Лексико-семантичні перетворення фразеологічних одиниць (на матеріалі української історичної прози другої половини XX ст.)
На матеріалі історичних романів українських письменників досліджено особливості функціонування трансформованих фразеологічних одиниць. Увагу зосереджено на лексико-семантичній модифікації. Поширення компонентного складу традиційної фразеологічної одиниці.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.04.2020 |
| Размер файла | 28,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Т.В. Кедич
ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРИЧНОЇ ПРОЗИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ.)
У статті на матеріалі історичних романів П. Загребельного, Р. Іваничука, Р. Іванченко, Ю. Мушкетика досліджено особливості функціонування трансформованих фразеологічних одиниць, зокрема увагу зосереджено на лексико-семантичній модифікації. Виявлено, що одним з уживаних прийомів є поширення компонентного складу традиційної фразеологічної одиниці. З'ясовано, що у власне фразеологізмах замінюють зазвичай дієслівний компонент; між нормативними й авторськими словами-замінниками не простежується певний системний зв'язок, оскільки він вмотивований контекстом, проте слова-замінники можуть перебувати в тематичних та синонімічних відношеннях.
Ключові слова: фразеологічна одиниця, трансформація, оказіональне вживання, поширення, вклинювання, заміна компонента / компонентів.
фразеологічна одиниця лексичний семантичний модифікація
В статье на материале исторических романов П. Загребельного, Р. Иваничука, Р. Иванченко, Ю. Мушкетика исследуются особенности функционирования трансформированных фразеологических единиц, а именно их лексико-семантическая модификация. Установлено, что одним из распространенных приемов является расширение компонентного состава традиционной фразеологической единицы. Выявлено, что авторы художественных текстов чаще заменяют глагольный компонент; между нормативным и авторским словами-заменителями нет систематической связи, так как такая замена зависит от контекста, но компоненты - заменители могут вступать в тематические и синонимические отношения.
Ключевые слова: фразеологическая единица, трансформация,
окказиональное применение, расширение, вклинивание, замена компонента / компонентов.
The article covers the study of peculiarities of functioning of transformed phraseological units in novels bu P. Zagrebelnyi, R. Ivanichuk, R. Ivanchenko, Y. Mushketyk. It is set that one of the widespread means is the expansion of the component composition of a traditional phraseological unit. It is revealed that authors of artistic texts often substitute the verbal element; there is no systematic connection between normative and author words-substitutes as every substitute © Кедич Т. В., 2018 depends on the context, but the components-substitutes can create thematic and synonymic relationship.
Key words: phraseological unit, transformation, occasional application, expansion, wedging, substitution of the component / components.
Художній текст являє собою складну систему різностильових і різнопланових одиниць, оскільки в мовній тканині художнього твору будь-яка мовна одиниця по-різному впливає на розкриття образу, на вираження особистого ставлення письменника до зображуваного, набуває особливого естетичного значення. Значне місце серед використовуваних засобів у мовній тканині художнього тексту посідає фразеологія. Образність семантичної структури багатьох фразеологічних одиниць, метафоричність, емоційність, експресивно- стилістичне забарвлення розширюють межі їхнього використання в художньому мовленні.
В останні десятиліття у фразеології помітно активізувалася тенденція до оновлення компонентного складу стійких сполучень слів - власне фразеологізмів, прислів'їв, приказок та крилатих висловів. І передусім в актуалізації наявних фразеологічних одиниць помітну роль відіграє трансформація. Трансформація фразеологізмів є одним з найпроблемніших питань у мовознавстві, оскільки вона зумовлена насамперед екстралінгвістичними чинниками. Оказіональну видозміну стійких словосполук уможливлює їхня відносна стійкість, семантична нерозкладність, нарізно оформленість, відтворюваність. «У разі оказіонального вживання фразеологічних одиниць, - зазначав
0. Кунін, - можлива заміна компонентів, уклинювання слів і змінних сполучень, часто ускладнене лексичними змінами, додавання змінних компонентів, синтаксична деформація. У разі оказіонального перетворення фразеологічних одиниць у певних контекстах вони дають додаткову інформацію, обсяг якої вимірюється ступенем відхилення від їхнього звичайного вживання» [8, с. 10].
Традиційно трансформації фразеологічних одиниць поділяють на дві основні групи: семантичну й структурно-семантичну. До прийомів семантичної трансформації належать власне семантичні трансформації (зміна фразеологічного значення в певних контекстуальних умовах), подвійна актуалізація фразеологізмів.
