Ареальна характеристика східностепових говірок на півночі Донецької області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ареальна характеристика східностепових говірок на півночі Донецької області

Н. Клименко

Анотація

У статті схарактеризовано різні типи просторової поведінки говірок Донеччини за даними побутової лексики, що дозволяє виділити декілька східностепових мікроареалів. Окремо проаналізовано лексико-семантичні особливості назв одягу східностепових говірок, розташованих на півночі Донецької області, що вмотивовує виділення північного мікроареалу східностепових українських говірок.

Ключові слова: ареальна характеристика, діалект, новостворені говори, ареал, мікроареал, східностепові говірки, лексема, семема.

Лінгвогеографічний аспект вивчення діалектної лексики залишається одним з основних у сучасній діалектології. Саме лінгвістична карта є поки що найдосконалішим засобом передачі територіального розміщення лексики й семантики, становлячи надійну базу різноманітних лінгвістичних досліджень, зорієнтованих на точну локалізацію мовних одиниць [1, с. 18].

Останнім часом значно активізувалося вивчення новостворених українських говорів, тому актуальним видається відображення на лінгвістичній карті лексичної диференціації українських слобожанських та степових говірок. Просторова поведінка східностепових говірок за даними окремих тематичних груп лексики проаналізована в роботах: Л. Фроляк [2; 3], Н. Загнітко [4], М. Кушмет [5] та ін. Ареальній характеристиці східнослобожанських та південнослобожанських говірок присвячені дослідження: К. Глуховцевої, В. Лєснової, Л. Тищенко та ін. Однак до кінця не з'ясовано статус говірок, розташованих на півночі Донецької області. Спробуємо простежити просторову поведінку цієї групи говірок за даними лексики одягу. Н. Загнітко зазначає,що "аналіз просторової проекції говірок, розташованих на півночі Донецької області, дозволяє кваліфікувати їх як типові східностепові, що виявляють цілу низку діалектних рис, спільних для всіх донецьких говірок. Активне залучення їх до аналізу під час розгляду слобожанського діалекту свідчить, очевидно, про наявність особливостей, що зближують обстежуваний мікроареал не тільки до степових, а й до слобожанських говірок, а це дозволяє розглядати північні говірки Донецької області як зону перехідних говірок між східностеповими та слобожанськими" [4, с. 16]. лексика говірка семантичний

Аналіз лінгвогеографічної проекції назв одягу східностепових говірок підтверджує їх незначну диференціацію: зі 142 карт "Атласу побутової лексики (назви одягу) східностепових говірок" [6, с. 12] мозаїчну ареальну поведінку аналізованих явищ відображають 35 (25%), мінімально здиференційованими виявляються досліджувані говірки на 62 картах (44%). Отже, тільки на 31% карт Атласу можна простежити більш-менш окреслені мікроареали східностепових говірок. Цим досліджувані говірки не відрізняються від інших новостворених говорів української мови, є частиною великого ареалу - південно-східної частини України й цілком виправдовують характеристику, яку дають дослідники щодо відсутності "тієї діалектної розпорошеності і строкатості, характерної для південно-західної діалектної групи і частково для північної" [7, с. 141].

Картографовані матеріали дозволяють в окремий східностеповий мікроареал виділити північну групу говірок, що охоплює населені пункти Краснолиманського та Слов'янського районів (87-89,92,93,110), частково північної частини Артемівського

району Донецької області - 83,84 (картосхема 1). Межі визначеного мікроареалу є досить розмитими й умовними, що зумовлене характером новостворених периферійних говорів. По лінії захід - північ - схід ці говірки межують зі слобожанськими, на півдні - з іншими східностеповими говірками.

Аналіз лексичних, фонетичних, семантичних особливостей назв одягу північних східностепових говірок дозволяє припустити, що зазначені говірки утворюють окремий мікроареал з-поміж інших східностепових. Докладніше зупинимося на характеристиці таких особливостей і спробуємо визначити спільні й відмінні ознаки зіставлюваних діалектних систем.

