Домінантні мотиваційні ознаки назв птахів (на матеріалі східнополіського діалекту)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КЗ Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Домінантні мотиваційні ознаки назв птахів (на матеріалі східнополіського діалекту)

Я. Литвиненко

Автором проаналізовано мотивологію орнітономенів, виявлено домінантні мотиваційні ознаки лексем, докладно вивчено найменування, що позначають колір оперення птахів. Зокрема, встановлено, що вибір мовцями кольору як основи номінації птаха - процес суб'єктивний. Засвідчено, що назви передають загальну кольорову характеристику орнітооб'єктів і номінують реалії за забарвленням окремих частин тіла.

Ключові слова: орнітолексика, східнополіський діалект, мотиваційна ознака.

Lytvynenko Ya. Dominant motivational characteristic of the names of birds (on the material of the East Polesia dialect)

Introduction.Motivational research is an extremely important area in modern linguistics, since it allows us to identify the peculiarities of the formation and functioning of words, to establish and describe determinative relationships between elements of the lexical system, to find out the nature of the nomination.

Purpose. The purpose of our studio is to carry out a motivational analysis of the birds names in the East Polissya dialect according to the frequency of motivational features usage.

Results. It has been established that for any thematic group of vocabulary there is a set of typical motivational features, each of which is conditioned by a differential feature of denotate. Defined the motivational features characteristic for the birds names: `sound', `appearance', `behaviour', `nutrition specificity', `typical habitat', `nesting features '. The naming of birds by the appearance and the sounds has been turned out the most productive. The lexemes determining the colour of the birds plumage have been thoroughly studied.

Originality. In the article, the birds names that mark a color has been presented for the first time.

Conclusion. It is certified that the names convey the general colour characteristic of ornithobjects and denominate the realities by colouring the individual parts of the body, and also indicate the intensity degree of colour, the heterogeneity of the ornithobjects coloration and so on. The semantics `the colour of the birds plumage' is represented by attributive names, affxal derivatives, complex nominatives, and composites. The part of the names is the result of semantic transposition. It has been revealed that the same motivational basis can be implemented by different word-building models. A detailed study of other motivational features of the ornithonames is considered to be advanced.

Key words: ornitholexicon, the East Polesia dialect, motivational characteristic.

орнітономен домінантний мотиваційний лексема

Вивчення мотивації діалектних назв є однією з актуальних проблем сучасної лінгвістики, адже воно дає змогу виявити особливості утворення і функціонування слів, встановити й описати зв'язки між елементами лексичної системи, з'ясувати природу номінації.

Мотивологічний аналіз слів важливий для багатьох розділів лексикології, адже, окрім власне мовознавчих питань, концентрує в собі проблеми етнолінгвістики, соціолінгвістики, психолінгвістики, когнітивної лінгвістики, сприяє дослідженню генези слів, національної специфіки тематичних груп лексики, відтворенню мовної картини світу тощо [1, с. 175].

Студіювання мотивації назв птахів східнополіського діалекту дає змогу не лише осягнути принципи народної номінації, а й виявити локальні риси орнітономенів, дослідити культуру і традиції поліщуків.

На широкому слов'янському тлі проблему мотивації орнітономенів дослідили Л. А. Булаховський, Г. П. Клепікова, М. М. Гінатулін. Класифікацію принципів і засобів найменувань птахів в окремих слов'янських мовах здійснили М. Д. Голєв, Г. М. Левіна, М. П. Антропов, Т. І. Вендіна. Мотиваційні процеси в українській діалектній орнітономінації вивчили М. В. Никончук, Г. Ф. Шило, Г. І. Богуцька.

Як справедливо зауважують дослідники, проблема вмотивованості найменувань пов'язана насамперед із «виділенням мотиваційної (семантичної) бази та виявленням мотиваційних ознак (далі - МО) і зв'язків» [2, с. 42].

Мета нашої студії - проаналізувати мотивологію назв птахів східнополіського діалекту з огляду на частотність використання МО.

Для будь-якої тематичної групи лексики характерний набір типових мотиваційних ознак (далі - МО), кожна з яких зумовлена диференційною ознакою (далі - ДО) - «об'єктивною ознакою денотата, виокремленою мовцем з великої кількості інших ознак для найменування об'єкта позамовної дійсності» [3, с. 160].