1. Гнатюк уважає, що семантичні перетворення полягають у тому, що «...значення фразеологізму розкривається ширше, або
підкреслюються якісь особливі відтінки цього значення, або, врешті, просто одне значення підмінюється іншим» [5, с. 5-6]. На основі традиційної клксифікації прийомів трансформації науковці виокремлюють такі різновиди структурно-семантичних видозмін фразеологічних одиниць: поширення фразеологічних одиниць, заміна компонента або компонентів, скорочення компонентного складу фразеологічних одиниць, натяк (фразеологічна алюзія), контамінація [1; 2; 3; 5; 13; 6; 11].
Особливістю оказіональних лексико-семантичних перетворень фразеологізмів є те, що структура таких фразеологічних одиниць залишається незмінною, а конкретизатори (додаткові компоненти) допомагають художникам слова посилити, конкретизувати значення фразеологізму. Постійний склад компонентів збільшують за рахунок додавання або заміни авторськими (оказіональними) елементами, що дає змогу письменникам створити відповідний стилістичний ефект. Серед лексико-семантичних модифікацій виокремлюємо поширення фразеологізмів, заміну компонентів, які охоплюють вклинювання, додавання оказіональних компонентів до початку або до кінця фразеологічної одиниці.
Трансформації фразеологічних одиниць через поширення їхнього складу належать до найчисельніших модифікацій не лише в українській історичній прозі другої половини ХХ ст., а й в українській мові зокрема. Суть поширення полягає в тому, що до традиційної структури сталих сполучень слів уводять «такі слова чи словосполучення вільного вжитку, які надають фразеологізмові більшої конкретності, наближаючи його до тієї ситуації, в якій фразеологізм використаний» [4, с. 119]. В основу класифікації основних типів поширення фразеологічної одиниці фразеологи переважно кладуть відношення відповідних поширювачів до членів речення [3; 4; 7; 14]. Унаслідок цього виокремлюють три типи поширення компонентного складу фразеологічних одиниць: атрибутивне, об'єктне та обставинне [7; 4]. Класифікуючи явища модифікації фразеологізмів, зокрема поширення, дослідники зважають і на позицію поширювача щодо фразеологічної одиниці, на основі чого виділяють: препозитивні, інтерпозитивні та постпозитивні [4; 7; 10].
Однак потрібно зазначити, що на сьогодні дискусійним залишається питання про значення модифікованого сталого сполучення слів, яке постало внаслідок поширення оказіональними компонентами. Так, зокрема, В. Мокієнко наголошує, що за експлікації (оновлення, «розшифрування» або створення образу) фразеологічне значення усталеної одиниці є тим самим, а додаткові компоненти лише «підсилюють експресію стійкого сполучення» [9, с. 131]. І. Гнатюк зазначає, що «...семантико-стилістичні відтінки, які вносять оказіональні елементи в семантичну структуру фразеологізму, характеризуються двоїстою природою. З одного боку, вони відновлюють пряме лексичне значення пояснюваного компонента, з іншого - конкретизують, уточнюють, підсилюють значення всієї фразеологічної одиниці, відносячись до фразеологізму в цілому, а не до окремих його компонентів» [4, с. 128]. Додаткові компоненти, що розширюють усталену структуру фразеологічної одиниці, на думку В. Папіш, служать образними конкретизаторами й уносять у фразеологічну семантику додаткову інформацію, оцінну та емотивно-оцінну модальність [10, с. 16].
Спостереження над процесом поширення фразеологічних одиниць в історичній прозі другої половини ХХ ст. відомих українських письменників П. Загребельного, Ю. Мушкетика, Р. Іваничука, Р. Іванченко свідчать про те, що оказіональні елементи, введені до структури сталих сполучень слів, увиразнюють, посилюють, конкретизують значення фразеологізмів, сприяють появі нових експресивних відтінків.
Одним з основних прийомів лексико-семантичних перетворень фразеологізмів є інтерпозитивне поширення, що отримало назву вклинювання [7]. Стилістичний потенціал вклинювання є надзвичайно вагомим, оскільки автори використовують його для підвищення експресивності та емоційності висловлення [7, с. 13]. За такої модифікації до традиційної структури сталих сполучень слів вводять оказіональні компоненти, що функціонують переважно як пояснювальні слова до постійних компонентів фразеологізмів. Вклинювання сприяє гармонійнішій взаємодії фразеологічних одиниць з безпосереднім словесним оточенням, увиразнює висловлення та зближує значення фразеологічних одиниць, їхню образність з умовами конкретного контексту.
