Мовно-стилістичні особливості поетичного доробку Івон Боланд "TIrade for the mimic muse"

Характеристика системи стилістичних прийомів створення образності на основі поетичного доробку Івон Боланд "Tirade for the Mimic Muse". Специфіка мови художнього твору, низка концепцій. Погляди авторки на місце жінки у суспільстві на прикладі цього вірша.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 16.04.2020
Размер файла 16,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мовно-стилістичні особливості поетичного доробку Івон Боланд «TIrade for the mimic muse»

У статті робиться спроба охарактеризувати стилістичні прийоми створення образності на основі поетичного доробку Івон Боланд «Tirade for the Mimic Muse».

Специфіка мови художнього твору творилася поступово, обгрунтовувалася у низці концепцій. Найдавніша з них вбачала цю особливість у тому, що в мовній тканині твору є образні засоби (тропи і стилістичні фігури). У художньому тексті слово проходить складну трансформацію: від звичайного почуттєво - конкретного до естетичного почуттєво -конкретного, що сприяє створенню образності.

ХХ століття подарувало нам можливість познайомитися з відомою ірландською поетесою Івон Боланд, яка стала символом боротьби за політичне та соціальне життя свого народу. Її праці сфокусовані на ірландській національній ідентичності та ролі жінок в історії Ірландії. Івон Боланд можна уналежнити до письменників, які на власному житті відчули вплив політичних та соціальних перепитій свого часу. Проте спроба аналізу поетичного доробку І. Боланд була б неповною, якщо не дослідити заявленого авторкою концепцису, де описуються конфлікти чоловічої та жіночої статі в найглибших і найтісніших психічних місцях.

І.Боланд хоче бути індивідом, вільною у власних діях та вчинках, визначати самостійно її власне життя, але інші сили прагнуть контролювати її, змушують відповідати жіночим стереотипам. З дитинства, цікавлячись мистецтвом часів від Відродження до імпресіоністів, Івон бачила, що в видатних художників-чоловіків, таких як Ян ван Ейк, Едгар Дега, Жан Огюст Домінік Енгер та П'єр-Огюст Ренуар жінки були написані в традиційних «domestic or agrarian postures» / «домашніх або аграрних позах» [4, 113]. Боланд сприймає жінку більш чистою і покірною, вона часто пише, що жінка повинна бути ідеальною, незмінною, молодою, без макіяжу, ідеальною у всій її подобі. Один із таких робіт, де вона не тільки зображує жінку по-іншому, а й критикує її за поведінку, роблячи своє обличчя «голим» «Make your face naked» і бути самою собою, не боятися думати та говорити і є поема « Tiradefor the Mimic Muse».

З перших трьох рядків першої строфи Івон Боланд встановлює інтенсивний ворожий тон своїм зображенням жінки: «I've caught you out. You slut. You fat trout»/ «Я вас вигнав. Ти повія. Ти жирна форель». Авторка зневажає той поштовх у собі, що змушує її відповідати стереотипу, замасковувати (фарбувати) жіночі недоліки часу - старіння: «the lizarding of eyelids», «the whiskering of nipples», «the slow betrayals of our bedroom mirrors». Але вже у заключному розділі вірша автентичне Я придушило ті пристосовані імпульси: «I, who mazed my way to womanhood/Through all your halls of mirrors, making faces».

Зараз дзеркальне скло трісне та авторка обіцяє показати справжнє бачення світу, але це бачення вже не буде таким ідеальним («I will show you true reflections, terrors»). Ілюстрація до цього вірша змушує товсту, незграбливу жінку, подивитися у дзеркало і побачити ідеальну версію собі - струнку і фізично придатну.

