Дієслово бити у говірках Закарпаття: лексикографічний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Дієслово бити у говірках Закарпаття: лексикографічний аспект

О. Юсікова, кандидат філологічних наук, Інститут української мови НАНУ м. Київ

Стаття присвячена проблемам лексикографічного опрацювання діалектної дієслівної лексики. Увага звернена на формування словникової статті реєстрового дієслова у словнику окремої діалектної системи. Проаналізовано функціонування дієслова бити у говірках Закарпаття. Проведено паралелі з функціонуванням лексеми в окремій діалектній системі гуцульського села Богдан Рахівського району Закарпатської області. Виділені рівні представлення семантики дієслова при його лексикографічному опрацюванні.

Ключові слова: діалектне дієслово, словник окремої діалектної системи, гуцульський говір, говірки Закарпаття.

Формування реєстру дієслівної лексики діалектного словника, не зважаючи на численну кількість виданих словників диференційного типу [1-11], залишається ще не достатньо проаналізованою проблемою, як у теоретичному, так і у практичному аспектах. На особливу увагу заслуговують теоретичні праці українських діалектологів, де піднімалися питання реєстрів діалектних словників [12; 13]. Питання створення

діалектних регіональних словників повного типу цікавили дослідників ще з середини минулого століття [14]. Працюючи над упорядкуванням матеріалів з українських говірок Закарпаття, що були зібрані у середині минулого століття М.А. Грицаком, можемо зробити висновок, що номінативне поле дієслівної діалектної лексеми незалежно від типу словника потребує повноти представлення його структури, бо в цілому є неповторним явищем для окремої діалектної системи, кожного говору чи групи говорів. Дієслівна лексема у функції предиката є виразником динамічної ознаки. Реєстрове дієслово і відповідна словникова стаття - це відображення не лише певного лексичного значення, а і вербалізація узагальнених позамовних ситуацій. Дієслово у діалектній мові розкриває семантику певного локусу. В українському мовознавстві на матеріалі літературної мови досліджувалося питання функціонування синтаксичних блоків дієслів та семантичної сутності їх компонентів, питання розмежування понять синсемантичності і багатозначності [15]. Актуальним залишається проблема дослідження багатозначного дієслова в межах діалектної мови, виділення окремих рівнів представлення семантики дієслова і лексикографічного його опрацювання.

Як відомо, існує декілька шляхів творення реєстрів діалектних словників диференційного типу і атласів. Важливе значення має питальник, зорієнтований на певну семантичну матрицю [16]. Інтегральним методом є використання картотек, створених за різними джерелами. Картотека, в першу чергу, дає можливість систематизувати зібраний матеріал, створення картотеки передбачає постійну роботу з текстами.

Предметом нашого аналізу є дієслово бити як реєстрова одиниця діалектного словника диференційного типу. Поштовхом до написання статті була робота над створенням словника гуцульської говірки села Богдан Рахівського району Закарпатської області. В основу спостережень лягли тексти, записані від 22 інформаторів у 2010-2011 р.р. Матеріал уможливив аналіз функціонування дієслова бити на тлі діалектного ландшафту Закарпаття в цілому.

Дієслівна лексема битизафіксована у прикладах з народної творчості, зокрема приказках, прислів'ях, що є виразниками пронесеної крізь віки народної мудрості. І лише через такі тексти можна осягнути семантику аналізованої лексеми. Для лексикографічного

