Стилістична своєрідність поетичних творів Роберта Ловелла

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стилістична своєрідність поетичних творів Роберта Ловелла

В основі цієї роботи - лінгвостилістичний аналіз збірника поезії «Life Studies» американського поета Роберта Ловелла. Мета роботи - дослідити поезію Роберта Ловелла, її особливості та лінгвостилістичні прийоми, які використовує автор.

Лінгвостилістика - наука про стильові різновиди мови, що визначені умовами, метою спілкування, мовними засобами і мірою їх використання. Завдання лінгвостилістики полягають у визначенні специфіки кожного із стильових різновидів, їхньому розмежуванні, встановленні умов функціонування і взаємодії стилів [2, 45].

Методика аналізу поетичного тексту має ряд специфічних особливостей: по-перше, для аналізу поезії стають важливими рівні, які зазвичай не мають значення або представляються менш значущими під час аналізу прози (перш за все ритмічна та звукова організація тексту), та, по -друге, лексичні та граматичні рівні організації тексту потребують зовсім інших робочих прийомів. Центральне місце в інтерпретації змісту ліричного твору займає аналіз словника, що пов'язано з підвищенням ролі кожного окремого слова, кожної граматичної форми в тексті. На сьогоднішній день немає єдиної стандартної схеми аналізу поетичного тексту [3, 69]. В цьому аналізі ми будемо використовувати комбінацію різних методів аналізу.

Роберт Ловелл (англ. Robert Lowel; 1917-1977) - видатний американський поет, драматург та літературний критик, представник сповідального напрямку в поезії. Йому належать такі праці, як «Land of Unlikeness» (1944) та «Lord Weary's Castle» (1946) [4, 101 ].

Однією з найважливіших праць автора є збірник поезії «Life Studies», що буде аналізуватись далі.

Раніше «Life Studies» у лінгвостилістичному ключі досліджував Джон Рід у своїй роботі «Going Back: The Ironic Progress of Lowell's Poetry».

Ця робота є актуальною, оскільки вона фокусується на тому, як в роботах Ловелла стиль впливає на зміст, що досі не було детально досліджено в СНД.

Тут ми будемо аналізувати тільки деякі поеми у хронологічній послідо в- ності для того, щоб виявити основні теми збірника й ті прийоми, які найчастіше використовує Ловелл для досягнення різних ефектів.

Поділ на частини, який Ловелл робить в «Life Studies», має важливе значення. Збірник поділений на чотири частини. Першу частину можна уналежни- ти до групи історичних поем. Історичних в тому сенсі, що вони розкривають природу та шлях історії з точки зору автора.

Перша поема «Life Studies» починається з поразки, визнання людської слабкості «... and Everest was still/unscaled ...» [1, 2] («... і Еверест був досі не- підкорений...»). Це одна з багатьох поразок, які будуть далі, багато з них особистого плану. Важливо зазначити, що ця поразка є в один і той же час буквальною та метафоричною. Еверест не підкорений, автор не поборов хворобу своєї душі. Хвороба душі - один із головних мотивів збірника.

Далі поет опиняється в поїзді, образ якого починає метафору подорожі. Тема подорожі пронизує всю книгу. Спочатку це подорож по географічним та історичним точкам. Подорож з «Bella Roma» [1, 3] («Прекрасного Риму») до «Paris, our dark classic» [1, 3] («Парижа, нашого темного класичного») символізує перехід з одного набору цінностей до іншого. У таких рядках Ловелл звертається до прийому зіставлення двох різних елементів для створення комічного ефекту та щоб підкреслити свій релігійний песимізм. Тут найближчим терміном, яким можна назвати цей прийом, буде оксиморон. «The Holy Father dropped his shaving glass, / and listened. His electric razor purred, / his pet canary chirped on his left hand [1, 5] («Святий Отець опустив своє дзеркальце для го-ління / та вслухався. Його електрична бритва мурликала, / його домашня канарейка цвірінькала на його лівій руці»).

