Етнолінгвістичні особливості номенів онук, онука в сучасній українській мові
Визначення онтологічних асоціативних ліній української номеносистеми, які розкривають етнолінгвістичне значення номенів онук, онука в сучасній українській мові. Співвідношення понять "термін", "номен", "номенклатура" у назвах спорідненості і свояцтва.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 22.03.2020 |
| Размер файла | 21,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ЕТНОЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НОМЕНІВ ОНУК, ОНУКА В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
О. Нахапетова
кандидат філологічних наук, старший викладач,
Одеський національний морський університет
Annotation
Nakhapetova O. Ethnolinguistic features of the nomens grandson, granddaughter in the modern ukrainian language
The article reveals the semantics and ethnolinguistic features of the blood kinshipnomens grandson, granddaughter. Modern Ukrainian language has a developed system of kinship terms and properties. In linguistics, such lexical units called «kinship terms», «nomens». We use the term «nomens» because of ethnolinguistic meaning of such lexical units. The semantics of the kinshipnomens grandson, granddaughter has not nearly spread throughout the entire historical and cultural development.
Free associative experiment used in the research allows to analyze the ontological value and ontological associative lines of Ukrainian family relations nominosystem as well as to outline the ethnolinguistic features of the blood kinshipnomens grandson, granddaughter in the modern Ukrainian language. First of all, it is possible to define the ontological associative line grandson - granddaughter. Common ontological features are: small; happiness; funny; native; favorite; joy; beautiful; pretty. These signs are associative nucleus and characteristic of nominеs, which denote children in the Ukrainian family.
The ontological associative lines that we have identified based on the reactions-responses to the nomens grandson, granddaughter. The ontological associative lines show a loving, open, warm and sincere attitude to the grandson as a native son, to the granddaughter as to her native daughter. This attitude is a stereotype of ethno-cultural attitude towards children in general, both in the Ukrainian family and in Ukrainian society. It is reflected in the Modern Ukrainian language. This cultural phenomenon has also found in our free associative experiment.
The prospect of the study is seen in the study of kinshipnomens grandson, granddaughter in the literature, in the intercultural communication, cognitive interpretation.
Key words: nomen, nomen аs a stimul of free association experiment, free association experiment, reaction-response, associative nucleus, ontological value.
Анотація
Етнолінгвістичні особливості номенів на позначення родинних стосунків розглянуто на прикладі номенів кровної (повної) спорідненості онук, онука. На підставі результатів проведеного вільного асоціативного експерименту визначено онтологічні асоціативні лінії української номеносистеми, які розкривають етнолінгвістичне значення номенів онук, онука в сучасній українській мові.
Ключові слова: номен, номен-стимул, вільний асоціативний експеримент, реакція- відповідь, асоціативний зв 'язок, асоціативне ядро, онтологічна ознака.
Лексика на позначення родинних стосунків віддавна привертала увагу істориків, філософів, етнографів та представників інших галузей знання.
На сучасному етапі розвитку лінгвістики аналіз лексики на позначення родинної номінації та її ролі в суспільстві продовжує залишатись однією з найважливіших історико-філософських (Г. Дзибель, І. Дорожко, О. Кондратюк, А. Пономарьов, С. Черепанова) та мовознавчих проблем, яку вітчизняні лінгвісти розв'язують у комунікативно-прагматичному (А. Бурячок), системно-функційному (М. Гримич), аксіосистемному (Т. Вільчинська), стилістичному (Н. Журавльова), лінгвокультурологічному (С. Богдан, В. Жайворонок, О. Миронюк, О. Яковлєва), власне семантичному (В. Парасунько) аспектах.
Але в сучасній науковій літературі даний лексичний шар описано ще недостатньо. Дослідники використовують різні поняття, аналізуючи таку лексику: вивчають терміни (А. Бурячок, М. Гримич) або ж номени (Д. Добрусинець) системи спорідненості. У нашій роботі ми аналізуємо номени на позначення родинних стосунків. Номени - це слова чи словосполучення з номінативним значенням родинних стосунків, які характеризуються багатозначністю, конотативним забарвленням, синонімією, мають комунікативно-прагматичні, етносоціокультурні ознаки та відображають ментальні риси народу [1, с. 175], тобто, відтворюють національно-мовну картину світу.
Отже, об 'єктом нашого дослідження є номени на позначення кровних (повних) родинних стосунків онук, онука.
