Відтворення ознаки "колір" у флорономенах східнополіського говору

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Інститут української мови НАН України

Відтворення ознаки "колір" у флорономенах східнополіського говору

М. Поістогова - кандидат філологічних наук,

Анотація

Автор досліджує зафіксовані у східнополіських говірках флорономени, мотивовані ознакою `колір'. Наводить назви, які прямо (від відповідних прикметників, що називають колір) чи опосередковано (через асоціативне зіставлення з предметом чи явищем довкілля того самого кольору) вказують на колір рослини або її частини.

Ключові слова: східнополіський говір, флорономени, мотивація, мотиваційна модель, мотиваційна ознака `колір '.

Annotation

Poistogova M. The feature «color.»in flora names of Eastern Polissia dialects

The article deals with the analysis of recorded in Eastern Polissian dialects flora names motivated by the feature `color '. It is observed that the dialect speakers associate the flora objects with the color, names of which are not yet established in the nomination. Names that directly or indirectly indicate the color of the plant or its part are given. In the first case, the flora names are formed from the corresponding adjectives that identify the color. The author notes the phytonames correlated with different colors - among them the most spread are white, black, red, yellow, green, blue and the least spread are pink, reddish, purple, light blue, violet, grey, brown, crimson, burgundy. The semantic structure of adjective зелений is observed. It can reflect the color and the immaturity of plant. Using feature `color ' dialect speakers differentiate the plants species. Motivational feature `color ' is the most typicalfor plant varieties. Different shades of color are reflected in the plant names (mostly in varieties).

У процесі пізнання навколишнього світу увагу людини найперше привертає багатобарвність природи, тому не випадково колір відіграє істотну роль у номінації рослин. Про це свідчить велика кількість флороназв з мотиваційною ознакою `колір'. Спостережено, що флорооб'єкт діалектоносії пов'язують із кольором шляхом опису рослини, коли назва ще не усталилась, наприклад: шо 'б'ілен'ким цв'і'те, 'тейе шо 'б'ілим цв'і'те `галінсога дрібноквіткова, Galinsoga parviflora Cav.', або коли назви не знають: все'редин'і 'темно-виш'неве, крайки 'жовтин'к'і `декоративна квітка'; красн'і лист'ки, 'зерн'ачко 'чорнен'ке `? без розкриття семантики'; цви'те жав'тастин'ким `?'; цв'і'тут' 'жовтим і 'син'ім у гайу `?'; навес н'і цв'і'тут' бл'едноголу бен'ко і бл 'едно 'розовен 'ко `? '.

Простежимо, які лексичні мотиватори передають ознаку кольору, яка кольорова гама закріпилася у флорономенах східнополіських говірок.

Назви можуть указувати на колір рослини або її частини прямо чи опосередковано. Прямо - коли утворені від відповідних прикметників, що називають колір. Так, білим кольором мотивовані флорономени: ' б'іла трава, 'б'ілен'ке 'з'іл':е, б'елага ловка `галінсога дрібноквіткова, Galinsoga parviflora Cav.' - за білим кольором квітів; 'біели бур'йан `?' (інф.: цвіет 'біели); б'ела кор'ен' `пирій повзучий, Elytrigia repens L.'; 'топол' б'іло' листий (інф.: 'нижн'а сторона 'б'іла), б'іло' лист (інф.: з од'ного 'боку ' б'ілий листок), б'іло лисник, б'іло' листа ту'пол'а, б'іло' листка (інф.: п'ід 'низом 'б'іле), б'іло' лиственица, б'і'лина (інф.: 'лист'а з од'ного 'боку 'б'іле) `тополя біла, Populus alba L.'; 'б'ілий гриб `печериця польова, Agaricus arvensis'; 'б'іла па ганка `бліда поганка, Amanita phalloides'.

Чорний колір є семантичною основою назв: 'чорни 'корен' `живокіст лікарський, Symphytum officinale L.'; чорно'корен' `чорнокорінь лікарський, Cynoglossum officinale L.'; чер'нушка `цибулинки, які виростають на стрілці після цвітіння', `чорна головка на стрілці цибулі, в якій міститься насіння'; 'чорна тра'ва, чорного'лов, чорного'ловци `різновид трави' (інф.: з'верху на стеб'л'і 'чорне 'с'імн'ачко); чор'нобил' `полин звичайний, чорнобиль, Artemisia vulgaris L.' - за кольором мітелки; чор'ниц'і `чорниця звичайна, Vaccinium myrtillus L.'; чернослив `терен звичайний, Prunus spinosa L.' - за кольором плоду; чор'ноклен, чернок л'он `чорноклен, Acer tataricum L.' (інф.: 'темна кора). У номені чорноб'ривц'і `чорнобривці, Tagetes' мотиваційна ознака (МО) пов'язана з формою плоду, який зовні нагадує брову, та його кольором. східнополіський говірка колір

