"Смак" брекзиту крізь призму когнітивної лінгвістики та лінгвостилістики

Постановка проблеми. Публіцистична форма є прекрасним макетом для формування, модифікації, актуалізації політичної думки. Це інформаційна кухня, на якій готуються метафори, аналогії, гра слів, вся різновидність емоційно маркованої лексики, якою годують виборця для пробудження потрібної психоемоційної реакції та формування електоральних настроїв. Розмаїття дивних страв британської внутрішньополітичної кухні та зовнішньополітична кухня взаємин з ЄС здатні задовільнити смак будь-якого вибагливого гурмана-лінгвіста. Тому вважаємо актуальним дослідження особливостей актуалізації концепту «Брекзит» у дискурсивному просторі крізь призму лінгвостилістики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Система концептуальних метафор є узагальненим досвідом взаємодії людини з навколишнім світом [1, с. 9]. На основі семантики метафор можна вивчати політичну історію країни, на основі розпо- всюдженості тих чи інших метафоричних моделей -- скласти уявлення про ситуації, у якій вона опинилася [15, с. 61]. Вітчизняні науковці теж плідно працюють, досліджуючи можливості й специфіку концептуальної метафори англійськомовного політичного дискурсу: Л.Л. Славова (2016) описала кулінарну метафору в американському та українському політичному дискурсі [15]; Л.Л. Ільниць- ка (2009) на матеріалі передвиборчої кампанії 2008 року в США визначила особливості використання, основні функції та види метафор у промовах політиків [4]. О.В. Безугла (2013) розглядає типову для американського політичного дискурсу метафору часу та основні типи темпоральної метафори, виокремлено низку сфер-джерел, необхідних для осмислення того чи того аспекту часу [2]. А.О. Попова (2003) визначила типологію когнітивних метафор в українській, російській та англійській мовах [12]. До того ж з погляду етнолінгвістики, метафора й концепт -- взаємодоповнювані явища, а тому мусять досліджуватися в тісному зв'язку з когнітивни- ми процесами [17, с. 127--130].

Дослідниця Т. Лопушан помітила, що «особливо виразно ставлення до концепту їжа постає у моменти переломні, коли зміни соціальні неминуче супроводжуються психологічними» [9]. Ця думка переконливо підтверджує зацікавленість, яку лінгвісти виявляють до концепту їжі в умовах сучасної політичної та економічної кризи англійського суспільства. Адже, «їжа відображає склад національного характеру, внутрішню культуру, винахідливість у створенні повноти людського буття. Вживання традиційної їжі маркує стандарти життєдіяльності, означає поновлення родових зв'язків, а, отже, повернення в простір сакрального» [10, с. 13].

В основі метафори лежить аналогія, яка може бути денотативною, коли мова йде про візуальну схожість, і асоціативною, коли схожість має імпліцитний, завуальований характер [3, с. 125]. Новий фрагмент дійсності концептуалізується у метафорі за аналогією зі сформованою системою понять, завдяки цьому ми можемо застосувати досвід, набутий в одній сфері, для вирішення проблем в іншій сфері [3, с. 125--126].

Крім лексики навантаження, у політичній комунікації використовують стилістичні способи [11, с. 677--683] посилення емоційно-психологічного впливу мови, які активізують ефект навіювання та емоційного «залучення» аудиторії. Ці способи можна поділити на дві групи за ступенем їхньої вживаності та тією роллю, яку вони відіграють у сугестивному впливі. У першу групу входять такі прийоми стилістичного синтаксису, як: повтор, парцеляція, паралельні синтаксичні конструкції, емоційне протиставлення. До другої групи належать елементи так званої «мовної гри», що виконують роль «емоційних сигналів», доповнюють та посилюють ефективність прийомів першої групи (метафора, антитеза, риторичне запитання). Вирішальну роль в семантичній політиці відіграють політичні метафори з їхнім значним потенціалом сугестії.