Аналізуючи вірш «Tirade for the Mimic Muse» Івон Боланд слід велику увагу приділити не лише змісту, ай мовностилістичним особливостям, якими пронизаний вірш від першого рядка і до останнього слова останньої строфи. Вже в перші строфі авторка використовує непристойну лексику «slut», «whore», «the ruthless bitch», щоб показати неприязнь та зневагу до жінок, які слідують стереотипам, що були запрограмовані чоловіками. Чоловіки бачить лишень облік жінки, а відчути всю біль та трагічність долі героїні може лише жінка. У четвертому та п'ятому рядках Боланд намагається зобразити поведінку жінки - повії перед чоловіками «How you arch and pout in it! How you poach your face in it!», де «poach your face» - втратити репутацію, а також «pout» - незадоволена гримаса, тобто самій жінці її дії не подобаються і вона це робить через силу. Авторка використовує стилістичні засоби: анафору та риторичні оклики, щоб показати своє роздратування. Риторичні оклики призначені викликати певну експресію, ілюзію розмови, діалогу, що начебто відбувається у присутності читача і за його участю. Вирази, що вжиті за допомогою анафори «How you...How you» допомагають Боланд надати своєму творінню емоційність і значно підвищити експресивну виразність вірша.

«So here you are fumed in candle-stink» - де «here» - метонімія місця, адже це не певне місце, що має свою площу, а, навпаки, слово абстрактне, що зображує сферу діяльності цієї жінки.

Обираючи заголовок «Tirade for the Mimic Muse» письменниця вказує на проблему ідентичності, оскільки тирада означає: "довга гнівна мова критики та звинувачень", а муза - "рефлексивна думка".

Що стосується рими, то чітко зрозуміло, що другий рядок римується з третім, а четвертий рядок римується з п'ятим, тобто спостерігається вате - римування - коли рифмуються слова, які знаходяться посередині рядка. А ось сьомий рядок римується з десятим за допомогою кільцевого римування. Якщо звернутися до фонетичного рівня, то в цьому вірші трапляється окситонна (чоловіча) рима, в якій наголос на останньому складі (out- trout); ця рима має сильне звучання.

В останніх двох рядках першої строфи зустрічаються символи « Tirade» та «Muse». У цих двох символах, що не випадково стоять поруч, виражена система відповідностей між різними сторонами дійсності, а саме суспільством і особистістю. Греки вірили, що тріада - це символ абсолютної гармонії, а спільне завдання муз і полягало в тому, щоб привнести в життя гармонію.

Авторка описує жіночі хитрості «Eye shadow, swivel brushes, blushers, Hot pinks, rouge pots, sticks»/ «Тіні для повік, поворотні щітки, рум'яна, гарячі ролики, рушничні горщики, палички», які допомагають їй приховати своє справжнє обличчя за цією маскою макіяжу, що виступає захисною бронею як допомога сховатися від людей та злого світу.

Авторка залишає вказівку на політичний факт, використовуючи в третій строфі алюзію «witless empty rites»- бездушні порожні обряди, яка містить явну вказівку на політичний факт, зображуючи байдужість влади до тих, кого вже не має поруч, хто загинув на війні. Владу цікавить результат війни. З перерахуванням військової атрибутики «drums», «pipes», «chants», «rituals» автор показує обряд похорону воїнів « war-like men». Це перерахування формує монотонний ритм, що означає безжалісність влади, адже, замість того, щоб сказати останнє слово загиблим та їх сім'ям, влада включає одну й ту ж мелодію (яка упокоїла душі тисячі людей до) та слідує одному й тому обряду вже протягом декількох років.

Лексичний засіб метафора навмисно змушує нас поспівчувати цій жінці. Вже з першого рядка четвертої строфи зрозуміло, що жінка не може втекти від цієї тяжкої рутини, ніби прибита до гвіздка одежина, що не в силі вирватися від цього катування працею.

«The kitchen screw and the rack of labor,

The wash thumbed and the dish cracked»

У цьому вірші жодного разу не було згадано про чоловіка, але в четвертій строфі відчувається його присутність. Він наче не жива істота, він фантом, що вривається в життя слабкої жінки та знущається над нею та дітьми « The scream of beaten women, The crime of babies battered»/ «Крик побитих жінок, злочин немовлят побитих» таким чином, переконуючись в своїй неперевершеності «гідного» чоловіка.