З огляду на це, головним методологічним принципом у дослідженні мотивації орнітономенів є глибокий аналіз лексем, ретельне вивчення біології птахів, особливостей їхнього способу життя й успішне зіставлення всіх результатів [4, с. 5].

Зважаючи на біологічні відмінності птахів, що вирізняють їх з-поміж інших об'єктів фауни, визначаємо характерні для орнітоназв МО: `звук', `зовнішність', `поведінка', `специфіка живлення', `типове місцеперебування', `особливості гніздобудування'.

Зазначені МО мають різний ступінь продуктивності. Частотність використання МО в найменуваннях птахів установлена за допомогою методики статистичного підрахунку.

В основі нашого мотивологічного дослідження - 1200 похідних орнітономенів. Найбільш продуктивними МО виявились `зовнішність' (33,3 %) і `звук' (16,6 %).

Питання звукових характеристик птахів як основи мотивації назв частково висвітлене у наших попередніх розвідках, тож, проаналізуймо найменування, що описують зовнішність орнітооб'єктів.

Важливою складовою зорової інформації про світ є колір [5, с. 82], тому забарвлення птахів обґрунтовано стає основою номінації. Мовці позначають орнітооб'єкти за загальним кольором оперення і кольором окремих частин тіла.

Процес вербалізації забарвлення птахів є індивідуальним і залежить від особливостей сприйняття реального світу, спостережливості, ступеня уяви і мовотворчості діалектоносіїв. Причому вибір, ідентифікація і трактування кольору як домінантного в утворенні діалектної назви часто відрізняється від наукового бачення.

Наукові назви птахів утворені від хроматичних (червоний, жовтий, зелений, голубий, синій, коричневий) та ахроматичних кольорів (білий, чорний, сірий). Репертуар діалектних лексем, що містять колірну характеристику птахів, ширший і семантично більш різноманітний.

Спираючись на модель опису колоративів, запропоновану І. М. Бабій [6, с. 5-6], подаємо докладну класифікацію найменувань птахів за забарвленням.

І. Назви птахів за загальним кольором оперення.

Засвідчено лексеми, що передають конкретну колірну ознаку птахів, і номени, які характеризують забарвлення орнітооб'єктів, не вказуючи на колір.

Особливості оперення птахів мовці вербалізують за допомогою таких кольорооснов:

1. Червоний (к'расниї): 'гогал ' к'расниї `гоголь' (14), 'утка красна `огар' (96).

2. Жовтий: жоут'а'ниц'а, жоу'т'анка `вільшанка' (67); вертиХвостка 'жоута `жовта плиска' (98); ¹д'ател 'жоути `зелений дятел' (67); Жничка Жовта `велика синиця' (115).

3. Зелений: зеленушка `зеленяк' (102); зелеХен' `селезень' (23, 45); ¹д'ател зеХениї `зелений дятел' (49, 87, 105); си'ниц'а зеХена `велика синиця' (125).

4. Голубий: ¹аіст галу'бої `сіра чапля' (13); Жничка голу'ба `голуба сниця' (37, 83, 87).

5. Синій: Жн'ак `голуба синиця' (65); Жн'ук `велика синиця' (45); ¹голуб-Жн'ак `голуб-синяк' (119), <sup>1</sup>голуб 'син'ії `т.с.' (32).

6. Коричневий: ¹йаструб ко'ричневиї `чорний шуліка' (111); сарака'пуд ка'р'ічн'авиї `терновий сорокопуд' (51); си'ниц'а Жричн 'ова `чорна синиця' (56).

7. Білий: ¹бус'ел 'белиї `білий лелека' (33); ворона <sup>1</sup>б іла `сіра ворона' (40, 108); Плиска 'б іла `біла плиска' (73); са'ва 'б іла `біла сова' (35); 'чаїка 'б іла `мартин звичайний' (24, 34, 55, 65-66, 68, 108, 119-121, 123, 126).

8. Чорний: жу'раул' Хорниї `сірий журавель' (11); 'курочка 'чорна `водяна курочка' (32, 94); сарака'пуд Хорниї `чорнолобий сорокопуд' (51); си'ниц'а 'чорна `чорна синиця' (97); 'утка 'чорна `лиска' (37, 104); 'черн'а (84, 115), чор'нуха (73) `чернь, Aythya, заг. н.'.