опрацювання дієслова бити нами обрано шлях від опису значень, що реалізовані у межах дієслівної лексеми до аналітичного вираження семантики у межах словосполучень, до переносних значень дієслова в межах пропозиції, в межах стійких словосполучень і фразеологізмів. Значення дієслова у кожному конкретному випадку повністю зрозуміле лише з контексту. Для відтворення семантики у переважній кількості виокремлених значень застосовано описовий метод: 1. Бити. Завдавати ударів кому-небудь. Ни бий д 'ітий! Ддста йіх бйе нид 'істаток (у другому реченні дієслово функціонує в образному, переносному значенні); Ни клади ватри, не мес'а курити, ни бий ж'інку, не мес'а журити. Бчк1; Таксі у н 'а жона зла, шчо головоу ст 'іну бйе, кой с 'а розссЄрдит. Вн - Бшт, ВБ, Глб, Днл, Збр, Ізк, Ім, Кв, Квс, КПл, Крч, Лк, Лкц, Лчк, Лп, Лпч, Лчк, Мрч, Нрс, Пр, Рх, Рс, Сй, ТРм, Трб. Значення дієслова розкрито у порівняннях, через вербалізацію образів, відтворених у народній свідомості, гіперболізацію, наприклад: Ой бїіли, каровали мене молодого, та на м 'ін 'і поламали дуба зеленого. Мж. Різноманітність семантичних відтінків у межах наведеного значення вражає. Дієслово у живому мовленні діалектоносіїв відтворює не лише певне поняття, а і цілий світ людських знань, емоцій. Завданням лексикографічного опрацювання діалектного дієслова є максимально відтворити його семантичну палітру. Розглянемо порівняння: Так т 'а трёба бити, йак щґан жилізо. Рс. У контекті порівняння дієслово виступає не лише ключем до розуміння мікроситуації, а і відтворює досвід і уявлення носія говірки про оточуючий світ. 2. Вбивати. Йа бим го нїґда ни биу, ай комын 'діре н 'а заставили. Тн; У сн 'ігови май фоійно бйут, бо тоудьЬ зсійец 'і май годнни ймити. Шче тепер 'ки зсійец 'і сит 'і, та годнн 'і ут 'ікати хот ' куда. Чрн - Бчк, Вн, Грш. 3. Різати худобу, свиней тощо. Йа вже забиу свін 'у, а ви шчи ни били? Бр. 4. Знищувати комах. Д'ідо прішоу дому, з баїбов обойе вз'али клепач'і, бий мухі. Прч. Звертаємо увагу на те, що у говірках Закарпаття домінують перехідні значення дієслова бити. Наведемо паралелі з літературної мови: Бити.... перех. Позбавляти життя, убивати кого-небудь... //... Полюючи, забивати дичину [17, с. 168]. 5. Розбивати (щось). Буком биу горшки; Бий уже йийце у меіч 'инку, шо ждеш? Рс - Вн, КПл. 6. Забивати (щось). Ни бий ми гвуз'д'а у голу. Мусиме там кул'а бити. Вн. 7. Колоти рогами (про худобу). Буу баран лайістий, шо дуже биу. УнС (вівця) свойе йаігн 'а л 'убила, а сисе бйе. Рс, в інших говірках - бостй. 8. Пошкоджувати (щось). Град бйе. Гет град побїіур'іпу та й капусту. Тн. 9. Гнати (проганяти, поганяти, завертати) овець, коней. Бий кутку удт хижі, бо уже старої. Бий коні вон із лугера. Вн; Васт 'ку, бий віуц 'і с 'удої. Хот 'іу йем раз бити отуди гор 'і, айбо май біл 'ша част ' у тот бік пішло); Бий у долину віуц 'і. Рс - Бчк, Гнк, Клр, Лоз,Нн. - Вн.