Здебільшого поширення зазнають власне фразеологізми, оскільки вони є двокомпонентними й створені за моделлю звичайних словосполучень, у яких головне слово виражене дієсловом, а залежне - іменником. Поширювачем є означення, роль якого зазвичай виконують прикметники: У Венеції Джованні Тьєполо був приставлений до польського принца комісаром купецької республіки, вмів показати всі приваби цариці Адріатики і відтоді заволодів податливим серцем майбутнього польського владці (3, с. 105), пор.
вихідне: заволлдівати серцем; Свидрогайло кинув гострий погляд на чоловіка, зустрівся з його пильними й розумними очима, що пазили князя з-під кошлатих брів, і відказав... (6, с. 29), пор. традиційний: кинути погляд; Ой, синочки мої, соколята, ростіть швидше, бо треба вам ставати на велику прю, багато ворогів понищити довкола себе, які розшматували і розтягли землю руську (9, с. 9), пор. вихідне: ставати на прю; Проливають християнську кров за уряди, за маєтності, за млини, а Крим при такій лихій годині нас дотирає (12, с. 76), пор. вихідне: проливати кров; Іди тепер спокутуй християнській гріх в мечеті (4, с. 479-480), пор. вихідне: спокутувати гріх. Можливе також вклинювання двох узгоджених означень: Та мова моя мала бути попереду, а тим часом тривало криваве замирення на Україні, кров лилася ріками й при доброму, мовляв, королі, шляхта норовила запрягти народ мій у невільницьке підданчеське ярмо (3, с. 20), пор. вихідне: запрягти в ярмо; Мелхіседек підвівся і, виступивши на світло та ще раз обвівши всіх довгим, пронизливим поглядом, гаряче карбував... (10, с. 244), пор. вихідне: обводити поглядом; Рожевий світ у його диких чорних очах потемнів (9, с. 11), пор. вих.: світ у очах потемнів; Були вони тільки вдвох, тітка ще молода, - та й яка вона йому тітка, сьома вода на вчорашньому киселі, - їй років тридцять п'ять (12, с. 201), пор. вих.: сьома вода на киселі.
Інтерпозитивне означення-поширювач конкретизує значення фразеологізму, вносить у семантику фразеологічної одиниці відтінок оцінювання, точніше передає ставлення письменників до того чи того персонажа роману, описуваної події.
Окрім прикметників, функцію означення, уживаного в інтерпозиції, нерідко виконують і займенники. Присвійні та вказівні займенники, що поширюють фразеологізм, здебільшого не вносять змін у його семантику, а лише конкретизують значення фразеологічної одиниці: Коли ж бо посмієш не прийти сюди на кожне ранішнє і вечірнє богослужіння, наречемо тебе безумною, і вік свій скоротаєш у тімархане серед божевільних (4, с. 400), пор.: коротати вік; Три дороги - і всі в нікуди. Бо козацька вольниця доживає свого віку на чужині, гетьмани з автократів прислужниками стали... (5, с. 177), пор. вихідне: доживати віку; Ну, якщо знаєш, мусиш знати й інше. Горбатий ти, вибачай, але душа в тебе чесна. Б'ю тобі за це чолом, - кошовий справді здійняв шапку й вклонився старому (12, с. 739), пор. вихідне: бити чолом.
Аналізований матеріал дає змогу виокремити й таке вклинювання, коли структура фразеологізму поширюється обставинними компонентами, що надають висловленню емоційно- експресивного забарвлення. Так, наприклад, П. Загребельний в історичному романі «Роксолана»: Той, навіть забувши про султана, роззявив подивовано чорного рота (2, с. 77) до складу фразеологічної одиниці роззявляти рота вводить прислівник подивовано, що передає емоційний стан персонажа роману. Крім того, тут відбулося подвійне поширення компонентного складу фраземи, пор.: роззявляти рота + подивовано ^ роззявляти подивовано рота + чорний ^ роззявляти подивовано чорного рота. Вона не підвелася, тільки скрушно глянула на невільницю, потім її скляні очі надовго вп'ялися в татарина і враз погасли, збайдужіли (4, с. 389) Р. Іваничук до складу фразеологічної одиниці вп'ястися очима вводить прислівник надовго зі значенням часу, що передає тривалість дії. До того ж відбуваються порушення традиційного порядку компонентів фразеологізму та подвійне поширення, що надає реченню емоційної напруженості, пор. вихідне: вп'ястися очима. Поширювачі-обставини, зближуючи фразеологічну одиницю з контекстом твору, конкретизують його значення: Воєводині очі зизооко стрельнули вбік (7, с. 76), пор. вихідне: стрельнути очима; І знову проливати марно кров? Щоб і краплі не залишилося в жилах? (5, с. 134), пор. вих.: проливати кров; Ханові очі хижо блиснули. Біле лебедине тіло бранки пахло дивними травами (7, с. 134), пор. вих.: блиснути очима.
