Мовні засоби вираження полікультурності у романі Тоні Моріссон "Сула"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мовні засоби вираження полікультурності у романі Тоні Моріссон «Сула»

Статтю присвячено аналізу мовних засобів вираження полікультурності в романі Тоні Моріссон «Сула». В роботі надано визначення поняттям «поліку- льтуралізм» та «мультикультуралізм», розглянуто специфічні риси художнього стилю Т. Моррісон, надано короткий огляд особливостей написання роману «Сула» та вивчено, які мовні засоби використовує Т. Моррісон з метою створення полікультурної картини світу в романі.

Термін «мультикультуралізм» з'явився в результаті дослідження проблемних питань етнічної дискримінації, розвитку антирасистського руху та виникнення боротьби за права маргіналізованих суспільних верств у Сполучених Штатах Америки у 50-60-ті роки минулого століття. Цей підхід до співіснування у полікультурному середовищі спонукав до розвитку і підтримки цими групами власної національної та етнічної унікальності та вимагання поваги до їхнього етносу та національної культури [2]. Головною ідеєю мультикультуралі- зму було те, що потрібно надавати увагу етнічним і культурним відмінностям, ні в якому разі не робити вигляду наче їх не існує, оскільки брак знань щодо культурних, етнічних і расових особливостей може призвести до появи упереджень [3, 15]. Отже, мультикультуралізм - це принцип етнонаціональної, освітньої, культурної політики, що визнає і підтримує право громадян зберігати, розвивати та захищати усіма законними методами свої (етно)культурні особливості, а державу зобов'язує підтримувати такі зусилля громадян» [4, 5-14].

Однак мультикультуралізм не є тим, до чого варто прагнути. Критики мультикультурного підходу стверджують, що через велику увагу до відмінностей, встановлюється і підтримується розподіл людей відповідно до етнічних ознак, що загалом призводить до упередженості та дискримінації. Саме тому виникає новий підхід в 60-70-х роках минулого століття - полікультуралізм. Основною відмінністю між мультикультуралізмом та полікультуралізмом є те, що прихильники останнього (Люхтенберг, Мичковська) вважають, що упередженість людей розвивається через брак знань про історичну спадщину та недостатню увагу до сучасних взаємовідносин між представниками різних культур [5, 168].

Полікультуралізм має на меті пояснити той факт, що культура є не статичним явищем. Різні культури постійно взаємодіють, здійснюють вплив одна на одну та діляться інформацією між собою. Основними є взаємоповага та розуміння впливу інших етносів на спільне культурне надбання суспільства, шо пі- двщує повагу і взаєморозуміння представників етнічних груп у навчальному процесі. Полікультуралізм сприяє усвідомленню зв'язків між власною культурою та іншими етносами. Основне, на чому наголошується, - це те, що є відмінності, але не різниця. Полікультуралізм сприяє також усвідомленню взаємозв'язків, при цьому зникають психологічні бар'єри та зменшується стереоти- пізація. Проте, він допомагає не ігнорувати власну культурну ідентичність задля того, щоб бути визнаним преставниками інших націй, а сприяє підтриманню ідеї гордості за свій народ і культуру.

Серед дослідників, які проводили дослідження на цю тему, варто назвати В. В. Асаєву «Філософія сучасної полікультурної, мультилінгвальної освіти» [1], Р. В. Мичковську та її статтю «Поняття „полікультура” та „полікультурне виховання” у сучасних наукових дослідженнях» [6], зарубіжного автора Takaki, Ronald I. «A Different Mirror: A History of Multicultural America» [8], К. А. Яценко з працею «Ідеї свободи, рівності і справедливості як підґрунтя мультикультуралізму» [9].

Далі розглянемо детальніше особливості художнього стилю Тоні Моррісон. Великий внесок в аналіз творчості авторки зробили такі сучасні дослідники: І. В. Дорошенко, Н. М. Гоца, О. А. Іванів, Н. І. Коминська, Л. В. Угляй, В. С. Старцева, Т. П. Ковальова, І. Зимомря та І. М. Думчак. Своїм творчим внеском Тоні Моррісон збагатила культуру Америки, їй вдалося вписати афро - американську літературну парадигму в канон американської літератури. При цьому вона висвітлила важливе значення афро -американської історії у процесі формування американського світогляду. Основою прози Тоні Моріссон є зображення національного африканського фольклору. Основними темами романістики авторки є життя темношкірих в умовах пригнічення, тяжка доля жінки, міжрасові протиріччя, тендерна та соціальна нерівность, пошук власної та національної ідентичності.

