Інтертекстуальність лірики Віктора Неборака (на матеріалі збірки "Літаюча голова")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інтертекстуальність лірики Віктора Неборака (на матеріалі збірки «Літаюча голова»)

М.В. Лебедь,

О.В. Гонюк

Шляхи інтерпретаціїтвору - предмет одвічнихзацікавлень і дискусійлі-тературознавців, щонабуваєособливоїактуальності в культурно -мистецькудо-бупостмодернізму. «Вагомоюрисою, критерієм, навіть кредо творчостістаєін-тертекстуальність, і самечитачформуєзмісттворузалежновідглибинивласноїкультурноїпам'яті» [5, 121]. інтертекст художній лірика

Інтертекстуальність, - зазначаєМ.Ткачук, - «це код посилань, цежиття у міжтексті» [4, 173], а такожзвернення до типовихобразів, до мовногобагатства, сюжетнихмотивів, характерних для творівпопередників і сучасників. Інтер- текстом вважаємоєдністьактуалізованих у художньомусприйняттівзаємозв'язків, щореалізуються у всьомубагатоманіттіхудожньоговтілення, своє-ріднеміжтекстовеутворення, окремікомпонентиякоговзаємодоповнюють один одного. Наприклад, бурхливіподії 1918-1920 роківзнайшливідображення в їхочевидців і учасників: Ю. Липи, Є. Маланюка, Л. Мосендза, Г. Мазуренка та інших. Фрагментарністьвраженьвідбилася в їхніхліричнихабо невеликих епічнихтворах, щозображувалиокреміепізоди, окремихісторичнихосіб, проте не давали широкоїпанорамиподій [3, 4].

Мета статтіполягає в осмисленніестетичноїприроди, художньоїспеци-фікиінтертекстуальності у творчостівидатногопредставникаукраїнськогопостмодернізму, поета, прозаїка, літературознавця, есеїстаВіктораНеборака.

Спробуєморозглянутипитанняінтертексту на матеріаліпоезій В. Небораказізбірки «Літаюча голова» (1990 р.), адже вони дають «приємну роботу для душівдумливоїлюдини, наповнятьїїмузикою, барвами, чарівноюфантазією».

Збіркапоезій «Літаюча голова» - напрочудвітальна й поліфонічна«книжка-карнавал», у якійповноюміроюрозкриваються й щасливопоєднуютьсяраблезіансько-ренесансовийсвітогляд автора і високотехнічна, часом навітьвіртуозна манера віршування [1, 52].

ЩобзрозумітисенспоезійВіктораНеборака, читачеві необхідно заглибитись у філософськийзміст, проникнутисяепохою, про яку ненав'язливо на тякаєсоціальнетло, і тількипісляцього перед ним постанецілісна картина ав-торськогобаченняжиття.

Аналізуючипоезії В. Неборака, ми можемовиявитиміжтекстовізв'язки на різнихрівняххудожньоготвору: автор або прямо цитуєвідомихмитців, абонатякаєчитачеві, де знайтицізв'язки. Наприклад, у поезії «Повторенняісторій» врядку: «Як жити в кайф? - Щоб вареник злітав?»[1, 57] можемопро-стежитиалюзію на твір М. Гоголя «Вечори на хуторіпоблизу Диканьки». Т а- кою влучною цитатою поет підкреслюєбажанулегкістьжиття, якогоспоконві-чнопрагнутьукраїнці.

В окремугрупуслід, на наш погляд, об'єднатиалюзіїбіблійнихмотивів. Коженперіод у розвиткулюдствапо-своємуінтерпретувавБіблію, тому біблій-німотиви у творчостіписьменниківрізнихпоколінь є даниноютрадиції. Біб-лійніобразиприверталиувагубагатьохмитців: Т. Шевченка. П. Куліша, І. Франка, ЛесіУкраїнки, X. Алчевської, С. Кричевського, А. Кримського, О. Кобилянської. Зокрема в В. Неборака, наявний образ пресвятоїдіви впоезії «Вертикаль»: О, мати божа я / один з твоїх синів без погляду твого / каміння небо чорне не дай скляним вітрам / поглинути вогонь зрости мою любов / Маріє чудотворна...[2, 52].

Образ ДівиМаріїнабувнеабиякогопоширення у світовійлітературі та давно перетворився на вічний. Цей образ - глибокосимволічний, вінпов'язаний з мотивом спасіння, ідеямижертовності та надії. Ще Тарас Шевченко плекав образ Божоїматері на нивіукраїнськогосвітосприйняття, уклав у нього всю глибину материнства як особливого таїнствазародженняжиття в поемі «Марія». Іван Драч у «Чорнобильськіймадонні» осмислюєйого в рамках великоїтехногенноїкатастрофи XX ст.