Прикметники красний, червоний лягли в основу флорономенів: красний 'кор'ін' `воловик лікарський, Anchusa officinalis L.', `кімнатна рослина'; червоноко л'інец' `гірчак перцевий, Polygonum hydropiper L.'; крас'н'ук(и), кра'с'ук(и), крас'н'ак(и), красн'а'чок, ©М. Поістогова, 2018 красного'ловец', красного'ловц'і, краснага ловик, красного'ловики, красного'ловка(ки) `підосичник, Boletus aurantiacus' (інф.: к'раснайа га'лоука).

Зв'язок із прикметникомрозовий відображено у назві 'розавийе цве'ти `коронарія зозуляча, Coronaria flos-cuculi'.

У номенах ри'жей, 'рижик `рижій посівний, Camelina sativa L.' (інф.: 'риже на с'ін':а); рижок, рижки, 'рижики `рижик справжній, Lactarius deliciosus Fr.' (інф.: 'рижийе, 'рижен 'к'ійе, к'расн 'ен 'к'ійе та'к 'і) відбито рудий колір.

Вираженням жовтого кольору є назви: жовт'л'ак `переспілий жовтий огірок'; 'жоути к в'ітки `калюжниця болотна, Caltha palustris L.'; 'жоути к в'іточки `анемона жовтцева, Anemone ranunculoides L.'; 'жоути цв'ет `георгіна жовта'; ' жоутийе цве'ти `цмин пісковий, Helichrysum arenarium L.'; 'жовте 'з'іл':е `жовтозілля звичайне, Senecio vulgaris L.'.

Зелений колір передано в номені зе'лене 'з'іл':е `лепеха звичайна, Acorus calamus L.' Із зеленим кольором пов'язана назва трави 'з'іл ':а [1, с. 13].

Для прикметника зелений характерна подвійна семантика. Він може позначати колір рослини чи її частини й незрілість, напр.: зелений хл 'іб `недостиглі зернові'; 'зелен ', зелене, з'е'л'енийе, з'е'л'онайа, зе'лена городина (інф.: з'е'л'ене, недасп'іле) `деякі молоді овочі і трави'; зе'лене, зе ' лени(йе) ('йаблука, г'руш'і, 'вишн'і), шче з'е'л'енийе, зе'лепух'і `недостиглі фрукти і ягоди', зеле'нец `неспілий горіх' (інф.: зелений а'р'ех).

Назва зи мозелен' `садовий різновид айстри степової' відображає не стільки колір як такий, скільки те, що рослина залишається зеленою і взимку, отже до ознаки `колір' додається ознака `властивість рослини'.

У назві жоутозе'лений `сорт аґрусу' діалектоносії сприймають і передають проміжний колір між жовтим і зеленим або відтінок кольору. Інколи діалектоносіям складно визначити колір рослини чи плоду рослини (інф.: 'б'ілий чи 'жовтий чи зе лений (виноград); 'чорна чи виш н'ова (ожина)).

З голубим кольором пов'язана назва не'беснен 'ки гар'буз `сорт гарбуза'.

Зафіксовано фітономени, співвідносні із синім кольором: 'син'і цвіит, с'і'н'авке `цикорій звичайний, петрові батоги, Cichorium intybus L.'; син'оц виет `горлянка повзуча, Ajuga reptans L.'.

Яскравість квітів покладено в основу найменування бл ис'кач `приворотень, Alchemilla' (інф.: блис кучийе к в'іточки).

Характерне забарвлення листя трави відбито у назві 'писана трава `шовкова трава, Phalaris arundinacea Picta' (інф.: у с мужечки).

Близькі за семантикою до прикметників, що передають колір, прикметники світлий і темний: с в'ітла лобо'да (рослина має світле забарвлення листя), 'темна ло'за, с в'етла і т'м'ана калина, 'темний виноград (темне забарвлення плоду).

