Особливості лексико-семантичного способу термінотворення (на матеріалі української електроенергетичної термінології)

Размещено на http://www.allbest.ru/

термінотворення електроенергетичний лексичний семантичний

Стаття з теми:

Особливості лексико-семантичного способу термінотворення (на матеріалі української електроенергетичної термінології)

З.Й. Куньч, Л.В. Харчук

У статті проаналізовано специфіку використання лексико-семантичного способу в термінотворенні на матеріалі сучасної української електроенергетичної термінології. Виявлено основні тематичні групи електроенергетичних термінів, що утворилися лексико-семантичним способом, а також з'ясовано їхнє місце в терміносистемі та специфічні особливості їхнього функціювання в електроенергетичній галузі.

Ключові слова: українська мова, лексико-семантичний спосіб словотвору, українська електроенергетична термінологія, термінотворення, метафоризація.

В статье проанализирована специфика использования лексико-семантичного способа в терминообразовании на материале современной украинской электроэнергетической терминологии. Определены главные тематические группы электроэнергетических терминов, которые образовались лексико-семантическим способом, а также выяснено их место в терминосистеме и специфические особенности их функционирования в электроэнергетической отрасли.

Ключевые слова: украинский язык, лексико-семантический способ словообразования, украинская электроэнергетическая терминология, терминообразование, метафоризация.

The article is based on the material of the modern Ukrainian electric power engineering terminology and it analyzes the specific of the lexical-semantic derivation method. Lexical-semantic (semantic) way of derivation that is based on that the common word acquire in terminology a new lexical meaning, losing by the way a close semantic relationship with its generating word. Linguistically it leads to changes in the semantic structure of the word and produces homonyms. These phenomena comes up because along with the common words that are well known to the speakers appear the words, terms that denote some scientific concepts. Based on the chosen material from the Ukrainian electric power engineering terminology we identified the main thematic groups of the electric power terms that were formed in the lexical-semantic way: names of body parts of creatures, the names of objects or their parts, names of buildings, structures and names of physiological conditions, processes and actions. The research emphasizes that lexical-semantic (semantic) way of derivation actively finds itself in Ukrainian electric power engineering terminology. It should be noted that these term units that operate in UEET can also function as individual words and combinations of words as parts of terms. At the modern stage of development of the Ukrainian electric power engineering terminology we do not notice the high frequency derivation by the lexical-semantic way, but it still remains important process that is caused by indissoluble link between general use and scientific language and the metaphor penetration as a natural phenomenon in the modern Ukrainian electric power engineering terminology system.

Key words: Ukrainian language, lexical-semantic derivation method, Ukrainian electric power engineering terminology, derivation, metaphor.

У мовознавстві лексико-семантичним називають такий спосіб творення нових слів, за якого звукова оболонка твірного слова залишається незмінною, але набуває нового значення, і твірне слово перетворюється в такий спосіб у похідне [1, с. 188]. Під час творення слів лексико-семантичним способом не застосовують спеціальних словотвірних засобів, а формантом виступає зміна семантики. Український учений І. Ковалик підкреслює, що лексико-семантичний (семантичний) спосіб словотвору ґрунтується на тому, що з колишнього багатозначного слова виділяється омонім, який утрачає семантичний зв'язок зі значенням цього багатозначного слова й унаслідок додаткового навантаження отримує нове лексичне значення [7, с. 24]. Науковець так визначає цей спосіб: «лексико-семантичний спосіб - це навантаження новим лексичним значенням слова, яке існує у даній мові, при одночасному збереженні здебільшого первісного значення слова» [7, с. 51].