Чималу групу утворюють постпозитивні поширювачі, що є переважно додатками та обставинами. Особливістю таких фразеологізмів є те, що один з компонентів усталеної одиниці вже має при собі додаток, а решта виступають оказіональними поширювачами. Постпозитивне поширення компонентного складу усталених одиниць мови є одним з найуживаніших прийомів трансформації у творчості П. Загребельного, водночас як в історичних романах Р. Іваничука, Р. Іванченко, Ю. Мушкетика відзначаються невеликою кількістю. Наприклад, у контексті: Тому, поборовши здригання свого серця, султанша вже не заважала своїм євнухам збиткуватися над ясновельможним зайдою, даючи тому змогу випити всю чашу принижень і ганьби, які ждуть кожного запроданця (2, с. 182) уведено новий оказіональний поширювач-додаток ганьба, але упущено традиційний компонент до дна. У художніх текстах постпозитивне поширення фразеологічних одиниць письменники використовують для посилення значення фразеологізму та для конкретизації контексту: А тоді перекупив нас інший пан і вивіз далеко, аж на край світу, за Москву, під Муром (10, с. 204), пор. вих.: на край світу; Ти випустив слова “далеко будеш від гніву ”. А він навис над тобою, ти в його лабетах, у його кігтях (12, с. 561), пор. вих.: в лещатах; Вони прийдуть, Анно, з миром і хрестом (9, с. 17), пор. вих.: прийти з миром; А зимою 1638року зібрали переможці козацьку старшину над Масловим Ставом біля Канева і наказали кинути під ноги свою славу - бунчуки і прапори (4, с. 394), пор.: кинути під ноги.
У ролі постпозитивного поширювача може виступати й підрядне речення, що актуалізує буквальне значення одного з компонентів фразеологізму: ...а доля наша співала, я ж мав почуватися ще самотнішим і безраднішим з своїми клопотами невтоленими і горем близьким, що було ось тут поруч і стояло невідступно і вже шуміло страшною косою, яка стинає все найдорожче і найпрекрасніше (3, с. 89), пор. вих.: смерть із косою; Багдад здобутий ціною крові, яка лилась ріками, а міг впасти за місяць, якби не злочин, який ти вчинив на Скутарі (4, с. 406), пор. вих.: будь-якою ціною.
Іноді письменники використовують постпозитивне поширення фразеологічної одиниці в поєднанні з парцеляцією: Йшла, як на шибеницю. Як на заріз. Йшла чи вели? (1, с. 82), пор.: як на шибеницю; Ваша високість, водою вони вже запивають. А п'ють кров. Від неїй п'яні (2, с. 66), пор.: пити кров; Султан був далеко, біля неї тільки Міхрімах та двадцятилітній, так само кволий, як був Мехмед, Джихангір, чорна вість припадала їй самій. Чорна вість і чорний біль (2, с. 114), пор.: чорна вість; Як вибити їх з отих загребущих рук? Хоча б з одних (9, с. 401). Оформлені як парцельовані структури, поширювачі сприяють увиразненню думки та конкретизують найважливішу частину висловлення.
Оказіональні поширювачі можуть бути препозитивними щодо фразеологізму. Здебільшого художники слова вживають їх у функції означень та обставин і посилюють традиційне значення фразеологічної одиниці, збагачуючи його новими відтінками. Означення-поширювачі усталеної одиниці виражаються прикметниками, які пояснюють компонент фразеологічної одиниці - іменник, а обставини - прислівниками: У серці стояв щем, важкі думки роїлися в голові (10, с. 327), пор.: думки рояться в голові; Чорні очі пильно зиркали крізь проріз у чадрі (4, с. 454), пор.: зиркати очима. У цьому разі Р. Іваничук поєднує кілька способів поширення меж фразеологічної одиниці - препозитивне та інтерпозитивне - для уточнення змісту окремих компонентів трансформованого фразеологізму.
