Граматична структура назв меблів житлового приміщення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Граматична структура назв меблів житлового приміщення

Безупинний процес пізнання світу зумовлює зростання потреб номінації - появу нових слів. У сучасному мовознавстві назви меблів житлового приміщення як частина реалій, що відображають культурно-побутовий та матеріальний світ українців, безперервно поповнюють свій склад, залишаючи ще чимало не вирішених питань, пов'язаних з новими назвами- словосполученями, які не були залучені до наукового обігу.

Метою цієї статті є аналіз структурно-граматичних особливостей меблевих найменувань, зокрема однослівних номенів та двокомпонентних назв-словосполучень.

Серед недавніх наукових досліджень граматичної структури різних тематичних груп української лексики та галузевих термінологій можна виділити праці О. Білоусової [1], О.Гурко [3], Н. Ктитарової [5], Н. Стаховської [6], Н. Яценко [7] та багатьох інших мовознавців. Однак граматична структура сучасних українських назв меблів житлового приміщення ще не була предметом лінгвістичного аналізу, чим і зумовлена актуальність теми запропонованої статті.

Система назв меблів житлового приміщення з погляду граматичної структури має переважно субстантивний характер. Така властивість зумовлена основною її функцією - номінативністю. Оскільки меблева лексика окреслена переважно назвами предметів, тому найчастотнішими серед назв меблів є саме іменники. В аналізованій системі найменувань іменники самостійно чи із залежними елементами становлять, за нашими підрахунками, 90 % одиниць.

Сучасні назви меблів житлового приміщення за морфологічною структурою є неоднорідними, що залежить від різноманітності способів їхньої номінації. Це передбачає поділ лексем за структурними особливостями. Для меблевої лексики характерні номени-однослови непохідні, які належать до власне української лексики, напр.: стіл (3, с. 6), крісло (14, с. 16), ліжко (9, с. 12), лава (10, с. 23) та похідні, напр.: шафка (10, с. 5), підставка (10, с. 2), надставка (10, с. 8), гардероб (1, с. 6), дитяча (10, с. 23), кухня (10, с. 2), вітальня (10, с. 9). Потреба відбити в структурі назв меблів житлового приміщення родо- видові та інші відношення спричинює творення складних слів і словосполучень. Складні назви представлені двома різновидами: композитами, напр.: санвузол (6, с. 12), євростандарт (10, с. 5), відеокабінет (10, с. 12), та юкстапозитами зі стрижневим компонентом-прикладкою на зразок стіл-тумба (10, с. 5), комода-бар (3, с. 14), стіл-топ (13, с. 15).

Значну частину зафіксованих назв меблів житлового приміщення становлять багатослівні найменування, що структурно співвіднесені з дво-, три- та багатокомпонентними словосполученнями, напр.: розкладний диван (13, с. 16), шафа з відсувними шухлядами (10, с. 13) та ін.

В основі словосполучень назв меблевих найменувань лежать родо-видові відношення, де іменник у називному відмінку виражає родову ознаку, а іменник у непрямих відмінках або якісні чи відносні прикметники (прості або складні) позначають видові ознаки. У досліджуваній лексиці основним типом складених утворень є іменні словосполучення атрибутивного характеру, і мотивовані вони здебільшого значеннями компонентів, що входять до їхнього складу. Опорними словами в складених найменуваннях постають однослівні лексеми, які можуть функціонувати переважно й самостійно.

Похідні двокомпонентні номінативні словосполучення, що є одним із засобів номінації серед назв меблів, набули значного поширення: обідній стіл (4, с. 17), дитячий стілець (10, с. 23), комп'ютерний стіл (12, с. 18), полиця для аудіоапаратури (10, с. 16), приліжкова шафка (10, с. 65). Їх утворюють через означування вихідних номенів-однословів. Прості словосполучення є основою багатокомпонентних утворень, у яких кожен атрибутивний компонент уточнює двокомпонентне найменування.