Кольором, середнім між білим і чорним, є сірий, однак у діалектній мові таке забарвлення птаха зреалізовано у трьох семантично близьких лексемах: 'с'іриї,, 'сивиї, 'сизиї:

9. Сірий: с'і'раха `нерозень' (73); ворона <sup>1</sup>с'іра `сіра ворона' (18, 40, 56, 58, 67, 69, 71-73, 78-79, 81-84, 86-87, 89-90, 92-93, 95-97, 99, 100, 102, 105, 115, 119, 121-123), 'голуб 'с'іри `голуб-синяк' (106); жура'в'ел' 'с'іриї `сірий журавель' (23, 54); Плиска Х'іра `біла плиска' (59, 82); си'ниц'а с 'ірен 'ка `чорна синиця' (46).

10. Сивий: си'вак (108), си'ваш (116) `нерозень'; с'івог'рак `сиворакша' (10); ворона ¹сива `сіра ворона' (104, 116, 120); <sup>1</sup>голуб 'сиви `голуб-синяк' (84); п' л иска 'сивен'ка `біла плиска' (49).

11. Сизий: ¹сизик 'дикиї `голуб-синяк' (33); сизово'ронка `сиворакша' (119); ворона ¹сиза `сіра ворона' (118); <sup>1</sup>голуб 'сизиї (51, 56, 83, 107, 120), <sup>1</sup>голуб-си'зар (82), си'ниц'а 'сыза `голуба синиця' (115).

Окрему групу утворюють складні кольороназви: ¹голуб с'еро-бе'л'асиї `голуб- синяк' (25), <sup>1</sup>д'ател красна-'чорни `великий строкатий дятел' (52); ¹д'ател с'іро-зе'лениї `зелений дятел' (72); сарака'пуд красна-'р'абії `терновий сорокопуд' (53).

Зафіксовано лексеми, які вказують на різний ступінь інтенсивності вияву кольору [4, 15]. Окреслена семантика зреалізована переважно в афіксальних дериватах (во'рона сиво'васта `сіра ворона' (68); <sup>1</sup>голуб ставати `голуб-синяк' (41), ¹д'ател зеле'настиї `зелений дятел' (30); дрозд чорно'вати `чорний дрізд' (87); кр'а'чок бе'ластиї `білощокий крячок' (87); ситничка галуба'вата `голуба синиця' (17), зрідка назви вмотивовані лексично (варона б'а'л 'осайа `сіра ворона' (13).

Найменування, що репрезентують забарвлення птаха, не позначаючи конкретний колір, об'єднано у такі групи:

1. Назви, що передають ступінь насиченості, інтенсивності забарвлення птаха:

¹д 'ател ' темноц'в етни `чорна жовна' (91); си'ниц'а тем'н 'іша `чорна синиця' (91).

2. Лексеми, що вказують на неоднорідність (плямистість) забарвлення птаха: ворона р'а'ба `сіра ворона' (114); 'д'ател р'а'биї `великий строкатий дятел' (7, 30, 42);

'курачка р'а'бен'кайа `сіра куріпка' (28); 'р'абчик `рябчик' (15, 18, 29-30, 33, 85, 87, 99, 120), `різновид дикої качки' (40).

3. Номени, що позначають загальне різнокольорове оперення птаха: 'д'ател 'постриї (93), 'д'ател стра'кати (69), 'д'ател цвіт'ниї (107) `великий строкатий дятел'; си'ниц'аразнац'в етна `велика синиця' (46).

4. Метафоризовані назви, що вербалізують образну оцінку забарвлення птаха: 'д'ател росц'ац''кованиї `великий строкатий дятел' (116); ізум'руд `голубий рибалочка' (39); мат'рос (108), мат'росик (111) `сіра гуска'; си'ничка с'е'р'е'б'р'істайа `велика синиця' (41); с'ер'еб'р'анка `птах сірого кольору' (47); буоло'йідка золо'тиста, шчур сереб'ристиї (39) `золотиста бджолоїдка'.

ІІ. Назви птахів за кольором окремої частини тіла.

Низку орнітономенів утворено за МО `частина тіла' і `кольорова характеристика частини тіла'.