Метою даної розвідки є розкриття етнолінгвістичних особливостей номенів на позначення кровної (повної) спорідненості онук, онука в сучасній українській мові. Мета зумовила розв'язання таких завдань: 1) розкрити семантичні особливості номенів онук, онука; 2) на підставі результатів проведеного нами вільного асоціативного експерименту визначити спільні онтологічні асоціативні лінії номеносистеми на позначення родинних відносин; 3) схарактеризувати етнолінгвістичні особливості номенів онук, онука в сучасній українській мові.
Основне значення номена онук може виражатися описово, якщо необхідно визначити, чи це онук по синові, чи по дочці, наприклад, син дочки, син сина, доньчин син та ін.
Основне значення номена онука може виражатися описово, якщо необхідно визначити, чи це онука по синові, чи по дочці, наприклад, дочка сина (дочки), синова дочка. Номен онук має пряме значення «син сина або дочки», у множині «діти сина або дочки». У формі множини має переносне значення «нащадки». Номен онука має пряме значення «дочка сина або дочки» [2, с. 844].
Поняття рідний онук в українській мові виражається кількома фонетичними варіантами однієї і тієї самої назви: внук, онук, рідше унук, вунук, гунук. Похідних лексем від онук майже немає. Українській мові відомі лише номен праонук і корелятив жіночого роду онука. Синонімічними є похідні лексеми та діалектні синонімічні утворення внучок, внученько; унучко, гонучко, внученько, онученько, внуцьо та ін. Ці деривати мають інтимне зменшено-пестливе значення.
Поняття рідна онука теж виражається кількома фонетичними варіантами одного і того самого слова: онука, внука, унука. Лексема внука (онука) є формою жіночого роду від лексеми внук (онук) і має декілька фонетичних варіантів однієї і тієї ж назви в українській мові: внука, унука, а також деривати внучка, унучка, онучка, внучечка та ін., які мають емоційне зменшено-пестливе значення. Похідних слів від цих номенів зі збільшено -зневажливим значенням майже немає в українській мові (наприклад, внучище).
Порівнюючи семантичні зміни номенів онук, онука з іншими номенами на позначення кровної спорідненості по прямій лінії - батько, мати, син, дочка, дід, баба - треба зазначити, що семантика номенів онук, онука протягом всього історично-культурного розвитку майже не поширилася. Вони мають значно менше переносних значень і відрізняються бідністю словотворчих відносин.
Номени онук, онука, їх стилістичні синоніми та деривати найчастіше трапляються в розмовному стилі у звертаннях як заміна власних імен.
Психолінгвістичний аспект опрацювання номенів на позначення родинних стосунків виявився у проведенні вільного асоціативного експерименту (ВАЕ), до якого було залучено 190 респондентів із чотирьох регіонів України (Львівської, Сумської, Запорізької і Одеської областей) 15-28 та 53-57 років: студенти й викладачі філологічних факультетів. Це дало змогу отримати об'єктивні дані про особливості сприйняття зазначених лексем та їхні аксіосистемні орієнтири. Опрацювання результатів ВАЕ, де стимулами слугували номени на позначення кровної (повної), неповної та шлюбної спорідненості (свояцтва), уможливило виявлення кількісних характеристик і семантичних ознак цих номенів, їхній розподіл на онтологічні й емпіричні, позитивні й негативні тощо. ВАЕ був реалізований у формі анонімного письмового опитування. Інформантам запропонували відповісти на слово-стимул першим словом, що спало на думку. До списку слів-стимулів були включені 28 номенів на позначення родинних стосунків і свояцтва.
Аналіз реакцій-відповідей на номени-стимули на позначення кровної спорідненості та шлюбних відносин, які були отримані в нашому ВАЕ, дають можливість виявити спільні за семантикою асоціативні зв'язки, чи асоціативні лінії. Слід зазначити, що асоціативні лінії ми відтворюємо на підставі онтологічних, чи домінантних, реакцій-відповідей, які складають асоціативне ядро номенів-стимулів, що дозволяє визначити спільні онтологічні ознаки, які вибудовуються в онтологічні асоціативні лінії української номеносистеми на позначення кровної спорідненості й шлюбних відносин. Ми вважаємо, що саме на підставі онтологічних ознак, чи ознак ядра номенів-стимулів, можуть бути виділені етнокультурні особливості даної номеносистеми.
За результатами ВАЕ ядерними онтологічними реакціями на номен-стимул онук є відповіді-реакції: маленький (30); розбишака (24); щастя (18); син (14); веселий (13); улюблений (12); рідний (12); радість (11); найкращий (9); гарний (6). Домінантою асоціативного ядра номена-стимулу онук ми вважаємо ознаку маленький (30), яку репрезентують відповіді маленький (21), малий (5), молодий (1), наймолодший (1), малюк (1), маленька дитина (1).
