Текстотвірний потенціал фразеологічних зворотів у сучасній німецькомовній публіцистиці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Текстотвірний потенціал фразеологічних зворотів у сучасній ншецькомовній публіцистиці

У.А. Івоніна

Сучасна вітчизняна й зарубіжна публіцистика знаходиться на піці свого розвитку. На думку дослідників, стрімкий період зростання уваги до цієї галузі літератури пов'язаний насамперед з суспільно -політичними, економічними та культурними змінами, які у першу чергу відображаються в публіцистичних творах: статтях, рецензіях, оглядах, інтерв'ю, нарисах тощо. Тобто, можна стверджувати, що публіцистика тісно взаємопов'язана з формуванням суспільного життя, адже вона є свого роду літописом «еволюції» суспільної думки. Проте окрім фіксації фактів та подій, публіцистика виконує функцію ідеологічного та політичного впливу, підтримки соціальної спільності або розважальну функцію.

У публіцистиці знайшли своє місце практично всі функціональні стилі, так, наприклад, у нарисі, огляді або фейлетоні вдало поєднуються ознаки художнього, наукового та офіційно-ділового стилю. Ця особливість зумовлює наявність у подібних текстах значної кількості одиниць експресивного характеру. Поєднання експресії та стандарту є основною рисою газетних стилів, та гарантує авторові увагу та цікавість читача, до якого звертається публіцист [3, 31]. Подібний синтез зумовлює широке використання, з однієї сторони, суспільно - політичної лексики, політичних лозунгів, певної термінології, яка вимагає то ч- ності назв, дат подій, а з іншого боку, образної лексики, яка характеризується плюралізмом значень та допомагає розширити та утримувати публіку.

Газетне мовлення, наприклад, достатньо своєрідне явище зі своєю специфікою у побудові тексту. Специфічність цього напрямку полягає в наявності особливих мовленнєвих утворень, таких як заголовок, підзаголовок, рубрика. Мова газети або журналу як засіб масової комунікації та інформації помітно відрізняється від інших видів тим, що характеризується стандартністю способів вираження, широким використанням готових мовних формул, клішованих висловлювань, які є звичними та доступними читачеві.

Серед засобів експресивного характеру, втілених у одиницях різних мовних рівнів, чільне місце займають фразеологічні звороти. Журналісти намага-ються розширити експресивні можливості фразеологізмів, посилити їх функціонально-стилістичну значимість, що нерідко призводить до трансформацій у загально-відомих, звичних фразеологічних зворотах.

Фразеологія, яка в свій час відокремилася від такого розділу лінгвістики як лексикологія, зараз розвивається як окрема лінгвістична дисципліна. Якщо раніше інтерес науковців у вивченні німецької фразеології обмежувався лише аналізом прислів'їв, фразеологічних зворотів та крилатих виразів, то зараз він спрямовується також на ідіоматичні вирази, колокації, мовленнєві кліше тощо.

Фразеологічні одиниці в рамках публіцистичних творів виконують ряд функцій. Прагматична функція відрізняється цілеспрямованим впливом мовного знаку на адресата [1, 85]. Будь-якому текстові властива прагматична спрямованість. Посилити її можна внаслідок використання фразеологізмів, які наділені значним прагматичним потенціалом. У цьому випадку слід враховувати той факт, що чим колоритнішою є фразема, тим більш значний вплив вона має на читача. О. В. Кунін стверджує, що прагматична функція представлена різними видами: стилістичним, кумулятивним, директивним, оцінним та резюмуючим [4, 13].

Номінативно-інформативна функція передусім трапляється в заголовках статей, адже його метою є сповіщення щодо певного факту або певної події. фразеологічний публіцистичний композиційний текстотвірний

Специфіка функціонування фразеологізмів диктується їх стилістичними властивостями. Аналізуючи стилістичну функцію, до уваги насамперед беруться ідіоми, крилаті вирази, прислів'я та приказки, які у рамках певного публіцистичного тексту функціонують в різноманітних конотативних значеннях. Стилістична функція підрозділяється на експресивно -образну та емоційно - експресивну, які доповнюються оцінним значенням.