1. Архаїчні назви одягу східностепових говірок північного мікроареалу мають спільні риси з лексичним репертуаром аналізованої тематичної групи східнослобожанських говірок, які вважаються спорідненими з мовними континуумами Полтавщини [8]. Так, саме в північній частині східностепових локалізується поширення номінації куцина "середньої довжини суконний одяг, пошитий до талії" - 87,89,93,110 - пор.: харк. куцина "короткая мужская или женская одежда, родъ свитки, имЪетъ три складки, называемая усами, и низкій воротнікь [Грінченко, ІІ, с. 334]; полт. куцина "верхній недовгий одяг" [Ващенко, с. 53]. Спорадичними виявами характеризується назва пдлусвитка - 92,93, невідома більшості досліджуваних говірок, крім говірок зазначених населених пунктів Слов'янського району. У всіх інших східностепових говірках на позначення такого типу одягу вживаються назви свита, свитка, свитина.

2. Говірки північних районів Донецької області, порівняно з іншими східностеповими говірками, є одними з найдавніших [9, с. 524-527] у досліджуваному регіоні. Цей чинник не міг не вплинути на співвідношення архаїчних та інноваційних назв одягу. Так, саме у північних і північно-західних східностепових говірках спостерігається збереження в пасивному словнику говірок великої кількості давніх назв: "ватяного жіночого одягу, зібраного у талії позаду, розширеного донизу" - карас', карасик - пор.: полт. караска "одяг у вигляді довгої кофти, іноді на ваті" [Ващенко, с. 42]; н.-над. карасик "заст. короткий верхній жіночий і чоловічий одяг /юпка/" [Чабаненко, ІІ, с. 150]; "чоловічого осіннього піджака (переважно плюшевого) з фалдами" - чумарка, чумарочка - пор. сх. - слоб. чемарка "верхній чоловічий одяг, який носили взимку" [Глуховцева, с. 421], чемерка "1) родъ верхней одежды у мужчинъ съ таліей и со сборками сзади (изъ черкасину или подобной матеріи); 2) верхняя одежда галицкого мhщанина, то-же, что и капота у него-же, но болЪе украшенная тесьмою и кистями и застегивающаяся висячими петлями" [Грінченко, IV, с. 444]; "широкого чоловічого пояса, яким обв'язувалися під час важкої роботи" - кушак - 92,93 н.п. - пор.: закарп. кушак "пояс чоловічий" [Матейко, с. 107], черкас. кушак "пояс ремінний широкий" [Матейко, с. 107]. Хоча збереження давньої номінації кушак характерне і для південних східностепових говірок Володарського району.

3. Від інших говірок східностепового континууму північний мікроареал відрізняється семантичною спеціалізацією частини лексики одягу. Так, у говірках н.п. 87,89,93,110 лексема кобеин 'ак уживається на позначення "відлоги у сіряка", у той час як в інших українських говорах (у тому числі й східностепових) ця назва означає "теплий верхній одяг з накидкою на голову від холоду та дощу" [Ващенко, 46; Грінченко, II, 258] - пор. кобеин 'ак у н. п. 88 "сіряк з відлогою". Семантична структура номінації запаска "фартух" протиставляє говірки північного мікроареалу іншим досліджуваним говіркам. Подібна ареальна поведінка властива назві сукня у значенні "суконна спідниця". Виділення північного мікроареалу східностепових говірок можна простежити також на картах "Атласу побутової лексики (одягу) східностепових говірок", що передають семантичну структуру назв: парочка, п 'ілка, лата, карсет.