За результатами ВАЕ ядерними онтологічними реакціями на номен-стимул онука є відповіді-реакції: маленька (21); гарненька (20); помічниця (17); улюблена (14); донечка (12); рідна (9); радість (9); добра (8); весела (7); квіточка (7); щастя (6). Найчастотнішу ознаку асоціативного ядра номена-стимулу онука маленька (21) представляють реакції маленька (19), малесенька (2).
Отже, результати проведеного нами ВАЕ дають можливість проаналізувати та узагальнити етнолінгвістичнене значення українських номенів-стимулів онук, онука. Онтологічною реакцією, яка набула найбільшу кількість відповідей на номен-стимул онук в ВАЕ, була реакція-відповідь маленький. Слід зазначити, що продуктивно репрезентовані онтологічні ознаки добра і весела, вони отримали однакову кількість реакцій-відповідей на номен-стимул онука. Ці ознаки асоціативно близькі, відбивають особливості відкритого дитячого характеру онучки, взагалі відкритість українського характеру, яка простежується і в родинних відносинах.
Перш за все можна виокремити онтологічну асоціативну лінію онук - онука. Спільними онтологічними ознаками є ознаки маленький/маленька; щастя; веселий/весела; рідний/рідна; улюблений/улюблена; радість; гарний/гарненька. Ці ознаки характерні для номенів-стимулів, які позначають дітей в українській родині. Протиставлення за статевою ознакою представлені в онтологічних реакціях на ці номени-стимули: син/донечка. Таким чином, найближчими в онтологічному плані, а це означає і в етнолінгвістичному, є номени-стимули онук та онука. Діти - головне багатство українців. Любов, піклування, виховання дітей, високі моральні, духовні традиції у вихованні та ставленні до дітей є етнокультурною традицією в Україні. Такі етнокультурні традиції знайшли, як бачимо, відбиток в проведеному ВАЕ. Реакції-відповіді, які становлять ядро номенів-стимулів онук, онука, підтверджують цю традицію.
На основі отриманих даних ВАЕ ми констатуємо, що онтологічні реакції маленький/маленька; щастя; радість; гарненька; син/донечка характерні для номенів-стимулів, які відносяться до номеносистеми на позначення родинних стосунків із семантикою дитячого віку, хоча ці номени-стимули можуть позначати й членів родини, які є вже дорослими синами, дочками, онуками, онучками, племінниками, племінницями тощо. Це вказує, що традиційне українське ставлення до дітей як до найважливішої цінності в житті переходить й на дорослих членів родини, які зовсім недавно були ще дітьми в цій самій родині для батьків, дідусів, бабусь.
В експерименті відсутні негативні онтологічні реакції щодо номенів-стимулів онук, онука. Іронічними є онтологічна ознака номена-стимулу онук - розбишака, емпіричні реакції-відповіді на цей номен-стимул - вредний; вередун; неслухняність; транжира; разгильдяйство (рос.); син неблагодарного (рос.), а також емпіричні реакції на номен-стимул онука - хитренька; вертихвістка.
За результатами експерименту виникають онтологічні асоціативні лінії онук - син, онука - дочка, які продуктивно відбивають українські родинні стосунки та етнокультурні традиції. Ці асоціації представляє онтологічна ознака ядра номена - стимулу онук - ознака син, онтологічна ознака ядра номена-стимулу онука - ознака донечка. Спільними онтологічними ознаками в асоціативній лінії онук - син є ознаки рідний; радість. Синонімічними асоціативними онтологічними ознаками номена-стимулу онук ми вважаємо реакції-відповіді радість/веселий. Спільними чи синонімічними онтологічними ознаками в асоціативній лінії онука - дочка є ознаки маленька; гарненька/гарна; помічниця/допомога; рідна; радість.
Непродуктивно представлені онтологічні асоціативні лінії онук - батько, онук - брат, їх репрезентує єдина спільна ознака рідний. Маскулінна онтологічна асоціативна лінія дідусь - син теж є продуктивною, є спільні онтологічні ознаки: рідненький/рідний; допомога/помічник; приклад для наслідування/приклад; гордість. У нашому ВАЕ представлені онтологічні асоціативні лінії дідусь - онук, дідусь - онука. Спільними є онтологічні ознаки веселий; весела; рідненький/рідний, рідна; синонімічними - онтологічні ознаки любов/улюблений, улюблена; допомога/помічниця; антонімічними - ознаки старенький/маленький, маленька.