Відзначено випадки, коли колір диференціює види рослин, напр.: 'б'ілий мак `латаття біле, Nymphaea alba L.' / 'жоути мак `глечики жовті, Nuphar lutea L.'; 'лопух 'біели `латаття біле, Nymphaea alba L.' / 'лопух 'жоути `глечики жовті, Nuphar lutea L.';

'л'іл'ійа 'б'іла `латаття біле, Nymphaea alba L.' / 'л'іл'ійа 'жовта `глечики жовті, Nuphar lutea L.'; ш чавел ' св'етлаз'е'л 'енийе л 'іст'к'і і т'ем'н 'ейшийе л 'іст'к'і `види щавлю'; 'б'ілий кл'евер `конюшина повзуча, Trifolium repens L.' / красний кл'вер `конюшина лучна, Trifolium pratense L.'; 'б'іла 'нехворошч `полин гіркий, Artemisia absinthium L.' / 'чорна 'нехворошч `полин звичайний, чорнобиль, Artemisia vulgaris L.'.

МО `колір' найбільш характерна для різновидів і сортів рослин, напр.: б'іло корка `сорт пшениці'; просо ' б'іле, 'чорне, 'жовте, красне'ке; 'л'уп'ін 'с'ін'ій; кукур'гуза 'б'іла, 'жовта; бур'ак к'расни(ий), чер'вони(ий), 'розовий, р'а би, р'а бен'к'і, смугнастий `столовий буряк'; 'б'ілий бур'ак `цукровий буряк'; 'морква к расна(йа), 'жоута(йа), 'б'іла(йа), б'ілох воста; ци'бул'а 'б'іла, 'син'а(йа), 'жоута, красна; капуста 'б'елайа, б'елакачан:айа, 'син'а; 'ред'ка 'чорна, 'б'іла, чер'вона, красна, 'розова; ре д'іска краснен'ка, 'б'ілен'ка; 'р'іпа 'чорна, 'б'іла `Brassica rapa'; кар'топл'а