4. Семантична структура окремих номінацій одягу аналізованої групи східностепових говірок повністю збігається з семантичною структурою відповідних слобожанських назв - пор.: сх.-степ. карман "1) частина одягу в формі мішечка, пришита до одягу; 2) частина одягу в формі мішечка, пришита до пояса, яку жінки носили під фартухом" і харк. карман "1) карманъ; 2) небольшой изукрашенный мЪшечекъ, пришитый къ поясу и носимый женщинами" [Грінченко, ІІ, с. 222], - але відрізняється від семантичної структури таких номінацій у більшості інших східностепових говірок, у яких назва карман є моносемічною і вживається зі значенням "частина одягу в формі мішечка, пришита до одягу" - 3-10,12,18,22-26,28-46,48,49,51-53,5570,72,73,76,78,82-84,90, 91,93-109.

5. Серед фонетичних особливостей лексики одягу північної групи східностепових говірок слід назвати: а) поширення назв одягу, в яких [і] вживається закономірно у відкритих і закритих складах, наприклад: т 'ілогр 'ійка - порівняймо фонетичну структуру цієї лексеми в інших досліджуваних говірках: т 'ілогрейка, т 'елогр 'ейка, т 'елогрейка, т 'ілогр 'ейка; лахм'г:т':а; б) розширене використання [ф]: кафтан - 83,88,89,110, хоча окремим говіркам північного ареалу відомі й фонетичні варіанти кахтан - 84,92,93; каптан - 87,88; 3) вживання фонетичного варіанта кохвайка - 85,92,93,99,98,89,110, на відміну від поширених в інших східностепових говірках кухвайка і куфайка; 4) повним переходом [о] в [у] у номінації кужух.

Подібність лексичної реалізації окремих сем пояснюється спільністю материнської мови-основи зазначених говірок. Як північним, так і північно-західним східностеповим говіркам властиве використання лексеми жил 'етка для позначення "короткого безрукавного одягу з тканини", в той час як у більшості інших східностепових говірок побутує номінація жил'дтка - пор.: жилетка "жилетъ" [Грінченко, І, с. 484]. Спільність зазначених ареалів простежується за: лексичним репертуаром північногой північно- західного мікроареалів у зіставленні з іншими регіонами східностепових говірок - пор. географію номінацій манишка, реитузи, карман, мат 'н 'а, вовн 'ана йупка, хвартух з нагрудником; деякими семантичними картами - пор. семантичну структуру лексем сукн 'а, чумарка, балахдн. Однак розмежування таких близьких східностепових мікроареалів, як північний і північно-західний, на нашу думку, є необхідним через особливості а) ареальної поведінки номінацій "старого одягу": лахм'іт':а - лахмдт':а; "подраного одягу": лахм 'т':а // тр 'апйа - шмат':а; "спіднього одягу": сп'ід 'н 'е б'іл ':д - сп 'ід 'н 'е; "жіночого кожуха": кужух - бабйачий коужух; "одягу від дощу": дошчовик - с'ір'ак; "жіночого костюма з трьох частин": 0 - тройекар; "жіночих спідніх штанів": реитузи - панталдни; "дротяної петельки гаплика": бабка // гапличка - петел 'ка; б) фонетичної структури назв: "довгого хутряного (хутром усередину) рукавного зимового одягу": тдлуб - 87,88,92,93,110 і то^луп - 79,80,85,86; "чоловічого кожуха" - кужух - 87-89,92,110 і коужух - 79,80,85,86; "фуфайки": кохвайка - 85,88,89,92,93 і куфайка - 77,81,80,86; "плетеної вовняної кофти, яка спереду застібається на ґудзики": байадерка - 79,80,889,92,93,110,99,97 і байдерка - 74,75,77,81,97. Беручи до уваги географію наведених вище назв, можна відзначити, що іноді локалізація північно-західних східностепових говірок звужується до населених пунктів Олександрівського району - 79,80,86 і Слов'янського - 85, і тоді говірки Добропільського району - 74-76,101 виступають як складова частина західних східностепових говірок, оскільки мають чимало спільних рис із говірками західного мікроареалу. Тому виділення мікроареалів у східностепових говірках Донеччини є умовним, оскільки межі цих мікроареалів є дуже розмитими.