Попри те, що лексеми цієї мікрогрупи вживають у прямому значенні, частина найменувань є результатом метонімічного перенесення назв частин тіла птаха чи людини:

1. Голова: гус' б'ілого'ловиї `велика білолоба гуска' (82); 'д'ател красного'ловиї `жовна чорна' (96); красного'ловец' `чернь, заг. н.' (67, 100).

2. Лоб: 'гуска біло'лоба (96), ка'зарка біло'лоба (59, 119) `велика білолоба гуска'.

3. Дзьоб (рот): жаута'ротик `хатній горобець' (75), красна'у'уба 'утка `різновид дикої качки' (46).

4. Шия: 'голуб бела'шийії `припутень' (35); гус' б'іло'шийій `велика білолоба гуска' (81); 'селех сиво'шийі `нерозень' (121).

5. Груди: гру'д'анка (27), жоутог'рудка (118, 121) `звичайна вівсянка'; красног'рудка `снігур' (90, 109, 118, 121); ку'лик б ілог'рудиї `різновид кулика з білими грудьми' (103).

6. Живіт (Пузо, бр'ухо): во'рона б е'ло'пуза `сіра ворона' (110); 'д'ател жоуто'пузи `зелений дятел' (110); жау'топузка (35), жоу'тобр'уха `звичайна вівсянка' (68-69, 110, 120, 123-124, 126-127).

7. Бік: бе'ла'бока (40), со'рока-біло'бока `сорока' (84, 92, 96); си'ничка жоуто'бока `велика синиця' (69).

8. Крило: кр'а'чок чорнок'рилиї `чорний крячок' (87).

9. Верхня частина крила (плече): ворона сивоп'лека `сіра ворона' (117).

10. Хвіст: ор^лан б'е'лох ¹ востиі `орлан-білохвіст' (84); б елах <sup>1</sup> востик `біла плиска' (60); агн 'ех ¹ востка (12), горих ¹ в істка (125),рижох ¹ востка (116) `горихвістка звичайна'.

Отже, назви, що позначають колір птахів, можуть передавати загальну колірну характеристику орнітооб'єктів і номінувати реалії за забарвленням окремих частин тіла. Засвідчені лексеми вербалізують ступінь інтенсивності кольору, неоднорідність забарвлення орнітооб'єктів тощо.

Вибір кольору як домінантного в найменуванні птахів є суб'єктивним процесом, причому кольорові характеристики, відображені в народних назвах, часто відрізняються від реального забарвлення денотатів і стають основою утворення просторових варіантів (наприклад, си ¹ ничка ¹ жовта, си ¹ ниц'а зе¹лена, си ¹ н'ук, си ¹ ниц'а разнац ¹ ветна, ситничка с'е'р'е'б'р'істайа `велика синиця'; варона б'а'л'осайа, ворона б'е'лоПуза, ворона <sup>1</sup>б іла, во^ронар'а^ба, во^рона <sup>1</sup>сива, во^рона сивоп^лека, во^рона<sup>1</sup>сиза, ворона в 'іра `сіра ворона').

Семантика `колір оперення птаха' представлена переважно атрибутивними назвами, для яких характерна полімотивованість, адже до їхнього складу входить маніфестант кольору і власне орнітономен. Такі найменування утворені за двома моделями: одні з них включають деетимологізований компонент (жу'раул ' ^чорниї), інші складаються з лексем, що мають прозору внутрішню форму (б^оло'йідка золо^тиста).

Особливості забарвлення птахів репрезентовано афіксальними дериватами (сиваш), складними і складеними назвами (с'івог^рак, ¹курочка ¹чорна), а також композитами (¹голуб-си Зар). Частина найменувань є результатом семантичної транспозиції (гру ¹ д 'анка, жау ¹ топузка, матерое).

Одна і та ж мотиваційна основа може бути зреалізована різними словотвірними моделями (¹ голуб-си¹зар, ¹ сизик ¹ дикиі, ¹ голуб сиза ¹ вати).

Назви птахів за кольором оперення відображають особливості освоєння і вербалізації діалектоносіями реального світу, відбивають наївне уявлення мовців про колір.

Перспективу подальших досліджень убачаємо в докладному аналізі інших продуктивних МО, зреалізованих в орнітоназвах.