б 'елац' в 'етка, син 'ог'лаза кар' тошка, син 'ог' лазка, син 'о' очка, голубог' лазка, красног'лазка, красно' ичка, розо' вочка; ква' сол'а ' б'іла(йа), ' б'ілен'ка, ' чорна(йа), ' чорнин'ка, чорно'р'аба, чорно'р'аб'ен'ка, чорно' пузен'ка, ' б'іла і ' чорни на' сочки, р'а'ба(йа), р'а'бен'ка, ' писана, ' писанка (інф.: р'а'ба), пису'вастин'ка, цв'іт'на (інф.: р'а ' ба), разноц' в'ітна, к'расна, к'раснин'ка, чир' вона, красно'р'абин'ка, 'розовен'ка, ка'ричн'ева, ру'да, ' жовта(йа), ' жовтин'ка, зе'лена, зе 'ленен'ка, зеле'нушк'і, ' с'іра, с'ірен'ка, 'с'ін'ен'кайа, 'с'ін'ій ква'сол'; буоб 'р'аби; гар'буз к 'расний, ' жовти, р'а'бий, чорний, ' с'ірий; ка'вун р'а 'бий, ' чорний; ' агрус к 'расний, 'розови(й), ' жоутий, жоутин'кий, зе' лени(й), зеле' нен'кий, ' син'ій, ' чорни(й), 'рабин'кий; смо 'родина чорна(йа), ' б'іла, к 'расна, чир' вона, 'розова, ' жовта, ' жолтайа; ма' лина к 'расна, розо(а)ва, ' б'іла, ' жоута; о' жина к 'расна, ' чорна, ' сиза, ' син'а; виног 'рад к 'расний, ' жовти, зе'лени, ' б'іли, ' син'і, 'чорни; к'расна(йа), к'расне, к'раснийе, к'раснен'ки, красно' бока, красно' бок'і, красна' бок'ійе, червоно' бокин'кі, ' жоуте, зе'лени, бе 'л'авка, си' вак, сива ' к'і, ' попел'ка (інф.: йак ' поп'ел), ' писанка (інф.: р'а ' ба), ' б'іла і к 'расна ' пепенка, пу'т'імка 'б'іла і з'е'л'ена `сорти яблук'; г 'руша 'б'іла, ' с'іра, красно'бока, іг 'руша красна'бока; ' чорна, к'расна(йа), к'расни, ' жоута(йа) `сорти вишень'; ' б'іла, к'расна(йа), чир'вона, чер 'вон'і, 'розава, 'розавин'ка, 'розовен'ка, ' жоута, ' жоути(йе), ' жоут'ін'кайа `сорти черешень'; ' б'іла, ' б'іли(йе), ' чорна(йа), 'чорни(йе), чар'нушка, чорнос'лив, чорнос'лиука, к'расна(йа), к'расни(йе), крас' нен'ки, красно' боки, виш' нева, 'розова, 'розови, 'розавен'к'ійе, 'жоута, ' жоути(йе), 'жоутин'ка, зе'лена, ' син'а, син'і(йе), 'синен'ка, ' син'ка, хв'іа'л'етавийе, 'мура `сорти слив'; айли 'ча к 'расна, жоута; ' б'іла, ' біела, б'йіла, ' чорна(йа), чир'вона, к 'расна, розо'вен'ка, ' жоута(йа), син'а, ' сива `сорти шовковиці'; ' п'івн'ік'і а'ранжови, ' жовти(йе), галу'би, голу 'бийе, син'і(йе), 'с'ін'ійе; дзво'ночк'і 'б'ілен'к'і, 'синен'к'і; ' б'іла, чир'вона, к 'расна, 'розова, жоута `різновиди троянди, Rosa'; 'рожа к 'расна, 'розова, ' б'іла `різновиди рожі городньої, Alcea rosea L.'; сер ' жина к 'расна, р'а' ба; пас' л'он ' б'іли(й), ' чорни(й), к' расни(й), ' жовти(й), ' с'ін'і; шчи' рец('^ к 'расни, ' біели, з'е' л'ени, шчи'риц'а зе' лена; лобо 'да 'б'іла (у номені продубльовано МО `білий колір', слово лобода, на думку дослідників, походить від кореня зі значенням `білий' [2, с. 276; 3, с. 112]), ' б'елайа, б'е' луха, ' жоута(йа), жов' туха, зе' лена, ' с'іра, попе' л'істайа, ' чорна(йа), к 'расна, красно' п'ірка (інф.: ' наче красно' вата); о' сика ' чорна, ' б'іла, б'іло' листа; вер' ба к 'расна, ' б'ела, ' б'іла (інф.: ' б'іл'і 'кот'ік'і), б'іла'вербица, б'і'лина (інф.: ' б'ілий лист з-пуд споду); лоза зе'лена, 'с'іра, 'б'іла, б'іло'лиз (інф.: 'б'ілий лист), чир'вона, красна, красно'лиз, ' чорна, чор'нолиз, чорно'л'із, чарна'лоз (інф.: чарна'ватейе 'л'іст'а), черна 'луоз (інф.: ка 'ра ' темна); вербо 'лиз ' жовтий, ' сивий; ' б'іла(йа), ' б'ела(йа), ' біела, к 'расна, 'розова, ' жовта(йа), ' жолта(йа) ' жовтин'ка, та' ка йак с'і' рен' `різновиди акації'; каш'тан 'б'іло цв'і'те, цви 'тут' б'йелим і 'розавим; бузи'на 'чорна(йа), к'расна(йа); ' чорна(йа), чорноп'лодна, чир' вона, к 'расна(йа), к 'расний горо' бинец' `різновиди горобини'; ка 'лина чер 'вона, к 'расна(йа), ' жовта; ' б'іла, ' біелен'ким ц'витом цви' те і ' розавен'ким, цв'і' те ' б'іло, к'расно, с'і' рен'ево, к 'расна, к'раснен'ка, 'розова, ' жовта (інф.: цв'іт), ' чорна (інф.: каричн'е'вастийе 'йагади) `різновиди шипшини'; кру' шина ' чорна, к 'расна; ' вовч'і ' йагоди к 'расни, ' с'ін'ійе; бамба 'рис ' чорни, к 'расни; ' б'іли(й), ' б'ели(й), к' расни(й), к' раснин'ки(й), чир' воний, ма' л'інавий, бур' довий, 'розови(й), 'розовин'к'ій, галу'би, голу 'бен'кий, ' син'і(й) (інф.: ' син'о цв'і 'те), ' синен'кий, с'і'р'ен'еви(й), хв'іо'летовий, с'і' р'ен' 'б'іла, ' б'елайа, ' с'ін'айа, с'і'р'ен'ева `різновиди бузку'; ' б'іли(й) гриб, ' б'ілийе гри'би, (інф.: ' б'ілий уни'зу; з-пуд 'низу 'б'ілий; ' б'іла ' шапка; з 'б'ілойу 'шапкойу; б'і'лен:а га 'лоука), ' чалий гриб, ' чорнийе гри'би, чернага'лови гриб, чарнага'л овен'к'ійе гри'би, чарнага'ловчик'і, каш'танови гриб, ' бури гриб, буро'вик (інф.: ' шапка ' темна; ' шапачка ' чорна; га 'лоука ' чорна; з' верху ' чорний) `білий гриб, боровик, Boletus edulis'; ' б'елайа ра'доука, жау'тух'і, жов'тобрухи, жов'тобрушки, зе 'ленка, з'е 'л'онк'і, зеле' нушки, зеле' нуха, зеле' нухи, зеле ' ниц'і, зеле' нички (інф.: зе 'ленен'к'і во'ни; зе 'ленен'к'і з'верху; зе'лена 'шапочка), ' с'ін'і гриб, си'н'ак, син'а'ки, си н'авки, си н'авчики, сивушки `різновиди рядовки, Tricholoma', с'і'рен'евайа ра доука `рядовка фіолетова, Lepista nuda'; сиро йіжка 'б'іла, 'б'ілен'к'і, 'чорнийе, красна, к'расни(йе), к раснин'к'і(йе), 'розава, 'розавин'к'ійе, 'жовта, ' жовтин'к'і(йе), зе'лена, з'ел'е'нушк'і, галу'б'ійе, 'син'а, 'синен'к'і, 'пепел'ного ц'в'ета `різновиди сироїжки їстівної, Russula vesca Fr.'; б'і'л'ак, б'іл'а ки, 'б'елий гриб (інф.: 'б'іл'і, 'б'ілийе), 'ч орний гриб, 'чорни 'губи, чорнушка, чорнушки, черн'у ки (інф.: ' чорни(йе), 'темни, с в'ерху ' т'омнийе), с'і'рен'ови, ку'ричн'ови `різновиди хряща-молочника, Lactarius'; ' б'іли(й) мухо'мор, ' б'іла муха'мора, к'расни мухо'мор, к' расна муха'мора, красного'л овец', ' жоути муха'мор, ' жоута муха'мора, муха'мор зе'лени, ' син'ій `різновиди мухомора, Amanita'.

