Лексико-семантичні групи сленгових одиниць та їхні способи творення в ідіостилі Світлани Пиркало

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Донецький національний університет імені Василя Стуса

Лексико-семантичні групи сленгових одиниць та їхні способи творення в ідіостилі Світлани Пиркало

Білоус Ольга Ігорівна

Науковий керівник - канд., філол. наук, асист. Бортун К. О.

У статті розглянуто та проаналізовано лексико-семантичні групи сленгу в ідіостилі Світлани Пиркало. Розкрито особливості їхнього творення у романах «Зелена Маргарита» і «Не думай про червоне», досліджено роль сленгу в художньому дискурсі

Ключові слова: сленг, жаргон, суржик, варваризми.

BILOUS OLGA IGOREVNA LEXICO-SEMANTIC GROUPS OF SLENG UNITS AND THEIR METHODS OF CREATION IN THE IDIO-STYLE OF SVITLANA PYRKALO

Lexical-semantic groups of slang in the idiostyle Svitlana Pyrkalo are considered and analyzed in the article The peculiarities of their creation in the novels "Zelena Margaryta" and "Ne dumai pro chervone" are revealed, the role of slang in the artistic discourse is researched.

Key words: slang, jargon, surzhik, barbarism.

Сленг - один із типів ненормативної мови, якому властиве емоційно-експресивне забарвлення та переносне значення денотата. Варто відзначити, що сленг за своєю природою швидкозамінний, підвладний моді, динаміці суспільного розвитку. Сленг - це соціалект, який відрізняється від літературної мови. Зазвичай носіями сленгових одиниць є молодь, хоч сленг в основному є зрозумілим для людей усіх вікових категорій, чим і пояснюється його лексична відкритість.

Мета роботи - проаналізувати лексико-семантичні групи сленгових одиниць в ідіостилі Світлани Пиркало та встановити способи творення цих одиниць.

Варто відзначити, що сленг є невід'ємною частиною мовлення молодої людини і про що промовисто засвідчує художнє слово в романах Світлани Пиркало.

Світлана Пиркало - це українська письменниця, журналістка, багаторічна ведуча української служби Бі-Бі-Сі, перекладачка. Особливо ця жінка відзначилась тим, що у 1998 році опублікувала «Перший словник українського молодіжного сленгу». Через кілька років Світлана написала романи «Зелена Маргарита» та «Не думай про червоне». Ці твори просто наскрізь просякнуті молодіжним сленгом. Авторка наділила своїх персонажів живою розмовною мовою, що перенасичена сленговими одиницями.

Сленг, як і літературна мова, має безліч функцій. Варто відзначити номінативну функцію, адже саме вона пояснює утворення нових слів, які мають здатність згруповуватися за лексико-семантичним критерієм. Номінативна функція молодіжного сленгу - це результат пристосування молоді до технічного прогресу. Адже з появою нових слів часто з'являється і сленгові відповідники, які можна розподілити за семантичним принципом. Проаналізувавши наявні в романах Світлани Пиркало сленгізми, ми можемо поділити їх такі лексико-семантичні групи:

· слова на позначення грошових одиниць: бабло, бакси, капуста;

· слова на позначення частини тіла: баньки, патли, табло, чайник;

· слова на позначення особи: бізнюк, блеки, бойфренд, голубі, гомік, кадр, козел, корова, лох, мєнт, мимра, муділо, панк, пацан, перець, тьолка, фраєр, хахаль, чувак;

· слова, семантика яких пов'язана із алкоголем: бодун, бухарик, бухати, дрінк, нажертися, розкумаритись, синій;

· слова, семантика яких пов'язана із наркотиками: бичок, забичкувати, децил, дурь, колотися, косячина, кумар, ломка, наркота, план, трава, ширка;

· слова на позначення місця: бомжатня, гадюшник, забігайлівка, кабак, сіті, сортир;

· лесика, що стосується розваг: бенд, виходити аут, вікенд, гоцання, знімати, паті, переспати, пошаритись, прожигать, тусуватися, халява;

· слова на позначення ознак: зажраність, кльовий, кончений, крейзі, круто, кул, впадло, не колише, прикольний,шизовий;

· слова, що вказують на людські емоції: капєц, ошизіти, по барабану;

· слова, які називають дію: вшитися, задовбати, задрати, заржати, затюкати, пасти, послати, припахати, спекатись, стирити, стирчати, тріпатися, фігньой страдать, чесати;

· лексика, пов'язана з прийомом їжі: зварганити, ланч наминати.

Коли говорити про тематику, то в ідіостилі Світлани Пиркало, зокрема в її романах «Зелена Маргарита» і «Не думай про червоне» зафіксовані слова, що належать до молодіжного сленгу. Молодь є специфічною лінгвокультурною спільнотою в межах соціуму. Телебачення, як і інтернет, впливає на засвоєння сленгової, нестандартної, лексики молодими мовцями.

Проаналізувавши сленгізми, зафіксовані у творах Світлани Пиркало, робимо висновок, що основними шляхами творення сленгу є морфологічний та неморфологічний способи творення, а також лексичні запозичення, фонетична адаптація іншомовних лексем та суржик.

Суфіксальним способом утворені такі сленгові слова із торів Світлани Пиркало: бізнюк, бомжатня, бухарик, гомік, прикольний, шизовий, кайфово, забігайлівка, косячина. Зокрема тут використані суфікси, що вказують на особу чоловічої статі (-юк, -ик, -ік), на місце, чи збірність людей (-атн, -ів, -к), а також на ознаку (-н, -ов) і на одиничність предмета (-ин).

Префіксальним, префіксально-суфіксальним та префіксально-суфікасально-постфіксальним утворені такі слова: ошизіти, впадло, розкумаритися та інші.