Розглянемо спосіб вербалізації діалектної дієслівної семантики у межах словосполучень з залежними об'єктними компонентами чи адвербіативами. Дієслово розширює своє семантичне наповнення, позначаючи ситуацію в цілому, мету конкретної дії, різні виробничі процеси, але на відміну від синсемантичних дієслів, не змінює семантичного наповнення, наприклад: в межах семантики `забивати щось' у досліджуваній говірці села Богдан Рахівського району Закарпатської області простежуємо два відмінні значення, виражені дієслівними словосполученнями з об'єктними компонентами: 1. Биїти чопи. Забивати саморобні цвяхи при з'єднання передніх колод плоту для їх скріплення. Бйут чопи спереду. 2. Бити цвеїйі. Закладати опорні стіни, щоб дерево йшло зверху потоком згори. Семантика таких аналітичних синтаксичних компонентів досить часто у говірках може бути передана однослівним номеном, наприклад: 3. Бити клинц'і - т.с. тинкувеїти. Набивати дерев'яні клинці на стіни у хаті, перед тим, як помазати глиною. Ци будете л 'ац 'кувати у хоїт 'і, ци клиїн 'ц 'і бити? Бг. 4. Синсемантичним виступає досліджуване дієслово у словосполученнях: д'іри бити, функціонуючи як відповідник дієслова робити. Д'іри м бта, там фасол'і тиічила. Рс; у ьйduo бити, функціонуючи як відповідник до дієслова йти разом, об'єднуватис'а. 5. Бити клин. Розколювати колоду. ЗнУїйеш бити клин, бий, ни знУїйеш, ни берис 'а. Рс - Тн. 6. Бити воду: а) пробивати лід. Йой иду маржинам воду бити. Рс; б) лити (на щось) воду. Йак ни бйЄте у нЄго воду, та вугол ' дзвинит. Бчк. 7. Бити косу. Клепати. Косити буду, але бити косу ни знайу, йак хтос ' вібйе, та острити та буду. Бб; Ой душко солодин 'ка, мету т'а на гадчці. Удт титр' т'а буду бити, йак косу на бабпці. Бчк. 8. Бити праником. Прати. Добре бий праником, обьі чистойе бьіло цур 'а. Тн. 9. Бити по вод 'і. Виполіскувати одяг після прання. Бйут горстками по вод 'і та с 'а вімийут. Рс. 10. Бити жилізо. Кувати. Бий жил 'ізо, докьі гор 'ачойе, а жону докьі молодої. Чрн - Бр, Лоз, Мд, Тн. 11. Корч 'і бити. Викорчовувати пні, рубати. Ймилис ' л 'уїде до пол 'іу підччишчати, купин 'а розгр 'ібати та корч 'і бити. Бйе корч 'і ц 'ілу весну. Рс. 12. Бити бардом. Прибивати утокові нитки бердом при тканні. Май помальї бий бердом, бо поламлеш трості. Тн; Раз бйс 'а, коли с 'а верже чоуником, а другий разс, колії з'інре. Бердом бйе, кіл'ко бируйе. Рс. 13. Бити сукно - т.с. пікати. Валяти сукно, вирівнювати сукно у ступі. Валяли сукно 1-2 доби, поки воно не стане густе і на поверхні з'явиться “барва” - дрібні ворсинки. Тривалість залежить від якості вовни, щільності прядіння і густоти ткання. Йе таке сукно, шо двадц 'іт ' чотири часи бйе, а йе, шо й сто час'іу. Рс; Понесла сукно у ступу бити. Тн. 14. Бити у валови. Складати зрубане дерево. Идим штіз'і бити у валови. 15. Бити молоко, бити сир. Розколочувати молоко із закваскою для отримання сиру. Ни г'ійа дуже поуну путеру давати молока, бо ни мож буде бити; Берс 'а жбатал 'іу, та бй^с 'а таки один піуч 'ас. Бг; Коли л 'уїде сьр бйут та й йід 'ат '. Влс; Так віучар ' майе бити молоко, аби му с кождого волоса текло, та тогди так ме текти масло з брин 'дз 'і. Рс - Тн. 16. Бити олуй. Витискати олію з соняшника. З нас 'ін 'а процонц 'в 'іту бут ' олай; Они самі бйут 0луй. Дмш; Будеме бити тсон'ашник на улуй. Гнч - Бр, Гнч, Тн. 17. Бити піч. Мурувати, робити (піч). Йура тудїі тчи бйе по селу. Рс - Тн. 18. Бити у дзвони, у бубен тощо. Дзвонити, грати на бубні тощо. Бйеш, било бь ти у дзвони. Тн; Ти шчи добре ни знайеш бити у бубен. Тн. 19. Бити пьіском. Про худобу, яка ледь-ледь скубе траву на витолоченому пасовищі. По голячу бйе пьіском корова. Вн. На основі аналізу сучасних записів діалектних текстів з гуцульської говірки села Богдан нами зафіксовані значення: 20. Бити у шин. Коли йшли по ріці плоти, биттям у шин попереджали про це чергових (варту) на березі. 21. Бити гат ', бити повін '. Випускати воду з греблі для того, щоб плоти могли йти. Гат 'ир ' істане розсказс, коли бити повін ', тай йаку за тоусту; Йа биу спід 'н 'і двер 'і, коли м пускану гат '; Бити гат ' гор 'і. Бг - ЧТ. 22. Бити дараби, бокорика бити. Відрубувати троси і пускати по ріці плоти. Тай с 'Уїду коїло річкь, бду рукауц 'і мьіти. Бду в'ід'іти, йак бде мильй бокорика бити. Мж; Йдеме бити дарабьі. Сй. 23. Бити на ризи (ріези). Спускати деревину ризами (дерево) з гори до річки. Вічдси дрива с 'а там бйут на ризи. Бйут і на воду дрива плавити. Рс. 24. Бити ракаш 'і. Спускати дерево з ракашів на воду. Били ракаш 'і на воду. Рс.