Жінка шукає спокою за стінами передмістя «That seeks asylum behind suburb walls» /«Та шукає притулок за стінами передмістя» - те місце, де можливо бути вільною. Свобода означає відповідальність. Ось чому вона і боялась змінити своє життя раніше.

«This world I needed nothing else to know

But love and again love and again lovе»

Вона втомилася ... втомилася від вічної зими в душі ... втомилася від проблем, від цих постійних непорозумінь і недомовок ... втомилася від дикого виття в серці, від вічних побоїв і ненависті інших до неї ... втомилася від постійного прання брудної білизни та пелюшок серед купи посуду («In a nappy stink, by a soaking wash Among stacked dishes») ... втомилася від божевілля, яке відбувається всередині неї.

В п'ятій строфі зображений скритий символізм - розбитого скла («Your glass cracked»), яке було одним із головних атрибутів Св. Бенедікта після того, як він розшматував на дрібні частинки кришталеву чашу, уникнувши при цьому смерті від отруєння. Саме після цього випадку, в релігії розбите скло стали вважати символом очищення від поганого та прогону смерті. Івон Боланд також хотіла показати, що її героїня уникнула смерті, що вже хитро наближалась, та жінка змогла завчасно озирнутись і обійти її стороною.

Остання строфа - це розв'язка всього вірша. Івон Боланд також вірить на появу нової ЇЇ, використовуючи, метафоричний прийом «мої слова підстрибнули», тобто, різко змінились, набули нового значення My word leap»). Авторка дає нам надію, що колишнє життя героїні закінчилось, коли вона жила, користуючись косметичними хитрощами. «Among your pinks, your stench pots and sticks./They scatter shadow, swivel brushes, blushers» Вона обіцяє їй пробудити від того сну «I will wake you from your sluttish sleep». В цьому рядку Боланд використовує лексичний засіб алюзію - стилістична фігура, що містить указівку, аналогію чи натяк на певний факт. Жінка, яка повинна прокинутись від сну нагадує головного персонажа казки братів Грімм_-Білосніжку, яка після тривалого сну розпочала нове щасливе життя. Знову фігурує слово «slut»; Боланд використовує це слово в кінці шостої строфи з метою пов'язати її з першою строфою.

«You are the Muse of all our mirrors. ' Look in them and weep» сааме в цих останніх рядках авторка називає її музою дзеркал невипадково, використовуючи присвійний відмінок, що має характер більма, від якого важко позбутися і жінка виконує роль маріонетки цих дзеркал. Вона вже готова подивитися в них і змінити те життя, яким вона жила, слідуючи стереотипам інших, не маскувати і не боятися старіння, усміхнутися, побачивши, відображення справжньої себе в дзеркалі та прийняти себе справжню.

У цьому вірші авторка яскраво виражає свої погляди на місце жінки у суспільстві. Вона демонструє, що розуміння внутрішнього світу жінок та їх емоцій є важливим та з презирством змальовує дискримінаційний стереотип про те, що ідея вираження внутрішніх почуттів жінки повинна бути ретельно прихована.

БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ

стилістичний боланд вірш жінка образність

1. Леонова Ю. М. Анализ поэтического текста. Структура стиха. Л.: Просвещение, 1972. - 272 с.

2. Мороховский А. Н., Воробьева О. П., Лихошерст Н. И., Тимошенко З. В. Стилистика английского языка. - К.: ВШ, 1991. - 270 с.

3. Auge, Andrew. J. «Fracture and Wound: Eavan Boland`s Poetry of Nationality». New Hibernia Review 8.2 (2004): pp. 121-141.

4. Boland Eavan. Object Lessons : The Life of the Woman and the Poet in Our Time /Eavan Boland : W. W. Norton & Company, 1996. - 272 p.

5. Randolph A. Eavan Boland: A Critical Companion / J. A. Randolph // New York: Norton, 2008. - 262 p.

6. Villar A. Pilar. Eavan Boland`s Evolution as an Irish Woman Poet: An Outsider Within an Outsiders Culture. - Lewiston, NY: Edwin Mellen Press, 2007

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.