Наукова термінологія залучає лексико-семантичний спосіб для творення терміноодиниць, убираючи в себе значну кількість загальновживаних слів (пор. терміни гусениця, хобот, лапа, лопатка, хвіст, яблуко, чашечка тощо). Історичне термінологізування слів можна пояснити тим, що наукові поняття формують на підставі узагальнень, отриманих у процесі практичного пізнання світу, на підставі «мовних понять», на які накладаються логічно опрацьовані наукові поняття, як про це влучно пишуть мовознавці В. Даниленко й В. Марченко [3; 4; 11]. Лінгвістично це приводить до ускладнення семантичної структури слова, продукує омонімію, оскільки поряд з побутовими словами, що давно відомі мовцям, з'являються слова-терміни, які позначають певне наукове поняття [6, с. 215].

В. Даниленко слушно зазначає, що для технічної термінології цей процес творення був продуктивним уже у виробничо-промисловий період ручної праці, оскільки термінологічні одиниці зберігають риси конкретно-образного мислення, яке ґрунтується на зовнішній подібності предметів, явищ [3, с. 98].

Проблема впорядкування української науково-технічної термінології та вироблення підходів у термінотворенні перебуває в центрі уваги сучасних мовознавців, оскільки системність термінології - це одна з її визначальних ознак. Ці питання в різних аспектах розглядають у своїх працях такі вчені, як М. Гінзбург [14], А. Д'яков [2], Є. Карпіловська [5], І. Кочан [8], О. Кочерга [9], Л. Симоненко [13] та інші термінознавці. У своїй роботі ми проаналізуємо специфіку використання лексико - семантичного способу в термінотворенні на матеріалі сучасної української електроенергетичної термінології. Ця тема видається нам актуальною й потрібною, бо питання термінотворення цікавлять сьогодні не лише філологів, а й фахівців усіх спеціальностей, які дотичні до проблеми доцільності функціювання того чи того терміна. Адже лексико-семантичний спосіб передбачає використання усталених лексем, які, можливо, неповно або й хибно характеризують відповідне наукове поняття.

Завдання цієї статті - окреслити основні тематичні групи електроенергетичних термінів, що утворилися лексико-семантичним способом, а також з'ясувати їхнє місце в терміносистемі та специфічні особливості їхнього функціювання в електроенергетичній галузі.

Аналіз української електроенергетичної термінології (УЕЕТ) дав змогу виділити такі групи електроенергетичних термінів, що виникли лексико-семантичним способом унаслідок метафоричного переосмислення слів загальновживаної мови:

назв частин тіла істот (ребро, тіло, зубець, головка, жила тощо): лексему ребро використовують у таких електроенергетичних термінах-словосполуках, як ребро ізолятора (ізоляційна частина, яка виступає на тілі ізолятора та призначена для збільшення довжини шляху витікання струму) (1, с. 384); ребра графа (пара з'єднаних сусідніх вершин графа) (1, с. 384); тіло ізолятора (частина ізолятора, яка виконана з ізоляційного матеріалу і забезпечує механічну та електричну міцність) (1, с. 384); зубець обертової електричної машини (частина магнітопроводу між сусідніми пазами обертової електричної машини) (11, с. 135); головка ізолятора (верхня частина ізолятора, на якій кріпиться електричний провід чи арматура) (1, с. 88) Провід у складі кабелю в УЕЕТ номінують жилою (1, с. 113), цей термін використовують стрижневим у таких електроенергетичних термінах-словосполуках: жила заземлення (допоміжна жила, призначена для з'єднання металевих частин електричного пристрою, які не перебувають під робочою напругою, з контуром захисного заземлення) (1, с. 114), допоміжна ж., герметизована ж., ізольована ж., контрольна ж., багатодротова ж., нульова ж., основна ж., розщеплена ж., напівпровідна ж., суцільна ж., струмопровідна ж., ущільнена ж., екранова ж. Прикметник, утворений від цього іменника, уживають у таких термінах УЕЕТ як багатожильний кабель, б. провід, б. шнур;

назв предметів чи їхніх частин (подушка, гірлянда, екран, корона, короб, котушка, щит, щітка, ярмо, ящик тощо): кабельна подушка (внутрішня частина захисного покриття, накладена під бронею з метою захисту елемента, що перебуває під нею, від корозії та механічних пошкоджень стрічками або дротами броні) (1, с. 311); гірлянда ізоляторів (пристрій, який складається з кількох підвісних, рухомо з'єднаних між собою ізоляторів, які зазнають дії розтягувальної сили) (1, с. 86); екран (пристрій, що використовується для зменшення проникнення поля в певну ділянку) (1, с. 557), цю терміноодиницю використовують стрижневим терміном у таких