У частині контекстів семантика дієслова бити може бути розкрита лише у структурі пропозиції в цілому, визначається семантикою підмета, наприклад: 1. Гуд'ба б'йе, банда бйе. Про гру цілого оркестру, ускладі якого є ударні і духові музичні інструменти. УжЄ го (мерця) везут, ци чуйеш гуд'ба бйе. Тн; Йакґ зав'ійау буйньї вітер, дубп покольсаус 'а. УМутчовьі банда била, йа перебиріус 'а. Грш. 2. Рослина бйе. Рослина пробивається крізь землю. Но уже оно мсіло бь рости с 'ого л 'іта, и уно бйе (виноград). А уже йак оно на другойе л 'іто ни росте, ни йе його), ни уходит, оно уже и ни уйде. Чрн. 3. Хвороба бйе. Людина хворіє.Бйе ним епіл^псійа; Мусай буде поливати вино, бо тоторуда бйе. Чрн. 4. Кроу бйе. Пряме значення дієслова `кров пульсує в судинах' збагачене семантикою `людина перебуває у напруженому стані важкої фізичної праці', наприклад: Коли мсіло поробл 'у т 'аішко, та так ми с'а у жилах кроу бйе, шчо он рукоу здрьігат. Тн. 5. В'ітри бйут. Форма множини підмета у структурі пропозиції надає дієслову додаткової семантики довготривалого процесу, описуючи погоду в цілому, наприклад: Вітрі бйут, габьг бйут. Грш. 6. Бйут громьг. Форма множини підмета надає дієслову додаткової семантики `грозова погода з усіма супровідними явищами: громом, блискавкою, дощем', наприклад: Ул'іт'і часто быват сл'ота, бйут громы, блискат, пов'іни ідут. Тн. 7. Гр'ім бйе (у щось). Саме у структурі пропозиції з залежним об'єктним компонентом перехідне дієслово бити набуває значення `удар блискавки, що може спиричинити загоряння'. На Палійа ни робитц'с'а, аби гр'ім у копиц'і ни биу. Рс - Лоз. 8. Полов'ін' бйе (у щось). Вогонь дає високу температуру. Полов 'ін ' бйе у кол 'іна, та треба скоро закривати. Бчк. 9. Сл 'ота бйе. Сильний дощ мочить і спричиняє холод. Сирот 'ата віуц 'і, то бідуйут, постригли йіх, а сл 'ота так бйе. Тн; Унії ни кос 'а, а ми аби удавали корови у полонини та на голеча, та аби сл 'ота йіхг била. Рс. Синсемантичним виступає досліджуване дієслово у межах пропозиції Годиночка бйе. Настає певна година. Досліджуваному дієслову відповідає номен настає: Ой д 'іучино, д 'іучиночко, коли до т 'а іти? - Коли буде дванадц ':іта годиночка бити. Колі буде дванац ':іта, колі буде пйата. Ни вид 'іла м милен 'кого нед 'ілен 'ка пйата. Рс.