Список обстежених населених пунктів

1 - Стара Гута Середино-Будського р-ну С., 1а - Тимоновичі Семенівського р-ну 2 - Василівка Середино-Будського р-ну С., 3 - Кренидівка Середино-Будського р-ну С., 4 - Чайкіне Новгород-Сіверського р-ну Ч., 5 - Гаврилова Слобода Середино-Будського р-ну С., 6 - Зноб-Новгородське Середино-Будського р-ну С., 7 - Мамекине Новгород- Сіверського р-ну Ч., 8 - Очкине Середино-Будського р-ну С., 9 - Хільчичі Середино- Будського р-ну С., 10 - Жихове Середино-Будського р-ну С., 10а - Іванівка Семенівського р-ну Ч., 11 - Шептаки Новгород-Сіверського р-ну Ч., 12 - Кам'янка Середино-Будського р-ну С., 13 - Рожковичі Середино-Будського р-ну С., 14 - Бирине Новгород-Сіверського р-ну Ч., 15 - Івот Шосткинського р-ну С., 16 - День Добрий Городнянського р-ну Ч., 17 - Білиця Ямпільського р-ну С., 18 - Орлівка Ямпільського р-ну С., 19 - Єліне Щорського р- ну Ч., 20 - Радомка Семенівського р-ну Ч., 21 - Остроушки Шосткинського р-ну С., 22 - Ольгине Ямпільського р-ну С., 23 - Гута-Ткачова Ріпкинського р-ну Ч., 24 - Перелюб Корюківського р-ну Ч., 25 - Комань Новгород-Сіверського р-ну Ч., 26 - Усок Ямпільського р-ну С., 27 - Воздвиженське Ямпільського р-ну С., 28 - Ловинь Ріпкинського р-ну Ч., 29 - Петрівка Щорського р-ну Ч., 30 - Савинки Корюківського р-ну 31 - Грабів Ріпкинського р-ну Ч., 32 - Пустогород Глухівського р-ну С., 33 - Гніздище Городнянського р-ну Ч., 34 - Буда Корюківського р-ну Ч., 35 - Авдіївка Сосницького р-ну 36 - Клишки Шосткинського р-ну С., 37 - Слоут Глухівського р-ну С., 38 - Вільна Слобода Глухівського р-ну С., 39 - Свердлівка Коропського р-ну Ч., 40 - Береза Глухівського р-ну С., 41 - Привілля Глухівського р-ну С., 42 - Тупичів Городнянського р- ну Ч., 43 - Кучинівка Щорського р-ну Ч., 44 - Шевченкове Глухівського р-ну С., 45 - Голубичі Ріпкинського р-ну Ч., 46 - Верба Коропського р-ну Ч., 47 - Смолигівка Ріпкинського р-ну Ч., 48 - Чорнотичі Сосницького р-ну Ч., 49 - Будище Коропського р-ну 50 - Грузьке Кролевецького р-ну С., 51 - Черневе Глухівського р-ну С., 52 - Змітнів Сосницького р-ну Ч., 53 - Рябці Чернігівського р-ну Ч., 54 - Черниш Чернігівського р-ну 55 - Кам'янка Менського р-ну Ч., 56 - Червона Гірка Кролевецького р-ну С., 57 - Шалигине Глухівського р-ну С., 58 - Губичі Ріпкинського р-ну Ч., 59 - Данилівка Менського р-ну Ч., 60 - Баничі Глухівського р-ну С., 61 - Кархівка Чернігівського р-ну Ч., 62 - Червоне Коропського р-ну Ч., 63 - Мньов Чернігівського р-ну Ч., 64 - Анисів Чернігівського р-ну Ч., 65 - Горбове Куликівського р-ну Ч., 66 - Семенівка Менського р- ну Ч., 67 - Нехаївка Коропського р-ну Ч., 68 - Любитове Кролевецького р-ну С., 69 - Локня Кролевецького р-ну С., 70 - Мале Устя Сосницького р-ну Ч., 71 - Шестовиця Чернігівського р-ну Ч., 72 - Хибалівка Куликівського р-ну Ч., 73 - Ядути Борзнянського р-ну Ч., 74 - Обмачів Бахмацького р-ну Ч., 75 - Червоне Чернігівського р-ну Ч., 76 - Шаповалівка Борзнянського р-ну Ч., 77 - Орлівка Куликівського р-ну Ч., 78 - Берестовець Борзнянського р-ну Ч., 79 - Красне Бахмацького р-ну Ч., 80 - Красне Чернігівського р-ну 81 - Дуболугівка Ніжинського р-ну Ч., 82 - Вертіївка Ніжинського р-ну Ч., 83 - Плоске Носівського р-ну Ч., 84 - Мрин Носівського р-ну Ч., 85 - Сиволож Борзнянського р-ну Ч., 86 - Гайове Козелецького р-ну Ч., 87 - Адамівка Носівського р-ну Ч., 88 - Рудня Козелецького р-ну Ч., 89 - Григоро-Іванівка Ніжинського р-ну Ч., 90 - Крути Ніжинського р-ну Ч., 91 - Григорівка Бахмацького р-ну Ч., 92 - Іржавець Носівського р-ну Ч., 93 - Рожнівка Ічнянського р-ну Ч., 94 - Дорогинка Ічнянського р-ну Ч., 95 - Лукашівка Носівського р-ну Ч., 96 - Велика Дорога Ніжинського р-ну Ч., 97 - Данівка Козелецького р-ну Ч., 98 - Євминка Козелецького р-ну Ч., 99 - Степові Хутори Носівського р-ну Ч., 100 Хаєнки Ічнянського р-ну Ч., 101 - Рожни Броварського р-ну К., 102 - Фрунзівка Броварського району К., 103 - Старий Биків Бобровицького р-ну Ч., 104 - Софіївка Носівського р-ну Ч., 105 - Мала Дівиця Прилуцького р-ну Ч., 106 - Стара Басань Бобровицького р-ну Ч., 107 - Валки Прилуцького р-ну Ч., 108 - Аркадіївка Згурівського р- ну К., 109 - Мазки Прилуцького р-ну Ч., 110 - Підлісся Броварського р-ну К., 111 - Малківка Прилуцького р-ну Ч., 112 - Малий Крупіль Згурівського р-ну К., 113 - Стара Оржиця Згурівського р-ну Ч., 114 - Дубовий Гай Прилуцького р-ну Ч., 115 - Рудницьке Баришівського р-ну К., 116 - Нова Оржиця Згурівського р-ну К., 117 - Горобіївка Бориспільського р-ну К., 118 - Рокитне Яготинського р-ну К., 119 - Лемешівка Яготинського р-ну К., 120 - Веселинівка Баришівського р-ну К., 121 - Черняхівка Яготинського р-ну К., 122 - Проців Бориспільського р-ну К., 123 - Велика Каратуль Переяслав-Хмельницького р-ну К., 124 - Помоклі Переяслав-Хмельницького р-ну К., 125 Старе Бориспільського р-ну К., 126 - Капустинці Яготинського р-ну К., 127 - Чопилки Переяслав-Хмельницького р-ну К. К. - Київська обл., С. - Сумська обл., Ч. - Чернігівська обл.

Література

1. Семашко Т. Семантична структура лексичних одиниць на позначення кольору в українській мові / Т. Семашко // Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах: Зб. наук. праць факультету лінгвістики Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету. - К.: ДП «Інформ.-аналіт. Агенство». - 2009. - Вип. 17. - С. 1421.

2. Ягафарова Г. Н. Основные ономасиологические понятия / Г. Н. Ягафарова // Вестник Челябинского государственного университета. - 2010. - № 13. Филология. Искусствоведение. Вып. 43. - С. 172-177.

3. Ястремська Т. Традиційне гуцульське пастухування / Т. Ястремська. - Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2008. - 424 с.

4. Языковая номинация. Общие вопросы / [Отв. ред. Б. А. Серебренников, А. А. Уфимцева]. - М.: Наука, 1977. - 359 с.

5. Гинатулин М. М. К исследованию мотивации лексических единиц (на материале наименований птиц): автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.19 «Общее языкознание» / М. М. Гинатулин. - Алма-ата, 1973. - 27 с.

6. Козлова Н. Н. Цветовая картина мира / Н. Н. Козлова // Ученые записки Забайкальского государственного университета. Серия: Филология, история, востоковедение. - 2010. - Вып.3. - С. 82-88.

Размещено на Allbest.ru