Отже, прийом розширення меж фразеологічної одиниці широко використано на сторінках історичних романів П. Загребельного, Р. Іваничука, Р. Іванченко, Ю. Мушкетика. Залежно від позиції, що займають індивідуально-авторські оказіональні компоненти, поширення поділяють на інтерпозитивні (вклинювання), постпозитивні та препозитивні. Зазвичай оказіональні поширювачі займають інтерпозицію, рідше - постпозицію та препозицію. Поширювачі, окрім того, що відновлюють лексичне значення пояснювального компонента, конкретизують, уточнюють, підсилюють значення фразеологічної одиниці.
Нерідко автори української історичної прози використовують і заміну компонента або компонентів стійких сполучень слів. Цей прийом оказіонального перетворення сталих сполучень слів передбачає заміну компонента або компонентів фразеологізму словами вільного вжитку. Письменники досягають яскравого стилістичного ефекту, коли замість узвичаєних складників фразеологічної одиниці вживають інші, нові, незвичні. Так, наприклад, в історичному романі Ю. Мушкетика «Яса» у реченні Син сотника Олелька Ігор - без князя в голові, причмелений, але силу має велетенську, бо їсть наче не в себе, а до роботи нездатний (12, с. 565) замінено компонент без царя на індивідуально-авторський без князя, що спричинило появу нового відтінку значення «ледачий» і надало незвичності й експресивності висловлення.
На сьогодні мовознавці неодностайні щодо визначення таких понять, як лексичні варіанти та лексичні трансформації. Утім, на нашу думку, це явища різного порядку. Лексичні варіанти не порушують смислової тотожності фразеологічної одиниці, а лексична субституція уможливлює зрушення у семантиці та стилістичному забарвленні фразеологізму, що зумовлюються контекстом. І. Гнатюк слушно зауважує, що «...обов'язковою умовою лексичних трансформацій фразеологічних одиниць є їх цілеспрямований характер, те, що вони здійснюються з цілком визначеною метою» [4, с. 110].
Зміні можуть підлягати компоненти всіх типів усталених одиниць: власне фразеологізмів, прислів'їв, приказок, крилатих висловів. У власне фразеологічних одиницях змінюють переважно два компоненти, що зумовлено контекстом: Швидше дідька за бороду вхопити, аніж від Мончюка благості чекати! - бубонів Микула. -
Самі взяли телицю та й заплатили собі. І все тут (9, с. 58), пор. вих.: взяти Бога за бороду; Тепер волів швидше піти у царство Пека, аніж бездіяльно споглядати, як утверджується довкола лжа, облуда, як вдосконалюється лицемірство... (7, с. 33), пор. вих.: піти на той світ. Р. Іванченко цілеспрямовано модифікує подані вище фразеологізми. Новий компонент конкретизує узагальнене значення фразеологізмів, актуалізує їх, надаючи емоційно-експресивного загострення. У першому реченні відбувається зміна одразу двох компонентів: бог - дідько, взяти - вхопити, що дає змогу простежити негативне ставлення письменниці до описуваних подій.
Експресивно насиченими є ті фразеологічні одиниці, у яких замінюється стилістично нейтральний компонент на експресивний синонім: вдарити об землю бідою (за словником вдарити об землю лихом «забувати біду, горе; не журитися, не втрачати надії на краще» [12, с. 733]): ... і над усім дух, але не божий, а людський, нездоланний, вільний, з чортячим вітром і сміхом, з плачем і піснею, які рятують од болю і помагають вдарити об землю бідою (3, с. 22); Пащеку розкриваєш! - Скрибка вихопив з-за халяви нагайку і потряс нею перед носом Микити (6, с. 60), пор. вихідне: роззявляти (розкривати) / роззявити (розкрити) рот (рота), грубо «починати лаяти кого- небудь, кричати» [12, с. 609]. Заміна компонентів сприяє увиразненню значення модифікованих фразеологізмів, оскільки індивідуально- авторська заміна передає тотожне значення з більшою силою, а також підсилює негативне ставлення письменників до того, що відбувається.