Онтологічні асоціативні лінії бабуся - онука, бабуся - онук представлені спільними чи синонімічними онтологічними ознаками добра; добрий; рідна; рідний; любов/улюблена; улюблений; ознаками, підтвердженими віковим протиставленням: господиня/помічниця; старенька/маленька; маленький.
Об'єднує онтологічні асоціативні лінії дідусь - син, дідусь - онук, дідусь - онука, бабуся - онука, бабуся - онук традиційне в українській культурі любляче ставлення як до людей похилого віку, так і до дітей. Етнокультурною особливістю є любляче й поважне ставлення як до рідних в сім'ї дідуся та бабусі, онука та онучки, так і до нерідних.
С. Черепанова, аналізуючи етнокультурні родинні традиції наших співвітчизників, справедливо зауважує, що «нинішній український дім з двох поколінь, з однією дитиною у батьків, дім без дідуся і бабусі - не наша традиція. Самовизначення у дітях - успадкована з давніх-давен чудова риса нашого народу» [3, с. 78]. Отже, любляче і поважне ставлення до дідуся і бабусі, до онуків як до найближчих і найрідніших членів родини є етнокультурною традицією, має ціннісне значення в культурі родинних відносин.
Цікаво, що онтологічні реакції маленький/маленька; щастя; радість; гарненька; син/донечка, характерні для номенів-стимулів, які належать до номеносистеми на позначення родинних стосунків із семантикою дитячого віку, хоч вони ж можуть позначати й членів родини, які є вже дорослими синами, дочками, онуками, онучками, племінниками, племінницями тощо. Ці номени характеризуються іноді іронічним й інтимним пестливим значенням, відсутністю негативних реакцій.
Онтологічні асоціативні лінії, які ми визначили на підставі реакцій-відповідей на номени-стимули онук, онука, показують любляче, відкрите, тепле й душевне ставлення до онука як до рідного сина, до онуки як до рідної доньки. Таке ставлення є стереотипом етнокультурного ставлення до дітей взагалі, як в українській родині, так і в українському суспільстві. Це простежується в українському національному фольклорі, це знайшло відбиток в мові. Цей безцінний культурний феномен знайшов відбиток і в нашому ВАЕ. етнолінгвістичний онук мова онтологічний
Перспективу дослідження вбачаємо в дослідженні номенів на позначення родинних стосунків онук, онука у художній літературі, в проекції на міжкультурну комунікацію, когнітивну інтерпретацію тощо.
Література
1. Нахапетова О. В. Співвідношення понять «термін», «номен», «номенклатура» у назвах спорідненості і свояцтва. / О. В. Нахапетова // Вісник Донецького національного університету. - Донецьк: 2014. - Вип. 1 - 2, Сер. Б: Гуманітарні науки. - С. 171-177.
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., допов. та СБ) / За ред. В. Т. Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2009. - 1736 с.
3. Черепанова С. О. Філософія родознавства / С. О. Черепанова - К.: Т-во «Знання», КОО, 2008. - 460 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття топонімів, їх сутність і особливості, місце в сучасній українській мові. Класифікація топонімів, їх різновиди та відмінні риси, основні проблеми запозичення та передачу фонетичної подібності. Компоненти значення, переклад топонімів-американізмів.
курсовая работа [87,9 K], добавлен 04.05.2009Освоєння іншомовної лексики та особливості переймання її елементів під впливом зовнішніх чинників. Питома вага генетичних та історичних джерел слов'янських запозичень. Особливості функціонування іншомовних лексем у сучасній українській літературній мові.
курсовая работа [44,6 K], добавлен 01.12.2010Композиція як засіб номінації медичних понять терміносистеми гастроентерології в сучасній німецькій мові. Поняття "термін-композит". Структурно-синтаксичний аналіз складних фахових термінів. Типи композитів, продуктивних в досліджуваній терміносистемі.
статья [37,2 K], добавлен 18.08.2017Чинники запозичень в сучасній українській мові. Процес адаптації та функціонування англійських запозичень в українській мові. Проблеми перекладу англізмів з англійської українською та російською мовами на матеріалі роману Стівена Кінга "Зона покриття".
курсовая работа [86,1 K], добавлен 14.05.2014Огляд новітньої української термінології. Розгляд проблем спадщини, запозичень, перекладу термінів. Особливості словотворення та правопису термінів; орфографічні рекомендації. Питання запису українських власних назв латинкою, культури наукової мови.