Вище згадані функції фразеологізмів реалізують їх текстотвірні можливості, адже спостерігається тісний зв'язок з комунікативним потенціалом цих одиниць. Б. Вот'як стверджував, що фразеологізми, як відносно стабільні, полі- лексичні одиниці, отримують, актуалізуючись у мовленні, текстотвірний (алю- зійний, асоціативний, модифікаційний) потенціал [6, 133]. Цей потенціал виникає, тому що, хоча фразеологізми є стійкими, структурно -семантичними одиницями, у певному контексті та в залежності від комунікативної ситуації вони можуть відображати численні можливості текстуальної актуалізації.

О. О. Добриднєва у своїх працях виділяє такі текстотвірні функції фразеологізмів: номінативна, емотивна, тематична, змістотворча, структурно - композиційна, комунікативна, прагматична, стилістична, жанротворча [2, 37].

Українські мовознавці також не стоять осторонь теми текстотвірного потенціалу фразеологічних одиниць, вони зокрема займаються вивченням текстотвірної функції у рамках аналізу трансформованих фразеологічних одиниць в пресі [5].

Досліджуючи структурно-композиційну та змістотворчу текстотвірні функції, можна виділити такі позиції фразеологізмів: початок публіцистичного твору, середина, фінальна позиція тексту та окремо заголовок.

Початок тексту утворює сильну позицію, незалежно від його композиційного призначення та розміру. Використовуючи у першому абзаці фразеологізм, автор намагається в образній формі дати оцінку проблемам, які обговорюються: «Diesmal nutzte Marlene Kech aus Ewattingen die Bьrgerfrageviertelstunde, um ihrem Дrger ьber Beschlьsse der September-Sitzung und dem Zustand des Friedhofs in ihrer Wohngemeinde Luft zu machen» [8].

Вживаючи той чи той фразеологічний зворот у фінальній частині публіцистичного тексту, журналіст має на меті резюмувати увесь зміст статті: « Dies sei so lange nicht bedenklich, wie Anleger die daraus erwachsenden Risiken aus eigener Kraft tragen kцnnten. "Zцgen ihre Verluste jedoch andere in Mitleidenschaft, weil ihr Erwerb durch Kreditaufnahme finanziert wird, dann wьrde dies das Risiko fьr Verwerfungen an den Finanzmдrkten erhцhen» [7].

Абсолютний початок тексту, тобто заголовок, типова позиція для фразеологічної одиниці, адже її вживання в такому випадку допомагає проективно створити оцінку подальшого матеріалу, зацікавити читача, спрямувати його увагу: «Friedhofsbild in Ewattingen ist Bьrgerin ein Dorn im Auge» [8].

Підсумовуючи, можна констатувати, що фразеологізми в публіцистиці, зокрема й німецькій, виконують безліч функцій, головною з яких є прагматична. Текстотвірний потенціал фразеологічних одиниць полягає у експресивності й емоційності, а також у використанні фразеологізмів на типових позиціях у публіцистичному тексті.

Бібліографічні посилання

1. Брандес М. П. Stilistik der deutschen Sprache: учебник. 2-е изд., испр. и доп./ М. П. Брандес - М.: Высшая школа, 1990. - 222 с.

2. Добрыднева, Е. А. Текстообразующие функции фразеологических единиц: полипарадигмальный подход // Материалы регион. конф., посвящ. 70 - летию ЧГПУ / Под общ. ред. Л. П. Гашевой. - Челябинск: Южно-Урал-ое книж-е изд- во, 2005. - С. 37 - 40.

3. Костомаров В. Г. Русский язык на газетной полосе. / В. Г. Костомаров - М.: Изд-во Московского университета. - 1971. - 267 с.

4. Кунин A.B. Двойная актуализация как понятие фразеологической стилистики //Иностранный язык в школе./А.В. Кунин. - СПб: Флинта, 1973. № 6. - С. 13-17.

5. Пташник С. Б. Структурно-семантичні особливості фразеологічних модифікацій та їхні функції в німецькому газетному тексті: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Пташник С. Б. - Львів: Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2003. - 256 с.

6. Wotjak B. Verbale Phraseolexeme in System und Text. / В. Wotjak - Tьbingen: Niemeyer, 1992. - 277 S.

Размещено на Allbest.ru