В історичній прозі другої половини ХХ ст. П. Загребельний, Р. Іваничук, Р. Іванченко, Ю. Мушкетик використовують таку лексичну субституцію для увиразнення семантики фразеологічної одиниці: Свінула думка в Марії - втікати! (4, с. 400), пор. вихідне: майнула думка; Чернець розповів, як протягом останніх років уніати все далі й далі на Правобережній Україні ткали свою павутину, посилювали утиски на православних (10, с. 153), пор. вих.: плести павутину; Цілі цивілізації вигодувані хлібом з наших степів, а нам тицяли під ніс святе письмо (3, с. 55), пор. вихідне: тикати під ніс; І зродить земля українська в німецьких руках ще краще - буде що їсти і німцям, і москалям, а по непокірних козаках слід загине! (5, с. 173), пор. вихідне: сліду не залишиться. Аналізований матеріал дає змогу констатувати те, що синонімічної заміни зазнає здебільшого дієслівний компонент сталого сполучення слів.
Завдяки антонімічній заміні компонентів трансформована фразеологічна одиниця може розвивати основне значення фразеологізму, набувати протилежного змісту, але незалежно від цього асоціюється з узвичаєним усталеним сполученням слів. Так, наприклад, П. Загребельний в історичному романі «Я, Богдан» традиційний компонент халепа замінює на честь: Поки їхали до Кракова, якось нікому не вміщалося в голові в яку вони честь ускочили, аж тепер збагнули й не могли надивуватися (3, с. 68), пор. вскочити в халепу «зробити щось необдумане» [12, с. 131]; Невже один Яцько Русин вільний?.. Дряпнуло в грудях, скоробилась в Арсена совість - за цілий рік ні разу не провідав Яцька - боявся (6, с. 103), пор. заговорила (прокинулась) совість «кому-небудь стає соромно за свої вчинки» [12, с. 103]. У першому разі фразеологічна одиниця вскочити в честь уживається із традиційним значенням, а в другому - скоробилась совість зазнає семантичної модифікації і має значення «втратити совість».
Трапляються випадки, коли слово-замінник виступає контекстуальним синонімом щодо традиційного компонента: А тепер той заварює пиво на Січі, яке сьорбати доведеться й цареві, котрий з чиєїсь нерозумної намови, а може, з власних недомислів хоче помирити їх (12, с. 34), пор. вих.: заварювати кашу.
Отже, письменники використовують лексичну субституцію з метою надання фразеологізмові більшої конкретності у зв'язку із зображуваною ситуацією, і це увиразнює традиційне значення фразеологічної одиниці.
Таким чином, дослідження текстового корпусу фразеовживань відкриває у творчості П. Загребельного, Ю. Мушкетика, Р. Іваничука, Р. Іванченко неповторну художню організацію, яка нерідко дає нове життя фразеологічним одиницям, що проявляється у варіантах та активних трансформаціях стійких сполучень слів. Стилістичну роль трансформованих стійких сполучень слів переважно визначає прагнення письменників увиразнити художнє мовлення, внести у словесну сферу своє ставлення до зображуваного.
Одним з уживаних прийомів є поширення компонентного складу традиційної фразеологічної одиниці, що сприяє конкретизації їхнього значення, створенню різних стилістичних ефектів, посиленню або послабленню семантики виразу, а також зумовлює певні її зрушення. Обстежений матеріал засвідчив, що найактивнішого поширення компонентного складу зазнають власне фразеологізми, тобто ті, що мають структуру словосполучень. Нове слово (компонент) завжди сприймається на тлі традиційного і вливається в загальну семантику фразеологічної одиниці, додаючи певних відтінків значення, конкретизуючи зміст сталих сполучень слів.
БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ
1. Авксентьєв Л. Г. Особливості семантики фразеологічних одиниць сучасної української мови // Українська мова і література в школі. 1986. № 3. С. 29-32.
2. Авксентьєв Л. Г. Сучасна українська мова: Фразеологія. Харків: Вища шк., 1983. 137 с.
3. Алефіренко М. Ф. Теоретичні питання фразеології. Харків: Вища шк., 1987. 135 с.
4. Білоноженко В. М. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів / В. М. Білоноженко, І. С. Гнатюк; відп. ред. Л. С. Паламарчук. Київ: Наук. думка, 1989. 189 с.
5. Гнатюк И. С. Трансформация традиционных фразеологизмов в языке современной украинской художественной прозы: автореф. дис. ... д. филол. н.: 10.02.01. Киев, 1982. 24 с.