електроенергетичних словосполуках, як кабельний е., магнітний е., електричний е., електромагнітний е., електростатичний е.; корона (високовольтним самостійним газовим розряд, яким виникає в різко неоднорідному електричному полі поблизу електродів з великою кривизною поверхні) (1, с. 202), від лексеми корона утворено прикметник, що є стрижневим у терміносполуці коронний розряд, який є синонімом до вищезазначеного терміна; короб (закрита порожниста конструкція прямокутного або іншого перерізу, призначена для прокладання в ній проводів та кабелів, яку використовують для їхнього захисту від механічних пошкоджень) (1, с. 202). Прикладами цієї групи термінів, утворених лексико-семантичним способом, слугують і такі терміноодниці: котушка (сукупність витків, переважно

коаксіальних, з'єднаних послідовно) (1, с. 175), який є стрижневим у таких електроенергетичних словосполуках, як ідеальна котушка індуктивності, індуктивна котушка, котушка магнітного дуття комутаційного апарата, котушка обмотки електротехнічного виробу, котушка обмотки електротехнічного пристрою, котушка Петерсена; щит (металева конструкція закритого (шафового) або відкритого (панельного) типу, призначена для розташування та з'єднання електричних та електронних пристроїв; перетворення, розподілення та споживання електричної енергії; керування та захисту електрообладнання; електричних установок та установок електропостачання) (1, с. 553); щітка (струмознімач якоря машин постійного і змінного струму) (1, с. 553); ярмо (деталь з феромагнітного матеріалу, яка не несе обмотки та призначена, в основному, для замикання магнітного кола) (1, с. 590); силовий ящик (електротехнічний пристрій напругою до 1000 В, призначений для ввімкнення, вимкнення та захисту електричних кіл) (1, с. 591) тощо;

назв будівель, конструкцій (магазин, клітка, коридор, галерея тощо): магазин опорів (набір резисторів, розміщених у спільному кожусі) (1, с. 220); білчина клітка (тип конструкції короткозамкненого ротора двигуна) (1, с. 182); коридор розподільного пристрою (коридор для обслуговування камер або шаф розподільного пристрою, призначений для обслуговування апаратів і шин) (1, с. 202); кабельна галерея (надземна чи наземна закрита повністю або частково горизонтальна або нахилена протяжна прохідна кабельна споруда) (1, с. 81) тощо;

назв фізіологічних станів, процесів і дій (чутливість, стійкість, гнучкість, напруженість, відхилення, зсув, пробій, провал тощо): чутливість пускових та вимірних органів; утрати енергії (різниця між кількістю підведеної та корисної дії) (1, с. 332); утрати потужності (різниця між споживаною та корисною потужностями якої-небудь системи) (1, с. 331); стійкість енергосистеми (здатність енергосистеми повертатися до сталого режиму роботи після різного роду збурень) (2, с. 159); магнітне старіння (зміна магнітних властивостей матеріалу з часом за робочої температури і відсутності будь-якого стороннього впливу) (1, с. 458); живучість енергосистеми (здатність енергосистеми протистояти ланцюжковому розвитку аварійних режимів) (2, с. 59); добротність (коефіцієнт якості, що визначають як відношення абсолютного значення реактивної потужності до активної потужності) (2, с. 40); зсув фаз між напругою і струмом (алгебраїчна величина, яка дорівнює різниці початкової фази напруги та початкової фази струму) (2, с. 67); пробій ізоляції (дефект ізоляції обладнання, що може спричинити проходження недопустимого струму через цю ізоляцію чи через місце пробою) (2, с. 135); провал напруги (раптове значне зниження напруги в електропостачальній системі з подальшим його відновленням) (1, с. 351); навантаження енергосистеми (активна, реактивна чи повна потужність, що генерується, пересилається чи розподіляється в енергосистемі) (2, с. 97) тощо. Ці лексеми вживають в УЕЕТ і як окремі електроенергетичні терміни (споживання, гнучкість, відмова, витримка, балансування, напруженість, коливання, ввід, вивід, виводити, відвід, вимкнення, вироблення, відображення, відхил, відхилення, відшкодування, захист, дуття, коливання, ковзання, пробій, розподіл, завантаженнятощо) і як елементи термінологічних словосполук (жорсткість механічної характеристики електропривода, живий переріз, зсув фаз, зсув фаз трифазної обмотки трансформатора, пробій ізолятора тощо).