Романна творчість авторки позначена новаторством жанру. Основним знаряддям художнього опанування дійсності в її прозі є жанр усного наративу, який дає можливість письменниці поєднувати непоєднуване: минуле з сучасністю, реальне та ірреальне, свідоме та підсвідоме, а також включати читача у процес еволюції сюжету. Романи Тоні Моррісон характеризуються подібністю до джазового музичного стилю на інтонаційно-звуковому (ритм, мотив, інтонація, наголос) та лексико -синтаксичному рівнях (повтори, техніка «поклику-відповіді», відсутність розділових знаків у потрібних місцях, графічні засоби).

Роман «Сула» був написаний у 1973 році та розповідає про стосунки двох жінок, які спочатку переживають спільне потрясіння, а потім віддаляються одна від одної. Автор вказує на індивідуальність кожної. Так, Нел починає жити звичним життям для темношкірої жінки, в той час як Сула прагне до свободи та вільного життя. Роман розкриває не лише тему життя темношкірих жінок, а й також описує складні сімейні стосунки та існування в нерівному суспільстві.

Проаналізуємо деякі засоби вираження полікультурності у романі «Сула». Розглянемо застосування методу порівняння та аналогії задля вираження полікультурності: `Before him on a tray was a large tin plate divided into three triangles. In one triangle was rice, in another meat, and in the third stewed tomatoes.... thus reassured that the white, the red and the brown would stay where they were-- would not explode or burst forth from their restricted zones']!, 19]. Саме ці три трикутника, про які пише Тоні Моррісон, яскраво розділяють суспільство, в якому немає місця для людей, що йдуть проти системи, адже все повинно бути так, як заплановано.

Так, наприклад, сприйняття афро -американців свого місця проживання, яке називається Bottom, хоча і знаходиться на височині, може багато чого нам розказати. Згідно зі своєю культурою вони вміють задовольнятися тим, що вже є. На відміну від американського «хочу - зможу», афро-американці не шукають кращого життя, а терпляче вибудовують красу там, де знаходяться саме зараз:

`It is called the suburbs now, but when black people lived there it was called the Bottom ' [7,16].

Інший епізод показує нам вміння радіти представників афро - американської культури:

`just a neighborhood where on quiet days people in valley houses could hear singing sometimes, banjos sometimes, and, if a valley man happened to have business up in those hills - collecting rent or insurance payments - he might see a dark woman in a flowered dress doing a bit of cakewalk, a bit of black bottom, a bit of “messing around” to the lively notes of a mouth organ '[7, 15].

В цьому уривку ми також бачимо, як автор вводить у текст елементи культури - музичного інструменту банджо та танцю кекуок, які притаманні афро - американській культурі.

Отже, у статті розглянуто питання мультикультуралізму, полікультуралізму, а також різниці між ними. Ми ознайомилися з специфічними рисами стилю Тоні Моррісон та навели приклади культурних елементів у романі «Сула». Варто зазначити, що автор використовує різні прийоми та художні засоби, аби зробити прочитання твору більш усвідомленим та виразити полікультурність. Серед основних: культурні елементи, музичність мови, стилістичні засоби, «потік свідомості» та інші. Унікальність цього дослідження полягає в аналізі мо в- них засобів вираження полікультурності у романі «Сула», який у подальшому може використовувати студентами, викладачами та всіма зацікавленими цією темою.

полікультуралізм моррісон роман сула

Бібліографічні посилання

1. Асаєва В.В. Філософія сучасної полікультурної, мультилінгвальної освіти /В.В. Асаєваа // [Електронний ресурс] : Режим доступу http://www.iHfo-library.com.ua/books-text11612.html

2. Banks J. A. Handbook of Research oh Multicultural Education / James A. Banks, Cherry A. McGee Banks // New York.; MacMillan Publishing, 1995 - 1125 pp.

3. Fodly E.G. The Color Bind: Talking (and Not Talking) About Race at Work / Erica Gabrielle Fodly, Tamara R. Buckeley // New York: Russel Sage Foundation, 2014 - 200 p.

4. Колодій А. Американська доктрина мультикультуралізму і етнонаціональ- ний розвиток України / А. Колодій // Агора. Випуск 6: Україна і США: взаємодія у галузі політики, економіки, культури і науки. - 2008. - C. 5-14. - [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://political-studies.com/?p=578.

5. Luchtenberg S. Multicultural Education: Challenges and Responses / Sigrid Luchtenberg // JSSE. - 2005. - Vol. 4. - No 1. - PP. 31-55

6. Мичковська Р. В. Поняття „полікультура” та „полікультурне виховання” у

сучасних наукових дослідженнях / Р. В. Мичковська, Ю. І. Бец // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Педагогіка і психологія. - 2013. - Вип. 39 (3). - с. 255-258[Електронний ресурс]:Режим доступу:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/pspo_2013_39(3)42

7. Morrison, Tony : Sula.Vintage. 2004

8. Takaki, Ronald I. A Different Mirror: A History of Multicultural America. Boston: Little, Brown and Company, 1993.

Размещено на Allbest.ru