Для передачі насиченості кольору використовують підсилювальну частку аж: аж ' чорний (тютюн), к 'расна аж ' чорна (шовковиця), ' розовий аж к'расний (бузок), ' син 'і аж чорни йагод ки (терен).

У назвах рослин (переважно сортів) відбито різноманітні відтінки кольорів. Відтінки червоного кольору передають такі слова як красну'вати, 'наче к расни (аґрус), красно' ватий (бузок), крас' насте (ст'руч:е), темнок 'расна (троянда), темна-к' раснийе (сироїжки), червону'вата (лоза), буру' васти (черешні); рожевого - розо' вастин'ка (редька), цв'ів розо' вато (та' бак), розо' васти, розо' ватен'ки, ' розови ' наче, т' рошк'і розо' вен 'к'ій, бл 'едно-розовий (аґрус),розо ' вен 'кий (виноград),розову ' вастин'ка (г 'руша), ' наче раза' васта (шовковиця), ' наче раза' ватийе (хр'аш' ч'і); рудого - ' наче ру' да (шовковиця), риже'вати (хрящ-молочник); жовтого - жаута'вата, чут' 'жовт'ін'ка (квасоля), жаута' васта (морква), жоуту' ватий, ' наче ' жоути, жау' тасти (аґрус), жоу' тастий (виноград), жоуту' вата (слива), жауту' вата (черешня), жау' таста (шовковиця), ' наче жов'товастий ( 'топол'), жел'таста (лаба'да), жовтога'р'аче (просо); зеленого - зелену'вата, з'ел'ена ват'ін'ка (квасоля), зелену'васти (аґрус), зелену' вати, зелену' васта (слива), зелена' вата (сироїжка), зелено' васти (хр'ашч), зеле'насти (приск'л'он `паслін'), св'ітло-зе'лена (лобода); голубого - галу'б'і 'наче, ' наче голу'бастий (бузок); синього - с 'ін 'е'ватийе (помідори), с 'ін 'е'вати, син 'у'вати(й) (аґрус, виноград), с'ін'е' вата (ожина), син'у' вати (паслін), темно-син'і (вовчі ягоди), темно- 'син'а, 'син'айа ад:а йе (сироїжка), син'у'ватий, си н'асти; фіолетового - бл'ідо- с'і' р'ен'евий (бузок), т'омно-с'і'р'ен'ева (с'і' р'ен'), чер'нилний (виноград); білого - бил''наста (пше'ничка `кукурудза'), б'і'ласта (лобода), бе'л'асти (аґрус), би'ластин'ка (черешня), б'і' ловаста, бі' ласта (шовковиця), б'і' ласти (хр'аш' ч'і), бе' л'астийе (сироїжки); сірого - с'і'васта (лоза), сиво'ват'і (грузди), сиза'вата, ' наче 'сиза, чорно' сиза (ожина); чорного - черна' ватийе (стру'говини), чорну'вата (ожина, слива), чор'новиста (шовковиця); передано світлий і темний відтінки - св'іт'л'ішин'к'і (сливи), темна вата (квасоля).