Спостерігаючи за залученим до аналізу термінологічним матеріалом, виявляємо, що в межах однієї термінологічної системи термін, який виник через метафоризацію загальновживаних слів (лексико-семантичним способом), здебільшо є однозначним, водночас його семантична структура виявляється досить складною. Зокрема, терміни, що виникли від назв частин тіла істот, назв предметів чи їхніх частин, назв будівель, конструкцій, набувають зовсім інших значень, ніж їхні загальновживані відповідники. Загальномовні конотації терміна звичайно відтиснені його основною номінативно-термінологічною функцією, але потенційно вони продовжують існувати. Прозора внутрішня форма закріплює термін за певним одним науковим поняттям та оберігає його від виникнення додаткових значень у терміносистемі.

Пам'ять мовців зберігає семантичний зв'язок між загальномовним словом і терміном, призводячи до полісемії, про що ми вже писали [10]. Однак нерідко цей зв'язок настільки затертий, що сприяє виникненню лексичної загальномовної омонімії, і це може стати предметом подальшого вивчення.

Терміни, що виникли внаслідок метафоризації назв фізіологічних станів, процесів і дій, виявляють тісніший зв'язок зі своїми загальномовними відповідниками, що можна пояснити їхнім абстрактним значенням у повсякденному використанні. У терміносистемі ці лексеми набувають конкретного змісту, проте їхнє основне семантичне поле не зазнає особливих змін, тому ці терміни варто вважати виявами багатозначності на загальномовному рівні.

Важливо наголосити, що поступ сучасної науки й техніки висуває чітко окреслені наукові принципи побудови найменувань з певними класифікаційними ознаками, а лексико-семантичний спосіб не може повною мірою забезпечити таку системність [6, с. 215]. В українській термінології спостерігаємо послаблення продуктивності лексико-семантичного способу термінотворення, бо він менш здатний задовольняти вимоги словотвірної чіткості терміносистем. Утім, цей спосіб продовжує відігравати певну роль у творенні термінів, оскільки має деякі переваги щодо інших способів, зокрема слова, утворені ним, короткі та легко запам'ятовуються [11, с. 38]. Л. Полюга слушно зауважує, що «хоч наука прагне, щоб кожен термін був моносемантичним, але в умовах розвитку знань це, по суті, стає неможливим. Термінологічні одиниці як словесні знаки в різних суміжних науках «обростають» новими семантичними відтінками. Ці термінолексеми з такими семантичними відтінками не стають окремими лексичними одиницями, а лише різними семантичними відгалуженнями, які реалізуються у відповідних ділянках науки чи виробництва» [12, с. 79].

Отже, проаналізувавши українську електроенергетичну термінологію (УЕЕТ), ми виявили чотири тематичних розряди термінів, що утворилися лексико-семантичним способом: назви частин тіла істот, назви предметів чи їхніх частин, назви будівель, конструкцій та назви фізіологічних станів, процесів і дій. Дослідження показало, що лексико-семантичний (семантичний) спосіб словотвору активно виявляє себе в українській електроенергетичній термінології. Він полягає в термінологізації мовних одиниць загальновживаної лексики, які повністю втрачають зв'язок зі своїм первинним значенням, набуваючи якісно нового семантичного навантаження, або зберігають певний зв'язок із твірним елементом. Зауважимо, що такі терміноодиниці функціонують в УЕЕТ і як окремі слова, і як складники термінологічних словосполук. На сучасному етапі розвитку української електроенергетичної терміносистеми ми не помічаємо високої частотності творення термінів лексико-семантичним способом, хоч усе ж це залишається актуальним процесом, який зумовлено нерозривним зв'язком між загальновживаною й науковою мовою, а також проникненням метафоризації як закономірного явища в українську електроенергетичну терміносистему.