Тут Папа Римський зображений вельми людяним. Комічний ефект та зменшення значущості його кімнати та його особи створюється сусідством слів «електрична бритва» та «домашня канарейка», вони символізують непростий та часом неможливий зв'язок між наукою та вірою. Далі читаємо: «The lights of science couldn't hold a candle / to Mary risen-at one miraculous stroke, / angel- wing'd, gorgeous as a jungle bird!» [1, 5] («Світила науки не можуть зрівнятися / з Мері, яка злетіла одним махом / з крилами ангела, неначе прекрасна пташка джунглів»).

Свята Марія порівнюється з «пташкою джунглів». Це доволі дивне сусідство, воно знову-таки створює не дуже зручний для читача комічний ефект. Цей прийом зіставлення двох речей, які «виглядають» дивно по сусідству є одним із головних у Ловелла.

Вже на початку подорожі автора ми бачимо, що для поета світ жорстокий, це світ, який не може врятувати релігія чи політика. Остання строфа підтверджує цю точку зору автора: «Now Paris, our dark classic, breaking up...» [1, 6] («Париж, наш темний класичний, ти руйнуєшся.»). Поет покидає Рим, що руйнується, місто Бога і опиняється в такому ж жахливому місці - Парижі, місті людей. Також у цих рядках ми бачимо прийом передбачення, тут передрікається злам самого автора, що буде пізніше. Передбачення (foreshadowing) - також важливий для автора стилістичний прийом.

Наступні три поеми, що йдуть після «Beyond the Alps», розширяють ці теми та ідеї. Тему подорожі, тему безвихідності життя та безпритульності автора. Поема «A Mad Negro Confined at Munich» розкриває тему божевілля. Лексикон цієї поеми доволі вульгарний, крім того, вона дещо хаотична за структурою. Можна сказати, що самою структурою поеми Ловелл показує внутрішній хаотичний світ персонажу, якого він змальовує. Поет робить свого персонажа жертвою у квадраті, так би мовити. По -перше, він поранений у війні, по -друге, він - афроамериканець у час, коли афроамериканцям було дуже важко в суспільстві. Важливо відзначити, що персонаж Ловелла не винен ні в тому, ні в іншому, - так поет підкреслює несправедливість світу, яка часто залишається непоміченою.

Також в цій поемі ми зустрічаємо (вже не вперше в збірнику, але наголосити на цьому є більш доцільним) тваринну символіку, яка у цьому випадку вказує на духовне приниження. «In Munich the zoo's rubble fumes with cats; / ... /and pink the pigeons on the mustard spire / Who but my girl-friend set the town on fire?» [1, 25] («В Мюнхенському зоопарку каміння димить котами / ... / та рожеві папуги на піку кольору гірчиці / Хто як не моя дівчина підпалила місто?»).

Тут Мюнхен - це символ аду. Пахне в ньому не вогнем та сірою, а котами. За іронією, хижі коти на свободі, в той час, як люди в символічному плані ув'язнені. Для афроамериканського солдата війна не кінчається, в його хворому розумі тварини продовжують війну людей.

Для Ловелла неймовірно важлива тваринна символіка, яка зазвичай у нього означає людське становище взагалі та переживання окремої людини зокрема. Цією поемою автор передбачає теми божевілля, які будуть в четвертій частині. Важливо тут розуміти, що афроамериканський солдат - це недолюдина, якою поет боїться стати.

Друга частина збірки є автобіографічною (перша частина також була автобіографічною, але в метафоричному, а не буквальному сенсі). Якщо перша частина збірника викликає в уяві сцени з різних епох історії та взагалі рух та загальну незмінність подій історії (це так через незмінність природи людей), то друга частина говорить про сім'ю Ловелла. У цій сім'ї розлад та відчуженість стають домінантними. Описи у цій частині збірника не сентиментальні та чутливі, але неемоційні та жорстокі.