У поезії В. НеборакапоглядМарії - цевтіленняодвічної перемоги світлого начала над «іржавоюкров'юзлодійствусіхчасів, над темрявою. А темна стихіяпостійнооточуєлюдину, не даєїйвипростатися, вільнодихнути, злетіти» [1, 52].

До біблійнихобразівналежить образ Христа, якийупродовжвсієїісторіїукраїнськоїлітературиваріював, протемайжевсіписьменникиакцентували на важливості приходу Месії для спасіннясвіту. Цей образ простежуємо в поезії «Вода» В. Неборака, у якійім'я Христове - це перш за все високийморальний ідеал. Віннесе в собі Добро, Любов, Красу. І Неборак, керуючисьсамецимиморальнимицінностями, знаходитьвтіленнясвогоідеалу в Христі:

Колись холодну кров я ніс на спис,

Ім 'ям Христовим воїнів озброїв...[2, 61].

Не можна не погодитися, що образ Христа символічний і тому - багатоз-начний. Йогоможнатрактувати як Христос -Учитель, юнийХристос, Христос - Порятунок, Христос-Захисник. Алюзія до цього образу як до морального ідеалу у віршіНебораказовсім не означаєпрагненняписьменникадогодитирелігійнійсвідомостібагатьох наших сучасників, вона обумовлена, перш за все ідеєюпорятунку, відновленняідеальногосвіту, якийдовгий час бувпозбавлений «імені святого».

У поезіїВіктораНеборакавагомезначеннямаєархетипний образ каменя, наявний у низціпоезійцієїзбірки. Наприклад, увірші «Фантазія метро» читаємотакі рядки:

Крізь товщу камінного моря крізь рибу дніпрову і кригу Крізь бібліотечні сховища пропалюючи собі хід Летить урочисто хвилина до карнавального вибуху[2, 46], у яких образ каменя в складіметафори «камінне море» втілюєурбаністи- чністьсвіту й непорушнийтягар. ЗгадаймоновелуСтефаника «Каміннийхрест», у якійобраз камінногохрестасимволізуєнестерпністраждання й терпіння не тільки головного героя, а й усього народу; викинутий на берег каміньсимволізуєтрагізмукраїнського селянина-емігранта. Яскравовисвітленийцей образ і вдрамі «Каміннийгосподар» ЛесіУкраїнки. Численніповторенняслів «камінь» і «камінний» у творіспрямованінасамперед на концентраціючитаць-когосприйняттяйогоосновноїідеї: перемогакамінного, консервативного принципу над роздвоєноюдушеюгордої, егоїстичноїжінки. Того, хтопідкоривсяційвладі, каміньніколи не відпустить - він буде лежатидовічно мертвим тягарем на серцілюдини. Як бачимо, у поезіїНеборака, як і у творчості В. Сте-фаника та ЛесіУкраїнкикаміньсимволізуєважкийтягар і духовнепоневолення.

Отже, глибинніпідтекститворівВіктораНеборака часто наштовхуютьчитача на розумінняалюзій, щорозглядаються в контекстіінтертекстуальності і виявляють себе здебільшого на образному рівні, зокрема, архетипніобразикаменя, БожоїМатері, Христа. Поезія автора змушуєзамислитись, викликаєдискусії, але нічого не нав'язує.Інтертекстуальністьйогопоезійпередбачає не просто пародіючиіронію, а ще й подорожісторією.

БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ

1. Константиненко К. «Світло, впіймане сонетом...» / Неборак В. Літаюча голова: Вірші. - К.: Молодь, 1990. - 88 с.

2. «Літаюча голова» та іншівірші - Львів: Вид-во «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА -ГА», 2005, - 304 с.

3. Пьеге-Гро Натали. Введение в теорию интертекстуальности: пер. с фр. / общ.ред. и вступ. ст. Г. К. Косикова. - М.: Изд-во ЛКИ, 2008. - 240 с.

4. Ткачук О. М. Наратологічний словник / Ткачук О. М. - Т.: Астон, 2002. - 173 с.

5. Фатеева Н. Интертекст в мире текстов: Контрапункт интертекстуальности / Н. Фатеева. - М.: КомКнига, 2007. - 280 с.

Размещено на Allbest.ru