6. Жуков В. П. Русская фразеологія. Москва: Высшая школа, 1986. 308 с.
7. Кунин А. В. Вклинивание как лингвистическое явление (на материале современного английского языка) // Иностранные языки в школе. 1973. № 2. С. 13-22.
8. Кунин А. В. Фразеологические единицы и контекст // Иностранные языки в школе. 1971. № 5. С. 2-15.
9. Мокиенко В. М. Славянская фразеология. Москва: Высшая школа, 1989. 287 с.
10. Папіш В. А. Семантико-функціональна природа фразеологізмів у художній прозі закарпатоукраїнських письменників (40-90 рр. ХХ ст.): автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01. Ужгород, 2004. 21 с.
11. Скрипник Л. Г. Фразеологія української мови. Київ: Наук. думка, 1973. 280 с.
12. Словник фразеологізмів української мови / [упор.: В. М. Білоноженко та ін.]. Київ: Наук. думка, 2003. 1104 с.
13. Шанский Н. М. Фразеология современного русского языка Москва: Высшая школа, 1985. 160 с.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Загребельний П. Роксолана: [роман]: у 2 кн. Кн. І. Київ: Дніпро, 1979 190 с.
2. Загребельний П. Роксолана: [роман]: у 2 кн. Кн. ІІ. Київ: Дніпро, 1980 271 с.
3. Загребельний П. Я, Богдан: [роман]. Київ: Радян. письм., 1983. 511 с.
1. Іваничук Р. Мальви: [роман]: твори в 3 т. Т. 1. Київ: Дніпро, 1988. С. 383-615.
5. Іваничук Р. Орда: [роман] Львів: Просвіта, 1992. 199 с.
6. Іваничук Р. Черлене вино: [роман]: твори в 3 т. Т. 1. Київ: Дніпро, 1988. С. 19-176.
7. Іванченко Р. Гнів Перуна: [роман]: у 2 кн. Кн. І. Київ: Дніпро, 1986. 215 с.
8. Іванченко Р. Гнів Перуна: [роман]: у 2 кн. Кн. ІІ. Київ: Дніпро,1986 р 223 с.
9. Іванченко Р. Золоті стремена: [роман] Київ: Радян. письм., 1984 447 с.
10. Мушкетик Ю. Гайдамаки: [роман]: твори в 5 т. Т. 1. Київ: Дніпро, 1987 С.110-484.
11. Мушкетик Ю. Гетьманський скарб: [роман]. Харків: Фоліо, 2008. 415 с.
12. Мушкетик Ю. Яса: [роман]. Київ: Дніпро, 1990. 831 с.
...Подобные документы
Поняття фразеологічної одиниці; історія вивчення української фразеології. Дослідження утворення фразеологізмів: джерела, ознаки, лексико-семантична структура, форма та функціонування фразеологічних одиниць; класифікація фразеологізмів зі словом око/очі.
курсовая работа [41,5 K], добавлен 26.02.2012Проблема визначення фразеологічної одиниці, її основні ознаки. Проблема класифікації фразеологічної одиниці. Типи відповідників при перекладі фразеологічних одиниць. Загальна характеристика на позначення руху української, англійської та французької мов.
дипломная работа [66,0 K], добавлен 19.08.2011Історія розвитку фразеології як науки про стійкі поєднання слів. Класифікація фразеологічних одиниць. Опрацювання фразеологічних одиниць, що супроводжують студентське життя, з допомогою німецько-російського фразеологічного словника Л.Е. Бинович.
курсовая работа [38,4 K], добавлен 19.05.2014Аналіз фразеологічних одиниць та їх класифікації відповідно до різних підходів. Вивчення ознак та функцій фразеологізмів. Своєрідність фразеологічних одиниць англійської мови. З’ясування відсотку запозичених і власно англійських фразеологічних одиниць.
курсовая работа [86,8 K], добавлен 08.10.2013Зміст фразеології як одного із розділів мовознавства. Визначення поняття і видів фразеологічних одиниць, їх етнокультурологічна маркованість. Особливості перекладу національно маркованих фразеологічних компонентів англійської мови українською і навпаки.
курсовая работа [57,2 K], добавлен 09.04.2011Аналіз механізму утворення фразеологічного значення, семантичної структури та семантичних властивостей фразеологічних одиниць. Визначення здатності дієслова керувати числом актантів. Розгляд особливостей одновалентних вербальних фразеологічних одиниць.
