функцію демінутивів у контексті.

Як показує аналіз літературних текстів польською та українською мовами, індивідуальні значення демінутивів залежать від обставин їх використання в мовленнєвому акті.

Тому можна констатувати, що прагматика відіграє важливішу роль у дослідженні демінутивів, оскільки слід зрозуміти, як співрозмовники використовують їх у своїй мові.

Кожна галузь мовознавства наголошує на тому, що демінутиви не віддільні від позитивних чи негативних емоцій мовця. Автор прагне висловити своє ставлення до реальності або чогось досягти. До зменшувальних форм належать також експресивні мовні засоби, які зазвичай використовуються в розмовному мовленні. І. Карпонь-Хажинська (2007, с. 149) додає, що зменшувальні форми також допомагають мовцю оцінити конкретні явища і сигналізують про певний спосіб мовлення та тип особистості, що можна спостерігати, наприклад, у стихійних висловленнях або в повсякденних розмовах батьків із дітьми від 2 до 10 років.

Однією з головних тез статті є те, що культура, в якій живуть носії певної мови, має істотний вплив на те, якими мовними засобами вони користуються.

Поляки частіше, ніж українці, висловлюють свої емоції, використовуючи мову. Зменшувально-пестливі форми вживаються в різних соціальних контекстах, виражаючи ставлення мовця до питань, які він порушує. Незалежно від мови, демінутиви є виразниками багатьох значень, часом навіть суперечливих. Важливо брати до уваги безліч смислів, якими наділені демінутиви, адже вони використовуються не лише для вираження малого розміру певного предмета, людини чи явища, але насамперед для відображення позитивного чи негативного ставлення мовця до адресата, а правильна інтерпретація значення певної зменшувальної форми залежить від контексту окремих висловлень. Негативні конотації зумовлені семантикою твірного слова чи ситуацією мовлення.

Діапазон пейоративного забарвлення лексем із демінутивними компонентами досить широкий (іронія, фамільярність, несхвалення, осуд, зневага, презирство). М. Пастухова зазначає: “Демінутивність - це не лише словотвірна категорія, а насамперед семантична; морфологічні показники зменшеності часто є формальним (морфологічним) підтвердженням смислового значення, яке випливає з характеру основи, або залежить від прагматичних факторів (brodzik). З одного боку, багатофункціональність суфіксів унеможливлює трактування їхньої наявності як єдиного критерію категоріальної належності, а з другого боку, безліч семантичних елементів, які можна вважати “варіантами демінутивності” (наприклад, експресія), не дозволяють чітко визначити межі певного класу” (Pastuchowa, 2008, с. 311).

- українські: шматок, уривок тощо.

З одного боку, важко однозначно залучити їх до демінутивів, а з другого, - можна чітко вказати у визначенні ознаку “малого розміру”: щось маленьке, що виникло в результаті деяких дій - вирізання, додавання, ламання тощо. Похідні цього типу, імовірно, підтверджують тезу про демінутивність як семантичну категорію.

Знання про позамовні реалії дозволяє включити в певне визначення елемент “малий”: мається на увазі тут до більшого об'єкта, з якого ми виокремлюємо фрагмент, який з очевидних причин є більший, ніж виокремлений. польський український мова демінутив словотвірний

В обох мовах демінутиви дуже часто вживають на позначення продуктів харчування та інших товарів. Їх можна почути на ринках, базарах, у магазинах, супермаркетах, кіосках тощо, де продавці заохочують клієнтів купувати “dobre jabiuszka, tanie sliweczki, siodkie truskaweczki” або ж покупці звертаються із запитанням “ Чи є свіжий хлібчик?”. Щодо визначення ціни, теж рідко хто скаже “pieniqdze”, радше “pieniqzki, ziotфweczka, grosik” тощо. Зменшувально- пестливі форми масово вживаються в кав'ярнях, барах і ресторанах, зокрема і в меню: “kawka, kawusia z mleczkiem, piwko, kluseczki ". В українській мові - “пляшечка вина, тортик, картопелька " тощо.

Досі не проводилися порівняльні статистичні дослідження частоти вживання зменшувально- пестливих форм в українській і польській мовах. Імовірно, що в цій галузі незначну перевагу досі мала українська мова. Про це свідчить порівняно більша кількість та різноманітність зменшувальних форм другого ступеня, утворених за допомогою складених формантів, наприклад: рука - ручка - рученька, нога - ніжка - ніженька, ліс - лісок - лісочок, кінь - коник - коничок - кониченько і т. ін. Натомість у польській мові подібні форми характеризуються вищим ступенем демінутивності. Однак останнім часом саме на ґрунті польської мови спостерігається певна тенденція, що свідчить про підвищення частотності вживання демінутивів, особливо в деяких галузях та стилях мови.