Колір, як ознака мотивації, може передаватися опосередковано, через зіставлення з предметом чи явищем довкілля того самого кольору. Спільна ознака `колір' об'єднала у свідомості діалектоносіїв певний об'єкт і рослину, такі назви відтворюють асоціативність мислення носіїв говірок.

Численні флороназви асоціативно пов'язані з білим кольором. МО `білий колір' найчастіше проступає у назвах, похідних від молоко. Для цілої групи рослин, які виділяють на зламі стебла білий сік, характерний фітономен молочай. У східнополіських говірках назву молочай (з різним суфіксальним оформленням) мають декілька рослин: `кульбаба лікарська, Taraxacum officinale' (інф.: 'кажет' бо молоч'ко; б'і'жит' молоко), `молочай кипарисоподібний, Euphorbia cyparissias L.' (інф.: за 'того, шо молочко; 'вирви, так і малач'ко б'і'жит), `жовтозілля звичайне, Senecio vulgaris L.' (інф.: вид'і'л'айе мала ко), `латук дикий, Lactuca serriola L.', `цикорій звичайний, Cichorium intybus L.', моло'чай, молоча'йі, моло'чайка(и), малача к'і, малач'н'ак, ма'лошн'ік, ма'лочник'і, мала'чарки, мала'кан(и), гриб з моло'ком, мала' чарни гриб, мо'лошни(йе) гри' би `хрящ- молочник повстистий, Lactarius vellereus' (інф.: із малач'ком; йак розло'ми, так молочко 'б'ілен 'ке й те'че).

Семантична модель мотивації `білий колір соку' > `назва рослини' широко представлена в українській та інших слов'янських мовах [3, с. 99; 4, с. 113; 5, с. 76].

У східнополіських говірках зафіксовано назви, похідні від молоко, які не пов'язані з виділенням соку у рослин: молочай `?' (інф.: 'лист'а ве лике, бйі'ласте); са'баче малако `?' (інф.: ' б'ілим цв'і'т'е); му лошна лобода `лобода біла, Chenopodium album L.'; мо'лошна груша `сорт груш' (інф.: 'б'іла). Ці назви зумовлені білим кольором листя, квітів та плоду.

Відзначено назви, які передають етап достигання рослин, що асоціюється з молоком і мають значення `молодий, який не дозрів, не дійшов певної стиглості': мо'лочна кукурудза, малошни качан, малошний к'ік, качан з молочком `етап достигання кукурудзи' (інф.: мала'ди кийок; шче моло'ди; 'тил'к'і малако б'і'жит'; малач'ко нал'і'вайеца; малачко с'п'ейе); малачко `етап достигання злаків' (інф.: шче не га'тов'е); ма'лошнийе гриби, ма'лочн'ічк'і `молоді гриби (заг. н.)' (інф.: маладий гриб; мала'ден 'к'ій).

Мотив `білий колір квітки' виразно проступає у назвах: н'е'в'еста `галінсога дрібноквіткова, Galinsoga parviflora Cav.', `кімнатна рослина'; хвата `галінсога дрібноквіткова, Galinsoga parviflora Cav.'; хвата 'д'ев'ічйа `кімнатна рослина', що асоціюється з вбранням нареченої.

У номені 'б'іла сн'і'жина `сорт яблук' відзначено подвійну мотивацію за білим кольором.

З білим (світлим) кольором квітів пов'язана назва рослини св'іт'лана `галінсога дрібноквіткова, Galinsoga parviflora Cav.'; як зазначає Г.П. Півторак, в основі власного імені лежить це ж значення `світловолоса, білява' [6, с. 54].

Чорний колір опосередковано проступає у назвах 'галка `суцвіття рогозу'; че'нец', чен'ц'і `хрящ-молочник оливково-чорний, Lactarius necator' (інф.: 'чорни); номен жуч'к'і `сорт слив' (інф.: 'чорн'ен'к'ійе, д'робн'ен'к'ійе с л'іви) семантично пов'язаний з двома МО `колір' і `розмір'.