Залежні компоненти у дієслівних словосполученнях досить часто утворюють разом з аналізованим дієсловом неподільні номінативні одиниці з метонімічною чи образною метафоричною семантикою, наприклад: 1. Біти у голоу. Запаморочити голову. Йой бері ко тото, бері го зш шпора гет, най ни курит, бо тото мене бйе у голоу. Рс. 2. Біти собоу (собоу, собоу): а) бути дуже завзятим, усюди встигати. Тот собоу бйе йак ничистий і на роботи, і дома. Дрт; б) побиватися (за кимось), шкодувати (за кимось). Тот так реве за д 'ідом, так собоу бйе. Тн; в) всюди ходити, щось шукаючи. В 'ін раз уже бий собоу бий, йак вода камін 'ом; Йа биу собоу за грибами; Йа ходиу шукати стришжку, биу йем собоу аж по полонинах. Рс - Вн, Яс; г) біти собоу у гор 'ац 'ц 'і. Мати високу температуру. Боліт' го голова и бйе собоу у гор'ац':і. Крц. 3. Сирц'ом біти йак вода камін'ом. Значення словосполучення `прискорене серцебиття' збагачене семантикою `збуджений, піднесений стан людини', наприклад: А йа йому подаруйу зур 'ілку зс кор 'ін 'ом, абы му так сирц 'ом било йак вода камін 'ом. Дбв. 4. Йазыком біти. Сварити. Кид ' мы бъгли при вас, тыгды было ни з йазыком біти, ай зскопач'ом. Дмш. 5. Ноги біти, ногами біти. Даремно ходити. Шкода ноги біти лишин ' за грибами.Вн; Ни бій до Бушчина задир ' ногами, кой туй мош купити полотне).Вн. 6. Біти грош 'і. Вкладати гроші (у щось). Типир ' у ґаздйуство ни бйут гроші, лише у кил 'ух та у одежу. Мж. У літературній мові відзначене значення словосполучення бити гроші `карбувати гроші' [15, 169]. 7. Біти (карти, футбол, у ґомби, у ґудзики (ігри). Грати (у карти, у футбол, ігри тощо). Сноч'и біли карти та пруйграу. Бшт; Будеме біти фодбол. Хс; Ид 'іт мало лопти біти. Рс; Нима н 'іч травий, бий ґомби. Лг. Цар 'а біти. Грати у гру «цар». Ид 'ім цар 'а біти. Рс - Бчк, Грш, Тн. 8. Біти на одну руку. Вантажити з одного боку. Бчк. 9. Біти на (когось). Бути схожим, подібним (до когось). Йа кажу, очи бйе на мат 'ір. Кй; Маґда на мат 'ір бйе. Бр; Сын на уц ':а бйе; Міш 'ова біс 'іда на слауц 'ку бйе. Бр. 10. Біти поклони. Вибачатися. За чуж 'і жони ни бий поклони. Рс.

Дієслівне словосполучення, позначаючи єдине метафоризоване поняття, досить часто зазнає у діалектній мові повної фразеологізації, наприклад: 1. Біти кици. Розпушувати ґрунт. Ити би ми кици біти. Рс. 2. Біти тр 'іски. Зневажати, насміхатися. На чуж'ім сил'і трЧскы бйут. 3. Піти пси біти.Піти у мандрівку. 4. Біти на оч'і. Уявляти собі. То бйе ми на очи, йак 'і хлопц 'і були. Йа зажмур 'ус 'а, та то ми с 'а бей на очи. Рс. 5. Балеґова біти. Пустувати, гратися. Иди мало балеґова біти. У дуги біти. Наповнювати відро по вінця (молоком). Йа в'ід Ил'ійа у дуги ни бйу. Рс. 6. Повну фразеологізацію простежуємо у структурі пропозиції Біда бйе. Про того, хто щось шукає.По черешн 'ах біда тобоу бйё.Рс; у словосполученнях, що вживаються жителями Закарпаття як прокляття: Обы го сл'отаизбила.Гтн; Біла би йіх зима. Прш - Рс. Условнику гуцульської говірки села Богдан Рахівського району Закарпатської області ми фіксуємо образне відтворення дієслова бити у структурі порівняння: Бйут йак камін '.