Розгляньмо особливості функціонування демінутивів у текстах польських та українських реклам останніх років. Реклама надзвичайно поширена в сучасних реаліях, вона стала важливим складником повсякденного життя. Крім того, реклама є одним з елементів суспільної комунікації, тому вона все частіше набуває міждисциплінарного характеру, становить предмет зацікавлення психологів, культурознавців, соціологів та мовознавців. Єжи Бральчик стверджує, що “реклама створює медійний і культурний світ” (Bralczyk, 2004, с. 135) З огляду на багатство мовних та стилістичних засобів, наявних у текстах реклами, їх можна трактувати як джерело для вивчення окремих лексичних одиниць, зокрема й демінутивів.

Перший тип реклам, де часто трапляються зменшувально-пестливі форми - це, звісно, реклама продуктів та засобів для дітей, оскільки переважання демінутивів характерне саме для дитячої мови. Наприклад: українські: “З лану до столика” (“Чумак”, 2018), “Пшик до носика, сопельки з носика” (“Пшик” 2018), “Пробіотик для маленького животика”; польські: “Smaczne obiadki i deserki” (Gerber, 2019), “... dwa kubeczki mleka” (“Nestle”, 2019), “Kochamy mocno nasz. mamusiз - ja i moj maly braciszek” (“Pudliszki”, 2011). У наведених фрагментах реклам демінутиви застосовано цілком мотивовано, з метою “інфантилізації” мови для кращої комунікації з цільовою аудиторією.

Наступна група реклам відображає тенденцію до вживання демінутивів у мовленні жінок, що пояснюється бажанням виглядати молодше, гламурніше та миліше: українська - “Останній нігтик” (Alex Credit, 2018); польська - “Berecik Ci siзprzekrzywiF (“Biedronka”, 2010), “Cofniesz siз sprzed ekraniku?” (Berlinki, 2016). Інфантилізація мови зазвичай виявляється як манера вживати зменшувальні слова майже в кожній ситуації спілкування. Це може бути пов'язано з різними факторами, наприклад, прагнення пом'якшити зміст повідомлення, але це також може бути сигналом фамільярності висловлення, бажання уникати жорсткого офіційного тону (особливо в магазині чи ресторані). Учасники комунікативного акту по-різному трактують цю насиченість тексту зменшувально-пестливими лексемами, наприклад, як “підсолоджування”, вираження ніжності, як жарт тощо.

Загалом останні дослідження показують, що жінки більш схильні до надмірного вживання демінутивів не тільки у своїй щоденній мові, але й виконуючи професійні обов'язки.

У деяких випадках демінутиви виконують стилістичну функцію, підкреслюючи контраст: “Маленьке зернятко твердої пшениці...” (“Чумак”, 2015), “1000 перемог у чистеньких сорочечках” (“Gala”, 2018); або сигналізуючи неважливість описуваної дії: “...podlaiem roslinki” (Ford Eco Sport, 2018), “Сані - таблетки з собою в доріжку” (Аброл, 2018).

Іноді автори реклам удаються до надзвичайно цікавих експериментів із мовою, створюючи за допомогою дериваційних ресурсів неологізми: “.не сосиски, ам''ясняшки” (М'ясна гільдія, 2017), “Маленький кашлик - не іграшка” (АЦЦ, 2018).

Досить часто демінутиви в рекламному дискурсі виступають у складі сталих словосполучень і фразеологічних одиниць. Наприклад: “Згортай лавочку!” (Алло, 2019), “Gruchajq sobie jak goiqbki” (Biedronka, 2009), “Znalezc swojq drugq poiфwkз” (Biedronka, 2009), “A moze ciepia posadka w zupie byiaby?” (Biedronka, 2009) тощо.

Окремо варто згадати реклами, де демінутиви слугують для створення певної гри словами: “Так от чому я солоденький?!” (M&M's) Пор. польську рекламу польської мобільної мережі Heyah, у якій героями є кримінальні елементи, шантажисти, які досить специфічно ведуть діалог, що пересипаний демінутивами:

- Gdzie resztunia?