За асоціацією з темним кольором шкіри певної нації, раси постали назви: ци ганка, циганачка `кімнатна рослина' (інф.: з красними цв'і'тами); циганки, ци ганачки `волошка син'а, Centaurea cyanus L.'; ци ганка `сорт картопл'і' (інф.: 'син'а кар'топл'а), `сорт вишень', `сорт яблук' (інф.: аж 'темни, ворони); цигани, негр `сорт помідорів' (інф.: 'чорнийе); арапка `сорт яблук' - у назвах відбито чорний і темні відтінки червоного та синього кольорів.

Червоний колір, що нагадує колір крові, передано у назвах кроука, кро'вец', кровц'і, крие'вавник, кривавец, 'за'йеча кров, 'зайача кровц'а, 'зайачайа кровка `звіробій звичайний, Hypericum perforatum L.'; кри'вавец `чистотіл звичайний, Chelidonium majus L.' (інф.: сок красний йак кров).

З червоним кольором соку плодів пов'язана назва ' йушка - від народної назви, що означає `кров' (інф.: калина пустила 'йушку `сік').

Червоний колір, який асоціюється з вогнем, жаром, послужив основою для метафоричних назв: 'вогник, ого'н'ок `кімнатна рослина з червоними квітками'; ого'н'ок `сорт картоплі', `сорт кавуна'; жерон'а, же'рон'ійа, жирон'ке `кімнатна рослина, герань'; жа'руивка `сорт картоплі'; 'іскра `сорт картоплі'; 'іскорка `сорт помідорів'; х вакел `сорт помідорів'. червоним чи рожевим кольором пов язані назви зарево, і зарова сорт картоплі (інф.: 'розова, красна);росв'ет `сорт помідорів'.

Значна кількість назв рослин, зумовлених червоним кольором, виникла внаслідок асоціацій з реаліями живої природи: гре'чуха `сорт картоплі' (інф.: красна кар'тоха); бурак `повитиця льонова, Cuscuta epilinum Weihe' (інф.: 'л 'іст'ачко красн 'ен 'койе йак на бура'ку); бурачок `декоративна квітка'; бурачки `кімнатна рослина'; бур'ачки `щириця садова, Amaranthus' (інф.: ' корті \ ст'еб'ло красне, к'в'ітка з червоним ' лист'ам); бура'чок, бура'коука, бу'рачка `сорт яблук' (інф.: красна йак бу'рак, темноП красна); бура'коука, бур'а кауки `сорт груш' (інф.: красна все'редин'і); 'вишен'ка `вогник червоний, Melandryum rubrum L.', `фуксія, Fuchsia' (інф.: красна цв'і'те); 'райка `кімнатна рослина' (інф.: красна); малинаука `сорт яблук' (інф.: красна); брусниц'і `веснівка дволиста, Majanthemum bifolium' - плоди рослини червоним кольором та формою нагадують ягоди брусниці; сасн'а'ки `рядовка жовто-червона, Tricholomopsis rutilans' (інф.: красна ватийе га'лаук'і). З червоним кольором пов'язана назва рак `сорт картоплі' (інф.: к'расна кар'таха).

Опосередковано виражають червоний колір (про що засвідчують коментарі діалектоносіїв) флорономени: кам'і'сарка `сорт груш'; камса'малка `сорт яблук' (інф.: красне 'йаблака; червоне все'редин'і; 'дуже красне і все'редин'і); акт'аб'ранак `сорт картоплі' (інф.: к расна); с'тал'інка `сорт картоплі' (інф.: к расна).

Жовтий колір опосередковано передають назви: пра с'анк'і `рядовка жовто- червона, Tricholomopsis rutilans' (інф.: 'жавтийе йак проса); йайешен'ка `цмин пісковий, Helichrysum arenarium L.'; ли ман:а груша, ли манка `сорт груш' (інф.: груша 'дауга, 'жаута) - за ознакою кольору та форми; назва лисичка `гриб Cantharellus cibarius' виникла внаслідок асоціації кольору гриба з кольором хутра лисиці; л'ісах васт `лисохвіст лучний, Alopecurus pratensis L.' (інф.: цв'і'т'е 'жавт'ін'к'ім); канарейки `льонок звичайний, Linaria vulgaris L.' - з жовтим кольором квіток; канарейашник `вид трави' - забарвлення трави викликає асоціацію з зеленувато-жовтим оперенням птаха; назва ав датачк'і `нагідки лікарські, Calendula officinalis L.' пов'язана з яскраво-жовтим забарвленням квітів (пор. рос. авдат'ка `одуд - птах з яскравим оперенням'); опосередкованим може бути зв'язок і з власним іменем - яскраве забарвлення квітів нагадує яскравий колір одежі людини (в смоленських говірках Авдотками називають жінок, які сходяться на богомілля до Вознесіння в найкращому вбранні) [7, с. 173].