Сильно б'ють. У зв'язку з широким номінативним полем дієслова бити чимало фразеологізмів з цим номеном функціонують в українській літературній мові, наприклад: Бити байдики [17, 169]; Бити лихом об землю `забувати горе, біду, не журитися' [17, 169]; Бити зорю [17, 168]; Бити на ґвалт тощо [17, 169].

Отже, при визначенні номінативного поля досліджуваного діалектного дієслова на особливу увагу заслуговує звернення до діалектних наративів. Проаналізоване нами дієслово бити як реєстрова одиниця діалектного словника диференційного типу має бути представлене послідовно на окремих рівнях семантичної визначеності: 1) у межах семантики дієслівної лексеми як окремого номена; 2) у межах значень дієслова як компонента словосполучень з залежними об'єктними і адвербіальними одиницями; 3) у межах значень дієслова як компонента пропозиції; 4) у переносних метонімічних значеннях дієслова у структурі фразеологічних єдностей; 5) у фразеологічних зрощеннях.

Список скорочень населених пунктів

дієслово семантика словник закарпатський

Мукачівський р-н: Бб - Бобовище; Клр - Ключарки; Лчк - Лучки; Мд - Медведівці. Рахівський р-н: м. Рахів; Бчк - Великий Бичків; Богдан; Квс - Кваси; КбП - Кобилецька Поляна; Лг - Луги; Рс - Росішка; Яс - Ясиня. Ужгородський р-н: Бр -

Баранинці. Тячівський р-н: Бшт - Буштино; Вн - Вонігово; Грш - Грушів; Дбв - Дубове; Крч - Кричово; Нрс - Нересниця; Тр - Теребля. Велико-березнянський р-н: ВБ - м. Великий Березний; Дмш - Домашин; Збр - Забрідь; Мрч - Мирча. Іршавський р-н: ВРк - Великий Раковець; Ім - Імстичово; Лк - Луково; Лоз - Лоза; Пр - Приборжевське. Свалявський р-н: Глб - Голубине; Гнк - Ганьковиця; Стй - Стройно. Виноградівський р-н: Чрн - Черна; Гтн - Гетиня. Хустський р-н: Хс - м. Хуст; Днл - Данилово; Лпч - Липча; Нн - Нанково. Міжгірський р-н: Ізк - Ізки. Береговецький р-н: Кв - Квасово. Перечинський р-н: Прч - м. Перечин; Лкц - Ликицари; Лп - Липовець; Прш - Порошково; ТРм - Тур'ї Ремети. Міжгірський р-н: Мж - м. Міжгір'я; Тн - Торунь.

Література

1. Горбач О. Південно-буковинська гуцульська говірка і діялектний словник села Бродина, повіту Радівці (Румунія) / О. Горбач // Матеріяли до української діялектології. - Вип. 4. - Мюнхен: Український вільний університет, 1997. - 113 с.

2. Гуцульські говірки. Короткий словник [Текст] / [відп. ред. Я.В. Закревська]. - Львів: Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 1996. - 232 с.

3. Лисенко П.С. Словник поліських говорів [Текст] / П.С. Лисенко. - К.: Наук.думка, 1974. - 260 с.

4. Онишкевич М.Й. Словник бойківських говірок: у 2 т. [Текст] / М.Й. Онишкевич. - К.: Наук.думка, 1984. - Т. 1. - 496 с.

5. Піпаш Ю.О. Матеріали до словника гуцульських говірок (Косівська Поляна і Росішка Рахівського району Закарпатської області) / Ю.О. Піпаш, Б.К. Галас. - Ужгород: Ужгород.націон. ун-т, 2005. - 266 с.

6. Сабадош І.В. Словник закарпатської говірки села Сокирниця Хустського району / І.В. Сабадош. - Ужгород: Ліра, 2008. - 480 с.