Перевагу назв-словосполучень можна пояснити тим, що однослови, з одного боку, вичерпали себе, а з іншого боку, залишається потреба номінації складних та складених понять, конкретизації об'єктів та понять з метою позначення їхньої сутності, відкриття нових сторін, явищ, що вивчаються [2, с. 100].

Двокомпонентні назви меблів мають безприйменникову й прийменникову структуру. У двокомпонентних прийменникових найменуваннях продуктивними є прийменники для та під, що виражають ознаку предмета за його призначенням; з (із), що виражає ознаку предмета за матеріалом; з (із), що виражає ознаку предмета за його походженням; на, що виражає ознаку предмета за його розташуванням.

Типовими двокомпонентними серед назв меблів житлового приміщення є такі структурні моделі:

1) двокомпонентнібезприйменниковісполуки

(субстантивно-ад'єктивні) з такими різновидами:

- прикметник + іменник у Н. в. (або навпаки ^ + А), де А - ад'єктив, N - номінатив). За своєю будовою прикметники- компоненти переважно прості: диван викотний (11, с. 12), крісло винтове (11, с. 11), крісло розкладне (11, с. 11), ліжко розкладне (11, с. 11), ліжко розсувне (11, с. 11), ліжко викотне (11, с. 13), системні меблі (11, с. 14), стелаж пересувний (12, с. 23), стелаж підвісний (15, с. 22), стелаж лівий, правий (15, с. 15), стелаж (кутовий) (зовнішній, внутрішній) (11, с. 13), письмовий стіл (11, с. 13), комп'ютерний стіл (11, с. 14), стіл розсувний (11, с. 16), стіл розкладний (17, с. 22), барний стіл (4, с. 21), столик журнальний (10, с. 34), столик пересувний (10, с. 38), туалетний столик (10, с. 14), тумба підвісна (10, с. 21), тумба приліжкова (12, с. 12), фасад скляний (10, с.24), фасад повний (без скла) (10, с. 244), більярдний стіл (3, с. 55), овальний стіл (11. с. 57), обідній стіл (14, с. 57), журнальний стіл (14, с. 57), викотний стіл (3, с. 12), відкидний стіл (11, с. 45), туалетний стіл (14, с. 56), полиця скляна (10, с. 12), полиця підвісна (10, с. 11), шафка кутова (верхня, нижня, внутрішня, зовнішня) (10, с. 245), шафка ліжкова ліва (10, с. 43), шафка ліжкова права (10, с. 43), шафка приліжкова (ліва, права) (10, с. 47), шафка висока (10, с. 16), шафка висока (ліва, права) (10, с. 187), шафка дзеркальна (10, с. 42), шафа дзеркальна - дзеркальна шафа (10, с. 42), шафа

сушильна (10, с. 25), шафа кутова (10, с. 26) та ін.

Серед назв меблів житлового приміщення є поодинокі субстантивно-ґенетивні словосполучення, що перебувають у відношеннях синонімії із субстантивно-ад'єктивними: столик для туалету - туалетний столик (10, с. 14). Для компонентів, утворених поєднанням двох іменникових основ, характерним є підрядний зв'язок, у якому головне слово вказує на назву предмета, а залежне - на ознаку;

- складний прикметник (композит) + іменник у Н. в.: двоярусна полиця (10, с. 18), дводверна, тридверна, чотиридверна шафа (10, с. 51), двоспальне ліжко (3, с. 23), односпальне ліжко (3, с. 24), двомісний диван (14, с. 35), чотирикутний стіл (14, с. 43), прямокутний столик (14, с. 34);

- дієприкметник + іменник у Н. в. (А+^: вібруючий диван (2, с. 6), вбудована шафа (2, с. 7);

2) двокомпонентні іменникові сполуки (субстантивно- субстантивні): іменник + іменник (А + А), що мають у структурі прийменники (для, із, на, з, під). Це словосполучення:

- іменник у Н. в. + іменник із прийменником «для» в Р. в.

^шафа для одягу (10), підставка для книг (2, с. 22),