Саме завдяки метафоричному способу вираження (мовному або візуальному) вдається ефективно надавати стійкі значення політичній інформації. Влада, що завжди частково дискредитує себе в очах виборців, особливо потребує влучної сигнальної метафори, що може реабілітувати її політику, тоді як опозиція ще може волати до здорового глузду і здатності виборців міркувати, щоб спонукати їх замислитися про реальні наслідки здійснюваної політики [8, с. 204-207].

Метою статті є виявити та проаналізувати особливості концепту «Брекзит» у межах когні- тивної лінгвістики та лінгвостилістики на матеріалі інтернет-видань: The Gurdian, The Daily, The Economist, The Independent, The Daily Mail, The Telegraph, The London Economic (2016-2019).

Виклад основного матеріалу дослідження. Для сучасного політичного дискурсу характерною є тенденція відходу від дипломатичного протоколу. Важливу роль у цьому відіграє розвиток і популяризація інформаційних технологій. Проте занурення в інформаційний світ без наявного критичного мислення чи здорового глузду може зіграти злий жарт: віртуальне, нав'язане нам стає більш справжнім і близьким, ніж реальне [7].

Отож, розглянемо метафори та аналогії, які допоможуть краще пізнати смак Брекзиту. Перший міністр Шотландії Нікола Стерджон, Ендрю Девіс, лідер консерваторів Уельсу, і тіньовий канцлер Джон МакДоннелл, серед багатьох інших, нагадали нам: «Брекзит означає сніданок». Найважливіша їжа яскравого нового дня? Або просто два слова, які звучать досить схоже? Великобританія повинна вирішити [24]. Тому для деяких Брекзит трохи схожий на приготування торту (making a cake), виймання яєць із омлету (taking eggs out of an omelet) або невпевненість у найкращому способі заварювання чашки чаю (being unsure of the best way to brew a cup of tea). Нитка, що проходить через ці аналогії, -- це бажання порівняти Брекзит з аспектами реального життя, які люди можуть зрозуміти, повернути його з абстрактного світу політичних висловлювань та правових суперечок [19]. Велика Британія є частиною омлету на внутрішньому ринку,... і відхід від цього технічно є дуже складним питанням» [26].

Грецьким словом «аналогія» (що означає відповідність, подібність, пропорція, співмірність) позначається подібність предметів та явищ в будь-яких властивостях, ознаках та відношеннях [16, с. 26]. Проведення аналогії між об'єктом дослідження -- політичним процесом, -- та моделлю, яка містить суміжні риси, допомагає використовувати моделювання у вивченні політичних процесів. Важливою відмінністю аналогії від метафори є спрощення процесу пізнання, в той час як метафора цей процес ускладнює. Отож, розглянемо найпоширеніші аналогії концепту Брекзит, які переплітаються з концептом «їжа».

1) Brexit is a kebab shop. «Brits are really enjoying this analogy comparing the EU referendum to a bad night out» [37]. Британці справді насолоджуються цією аналогією, порівнюючи референдум ЄС з поганим вечором в шашличній. Адже, все виглядає так, ніби ви вечеряєте з товаришем в шашличній, котрий враз каже: «щось мені тут не подобається, підемо кудись ще».

2) Brexit is poor quality restaurant. «Viral restaurant analogy brilliantly explains the logic of a second Brexit referendum» [21]. Брекзит порівнюється з рестораном, який хоч і славиться своїми стравами з курятини, але готовий запропонувати клієнту вишукані рибні страви. І поки клієнт чекає три години, два кухарі, які пообіцяли приготувати рибу звільнились, а третій обіцяє принести рибу протягом наступних п'яти хвилин.

3) Brexit as a submarine made out of cheese. «Even the Daily Express, the arch-Brexiteer rag, seemed to delight in the description of Brexit as a submarine made out of cheese» [43]. Без сумніву, професор з Гарвардського університету, провівши таку аналогію, мав на увазі «правильний» британський сир, хоча, як виявилося, підводній компанії фактично не належить жоден сирний підводний човен, і вона просто скопіювала свої права та норми з місцевого ресторану фондю.