7. Сагаровський А.А. Матеріали до діалектного словника Центральної Слобожанщини (Харківщини) / А.А. Сагаровський. - Вип. 1. - Харків: ОВВ НМЦ ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2011. - 293 с.

8. Словник буковинських говірок / [за заг. ред. Н. В. Гуйванюк]. - Чернівці: Рута, 2005. - 688 с.

9. Чабаненко В.А. Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини: у 4 т. / В.А. Чабаненко. - Запоріжжя:Запоріж. держ. ун-т, 1992. - Т. 2. - 372 с.

10. Шило Г.Ф. Наддністрянський регіональний словник / Г.Ф. Шило. - Львів: Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2008. - 288 с.

11. Гриценко П.Ю. Відкриваючи словник... / П.Ю. Гриценко // Словник буковинських говірок [За ред. Н.В. Гуйванюк]. - Чернівці, 2005. - С. 3-4.

12. Мартинова Г.І. Специфіка реєстру й тлумачення лексем у словнику середньонаддніпрянських говірок / Г.І. Мартинова // Українська і слов'янська тлумачна та перекладна лексикографія [Відп. ред. І.С. Гнатюк, ред-ри: К.Г. Городенська, П.Ю. Гриценко, С.Я. Єрмоленко та ін.]. - К.: КММ, 2012.- 488 с.: потр. - (Серія «Не все сплива рікою часу.»).

13. Картотека матеріалів українських говірок Закарпатської області М.А. Грицака (зберігається в Інституті української мови НАНУ).

14. ПрокопенкоІ.М. Синтаксичні функції синсемантичних дієслів: [автореферат дисертації кандидата філологічних наук] / І.М. Прокопенко. - К., 2005. - 18 с.

15. Дзендзелівський Й.О. Програма для збирання матеріалів до Лексичного атласу української мови / Й.О. Дзендзелівський. - К., 1984. - 308 с.

16. Словник української мови: в 11 томах. - Т. 1 [Текст] / [ред-ри Н.С. Васильєва, М.М. Друченко, В.П. Плачинда, Н.І. Шарапова]. - К.: Наук.думка, 1970. - 800 с.

Introduction

The article is devoted to problems of the lexicographic processing of dialectal verb vocabulary. We are drawn attention to the formation of the vocabulary article of the registry verb in the dictionary of a separate dialect system.

The purpose of the article is the investigation of the problems of the functioning of the verb beat in the dialects of the Transcarpathion region. Were conducted the parallels of the lexeme functioning in the separate dialect system of the Hutsul village Bogdan of the Rakhiv district of the Transcarpathian region. Our main method is the description of the verbs through valence fixes semantically elementary situations in general. The originality of our study is that the dialectal features of its functioning are reflected only in the text. Our results: the materials collected by us in the Hutsul dialect of the village Bogdan of the Rakhiv district of the Transcarpathian region were included in the analysis, in particular the texts recorded from 22 informants in 2010-2011, as well as the material from the dialects of the Transcarpathion region. Special mention should be made of the extraordinary value of card index materials in the Dictionary of the Ukrainian dialects of the Transcarpathian region M. A. Hrytsak, which were organized in our order, in particular the formed vocabulary article of the register verb beat. The verb beat was included in the register of the vocabulary of the dialect of the village Bogdan, and there was an opportunity to look at its functioning against the backdrop of the dialectal landscape of the Transcarpathion region as a whole.

Conclusion. The verb beat is represented in five levels of the semantic certainty: in the actual direct meaning of the verb as a separate word; 2) in the direct sense of the verb in the structure of phrases with object and adverbial components; 3) in the figurative meaning of the verb within the sentence; 4) in the phraseological unites; 5) in the phraseological connections. In the study of the dialectal verb we pay special attention to dialectal narratives. In a dialectal language, one or another combination within a single value expressed by a single verb or phrase is typical not only for a particular dialect, but also for the group of dialects as a whole.

Key words: dialectal verb, dictionary of the separate dialect system, the Hutsul dialect, the dialect of Transcarpathia.

Размещено на Allbest.ru