реферат [35,0 K], добавлен 02.06.2015Систематизування комбінованої варіанти слова, що існують в українській мові. Опис структурних типів комбінованих варіантів з урахуванням специфіки рівнів, на яких виявляється їх варіантність. Аналіз стилістичних можливостей варіантів змішаного типу.
реферат [15,9 K], добавлен 01.12.2010Запозичення як джерело збагачення словникового складу. Сутність та визначення інтернаціоналізмів, їх класифікація та складнощі перекладу. Міжнародні морфеми та основи. Інтернаціональна лексика англійського походження у сучасній українській мові.
курсовая работа [44,8 K], добавлен 11.10.2012Теоретико-методичні основи словотворення. Основні засоби словотворення в сучасній українській мові: морфологічні засоби, основоскладання, абревіація. Словотворення без зміни вимови і написання слова в англійській мові. Творення слів сполученням основ.
курсовая работа [38,8 K], добавлен 07.10.2012Поняття граматичної категорії в англійській мові. Співвідношення відмінків української та англійської мов, їх особливості при перекладі іменника з прийменником. Проблеми, пов’язані з визначенням відмінка в англійській мові та шляхи їх розв’язання.
контрольная работа [23,4 K], добавлен 31.03.2010Причини появи запозиченої лексики, шляхи історичного розвитку німецьких запозичень. Розподіл запозичень на мікрогрупи. Розгляд та аналіз проблеми німецькомовних лексичних запозичень в українській мові у суспільно-політичній та економічній сферах.
дипломная работа [60,0 K], добавлен 03.04.2011Назви осіб із семантикою суб’єктивної оцінки в українській мові. Демінутиви в системі назв осіб. Творення зменшено-пестливих форм в українській мові. Негативно-оцінні назви у значенні позитивно-оцінних. Словотворення аугментативів в українській мові.
курсовая работа [41,2 K], добавлен 27.08.2010Іменники, що мають лише форми однини, є іменниками singularia tantum, іменники, що мають лише форми множини, є іменниками pluralia tantum. Встановлення особливостей іменників множинностi та їх існування і функціонування в сучасній українській мові.
дипломная работа [89,8 K], добавлен 27.06.2008Види і форми артикля. Неозначений та означений артиклі. Функціональні властивості артикля в іспанській мові. Відтворення артиклів в українській мові. Застосування артиклів в різних ситуаціях і контекстах, контекстуально-ситуативний прояв їх значень.
курсовая работа [57,2 K], добавлен 20.10.2016Особливості вживання та правопису в українській мові запозичень російського, латинського, німецького й англійського походження. Переклад конструкцій ділового стилю, відмінювання числівників. Складання запрошення на прийом з нагоди відкриття виставки.
контрольная работа [22,5 K], добавлен 17.03.2014Причини виникнення іншомовних запозичень у китайській мові. Поняття "запозичення", його видив. Особливості функціонування зон попередньої адаптації іншомовної лексики в сучасній китайській мові. Класифікація інтернаціоналізмів з точки зору перекладача.
магистерская работа [183,9 K], добавлен 23.11.2010Перша фіксація полонізму в українській мові і його слова-відповідника в польській мові. Можливості полонізму та його частотність в українській мові ХVІ – першої половини ХVII ст., значимість слова-відповідника і ступінь розповсюдження в польській мові.
автореферат [62,4 K], добавлен 10.04.2009Особливості вивчення дієприкметника та ад’єктивації в сучасній українській літературній мові. Перехід дієприкметника до класу прикметника. Умови ад’єктивації, дієприкметники, які піддаються ад’єктивації. Первинне синтаксичне значення прикметника.
курсовая работа [34,5 K], добавлен 03.01.2014Сутність та ціль метафори, шляхи її утворення. Значення символів деревних рослин, їх поєднання з іншими словами у поетичних текстах фольклористичного характеру. Метафоричні порівняння з дендронімною основою для назв жінок та чоловіків в українській мові.
курсовая работа [55,1 K], добавлен 04.04.2012Вивчення лексичних особливостей і правил правопису української літературної мови, який не поступається своїми можливостями жодній з найрозвиненіших мов світу. Роль скорочень в діловому мовленні. Запис представлених іменників у родовому відмінку однини.
контрольная работа [28,2 K], добавлен 16.12.2010Прагматичні особливості вживання епітетів у текстах різних функціональних стилів. Вивчення стилістичного прийому епітета, його структурного, семантичного та філологічного аспектів у сучасній англійській мові. Створення лінгвістичної теорії тексту.
курсовая работа [41,2 K], добавлен 24.11.2015