Таким чином, лексична система східностепових говірок північних районів Донецької області дотепер зберігає риси, спільні зі слобожанськими говірками. Як правило, такі особливості виявляються в архаїчних назвах одягу. Історія заселення цієї частини Донеччини [10, с. 13] підтверджує спорідненість північних говірок Донеччини зі слобожанськими, однак під впливом різних чинників (адміністративний поділ, різні міграційні рухи внаслідок активного дозаселення цих земель у ХХ ст. [9, с. 503-527], тісні контактування з іншими східностеповими говірками, незначна диференціація говорів південно-східного наріччя) говірки північної частини Донецької області на сьогодні є типовими східностеповими, а за даними лексики одягу їх можна кваліфікувати як такі, що найкраще зберігають риси материнської діалектної основи.

Індекс обстежених населених пунктів Донецької області

І.М-Качкари Новоазовського району 2.Козацьке Новоазовського району

З.Старченкове Володарського району 4.Зелений Яр Володарського району 5.Федорівка Володарського району 6. Комишувате Першотравневого району 7. Мангуш Першотравневого району 8.Червоне Першотравневого району 9.Новоселівка Тельманівського району 10. Греково-Олександрівка Тельманівського району

ІІ.Краснопілля Старобешівського району 12.Хлібодарівка Волноваського району ІЗ.Златоустівка Волноваського району 14.Степне Волноваського району 15. Петрівське Волноваського району 16. Єгорівка Волноваського району 17. Микільське Волноваського району 18. Благодатне Волноваського району 19. Ольгинка Волноваського району 20. Новотроїцьке Волноваського району 21. Оленівка Волноваського району 22. Миколаївка Волноваського району 23. Свободне Волноваського району 24. Олександринка Волноваського району 25. Павлівка Мар'їнського району 26. Новоукраїнка Мар'їнського району 27. Успенівка Мар'їнського району 28. Катеринівка Мар'їнського району 29. Антонівка Мар'їнського району 30. Новомихайлівка Мар'їнського району 31. Безіменне Новоазовського району 32. Хомутове Новоазовського району 33. Українка Володарського району 34. м. Красногорівка Мар'їнського району 35. Олексіївка Великоновосілківського району 36. Олександрівка Мар'їнського району 37. Іскра Великоновосілківського району 38. Вільне поле Великоновосілківського району 39. Шевченко Великоновосілківського району 40. Велика Новосілка 41. Андріївка Великоновосілківського району 42. Зелений Гай Великоновосілківського району 43. Новопетриківка Великоновосілківського району 44. Петрівське Старобешівського району 45. Кумачеве Старобешівського району 46. Глинки Старобешівського району 47. Новозар'ївка Старобешівського району 48. Новоселівка Старобешівського району 49. Благодатне Амвросіївського району 50. Грабське Амвросіївського району 51. Артемівка Амвросіївського району 52. Лисиче Амвросіївського району 53. Василівка Амвросіївського району 54. Кленівка Амвросіївського району 55. Дмитрівка Шахтарського району 56. Сердите Шахтарського району 57. Андріївка м. Сніжного 58. Вільховчик Шахтарського району 59. Зуївка м. Харцизька 60. Петровське Єнакіївського району 61. Кобилівка м. Вуглегорська 62. Шахова Ясинуватського району 63. Опитне Ясинуватського району 64. Первомайське Ясинуватського району 65. Срібне Красноармійського району 66. Красне Красноармійського району 67. Селидове 68. Петрівка Красноармійського району 69. Михайлівка Красноармійського району 70. Удачне Красноармійського району 71. Сергіївка Красноармійського району 72. Гришине Красноармійського району 73. Воздвиженка Красноармійського району 74. Вірівка Добропільського району 75. Добропілля Добропільського району 76. Золотий Колодязь Добропільського району 77. Спасько-Михайлівка Олександрівського району 78. Старомихайлівка Мар'їнського району 79. Громова Балка Олександрівського району 80. Михайлівка Олександрівського району 81. Іверське Олександрівського району 82. Званівка Артемівського району 83. Сіверськ Артемівського району 84. Никифорівка Артемівського району 85. Привілля Слов'янського району 86. Сергіївка Слов'янського району 87. Дробишеве Краснолиманського району 88. Рідкодуб Краснолиманського району 89. Новоселівка Краснолиманського району 90. Кирилівка Волноваського району 91. Вільне Волноваського району 92. Хрестище Слов'янського району 93. Райгородок Слов'янського району 94. Нескучне Великоновосілківського району 95. Роздолівка Артемівського району 96. Красне Артемівського району 97. Русин Яр Костянтинівського району 98. Олександро- Калинове Костянтинівського району 99. Віролюбівка Костянтинівського району 100. Первомайське Тельманівського району 101. Кам'янка Добропільського району 102. Платонівка м. Волновахи 103. Мар'їнка 104. Кліщіївка Артемівського району 105. Микитівка м. Горлівки 106. Дібрівка Шахтарського району 107. м. Ясинувата 108. Роя Мар'їнського району 109. Миколаївка Красноармійського району 110. Ярова Краснолиманського району