До неморфологічного способу творення зараховуємо явище метафоричного перенесення. На нашу думку, воно тяжіє до неморфологічного способу творення. Саме цим способом утворено більшість сленгізмів в ідіостилі Світлани Пиркало. Серед них виділяємо такі: гадюшник (перенесення назви з «місця, де живуть гадюки», на «місце, де гуртується люд, аби випити), дурь (переноситься результат наркотичного оп'яніння на речовину, що її спричиняє), колотися (назва процесу від фактичної дії), ломка (назва відчуття переноситься на процес (наркотичне голодування)), наколка (процес переноситься на його результат), наминати (за суміжністю дії), пушка (суміжність за функціями), стирчати (перенесення за ознакою), табло (перенесення за місцем), трава (перенесення за схожістю зовнішніх ознак), чайник (перенесення за формою). Слово ширка семантично перейняло значення «розширення вен, під час вводу наркотичного засобу», а свою зовнішню оболонку набуло завдяки морфологічному суфіксальному способу творення: шир/ -к/ (-а).

У творах також наявні слова, що утворені лексико-семантичним способом творення, які чітко відповідають цьому визначенню: перець, кадр, капуста, козел, корова, лаванда, синій.

Активним є утворення сленгу з суржику російської та української мов. Суржик - засмічена, нечиста, змішана мова, в якій присутні словесні елементи чи цілі слова із російської. Також суржик не підлягає літературним нормам 6. Деякі зрусифіковані сленгізми є кальками, які набувають фонетичної оболонки української мови (блін, кайф, ломка, лох, наколка та інші), а інші стали калькованими чи при ви мові підлягають українським фонетичним нормам (знімати - снять, не колише - не волнует, мовчати в тряпочку - молчать в тряпочку, прожигать - прожигать).

Наявні у доробку Світлани Пиркало запозичення з англійської мови, які зазнали фонетичної адаптації до норм української мови: бакси, бенд, блеки, бойфренд, виходити аут, вікенд, дрінк, крейзі, кул, ланч, паті, сіті. Англійські слова та вирази досить популярне явище в сленговій мові - це одна із причин їхнього використання Світланою Пиркало. А іншою є те, що герої романів цієї авторки або марять про США, або ж проживають у Великій Британії. Беручи до уваги ці свідчення, робимо висновок, що Світлана Пиркало використовувала адаптовані до української мови англійські слова та словосполучення, враховуючи необов'язковість їхнього перекладу, адже в сучасному світі, коли англійська мова є міжнародною, в перекладі елементарних фраз ця необхідність зникає.

В ідіостилі Світлани Пиркало наявні елементи, що схожі до варваризмів. У наукових колах зазначають, що варваризми - це такі слова, що зберігають структурні ознаки чужих мов, по-різному пристосовуючись до фонетики, морфології мови-реципієнта. Також характерною ознакою варваризмів є те, що вони найчастіше незмінні за своєю формою, тобто не мають еквівалентів у мові-реципієнті, адже вони називають реалії, властиві лише певній мові. Тому, наведені вище приклади запозичених з англійської мови слів, ми не можемо кваліфікувати як варваризми, хоч вони і пристосовані до української фонетики та морфології, зберігаючи оригінальну структуру, проте не засвідчують себе тим, що називають реалії, притаманні лише одному народу чи країні. Так, дрінк з легкістю можна замінити на випивку, паті на вечірку, сіті на місто і так далі. Тобто, називати слова такого типу варваризмами ми не можемо, оскільки вони сприяють вираженню емоцій молоді, передають піднесений стан людини, а також, завдяки їм, мовець бажає підвищити свою репутацію серед однолітків. Тому такі одиниці ми кваліфікуємо як сленгові 6.

Варто зазначити, що сленг - це не абсолютно іншомовне явище, а отже, його компоненти не обов'язково запозичені. Так, у нашому дослідженні ідіостилю Світлани Пиркало наявні приклади і власне українських сленгізмів: баньки, гоцання, затюкати, спекатись.

Отже, проаналізувавши сленгові одиниці, наявні в ідіостилі Світлани Пиркало, ми встановили, які сфери життя вони охоплюють, якими способами можуть бути утворені, а також розглянули площину та природу сленгових лексичних запозичень.

Перспективним вважаємо дослідження сленгових одиниць в ідіостилі сучасних українських письменників в зіставному аспекті.

семантичний сленговий ідіостиль пиркало

ЛІТЕРАТУРА

1. Івер В. Характеристика основних функцій сленгу. URL: https://ukrlogos.in.ua/ documents/nauka_ta_osvita_kliuchovi_pytannia_suchasnosti_tom_11.pdf.

2. Пиркало С. Не думай про червоне URL: http://pyrkalo.com/ne-dumay-pro-chervone.

3. Пиркало С. Зелена Маргарита URL: http://pyrkalo.com/zelena-marharyta/.

4. Пиркало С. Сленг: не нормативно, але нормально. Урок української, 2000. №4. С. 26-28.

5. Пиркало С. Перший словник українського молодіжного сленгу URL: file:///C:/Users/1/Documents/2%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81/%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0/Pershyi_slovnyk_ukrainskoho_molodizhnoho_slenhu.pdf.

6. Хома Т. Гоп? Стоп! Або про життя-буття одного соцугрупування. Львів, 2001. URL: http://www.ji.lviv.ua/n24texts/homa.htm.

7. Українська мова. Енциклопедія. Київ: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана. 2000, 752 с.

8. Цар І. Українське повсякденне мовлення в міському молодіжному середовищі: структура і функціонування URL: http://www1.nas.gov.ua/institutes/ium/ Structure/councils/ Documents/tsar-avtoref.pdf.

Размещено на Allbest.ru