4) Brexit is making a cup of peppermint tea. «KEEP CALM & CARRY ON - BREXIT: BREWING EXIT?»; «Tea bag IN or OUT?», Brits ask you when brewing your cup of tea» [35]. Британці гордяться своїм статусом «чайної країни» і вважають, що секрет їхнього довголіття криється в багатовікових традиціях англійського чаювання [28].

5) Brexit is a dog's dinner. «Teresa brexit deal is a dog's dinner» [40]. Ідіома: a dog's dinner в перекладі означає ситуацію чи подію, хаотично, погано організовану [27]. Данієль Елькан, організатор маршу та мітингу Wooferendum у Вестмінстері сказав: «Наші чотириногі друзі гавкають, тому що Brexit -- це рецепт катастрофи. Це собачий обід, який ніхто не повинен ковтати [34].

6) Brexit is a cake. «Brexit, explained via cake analogy» [18]. Торт -- це ще одна національна одержимість британців. Тому, ця аналогія неодноразово згадується в багатьох медія у найрізноманітніших її інтерпретаціях. Батьком цієї аналогії можна вважати Бориса Джонсона, який стверджував, що Великобританія могла б "мати свій торт і з'їсти його" під час виходу з Євросоюзу. «... the U.K. could "have our cake and eat it" as it leaves the European Union» [29]. Філіп Хаммонд сказав: «компроміс -- це мистецтво ділити торт таким чином, щоб усі вважали, що він має найбільший шматок» [32]. Марк Керні зауважив: «Невдовзі ми всі почнемо з'ясовувати, наскільки Brexit -- це приємна прогулянка по гладкій стежці до країни торта та споживання» [39]. У своєму викривальному зверненні до британського міністра закордонних справ Дональд Туск, президент Європейської ради, критикував прихильників «філософії торта» [31]. Іронією та сарказмом просочений «рецепт» Брекзит торту, де основними інгредієнтами є жадність (greed), блеф (bluff), шантаж (blackmail), марні погрози (bluster) і т.д, і головне, щоб під час змішування все проводилось під гучні крики [33].

Аналогія торту породила навіть кілька неологізмів, серед них «cakeism» і похідний від нього прикметник «cakeist». Наведемо визначення даного слова: «Cakeism is the belief that you can have all the benefits of a particular thing but none of its disadvantages, especially in relation to the United Kingdom's negotiations on leaving the European Union» [36]. Тобто, «кейкеїзм» -- це віра у те, що ти можеш мати всі переваги певної речі, але жодних її недоліків. Будь-який «cakeist» стверджує, що він може домовитися про угоду з усіма перевагами членства в ЄС, відмовляючись від своїх обов'язків [42].

Ще один неологізм -- це eggsit. «Brexit, it seems, could mean eggsit» [22]. У цій статті висловлюються припущення про формування цінової політики на різні продукти вже після цьорогічної Пасхи [23]. Проте, цей неологізм виник ще на початку поширення терміну Брекзіт, коли точилась суперечка про те, як правильно його вимовляти [41]. Поняття «гра слів» та «каламбур» найчастіше ототожнюються в лінгвістиці. Так, Т.П. Карпухіна зазначає, що ці поняття визначаються як засоби художньої виразності, які функціонують в мові як жарти, створенні на основі полісемії, омонімії та схожому звучанні слів [6, с. 81]. Використання засобів мовної гри дозволяє продемонструвати власну ерудицію, рівень володіння мовою, риторичну вправність. Пропонуємо наступні приклади:

1) «Why does Britain like tea so much? Because tea leaves». Гра слів побудована за допомогою омоформ (різних за значенням слів, однакове звучання яких зберігається лише в окремих граматичних формах). Так,слово «leaves» означає листя (чаю, в даному прикладі) і покидати. Тож, слухач сам повинен додуматись чому британцям подобається чай, чи через його листя, чи тому, що Британія залишає ЄС? [38].

2) «I'm going to go on a Brexit diet. The pounds will drop fast». Тут гра слів відбувається завдяки омонімам: pounds -- 1) фунти стерлінги; 2) кілограми [38]. Щоб зрозуміти дану гру слів, нам слід пов'язати рішення проблеми Брекзит з рішеннями метафоричної проблеми і за вченням школи менеджменту ми отримаємо рівняння: Підрахунок калорій = Контролюйте витрати [13].