Література

1. Гриценко П.Ю. Ареальне варіювання лексики / П.Ю. Гриценко. - К. : Наук. Думка, 1990. - 272 с.

2. Фроляк Л.Д. До питання про лексичну типологію та диференціацію говірок Північного Приазов'я (назви дерев) / Л.Д. Фроляк // Структура і функції граматичних і лексичних одиниць. - К. : НМКВО, 1992. - С. 78-84.

3. Фроляк Л.Д. Українські східностепові говірки Донеччини: Монографія / Л.Д. Фроляк. - Дрогобич: Просвіт, 2013. - 400 с.

4. Загнітко Н.Г. Назви їжі, напоїв у східностепових говірках Донеччини: автореф. Дис. На здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01. "Українська мова" / Н.Г. Загнітко. - Донецьк, 2011. - 21 с.

5. Кушмет-Бодаммер М.С. Атлас сільськогосподарської лексики східностепових говірок Донеччини / М.С. Кушмет-Бодаммер. - Тернопіль: Крок, 2017. - 204.

6. Клименко Н.Б. Назви одягу в східностепових говірках Донеччини: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01. "Українська мова" / Н.Б. Клименко. - Донецьк, 2001. - 19 с.

7. Жилко Ф.Т. Говори української мови / Ф.Т. Жилко. - К. : Рад. шк., 1958. - 172 с.

8. Глуховцева Е.Д. Лексика народного быта украинских восточнослобожанских говоров: Автореф. дис... канд. філол. наук / Е.Д. Глуховцева. - К., 1992. - 16 с.

9. Історія міст і сіл УРСР. - К. : Вид-во АН УРСР, 1970. - 992 с.

10. Східностепові українські говірки: Науково-навчальний посібник / За заг. ред. Загнітка. - Донецьк: Вид-во ДонДУ, 1998. - 114 с.

11. Ващенко: Ващенко В.С. Словник полтавських говорів / В.С. Ващенко. - Харків: ХДУ, 1960. - 107 с.

12. Глуховцева: Глуховцева К.Д. Матеріали до словника українських

13. східнослобожанських говірок / К.Д. Глуховцева // Лексика народного побуту українських східнослобожанських говірок. Дис... канд.філол.наук: 10.02.02. - К., 1992. - С. 382-422.

14. Грінченко: Грінченко Б.Д. Словарь української мови: В 4-х т / Б.Д. Грінченко. - К. : Наук. думка, 1996-1997.

15. Матейко: Матейко К. Український народний одяг: Етнографічний словник / К. Матейко. - К. : Наук. думка, 1996. - 196 с.

16. Чабаненко: Чабаненко В.А. Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини /А. Чабаненко. - Запоріжжя: Вид-во ЗДУ, 1992. - Т. 1-4.

Размещено на Allbest.ru