статья [23,2 K], добавлен 31.08.2017Класифікації фразеологічних одиниць німецької мови. Особливості значення й переосмислення слів з рослинним компонентом у складі фразеологічних одиниць. Аналіз фразеологічних одиниць із рослинним компонентом Baum із семантичної й структурної точок зору.
курсовая работа [54,0 K], добавлен 29.07.2015Поняття соматизм та його роль у пізнанні картини світу. Лексико-семантичні особливості соматизмів в англійській та українській мовах. Роль соматичних фразеологічних одиниць у художніх текстах. Аналіз лексико-семантичних характеристик соматизмів.
дипломная работа [75,7 K], добавлен 11.10.2012Фразеологія як лінгвістична дисципліна. Поняття, класифікація та внутрішня форма фразеологічних одиниць. Види перекладів фразеологізмів. Національно-культурна специфіка у фразеології і перекладі. Класифікація прийомів перекладу фразеологічних одиниць.
дипломная работа [58,3 K], добавлен 17.05.2013Вивчення засобів увиразнення ідеї державотворення за допомогою фразеологічної семантики. Особливості функціонування фразеологічних одиниць офіційно-ділового стилю. Мовні картини світу: принципи утворення та складові. Проблеми семантики речення та тексту.
статья [22,4 K], добавлен 18.12.2017Евфемізми як складова словникового складу мови. Соціальні відмінності між мовцями. Класифікації фразеологічних одиниць англійської, російської та новогрецької мови. Головні семантичні та структурні особливості фразеологічних евфемізмів різних мов.
магистерская работа [164,0 K], добавлен 23.03.2014Семантика фразеологічних одиниць на позначення негативних емоцій. Лінгвокогнітивні та лінгвокультурологічні параметри дослідження фразеологічної вербалізації негативних емоцій. Концептосфера негативних емоцій в англійській національній картині світу.
магистерская работа [276,2 K], добавлен 06.09.2015Теоретичне обґрунтування фразеології як лінгвістичної дисципліни, поняття про ідіоматичність фразеологічних одиниць. Практичне дослідження граматичних особливостей фразеологічних одиниць із структурою словосполучення та речення в італійській мові.
курсовая работа [107,6 K], добавлен 19.09.2012Лінгвістичне дослідження і переклад фразеологічних одиниць сучасної літературної німецької мови. Класифікація фразеологізмів, перекладацькі трансформації при перекладі українською мовою. Семантика німецькомовних фразеологічних одиниць у романі Г. Фаллади.
курсовая работа [73,8 K], добавлен 07.03.2011Поняття фразеологізмів. Принципи класифікації фразеологічних одиниць. Місце компаративних фразеологізмів в системі фразеологічних одиниць мови. Структурно-семантичні особливості компаративних фразеологізмів в англійській мові. Особливості дієслівних форм.
дипломная работа [112,1 K], добавлен 25.08.2010Семантика й деякі структурні особливості фразеологічних одиниць, що характеризують особливості характеру українців. Характеристика та систематизація уявлень про основні риси національного характеру людини, представлених в українських фразеологізмах.
статья [22,2 K], добавлен 18.12.2017Загальне поняття про фразеологічні одиниці: їх лінгвістична природа та лексико-граматична структура сталих виразів. Сурядний сполучник як компонент структури фразеологічної одиниці англійської мови. Співставлення англійських та російських одиниць.
дипломная работа [84,3 K], добавлен 08.01.2010Класифікація фразеологічних одиниць як стійких сполучень слів, їх образність і експресивність. Співставний аналіз фразеологічних одиниць з компонентом найменування кольору в англійській та українській мовах за лексико-семантичними полями кольору.
курсовая работа [368,1 K], добавлен 16.11.2012Фразеологія та заміна компонентів стійких мікротекстів. Нові проблеми теорії фразеології. Різновиди лексичних і семантичних варіацій складу фразеологізмів. Модифікації та варіації структурно-семантичного складу одиниць на прикладі німецької мови.
курсовая работа [80,1 K], добавлен 07.11.2011Спірні проблеми фразеології у світлі сучасних наукових парадигм. Класифікація фразеологічних одиниць. Культурологічний аспект дослідження фразеологічних одиниць на прикладі фразем, які не мають лексичних відповідників, англійської та української мов.
дипломная работа [78,2 K], добавлен 11.09.2011