3) «Check out the guy who wanted Brexit [Boris Johnson]. What a tall drink of gravy, more like 'Game of Scones'! He looks like Donald Trump if he drowned.» - Conan O'Brien's 'Brexitbot' [38]. У цьому прикладі фонетичний каламбур формується на схожому звучанні слів «Scones» та «Thrones». Використання таких співзвучних слів мовцем створює, в першу чергу, гумористичний ефект, оскільки слово «scones» в перекладі на українську означає «булочки» і в дослівному перекладі означає «гра булочок», а не Гра престолів (американський телесеріал у жанрі фентезі).

4) «Remember when Boris Johnson said that his Brexit deal was «oven ready»? Well, now he's decided that it was the wrong recipe» [20]. У цьому прикладі каламбур «oven ready» імпліцит- но передає значення «almost ready». Задіяно сатиричний ефект емоційного протиставлення, який підсилює невдале рішення проблеми Брекзит, коментуючи, що це був «wrong recipe» («невдалий рецепт»). У буквальному перекладі «oven ready» означає заздалегідь приготовлену їжу, яка далі буде випікатися у духовці. Цей каламбур перегукується з «almost ready» («майже готовий»). Імплікація передбачає щось заготовлене з очікуваним наслідком, проте у будь-який момент остаточний результат може виявитися невтішним.

На думку The Independent, до такої степені британці наситились кулінарними та іншими метафоричними шедеврами на тему «Брекзит», що їх усіх уже тошнить від цього слова [30]. Отож, Борис Джонсон пообіцяв закрити відділ Брекзит після 31 січня 2020 р. і заборонити чиновникам вживати слово на букву «Б» [25].

«Чи підуть європейські лідери на достатню кількість косметичних поступок Джонсону, щоб «підфарбувати свиню» в угоді Мей, а Борис потім, як то кажуть, «приніс додому бекончик»? Напевно, відповідь буде «так». Як і Джонсон, лідери ЄС відчайдушно хочуть завершити сагу Брекзіту» [5]. Авторські гіперболізовані метафори («підфарбувати свиню» та «приніс додому бекончик») виражають загострення та висміювання ситуації, яка склалася. концепт лексика метафоризація мовлення

Очевидно, прем'єр-міністр сам вирішив закінчити приготування дуже вишуканої страви під назвою «Брекзит», отримавши у подарунок під Різдвяну ялинку чудодійний рецепт, який колишня господиня британської кухні не змогла відтворити [14]. Направду, всім по цю і по іншу сторону океану цікаво дізнатись чим закінчиться цей «кулінарно-гастрономічний дискурс 2Б»: Брекзитом Бориса чи Валтасаровим Бенкетом?

Висновки та перспективи подальших досліджень. Проаналізовані тексти дають підстави вважати, що метафоричний вислів передає більше інформації порівняно з буквальним і водночас акцентує на найсуттєвіших, з погляду суб'єкта мовлення, ознаках реалії. Оцінюючи роль метафори як засобу акцентації, можемо припустити, що ЗМІ свідомо привертають увагу насамперед до негативних явищ і процесів у політичному житті. Метафора дозволяє певним чином передбачити розвиток політичних подій, наштовхнути читача на потрібну думку; такий спосіб «доопрацювання» інформації є особливо ефективним, бо читач доходить висновку самостійно.

Матеріал дослідження викладено у спосіб, який дозволив здійснити порівняння концепту «Брекзит» з кулінарією. Це дозволило виокремити ма- ніпулятивні твердження, виражені за допомогою лінгвістичних маркерів, і виявити їхні есплікації та імплікаЦї. Крім того, у кожному виокремленому прикладі з інтернет-видань проаналізовано ідіоми, метафори, гру слів, особливості вживання експресивної лексики тощо. Перспективою дослідження вважаємо подальші наукові розвідки з виокремленням концептуальних метафор та лінгвостилістичних особливостей мовлення у політичному дискурсі.

Список літератури