Бібліографічні посилання

1. Вакарюк Л.О. Українська мова. Морфеміка і словотвір / Л. О. Вакарюк, С.Є. Панцьо. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2010. - 200 с.

2. Д'яков А.С. Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти / А.С. Д'яков, Т.Р. Кияк, З.Б. Куделько. - К.: ВД «КМ Academia», 2000. - 218 с.

3. Даниленко В. П. Лексико-семантические и грамматические особенности слов-терминов / В. П. Даниленко // Исследования по русской терминологии. - М.: Наука, 1971. - С. 7-67.

4. Даниленко В. П. Терминологизация разных частей речи / П. Даниленко // Проблемы языка науки и техники. - М.: Наука. - 1970. - С. 67-89.

5. Карпіловська Є. Семантична дивергенція українських термінотворчих моделей у природничих науках / Є. Карпіловська, О. Кочерга, Є. Мейнарович // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». - 2006. - № 559. - С. 3-6.

6. Книшенко Н. Семантичний спосіб творення термінів дорожнього будівництва [Електронний ресурс] / Книшенко. - Режим доступу: http://oaji.net/articles/ 2014/918-1416477876.pdf.

7. Ковалик І. І. Вчення про словотвір / І. І. Ковалик. - Львів: Вид-во Львівського ун-ту, 1961. - Вип. 2. - 84 с.

8. Кочан І. М. Трактування терміноелемента у сучасній науці / Кочан // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». - 2003. - № 490. - 3-11.

9. Кочерга О. Д. Деякі міркування про шляхи і манівці розвитку української наукової термінології / О. Кочерга // Сучасність. - 1994. - № 7-8. - С. 173-182.

10. Куньч З. Й. Полісемія в українській електроенергетичній термінології / З. И. Куньч, Л. В. Харчук // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». - 2016. - № 842. - С. 77-81.

11. Марченко В. С. Основні способи термінотворення / В. Марченко // Культура слова. - 1980. - Вип. 18. - С. 36-40.

12. Полюга Л. М. Ієрархія значень і укладання термінологічних словників / Л. М. Полюга // Теорія та прагматика термінологічної лексики: тези доповідей Республ. наук.- метод. конф. - К.: УМК ВО, 1991. - С. 79-80.

13. Симоненко Л. О. Актуальні проблеми сучасного українського термінознавства / Л. О. Симоненко // Українська термінологія і сучасність: зб. наук. праць. - К., - Вип. VIII. - С. 9-15.

14. Українська ділова і фахова мова: практичний посібник на щодень / уклад. М. Д. Гінзбург, І. О. Требульова, С. Д. Левіна та ін.; за ред. М. Д. Гінзбурга. - К.: «Фірма «ІНКОС»; Центр навчальної літератури, 2007. - 672 с.

15. Ілумачнии російсько-українсько-англійський словник з енергетики. Основні терміни: понад 3500 термінів / уклад. М. Д. Гінзбург, Н. І. Азімова, М. В. Чернець та ін.; за заг. ред. А. А. Рудніка. - Харків: [б. в.], 1999. - 752 с.

16. Українсько-російсько-англо-французький тлумачний словник основних термінів з енергетики та електротехніки / уклад. Є. С. Ємельянова, О. М. Мороз, Л. О. Семененко та ін.; за заг. ред. Є. С. Ємельянової. - Харків: Віровець А. П. «Апостроф», 2012. - 264 с.

Размещено на Allbest.ru