Батько Ловелла асоціюється в уяві поета з холодом та снігом, також автор на початку цієї частини описами свого батька передбачає пізніший лейтмотив одного суцільного кольору (сніг Ловелл уявляє суцільно та ідеально білим). В описі батька автор грається з старим висловом «fish out of water» («риба, викинута з води)»: «... he never deserted Boston and never / became Bostonian. He survived to drift / from job to job, to be displaced, to be / a fish out of water. He gasped and / wheezed with impotent optimism» [1, 34] («. він ніколи не покидав Бостону і ніколи / не став бостонцем. Він виживав, щоб дрейфувати / від однієї роботи до іншої, щоб бути заміненим, бути / рибою викинутою з види. Він задихався та / хрипів з безсилим оптимізмом»).

Слова «drift» (плити за течією), «wheezed» (хрипіти), «gasped» (задихатися) змушують уявляти картини води, темної та страшної. У своїй творчості Ловелл любить створювати певне відчуття у читача за допомогою ретельного підбору лексики. У цьому разі це дискомфортне відчуття недостачі повітря у страшній воді.

В останніх двох частинах відзначимо лише одну поему - «Skunk Hour», яка доволі повно виражає теми двох останніх частин і всього збірника взагалі.

Назва поеми лише наполовину стосується скунсів. Як ми уже побачили, у своїй творчості Ловелл грається подвійними значеннями та каламбурами. Назва «Skunk Hour» грає з назвою «witching hour», - що буквально означає: «північ». Північ - це темний та безлюдний час, коли місто пусте та моторошне. Подвійне значення - теж один із головних прийомів цього збірника, який Ловелл використовує дуже часто.

Поему доволі важко читати, особливо в перший раз. Деякі з рядків дуже довгі з багатьма приголосними, інші - короткі і мають легку для розуміння схему, через це у поемі створюється контраст і дещо змінюється сенс деяких коротких описових рядків. Наприклад, у п'ятій строфі ми маємо ці два рядки: «My Tudor Ford climbed the hill's skull» [4, 63] («Мій «Форд Тудор» підіймався по черепу гори») та «where the graveyard shelves on the town» [1, 63] («де кладовище стоїть наче на полиці міста»). Але останнє речення строфи дуже коротке: «My mind isn't right» [1, 63] («З моїм розумом щось не так»). Перехід з довгих, описових речень к простим, з поетичного пафосу до звичайних прозових речень, виділяє ці строфи і ми живо помічаємо їх. Також ці переходи з довгого до короткого, з поетичного до простого, передають непосидливість, хворобливість та непередбачуваність героя.

Те ж діється і з римою. Таке враження, що Ловелл хоче показати нам, як його поема (так само, як і її герой), намагається бути цілісною і чіткою, але постійно сходить з рейок.

Ловелл відомий як автор, що багато вкладає в свої твори. Вони часто починаються оповідальним стилем, але потім наче щось надривається у цій системі - автор переходить на щось зовсім інше, перебиває себе, або видає сміливі думки, яких читач не може очікувати через те, які строфи були до того.

Отже, можна сказати, що збірник Ловелла «Life Studies» є складним представником сповідальної поезії. Прийоми, які Ловелл найчастіше використовує - це метафора, символізм, передбачення, подвійне значення, оксиморон та каламбур. Також Ловелл через риму та саму структуру своєї поеми намагається зробити її більш складною і незвичайною.

Бібліографічні посилання

стилістичний мовний поетичний

1.Лоуэлл Р. T. Американская поэзия XIX-XX века / Р. Т. Лоуэлл. - М.: Ис- ток,1983.

2.Мулярчик. C. Д. Американская художественная культура в социально - политическом контексте 70-х годов XX века / С. Д. Мулярчик. - М.: Наука, 1982.

3.Фречек С. В. История литературы и мифология: Очерки по методологии и истории литературы / С. В. Фречек. - М.: Прогресс, 1975.

4.Хілден П. Л. Звуковая организация стиха и проблемы рифмы / П. Л. Хілден. - М.: Наука, 1973.

Размещено на Allbest.ru