Жовтий колір, як колір вогню, послужив основою для метафоричних назв пажарна к'в'етачка `горицвіт весняний, Adonis vernalis L.'; гариц в'іт `т. с.', гариц в'ет `чистотіл великий, Chelidonium majus L.' - за жовтим кольором квіток.

Унаслідок порівняння з золотом утворені флорономени золотник `перстач прямостоячий, калган, Potentilla eresta (L.) Hampe.', `парило звичайне, Agrimonia eupatoria L.'; зала'тушник, залатишн 'ік `золотушник звичайний, Solidago virgaurea L.'; залатарка `сорт тютюну'; зала'тий ран'ет `сорт яблук'. Назви мотивовані золотисто-жовтим кольором квітів, листя, плодів.

Нерідко у сприйнятті східних поліщуків жовтий і зелений кольори виступають семантично тотожними, пор. у зв'язку з цим коментарі діалектоносіїв до назв а'л'ійники, о л'ійнички `вид гриба' (інф.: 'жавтен'к'і 'бабачки; зе ленийе), ал'івка `сорт квасолі' (інф.: чут' 'жавт'ін'ка), ал'івкава квасал'а (інф.: з'ел'ена ват'ін'ка). Як зазначають дослідники, в далекому минулому зелений і жовтий кольори не членували [8, с. 119], етимологи зводять назви до одного кореня *ghel- `жовтий, зелений' [9, с. 203, 257].

Синій колір опосередковано передає назва л 'анак `флокс, Phlox', `садовий різновид айстри степової' - ці рослини мають подібний синій колір квітки.

У фітономені 'син'е 'неба `садовий різновид айстри степової' відзначено подвійний зв'язок із синім кольором.

Сірий колір опосередковано відбито у назві 'зайачи гриб (інф.: 'с 'ірен 'кий гриб).

Із сизим кольором, характерним для листя рослини, опосередковано пов'язані назви дим-тра'ва і 'житница `рутка лікарська, Fumaria officinalis'.

Сивий колір послужив основою для метафоричної назви мишата `рядовка сіра, Tricholoma portentosum' (інф.: 'сивен'к'і гри би, 'сивен'ки йак 'миша).

У назві цв'і'тут' аж ту'манам і'д'ет' передано асоціацію цвітіння конопель із кольором відповідного явища природи.

Метафоричним вираженням різнокольорового забарвлення квітів є назва з'ез'ул'ки `горлянка повзуча, Ajuga reptans L.', `вид лілії' (інф.:р'аб'ен 'к'ійл'ел 'ей).

Отже, як засвідчує матеріал, ознака `колір' у флорономенах східнополіського діалекту представлена дуже широко. У номінації рослин знайшли відбиття основні кольори спектру та численні відтінки. Продуктивними лексичними мотиваторами є прикметники білий, чорний, червоний, жовтий, зелений, синій. Рослина одержує назву за своїм кольором чи кольором певної частини (квітів, стебла, листя, плоду, вічка, шапинки тощо). Використані різні мотиваційні моделі творення назв: `колір' > `назва рослини' і `предмет певного кольору' > `назва рослини'.

Література

1. Колосова В. Б. Лексика и символика славянской народной ботаники. Этнолингвистический аспект / В. Б. Колосова. - М. : Индрик, 2009. - 352 с.

2. Етимологічний словник української мови. Т. 3. - К. : Наукова думка, 1989. - 552 с.

3. Меркулова В. А. Очерки по народной номенклатуре растений / В. А. Меркулова. - М. : Наука, 1967. - 259 с.

4. Закревська Я. В. Нариси з діалектного словотвору в ареальному аспекті / Я. В. Закревська. - К. : Наукова думка, 1976. - 162 с.

5. Шамота А. М. Назви рослин в українській мові / А. М. Шамота. - К. : Наукова думка, 1985. - 162 с.

6. Півторак Г. П. З історії власних імен: Віталій, Мирон, Світлана / Г. П. Півторак. - К. : Наукова думка, 1985. - С. 53-55.

7. Усачева В. В. Славянская ихтиологическая терминология / В. В. Усачева. - М. : Индрик, 2003. - 349 с.

8. Вихованець І. Р. Таїна слова / І. Р. Вихованець. - К. : Радянська школа, 1990. - 280 с.

9. Етимологічний словник української мови. Т 2. - К. : Наукова думка, 1985. - 570 с.

Размещено на Allbest.ru